CC BY
33
Укртнсъкий нейрохгрурггчний журнал, №1, 2003
39
УДК 616.833.13:616.133.33-007.64-089.168.1
OKopyxoßi порушення у хворих з каротидно-кавернозним сшвустям та 'ix вщновне лiкyвання пicля операци
Жданова В.М., Задоянний Л.В., Щмейко O.A., Луговський А.Г.
1нститут мейpoxipypгil iм.акад.A.П.Poмoданoва АМН Укра'ни, м.Ки'в, Укра'ша
Пpoаналiзoванi результати л1кування 45 хворих з ураженнями III, IV, VI черепних нерв1в, у яких виявлеш травматичне (у 37) та спонтане (у 8) каротидно-кавернозн1 сшвустя. Розглянута динамша вщновлення функцц черепних нервш, проанал1зован1 нейроофтальмолог1чн1 показники (екзофтальм, внутр1шньоочний тиск, спонтанна пульсац1я центрально'' вени спгавки, тиск в центpальнiй артери аткшки, функци зору). Запропонований комплекс виновного лiкyвання хворих п1сля операци, який включае медикаментозну терап1ю та ф1зютерапевтичш методи лiкyвамня, що дозволило повшстю вiднoвити порушен1 функцК у 95,6% хворих. Ключов1 слова: каротидно-кавернозне ствустя, окоруховi розлади, лгкування.
Термш «каротидно-кавернозне ствустя» (ККС) запропонував у 1937 р. Browder. Впер-ше цей д1агноз, за даними л1тератури, встанов-лений E. Nelaton у 1856 р. В робот «Пульсую-чий екзофтальм», що вийшла в Берлт у 1920 р., C. Saffler детально описав симптоми, етю-лопю, патогенез i патолопчну анатомт зах-ворювання. З того часу багато роб^ були при-свяченi цiй проблемi [1, 3, 5, 7, 8, 11, 12]. Проте, деяю аспекти i сьогодш потребують бiльш детального вивчення. Дисфункщю III, IV, VI черепних нервiв, що клiнiчно проявляеться око-руховими порушеннями (ОРП), часто виявля-ють у хворих з ККС [4, 6]. В той же час дина-мша вщновлення ОРП та !х лiкування тсля операци не вивченi.
Дослiдженi особливосп ОРП у хворих з ККС та динамша !х вiдновлення тсля операци, а та-кож засоби вщновного л^вання дисфункци по-шкоджених III, IV, VI черепних нервiв.
Матеpiали та методи дocлiджеммя. Об-стеженi 45 хворих з ККС, оперованих в клiнiцi в перюд з 1996 по 2002 р. Жшок було 28, чоловiкiв — 17, вш хворих вiд 16 до 54 роюв, у середньому 38 роюв. Травматичне ККС спостер^али у 37 хворих, спонтанне — у 8.
Кшшко-шструментальна дiагностика включала неврологiчне обстеження, ангюграфда судин головного мозку до та тсля операци. Вшм хво-рим проведене повне нейроофтальмолопчне обстеження, що включало: вiзо- та периметрда, бю-мiкроскопiю, офтальмоскопiю, тонометрiю, оф-тальмодинамометрiю, екзофтальмометрiю. З метою об'eктивiзацil ОРП проводили динамiчний контроль та визначали кут косоокосп за мето-
дом Пршберга, рухливiсть очного яблука — за методом С.С. Головша [2].
Травматичне ККС та зумовлене ним ОРП частiше виникали на бощ травми (у 28 хворих). У 6 пащенпв ККС утворилося на протилежному боцi, у 3 хворих—його спостер^али з обох боюв. Справа ОРП були у 22 хворих, злiва — у 15. У хворих з спонтанним ККС ОРП справа були у 3 пащотпв, злiва — у 5. Таким чином, всього ОРП спостертали справа—у 27 хворих, злiва — у 18.
До операци ОРП найчаспше спостертали у вигщщ поеднано! дисфункци III, IV, VI черепних нервiв, такi порушення виявленi у 24 (53,3%) хво-рих (у 21 — з травматичним та у 3 — з спонтан-ним ККС). У 13 (28,9%) хворих спостертали iзо-льовану дисфункцiю VI нерва (в 11 — з травма-тичним, у 2 — з спонтанним ККС); у 7 (15,6%)
— iзольоване ураження III черепного нерва (у 4
— з травматичним та у 3 — з спонтанним ККС); в 1 (2,2%) хворого з травматичним ККС було iзо-льоване пошкодження IV нерва.
ОРП були рiзноl вираженосп: вщ середньо! глибини парезу (у 8 хворих) до плеги окорухових м'язiв (у 37). За норму рухливост очного яблука взятi данi С.С. Головша: об'ем рухiв очного яблука вщ умовно! середньо! лши догори — 37°, донизу — 53°, всередину — 46°, назовт — 43° [2]. У хворих з середньою глибиною парезу об'ем рухiв очного яблука у вертикальнш та горизонтально площиш не перевищував 5 — 10°.
Перюд мiж травмою i появою ККС та виник-ненням ОРП у хворих був рiзний. Як правило, ОРП з'являлись протягом першого мюяця пiсля утворення патологiчного сполучення (у 30 хворих), рщше — у строки до 2 мю (у 8). У 7 пащотпв
40
Жданова В.М., Задоянний Л.В., Цгмейко O.A., Луговський А.Г.
вони виникли вщразу теля травми i були епричи-нен1 прямим впливом травмуючого агента. Най-чаетше травматичне ККС виникало при травмi лобно! та екронево! дiлянки (у 21 пащента). За вiдeутноeтi пошкодження кieток черепа фактором, що зумовлював утворення патолопчного еполучення, був гeмодинaмiчний удар, змша тие-ку в печериетш пaзуei пiд чае травми, що спри-чиняло контузiю eтiнки артерп, розрив !! внутрш-ньо! оболонки та утворення дефекту етшки внут-ршньо! сонно! артерп (ВСА). При цьому нaявнieть трабекул в печериетш пaзуei еприяе зiянню eтiнки артерп теля li надриву, в такий eпоeiб вiдбувaeтьeя шунтування aртeрiaльно! кровi в печериету пазуху. В порожниш черепа немае iншого мiсця, де б вeликi артерп' та вени так пено контактували одна з одною. Вщдш ВСА, розташований в пeчeриeтiй пaзуei, мае бшьш тонку eтiнку, вона бiднiшa ела-етичними волокнами, мае тоншу м'язову оболон-ку. Öi aнaтомiчнi оеобливоет еприяють розриву артерп', iнколи навнь при нeзнaчнiй трaвмi [10].
У пaтогeнeзi ОРП мають значення кшька фaкторiв. Великого навантаження зазнають вени, оеобливо очноямков^ а також вени водопроводу великого мозку, базальт та конвекеитальш вени Троляра та Лаббе. Не маючи клaпaнiв та мщно! eтiнки, вони розширюютьея i потоншуютьея. Äia-метр очноямкових вен етановить 10—15 мм. Широкопетлието звиваючиеь, вони виштовхують око з очно! ямки i передають йому пульеащю. Ретробульбарна клiтковинa та екетраокулярш м'язи гiпотрофуютьeя. По зовнiшнiй етшщ пече-рието! пазухи проходять III, IV, VI чeрeпнi нерви, роздшеш еполучною тканиною i вкритi оболон-ками, нaйбiльш мiцною III та IV нерви. Чаетше ураження VI нерва зумовлене не лише тоншою його оболонкою, а й бшьш внутршшм розташу-ванням та иешшим контактом з латеральною eтiнкою ВСА в печериетш пазуеь Тому ОРП можуть виникати як внaeлiдок здавлення корiнцiв III, IV, VI черепних нeрвiв розширеними венами верхньо! очно! щшини та очно! ямки, так i в ре-зультaтi шдвищення тиеку в пeчeриeтiй пaзуei та зниження тиеку в еудинах, що кровопоетачають нeрвовi корiнцi. Набряк тканин очно! ямки, зок-рема, окорухових м'язiв, також е одним з фак-торiв диефункцп. Можливе пошкодження коршщв III, IV, VI черепних нeрвiв пiд чае травми оенови черепа. У бшьшоет епоетережень виникнення ОРП зумовлюють поеднанням кiлькох патогене-тичних мeхaнiзмiв [9,12,13].
Крiм диефункцп III, IV, VI черепних нeрвiв, у хворих eпоeтeрiгaли iншi, притаманш ККС, еим-птоми, проте, необхщно зауважити, що не в усiх хворих, оеобливо з епонтанним ККС, були чнко
вирaжeнi тaкi еимптоми, як пульсуючий екзоф-тальм та шум в голова
Вeiм хворим проводили екзофтальмометрда. Рiзниця у вистоянш очних яблук у пaцieнтiв з трав-матичним ККС до операцп була в межах 3 — 10 мм. У 3 хворих ця рiзниця етановила 3—5 мм, у 28 — 5—7 мм, у 6 — 7—10 мм. У пащен^в з епонтанним ККС рiзниця у вистоянш очних яблук була меншою, не перевищувала 2 — 5 мм.
Пщ чае вивчення внутршньоочного тиеку виявлено його асиметрда в обох очних яблуках з тдвищенням тиеку на бощ патолопчного проце-еу в усiх хворих. У хворих з травматичним ККС рiзниця величини внутршньоочного тиеку на боцi патолопчного еполучення та на неушкодженому бощ етановила вщ 3 до 19 мм рт. ст. У хворих з епонтанним ККС ця рiзниця була меншою — вщ 4 до 9 мм рт. ст. Лише в одного пащента з травмою спостер^али однакове шдвищення внутрш-ньоочного тиеку на обох очних яблуках у межах 31—32 мм рт. ст.
Спонтанну пульеащю центрально! вени сптавки не спостер^али в усiх хворих, у бшьшосп з них (34) — з обох боюв. В 11 хворих спонтанно! венозно! пульсаци не було на бощ патолопчного еполучення.
Тиек в центральнш артери сптавки, як правило, був знижений на бощ патолопчного еполучення у пащенпв обох груп (26). У 17 хворих тиек був нормальним, у 2 хворих з епонтанним ККС — шдвищеним.
У бшьшосп пащеипв з травматичним ККС функци зору (гоетрота зору, поле зору) були нор-мальними. У 3 хворих зiр був вщсутнш на бощ травми, що свщчило про пошкодження зорового нерва в зоровому каналь На очному дш у бшьшосп хворих з травматичним ККС було ви-ражене венозне повнокров'я, у 13 хворих на бощ ККС вщзначений набряк зорового нерва. Функци зору змшювались, коли поряд з ККС виникало травматичне ураження зорового нерва в глибиш очно! ямки, або внаслщок шдвищення внутрш-ньоочного тиеку, що еупроводжувалоеь набряком рогово! оболонки та зниженням !! прозорость У хворих з епонтанним ККС застш на очному днi не був виражений.
Всi хворi опeровaнi з викориетанням ендовас-кулярного методу за допомогою запропонованих Ф.А. Сeрбiнeнко (1971) та В.1. Щегловим (1976) бaлон-кaтeтeрiв. Веього проведено 54 оператив-них втручання. У 4 хворих для закриття ККС були виконaнi 2 та 3 оперативних втручання. З 45 хворих у 39 здшснено реконструкщю печерието! ча-етини ВСА з збереженням кровотоку. В 11 спос-тереженнях з огляду на виражене шунтування
Oкopyxoвi nopyшeння у xвopux з кapomuднo-кaвepнoзнuм ствустям ma ïx вiднoвнe лiкyвaння теля onepaôiï
4l
кpoвi тa нaявнicть m^oraro KKC, xвopим ^^OTe-ж дeкoнcтpyктивнe втpyчaння — oклюзiя BCA бaлoнoм нa piвнi KKC п^ля пoпepeдньoгo пpoвe-дeння aнгioгpaфiчнoгo дocлiджeння, yльтpaзвyкo-вoï дoпплepoгpaфiï, eлeктpoeнцeфaлoгpaфiï, фун-кцioнaльниx ^o6.
Oпepaтивнe втpyчaння cпpиялo peгpecy дeя-киx cимптoмiв KKC бeзпocepeдньo пo зaкiнчeннi oпepaцiï. B rapmy чepгy зникaли пyльcaцiя тa шум, пiзнiшe (чepeз кiлькa дшв) — пopyшeння, гов'я-зaнi з нaбpякoм oкopyxoвиx м'язiв, вiдбyвaвcя говшьний peгpec OPП. Ми cпocтepiгaли говж вiднoвлeння функци VI чepeпнoгo нepвa y 4 пaцieнтiв чepeз 3—l дiб пicля orapa^ï (y 3 — з тpaвмaтичним KKC, в 1 — з cпoнтaнним). Öi xвopi oпepoвaнi ж пiзнiшe нiж чepeз 10—14 дiб з мoмeнтy виникжння KKC.
У 41 xвopoгo чepeз 1 тиж пicля oпepaцiï дда-фyнкцiя III, IV, VI чepeпниx нepвiв yтpимyвaлacь, щo зyмoвилo нeoбxiднicть пpoвeдeння кypcy вiднoвнoгo лiкyвaння, звaжaючи нa тe, щo OPП cyпpoвoджyвaлиcя oбтяжливим для xвopиx двoï-нням, нудотою, xиткicтю, гoлoвним бoлeм, щo знaчнo пoгipшyвaлo якicть ïx життя.
Лiкyвaння xвopиx з OPП п^ля oпepaцiï бyлo кoмплeкcним, з зacтocyвaнням мeдикaмeнтoзнoï тepaпiï тa фiзioтepaпeвтичниx мeтoдiв. У вщшв-ний пepioд вaжливим е cиcтeмaтичнicть тa го-cлiдoвнicть лiкyвaння. Пoтpiбнo пiдтpимyвaти функци III, IV, VI чepeпниx нepвiв в aктивнo — peгeнepaтopнoмy cтaнi, тому нeoбxiднo ^изт-чaти нe лишe мeдикaмeнтoзнy тepaпiю, a й фiзio-тepaпeвтичнi пpoцeдypи.
Бepyчи дo yвaги cклaднi мexaнiзми татете-нeзy OP^ пpизнaчaли iндивiдyaльнo пiдiбpaнi cxeми мeдикaмeнтoзнoгo лiкyвaння з oглядy нa ocoбливocтi пepeбiгy зaxвopювaння y кoжнoгo кoнкpeтнoгo пaцieнтa тa нaявнicть cyпyтнix coмa-тичниx зaxвopювaнь. Дифepeнцiйoвaнo пpизнaчa-ли npempara, щo пoлiпшyють вeнoзний кpoвooбiг (тpoкceвaзин, вeнopyтoн, ecкyзaн). Kopoтким Ryp-coм (2—3 дoби) зacтocoвyвaли ceчoгiннi ^em-paти, зacoби, щo пoкpaщyють oбмiннo-тpoфiчнi пpoцecи в нepвoвiй ткaнинi (нooтpoпнi пpeпapaти, цepeбpoлiзин), зacтocoвyвaли бiocтимyлятopи (aлoe, ÔiÀC, плaзмoл). Пpизнaчaли aнтиxoлiнec-тepaзнi пpeпapaти (пpoзepин, кaлiмiн, нeйpoмe-дин), a тaкoж вiтaмiни гpyпи B.
З фiзioтepaпeвтичниx мeтoдiв зacтocoвyвaли: дapcoнвaлiзaцiю шийнo-кoмipцeвoï дшянки тa мacaж, yльтpaзвyкoвy тepaпiю m пpoeкцiю ora-pyxoвиx м'язiв, нeйpoм'язoвy eлeктpocтимyляцiю oкopyxoвиx м'язiв. Дapcoнвaлiзaцiю шийш-шм> pцeвoï дiлянки викoнyвaли в дoзyвaннi cepeдньo-гo poзpядy пpoтягoм 10 xb, дapcoнвaлiзaцiю д^н-
ки oчнoï ямки — в дoзyвaннi raxoro poзpядy тpи-вaлicтю 5—б xв. Bикopиcтoвyвaли aпapaти «Iœpa-l» тa »Koporn». Xвopим пpoвoдили лeг-кий мacaж шийнo-кoмipцeвoï зoни тpивaлicтю 10 xв тa вoлocянoï чacтини гoлoви — тpивaлicтю 5 xв. Пepшi 2—3 пpoцeдypи викoнyвaли в oщaдли-вoмy peжимi, звepтaючи yвaгy нa caмoпoчyття xвopoгo, пocтyпoвo дoвoдячи тpивaлicть ^o^-дypи дo peкoмeндoвaнoï.
Ультpaзвyкoвy тepaпiю пpизнaчaли готужш-cтю 0,05 — 0,2 Bт/cм2 в iмпyльcнoмy peжимi з дoвжинoю iмпyльcy 2 мc нa пpoeкцiю oкopyxoвиx м'язiв зa лaбiльнoю мeтoдикoю пpoтягoм l—10 xв. Bикopиcтoвyвaли aпapaт «УЗT 1.04 O» з та-caдкoю IУT 0,88 — 0,5.10 Ф. Чepeз 30—40 xв пicля yльтpaзвyкoвoï тepaпiï здiйcнювaли нeйpo-м'язoвy eлeктpocтимyляцiю oкopyxoвиx м'язiв тa м'язa, щo пiднiмae вepxню пoвiкy. Зacтocoвyвaли aпapaт «Aмплiпyльc—4» зa дoпoмoгoю тoчкoвo-гo eлeктpoдa. Taкий кoмплeкc фiзioтepaпeвтич-нoгo тa мeдикaмeнтoзнoгo лiкyвaння пpoвoдили пpoтягoм 2—3 тиж.
Пюля кoмплeкcнoгo вiднoвнoгo лiкyвaння pe^ pec OPП cпocтepiгaли y 24 xвopиx (y 21 — з тpaв-мaтичним, y 3 — з cпoнтaнним KKC). ^вж вiднoвлeння функци III нepвa вiдзнaчeнe y 4 xвo-pиx (y 2 — з тpaвмaтичним, y 2 — з cпoнтaнним KKC), VI нepвa — y l (y б — з тpaвмaтичним, в 1 — з cпoнтaнним KKC). Biднoвлeння функци III, IV, VI чepeпниx нepвiв зa ïx пoeднaнoгo пoшкoд-жeння cпocтepiгaли y 19 xвopиx (y 1б — з тpaв-мaтичним, y 3 — з cпoнтaнним KKC).
У 15 (33,3%) cпocтepeжeнняx xвopиx з стшки-ми OPП пpoвoдили пoвтopнo 2—3 кypcи лiкyвaн-ня з iнтepвaлoм 2—3 мю, дocягнyтий пoвний pe^ pec диcфyнкцiï чepeпниx нepвiв. Пpoтe, y 2 xвo-pиx, нeзвaжaючи нa пpoвeдeння пoвтopниx кypciв лiкyвaння, нe вдaлocя пoвнicтю вiднoвити pyx-ливicть oчнoгo яблyкa. B oднoгo пaцieнтa yтpи-мyвaлacь чacткoвa джфункщя III нepвa, щe в oднoгo — чacткoвa диcфyнкцiя VI нepвa. У циx xвopиx виявлeнe тaкoж ypaжeння II нepвa з ви-никнeнням aмaвpoзy. У ниx був тpaвмaтичний KKC. Taким чинoм, говж вiднoвлeння функц^ III, IV, VI чepeпниx нepвiв cпocтepiгaли y 43 (95,б%) xbopMx.
У бiльшocтi (Зб) xвopиx пicля вiднoвлeння pyxливocтi oчнoгo яблyкa в пoвнoмy oбcязi ^o-тягoм 10—14 дiб yтpимyвaлocь двoïння пpи кpaйнix вiдвeдeнняx oчнoгo яблyкa. Пpи пoeднa-шму пoшкoджeннi III, IV, VI чepeпниx нepвiв кpa-щe тa швидшe вiднoвлювaлacя фyнкцiя III тa IV нepвiв, вiднoвлeння VI нepвa вiдбyвaлocя пo-вiльнiшe.
Пicля oпepaцiï функцл зopy тa чepeпниx нepвiв
42
Жданова В.М., Задоянний Л.В., Цмейко O.A., Луговсъкий А.Г.
вщновлювались паралельно з зниженням вну-тршньоочного тиску. Екзофтальм регресував у 7 хворих протягом 5—7 дiб. У 27 хворих з трав-матичним ККС екзофтальм 3—5 мм утримував-ся протягом 3—4 мю. У 2 хворих з спонтанним ККС асиметрда вистояння очних яблук спостер-iгали протягом 3—4 мю, утримувався екзофтальм 2—3 мм. Внутршньоочний тиск норматзувався у 38 пацieнтiв, у 4 — лишався пiдвищеним на 5— 10 мм рт.ст. Спонтанну пульсащю тсля операци в ушх хворих на боцi ККС не вщзначали. Тиск в центральнш артери сiткiвки нормалiзувався у 39 пащенпв, а у 6 — вш залишався зниженим ще упродовж 3—4 мю.
Таким чином, у хворих з ККС та стшкими ОРП характерними симптомами е тдвищення внутрiшньоочного тиску, вщсутнють спонтанно! венозно! пульсаци на очному дш, асиметрiя вистояння очних яблук. Менш постiйними е знижен-ня тиску в центральнiй артери сiткiвки, змiни очного дна та функцш зору, за виключенням ситу-ацiй, коли спостерiгали травматичне пошкодження зорових нервiв та ситавки. Пiсля операци спосте-рiгали полiпшення нейроофтальмологiчних показ-ниюв.
При виконанш оперативного втручання i усу-ненш ККС в першi два тижш вiд початку захво-рювання вщновлення ОРП вiдбувалось швидше, протягом 2—3 тиж вони регресували. При наданнi хiрургiчно! допомоги i лiквiдацi! патологiчного шунта в бшьш пiзнi строки ОРП зникали по-вiльнiше.
ОРП регресували повiльнiше у хворих з бшьш вираженим екзофтальмом та шдвищеним внутр-iшньоочним тиском. У 19 пащенпв, при асиметри вистояння очних яблук вiд 5 до 10 мм та рiзницi величини внутршньоочного тиску на бощ пато-логiчного сполучення та на неушкодженому боцi вiд 6 до 19 мм рт. ст., проводили повторш курси вiдновного лiкування.
Висновки
1. Травматичне ККС е причиною значних око-рухових i нейроофтальмологiчних розладiв у по-терпших. Значно менше цi симптоми виражеш у хворих з спонтанним ККС.
2. ОРП у хворих з ККС частше (у 53,3%) проявляються поеднаною дисфункцieю III, IV, VI черепних нервiв, рiдше — у вшгщщ iзольовано! дисфункци VI (у 28,9%), III (у 15,6%) та IV (у 2,2%) черепних нервiв
3. Застосування тсля операци комплексу виновного лшування ОРП у хворих з ККС, що включае медикаментозну терапiю та фiзiотера-певтичнi методи, сприяе полiпшенню функцюналь-ного стану зорового аналiзатора, вiдновленню
нормально! рухливосп очного яблука, зникненню косметичних вад, забезпечуе повноцiнне життя пацieнтiв.
4. Вщновлення функци III, IV, VI черепних нервiв пiсля операци вщбуваеться повiльно, що зумовлене тяжкiстю !х пошкодження, полшшен-ня спостерiгають впродовж вщ 2—3 тиж (у 66,7%) до 4—6 мю (у 28,9%) тсля операци. Мак-симальний ефект вщновлення ОРП спостерiга-ють при здшсненш ендоваскулярних втручань не пiзнiше шж через 10—14 дiб пiсля виникнення ККС.
Список л^ератури
1. Абдукадыров A.A., Кариев М.Х., Ахмедиев М.М., Рузметов Х.М. Эндоваскулярное лечение ККС // Второй съезд нейрохирургов Российской Федерации (16 —19 июня 1998 г., Нижний Новгород): Материалы съезда. — СПб, 1998. — С. 168 — 169.
2. Арутюнов А.И. Офтальмологическая симптоматика закрытой черепно-мозговой травмы // Руководство по нейроофтальмологии / Под. ред. А.И. Арутюнова. — М.: Медицина, 1978. — 4.1. Черепно-мозговая травма.
— С.39 — 43.
3. Банашкевич В.Э., Лантух А.В., Желнов Е.Г., Мазалов В.В. Результаты лечения травматических артериосинусных соустий // Второй съезд нейрохирургов Российской Федерации (16 —19 июня 1998 г., Нижний Новгород) : Материалы съезда. — СПб., 1998. — С. 197.
4. Задоянный Л.В., Братусъ H.H., Зозуля Л.Н. Нейроофтальмологическая симптоматика в динамике течения травматических каротид-но — кавернозных соустий // Нейрохирургия
— 1989. — Вып. 22. — С.23 — 25.
5. Крымский В.А, Сербиненко Ф.А., Еднева Я.Н. и др. Результаты протонного облучения спонтанных артериосинусных соустий в области кавернозного синуса // Второй съезд нейрохирургов Российской Федерации (16— 19 июня 1998 г., Нижний Новгород): Материалы съезда. — СПб, 1998. — С. 163 —164.
6. Рыжова И.П., Щеглов В.И. Значение углуб-
ленного исследования зрительных функций у больных с травматическими ККС // Укр. журн. малошвазив. та ендоск. хiрургi!. — 1998.
— № 4. — С. 54 —56.
7. Сербиненко Ф.А., Яковлев С.Б. Эндоваску-лярное лечение артериовенозных соустий в области кавернозного синуса // Второй съезд нейрохирургов Российской Федерации (16— 19 июня 1998 г., Нижний Новгород): Материалы съезда. — СПб, 1998. — С. 165 — 166.
Oêopyxoei порушення y хворих з каротидно-кавернозним ствустям та ïx вгдновне лгкування теля операцй
43
8. Сербиненко Ф.А., Лазарев В.А., Захаров А.Р. Травматические ККС (этиология, патогенез, клиника, диагностика и современные методы лечения) // Сб. науч. тр. Моск. гор. НИИ скорой помощи. — М., 1985. — Т.61. — С.39 —43.
9. Kumar S., Phadke R.V., Mazumdar B. et al. Durai carotid-cavernous sinus presenting as isolated oculomotor nerve palsy // Surg. Neurol.
— 1993. — V.39, N 2. — P.105 — 109.
10. Sabates F.N., Tsai F., Sabates N.R. et al. Transient cranial nerve palsies after cavernous sinus fistula embolisation // Amer. J. Ophthalmol.
— 1991. — V.111, N 6. — P.771 — 773.
11. Santhosh J., Rao V.R., Raimandalam K. et al. Endovascular management of cavernous fistula: observation on angiographic and clinical results // Acta Neurol. scand. — 1993. — V.88. — P. 320 — 326.
12. Tomsick T.A. Neural relationships // Carotid Cavernous Fistula. — Digit. Educat. Publ., 1997.
— P. 194 — 208.
13. Ujiie H., Tachibana H., Hiramatsa O. et al. Effects of size and shape (Aspect Ratio) on the hemodynamics of saccular aneurysms: a possible index for surgical treatment of intracranial aneyrisms // Neurosurgery. —1999. — V.45., N1.
— P. 119 — 131.
Глазодвигательные нарушения у больных с
каротидно-кавернозным соустьем и их восстановительное лечение после операции
Жданова В.Н., Задоянный Л.В., Цимейко OA., Луговский А.Г.
Проанализированы результаты лечения 45 больных с поражением III, IV, VI черепных нервов, у которых выявлено травматическое (у 37) и спонтанное (у 8) каротидно-кавернозное соустье. Рассмотрена динамика восстановления функции черепных нервов, проанализированы нейро-офтальмологические показатели (экзофтальм, внутриглазное давление, спонтанная пульсация центральной вены сетчатки, давление в центральной артерии сетчатки, функции зрения). Предложен комплекс восстановительного лечения больных после операции, включающий медикаментозную терапию и физиотерапевтические методы лечения, что позволило полностью восстановить нарушенные функции у 95,6% больных.
Oculomotor disorders in patients with carotid-cavernous fistulae and their rehabilitation in postoperative period
Zhdanova V.N., ZadoyanniyL.V., Tsymeyko O. A., LugovskiyA.H.
The cases of III, IV, and VI cranial nerves disorders in 45 patients with traumatic (in 37) and spontaneous (in 8) carotid-cavernous fistulae were analysed. The dynamics of rehabilitation of cranial nerves dysfunction and neuroophtalmological findings (exophtalmos, intraocular tension, spontaneous pulse of central retinal vein, pressure in central retinal artery, ocular function) were examined. Complex of rehabilitation treatment in postoperative period, including medical therapy and physiotherapeutic methods allowing complete restoration of the violated functions in 95,6% patients was proposed.
Коментар
до cmammi ЖдановоТ В.М., Задоянного Л.В., Ц/'мейка О.А., Луговського АГ.«Окорухов/' порушення у хворих з каротидно-кавернозним ствустям та Тх в/'дновне лкування псля операцй'»
Каротидно-кавернозне сшвустя (ККС) належить до рщких ускладнень черепно-мозково'' травми (до 0,2% спостережень), а також може формуватися внаслщок розриву артер1ально'| аневризми, розташовано!' в ¡нтрака-вернозному сегмент внутршньо'! сонно!' артери (ВСА) та дуральних артерювенозних мальформацш, анатомтно пов'язаних з стшками печеристо'' пазухи. У бтьшосп пащенлв клшнними проявами захворювання е окорухов¡ та нейроофтальмолопчж порушення, як за Тх вираженосп, як правило, спричиняють ¡нвалщизащю потершлих. У представленш робот автори аналЬують результати хфурпчного лкування у поеднанш з запропонованим комплексом вщновно'| терапи 37 хворих з травматичним ¡ 8 — з спонтанним ККС. Пщ час обстеження хворих застосоваж сучасж методи нейроофтальмолопчно'' д^гностики, яю дозволили об'ективЬувати вираженють око-рухових порушень (ОРП) та динамку ''х вщновлення тсля ендоваскулярних втручань ¡ реабттацшного лкуван-ня. Завдяки застосуванню розробленого комплексу вщновно'| терапи, який вимагав проведення медикаментозного лкування ¡ використання фЫотерапевтичних метод^, повного регресу ОРП вдалося досягти у 95,6% хворих. Лише у 2 хворих з травматичним ККС не спостер^али нормалЬаци ОРП шсля повторних курав лкування, що було зумовлене глибиною мехашчного пошкодження нерв^. Поеднання дисфункци III, IV, VI черепних нерв^, травматичний генез ККС ¡ проведення операцш шзжше жж через 2 тижж з моменту виникнення захворювання автори вщносять до несприятливих фактор^, яю впливають на швидюсть ¡ повноту вщновлення ОРП ¡ можуть потребувати проведення повторних курав виновного лкування. Необхщно наголосити, що, виходячи з патогенезу ККС, запорукою ефективносп вщновлення ОРП е повне оперативне роз'еднання сшвустя. За окремими винят-ками, запропоноване комплексне медикаментозне ¡ фЫотерапевтичне лкування шсля операцй дозволяе досягти повного вщновлення порушень функцш окорухових нерв^ у хворих з ККС.
канд. мед. наук Костюк М.Р. 1нститут нейрохгрургп ím. акад. А.П. Ромоданова АМН Украгни
