CC BY
36
УДК: 636.6:612
Гончарова О.В., асистент (gon4aroval@rambler.ru) ® Днтропетровський державный аграрный утверситет
ГОМЕОСТАТИЧН1 ПОКАЗНИКИ КРОВ1 ТА ПРОДУКТИВН1 ЯКОСТ1 СТРАУС1В
Представленi результати дослгдження загального функщонального стану оргатзму страуЫв за основними морфологiчними та бiохiмiчними показниками кровi, яю вивчалися впродовж трьох вiдтворювальних сезотв. До^джено основш господарсько-корист ознаки страуЫв в аспектi часу за умов промислового розведення в степовт зон Украши.
Ключовi слова:чорний африканський страус, гомеостатичн показники кровi (морфологiчнi та бiохiмiчнi), продуктивтсть, степова зона Украши.
Вступ. Страуси е видом птищ ще натвдиким та не адаптованим до розведення за сучасних технологш промислового птахiвництва. Втсм дослщження за цим напрямком активно проводяться у ПАР (F.W. Huchzermeyer, 1990); США (D C. Deeming, 1992); Польщi (J.O. Horbanczuk, 1992); ЬраХлю (B. Perelman, 1993); Китаю (Я. Хаомин, 2005) [3, 4]. В Укра1ш виробництво м'яса страуЫв за промислових технологш в господарствах, розташованих у степовш зош, розпочато з 2003 року. Тому ще бракуе знань щодо визначення особливостей загального функщонального стану оргашзму, гематолопчних та бiохiмiчних показниюв кровi цього виду птищ, необхщних для розробки методiв прогнозування продуктивностi, дiагностики захворювань тощо.
Фiзiологiчнi процеси, що вiдбуваються в органiзмi страусiв при 1х адаптаци до сучасних промислових умов розведення в нашш зонi, значною мiрою позначаються на показниках кровi, господарсько-корисних ознаках. Процеси формування та стабшзаци механiзмiв адаптаци органiзму вiдбуваються на рiвнi всiх функцiональних живих систем. При цьому неспецифiчна адаптацiйна реакщя створюе загальний фон, на якому розвиваються i вiд якого багато в чому залежать усi iншi реакци в органiзмi [1].
Матер1али i методи. Експериментальна частина роботи була виконана на страусовш фермi АТЗТ «Агро-Союз» (Укра1на, с. Майське, Синельниювський район, Днiпропетровська область) на поголiв'l страусiв На початку вщтворювального сезону було пiдiбрано 6 гшзд основного стада страусiв, що складались з одного самця i одше! самки. Впродовж трьох вiдтворювальних сезошв (2006-2008рр.) дослiджували морфо-функцiональнi та основш господарсько-корисш ознаки цих самок. Кров у страуЫв вiдбирали з пщкрильцево! вени зранку до початку годiвлi. У вiдiбраних зразках визначали: кшькють еритроцитiв (Г/л) та лейкоцитiв (Т/л) - за загальноприйнятим методом з використанням камери Горяева. Вмкт гемоглобшу (г/л) - гемоглобiнцiанiдним
® Гончарова О.В., 2011
методом з використанням ацетонщангщрину; показник гематокриту - за ушфжованим мжрометодом в модифжаци Й.Тодорова (1979 р.); шдекси еритроциив (середнш вмют гемоглобiну в еритроцитi (МСН), середню концентрацiю гемоглобiну в еритроцит (МСНС), середнiй об'ем еритроцитiв (MCV) - розрахунковим методом; осмотичну резистентшсть еритроциив - у сумiшi з рiзним вмiстом iзотонiчних розчинiв натрш хлористого, показник ШЗЕ -за ушфжованим мiкрометодом Панченкова (1972 р.); вмкт загального бiлка в сироватщ кровi - рефрактометричним методом, а його фракцш -нефелометричним (турбщиметричним); концентрацiю кислоти сечово! - за допомогою дiагностичних наборiв фiрми La Chema; рiвень амiнного азоту у сироватщ кровi - за методом Асселя; вмкт креатинiну - згщно методу Поппера (за колiрною реакщею Яффе) [2]. Впродовж дослiду враховували несучiсть (яець/гол.) самок, середню масу яець (г/шт.), заплiдненiсть яець (%), виводимкть яець (%), вивiд страусенят (%). Одержат числовi результати дослщжень опрацьовували бiометричним методом з використанням t-критерш Ст'юдента визначенням ступеню вiрогiдностi рiзницi (р).
Результати дослiдження.
Аналiз основних морфо-функцiональних показникiв кровi у страуЫв пiд час вiдтворювального сезону 2008 року виявив, що кшькють еритроцитiв варiювала з тенденцieю зниження параметрiв цього показника вiд 1,89 Т/л у 2006 рощ до 1,82 Т/л (таблиця 1). Як вщомо, вмкт гемоглобшу у кровi тварин та птицi коливаеться в певних межах та залежить вщ виду, вiку, статi, породи, умов годiвлi тощо [2]. Данi, отримаш в ходi дослiджень, показали, що рiвень гемоглобiну за аналогiею з кшькютю еритроцитiв в кровi страуЫв знижувався (р<0,05; р<0,01) iз збшьшенням !х вiку. Зазначенi змiни можуть бути або вiковими, або пов'язаними з особливостями адаптацшних процесiв в !х органiзмi. Доречi, у середньому параметри вмкту гемоглобiну е суттево вищими, нiж у повiдомленнях суданських авторiв, але спiвпадають з даними кпанських дослiдникiв [3, 4]. Якщо враховувати, що на параметри цього показника впливае фiзiологiчний стан оргашзму страусiв та умови годiвлi, можна допустити, що характерним для степово! зони Укра!ни е пiдвищений вмкт залiза та марганцю в грунту що через корми може впливати на вмкт гемоглобiну в кровi страусiв. Гематокрит у кровi ще! птицi зменшився за 3-рiчний перюд дослiджень вiд 49,5 % у 2006 рощ до 44,5 % у 2008 рощ (р<0,05). Резистентшсть еритроциив до рiзних концентрацiй розчину хлористого натрш, як видно з наведених даних у таблиц 1, була стабшьною протягом трьох вщтворювальних сезошв. У дослiдних самок показник швидкост осiдання еритроцитiв (ШОЕ) мав тенденщю до зниження до 12,6 мм/год. (2008 р). У результат проведених гематолопчних дослiджень щодо шдекЫв еритроцитiв була зафiксована тенденцiя до зменшення з кожним вщтворювальним сезоном вмюту гемоглобiну в еритроцитi (MCH) та середнього об'ему еритроциив (MCV).
Таблиця 1
Морфо-функщональт показники кров1 самок страуав
Показники Вiдтворювальний сезон, рiк (п=6, М±т)
2006 2007 2008
Кшьшсть еритроцитiв, Т/ л 1,89±0,04 1,85±±0,020 1,82±0,026
Резистентшсть еритроцитiв (у розчинi NaCl, %) 0,43±0,02 0,41±0,04 0,42±0,011
ШО£, мм/год. 12,8±0,41 12,7±1,76 12,6±1,78
Гематокрит, % 49,5±1,19 46,3±1,22 44,5±1,20*
Вмют гемоглобiну, г/л 156,0±2,33 144,5±3,31* 141,0±4,31*
МСН, пг 82,6±1,739 78,2±2,13 77,7±2,92
МСНС, % 31,6±0,86 31,29±1,21 31,83±1,65
MCV, мкм3 261,98±6,638 250,4±4,66 245,1±4,96
Кiлькiсть лейкоципв, Г/л 8,16±0,119 8,15±1,062 8,13±0,122
Примита: * - р<0,05; ** - р<0,01 по вiдношенню до показнишв 2006 р.
Загальна кшькють лейкоцита впродовж трьох вщтворювальних сезошв значно не варшвала та в середньому складала 8,15 Г/л, але була суттево меншою, якщо пор1вняти з даними у страуЫв, яких розводять в 1спани (21,0±8,0 Г/л) [3].
Залежно вщ штенсивност обм1ну бшюв в оргашзм1 може змшюватися вмют загального бшка та його фракцш у сироватщ кров1. Результати вивчення основних показниюв бшкового обмшу в оргашзм1 самок страуав наведеш в таблиц 2. Як видно з представлених результата, на тл1 збшьшення вмкту загального бшка (р<0,05) та глобулшово! фракщ! (р<0,05) в сироватщ кров1 самок вщбувалося зменшення альбуммв протягом трьох продуктивних сезошв. На початку дослщження (2006 р.) у кров1 страуЫв при загальному бшку 50,4 г/л фракщя альбуммв була найбшьшою по вщношенню до глобулшово! на 20 %. Але ж, у третьому вщтворювальному сезош (2008 р.) в сироватщ кров1 самок при збшьшенш вмюту бшка вщбулося \ збшьшення глобулшово! фракщ! по вщношенню до альбумшово! на 13,4 %. Така р1зниця може свщчить, про наявшсть високого р1вня гуморально! регулящ! захисних мехашзм1в у самок страуЫв. Бшковий коефщент зменшувався (р<0,05) у вщповщносп !з альбумшовою фракщею впродовж трьох сезошв.
Таблиця 2
_Основш бш^мпчт показники кровi самок страусiв_
Показники Вiдтворювальний сезон, рж, (п=6, М±т)
2006 2007 2008
Загальний бшок, г/л 50,4±1,30 52,6±1,97 54,1±1,04*
Альбумiни, г/л 27,5±1,60 26,2±1,87 25,1±0,58
Глобулши, г/л 22,9±2,05 26,5±2,21 29,0±1,48*
Бiлковий коефiцiент 1,26±0,132 1,04±0,145 0,87±0,026*
Кислота сечова, мг/л 44,0±1,95 41,0±1,15 40,0±1,73
Азот амшний, мг/л 16,5±1,01 24,1±1,27*** 19,5±1,10
Креатинш, мкмоль/л 41,1±2,85 36,0±1,99 33,8±2,32
Примтка: -р<0,05; -р< 0,001 по егоношенню до показникге 2006р.
HayxoeuU вicнuк ЛНУВМБТ iменi С.З. fжuцькoгo
Toм 13 № 4(50) Ча^на 2, 2011
Концентращя сечовох' кислоти та креатиншу в кровi страуЫв протягом 2006-2008 р. зменшились в середньому на 9,1 % та 17,8 % вщповщно, а вмкт амшного азоту - збшьшився вщ 16,5 % до 18,2 %.
Отже, у самок, яких промислово розводять в степовш зош Украши обмiн бiлкiв тiсно пов'язаний з штенсившстю несучостi (початок, вихiд на тк, спад). Результати дослiдження морфо-функщональних, бiохiмiчних покaзникiв кровi спiвпaдaють з бшьшютю пaрaметрiв стрaусiв, яких бшьш тривалий час вирощують в ^матичних умовах iнших краш. Встaновленi даш можуть свiдчити про стaбiлiзaцiю обмшних процесiв в оргaнiзмi цieï птищ.
При вивченнi рiвня aдaптaцiï до певних умов розведення птищ шформативним e не лише показники кров^ але ж i рiвень продуктивности господaрсько-кориснi ознаки. Тож, на rai дослщження основних гомеостатичних покaзникiв кровi у 6 дослiдних самок були проaнaлiзовaнi i 1х продуктивнi якосп. Несучiсть самок у 2006 рощ становила 35,7 яeць, тобто була на 3,2 шт. вищою, шж у середньому по стаду (32,5 шт.). У 2008 рощ несучкть зросла до 38,5 яeць в порiвняннi з 2007 роком i на 2,8 шт. - в порiвняннi з 2006 роком, але була меншою, шж у середньому по стаду на 1,8 шт. Таким чином, у зростанш у середньому по стаду несучост у 2008 рощ на 4,9 шт. (40,3 шт. - 35,4 шт. = 4,9 шт.) у порiвняннi з попередшм роком на вплив адаптацшних чинниюв припaдae 1,8 яeць (36,7%) та чинниюв вщбору - 3,1 яeць (4,9 шт. - 1,8 шт. = 3,1 шт.) або 63,3%. Зокрема, характерним e швидке зростання iнтенсивностi несучостi на початку вщтворювального сезону з наступним поступовим зниженням. У стрaусiв крива несучосп зростас менш iнтенсiвно шж у курей тому, що на формування яйця витрачасться вдвiчi бшьше часу (48 годин, а не 24, як у курей).
За aнaлогieю з несучютю протягом трьох вщтворювальних сезонiв зростала i маса ясць. У 2008 роцi маса ясць у дослiдних несучок зросла до 1479 г (на 120 г у порiвняннi з 2006 роком або на 40 г за рш), але була меншою, шж у середньому по стаду (1501 г.). Якщо у стaдi таке збшьшення маси ясць (вщ 1302 г у 2006 рощ до 1501 г у 2008 рощ) може бути пов'язане з сумарною дieю вщбору та полшшенням адаптацшних можливостей оргaнiзму до технолопчних чинникiв, то у дослiдних самок (на 40 г за рж) - переважно з вжовими змшами.
Показовим для дослщних самок e вщносно стабгльний рiвень зaплiдненостi ясць. На вiдмiну в1д пaрaметрiв цього показника у середньому по стаду (зростання вщ 60,6 % у 2006 р. до 68,1 % - у 2008 р.) у дослiдноï групи рiвень зaплiдненостi ясць був суттево вищим 74,9 - 78,6 % i не пов'язаний зi змшою в1дтворювальних сезонiв. Можливо, це повязано з тим, що протягом трьох роюв дослiднi сiм'ï залишались незмiнними. Однак, завдяки збгльшенню рiвня виводимостi ясць в1д 62,7 % у 2006 рощ до 79,4 % у 2008 р. (на 16,7 %), пщвищився i рiвень виводу страусенят вщ 49,3% до 62,2% (на 12,9 %). Вивщ страусенят, як вщомо, e основним господарським показником, рiвень розвитку якого залежить вщ пaрaметрiв двох шших покaзникiв, зокрема зaплiдненостi i виводимоси ясць. Оскiльки в нашому дослвд зaплiдненiсть i виводимiсть ясць у стaдi стрaусiв щорiчно зростали, то вщповщно збшьшувався i рiвень виводу страусенят. Отже, впродовж трьох продуктивних сезошв у самок
BiporwHO зростала маса яець, заплщнешсть та виводимкть, несучкть зберiгалася високою.
Висновки.
Пiдвoдячи тдсумок, вiдмiтимo, що в KpoBi самок страуЫв, яких розводять в умовах Степу Украши, з вiкoм (тобто на третш вiдтвopювальний сезон в пopiвняннi з першим), вiдбуваeться зменшення загально1' кiлькoстi еpитpoцитiв, гематокриту, вмкту гемoглoбiну та iндексiв еpитpoцитiв (MCH; MCV) на rai тдвищення несучостг Характерним для клiнiчнo здорових самок страуЫв на тлi нормативно1' несучост протягом вiдтвopювальних сезoнiв в степовш зoнi Украши е вipoгiдне збшьшення вмiсту бiлка i глoбулiнoвoï фракци по вiднoшенню до альбумiнoвoï.
Отже, дослщження основного стада стpаусiв спецiалiзoванoï ферми АТЗТ "Агро-Союз" за провщними показниками мopфoлoгiчнoгo та бioхiмiчнoгo складу кров^ а також основними продуктивними якостями засвiдчили, що за середшм piвнем вони вiдпoвiдають параметрам, характерним для аналопчних ферм iнших краш, зокрема Пoльщi, ПАР, Iзpаïлю. Це е позитивним результатом сумаpнoï ди двох пpoцесiв, зокрема завдяки вщбору та адаптацiï стpаусiв до нових технолопчних умов розведення.
Л1тература
1.Стояновский С. В. Механизмы адаптации животных к действию отрицательных раздражителей / С. В. Стояновский, P. M. Секунтецкий // Ветеринарные проблемы животноводства: Респ. науч. практич. конф., тез. докл. -Белая Церковь. - 1985. - С. 66 - 67.
2.Сукманський О.1. Ветеринарна гематолопя / О.1. Сукманський, С.1. Улизько // [под ред. О.1. Сукманського]; навч. поаб. - Одеса, 2009. - 167 с.
3.Palomeque J. Hematologic and blood chemistry values of the Masai ostrich (Struthio camelus) / J. Palomeque, D. Pinto, G. Viscor // Journal of Wildlife Diseases Spain, 27(1). - 1991. - P. 34 - 40.
4.Quintavalla F. Blood biochemical baseline values in the ostrich (Struthio Camelus) / F. Quintavalla, E. Bigliardi, P. Bertoni // Available: www.unipr.it/arpa/facvet/annali/2001/ quintavalla.pdf [2009 Jan. 11].
Summary L. Goncharova
HOMEOSTATIC INDICES OF BLOOD AND PRODUCTIVE OF
OSTRICHES
It is studied and discussed the results of research the functional state of organism 'ostriches for morphological and biochemical indices of blood for 3- th productive seasons. There is the represented information about dynamics of productivity ostriches of the steppe zone of Ukraine.
Key words: black african ostriches, the physiological status of the organism, homeostatic indices of blood (morphological and biochemical), productivity in breeding ostriches of the steppe zone of Ukraine.
Рецензент - д.с.-г.н., проф., чл.-кор. НААНУ Кирил1в Я.1.
