CC BY
16
HYGIENIC PROBLEMS IN THE USE OF UNDERGROUND SPACE FOR THE LOCATION OF THE OBIECTS FOR PUBLIC PURPOSE
Akimenko V.Ya.
Г1Г1СИ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ П1ДЗЕМНОГО ПРОСТОРУ ДЛЯ РОЗМ1ЩЕННЯ ОБ'ЕКТШ ГРОМАДСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
АК1МЕНКО В.Я.
ДУ "1нститут гiгieни i медичноТ екологií АМН УкраТни iM. О.М. Марзеева", м. КиТв
УДК 624.035.4:351.77
ГИГИЕНИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПОДЗЕМНОГО ПРОСТРАНСТВА ДЛЯ РАЗМЕЩЕНИЯ ОБЪЕКТОВ ГРАЖДАНСКОГО НАЗНАЧЕНИЯ Акименко В.Я. На основании собственного опыта экспертизы проектных материалов, анализа нормативно-технической документации, санитарных норм и правил, научной информации по гигиеническому обеспечению проектирования, строительства и эксплуатации подземных сооружений гражданского назначения сформулированы приоритетные направления научных исследований, направленные на совершенствование критериев гигиенической оценки условий пребывания человека в подземном пространстве.
Ключевые слова: критерии гигиенической оценки, подземные сооружения, нормативно-техническая документация,санитарные нормы и правила.
© Аюменко В.Я. СТАТТЯ, 2009.
м1на соц1ально-економ1чних вщносин в УкраТш сприяла ви-никненню нових вид1в д1яльно-ст1 у сфер1 виробництва това-р1в I надання послуг. Створення нових робочих мюць викликало нагальну потребу у нових при-м1щеннях. Застарша, розро-блена ще на засадах суворого регламентування нормативно-техн1чна документац1я у галуз1 проектування, буд1вництва I експлуатацп нових I рекон-струкци 1снуючих буд1вель р1з-ного призначення не задоволь-няе сучасш потреби динам1ч-ного розвитку сусптьства. Це передуам стосуеться саштар-них норм I правил, як1 створю-валися на концепц1Т нульового ризику I не враховували еконо-м1чн1 витрати сусп1льства з по-зицп "користь-шкода" [1-3].
Анал1з д1ючих в УкраТш нор-мативно-техн1чних документ1в з буд1вництва I реконструкцИ' будинк1в житлового I громадсь-кого призначення [4-7] у частит, що стосуеться саштар-но-г1г1ен1чних вимог, св1дчить, що Мшрепонбуд УкраТни орга-н1зував систему розробки, ре-естрац1Т I узгодження вказаних документ1в, яка дозволяе гнуч-ко використовувати досв1д за-руб1жних краТн, фах1вц1в 1нших галузей науки I технки.
Висока потреба сусптьства у нових прим1щеннях I зростання ц1ни на землю у великих мютах примусили проектант1в I арх1-тектор1в використовувати пщ-земний прост1р для розм1щен-ня об'ект1в р1зного призначення, у тому числ1 громадського.
Уряд Москви, наприклад, за-конодавчо прийняв спец1альну програму розбудови столиц! [8], в яюй передбачено викори-стання п1дземного простору для розмщення об'ект1в громадського призначення. Про-грама розрахована на велику перспективу I спрямована на створення I використання но-в1тн1х буд1вельних технолог1й,
обладнання I матер1ал1в. Не-в1д'емною частиною програми е створення нормативно-тех-шчно'Т документац1Т, п1дготовка в1дпов1дних фах1вц1в, у тому чи-сл1 за кордоном.
Мета дослщження. Врахо-вуючи сказане вище, ми поставили на мет1 проанал1зувати стан саштарно-епщемюлопч-ного забезпечення проекту-вання, буд1вництва I експлуатацп нових I реконструкц1Т юную-чих об'ект1в громадського призначення при Тх розм1щенн1 п1д землею.
Для досягнення ц1еТ мети необх1дно вир1шити наступш задач1.
1. Проанал1зувати з саштар-но-еп1дем1олог1чних позиц1й заруб1жну I в1тчизняну законо-давчу I нормативно-техн1чну бази з використання пщземно-го простору для сусптьних потреб.
2. Вивчити технолопчш та об'емно-планувальн1 р1шення при розм1щенн1 об'ект1в громадського призначення п1д землею для встановлення прю-ритетност1 фактор1в ризику для здоров'я людини при ТТ трива-лому або тимчасовому перебу-ванш у таких прим1щеннях.
3. Обфунтувати пр1оритетн1 напрямки наукового пошуку з удосконалення критерпв ппе-н1чноТ оц1нки фактор1в ризику, що виникають при проектуван-н1, буд1вництв1 та експлуатацп об'ект1в громадського призначення у пщземному простор!.
Результати дослiдження. 1стор1я використання п1дзем-ного простору людиною для р1зних потреб, у тому чист для проживання, сягае давнини. Прикладами пщземного буд1в-ництва минулого е стародавн1 м1ста Каппадоюя у Турц1Т (м1сто розташоване на восьми пщ-земних поверхах I розраховане на 50 тисяч чоловк), Чуфут-Ка-ле I Мангуп-Кале у Криму, пщземш храми Iнд1Т; печери
Киево-Печерсько[ лаври та ба-гато iнших поселень.
Стародавнi пщземш споруди (штучнi i природнi печери, землянки, ями, катакомби, склепи) датоваш пiзнiм палео-лiтом та неол^ом. Найбiльш ви домою на територп Росií е "Ка-пова печера" на Уралi. До цього перюду вiдносять також знай-денi могильники на Кавказi та АлтаТ. Ашельським часом дато-ваний грот Км-Коба у Криму. На пiвночi Туркменютану знай-дено 5 печерних мют. На Камi, у витокiв рiчки Бiлоí, булгари збу-дували пщземне мюто-лаби ринт, яке використовували для проживання та захисту.
Останшм часом в Украíнi сут-тево змiнилося ставлення до використання земельних, енергетичних, матерiальних i трудових ресурав. Особливо це стало поманим у великих ми стах. Неймовiрно зросла вар-тiсть землi й енергоресурав. З'явилася необхiднiсть створю-вати багатофункцюнальш ком-плекси, в яких поеднуються житло, офiснi примщення, тор-гово-розважальнi та iншi об'ек-ти громадського призначення. Торгово-розважальнi об'екти вимагають розмiщувати Тх у мюцях проживання, накопичен-ня або шляхiв перемiщення великих контингентiв населення.
Незважаючи на позицiю ппе-ню^в соцiально-економiчнi мо-тиви у лiберальному суспшь-ствi призвели до широкого використання пщземного простору для розмщення не тiльки тунелiв, метро, об'ектiв цивть-ноТ оборони, паркшпв, а й ма-газишв, ресторанiв, барiв, ф^-нес-клубiв, аптек, гральних за-лiв, кiнотеатрiв, плавальних ба-сейнiв, навiть стоматологiчних пол^нк.
У свiтi вiдомо дуже багато пщземних споруд рiзного призначення — вщ виробничих цехiв до громадських центрiв, спортивних залiв i нав^ь жит-лових примiщень. Архiтектори i будiвельники США, Францií, Англií, 1талп накопичили чима-лий досвiд в освоенш пщзем-ного простору. У США з питань пщземного розмщення об'ек-^в рiзного призначення вида-еться спецiальний журнал, на-друковаш десятки монографiй.
У багатьох кражах, у тому чист й в УкраМ, успiшно функ-цюнують спецiальнi лiкарнi для лiкування хворих з неспецифiч-ними захворюваннями легень в
умовах соляних шахт [9, 10].
Якщо буд^вельш норми i правила, дiючi в УкраМ, якоюсь ми рою мiстять вимоги до використання пщземного простору для розмщення об'ек^в жит-лового i громадського призначення [4-7], нормативна доку-ментацiя саштарно-епщемю-лопчного характеру [1-3] практично обходить цю проблему. Органи й установи саштарно-епiдемiологiчноí служби Украí-ни не мають належного науко-вого забезпечення при прове-денш державноí експертизи об'ектiв пiдземного розташу-вання. У ДБН В.2.2-11-2002. [11] взагалi не йдеться про розмщення пщприемств по-бутового обслуговування у пiдземному просторi, хоча реальна практика великих мют знае дуже багато прикладiв такого використання.
Використання пщземного простору вимагае корегування законодавства з землекори-стування. Треба визначитися ч^ко з поняттями "земельна дшянка", "земля", "Грунт". Незважаючи на те, що в Укра'[-ш немае вiльного ринку кутв-лi-продажу землi, у перюд довгостроковоí оренди зе-мельноí дшянки родючий шар Грунту може перетворитися на товар, особливо при ритт котловану для пщземного буд^в-ництва. З саштарно-епщемю-логiчних позицм важливо виз-начитися з можливютю використання цього Грунту для ви-рощування декоративних i сшьськогосподарських рослин або для будiвництва рiзного призначення. Г"рунт, що вийма-еться з котловану, може бути бюлопчно, хiмiчно i радюак-тивно забрудненим.
Сучаснi пiдземнi будинки можна класиф^вати за приз-наченням, глибиною закладки та осв™енням. З саштарно-епщемюлопчних позицiй слiд вирiзняти пiдземнi об'екти жит-лового, промислового i гро-мадського призначення.
В Укра'[ш пiдземнi житловi споруди не проектуються i не будуються. Хоча у повоенш роки значна ктькють населення вимушена була мешкати у "землянках" та пщвальних прими щеннях. Останнiми роками у великих мютах багатьох кра'ш широко використовуються пiдземнi споруди для розми щення об'ектiв громадського призначення: виставкових за-
лiв, музеíв,, клубiв, спортивних залiв, тирiв, магазинiв, плавальних басейшв, громадських центрiв, адмiнiстративних бу-динюв i центрiв, поштових вщ-дшень, рiзних майстерень, бань, пральних, банюв, ателье, комбiнатiв побутового обслу-говування, торгово-побутових центрiв, станцiй i тунелiв пiдземного транспорту, вокза-лiв, гаражiв, стоянок, транспортних центрiв тощо.
Пiдземнi об'екти промислового призначення не розгляда-ються у цм публiкацií.
За глибиною закладки пщ-земнi будинки i споруди подтя-ються на натвзаглиблеш, мiлко заглибленi (не глибше 10 м вiд денноí поверхнi) та глибоко!' закладки (глибше 10 м).
Пщземш об'екти проектують з освпленням: боковим, природ-ним, що забезпечуеться вкна-ми з приямками, внутршшми двориками тощо; з верхшми зенiтними лiхтарями через свт лопрорiзи чи лiхтарi у покрiвлi; з комбЫованим природним, у тому чист з свiтлопроводами та розсювачами; цiлком з штуч-ним освпленням [12].
Проте при розмiщеннi громадських об'ею1в у пiдземному просторi треба враховувати, що життедiяльнiсть усього живого на Земл^ у тому чист й людини, залежить вщ природних умов освiтлення, спiввiдношення тривалост дня i ночi. Ц зовнш-нi сигнали е найсуттевiшими для синхрошзаци добових i рiч-них фотоперюдичних ритмiв життедiяльностi людини [13].
РозумЫня важливостi фото-бiологiчних процеав для жит-тедiяльностi людини [14, 15] ставить питання про необхщ-нють штучноí компенсацií вщ-сутност опромiнення людини сонячними променями пщ час тривалого перебування у пщ-земному просторi.
Прикладом рацiонального використання арх^ектурно-планувальних прийомiв i засо-бiв штучного освiтлення е тра-мiда Лувра у Парижi (арх^ек-тор Йо Мiнг Пей, св™одизай-нер Клод Енгл). Збудована iз скляних деталей пiрамiда за-безпечуе природне освтпення пiдземного холу, а металогало-геннi лампи зi спектром "холодного свтла", розмщеш по периметру трамщи, слугують не ттьки джерелом додатково-го освiтлення, а й елементами дизайнерського ршення.
№ 4 2009 Еоттошшт & Иеаьти 16
Нев1дпов1дн1сть природного осв1тлення у прим1щеннях об'ект1в громадського призна-чення тдземного розм1щення зг1дно з вимогами ДБН В.2.5-28-2006 [16] у сучасних умовах може бути компенсованою тех-тчними засобами. Св1това промислов1сть освоТла вироб-ництво економ1чних ламп, як1 дозволяють практично на 100 вщсотюв в1дтворити спек-тральний склад сонячного про-м1ння, що проникае до земноТ поверхн1, в1д ультрафюлетово-го (250-420 нм) I видимого (420-760 нм) до Ыфрачервоно-го випромшювання (0,7602000 мкм). Штучн джерела ос-в1тлення характеризуются кольоровою температурою, яка вим1рюеться за шкалою Кельв1на I визначае кол1р видимого св1тла (чорний, червону-ватий, голубуватий, бтий) та так1 поняття, як холодне та тепле св1тло. Вони також характеризуются шдексом переда-ч1 кольору: чим вш б1льший, тим ближча передача кольору штучного св1тла до природного сонячного (максимальне зна-чення шдексу 100). Створен1 джерела осв1тлення з 1ндексом передач! кольору понад 90, тому немае проблеми у забезпе-ченн1 сприйняття людиною за вщсутност1 прямого або в1дби-того сонячного випром1нюван-ня вс1х природних кольор1в I в1дт1нк1в [17]. Самостмною задачею для дизайнер1в може бути використання р1зних прийо-м1в (штучних в1кон, кольорових р1шень огороджувальних по-верхонь, декоративних рослин, св1тлових пейзажних панелей тощо), щоб уникнути негативного суб'ективного почуття лю-дини в1д перебування у пщзем-ному простор!.
Базима Б.А. у монограф1Т [18] досить детально розглядае пи-тання про психоф1зюлопчне значення кольору для психки I здоров'я людини.
О.Л. Пщгорний, 1.М. Щепето-ва, О.В. Сергейчук та Ы. показали, що юнують техн1чн1 мо-жливост забезпечувати при-родним осв1тленням прим1-щення, як1 не мають св1тлопро-зорих огороджень [19].
Б|льш1сть д1ючих в УкраТн1 са-н1тарних норм I правил [1-3] не дозволяе розм1щувати основы житлов1 I робоч1 прим1щення п1д землею. Це передус1м пов'яза-не з неможлив1стю або обме-жен1стю забезпечення природ-
ЯК1СТЬ ДОВК1ЛЛЯ I ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ =
ного св1тлового режиму. Ппен1-сти вважають, що обмежувати нормован1 р1вн1 шсоляцп у жит-л1, розроблен1 у 1960 роки, не-бажано, бо тод1 страждае пси-хоф1з1олог1чний, психоемоцй ний, бактерицидний, антирах1-тичний вплив прямого соняч-ного промшня на найб1льш вразлив1 контингенти населен-ня (д1тей, старих та хворих людей). Вважаеться, що чим бть-ше 1нсоляц1Т, тим краще. Ма-буть, з цим пов'язане те, що внормованою е лише м1н1маль-но необхщна величина трива-лост1 1нсоляц1Т [20]. Хоча добре вщомо, що на територ1Т УкраТни квартири, як1 ор1ентован1 на за-х1д I п1вн1чний зах1д, особливо у багатоповерхових будинках, перегр1ваються. Люди виму-шен1 застосовувати р1зн1 мето-ди сонцезахисту та витрачати енергю на кондиц1онування або пров1трювання. 1гнорують-ся також науков1 дан1, отриман1 в останн1 10-15 роюв, що ульт-раф1олетове випром1нювання сонця е суттевим джерелом ризику виникнення мела-номних I немеланомних форм раку шюри [21, 22]. Виникла необх1дн1сть обмежувати ек-спозицю людей в1дносно цьо-го природного канцерогенного фактора.
Щодо бактерицидно!' дм ульт-раф1олетових промен1в сонячного св1тла, то створено штучш джерела, як1 випром1нюють у найбшьш ефективному (з точки зору бактерицидной) д1апа-зон1 254 нм. Таю джерела широко використовуються у системах вентиляц1Т та кондицю-нування для знезаражування р1зних м1кроорган1зм1в [21], у тому числ1 у пристроях рецир-куляц1йного типу.
Питання забезпечення пра-ц1вник1в при недостатньому природному осв1тленн1 проф1-лактичним ультрафюлетовим опром1ненням вир1шене у теоретичному та практичному
планах досить фунтовно [2325].
Як бачимо, сучасними техн1ч-ними засобами можливо ком-пенсувати вс1 потенц1йн1 нега-тивн1 насл1дки для здоров'я не ттьки в1дв1дувач1в, а й прац1в-ник1в за в1дсутност1 або недо-статност1 природного сонячного осв1тлення у прим1щеннях, розм1щених п1д землею.
При використанн1 тдземного простору для розм1щення об'ект1в громадського призна-чення основною г1г1ен1чною проблемою е забезпечення вщповщного пов1трообм1ну I якост1 пов1тря у зош перебування людей. До традиц1йних джерел забруднення пов1тря у наземних будинках I спорудах можуть додатися радон та до-ч1рн1 продукти його розпаду [26-28], волога з огороджувальних конструкц1й, продукти життед1яльност1 грибюв. Якщо у наземних буд1влях, нав1ть за наявност1 контрольованого по-в1трообм1ну [29], не забезпечу-ються 25-65% необх1дного об'ему пов1тря, то у прим1щен-нях тдземного простору ц1 процеси майже неможлив1 без використання техн1чних засо-б1в. Ось чому основну увагу треба придшити науковому обГрунтуванню пов1трообм1ну у таких прим1щеннях. На жаль, д1юч1 в УкраТн1 нормативн1 доку-менти [30] не дають остаточного вир1шення ц1еТ проблеми. Останн1ми роками багато уваги придтяеться нормуванню по-в1трообм1ну за вм1стом вугле-кислого газу у зовшшньому I внутр1шньому пов1тр1 [31]. Не виключено, що для контролю над станом пов1тря у парк1нгах (особливо пщземних) в якост1 основного г1г1ен1чного крите-р1ю оц1нки треба використову-вати не ттьки концентрацю СО, NOx, вуглеводн1в, саж1, бензолу, бенз(а)п1рену, фор-мальдег1ду тощо, а I СО2, бо су-часн1 стандарти на викиди вщ
17 Ёж¥1в0]1ме1т & Иеаьти № 4 2009
2 Довкшля та здоров'я № 4-2009
автотранспорту прид1ляють значну увагу i ц1й речовин1 [26]. Верховна Рада Украши прийняла законопроект
№ 8477 "Про внесення змш до Закону Украши "Про деяю пи-тання ввезення на митну тери-торiю Украши транспортних засобiв" (щодо реeстрацií) [32]. Цим Законом остаточно пщтверджено, що з 01.01.2006 реестрацю легкових автомоби лiв, автобуав та сiдельних тя-гачiв, як не вiдповiдають нормам евро-2, в Украíнi буде заборонено. Без усякого сум-нiву, треба удосконалювати методики розрахунку пов^ро-обмiну у примщеннях, особливо розмiщених у пщземному просторi. Напрямком такого удосконалення е використання мiжнародного досвiду у цм га-лузi знань [33].
У зв'язку з тим, що природна вентиля^я об'eктiв, розташо-ваних у пщземному простору майже неможлива, е пiдстави думати, що у випадку неефек-тивно' вентиляцií з мехашчним спонуканням всi комплекси факторiв, якi пов'язанi з "синдромом хворих буд^вель" [34] у пщземному простору будуть наявними ще бшьше.
Окрiм сказаного на увагу за-слуговуе проблема використання будiвельних полiмерних матерiалiв в об'ектах громадського призначення пщземного розташування не тть-ки з точки зору хiмiчноí де-струкцií за звичайних мiкроклi-матичних умов, а також, що бшьш важливо, у випадку можливо[ íх трансформацií при горшш [35]. При цьому можуть бути використанi методи обме-ження за якютю та граничною насиченютю полiмерного ма-терiалу [36, 37]. Не виключено, що необхiдно застосовувати i методи об'емно-планувально-го та шженерно-техшчного характеру, як це вимагаеться протипожежними нормами i правилами щодо видалення диму у пiдземних паркiнгах [7].
Забезпечення вщповщного повiтрообмiну у пщземних примщеннях вимагае спе^альних засобiв пiдготовки повiтря: вiд приливно-витяжноí вентиляци до кондицiонування. Шилкiн А.А., Губернський Ю.Д. та Миронов А.М. [38] показали, що на рiзних етапах пщготовки пови тря воно втрачае свою юшзова-нiсть i не вiдповiдаe вимогам СН 2152-80 [39]. Водночас нашими
дослщженнями [40, 41] показано, що у пщземних примщеннях можуть створюватися умо-ви, коли пщвищеш рiвнi радону i дочiрнiх продуктiв призводять до створення пщвищених рiвнiв юшзованост повiтря. Свого часу було науково обГрунтовано, що висок [42] i низькi рiвнi юш-зованост повiтря [43] мають суттеве ппешчне значення для оцiнки повiтряного середовища перебування людини. Були на-в^ь запропонованi методи оп-тимiзацií якост повiтря закри-тих примiщень, у тому чист розмiщених пiд землею [44, 45]. У Роси пщвищену i знижену юш-зованiсть пов^ря вiднесено до шкiдливих виробничих факто-рiв, якi потребують регламента-цп [46].
Численними публiкацiями показано, що екранування будь-яким шляхом простору трива-лого перебування людини вщ природного геомагнiтного поля Землi може негативно впли-вати на функцюнування майже всiх систем оргашзму людини, визивати десинхронози [47],, як чутливi до компенсуючоí дм штучного електричного поля (2,5 В/м, 10 Гц) [48]. Не виключено, що таю десинхронози можуть знижувати здатнють адаптацмних механiзмiв до дм iнших факторiв оточуючого середовища. У Росiйськiй Феде-рацп фахiвцями ряду науково-дослiдних установ розроблено саштарно-епщемюлопчш нор-ми i правила [49], якими вста-новлюються гранично допусти-мi рiвнi ослаблення геомагшт-ного поля на робочих мюцях, у житлових i громадських буд^в-лях i спорудах.
Враховуючи, що технологiя будiвництва пiдземних споруд пов'язана з широким викори-станням залiзобетонних та ме-талевих конструкцм, е пiдстави вважати, що прос^р тимчасо-вого або тривалого перебуван-ня людини буде екрануватись i призводити до зникнення або суттевого послаблення при-родних рiвнiв геомагнiтного поля Землi. Нам здаеться, що вивчення геомагштного поля Землi у пiдземних спорудах яв-ляе собою наукову проблему, яка заслуговуе на увагу ппеш-с^в. У науковiй лiтературi е по-вiдомлення, що штучне створення у пщземному або екра-нованому просторi будь-яких складових геомагштного поля Землi дае позитивнi результа-
ти з компенсаци негативно1 ди г1погеомагн1тного поля [50].
Проанал1зувавши сучасш технолог1чн1 особливост1 використання огороджувальних конструкцм при буд1вництв1 п1дземних i заглиблених об'ек-т1в (будiвництво котловану з вщкосами та огородженням, занурення збiрно-монолiтного опускного колодязя, огоро-дження котловану iз стальних елемен^в з забiркою, шпунто-ве огородження котловану, мо-нолiтна "стша у ГрунтГ, вико-нання огородження iз бурових паль, огородження котловашв з застосуванням струменевоТ технологiï та з використанням функцп пiдсилення фундамен-тiв, конструкцiï iн'екцiйних Грунтових анкерiв, багатоярус-не розпiрне крiплення котловану, острiвний метод будiвниц-тва пщ захистом берм, будiв-ництво пщземноТ споруди за технологiею "top-down", комби нований спосiб будiвництва "semy-top-down", створення протифшьтрувальних завiс при облаштуванш котловану, створення огороджувальних кон-струкцiй котлованiв з контрфорсами та шшО [51-55], бачи-мо, що вони стосуються саш-тарно-ппешчних проблем (по-рушення умов функцюнування систем водопостачання, кана-лiзацiï та поверхневого стоку, втручання у природу пщземних водних потоюв з можливим пiдтопленням iснуючих пщземних споруд — пiдвалiв, техно-логiчних тунелiв тощо).
Кiскiн Л.К., Чернишев Е.Н., Ковиляев В.М. [56] рекоменду-ють при проектуваннi об'ек^в, що будують з використанням пщземного простору, врахову-вати гiдрогеологiчну ситуацю у мiсцi прив'язки будинку чи споруди. Треба розробляти проект спорудження дренажноТ систе-ми, особливо це стосуеться за-будови нових кварталiв i мiкро-районiв з високим рiвнем пiдземних вод. Дренажна система, з одного боку, захистить споруджуваний об'ект вiд над-мiрного зволоження огороджувальних конструкцм, а з iншого — дозволить знизити рiвень пiдземних вод i захистити вщ неконтрольованого пщтоплен-ня шших споруд. Проектування дренажноТ системи виконують на основi конкретних даних про гщрогеолопчш умови мiсця бу-дiвництва, ступеня агресивно-стi пщземних вод до буд^вель-
№ 4 2009 Environment & Health 18
HYGIENIC PROBLEMS IN THE USE OF UNDERGROUND SPACE FOR THE LOCATION OF THE OBJECTS FOR PUBLIC PURPOSE Akimenko V. Ya.
On the basis of the own experience in the examination of design materials, analysis of the stan-dard-and-technical documentations, sanitary standards and rules and scientific information on the hygienic provision of design, building and exploitation of the underground structures for
public purpose the prior directions for the scientific research have been formulated. They are directed on the improvement of the criteria for the hygienic assessment of the conditions for a human stay in the underground space.
Key words: the criteria for the hygienic assessment, the underground structures, the standard-and-technical documentations, sanitary standards and rules.
них конструкцм, об'емно-пла-нувальних I конструктивних р1-шень будинюв I споруд, що за-хищаються, а також з ураху-ванням функцюнального приз-начення певних прим1щень. Протикапшярна гщро1золяц1я у стшах, обмазувальна та фарбу-вальна 1золяц1я вертикальних поверхонь стш, що контакту-ють з Грунтом, здмснюеться незалежно вщ облаштування гщро1золяци.
Вщсутнють прямого сонячно-го опромшення за умов можли-воТ високоТ вологост1 пов1тря на об'ектах, розташованих п1д землею, створюе умови для росту на поверхнях оточуючих кон-струкц1й р1зних гриб1в, як1 е не тшьки небезпечними для здо-ров'я людини, а й можуть приз-водити до руйнування буд1-вельних конструкц1й. Ураження буд1вельних конструкц1й грибками р1зного виду (а Тх щенти-ф1ковано близько 100000) по-тенц1йно створюе умови для забруднення пов1тря прим1-щень спорами та продуктами життед1яльност1 цих бюлопч-них об'ект1в, у тому числ1 токсинами з канцерогенними вла-стивостями. У Росп в якост1 ГДР забруднення пов1тря прим1-щень спорами грибюв запро-поновано величину 800 КУО на 1 м3 пов1тря. Застосування р1з-них х1м1чних засоб1в боротьби (добавок до буд1вельних мате-р1ал1в) з грибками на об'ектах пщземного розм1щення може бути додатковим джерелом х1-м1чного забруднення пов1тря прим1щення [57].
У багатоповерхових багато-функц1ональних комплексах пщземний прост1р широко ви-користовуеться для розм1щен-ня 1нженерно-техн1чного устат-кування (систем холодного та гарячого водопостачання, вен-тиляцп та кондиц1онування, енергозбереження, джерел енергопостачання, тригенера-ц1йних та дизельних установок
тощо). Директива 89/106 6ЕС у галуз1 буд1вництва вимагае за-безпечувати у будинках норма-тивний р1вень шуму I в1брац1Т. Правда, треба вщзначити, що д1юч1 в УкраТж нормативи шуму (СН 3077-84), обГрунтован свого часу на принципах поро-говост1 I нульового ризику, не завжди корелюють з нормативами краТн 6ЕС. Проте наяв-н1сть потужного ростверкового перекриття пщземного простору, застосування р1зних систем шумо- та в1брозахисту, рацю-нальн1 об'емно-планувальн1 р1-шення з розм1щення прим1-щень р1зного призначення щодо джерел шуму та в1браци дозволяють виконати норма-тивн1 вимоги за шумом [58, 59] та в1брац1ею [60,61].
Висновок
Анал1з св1тових тенденц1й з використання пщземного простору для розмщення об'ект1в громадського призначення та власний досв1д експертизи проект1в висотних багатофунк-ц1ональних комплекс1в дозво-ляе нам вид1лити переваги такого арх1тектурно-плануваль-ного р1шення:
□ вившьнення площ1 для озе-ленення I вщпочинку населен-ня або для розмщення Ыших об'ект1в громадського призначення;
□ наближення об'ект1в громадського призначення до споживач1в;
□ енергозбереження на пщ-тримання параметр1в м1крокл1-мату у примщеннях у холодний I теплий перюди року;
□ рац1ональне використання земельних ресурс1в для забез-печення мютобуд1вних потреб;
□ захист в1д шуму, в1брацп, не1он1зуючих випром1нювань та Ыших фактор1в ризику;
□ розмежування транспортних I людських потоюв;
□ вир1шення арх1тектурних задач;
□ вир1шення питань есте-
тичного I сан1тарно-еп1демю-лопчного характеру (накопи-чення та транспортування вщход1в, товар1в, доставка вироб1в, транспортування трутв I т.п.);
□ вмськово-стратепчне зна-чення (таемн1сть, захист вщ ураження);
□ захист в1д метеоролопчних вплив1в (нагр1вання-охоло-дження, промерзання, в1тру, сн1гу, дощу, пилу тощо).
Але при пщземному розм1-щенн1 об'еклв громадського призначення виникають г1г1е-шчш проблеми, як1 потребу-ють науково-дослщного вир1-шення. При цьому необхщно
□ удосконалити критер1Т г1г1-ешчноТ оц1нки параметр1в м1-крокл1мату (температури, в1д-носноТ вологост1 та швидкост1 руху пов1тря, негативноТ рад1а-цп тощо) та пов1трообм1ну залежно вщ призначення при-м1щення та технологи його ви-користання;
□ науково обГрунтувати вза-емне розм1щення м1сць забору св1жого та в1дпрацьованого по-в1тря;
□ досл1дити накопичення радону та продукт1в його розпаду у пщземних прим1щеннях гли-бокого залягання;
□ вивчити законом1рност1 можливого взаемного впливу об'ект1в п1дземного I наземного розм1щення за пр1оритетни-ми факторами ризику ф1зично-го, х1м1чного I бюлопчного по-ходження;
□ розробити рекомендаци з безпечного у сан1тарно-еп1де-мюлопчному в1дношенн1 накопичення I видалення рщких I твердих побутових вщход1в;
□ розробити г1г1ен1чн1 реко-мендацп з використання Грунту, що видаляеться у процес1 буд1вництва;
□ провести сан1тарно-епще-м1олог1чне вивчення технолопй буд1вництва, пов'язаних з мо-жливим впливом п1дземних
-о-
водних потокiв;
□ дослiдити питання штучного освiтлення i вибору кольоро-вого та дизайнерського ршен-ня боротьби з негативним ста-вленням людини до замкнутого простору;
□ проаналiзувати шформа-цiю щодо наслщюв тривалого перебування людини в екрано-ваному просторi без природного осв™ення та фонових рiвнiв факторiв, пов'язаних з сонячною активыстю.
Кшцевою метою наукових дослiджень мае бути розробка саытарних норм i правил з про-ектування, будiвництва та експлуатацiï пiдземних об'ектiв громадського призначення.
Л1ТЕРАТУРА
1. ДСП 173. Державнi саы-тарнi правила планування та забудови населених пунк^в.
2. Методические указания по осуществлению государственного санитарного надзора за устройством и содержанием жилых зданий: СН № 2295-81 / Министерство здравоохранения СССР: Утв. 24.02.81. — М.: Минздрав СССР, 1981. — 78 с.
3. СанПиН № 5179-90. Санитарные правила устройства, оборудования и эксплуатации больниц, родильных домов и других лечебных стационаров (введены на территории СССР с 01.01.1991 г.).
4. ДБН В.2.2-15-2005. Будинки i споруди. Житловi будинки. Основы положення.
5. ДБН В.2.2-9-99. Будинки i споруди. Громадсью будинки та споруди. Основы положення.
6. ДБН В.2.2-10-2001. Державы будiвельнi норми УкраТ-ни. Будинки i споруди. Заклади охорони здоров'я. Держбуд Укра'ши. — К., 2001. — 164 с.
7. ДБН В.2.3-15:2007. Сооружения транспорта. Автостоянки и гаражи для легковых автомобилей.
8. Закон г. Москвы от 27.04.2005 № 14 (с изм. от
25.06.2008 г) "О генеральном плане города Москвы (основные направления градостроительного развития города Москвы).
9. Методические указания. Показания для лечения больных с неспецифическими заболеваниями легких в условиях микроклимата соляных шахт. МЗ Украины. Ужгородский филиал Одесского НИИ курортологии. — К., 1978. — 16 с.
10. Методические рекомендации. Комплексное лечение больных бронхиальной астмой различных возрастных групп с использованием микроклимата соляных шахт. МЗ Украины. — Ужгород, 1985. — 12 с.
11. ДБН В.2.2-11-2002. Будинки i споруди. Пщприемства побутового обслуговування. Основы положення. Держав-ний ком^ет будiвництва, архи тектури та житлово'У полiтики Укра'ши. — К., 2002. — 38 с.
12. Харитонов В.А. Подземные здания и сооружения промышленного и гражданского назначения. — 256 с.
13. Шноль С.Э. Биологические часы // Соросовский образовательный журнал. — 1996. — № 7. — С. 26-32.
14. Владимиров Ю.А., Потапенко А.Я. Физико-химические основы фотобиологических процессов. — М.: Высшая школа, 1989.
15. Noonan FP., De Fabo E.C. // Photochemistry and Photobio-logy. — 1995. — V. 61. — P. 227.
16. ДБН В.2.5-28-2006. 1нже-нерне обладнання будинюв i споруд. Природне i штучне ос-втпення. Держбуд Укра'ши. — К., 2006. — 76 с.
17. Фомин А. Энергетика и промышленность России — избранные материалы.
18. Базыма Б.А. Цвет и психика.
19. Свiтлопрозорi огородження будинюв. Навч. поабник / О.Л. Пщгорний, 1.М. Щепетова, О.В. Серпйчук та Ы. — К.: Ви-давець Домашевська О.А., 2005. — 282 с.
20. Санитарные нормы и правила обеспечения инсоляцией жилых и общественных зданий и территории жилой застройки: СанПиН 2605-82 / МЗ СССР: Утв. 29.07.1982. — М., 1983. — 5 с.
21. Environmental Health Criteria 160. Ultraviolet Radiation. World Health Orgnization. — Geneva, 1994.
22. Ярипн А.В. Ппеычна характеристика природного ульт-рафюлетового випромЫювання
у примщеннях житлових будинюв. Автореф. дис. канд. бюл. наук: 14.02.2001. 1н-т ппени та мед. екол. iM. О.М. Марзеева АМН Украши. — К., 2002. — 21 с.
23. Адаптационный эффект применения профилактических ультрафиолетовых облучений / В.Г Бардов, В.В. Колпак, С.Т. Омельчук, П.В. Бардов // Проблемы медицины. — 2000. — № 5. — С. 36-38.
24. Ппеычне обфунтування природного та штучного ультра-фюлетового опромЫення (УФО) для змщнення здоров'я контингент ризику /В.Г Бардов,
B.В. Колпак, С.Т. Омельчук та Ы. // Прюритеты проблеми ппеыч-ноУ науки, мед. екологи, сан. практики та охорони здоров'я: Тез. доп. XIII з'Узду ппеыспв Ук-раУни. — К., 1995. — С. 121.
25. Модификация биологических эффектов естественного электромагнитного излучения ультрафиолетового диапазона
— основной путь повышения эффективности климатолече-ния / В.Н. Любчик, А.А. Горлов,
C.Ю. Рыбалко и др. // Медико-биологический журнал. — 2000. — Т. IV, № 1. — С. 32-34.
26. Pavlenko T.A., Los I.P., Ak-senov N.V. Exposure Doses due to Indoor Rn-222 in Ukraine and Basic Directions for Their Decrease // Radiation Measurements.
— 1997. — Vol. 28, № 1-6. — Р. 733-738.
27. Павленко Т.О. Рiвнi радону у пов^ будинюв УкраУни / Довюлля та здоров'я. — 2007.
— № 2. — С. 22-25.
28. Павленко Т.А., Лось И.П. Существующие дозы облучения населения Украины // Ядерна та радiацiйна безпека.
— 2009. — № 1. — С. 18-22.
29. Малявина Е.Г., Бирюков С.В., Дианов С.Н. Воздушный режим высотного жилого здания в течение года. Воздушный режим при естественной вытяжной вентиляции // АВОК. — 2004. — № 8.
30. Строительные нормы и правила. Отопление, вентиляция и кондиционирование: СНиП 2.04.05-91 / Госстрой СССР: Введ. 01.01.1992. — М.: АПП ЦИТП, 1992. — 64 с.
31. Квашин И.М., Гурин И.И. К вопросу о нормировании воздухообмена по содержанию СО2 в наружном и внутреннем воздухе // АВОК. — 2008.
— № 5. — С. 34-42.
32. Верховная Рада УкраУни. Законопроект № 8477 "Про
№ 4 2009 Environment & Health 20
внесення 3MiH до Закону УкраТ-ни "Про деякi питання ввезення на митну територю УкраТни транспортних засобiв" (щодо реeстрацiТ).
33. Борисоглебская А.П. Методика расчета и оптимизации воздухообмена для жилых помещений // АВОК. — 2007. — № 2. — С. 60-69.
34. Проданчук Н.Г., Дышине-вич Н.Е., Балан Г.М., Юрчен-ко И.В., Бабич С.В., Лышав-ская Е.А., Перегуда Е.Л. Гигиенические и клинические аспекты синдрома "больных зданий" и перспективы охраны здоровья населения. Институт экогигиены и токсикологии им. Л.И. Медведя. — Киев. Magazine (Интернет).
35. MB 8.8.2.4-127-2006. Визначення та ппеычна оцЫка показниюв токсичност продук-^в горшня полiмерних матерiа-лiв. Методичш вказiвки.
36. Инструкция по санитарно-гигиенической оценке полимерных материалов, предназначенных для применения в строительстве и производстве мебели, № 6035. А-91. Москва. МЗ СССР. Утв. 12.08.1991 г.
37. СанПиН № 6027 А-91.Са-нитарные правила и нормы по применению полимерных материалов в строительстве. Гигиенические требования. Москва. МЗ СССР, 1991 г.
38. Шилкин А.А., Губернский Ю.Д., Миронов А.М. Аэроионный режим в гражданских зданиях. — М.: Стройиз-дат, 1988. — 169 с.
39. Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных помещений: № 2152-80 / Минздрав СССР: Введ. 12.02.1980. — М., 1980 — 7 с.
40. Akimenko V.Ya., Voznesen-sky S.O. Airborne daughters, air ionization and electrostatic fields in indoor environments // Proc. International Symposium on Indoor Environment and Respiratory Illness, Including Allergy. — Ustron (Poland), 1997. — 24 р.
41. Акименко В.Я., Яры-гинА.В., Янко Н.М., Семашко П.В., Шумак О.В. Гигиенические проблемы высотного жилищно-гражданского строительства. Итоги и перспективы научных исследований по проблеме экологии человека и гигиены окружающей среды / В кн.: Экология человека, гигиена и медицина окружающей
среды на рубеже веков: состояние и перспективы развития. Под ред. Ю.А. Рахманина.
— М., 2006. — С. 206-210.
42. Шандала М.Г. Ионизация воздуха как неблагоприятный фактор окружающей среды. — К.: Наукова думка, 1974.
43. Скоробогатова А.М. Экспериментальное обоснование и производственная проверка оптимальных уровней аэроионизации // Медикобиологич. проблемы условий труда и здоровья работающих в помещениях по изготовлению микросхем. — Л., 1980. — С. 65-87.
44. Губернский Ю.Д., Дмитриев М.Т. Озоно-ионный режим жилых и общественных зданий и его роль в обеспечении воздушного комфорта // Водоснабжение и санитарная техника. — 1979. — № 1.
45. Дмитриев М.Т., Губернский Ю.Д., Скороходько Б.М. О принудительной ионизации воздушной среды в подземных сооружениях. Проектирование отопительно-вентиляционных систем и систем внутреннего водопровода и канализации. Реф. информ. // ЦИНИСМ. —
1978. — Вып. 2.
46. Санитарно-эпидемиологические правила и нормативы. СанПиН 2.2.4.1294-03. Гигиенические требования к аэроионному составу воздуха производственных и общественных помещений. Минздрав России.
— М., 2003. — 5 с.
47. Wever R.A. Human circadi-an rhythms under the influence of weak electric fields and the different aspects of these studies // Int. J. Biometeorol. — 1973. — № 3. — Р. 227-232.
48. Wever R. The Circadian System of man — Results of Experiments Under Temporal Isolation.
— New York: Springer-Verlagm,
1979. — 115 p.
49. Геомагнитные поля в производственных, жилых и общественных зданиях и сооружениях: Санитарно-эпидемиологические правила и нормативы. — М.: Федеральная служба по надзору в сфере защиты прав потребителей и благополучия человека, 2008. — 9 с.
50. Любимов В.В. Биотроп-ность естественных и искусственно созданных электромагнитных полей. (Аналитический обзор). Препринт № 7 (1103). — М.: ИЗМИРАН, 1997. — 85 c.
51. МГСН 2.07-01. Основания, фундаменты и подземные
сооружения. — М.: Москомар-хитектура, 2003 — 108 с.
52. Колыбин И.В. Подземные сооружения и котлованы в городских условиях — опыт последнего десятилетия. Российская геотехника — шаг в XXI век. Труды юбилейной конференции, посвященной 50-тиле-тию РОМГГиФ. — М., 2007, на CD-диске. — 34 с.
53. Конюхов Д.С. Строительство городских подземных сооружений мелкого заложения. — М.: Архитектура, 2005. — 298 с.
54. Смородинов М.И., Федоров Б.С. Устройство фундаментов и конструкций способом "стена в грунте". — М.: Стройиздат, 1986. — 216 с.
55. Chang-Yu Ou. Deep Excavations. Theory and Practice. — London, Taylor & Francis, 2006. — 532 p.
56. Руководство по проектированию дренажей зданий и сооружений. Разработано ОАО "Моспроект" (инж. Кискин Л.К., Чернышев Е.Н., Ковыля-ев В.М.). Утв. и введ. Моском-архитектурой 20.11.2000 г
57. Войтович В., Монахова Т., Смирнова О. Биодеградация строительных материалов и сооружений. Состояние, тенденции, подавление, профилактика // Строительные материалы. — 2004. — № 6. — C. 64-65.
58. СН № 3077-84. Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки.
59. ДСН 3.3.6.037-99. Державы саытарш норми вироб-ничого шуму, ультразвуку та н фразвуку.
60. ДСН 3.3.6.039-99. Державы саытарш норми вироб-ничоТ загальноТ та локально)' ви браци.
61. СН № 1304-75. Санитарные нормы допустимых вибраций в жилых помещениях.
Надiйшла до редакцп 12.06.2009.
