CC BY
30
e-mail: [email protected]
Data about authors Petro Havrylko,
Ph.D. of Economics, Professor, Director of Uzhgonod Trade and Economic Institute of the Kiev National Trade and Economic University e-mail: [email protected] Halyna Havrylko,
Ph.D. of Economics, Associate Professor, Uzhgorod Trade and Economic Institute of the Kiev National Trade and Economic University e-mail: [email protected] Tetyana Hushtan,
Ph.D. of Economics, Associate Professor, Uzhgorod Trade and Economic Institute of the Kiev National Trade and Economic University e-mail: [email protected]
УДК 339.9:316.32:005.33 DOI: 10.5281/zenodo.2537229
МОЛНАР О.С., ПОПОВИЧ 1.О, ТОКАР ММ.
Глобалiзацiя - важливий фактор сучасних мiжнародниx економiчних вщносин
Предметом до^дження е особливост'1 глобал1зацИ св'тово! економки як важливого фактора сучасних економ'чних в'щносин, який визначае розвиток свтового господарства.
Метою до^дження е вивчення теоретичноi основи процесу глобал1зацИ.
Методи досл'!дження. У робот використано далектичний метод наукового пзнання, метод анал'зу i синтезу, пор'вняльний метод, метод узагальнення даних.
Результат роботи. У статт'1 вид^лено три вим'ри визначення феномену глобал1зацИз точки зо-ру науки про м'жнародн в'щносини; визначено три етапи глобал1зацИ свтового виробництва. Роз-глянута глобал\зац\я на р1вн1 окремоi компанИ', галузев\ особливост'1 глобал1заци та глобал\зац\я окремоi крайни.
Висновки. Глобал'заця дае комплексний ефект, комбнуючи так фактори, як: ¡ноземний каптал, нов\ технологи, ¡нтеграц1йн1 можливост'1 i вих'щ на св\тов\ ринки з метою прискорення еконо-м1чного зростання.
Ключов-! слова: глобал\зац\я, ¡нтеграц1я свтовоi економки, людський каптал, свтовий ринок технологй, ¡нновацИ', ¡нвестицИ, науково-технчна революция, крани-експортери капталу, ¡нфор-мацйне суспльство.
МОЛНАР А.С., ПОПОВИЧ И.А., ТОКАРЬ М.М.
Глобализация - важный фактор современных международных экономических отношений
Предметом исследования являются особенности глобализации мировой экономики как важного фактора современных экономических отношений, определяющий развитие мирового хозяйства.
Целью исследования является изучение теоретических основ процесса глобализации.
Методы исследования. В работе использованы диалектический метод научного познания, метод анализа и синтеза, сравнительный метод, метод обобщения данных.
Результаты работы. В статье выделены три измерения определения феномена глобализации с точки зрения науки о международных отношениях; определены три этапа глобализации мирового производства. Рассмотрена глобализация на уровне отдельной компании, отраслевые особенности глобализации и глобализация отдельной страны.
© МОЛНАР ОС, ПОПОВИЧ 1.О, ТОКАР М.М, 2018
Выводы. Гглобализация дает комплексный эффект, комбинируя такие факторы, как: иностранный капитал, новые технологии, интеграционные возможности и выход на мировые рынки с целью ускорения экономического роста.
Ключевые слова: глобализация, интеграция мировой экономики, человеческий капитал, мировой рынок технологий, инновации, инвестиции, научно-техническая революция, страны-экспортеры капитала, информационное общество.
MOLNAR O.S., POPOVYCH I.O., TOKAR MM.
Globalization is an important factor in modern international economic relations
The subject of the study is the peculiarities of globalization of the world economy as an important factor of modern economic relations, which determines the development of the world economy.
The purpose of the study is to study the theoretical basis of the process of globalization.
Research methods. The work uses the dialectical method of scientific knowledge, the method of analysis and synthesis, the comparative method, the method of data generalization.
Results of work. The paper highlights three dimensions of the definition of the phenomenon of globalization in terms of the science of international relations; defined three stages of globalization of world production. Globalization at the level of a separate company, the specific features of globalization and the globalization of an individual country are considered.
Conclusions. Globalization provides a complex effect, combining factors such as: foreign capital, new technologies, integration opportunities and access to world markets in order to accelerate economic growth.
Keywords: globalization, integration of the world economy, human capital, world technology market, innovation, investment, scientific and technological revolution, capital exporting countries, information society.
Постановка проблеми. На сучасному етагл вщ-буваються глибою змЫи у вай cncTeMi мiжнародниx вщносин. 1стотною кньою рисою стае глобалiза-^я. Глобалiзацiя i надалi вгливатиме на торпвель-н вщносини, фiнансовi готоки, науково-техычний грогрес, глобальне навколишне середовище, а тому вимагатиме гошуку динамiчноí рiвноваги як на мiжнародному так i на нацюнальному рiвняx.
Анал'1з останшх публ'жацш та nублiка-цш. Проблемам глобалiзацií свтового госго-дарства грисвячено грац в^чизняних вчених Г. Антовсько(, О. Бтоуса, М. Гончаренка, В. Жу-равського, О. Зайчука, Е. Заграви, О. Когиленка, Д. Лук'яненка, Ю. Макогона, а також зарубiжниx - Д. Пзано, I. Валерштейна, Р. Котхар^ В. Вад^ Т. Лев^а, К. Оме, Р. Буайе.
Однак, незважаючи на значну вивченють су-часно!' науково!' думки щодо глобалiзацií свтово-го госгодарства е гроблеми, як свщчать гро не-обхщнють годальших дослщжень.
Мета статл - дослщити теоретичну основу гроцесу глобалiзацií.
Виклад основного материалу. Глобалiза-^я е горiвняно новою i найвищою стадi8ю роз-витку давно вщомого гроцесу iнтeрнацiоналiза-цм численних асгек^в сусгiльного життя. Вона вщображае об'ективний гроцес активiзацií вза-емогроникнення та вза8Mозалeжностi сучасних соцiально-eкономiчниx i сусгiльно-голiтичниx гроцeсiв у свiтовому масштабу якi не лише дола-ють нацюнальы бар'ери, а й гоеднують, на гер-ший гогляд, нeсxожi та рiзнi за векторами явища. Вглив глобалiзацií на eкономiку вщбуваеться гiд дi8ю швидко зростаючого мiжнародного руху ка-гiталу, робочо( сили, товарiв i гослуг, тexнологiй та Ыформацм. Глобалiзацiя мае цiлу низку гере-ваг: голегшуеться госгодарська взаeмодiя мiж державами, створюються умови для безгере-шкодного достугу кра(н до гередових досягнень людства в eкономiчнiй та науков^ сферах, ыве-лювання рiвнiв розвитку рiзниx рeгiонiв.
Сучасна глобалiзацiя е гроцесом геретворення репональних соцiально-eкономiчниx систем на едину всесвтю систему. З одного боку, глобалг
зaцiя сприяе прискореному розвитку продуктив-них сил, науково-техычному прогресу, все Ытен-сивышому спiлкувaнню держав i нaродiв. У такий спосiб вона об'ективно сприяе створенню люд-ством ресурсно! бази й Ытелектуального потен-цiaлу для забезпечення економiчного розвитку на якюно новому рiвнi. Та водночас процеси глобалг зацм збiльшують цiлий ряд застартих економiчних проблем, породжують новi ризики й виклики [1].
Вчений В. Baдi [4] видiля8 три вимiри визна-чення феномену глобaлiзaцм, якi е, на його думку, важливими з точки зору науки про мiжнaроднi вщносини:
- глобaлiзaцiя - це юторичний процес, який розвиваеться протягом багатьох стол^ь;
- глобaлiзaцiя - означае уыфкацш свiту, жит-тя за единими принципами, сповiдувaння единих цiнностей, додержання единих звичаТв i норм по-ведiнки;
- глобaлiзaцiя - це визнання зростаючо! взае-мозaлежностi, головним наслщком яко! е пiдрив, руйнування нацюнального державного суверенг тету пщ натиском дiй нових aкторiв загальнопла-нетарно! сцени - глобальних фiрм, транснацю-нальних упрaвлiнських структур, як взaeмодiють на рiвних основах не лише мiж собою, але i з самими державами - традифйними дiйовими особами мiжнaродних вiдносин.
Дж. Дaнiнг визначае три етапи глобaлiзaцi'í свп"о-вого виробництва [9]. Перший етап, за його твер-дженням, продовжувався 30 роюв, до початку пер-шо! св^ово! вiйни. Другий - 25 роюв пiсля друго! свп"ово! вiйни. У середин 80-х рокiв почався тре-тiй, новiтнiй етап глобaлiзaцií' свп"ового господар-ства. Мiж другим i третiм етапами настае пауза в Ытенсивному зростaннi мiжнaродних прямих Ы-вестицiй, що припадае на 70- та першу половину 80-х роюв. Кожен етап iнтенсивного формуван-ня i розвитку трaнснaцiонaльних пiдприeмств су-проводжувався прискореним зростанням свп"ово! економки. В той час кожен етап глобaлiзaцií' свп"о-во! економiки переслщував свою мету.
Головна мета першого етапу - експлуaтaцiя природних ресур^в на територiях, що знаходять-ся пщ контролем крaí'н-експортерiв кaпiтaлу, прямi Ывестицм яких шукали нaйбiльш прибутко-вого вкладення.
На другому етап експорт кaпiтaлу у формi прямих Ывести^й був спрямований на перемщення в iншi кра!ни виробництва тих товaрiв i послуг, що
завершили фазу швидкого зростання в кра!нах-експортерах кaпiтaлу.
Третiй, сучасний, етап характеризуемся не стiльки бажанням транснацюнальних компaнiй придбати природнi ресурси чи завоювати ринки збуту, сктьки !х прагненням рaцiонaлiзувaти структури катталовкладень i скористатися перевагами глобально! або репонально! економiч-но! Ытеграцм, придбати додaтковi технологiчнi, оргаызафйы чи ринковi можливостi, щоб бтьш ефективно забезпечувати, зберiгaти i пщвищу-вати глобaльнi конкурентнi позицп.
Пози^я кра!ни на свiтовiй aренi сьогодн ви-значаеться якiстю людського катталу, станом освiти i ступенем використання науки та технки у виробництвк Велика кiлькiсть робочо! сили i си-ровинних мaтерiaлiв все менше вважаеться конкурентною перевагою, у вщповщност з тим, як знижуеться частка цих фaкторiв у створены вар-тостi усiх продуктiв.
Глобaлiзaцiя набувае рiзного значення в залеж-ностi вiд того, чи йдеться про окрему компаню, га-лузь, кра!ну чи про свiтове господарство взагалк На рiвнi окремо! компанм глобaлiзaцiя визначаеть-ся насамперед диверсифка^ею та розширенням джерел надходження; масштабами i пропорцiями розподiлу сво!х aктивiв у рiзних кра!нах; Ытенсив-нютю доступу до експорту кaпiтaлу, товaрiв i послуг та використання мюцевих переваг [8].
Гaлузевi особливостi глобaлiзaцi! найкращим чином iлюструються спiввiдношенням обсяпв зустрiчно! внутршньогалузево! торгiвлi до свг тового виробництва гaлузi, вiдповiдним показ-ником у сферi iнвестицiй, а також коефщентом спецiaлiзaцií' гaлузi.
Глобaлiзaцiя окремо! кра!ни характеризуеться ступенем взаемозв'язку !! економiки з свiтовою економкою в цiлому; спiввiдношенням зовн0-ньоторгового обороту i валового внутрiшнього продукту (ВВП); потоками прямих iноземних Ы-вестицiй (П11) та портфельними; обсягами мiж-народних плaтежiв. Свiтовий рiвень глобaлiзa-цй характеризуеться зростанням та посиленням економiчних взaeмозв'язкiв мiж кра!нами; обсягами зустрiчних потокiв товaрiв, послуг, кaпiтaлу, ноу-хау; переплетенням державних i регiонaльних господарських комплексiв та економiчних систем.
Таким чином, на початок третього тисячол^я свiт перетворився у глобальну економiчну систему, в яюй практично не залишилося можливостей
для сповщування cтиxiйниx ринкових вiдноcин Mix державами. Виник глобально функцiонуючий свг товий виробничо-господарський меxанiзм, скла-довими якого стали окремi нацiональнi економiки.
Розробка новiтнix теxнологiй, виробництво на ix-нiй основi високотеxнологiчниx товарiв i послуг, ви-xiд з ними на свп^ ринки i розгортання мГжнарод-ноТ ¡нтеграцм в науково-виробничГй сферi в рамкаx глобально! економки, що формуеться, стали на сучасному етап розвитку свiтового господарства стратепчною моделлю i двигуном росту економки бiльшостi промислово розвинениx краТн
УкраТнський дослiдник в галузi мiжнародниx економiчниx вiдносин Фiлiпенко А.С. [7] видтяе три основнi етапи розвитку мiжнародного теxно-логiчного обмiну i формування свтового ¡ннова-цiйного ринку. ВЫ пщкреслюе, що перший етап
- це юнець Х1Х - середина ХХ столбя, коли ¡н-тернацiоналiзацiя почала оxоплювати сферу ви-робництва, науки i теxнiки, з'являються ТНК. Головною формою мiжнародного теxнологiчного обмiну в цей перiод стали прямi ¡нвестицм ТНК у краТни, що розвиваються i колони.
Другий етап - 50-70-i роки - xарактеризу-еться подальшим поглибленням мГжнародно-го подту працi, iнтенсивним його розвитком, поглибленням мГждержавноТ спецГалГзацп i коо-перацп виробництва на р^ы фГрм i пщприемств. РГзко посилюеться активнють ТНК, збтьшуеться Тxня ктькють, обсяг виробництва i продажу, i, вщ-повщно, роль у нацюнальый та свГтовГй економщк МГжнародний теxнологiчний обмЫ реалГзуеться у форм! спiльниx пщприемств, лiцензiйниx угод, контактГв у сфер! управлЫня i маркетингу, угод про надання теxнiчно! допомоги, договора про передачу власникам новопобудованиx пщпри-емств. Першочергового значення набувае одер-жання знань i «ноу-xау».
Наприюнц 70-x роюв (третГй етап) мГжнародний подт прац ускладнюеться i стае дал! сильышим, оxоплюючи й науково-теxнiчну сферу. Провщ-ною формою мГжнародного теxнологiчного обмЫу став продаж лщензГй, пщсилюеться мГжнародна кооперацГя в сфер! науково-дослiдниx та проек-тно-конструкторськиx робГт, з'являються комплексы мГжнародн угоди стратепчного xарактеру
- стратепчы альянси (консорцГуми).
Вщносно новим напрямом диверсифкованосп мГжнародый лщензГйый торпвл! стае галузь обчис-лювальноТ теxнiки i засобю автоматизации вклю-
чаючи комплексно автоматизован виробництва з використанням 8диниx транспортниx систем i систем управлЫня на баз! персонального комп'ютера.
Висновки
Мюце краТни в сучасному свт сьогодн бтьше визначаеться якютю людського капралу, станом освГти i ступенем використання науки i теxнiки у виробництвк Багатство робочоТ сили i сировин-ниx матерГалГв все менше можна розцЫювати як конкурентну перевагу у вщповщност з тим, як знижуеться частка циx факторГв у створены вар-тост усix продукта.
ГлобалГзацГя дае комплексний ефект, комбЫу-ючи так! фактори, як ¡ноземний капрал, нов! теx-нологп, ¡нтеграцГйы можливост i виxiд на свтовГ ринки з метою прискорення економнного зрос-тання. Одна з вщмЫностей сучасноТ глобалГза-цй пов'язана з науково-теxн¡чною революцГею i становленням «¡нформацГйного сусптьства». Ре-волюцГя в теxнолог¡чниx процесаx, у свою чергу, служить причиною значниx зрушень в ieрарxiТ на-цГТ. Так поступовий розвиток мГжнародного теxно-лопчного обмЫу в умоваx глобалГзацй призвГв до формування такого специфнного сегменту свто-вого ринку, як свтовий ринок теxнолог¡й. ТермЫ
- свтовий ринок теxнолог¡й - можна визначити як систему пост¡йниx вщносин мГж краТнами свГту вщносно кутвлНпродажу теxнологií (¡нновацИ), як результату ¡нновац^ноТ дГяльностк
Список використаних джерел
1. Белорус О.Г. Экономическая система глобализма / О.Г. Белорус. - К.: КНЕУ, 2003. - 380 с.
2. Важинський Ф.А. Зарубаний досвщ розвитку те-ритор¡ально-виробничиx систем / Ф.А. Важинський, О.О. Жовтанецька, А.В. Колодйчук // Науковий вЬ сник НЛТУ УкраТни : зб. наук.-теxн. праць. - Львю: РВВ НЛТУ УкраТни. - 2007. - Вип. 17.3. - С. 141-145.
3. Важинський Ф.А. М^ан^м регулювання ¡нвести-цмноТ дГяльност в репоы / Ф.А. Важинський, А.В. Ко-лодмчук // Науковий вюник НЛТУ УкраТни : зб. на-ук.-теxн. праць. - ЛьвГв: РВВ НЛТУ УкраТни. - 2010.
- Вип. 20.7. - С. 138-143.
4. Всемирная история экономической мысли: в шести томаx. - М.: Мысль. - т. 4, 1987. - 496 с.
5. Гаврилко П.П. Фактори ¡нновацмного розвитку про-мисловост / П.П. Гаврилко, А.В. Колодмчук, В.М. Чер-торижський // Науковий вюник НЛТУ УкраТни: зб. на-ук.-теxн. праць. - 2011. - Вип. 21.11. - С. 201-205.
6. Долшнм 1.М. Мотива^я персоналу як об'ект yпрaвлiння на пiдприeмствi / 1.М. Долiшнiйl А.В. Коло-дiйчyк // Науковий вюник НЛТУ УкраТни. - 2010. -Вип. 20.5. - С. 211-216.
7. Фттенко А.С. Цивозацмн детермЫанти украТн-ськоТ економiчноТ моделi / А.С. Фiлiпенко // ЕкономЬ ка УкраТни. - 1994. - №4. - С. 11-19.
8. Фомичев В.И. Международная торговля / В.И. Фомичев. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 445 с.
9. Dunning J. The Globalization of Business / J. Dunning, London and New York: Routledge, 1993.
References
1. Belorus, O. G. (2003). Ekonomicheskaya sistema globalizma [The economic system of globalism]. Kyiv: KNEU. [in Russian].
2. Vazhynskyy, F. A., Zhovtanetska, O. O., & Kolodiychuk, A. V. (2007). Zarubizhnyy dosvid rozvytku terytorial'no-vyrobnychykh system [Foreign experience in the development of territorial production systems]. In Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny [Scientific Bulletin of National Forestry University of Ukraine]: Vol. 17.3 (pp. 141-145). [in Ukrainian].
3. Vazhynskyy, F. A., & Kolodiychuk, A. V. (2010). Mekhanizm rehulyuvannya investytsiynoyi diyal'nosti v rehioni [Mechanism for regulation of investment activity in the region]. In Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny [Scientific Bulletin of National Forestry University of Ukraine]: Vol. 20.7 (pp. 138-143). [in Ukrainian].
4. Vsemirnaya istoriya ekonomicheskoy mysli [World History of Economic Thought] (1987): in 6 Vols. Vol. 4. Moscow: Thought. [in Russian].
5. Havrylko, P. P., Kolodiychuk, A. V., & Chertoryzhskyy, V. M. (2011). Faktory innovatsiynoho rozvytku promyslovosti [Factors of innovation development of industry]. In Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny [Scientific Bulletin of National Forestry University of Ukraine]: Vol. 21.11 (pp. 201-205). [in Ukrainian].
6. Dolishniy, I. M., & Kolodiychuk A. V. (2010). Motyvatsiya personalu yak ob'yekt upravlinnya na pidpryyemstvi [Motivation of the personnel as an object of management in the enterprise]. In Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny [Scientific Bulletin of National Forestry University of Ukraine]: Vol. 20.5 (pp. 211-216). [in Ukrainian].
7. Filipenko, A. S. (1994). Tsyvilizatsiyni determinanty ukrayins'koyi ekonomichnoyi modeli [Civilizational determinants of the Ukrainian economic model]. Ekonomika Ukrayiny - Economy of Ukraine, 4, 11-19. [in Ukrainian].
8. Fomichev, V. I. (2000). Mezhdunarodnaya torgovlya [International trade]. Moscow: INFRA-M. [in Russian].
9. Dunning, J. (1993). The Globalization of Business. London, New York: Routledge.
Дан про aBTopiB
Молнар Олександр Сергйович,
к.е.н., доцент, завщувач кафедри eкономiчноí теорм, ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний уыверситет» e-mail: [email protected] Попович 1ван Олексйович,
мапстр, eкономiчний факультет, ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний уыверситет» e-mail: [email protected] Токар Мирослав Мар'тнович,
мапстр, eкономiчний факультет, ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний уыверситет» e-mail: [email protected]
Данные об авторах Молнар Александр Сергеевич,
к.э.н., доцент, заведующий кафедрой экономической теории, ДВНЗ «Ужгородский национальный университет»
e-mail: [email protected] Попович Иван Алексеевич,
магистр, экономический факультет, ГВУЗ «Ужгородский национальный университет» e-mail: [email protected] Токарь Мирослав Марианович,
магистр, экономический факультет, ГВУЗ «Ужгородский национальный университет» e-mail: [email protected]
Data about the authors Oleksandr Molnar,
Ph.D. (Econ.), Associate Professor, Head of the Department of Economic Theory, Uzhgorod National University e-mail: [email protected] Ivan Popovych,
Master's Degree, Faculty of Economics, Uzhgorod National University e-mail: [email protected]
Tokar Myroslav,
Master's Degree, Faculty of Economics, Uzhgorod National University e-mail: [email protected]
