Гистоморфологические и биохимические показатели матки и яичников за стимуляции половой охоты в овец в анэстральный период Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

УДК636.321/38:612.063

Гримак Х.М., астрант © 1нститут б1ологИ'тварынНААН, вул. В. Стуса 38, м. Лъвгв, 79034, Украгна

Г1СТОМОРФОЛОГ1ЧН1 ТА БЮХ1М1ЧНН1 ПОКАЗНИКИ МАТКИ I

ЯСЧНИК1В ЗА СТИМУЛЯЦП СТАТЕВ01 ОХОТИ У ОВЕЦЬ В АНЕСТРАЛЬНИЙ ПЕРЮД

Метою наших дослгдженъ було вивчити вплыв ГСЖК у склад1 лгпосомалъног емульсп на органы розмноження овецъ укратськог ггрсъкокарпатсъког породы у схем1 стымуляцп гх статевог охоты в непарувалъныы пергод. Проведено пгдбгр оптымалъног дозы ГСЖК у комплекЫ з гонадотротн-рыл1зынг гормоном (сурфагоном) / дослгджено гх вплыв на г1стоморфолог1чныы стан слызовог оболонкы маткы / яечныкгв. Показано, що стымулящя статевог охоты у в1вцематок укратськог ггрсъкокарпатсъког породы в анестралъныы перюд комплеком ГСЖК з сурфагоном у складг лгпосомалъног емульсп спрыяе збыъшенню г1стоморфолог1чных показнытв слызовог оболонкы рог1в маткы та бюх1м1чных показныкгв яечныкгв г ст1нкы маткы. Встановлено, що введения ГСЖК выклыкало зростання ктъкост\ матковых залоз на 31,2 г 21,9 %. Також вгдмгчено зростання кглъкостг бюх1м1ч1чных показныкгв еттелт слызовог оболонкы маткы: фосфору РНК на 21,8 г 16,0 вгдсотка, вглъных БИ-груп на 25,8 г 15,0%. У сттц1 маткы пгддослгдных овецъ також вгдмгчалы выщыы р1венъ глшогену за введения ГСЖК на 10,8 г 6,4% пор1вняно до контролю. Введения ГСЖК з сурфагоном тдвыщыло актывшстъ амтотрансфераз: актывшстъ АлАТ була выщою на 42,7 г 22,9%, АсАТ — на 20,4 г 15,9 вгдсотка. Аналог1чш результаты отрымаш пры бюх1м1чному дослгдженнг яечныкгв. Спостер1галы тдвыщення р1вня розчынных бглкгв у дослгдных тварын на 17,9 г 8,2%, фосфору ДНК — на 10,4 г 2,3 вгдсотка, РНК — на 22,8 г 13,5 %, вглъных БИ-груп — на 27,9 г 15,6%, глтогену — на 16,7 г 10,0%, АлАт — на 18,7 г 8,6%, АсАт — на 21,8 г 11,9%. Отже, введения лгпосомалъног емульсп з выкорыстанням зменшеног на 20,0 в\дсотк1в дозы ГСЖК у комплекЫ з сурфагоном наыоптымалъшше покращуе бгохгмгчнг показныкы еттелт стшкы маткы I яечныкгв.

Ключов1 слова: вгвцг, сынхрошзащя, ГСЖК, сурфагон, лтосомалъна емулъсгя, вагшалът губкы.

УДК636.321/38:612.063

Грымак Х.М., аспирант Инстытут быологыы жывотныхНААН, ул. В.Стуса 38, м.Лъвов,79034, Украына

ГИСТОМОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И БИОХИМИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ МАТКИ И ЯИЧНИКОВ ЗА СТИМУЛЯЦИИ ПОЛОВОЙ ОХОТЫ В ОВЕЦ

В АНЭСТРАЛЬНЫЙ ПЕРИОД

Целью нашых ысследованыы было ызучытъ влыяные ГСЖК в составе лыпосомалъноы эмулъсыы на органы размноженыя овец Украынскоы горнокарпатскоы породы в схеме стымуляцыы ых половой охоты в

© Гримак Х.М., 2014

62

анэстралъный период. Проведен подбор оптимальной дозы ГСЖК в комплексе с гонадотропин-релизинг гормоном (сурфагоном) и исследовано их влияние на гистоморфологическое состояние слизистой оболочки матки и яичников. Показано, что стимуляция половой охоты у овцематок украинской горнокарпатской породы в анэстралъный период комплексом ГСЖК с сурфагоном в составе липосомалъной эмульсии способствует увеличению гистоморфологических показателей слизистой оболочки рогов матки и биохимических показателей яичников и стенки матки. Установлено, что введение ГСЖК вызвало увеличение количества маточных желез на 31,2 и 21,9 %. Также отмечено повышение количества биохимических показателей эпителия слизистой оболочки матки: фосфора РНК на 21,8 и 16,0 %, свободных SH-групп на 25,8 и 15,0 %. В стенке матки подопытных овец также отмечали высшийуровенъ гликогена при введении ГСЖКна 10,8 и 6,4 % по сравнению с контроля. Введение ГСЖК с сурфагоном повысило активность аминотрансфераз: активность АлАТ была выше на 42,7 и 22,9 % , АсАТ - на 20,4 и 15,9 %. Аналогичные результаты получены при биохимическом исследовании яичников. Наблюдалось повышение уровня растворимых белков в опытных животных на 17,9 и 8,2 % , фосфораДНК - на 10,4 и 2,3 %, фосфора РНК - на 22,8 и 13,5 %, свободных SH-групп - на 27,9 и 15,6 %, гликогена - на 16,7 и 10,0 %, АлАТ - на 18,7 и 8,6 %, АсАТ - на 21,8 и 11,9 %. Таким образом, введение липосомалъной эмульсии с использованием уменьшенной на 20,0 %о дозы ГСЖК в комплексе с сурфагоном оптимально улучшает биохимические показатели эпителия стенки матки и яичников.

UDC 636.321/38: 612063

Grymak C.

Institute of animal biology NAAS, Stusa str., 38, Lviv, 79034, Ukraine

HISTOMORPHOLOGICAL AND BIOCHEMICAL INDICES OF THE

UTERUS AND OVARIES AFTER THE STIMULATION OF SEXUAL

HUNTING OF THE EWES DURING THE NON-BREEDING PERIOD

The aim of our research was to study the influence of PMSG as part of liposomal emulsion on the organs of reproduction of sheep of the Ukrainian Carpathian Mountain breed in the scheme of stimulation of their sexual hunting in the non-breeding period. A selection of the optimal dose of PMSG in complex with gonadotropin-releasing hormone (surfagon) has been made and their impact on the histomorphological state of the mucous membranes of the uterus and ovaries has been studied. It has been shown that the stimulation of sexual hunting of the Ukrainian Carpathian Mountain breed ewes in the non-breeding period using the complex of PMSG and surfagon as part of liposomal emulsion leads to the increase in the histomorphological indicators of the mucous membrane of the uterus horns and biochemical parameters of the ovaries and the uterus. It has been established that the introduction of PMSG caused an increase in the number of uterine glands by 31,2 and 21,9 %. Also, the increase in the number of biochemical parameters of the epitelium of the mucous membrane of the uterus has been noted: phosphorus RNA by 16,0 and 21,8 percent, free SH-groups by 25,8 and 15,0%. In the wall of the uterus of experimental sheep, the level of glycogen after introducing PMSG has been stated to be higher by 10,8% and 6,4% in comparison with the control. The introduction of

63

PMSG and surfagon increased the activity of aminotransferases: the activity of ALT higher by 42,7 and 22,9%, AST - by 20,4% and 15,9%. Similar results were obtained after the biochemical analysis of the ovaries. Experimental animals showed the increase in the level of soluble proteins by 17,9% and 8,2%, phosphorus DNA by 10,4 and 2,3 percent, RNA - by 22,8 % and 13,5%, free-SH-groups - by 27,9 and 15,6%, glycogen - by 16,7 and 10,0%, ALT- by 18,7% and 8,6%, AST - by 21,8% and 11,9%. Thus, the introduction of liposomal emulsion with the reduced by 20,0 percent dose of PMSG in complex with surfagon effectively improves biochemical parameters of the epitelium of the uterine wall and ovaries.

Вступ. Сучасш умови ведения в1вчарства вимагають розроблення i впровадження у виробництво метод1в i cnoco6iB штучного керування процесами вщтворення. Сюди слщ вщнести зменшення тривалосп шдсисного i сервк-перюду у в1вцематок. Це дозволить скоротити перюд м1ж ягншнями та одержати бшьшу кшькють ягнят за певний пром1жок часу[1,2,3,4 ].

Важливим показником у питаниях вщтворення е ущшьнення строюв приходу овець в охоту, ix можна регулювати гормональною стимулящею. Однак, !х ефектившсть у багатьох порщ овець змшюеться i3 сезоном i характеризуеться найнижчими показниками в анестральний перюд.

Проте, ¿снуе незначна кшькють л1тературних джерел, яю вказують на можливкть стимулювати статеву охоту в1вцематок гормональними препаратами у непарувальний перюд i одержувати задовшьш результати [ 5,6 ].

В 1нститут1 бюлогп тварин НААН розроблено метод стимуляцп статево! охоти овець в анестральний перюд з використанням бюлопчно активних речовин [7,8 ]. Значний штерес з точки зору доставления л1карських речовин до оргашв-мшеней становить л1посомальна емульс1я, яку останшм часом використовують досл1дники [ 9 ].

У зв'язку з вищенаведеним метою наших досл1джень було з'ясувати вплив ГСЖК у склад1 лшосомально! емульс11 за стимуляц11 статево! охоти в анестральний перюд на органи- мшеш (матка, яечники) в1вцематок.

Методика i методи. Досл1дження проводили в анестральний перюд (кв1тень-травень) на в1вцематках укра!нсько1 г1рськокарпатсько! породи (УГКП) у СФГ «Салдобош» Хустського району Закарпатсько! област1. Загальна схема викликання статево! охоти була однаковою для ycix п1ддосл1дних тварин i включала дегельмштизацш, в!там!н!зац1ю та введения ваг1нальних губок з прогестероном на 14 д1б.

П1сля виймання губок було сформовано 3 групи в1вцематок: контрольну (38 гол1в) i дв1 досл1дн1: перша i друга по 36 гол1в у кожн1й

Тваринам контрольно! групи внутршньом'язово ¿н'ектували 500 10 ГСЖК (фол1гон Р Intervet, Н1дерланди), дослщним групам — 400 i 300 10 фол1гону у склад! лшосомально! емульсп. KpiM того, тваринам ycix груп п1д час ос!мен1ння внутршньом'язово ¿н'ектували аналог Гн-РГ (сурфагон — 10 мкг) (табл. 1).

На 4-й день теля оЫменшня було проведено забш по 5 гол1в з кожно! групи. При цьому визначали г1столог1чн! показники матки: висоту покривного i залозистого еп1тел1ю, кшькють маткових залоз. Препарати для пстолопчного досл1дження готували за методом Афанасьева I.M., фарбували гематоксил1ном. Морфометричн1 показники: висоту покривного i залозистого ештелш, к1льк1сть маткових залоз — визначали пщ м1кроскопом МБ1-15 (40 х 15) за допомогою

64

окулярного мжрометра. У тканинах слизово! оболонки матки i яечниюв визначали окрем! показники бшкового i вуглеводневого обммв (розчинш бшки, фосфору ДНК, фосфору РНК, Sh-групи, глкоген, АлАТ, АсАТ) за методиками, описаними у довщнику за редакщею В. В. Вл1зла (2012) [10]. Статистичну обробку даних здшснювали за допомогою пакету програм Statistica 7 (StatSoft, США).

Таблиця 1

Схема стимуляцн статевоУ охоти i багатоплвдносп у овець в анестральний __ першд_

Назва заходу Терм1н проведения Групи тварин

контрольна I дослщна II дослщна

Дегельмштизащя 1-а доба Альбендазол - 3 г

Втамшзащя 1-а доба 1нсолв1т - 5 мл

Вкладання вапнальних губок + вггаштзацш 7-а доба 1нсолвгг - 5 мл

Виймання вапнальних губок + внутршньом'язове введения ГСЖК 20-а доба ГСЖК -500 10 ГСЖК - 400 10 у склад! лшосомально! емульси ГСЖК - 300 10 > склад! лшосомаль но! емульси

Початок статево! охоти 21-а доба

Внутршньом'язове введения сурфагону та лапароскошчне оаменшня 21-а доба 10 мкг 12-18 год. теля введения ГСЖК

Результати дослщжень. Анал1зуючи основш показники, за якими класифжували пстоморфолопчний стан слизово! оболонки ропв матки, нами встановлено, що кшькють маткових залоз у пол! зору мжроскопа у тварин першо! 1 друго! дослщних груп була вищою вщповщно на 31,2 % та 21,9 %, шж у контрольних овець. Одночасно в пстозр!зах спостер1гали збшьшення висоти еттелш маткових залоз в овець дослщних груп пор1вняно з контролем, в першш груш на 25,5%, у другш — на 12,0 вщсотюв. Висота еттелш ендометр1ю ропв матки овець першо! I друго! дослщних груп перевищувала аналопчний показник у контрольних тварин вщповщно на 35,4 I 16,4 %.

Важлив! даш з вивчення стимулюючо! ди гонадотрошну у склад! лшосомально! емульси в комплекс! з Гн-Рг на органи розмноження овець в анестральний перюд одержан! за результатами проведених б!ох!м!чних досл!джень (табл. 3).

Введения ГСЖК, у зменшенш доз!, в склад! л!посомально! емульси викликае незначне зростання концентрац!! розчинних б!лк!в в яечниках овець. В той же час додаткова ш'екщя гонадотроп!н-рил!зинг гормону п!двищуе вм!ст розчинних бшюв у перш!й ! другш дослщних групах пор!вняно з контролем вщповщно на 17,9 та 8,2 вщсотка.

Така ж картина спостер!гаеться ! за вм!стом фосфору нуклешових кислот. Р!зниця за вм!стом ДНК м!ж досл!дними ! контрольною трупами становить 10,4 та 2,3в!дсотка.

65

Таблиця 2

ПстоморфолоНчш показники слизовоТ оболонки роНв матки овець УГКП, _ушп, п=5_

Показники Групи тварин

контрольна I дослщна II дослщна

Кшьшсть маткових залоз в пол1 зору мжроскопа, шт. 6,4±0,5 8,4±0,51* 7,80±0,73

Висота ештелш маткових залоз, мкм 2134,3±61,38 2677,8±52,43*** 2389,5±30,87**

Висота покривного ештелш слизово! оболонки ропв матки, мкм 2351,2±37,13 3183,5±28,06*** 2736,7±32,80***

Примака. У цш та наступит таблицях в1ропдна р1зниця м1ж показниками контрольно! \ дослщних труп: *- р<0,05; **- р<0,01;***- р<0,001 р1зниця м1ж показниками контрольно! та дослщних груп.

Таблиця 3.

Бшх1м1чш показники ясчиик1в в1вцематок за стимуляцн статево'1

Показники Групи тварин

контрольна I дослщна II дослщна

Розчинш б1лки, г% 20,16±2,98 23,76±1,49 21,82±2,08

ДНК, мг % Р 20,69±1,92 22,84±1,5 21,16±1,39

РНК, мг % Р 67,16±2,16 82,48±3,48** 76,25±1,76**

8Н-групи, мкг/г 1192,36±29,36 1525,42±45,13*** 1378,63±29,73***

Глжоген, мг % 2112,4±45,42 2460,7±31,17*** 2324,3±32,33**

АлАТ, мкмоль/г 83,15±3,01 98,73±2,86** 90,26±2,52*

АсАТ, мкмоль/г 2043,6±30,97 2488,7±33,16*** 2286,5±30,20***

Вмют фосфору РНК в яечниках в1вцематок першо! дослщно! групи на 22,8 %, а друго! дослщно! групи - на 13,5 % бшьший, шж у контрольних тварин. Бшьш виражеш змши виявлеш за вмктом вшьних сульфгщрильних груп в яечниках пщдослщних овець. Вм1ст вшьних 8Н-груп в яечниках в1вцематок першо! дослщно! групи на 27,9 %, а друго! — на 15,6 вщсотка бшьший, шж у контрольних овець.

Отримаш даш свщчать про штенсившсть синтезу бшюв в яечниках дослщних тварин за впливу стимулюючих препарат1в. Це вказуе на те, що у тканинах яечниюв концентращя розчинних бшюв, фосфору нукле!нових кислот та вшьних сульфгщрильних груп вища у в1вцематок дослщних груп.

Кр1м показниюв бшкового обмшу в яечниках овець встановлено суттеву р1зницю за одним з показниюв вуглеводного обмшу. Вм1ст глжогену в яечниках в1вцематок першо! \ друго! дослщних груп вщповщно на 16,5 % та 10,0 % бшьший, шж у тварин контрольно! групи.

У тканинах яечниюв пщдослщних тварин також спостер1гали зростання активное^ амшотрансфераз (АлАТ \ АсАТ) в овець обох дослщних груп. Так, актившсть АлАТ у яечниках овець першо! дослщно! групи була вищою на 18,7 вщсотка за аналопчний показник яечниюв контрольних тварин. У другш дослщнш груш теж вщм1чалося зростання активност1 АлАТ в яечниках на 8,6

66

вщсотка. Ще бшьш виражену р1зницю спостер1гали за актившстю АсАТ, яка у яечниках овець першо! дослщно! групи була вищою вщповщно на 21,8 %, а друго! дослщно! групи — на 11,9 % пор1вняно з контролем.

Под!бш результати отримали \ за бюх1м1чного дослщження стшки матки пщдослщних овець (табл. 4).

Таблиця 4

Бшх1м1чш показники стшки матки овець за стимуляцн статевоТ _ охоти в анестральний першд, п=5_

Показники Групи тварин

контрольна I досл!дна II досл!дна

Розчинш б!лки, г% 20,46±1,48 21,12±1,67 20,78±1,77

ДНК, мг % Р 22,15±1,14 23,18±2,36 22,56±1,51

РНК, мг % Р 101,14±0,92 123,19±4,79*** 117,35±2,21***

8Н-групи, мкг/г 812,46±10,15 1021,84±29,15*** 934,15±26,98***

Гл!коген, мг % 2252,7±38,88 2495,8±48,75** 2396,3±28,61*

АлАТ,мкмоль/г 83,62±3,04 119,35±2,37*** 102,73±1,51***

АсАТ, мкмоль/г 2136,8±42,21 2573,7±70,36*** 2475,6±35,34***

За вмктом розчинних бшюв у стшщ матки дослщжуваних груп овець суттевих розб1жностей не встановлено. Приблизну картину спостер1гали \ за вмктом фосфору ДНК у стшщ матки, який був однаковий у контрольних \ дослщних овець. Проте, вм1ст фосфору РНК у стшщ матки дослщних \ контрольно! груп вже в1др1знявся. Так, вм1ст фосфору РНК у стшщ матки в1вцематок першо! дослщно! групи був бшьшим на 21,8 %, н1ж у тварин контрольно! групи.

Аналог1чно у стшщ матки овець друго! дослщно! групи вмкт фосфору РНК теж був бшьшим на 16,0 % пор!вняно з контрольними тваринами.

За вмютом в!льних 8Н-груп б!льш характерш зм!ни спостер!гали у тварин дослщних груп, де виявили зб!льшення даного показника у ст!нц! матки овець першо! групи на 25,8%, друго! - на 15,0 вщсотка пор!вняно з тваринами контрольно! групи.

Значно вищий р!вень гл!когену у стшщ матки пщдослщних овець спостер^ався за впливу ¿н'екц!! ГСЖК в склад! лшосомально! емульс!! у зменшен!й доз! з комплексом аналога Гн-РГ. Вмкт гл!когену у ст!нц! матки овець першо! дослщно! групи був на 10,8% бшьший, шж у тварин контрольно! групи. Аналопчно у стшщ матки в!вцематок друго! досл!дно! групи вмкт гл!когену б!льший на 6,4 вщсотка.

Введения ГСЖК з комплексом Гн-Рг суттево п!двищило активн!сть амшотрансфераз. Так, активн!сть АлАТ у стшщ матки овець першо! дослщно! групи на 42,7 %, друго! дослщно! групи - на 22,9 % вища, шж у тварин контрольно! групи.

Дещо менше зростання активност! АсАТ у ст!нц! матки спостер^али у досл!дних овець. Активн!сть АсАТ у в!вцематок першо! досл!дно! групи була вищою на 20,4 %, друго! на 15,9 вщсотка, шж в овець контрольно! групи.

Висновки. Введения ГСЖК у склад! лшосомально! емульсп з комплексом гонадотрошн-рил!зинг гормону (сурфагону) викликае посилення б!лкового та

67

вуглеводного обмшу у тканинах яечниюв i стшки матки, а саме: зростання вм1сту розчинних бшюв на 8,2-17,9 %, сульфгщрильних груп — на 15-27,9 %, глкогену — на 6,4-16,5%, активносп амшотрансфераз на 8,6-42,7 %.

Перспективи подальшнй дослвджень. Результати пстоморфолопчних та 61ох1м1чних дослщжень статевих оргашв в1вцематок в непарувальний перюд слугуватимуть основою для удосконалення методу стимуляцп статево! охоти у анестральний перюд.

Л1тература

1. Аузбаев С.А. Совершенствование методов воспроизводства овец / С.А. Аузбаев // Наука и образование.- 2010. - № 2 (19). - С. 72-74.

2. Mielniczuk M. Synchronizacja rui u owiec - mozliwosci i skutecznosc / M. Mielniczuk, J. Udala, M. Witkowski, Z. Gajewski, H. Bostedt // Zycie Weterynaryjne. — 2000. — Tom. 75(3). — P. 153-155.

3. Wierzchos E. Specyfika regolacji rozrodu owiec i koz. Biologia Rozrodu Zwierz^t. Fizjologiczna regulacja procesow rozrodczych samicy / E. Wierzchos, T. Schwarz, Pod redakj prof., T. Krzymowskiego // Wydawnictwo Uniwersytetu Warminsko-Mazurskiego w Olsztynie. — 2007. — Tom 1. — P. 491-504.

4. Бонев Г. Вызов суперовуляции у овец старозагорской породы в анестральный сезон путем применения комбинированных гормональних схем / Г. Бонев // Живот. науки. — 1997. — С. 235-238.

5. КоврижныхИ. Л. Влияние прогестагенов на репродуктивные функции овцематок асканийской тонкорунной породы / И. Л. Коврижных, Т. Ф. Молдова, М. А. Клеопина // Овцеводство. Респ. меж вед. тем. сб. — К.:Урожай. — 1981. — Вып.. 20. — C. 67-70.

6. Lassoued N. Effect of progesterone on ovulation length and duration of the ovarian cycle induced by the male effect in the Barbarine ewe and the local Tunisian goat / N. Lassoued, G. Khaldi, Y. Cognie, P. Chemineau, J. Thimonier // Reprod. Nutr. Dev. — 1995. — P. 26-33.

7. Чокан Т. В. Отримання помюних овець украшсько! прськокарпатсько! породи з використанням бютехнолопчних метод1в вщтворення / Т. В. Чокан, М. М. Шаран, М. Муравсю // Бюлопя тварин. — т. 13, № 1-2. — 2011. — С. 391- 396.

8. Шаран М. М. Пщвищення багатопл1дност1 овець р1зних генотип1в в анестральний пер1од з використанням 61олог1чно активних речовин / М. М. Шаран, 3. С. Топурко, М. Муравск1, К. Коваржова // НТБ 1БТ та ДНДК1 вет препарат1в та кормових добавок. — 2006. — В7, № 1-2. — С.244-248.

9. Гевкан I. I. Вплив препарату "Аргов1т" на обм1нн1 процеси телиць з г1пофункц1ею яечник1в / I. I. Гевкан, Ю. I. Сливчук // Наук.-техн. бюл. 1н-ту 61олог1! тварин та Держ. н.-д. контрол. ш-ту ветпрепарат1в та корм. добавок. — 2010. — Вип. 11, № 2/3. — С. 240-244.

10. Лабораторш методи досл1джень у бюлоги, тваринництв1 та ветеринарн1й медицин! [Текст] : довщник / В. В .Вл1зло, Р. С. Федорук, I. Б. Ратич та ¿и.; за ред В. В. Вл1зла.— Льв1в: СПОЛОМ, 2012.— 764с.

Рецензент - д.вет.н., професор Стефаник В.Ю.

68