CC BY
86
Л. Пашнюк, канд. экон. наук, доц. КНУ имени Тараса Шевченко, Киев
УГРОЗЫ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ И СРЕДСТВА ИХ НЕЙТРАЛИЗАЦИИ
Исследованы подходы к трактовке понятия "экономическая безопасность предприятия". Рассмотрена сущность понятия "угроза" и проанализированы существующие подходы к классификации угроз экономической безопасности предприятия. Определены возможные средства их нейтрализации за счёт, в первую очередь, создания действенной системы экономической безопасности.
Ключевые слова: экономическая безопасность предприятия, угрозы экономической безопасности, классификация угроз экономической безопасности, система экономической безопасности.
L. Pashnyuk, PhD in Economics, Assosiate Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv
THREATS OF ECONOMIC SECURITY AND THE MEANS OF THEIR NEUTRALIZATION
The approaches to the interpretation of the concept of "economic security of enterprise" are investigated. The essence of the concept of "threat" are considered, the approaches to the classification of threats for economic security of enterprise are analyzed. The generalized, the most complete version of the classification are proposed. It is set that efficiency of the use of resources of enterprise, level of his reputation and factors of external environment, influences on economic strength security. Hostile takeover as one of the serious threats of economic security are discussed in more detail. An effective system of economic security are defined as the effective means of neutralizing threats.
Key words: economic security of enterprise, threats of economic security, classification of threats of economic security, system of economic security.
УДК 657.1:339.9 JEL М49
Г. Мисака, канд. екон. наук, доц. КНУ iменi Тараса Шевченка, КиТв
ГЛОБАЛ1ЗАЦ1Я СВ1ТОВО1 ЕКОНОМ1КИ В АКТИВ1ЗАЦП ПРОЦЕС1В ГАРМОШЗАЦП ТА СТАНДАРТИЗАЦП ОБЛ1КОВИХ СИСТЕМ
В статт/' до^джуеться взаемозв'язок м/'ж розвитком глобалiзацiйних процеав в свтовш економiцi та стандар-тизац/'ею i гармошза^ею облiкових систем.
Ключовi слова: глобалiзацiя; стандартизащя та гармошзащя; системи бухгалтерского облку; фiнансовий ринок.
Постановка проблеми. Законодавчо закртлена обов'язковють складання фЫансовоТ звп"ност учасни-ками фЫансового ринку УкраТни за ммжнародними стандартами з 1 ачня 2012 р. офщмно засвщчила завер-шення так званого перехщного етапу в реформуванн вп"чизняноТ системи бухгалтерского облку та подтвердила послщовнють дотримання курсу на поступове за-провадження мiжнародних стандар^в фшансовоТ зв^-ност (МСФЗ) в украТнську облiкову практику. Розши-рення практичного застосування МСФЗ потребуе по-глиблення дослщжень еволюцiонування даного со^а-льно-економiчного феномену, його взаемозв'язкiв та взаемозалежностей з такими важливими явищами су-часностi як глобалiзацiя та шформатиза^я в умовах постiндустрiального суспiльства з метою виявлення тенденцш Тх подальшого удосконалення та оцiнки мож-ливостей адекватноТ iмплементацiТ у вiтчизняну практику облку з урахуванням рiвня розвитку нацiональноТ економiки загалом та фшансового сектору зокрема.
Анал1з останшх досл1джень I публ1кац1й. ДискусiТ щодо актуальних проблем стандартизацiТ та гармошзацп облiкових систем ведуться вже понад 40 рогав як зарубь жними, так i вiтчизняними фахiвцями, серед яких варто вщзначити С. Голова, К. Моста, Г. Мюллера, Л. Нишенко [1], К. Ноубса, Р. Паркера, М. Переру [2], О. Петрука [3], Л. Радебе, Ф. Чоя, В. Швеця. Проте як ст^мкий розвиток глобалiзацiйних процеав в свппвм економщ^ так i дина-мiзм формату функцiонування облiкових систем, як де-далi зазнають все бтьш суттевого впливу специфiки задоволення Ыформацмних потреб iнтернацiоналiзова-ного фЫансового ринку, не дають обговоренню даноТ проблематики набути статус завершеностi.
Невиршеш ран1ше частини загальноТ проблеми. На ™ свiтовоТ фiнансовоТ кризи необхщнють пороз-умiння та формування на цм основi довiри iнвесторiв до емп"ен^в та фiнансових посередникiв, що мае за-безпечити поступове вщродження позитивно!' динамiки
розвитку CBiTOBOi економки, прискорюе процеси стан-дартизацií та гармошзацп облкових систем.
Метою статт е визначення ролi та мюця явища глобалiзацií в спрямуваннi процеав стандартизаци та гармонiзацií iснуючих в свт моделей бухгалтерського облiку на сучасному етап розвитку свiтовоí економки та фiнансового ринку.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Широко застосовуваний в наш час термЫ "гпобалiзацiя свь товоí економiки" мае низку визначень та тпумачень. Вперше застосувавший його у 1983 р. Теодор Лев^ вважав гпобапiзацiею процеси формування корпораць ями загапьносвiтових ринкiв аналопчних товарiв та по-спуг. Пози^я Т. Левiтта бупа породжена та фунтувала-ся на його пщходах до доспiдження тих подiй та явищ, що стали притаманними свтовм економiцi в 60-70-х рр. хХ столггтя, в першу чергу, як маркетолога. Зокрема, на його думку, розвиток технолопй, зв'язку та Ыформа-цмно'1' iнфраструктури в свiтi загалом породили "нову комерцiйну реапьнiсть" (new commercial reality) у функ-цюнуванш ринкiв стандартизованих споживчих товарiв, швидгасть та прибутковiсть продажу яких за зниженими цЫами забезпечувалися за рахунок ефекту масштабу та суттевого вщносного скорочення постiйних витрат в розрахунку на одиницю реапiзованоí продукцп. Проте скористатися можливютю економи в таких умовах здат-нi "не просто транснацюнальш, а гпобапьнi корпораци, яга можуть дозволити ^6i унiфiкувати пропозицю та не замислюватися над розбiжностями смакiв споживачiв мiсцевих ринкiв" [4]. На нашу думку, "глобальнють" в таких умовах визначаеться здатнютю виробника за до-помогою маркетингових засобiв породжувати зацкав-пенiсть споживача в сво1х товарах, нiвепюючи нацюна-льш, етнiчнi, соцiапьнi, репiгiйнi, попiтичнi та економiчнi розбiжностi краж, що склалися та обумовпенi юторич-но, в межах його платоспроможного попиту. Тобто в першооснову поняття "гпобапiзацiя свп"ово1 економiки" було закладено ринково-збутовий пщхщ.
© Мисака Г., 2013
Подальшi дослiдження феномену глобалiзацií низкою вчених в рiзних KpaiHax CBiTy спричинили появу дискусм навколо ii сyтностi, причин виникнення, наслщ-гав (як зреалiзованих, так i потенцiйних), переваг та, звюно, недолiкiв. Важливим, на наш погляд, е аналiз причин виникнення явища глобалiзацií та вивчення особливостей ii еволюцюнування на тлi економiчних, сусптьних та полiтичних подiй, якi мали мюце в свiтi по завершены Друго''' свiтовоí вiйни. Це уможливить прогноз формування перспективних напрямiв ii подальшо-го розвитку з урахуванням характеру запи^в, потреб та передумов, що складалися дотепер.
Питання започаткування глобалiзацií та ii перюди-зацií носять дискyсiйний характер. Грунтуючись на до-слiдженнi концептyально-iнститyцiйних аспекпв глоба-лiзацií, можна виокремити наступн причини та, виходя-чи з яких, визначити дати зародження якюно нових ета-пiв ii розвитку:
1) модершза^я сyспiльства та початок буржуазного розвитку - ганець Х1Х ст.;
2) Перша Свiтова вшна як механiзм новiтнього по-дту свiтy колонiальними iмперiями - 1914-1918 рр.;
3) Друга Свiтова вмна та формування ново' геополь тично' карти свiтy на чолi з СРСР та США - 1939-1945 рр.;
4) запровадження Ямайсько' валютно' системи як моделi вiльноí торгiвлi валютами - 1976 р.;
5) розпад СРСР та формування однополярного свь ту - 1991 р.
Визначальними фЫансовими поштовхами, що сприя-ли зародженню якiсно нових тенденцм та етапiв розвитку глобалiзацiйних процесiв у свiтовiй економiцi, на нашу думку, е започаткування Бреттон-Вудсько''' та Ямайсько' валютних систем, функцюнування яких мало на метi активiзацiю та нарощення обсягiв мiжнародноí торпвл^ а також надання урядам краж Ыструмет1в нiвелювання тимчасових трyднощiв, що виникають через диспропорцií зовнiшньоторговельного балансу, шляхом забезпечення та пщтримки належного рiвня валютноí лiквiдностi та формування загальносвплво! впевненостi в стабiльностi здмснення мiжнародних розрахyнкiв.
Вiльний рух фЫансового капiталy, що став якiсно новим та лопчним продовженням фритредерства, ште-нсифiкyвався завдяки краху СРСР, як вттення со^аль стично' моделi побудови сусптьства та економiки, за-гальносвппвим тенденцiям дерегулювання нацюналь-них фшансових ринкiв та розвитку iнформацiйних технолога. Пiдвищення мобiльностi фiнансового катталу мае полiтичнi, економiчнi та оргашзацмш наслiдки, спрямованi як на захист вже здмснених iнвестицiй, так i на оперативне формування релевантноí Ыформацмно' бази прийняття iнвестицiйних рiшень та забезпечення дотримання фундаментальних засад рiвностi доступу до не' yсiх зацкавлених yчасникiв ринку.
Найбiльш значущими заходами оргаызацшного характеру стало запровадження протягом 1973-74 рр. вщразу двох принципово нових недержавних мiжнаро-дних Ыституцм, метою дiяльностi яких стало визначен-ня та практична реалiзацiя тенденцiй загальносвiтових процесiв стандартизацií бухгалтерского облiкy. фЫан-сово' звiтностi, бангавського регулювання та нагляду:
1) Компоту з Мiжнародних стандартiв бухгалтерського облку (International Accounting Standard Committee). У 2001 роц Комiтет було реоргаызовано в Раду з Мiжна-родних стандар^в бухгалтерського облiкy (International Accounting Standard Board);
2) Базельського Ком^ету з питань бангавського нагляду (Basel Committee on Banking Supervision) при Банку мiжнародних розрахунгав.
Фiлософiя функцiонування цих установ полягае в по-глибленнi iнтернацiоналiзацií свппвого фiнансового ринку, що вттюеться в узгодженнi принципiв, якi використо-вуються його учасниками пiд час складання фiнансовоí звiтностi, що мае оприлюднюватися в iнтересах ii зовнь шнiх користувачiв, та створеннi рiвних конкурентних умов для банкiвських установ, як найважлившо!' групи фЫан-сових посереднигав, що визначають ефективнiсть функцюнування фЫансово' системи загалом, шляхом стан-дартизацп регулятивних положень щодо величини катталу для обсяпв ризику, яга узяв на себе банк.
Саме завдяки глобалiзацií фЫансових рингав стали помiтними розбiжностi в методах ведення облку та змь стi фiнансовоí звiтностi. Необхiднiсть стандартизацп та гармонiзацií облiкових систем на момент створення КМСБО обумовлювалася, з одного боку, формуванням та паралельним розвитком у свт дегалькох моделей бухгалтерського облку, та важливiстю забезпечення впевненост професiйних учасникiв фондових рингав в коректному тлумаченнi показникiв фшансово! звiтностi емiтентiв цiнних паперiв, що мае базуватися на довiрi та визнанн методик íх обчислення, з Ышого.
Враховуючи те, що ведення облку в кожнiй конкретно краíнi визначаеться специфiкою нормативно-правового регулювання, побудовою фiнансовоí та по-датковоí систем, рiвнем економiчного розвитку, характером зовнiшньоекономiчних зв'язкiв та Ышими чинни-ками, в тому чи^ й неекономiчноí природи, фахiвцями було здiйснено декiлька спроб класифкувати iснуючi системи бухгалтерського облiку, що забезпечило мож-ливiсть виокремлення та узагальнення ix спiльних i вщмшних складових. Загалом в результатi численних дискусм з цього приводу було сформовано два основ-них пщходи до класифiкацií облiкових систем:
1) суб'ективний. Започатковано Герхардом Мюллером в ганц 60-х рогав ХХ ст. В основу покладено iерар-хiю економiчних цiлей облiковоí системи та прюритет-нiсть теорп або практики облку. Видiляють:
• макроорiентованi облiковi системи - цiлi та за-вдання бухгалтерського облiку пщпорядковуються за-вданням нацiональноí економiчноí полiтики;
• мiкроорiентованi облiковi системи - першочергс^сть завдань облiку обумовлюеться потребами суб'екта госпо-дарювання й Ыших користувачiв облково! Ыформацп;
2) географiчний (за сферами впливу). Вперше за-пропонував Генрi Хетфiлд на початку ХХ ст. Грунтуеть-ся на економiчнiй або полiтичнiй залежностях, геогра-фiчних або iсторичних взаемозв'язках мiж краíнами. Проявляеться у впливi облкових правил одних (як правило, високо розвинутих) краж на облiковi правила н ших. На сьогодш видiляють, переважно, такi типи моделей як англо-американська, континентальна, твден-ноамериканська, Ытернацюнальна.
Варто вiдзначити, що той самий Мюллер, якого на-зивають "батьком мiжнародного облiку" вважав, що система бухгалтерського облку е продуктом економiч-ного та полiтичного розвитку кожноí кражи. Отже, гар-монiзацiя облiку на мiжнародному рiвнi неможлива в принципi i тому не мае сенсу. [5]
Проте ще1 гармошзацп облiкових систем для забезпечення однозначности тлумачення показнигав фЫансо-воí звiтностi з площини академiчних дослiджень перемю-тилися до кабЫе^в функцiонерiв, що стало особливо поманим в контекстi створення у 1957 р. Свропейського економiчного ствтовариства (СЕС) та швидкого збть-шення кiлькостi його членiв. Саме в рамках СЕС у 1961 р. вперше було сформовано дослщницьку групу з проблем бухгалтерського облку, яка мала на мет узго-дити методолопю облiку краж його учасниць. Протягом
20 рогав (1964-84 рр.) зусиллями qiei групи було розроб-лено BiciM Директив СЕС з питань облку, звiтностi та аудиту, прийняття яких у статус зведених законiв ствто-вариства зобов'язало краíни-учасницi внести вщповщш змiни до нацiонального законодавства, спрямоваы, в першу чергу, на мiнiмiзацiю принципових розходжень в методологií ведення облку та складання звiтностi в кор-порацiях, компанiях з обмеженою вiдповiдальнiстю, акцю-нерних товариствах, державному та приватному секторк
Одночасно з координа^ею СЕС зусиль щодо гармошзацп облiкових систем европейських кра'н у 1973 р. фахо-вими оргашзацями бухгалтерiв Австрали, Великобритании 1рландп, Канади, Нiдерландiв, Нiмеччини, Мексики, США, Франци та Япони було створено КМСБО, що вивело ще''' гармошзацп та стандартизаци облiку на загальносвгговий рiвень. Тенденцiям, що сформувалися, у 1982 р. надало додатково' ваги створення Мiжурядовоí робочо''' групи експер^в з МСБО при Комiсií з транснацюнальних корпо-рацiй Економiчноí та Со^ально''' ради ООН.
Паралельно з процесами гармошзацп та стандарти-зацп в облiковiй сферi регулятори рингав цiнних паперiв активiзували свою роботу щодо пошуку нових та пщви-щення ефективностi iснуючих механiзмiв захисту прав Ывестгрв та контролю за дiяльнiстю посередникiв на фондових ринках. У 1974 р. було створено Мiжнародне об'еднання комюй з цЫних паперiв (МОКЦП) (International Organization of Securities Commission), перед яким було поставлено завдання стимулювати ств-працю комiсiй з цiнних паперiв спочатку Пiвнiчноí та Пiвденноí Америки, а з 1984р. - й уах кра'н свiту. Одним з прюритетних напрямiв розвитку даного сегменту фЫансового ринку в МОКЦП було визначено розробку пропозицiй щодо запровадження м^мальних стандар-тiв поЫформованост учасникiв ринку цiнних паперiв.
Сшвпраця КМСБО та МОКЦП розпочалася у 1987 р., i вже у ачш 1989 р. було презентовано 'х спть-ний проект Е32 "Порiвняннiсть фiнансовоí звiтностi", яким запропоновано вщкоригувати вже прийнятi мiжна-родш стандарти шляхом обмеження застосування 29 альтернативних методiв бухгалтерського облiку. I хоча щеолопчною основою даного проекту е швидше унiфiкацiя облiку, ашж його гармонiзацiя, це дозволило значною мiрою нiвелювати низку розбiжностей в змют показникiв фiнансовоí звiтностi господарюючих суб'ектiв кра'н, якi використовують МСБО та МСФЗ, а також спростити методику и трансформаци для проведення порiвняльного аналiзу на мiжнародному рiвнi, що е стало ютотним зрушенням саме в процесi формування фЫансово' звiтностi як достовiрного та релевантного Ыформацшного забезпечення прийняття управлЫських, фiнансових та iнвестицiйних рiшень.
Даний проект тривае вже понад 20 рогав i, нав^ь, опосередковано спричинив внесення змш до статуту КМСБО у 2000 р. Так, одшею з цтей свое' дiяльностi Ком^ет визнав "розробку в iнтересах громадськост едино' системи високоякiсних, зрозумiлих та обов'язко-вих до застосування глобальних стандар^в бухгалтерського облiку, зпдно яких у фiнансовiй звiтностi мае розкриватися достг^рна, прозора та порiвнювана н формацiя для того, щоб учасники фондових рингав та ^i користувачi могли приймати обфунтоваш управ-лiнськi рiшення." [6] Це пщкреслюе змiщення вектору спрямованостi дiяльностi КМСБО з гармонiзацií облко-вих систем св^у на розширення сфер практичного застосування МСБО та забезпечення 'х конвергенци з нацiональними системами облку.
Водночас успiшнiсть та перспективнють проекту Е32 визнаеться не лише профеайними бухгалтерськими колами, i й МОКЦП, яке починаючи з 1993 р. рекомен-
дуе сво'м членам схвалювати окремi МСБО та МСФЗ та використовувати 'х в мiжнароднiй бiржовiй дiяльностi.
У 2000 р. в СС було проголошено намiр обов'язкового запровадження МСБО для уах компанiй, якi входять до котирувальних списгав фондових бiрж СС, та компашй, якi випускають проспекти емiсií цiнних паперiв. У 2001 р. КМСБО було реорганiзовано в Раду з Мiжнародних ста-ндартiв бухгалтерського облку (РМСБО), що обумовлю-валася, в першу чергу, необхщнютю наближення МСБО до Принцишв бухгалтерського облку США (GAAP -Generally Accepted Accounting Principles), осгальки саме фЫансовий ринок США був i залишаеться найбiльшим у свiтi ринком втьного капiталу. РМСБО в рамках конвергенци з GAAP започаткувала розробку та активне впро-вадження Мiжнародних стандартiв фiнансовоí звiтностi (IFRS), яга поступово мають повнютю замiнити МСБО.
Саме завдяки зусиллям РМСБО починаючи з 2005 р. уа европейськi компанп, акцií яких котируються на регульованому ринку будь-яко' кра'ни-члена СС, повинш подавати консолiдовану фiнансову звiтнiсть за МСФЗ. Ti ж компанп', яга складають звiтнiсть за GAAP, та компани, у яких на европейсьга ринки допущенi лише борговi цшш папери, були зобов'язанi здiйснити перехщ на МСФЗ з 2007 р. Подiбнi вимоги було прийнято в США, але щодо обов'язковост використання GAAP.
Найбiльшою проблемою в питаннях конвергенци об-лiкових систем та у взаеминах РМСБО i Ради зi стандар-тiв фiнансовоí звп"носп США (FASB) е дискусiя щодо вибору бази формування загальносвппвих стандар^в облiку. США обстоювали точку зору щодо використання за 'х основу GAAP, тодi як СС пропонував МСФЗ. Остан-нiм часом пози^я США з цього питання стала менш категоричною, що, на нашу думку, частково можна поясни-ти кризовими явищами на свппвих фЫансових ринках та невтiшним станом американсько' економiки, яка зазнала ютотних втрат саме через и щ^ьний зв'язок з ринками капiталу та залежнють вiд 'х кон'юнктури.
Усвщомлена необхiднiсть нагального вiдновлення функцiонування фондових рингав св^у на якiсно нових засадах реалiзацií механiзмiв 'х регулювання стимулюе процеси не ттьки i не стiльки конвергенци облiкових систем, сгальки удосконалення змiсту 'х нормативних положень, яга б з них не було покладено в основу формування загальносвппвих облкових стандар^в. Починаючи з 2002 р. коли РМСБО та РСФЗ пщписали Нор-волкську угоду (The Norwolk Agreement), ведеться активна ствпраця одночасно у двох напрямах:
1) визначення тих аспекпв МСФЗ та GAAP, розбiж-ностi щодо яких не е принциповими та можуть бути по-доланi досить швидко - так звана короткотермЫова конверген^я;
2) ретельний аналiз та систематиза^я усiх вiдмiнностей, що iснують в системах МСФЗ та GAAP, для визначення стратеги 'х подолання в довготермЫовм перспективг
Однак надмiрна Ытенсифка^я цих процесiв також е небажаною через полiтичнi мiркування, оскiльки вщмова вiд нацiональних положень (стандартiв) ведення облку та складання звiтностi мае вщбуватися на добровiльних засадах шляхом свщомого визнання необхiдностi створення та застосування загальносвппво''' системи регулювання бухгалтерського облку та фЫансово''' звiтностi. I дискусп щодо посилення державного регулювання уах сфер свплво''' економки, яка iстотно постраждала вщ тривало' фiнансовоí кризи, подекуди змщують вектор пошуку бази загальносвiтових стандар^в на користь GAAP. Аргументацiя виглядае наступним чином [7]:
1) GAAP мютять детальш норми та правила ведення облку в компанiях, що сприяе проведенню порiвняль-ного аналiзу показникiв 'х фiнансовоí звiтностi, зменшуе
BiporwHiCTb перекручень в нм внаслiдок як зумисних дiй, так i непрофесмносл oci6, вiдповiдальних за ведення облку та складання звiтностi, а отже, i судових n030BiB внаслiдок завдання втрат ïï користувачам;
2) iдеологiчну основу МСФЗ скпадае метод профе-сiйного судження, яке завжди е суб'ективним, а тому вони е потенцшно вразливими для зловживань з боку представнигав менеджменту компани, якi складають фЫансову звiтнiсть;
3) мiж змiстом положень МСФЗ та господарським законодавством кра'1'н, в яких вони використовуються, юнуе невiдповiднiсть правових норм, що ускладнюе процес ведення облiку та ставить пщ сумнiв можпивiсть формування за таких умов достг^рних показникiв фь нансовоТ звiтностi.
При цьому у якост компромiсного, але, на наш по-гляд, деструктивного способу виршення зазначених проблем пропонуеться введення до МСФЗ, що пере-глядатимуться, не лише принцитв, а й правил облку. Однак саме вiдсутнiсть стандартизованого набору методик та детальних Ыструкцш щодо ведення пооб'ект-ного облку забезпечуе МСБО/МСФЗ достатню гнучгасть для охоплення якомога бiльшоï галькосл нацiональних облiкових систем, що, власне, i е запорукою саме Ух гармоызацп, а не унiфiкацiï.
Висновки. Таким чином, можна зробити висновок, що в цтому глобалiзацiя ютотно послабила роль та значення традицмних нацiональних систем регулювання облку шляхом запровадження, функцiонування та широко!' взаемодп вiдповiдних мiжнародних органiзацiй. Проте створити потужн наднацiональнi механiзми регулювання в цш сферi на даний момент все ж таки не вдалося, осгальки в результат економiчноï кризи зага-льмувалися саме процеси гармоызаци облiкових систем та поновилися дискусп щодо вибору бази формування загальносвплвоТ моделi облiку. Залишаеться
А. Мысака, канд. экон. наук, доц. КНУ имени Тараса Шевченко, Киев
сподiватись, що визнання об'ективноТ необхщност ви-користання загальноприйнятних пiдходiв до ведення облку та складання звiтностi прискорить процес пошуку компромiсу в цьому питаны, перш за все, в Пересах вщновлення стабiльного функцiонування фондових рингав та забезпечення фшансування ними реального сектору свппвоТ економiки для подолання в нм кризо-вих явищ останшх рокiв.
Пiдсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що почи-наючи з 80-х рогав ХХ ст. сформувався чпжо виражений детермiнуючий вплив глобалiзацiйних тенденцм розвитку свiтовоТ економiки та фондового ринку на процеси стандартизацп i гармоызацп бухгалтерського облiку та фЫансовоТ звiтностi, що дозволить i в майбутньому ро-бити обфунтоваш припущення вiдносно подальших перспектив формування загальносвппвоТ облковоТ моделi.
Список використаних джерел
1. Нишенко Л.П. Гармон1зац1я бухгалтерського облку та фшансово!' зв1тност1 УкраТни з м1жнародними стандартами [Текст] : автореф. дис.. канд. екон. наук. 08.00.09 / Л.П. Нишенко; КНУ ¡м. Т. Шевченка. - К., 2008. - 20 с.
2. Мэтьюс М.Р., Перера М.Х.Б. Теория бухгалтерского учета [Текст]: [Учебник] / М.Р. Мэтьюс, М.Х.Б. Перера - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1999. - 663 с.
3.Петрук О.М. Гармоыза^я нацюнапьних систем бухгалтерського обл^ ку [Текст]: [монографiя] / О.М. Петрук - Житомир: ЖДТУ, 2005. - 420 с.
4. Levitt T. The globalization of markets [Електронний ресурс] / T. Levitt // Harvard Business Review - 1983. - May-June. - Режим доступу: http://www.lapres.net/levit.pdf. - Назва з екрана.
5. Flesher, Dale L. Gerhard G. Mueller: Father of International Accounting Education: [текст] / Flesher, Dale L. - Bingley (UK): Emerald Group Publishing Limited. - 2010. - 221 p.
6. About the IFRS Foundation and the IASB. [Електронний ресурс] // IFRS: [сайт]. - Режим доступу: http://www.ifrs.org/The-organisation/Pages/ IFRS-Foundation-and-the-IASB.aspx. - Назва з екрана.
7. Европейский форум бухгалтеров [Електронний ресурс] // Налоги и бизнес. - 2003. - №29. - http://www.businesspress.ru/newspaper/ article_mId_36_aId_ 270928.html. - Назва з екрана.
Надшшла до редакцп 25.08.13
ГЛОБАЛИЗАЦИЯ МИРОВОИ ЭКОНОМИКИ В АКТИВИЗАЦИИ ПРОЦЕССОВ ГАРМОНИЗАЦИИ
И СТАНДАРТИЗАЦИИ УЧЕТНЫХ СИСТЕМ
В статье исследуются взаимосвязи между развитием процессов глобализации в мировой экономике и стандартизацией и гармонизацией существующих систем бухгалтерского учета.
Ключевые слова: глобализация; стандартизация и гармонизация; системы бухгалтерского учета; финансовый рынок.
G. Mysaka, PhD in Economics, Assosiate Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv
THE WORLD ECONOMY GLOBALIZATION IN THE REVITALIZATION PROCESS OF HARMONIZATION AND STANDARDIZATION OF ACCOUNTING SYSTEMS The article examines the interconnection between the development of the world economy globalization and the standardization and harmonization of accounting systems.
Keywords: globalization; standardization and harmonization; accounting systems; financial market.
УДК 334.024
JEL D83, F61, P33
О. Кузьома, канд. екон. наук, доц.
КНУ iменi Тараса Шевченка, КиТв
ВИКОРИСТАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНО-КОМУН1КАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й ЯК ФАКТОР П1ДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ПРИВАТНОГО СЕКТОРА В УКРА1Н1
Обфунтовано, що широке впровадження iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй може сприяти збльшенню кль-костi малих niдnриeмств та приватних тдприемницьких структур, а також укртленню /хшх конкурентных позицй як на внутршньому, так i на зовншшх ринках.
Ключовi слова: iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи (1КТ); конкурентоспроможнсть; приватний сектор; iнфор-ма^йна нфраструктура; експорт / iмпорт IКТ-товарiв i послуг.
Вступ. Сьогодш Ыформацшно-комушкацмы технологи (1КТ) надшно ввшшли у вс сфери економiчного життя сусптьства. У мiжнародному масштабi впрова-
дження 1КТ значно прискорило поширення процеав глобалiзацiï економiчних вщносин. Свппва мережа еле-ктронних комушкацм поеднуе рiзноманiтних економiч-
© Кузьома О., 2013
