CC BY
72
HYGIENIC ASSESSMENT OF CARCINOGENIC RISK FOR HEALTH OF THE CHLORINATED DRINKING WATER USE
Gulenko S.V., Prokopov V.A.
ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА КАНЦЕРОГЕННОГО РИЗИКУ ЗДОРОВ'Ю ЧЕРЕЗ СПОЖИВАННЯ ХЛОРОВАНОЇ ПИТНОЇ ВОДИ
береження та зміцнення здо- ня негативному впливу хімічних
ров'я населення є однією з най- речовин, класифікованих як
складніших і актуальних про- канцерогенні або можливо кан-
блем сьогодення. Зменшення церогенні для людини.
тривалості життя, у тому числі Останніми роками у вітчизня-за рахунок вкрай високих показ- них та зарубіжних дослідженнях
ників смертності через злоякісні впливу факторів навколишнього
новоутворення, що посідають середовища на здоров'я насе-
одну з перших позицій у струк- лення велика увага приділяється
турі загальної смертності, ро- характеристиці ризику. Під цим
блять питання вивчення здо- розуміють якісну, кількісну та на-
ров'я населення та його збере- півкількісну оцінку вірогідності
ження нагальним. Формування розвитку негативних ефектів у онкологічної захворюваності стані здоров'я людей у популяції
ГУЛЕНКО С.В.,
ПРОКОПОВ В.О. ________________
Ду Інститут гігієни зумовлене складною множин- через дію відносно низьких рів
та медичн°і екоп°пі ною етіологією та залежить від нів хімічних речовин в умовах
ім. Марзєєва великої кількості різноманітних їхнього інтенсивного впливу, що
НАМН факторів, одним з яких є над- аналізується за певний період
м. Ки|в ходження хімічних канцерогенів експозиції. Такий підхід до оцін-
з питною водою. Незадовільна ки стану довкілля, умов прожи-
УДК санітарно-гігієнічна ситуація вання населення на певних те-
614.777:576.385.5:616.006 щодо вмісту токсичних хлорор- риторіях та вплив пріоритетних
ганічних сполук (ХОС) у питній забруднювачів на стан здоров'я
воді окремих регіонів нашої кра- населення дозволить вірно виз-
їни піддає великі групи населен- начити управлінські пріоритети
ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА КАНЦЕРОГЕННОГО РИСКА ЗДОРОВЬЮ ПРИ УПОТРЕБЛЕНИИ ХЛОРИРОВАННОЙ ПИТЬЕВОЙ ВОДЫ Гуленко С.В., Прокопов В.А.
ГУ "Институт гигиены и медицинской экологии им. А.Н. Марзеева НАМН Украины", г. Киев Цель работы — оценка индивидуального и популяционного канцерогенного риска здоровью от влияния качества питьевой воды по показателю содержания хлороформа как приоритетного ХОС.
Материалы и методы. В работе использованы результаты статистических наблюдений за структурой и динамикой общей онкологической заболеваемости и по органам-мишеням по возрастным категориям населения городов Черкассы и Чернигов. Загрязнение питьевой воды хлороформом в исследуемых городах, водоснабжение которых осуществляется за счет поверхностных (г. Черкассы) и подземных вод (г. Чернигов), оценивалось на основе данных многолетнего мониторинга. Оценка риска проводилась по классической схеме в соответствии с общепринятыми методиками. Результаты. Установлена зависимость между формированием онкологической заболеваемости в населенном пункте с поверхностным водозабором и загрязнением питьевой воды ХОС. Выявлено, что показатель первичной онкозаболеваемости населения
г. Черкассы имеет устойчивую тенденцию к росту во всех возрастных группах. Показатели общей заболеваемости раком и по органам-мишеням у потребителей питьевой воды со сверхнормативным содержанием хлороформа превышают аналогичные показатели по Украине, Черкасской и Черниговской областям и г. Чернигову в 1,2-2,5 раза. Уровни индивидуального канцерогенного риска от воздействия водного перорального пути поступления хлороформа в организм в городе с поверхностным водозабором в 90 раз превышают аналогичный показатель в населенном пункте с подземным водозабором и составляют 3,62 х 10-5. Суммарный индивидуальный канцерогенный риск от комплексного действия хлороформа водопроводной питьевой воды, включая ингаляционный и трансдермальный маршруты экспозиции, находится на уровне 4,2 х 10-4. Выводы. Показано, что степень загрязнения питьевой воды ХОС (хлороформом) вносит весомый вклад в формирование повышенной заболеваемости злокачественными новообразованиями. Для регионов, снабжающихся питьевой водой из поверхностных водоисточников, требуется разработка эффективных комплексных мероприятий по снижению риска заболеваний и принятие оптимальных управленческих решений для улучшения санитарно-гигиенической ситуации.
© Гуленко С.В., Прокопов В.О. СТАТТЯ, 2013.
для забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя. Оцінка ризиків є одним із способів комплексної оцінки екологічної, санітарно-гігієнічної ситуації та санітарно-епідеміологічного благополуччя населення загалом та за окремими населеними пунктами [1-7].
Мета роботи: оцінка індивідуального та популяційного канцерогенного ризику здоров'ю через вплив якості питної води за показником вмісту хлороформу (ХФ) як пріоритетної ХОС. Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі основні задачі:
□ визначення гігієнічної оцінки забруднення токсичними ХОС водопровідної питної води з різних джерел водопостачання (на прикладі міст Черкаси та Чернігів);
□ вивчення рівня первинної онкологічної захворюваності населення досліджуваних міст;
□ визначення канцерогенного ризику для здоров'я населення через комплексну дію ХФ, що надходить до організму пер-оральним, інгаляційним та шкір-но-резорбтивним шляхами.
Матеріали та методи. У ході виконання дослідження використано результати статистичних спостережень за структурою та динамікою загальної онкологічної захворюваності та за орга-нами-мішенями за віковими категоріями населення міст Черкаси та Чернігів за 2000-20І0 роки. Первинна онкозахворю-ваність оцінювалася на підставі єдиної української обов'язкової реєстрації онкологічних хворих з централізованою обробкою даних на рівні Українського кан-цер-реєстру. Оцінку захворюваності населення проводили за допомогою загальноприйнятих методів статистичного аналізу з використанням стандартного пакета програм STATISTICA 8.0.
Відповідно до мети дослідження на етапі ідентифікації небезпеки оцінювалося забруднення питної води ХФ на основі даних багаторічного моніторингу у містах Черкаси та Чернігів, де водопостачання здійснюється за рахунок поверхневих та підземних вод відповідно.
Оцінка ризику проводилася за класичною схемою відповідно до методики МР 2.1.4.0032-11. "Интегральная оценка питьевой воды централизованных систем водоснабжения по показателям химической безвредности" [5]. Розрахунки показників експозиції та ризиків проводилися згідно з Р 2.1.10.1920-04. "Руковод-
ФАКТОРИ ДОВКІЛЛЯ І ЗДОРОВ’Я —
ство по оценке риска для здоровья населения при воздействии химических веществ, загрязняющих окружающую среду" [6]. Процедура оцінки перо-рального канцерогенного впливу проводилася за показниками індивідуального (ICRo) та популяційного (PCRo) канцерогенних ризиків згідно з МУ № 11-3/61-
09. "Методические рекомендации по обработке и анализу данных, необходимых для принятия решений в области охраны окружающей среды" [7]. Здатність ХФ до міжсередовищ-них переходів обумовила необхідність розрахунків його комплексної дії у разі надходження одночасно ще кількома шляхами (інгаляційним та пер-кутанним). Для аналізу канцерогенного ефекту використовувався параметр загального канцерогенного ризику (CRw). Розрахунок середньодобових доз впливу ХФ проводився на основі інформації про фактичні концентрації хімічних речовин, за даними моніторингу та з урахуванням середньої тривалості життя 70 років. Відомості про показники факторів канцерогенного потенціалу були отримані з бази даних Комплексної системи інформації про ризики (IRIS) Американського агентства з охорони навколишнього середовища. Оцінку небезпеки канцерогену проведено з використанням даних Інформаційної системи оцінки ризику (RAIS — The Risk Assessment Information System) та підсумкових оцінок впливу на здоров'я хімічних канцерогенів (Health Effects Assessment Summary Tables (HEAST) [8-10]. Розрахунок канцерогенних ризиків проводився на величину цільового ризику 1 х 10-5 (за рекомендаціями ВООЗ в якості допустимих рівнів для питної води) [11, 12]. Дані рівні ризику підлягають постійному контролю. Під час обґрунтування заходів щодо зниження ризику розвитку онкологічних захво-
рювань за основу приймається значення сумарного канцерогенного ризику.
Під час проведення дослідження існують деякі невизначеності, пов'язані з тривалістю формування онкологічного захворювання, з моменту впливу канцерогену до клінічних проявів, і відсутністю достатньої об'єктивної інформації щодо вмісту канцерогенних ХОС у водопровідній питній воді м. Черкаси за 20-30-річний період. Але аналіз багаторічної динаміки забруднення питної води ХФ за результатами контролю над вмістом органічного забруднення вихідної води та дозами хлору за умов незмінної технології водопідготовки дозволяють стверджувати, що фактичні рівні вмісту ХФ за останні 30 років не змінювалися. У зв'язку з цим аналіз канцерогенних ризиків здоров'ю населення за інформацією 2000-2010 рр. відображає дійсну ситуацію.
Результати та їх обговорення. У ході дослідження встановлено залежність між формуванням онкологічної захворюваності на території з поверхневим водозабором та забрудненням питної води ХОС.
Аналіз динаміки середньорічних концентрацій ХФ у водопровідній питній воді централізованих систем водопостачання міст Черкаси та Чернігів виявив перевищення ГДК за цим показником у м. Черкаси, де населення споживає воду з поверхневого вододжерела. Виходячи з параметрів водокористування та сезонних коливань вмісту ХФ у питній воді було розраховано середньобагато-річні показники, які дорівнювали 166,1 ± 64,1 мкг/дм3 (2,5 ГДК) для м. Черкаси та
0,005 ± 1,4 мкг/дм3 (0,1 ГДК) для м. Чернігів. При цьому виявлені рівні концентрацій ХОС створюють постійне навантаження на організм людини, яке, можливо, потенціює вплив інших канцерогенів.
Рівень та якість здоров'я населення значною мірою відображається у медико-демографіч-них показниках, серед яких найточнішою є первинна захворюваність. У результаті виконаних досліджень було встановлено, що показник захворюваності населення м. Черкаси за кількістю вперше у житті зареєстрованих випадків захворювань у класі новоутворення у динаміці з 1995 р. має стійку тенденцію до зростання і на початок січня 2011 р. становив 13,0 на 100 тисяч населення, що в 1,2 рази перевищує показник 1995 р. (10,5 на 100 тисяч населення). Стійку позитивну динаміку відзначено в усіх вікових групах. У структурі загальної захворюваності клас "новоутворення" посідає 9 місце, водночас смертність у даному класі хвороб посідає перші позиції і зростає в усіх вікових групах. Показник загальної он-козахворюваності у м. Черкаси (табл. 1) в 1,1 рази перевищує аналогічний показник по Україні та середньообласний показник по Черкаській області і в 1,2 ра-
Методологія оцінки ризику, розроблена у США та інших країнах, передбачає диференційований підхід до характеристики канцерогенних та неканцерогенних факторів, що зумовлене існуючими науковими уявленнями про механізм дії канцерогенів. Оцінка ризику здоров'ю під час аналізу якості довкілля має на увазі виконання чотирьох основних етапів:
□ ідентифікацію небезпеки;
□ оцінку експозиції;
□ оцінку залежності "доза — ефект";
□ характеристику ризику.
Під час оцінки ризику на етапі ідентифікації небезпеки серед ХОС, що містяться у воді мереж централізованого господарсько-питного водопостачання м. Черкаси, було відібрано ХФ як пріоритетну у цьому класі речовину, що має потенційний канцерогенний ефект. Важливо відзначити, що існуючі класифікації відображають переважно повноту та достовірність епідеміологічних та експериментальних даних, що існують на даний мо-
Таблиця 1
Середньобагаторічні рівні онкозахворюваності за стандартизованими показниками (український стандарт)
Регіон Загальна онкозахворюваність ЗН ободової кишки ЗН сечового міхура
Україна 332,2 20,8 10,8
Черкаська область 339,4 22,5 12,3
м. Черкаси 368,8 35,6 13,1
Чернігівська область 304,1 14,9 9,9
м. Чернігів 300,6 14,5 9,4
зи вищий, ніж у м. Чернігові та Чернігівській області. Щодо злоякісних новоутворень орга-нів-мішеней, то у Черкасах ці показники в 1,6-1,7 разів вищі за середньообласний та се-редньоукраїнський для раку ободової кишки і в 1,1-1,2 рази вищий для раку сечового міхура. Злоякісні новоутворення ободової кишки у людей, що споживають питну воду з наднормативним вмістом ХОС, зустрічаються у 2,5, а сечового міхура — в 1,4 рази частіше, ніж у населеному пункті, де водопостачання здійснюється за рахунок підземних вод.
Значна частина нормативів по воді, встановлених за органолептичним або загальносані-тарним показником шкідливості (67% речовин), не відображає прямих токсичних впливів та віддалених ефектів дії на здоров'я населення, використовуваних під час оцінки ризиків.
мент, але не характеризують ви-раженість та потенційну небезпеку канцерогенів. Приналежність речовини до групи 2В або 3 зовсім не означає, що вона насправді не має вираженого канцерогенного потенціалу, тим більше, що орієнтація лише на одну з вищенаведених класифікацій може призводити до невірної оцінки вагомості доказів кан-церогенності. Найбільш адекватною слід вважати оцінку, отриману з використанням останніх епідеміологічних та експериментальних даних. Саме часовим періодом проведення оцінки зумовлені численні розбіжності у характеристиці вагомості низки речовин, що відзначається у різних класифікаційних схемах (табл. 2).
Під час встановлення основного маршруту надходження ХФ до організму людини було визначено, що пріоритетним шляхом експозиції для водопровідної питної води є пероральний (LADDo). У проведеному нами дослідженні для оцінки експозиції ХФ виконувалися розрахунки його надходження до організму ще двома можливими шляхами: інгаляційним під час випаровування ХФ (LADDi) та шкірно-ре-зорбтивним (LADDd) у разі використання водопровідної (питної води) з гігієнічними цілями. Але слід враховувати, що питання трансдермального та інгаляційного впливу ХФ питної води практично не досліджені і потребують подальшого вивчення, так само як і кількісні аспекти дина-
Таблиця 2
Відомості про показники небезпеки розвитку канцерогенних ефектів через дію ХФ
Класифікація хімічних канцерогенів Відомості про небезпеку для здоров'я
Назва речовини, CAS-номер Хлороформ, 67-66-3
IARC 2В (можливо канцерогенний)
EPA В2 (можливо канцерогенний)
ICSC (органи ураження) Очі, шкіра, дихальні шляхи, ЦНС, серцево-судинна система, шлунково-кишковий тракт, печінка, нирки
ICSC (віддалена дія) Шкіра
NIOSH (органи ураження) Печінка, нирки, серце, очі, шкіра, ЦНС (у тварин — рак нирок і печінки)
Директива ЕС 67/548 Категорія 3 (речовини, що викликають занепокоєння через можливі канцерогенні наслідки для людей)
Додаткові ризики за класифікацією ООН (UN) Канцерогенна категорія 2 (можливий канцероген для людини)
U.S. NTP Carcinogens Можливо канцерогенний
State of California Proposition 65 Carcinogen List Канцерогенний
U.S. EPA Toxics Release Inventory List Канцерогенний
HYGIENIC ASSESSMENT OF CARCINOGENIC RISK FOR HEALTH OF THE CHLORINATED DRINKING WATER USE Gulenko S.V., Prokopov V.A.
SI "O.M. Marzeiev Institute for Hygiene and Medical Ecology. NAMSU"
Objective of the work — assessment of individual and population carcinogenic risk for health from the effect of drinking water quality by the index of chloroform content as a prior COC.
Materials and methods. The results of statistical study for the structure and dynamics of total oncology morbidity and by target organs by age categories of the population of the cities of Cherkassy and Chernigov were used. Chloroform drinking water pollution in the cities under investigation with the surface (Cherkassy) and underground (Chernigov) water supply was carried out on the basis of long-term monitoring. Risk assessment was performed by classical scheme according to the agreed-upon methodologies.
Results. Dependence among formation of oncology morbidity in the settlements with surface water intake and drinking water pollution with COC has been determined. It was revealed that index of primary oncology
morbidity in Cherkassy has a strong tendency to growth in all age groups. Indices of total oncology morbidity and by target organs in the persons using drinking water with an over standard content are greater by 1.2-2.5 fold than analogical indices in Ukraine. in Cherkassy and Chernigov regions and in the city of Chernigov. The levels of the individual risk of the effect of water peroral way of chloroform intake into the organism in the city with the surface water intake are greater by 90 fold than analogical index in the settlements with the underground water intake and makes up 3.62 x 10-5. A total individual carcinogenic risk of combined effect of water pipe drinking water chloroform. including inhalation and transdermal routes of exposure. is at the level of 4.2x 10-4. Conclusions. It is demonstrated that a level of COC (chloroform) pollution of drinking water has a significant contribution in the formation of a higher malignant tumor morbidity. The regions which use a surface drinking water need an elaboration of the effective combined measures for a decrease of disease risk and making of optimum management decisions for the improvement of sanitary-and-hygienic situation.
міки забруднення ХФ повітряного середовища житлових приміщень залежно від виду та тривалості господарської діяльності людини з урахуванням допустимої добової дози. Показники експозиції для цих шляхів надходження до організму розраховуються шляхом екстраполяції.
З урахуванням середньобага-торічних рівнів забруднення води ХФ у досліджуваних містах було встановлено значення середньодобового надходження ХФ до організму людини (табл. 3). Проаналізувавши дані експозиції ХФ питної води, з урахуванням середовищ надходження, виявили переважання інгаляційного впливу ХФ, який випаровується з питної води, над пероральним та тран-сдермальним.
Рівні розрахованого індивідуального ризику через дію водного перорального шляху надходження ХФ до організму показали, що у місті з поверхневим водозабором цей показник у 90 разів підвищує індивідуальну ймовірність захворіти на рак протягом усього життя. Величина індивідуального канцерогенного ризику склала 3,62 х 10-5, що перевищує рівень умовно прийнятного (допустимого) ризику. Натомість у місті з підземним водозабором індивідуальний ризик перебуває у межах мінімального рівня (<10-6), що не потребує додаткових заходів з його зниження. Величина пожиттєвого індивідуального ризику через перо-ральну дію ХФ питної води, розрахованого на основі одиничного ризику, становить 2,9 х 10-5 у м. Черкаси, що у 33 рази вище, ніж у м. Чернігові. Розрахунок
рівня індивідуального канцерогенного ризику здоров'ю з урахуванням середовища надходження визначив мінімальну канцерогенну небезпеку у разі тран-сдермального надходження ХФ водопровідної води.
Сумарний індивідуальний канцерогенний ризик через комплексну дію ХФ водопровідної питної води (у т.ч. показників індивідуального канцерогенного ризику для інгаляційного та перкутан-ного маршрутів експозиції) перебуває на рівні 4,2 х 10-4, що виходить за межі допустимого ризику і неприйнятне для населення загалом. Поява такого ризику потребує розробки та проведення планових оздоровчих заходів в умовах населеного пункту.
Загалом для населення м. Черкаси величина популяційного ризику через дію шляхом перорального надходження ХФ до організму склала 36 випадків, розрахункова кількість додаткових випадків раку протягом року
— 0,5. Цей показник перевищує аналогічний у місті, де населення споживає воду з підземних водо-джерел у 120 разів. Число додаткових випадків раку протягом року у м. Чернігів дозволяє знехтувати цим показником. Величина сумарного популяційного канцерогенного ризику через комплексну дію ХФ водопровідної питної води склала 147 випадків.
Очікуване число додаткових випадків раку протягом року — 3,6.
Висновки
1. Оцінка канцерогенного ризику для здоров'я населення показала, що ступінь забруднення питної води за показником вмісту ХОС (хлороформу) вносить вагомий вклад у формування підвищеної захворюваності на злоякісні новоутворення. Найбільші рівні канцерогенних ризиків формуються для населення, що споживає питну воду з поверхневих во-доджерел.
2. На основі розрахунків рівнів впливу хлорованої питної води, що містить ХОС у наднормативній кількості, показано, що населення міста Черкаси проживає в умовах з рівнем канцерогенного ризику >10-5, що є допустимим для виробничих умов, але неприйнятне для населення загалом.
3. Для регіонів, які постачаються питною водою з поверхневих вододжерел, потрібна розробка ефективних комплексних заходів щодо зниження ризику захворювань та прийняття оптимальних управлінських рішень для покращання санітарно-гігієнічної ситуації.
ЛІТЕРАТУРА
1. Рахманин Ю.А. Методологические проблемы диагностики и профилактики заболеваний, связанных с воздействием факторов окружающей среды /
Таблиця 3
Середньодобове надходження ХФ різними шляхами до організму людини протягом життя
Місто СХФ, мг/дм3 LADDo LADDi LADDd
мг/(кг / день)
Черкаси 0,166 0,00593 4,40 0,00054
Чернігів 0,005 0,00006 1,30 0,0000092
-о-
Ю.А. Рахманин, ГИ. Румянцев, С.М. Новиков // Гигиена и санитария. — 2001. — № 5. — С. 3-7.
2. Основы оценки риска для здоровья населения при воздействии химических веществ, загрязняющих окружающую среду / Г.Г. Онищенко, С.М. Новиков, Ю.А. Рахманин и др. — М.: НИИ ЭЧ и ГОС, 2002. — 408 с.
3. Черкасский Б.Л. Риск в эпидемиологии / Б.Л. Черкасский.
— М.: Практическая медицина, 2007. — 480 с.
4. Van der Heijden Cees A. Evaluation of carcinogenic risk: other approaches / A. Cees van der Heijden // Amer. J. Indust. Med. —
2000.— Vol. 38. — Р 316-323.
5. Интегральная оценка питьевой воды централизованных систем водоснабжения по показателям химической безвредности: МР 2.1.4.0032-11. — М.: Медицина, 2011. — 24 с.
6. Состояние здоровья населения в связи с состоянием окружающей природной среды и условиями проживания населения: Руководство по оценке риска для здоровья населения при воздействии химических веществ, загрязняющих окружающую среду. Р 2.1.10.1920-
04 / Федеральная служба по надзору в сфере защиты прав потребителей и благополучия человека. — М., 2004. — 129 с.
7. Методические рекомендации по обработке и анализу данных, необходимых для принятия решений в области охраны окружающей среды: МУ № 11-3/61-09 / Министерство здравоохранения РФ. — М.,
2001. — 14 с.
8. Toxicological Review of Chloroform. In Support of Summary Information on the Integrated Risk Information System (IRIS) / U.S. Environmental Protection Agency, 2001. — 112 р.
9. Current Use of OMICS Studies for Cancer Risk Assessment / Obe Gunter, Gary E. Marchant (Editor), Burkhard Jandrig and other // Cancer Risk Evaluation (Austria). — 2011. — P 312-324.
10. US EPA. Proposed guidelines for carcinogen risk assessment: EPA / 600 / P-92 / 003C.
— Washington, 1996.
11. Guidelines for Drinking-water Quality: Recommendations. — Third Edition Incorporating the First and Second Addenda. — Geneve: WHO. — 2010. — Vol. 1.
12. IARC Monographs on the Evaluation of Carcinogenic Risks to Humans: Preamble / IARC. — Lyon, 2006. — 25 р.
Надійшла до редакції 18.11.2012.
EVALUATION OF TERRITORIAL RISK OF EXCESSIVE EXPOSURE OF THE POPULATION AND WORKERS BY NATURAL ULTRAVIOLET RADIATION, ACCORDING TO SATELLITE OBSERVATIONS
Salyukov A.O., Varyvonchyk D.V.
ОЦІНКА ТЕРИТОРІАЛЬНИХ РИЗИКІВ НАДЛИШКОВОЇ ЕКСПОЗИЦІЇ НАСЕЛЕННЯ ТА ПРАЦІВНИКІВ ПРИРОДНИМ УЛЬТРАФІОЛЕТОВИМ ВИПРОМІНЮВАННЯМ, ЗА ДАНИМИ СУПУТНИКОВИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ
льтрафіолетове випромінювання (УФВ) є частиною електромагнітного спектра Сонця і за довжиною хвилі розподіляється на три зони: (А1 — ^=400-340 нм; А2 — ^=340-315 нм), UVB (^=315-280 нм) і UVC (^=200-280 нм). УФВ є одним з вагомих факторів, який впливає на здоров'я людини [6].
Численними дослідженнями встановлено, що найсильніше впливають на рівень приземного УФВ зенітний кут Сонця (визначається географічними координатами точки і астрономічними характеристиками) положенням Землі на її орбіті
САЛЮКОВ А.О., ВАРИВОНЧИК Д.В.
ДУ "Інститут медицини праці HАMH України", м. Київ
УДK:(613.165+613.648):614.8:5
51.5G1.S
ОЦЕНКА ТЕРРИТОРИАЛЬНЫХ РИСКОВ ИЗБЫТОЧНОЙ ЭКСПОЗИЦИИ НАСЕЛЕНИЯ И РАБОТАЮЩИХ ЕСТЕСТВЕННЫМ УЛЬТРАФИОЛЕТОВЫМ ИЗЛУЧЕНИЕМ, ПО ДАННЫМ СПУТНИКОВЫХ НАБЛЮДЕНИЙ Салюков А.А., ВаривончикД.В.
ГУ "Институтмедицины труда НАМН Украины", г. Киев Цель исследования — определение территориальных рисков избыточного экспонирования населения и работающих естественным ультрафиолетовым излучением (УФИ).
Материалы и методы. По данным спутниковых наблюдений ("ENVISAT-1", ESA; инструмент "SCIAMACHY") проводился территориальный анализ уровней излучения и экспозиционных доз приземного УФИ на географической территории Украины(51,5-44,0° с.ш.) за период 2002-2012 гг. Результаты исследования. Определено, что на территории Украины существует реальная опасность излишнего экспонирования населения, длительно находящегося и работающего на открытом воздухе, естественным УФВ. Степень такой опасности определяется географической широтой расположения территории. В течение года опасность возникновения УФ-обусловленной патологии наблюдается с февраля по ноябрь, с максимальным риском в июне-июле. Преимущественное формирование суточной УФ-дозы наблюдается в течение суток с 10.30 до 15.30 (UVA — 71% суточной дозы, UVB — 84%). Облачность неба незначительно снижает суточную эритемную УФ-дозу (до 20,0%) и почти не снижает генотоксическую дозу УФИ (до 9,5%). Установлена линейная зависимость "доза — эффект" между интенсивностью естественного УФИ и его эритемной дозой, определяющей неканцерогенные эффекты (поражение кожи и органа зрения). Установлена нелинейная (гиперболическая) зависимость "доза — эффект" между интенсивностью естественного УФИ (в диапазоне >175 мВт/м2; >7 у.ед. UVI) и его генотоксической дозой, определяющей канцерогенные эффекты (поражение кожи и органа зрения раком и меланомой). Результаты исследования позволили распределить территорию Украины на три территориальные зоны по опасности экспонирования населения и работающих естественным УФИ и возникновением у них УФ-обусловленной патологии: "умеренного риска"(51,5-49о с.ш.), "высокого риска"(47-48о с.ш.), "сверхвысокого риска"(44-46о с.ш.). Результаты исследования являются научной основой для дальнейшей разработки мероприятий первичной профилактики производственно-обусловленной и профессиональной патологии, вызванной природным УФИ.
© Салюков А.О., Варивончик Д.В. СТАТТЯ, 2013.
