CC BY
66
Проведені нами досліди показали, що в умовах зупинки серцебиття і дихання в яєчку розвиваються структурні зміни, ступінь яких пропорційний тривалості експерименту і резистентності структур органа [ 4, 5 ].
1. Зупинка серцебиття і дихання супроводжується структурними змінами в яєчку, ступінь яких пропорційний тривалості експерименту і резистентності структур органа.
2. Найбільшу чутливість до зупинки серцебиття і дихання вже через 5 хв проявили сперматоцити і сперматиди.
3. Вищу резистентність до зупинки серцебиття і дихання виявили клітини Лейдіга.
Перспективи подальших розробок у даному напрямку. Отримані нами результати будуть враховані в подальших дослідженнях впливу циркуляторної гіпоксії яєчка на сперматогенез.
1. Возіанов О. Ф. Етіологія та патогенез чоловічої неплідності / О. Ф.Возіанов, І. І.Горпинченко, І. Н.Малишкін // Сексологія і андрологія. - 1998. - №1. - С.3-4.- Бібліогр.: с. 4.
2. Грицуляк Б. В. Гіпоксія і сперматогенез: Монографія / Б. В.Грицуляк, В. Б.Грицуляк. - Івано-Франківськ: Плай, 2000. - 120с. - Бібліогр. :С. 114-119.
3. Грицуляк Б. В. Травмоване яєчко: Монографія / Б. В.Грицуляк, В. Б. Грицуляк, І. Й. Івасюк. - Івано-Франківськ: ВДВЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2006. -116с. - Бібліогр.: С. 108-116.
4. Райцина С.С. Сперматогенез и структурные основи его регуляции: Монографія / Наука, 1985. - 178с. - Бібліогр.: С. 175-178.
5. Ромоненко А. М. Ультраструктурні зміни гематотестикулярного бар’єру в патогенезі безпліддя / А. М. Романенко, І. Н. Малишкін / Лікарська справа. - 1996. - №7-9. - С.131 -137. - Бібліогр.:137с.
6. Спаська А. М. Особливості кровопостачання придатка яєчка людини / А. М. Спаська // Галицький лікарський вісник. - Івано-Франківськ. - Т.12. - №4. - С.88-91. -Бібліогр.: С. 91.
7. Устинська Т. И. Клиническая интерпретация нарушения функции яичка / Т. И. Устинська // Проблемы эндокринологии. - 2002. - №1. - С.37-39. - Библиогр.: с.39.
УЛЬТРАСТРУКТУРНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ В ЯИЧКЕ ПОСЛЕ ОСТАНОВКИ СЕРДЦЕБИЕНИЯ И ДЫХАНИЯ Ивасюк И.Й.
Материалом для исследования послужили ткани яичка 25 половозрелых лабораторных крыс-самцов, которые забирали через 5, 10 и 15 мин после эвтаназии животных путем передозировки эфира для наркоза. Изучен характер ультраструктурних изменений в яичке в условиях остановки сердцебиения и дыхания.
Ключевые слова: яичко, остановка сердцебиения, остановка дыхания.
ULTRASTRUCTURAL CHANGES IN TESTIS AFTER HEARTBEAT AND BREATHING STOP Ivasiuk I.J.
As material for investigation were used testicular tissues of 25 mature male rats, which have been taken after 5, 10 and 15 minutes after animal’s death, killed with ether overdosis for narcosis. Studied character of ultrastructural changes in testicle in conditions of heartbeat and breath stop.
Key words: testis, heartbeat stop, breathing stop.
УДК 616.346.2-002-071
ГІСТОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ВИДАЛЕНИХ ЧЕРВОПОДІБНИХ ВІДРОСТКІВ У ХВОРИХ НА
ГОСТРИЙ АПЕНДИЦИТ
Гострий апендицит (ГА) - це одне з найбільш розповсюджених гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини. Так, захворюваність на ГА коливається в межах 4,5 - 5 на 1000 населення [6]. При цьому хворі з підозрою на цю патологію складають 20 -50% всіх екстренно госпіталізованих в загальнохірургічні стаціонари [1], а кількість операцій апендектомії сягає 50% від операцій на органах черевної порожнини при «гострому животі»
[4]. Діагностичні помилки при цьому захворюванні все ще складають 15 - 25% і вище. Летальність від цієї патології складає 0,1-0,4% [6].
Метою роботи було визначення гістологічних особливостей червоподібних відростків від форми гострого апендициту.
Матеріал і методи дослідження. З метою визначення інформативних маркерів діагностики ГА нами проаналізовано 437 історій хвороб пацієнтів, що перебували на лікуванні в 1 та 2 міських клінічних лікарнях міста Полтави з діагнозом гострий апендицит. Серед них 155 (35,5%) чоловіків та 282 (64,5%) жінок. Діагностика ГА проводолась на підставі клінічних (скарги хворого, анамнез захворювання, об’єктивне обстеження) та лабораторних даних (загальний аналіз крові, аналіз сечі, біохімічні дослідження крові). Всі хворі прооперовані. Матеріал, отриманий в результаті оперативного лікування хворих, фіксували у 10% водному розчині формаліну при кімнатній температурі у об’ємі, що в 20 раз перевищує об’єм досліджуємого матеріалу. Подальше виготовлення препарату для дослідження виконували в гістологічній лабораторії шляхом промивання матеріалу в проточній водопровідній воді, послідуючого зневоднення в спиртах зростаючої концентрації, проведення через суміш абсолютного спирту і хлороформу, занурення у чистий хлороформ, просочування в хлороформ-парафіні, просочування в парафіні та заливання у парафін.
Гістологічні зрізи з обробленого відповідним чином матеріалу отримували за допомогою мікротома для парафінових зрізів МПС - 2. Після фіксації зрізу на предметному склі його депарафінували шляхом послідовного застосування розчинника парафіна (ксилол, бензол або толуол) та спиртів низхідної концентрації, після чого останній занурювали у воду. Фарбування препарату проводили гематоксилін-еозином після чого виконували зневоднення, застосовуючи ряд спиртів зростаючої концентрації та просвітлення ксилолом або бензолом. Дослідження та фотографування отриманих зразків видалених червоподібних відростків виконували на апараті Olympus C3040ADU.
Патоморфологи, проводячи опис препаратів, користуються патологоанатомічною класифікацією гострого апендициту (А.І. Абрикосов, 1937). В клінічній практиці використовуємо клінічну класифікацію ГА [3].
Результати дослідження та їх обговорення. Структурний аналіз прооперованих хворих свідчить, що гострий простий апендицит склав 46,3%, гострий флегмонозний - 34,4%, гангренозний - 19,3%.
При аналізі отриманих даних з’ясовано, що кількість жінок прооперованих з приводу ГА майже в два рази переважає кількість чоловіків (64,4% та 35,6% відповідно), що було зумовлено головним чином за рахунок вікової групи від 15 до 19 років, де жінок було в три рази більше, ніж чоловіків. В віці 20 - 29 років та 70 - 79 років спостерігалась та ж тенденція. В інших вікових групах цієї залежності не спостерігалось.
У хворих з гострим простим апендицитом частка жінок склала 76,8%. Серед різних вікових груп, зокрема, у віці від 15 до 19 років 70,3% паціенток мали гострий простий апендицит, а у віці 20 - 29 років - 58,6%. У чоловіків аналогічні показники становили 35% та 43,7%. Абсолютне число жінок у цьому віці з гострим простим апендицитом становило 128 (29,3%), а чоловіків 34 (7,7%). Таким чином, значна кількість жінок з гострим простим апендицитом виявлена у віці 15 - 19 років і в меншій мірі у віці 20 - 29 років.
При вивченні морфології видалених катарально змінених червоподібних відростків макроскопічно спостерігалося розширення судин серозної оболонки червоподібного відростка. При більш вираженій формі запалення вона була гіперемована, іноді нерівномірно. Брижа у більшості випадків виглядала незміненою, але інколи була потовщеною та гіперемованою. На розтині всі шари відростка чітко диференціювались. При цьому зміни стосувались головним чином його слизової оболонки, яка була гіперемована, набрякла, частіше з множинними дрібними крововиливами. В окремих випадках спостерігались дрібні виразки слизової. Вказані зміни слизової частіше були виражені не на всьому її протязі, займаючи лише обмежену ділянку, частіше в ділянці верхівки відростка. Підслизовий та м’язовий шари його були дещо набряклі. Патоморфологічні зміни при поверхневому апендициті переважно розпочинаються в дистальній частині відростка. Особливо яскрава картина морфологічних змін помітна в районі лакун слизової оболонки червоподібного відростка, де порушується цілісність епітеліального покриву, базальна мембрана дещо відстоїть від підслизового шару, набрякла. Залози знаходяться в стадії
секреції, в просвіті відмічається скопичення в’язкого секрету у вигляді округлих гомогенних гранул. Кровоносні судини різко повнокровні, відмічається міграція лейкоцитів і їх вогнищева інфільтрація навколо фолікулів червоподібного відростка.
При великому збільшенні мікроскопа виявлені більш чіткі морфологічні зміни при поверхневому апендициті. Так у вогнищі місцями зустрічаються скупчення значної кількості еритроцитів у вигляді «кров’яних озерець» на поверхні слизової оболонки червоподібного відростка. Епітелій підлеглих шарів містить помірну кількість поліморфноядерних лейкоцитів. Ядра залоз округлі з крайовим стоянням гетерохроматину та світлою цитоплазмою. В просвіті червоподібного відростка - скупчення округлих гранул секрету. В окремих ділянках відсутні клітини циліндричного епітелія, місце дефекту якого заповнюють еритроцити. В загальному кількість хворих з гострим деструктивним апендицитом склала 53,7%, серед яких 79,3% з проявами перитоніту. Макроскопічно оболонка відростків була різко гіперемована і покрита на значному протязі фібринозними нашаруваннями. Дещо рідше в просвіті відростка зустрічався слизово-гнійний або геморагічний ексудат. Флегмонозно змінений відросток був ущільнений на всьому протязі або в окремих ділянках. Інколи відросток був роздутий і напружений за рахунок накопичення в його просвіті гною (емпієма відростка). Стінка відростка різко потовщена, набрякла, окремі її шари погано диференціюються. Слизова оболонка повнокровна, набрякла, багрового кольору, на окремих її ділянках - дефекти та виразкування. Флегмонозний процес захоплює обмежені ділянки слизової, а між здоровими і враженими місцями іноді залишається зона мало зміненої на вигляд тканини.
При мікроскопічному дослідженні лейкоцитарна інфільтрація займає все поле зору мікропрепарату, що особливо помітно навколо судин, де утворюються периваскулярні скупчення поліморфноядерних лейкоцитів. При цьому кровоносні судини набувають звивистий хід, стінка їх потовщується, в просвіті - елементи стазу. Підслизовий та м’язовий шари рясно просочені нейтрофільними лейкоцитами. М’язові волокна різко набряклі, між якими спостерігається скупчення ексудату у вигляді вогнищевих порожнин. Більш виражені морфологічні зміни спостерігались при флегмонозно-виразковому апендициті. Характерною їх особливістю було порушення цілісності базальної мембрани. На все поле зору спостерігались лейкоцитарні клітинні елементи, які дифузно інфільтрували підслизові шари, місцями порушуючи цілісність м’язового шару. Інколи поліморфноядерні клітини розташовувалися по ходу м’язової оболонки, локально розшаровуючи її. Кровоносні судини, частіше венули, були різко повнокровні, місцями з елементами плазматичного просочування і дрібнокрапковими діапедезними крововиливами. Зовнішня адвентиціальна оболонка була щільна, рихло з’єднана з підлеглими шарами.
На оглядових гістологічних препаратах гангренозно змінених червоподібних відростків на все поле зору зустрічались поліморфно-ядерні лейкоцити, які дифузно інфільтрують червоподібний відросток. Подекуди відмічаються вогнища гомогенізації тканини, клітини знаходяться в стані вираженого некробіоза. В деяких з них відсутні ядра, в інших вони зморщені. Практично всі клітини знаходяться в стадії каріопікноза та каріорексиса. Місцями епітеліальний шар набряклий, відстає від підлеглої тканини, а в деяких ділянках повністю відсутній. Залози мають витягнуту форму, їх клітини мають базальне розташування у вигляді «стовпчиків», що свідчить про відносний функціональний стан спокою. Просвіт залоз звужений, вільний від секрету. Інколи зустрічаються відриви некротизованої тканини з лізованими клітинами, утворюючи тканевий детрит.
При проведенні аналізу розбіжностей клінічного діагнозу та патогістологічного заключення, що мали місце у 107 випадках (24,4%), встановлено, що в клінічному діагнозі завищувався ступінь деструктивних змін в червоподібному відростку у 81 хворих (75,8%) та занижувався - у 26 (24,2%).
Наведені дані свідчать, що патогістологічні дослідження є найбільш інформативним маркером тяжкості деструктивних змін в червоподібному відростку і залежать від клінічної форми гострого апендициту.
////////////////////////////////////////////////
1. Диагностика трудных случаев острого аппендицита./ [Гринберг А. А. Михайлусов С. В., Тронин Р. Ю., Дроздов Г. Э.]. - М.: «Триада - Х», 2006. - 128 с.
2. Джумбаев Э. С. Острый катаральный аппендицит: нужна ли аппендэктомия? / Э. С. Джумбаев, О. А. Ахлиддинов - К. : Хирургия. - 2004. - №2 - С. 69 - 72.
3. Колесов В. И. Острый аппендицит. / В. И. Колесов - Л.: Медгиз, 1959. - 290 с.
4. Митасов И. Г. Острый аппендицит. / И. Г. Митасов, М. П. Бурых- Харьков: Фолио, 2001. - 52 с.
5. Ротков И. Л. Диагностические и тактические ошибки при остром аппендиците. / И. Л. Ротков - М.: Медицина, 1988. - 208 с.
6. Томашук И. П. Острый аппендицит. / И. П. Томашук, И. И. Томашук - К. : Здоровье, 1998. - 96 с.
ГИСТОЛОГИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА УДАЛЕННЫХ ЧЕРВЕОБРАЗНЫХ ОТРОСТКОВ У БОЛЬНЫХ ОСТРЫМ АППЕНДИЦИТОМ Капустянський Д. В.
Проведены патогистологические исследования червеобразных отростков удаленных во время оперативного лечения 437 больных с острым апендицитом. Результаты исследования свидетельствуют, что тяжесть воспалительных и деструктивных изменений в червеобразных отростках зависит от клиникоморфологической формы заболевания.
Ключевые слова: острый аппендицит,
морфология, диагностика.
HISTOLOGICAL STRUCTURE OF REMOTE VERMIFORM APPENDICES IN PATIENTS WITH ACUTE APPENDICITIS Kapustyanskiy D.V.
Are carried out histopathological studies of vermiform appendices of 437 patients with acute appendicitis remote during the surgical treatment. On the basis of the results of a study, the gravity of inflammatory and destructive changes in vermiform appendices depends on the clinical-morphological form of disease.
Keywords: acute appendicitis,
morphology, diagnosis.
УДК 591.443:615.37 “46”
ОСОБЕННОСТИ СТРОЕНИЯ ТИМУСА БЕЛЫХ КРЫС ПОСЛЕ ИММУНОСТИМУЛЯЦИИ И
ИММУНОСУПРЕССИИ
Работа выполнена согласно плану научных исследований Луганского государственного медицинского университета и является составной частью научно -исследовательской темы кафедры гистологии, цитологии и эмбриологии «Особливості будови деяких органів імунної, ендокринної та нервової систем під впливом екзогенних чинників», государственный регистрационный номер 0106и006009.
В последние годы регистрируется увеличение количества заболеваний, связанных с нарушением функционирования иммунной системы, обусловленное резким ухудшением экологического состояния окружающей среды, возрастанием психоэмоциональных нагрузок, развитием синдрома хронической усталости [1, 3]. При этом особое положение в данной проблеме занимают иммунодефицитные состояния, возрастание которых связано с ухудшением экологической обстановки, усиливающимся влиянием неблагоприятных антропогенных факторов, существенным ростом иммунозависимых патологических состояний и аллергий [6, 7]. Всё больше появляется данных о роли тимуса в возникновении явных и скрытых иммунодефицитных состояний. Исследования, проведенные в последние годы во многих странах мира, позволили разработать и внедрить в широкую клиническую практику новые комплексные подходы в лечении и профилактике различных нозологических форм заболеваний с использованием иммунотропных препаратов направленного действия с учетом уровня и степени нарушений в иммунной системе [4, 5]. Однако, среди большого количества информации, доступной в литературе, мы не нашли достаточного уровня освещённости проблемы строения тимуса после применения современного иммуностимулятора нового поколения имунофана, созданного с использованием нанотехнологий, и иммуносупрессора в высокой дозировке.
Целью работы было установление особенностей изменений в строении тимуса экспериментальных животных после применения иммуностимулирующего препарата имунофана и иммуносупрессора циклофосфана.
