Гігієнічна оцінка фактичного споживання мікронутрієнтів іноземними студентами з індії Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

ЕКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ

© Мельник К.С.

УДК 613.2-053.36.392.69

Г1Г16Н1ЧНА ОЦ1НКА ФАКТИЧНОГО СПОЖИВАННЯ М1КРОНУТР1€НТ1В 1НОЗЕМНИМИ СТУДЕНТАМИ З 1НД11*

Мельник К.С.

Одеський Нацюнальний медичний унiверситет, Одеса, УкраТна

Здоровое питание студенческой молодежи является важным фактором, обеспечивающим условия для высокой работоспособности и качества жизни. Изучение этнических особенностей фактического питания иностранных студентов является актуальным для формирования научно обоснованных путей профилактики и коррекции алиментарных нарушений и алиментарно-зависимой патологии, улучшения процессов адаптации и работоспособности данной социальной группы. Целью данной работы была гигиеническая оценка фактического потребления мик-ронутриентов иностранными студентами. Объектом исследования были 119 иностранных студентов, страной происхождения которых является Индия, здоровые или практически здоровые по результатам медосмотра, 70 (59%) юношей и 49 (41°%) девушек, которые постоянно проживают в Украине от 3 до 4 лет, средним возрастом 20,8 ± 1,1 лет, распределенные к I группе трудоспособного населения. Предметом исследования были среднесуточные рационы питания, полученные анкетно-опросным методом. Проводился расчет витаминной и минеральной ценности рационов за исследуемый период и анализ полученных данных. Исследование микронутриентной составляющей рациона питания студентов выявило неадекватность потребления по ряду компонентов: дефицит потребления витаминов В2 23%, В6 9°%, РР15°%, В12 11 %, избыточное потребление витамина А 27%, недостаточное потребление фосфора 27%, цинка 16%, йода 7% и селена 9% в питании мужской группы; дефицитный содержание витаминов В2 9%, РР 11%, В1212%, фолиевой кислоты 18%, избыток витамина А 13%, недостаток фосфора 21%, железа 11%, цинка 9%, йода 7% и селена 8% в рационе женской группы.Соотношение кальция и фосфора у юношей составило 1,4: 1, у девушек составило 1,2: 1. Рацион данной этнической группы нуждается в комплексной коррекции по этим показателям путем разнообразия рациона за счет местных сезонных продуктов питания, просветительской работы среди иностранных студентов с целью повышения осведомленности в вопросах рационального питания и состава местных продуктов, а также разработка рационов, адаптированных к кулинарным, культурным и этно-религиозным традициям этого слоя студенчества, так как селективное, монотонное питание, увеличение потребностей в микронутриентах вследствие изменения климатического и часового поясов, этнорелигиозные ограничения в питании создают условия для формирования алиментарно-зависимой патологии в данной социальной группе.

Ключевые слова: питание, витамины, микронутриенты, этнические особенности, профилактика.

Ал1ментарно-обумовлен1 розлади, спричинен не-достатшм, надм1рним або незбалансованим харчу-ванням у р1зноман1тних формах наявн в р1зних нацю-нальних та соц1альних групах [1,2]. Студентство - це особлива верства населення, що належить до одн1еТ вковоТ категорп та мае под1бн1 умови побуту та про-фесшноТ д1яльност1. Здорове харчування студентськоТ молод1 е важливим чинником, що забезпечуе переду-мови для високоТ працездатност1 та якост1 життя [3,6,12]. До особливоТ групи слщ вщнести студент1в, що приТхали на навчання до УкраТни з шших держав. За роки незалежност1 украТнська осв1та увшшла у свь товий осв1тнш прост1р. Щороку збтьшуеться ктькють

шоземц1в, як1 здобувають осв1ту в УкраТш. Зокрема, за даними УкраТнського державного центру м1жнародноТ осв1ти, у 2013/2014 навчальному роц1 ктькють студе-нт1в-громадян Ыших держав у вищих навчальних закладах УкраТни становила близько 70 тисяч студент1в 1з 145 краТн св1ту. Ця група молод1 знаходиться пщ мультифактор1альним впливом навколишнього сере-довища краТни навчання. Змша характера харчування, значн зм1ни продуктового набору, режиму харчування та технологи приготування ш е чинниками, що впливають на стан здоров'я та адаптивнють до нових кл1матичних, соц1альних, хронобюлопчних умов. Слщ зазначити, що значна частина шоземних студент1в у

Цитування при атестацТкадрв: Мельник К.С. Гмешчна оценка фактичного споживання мкронутр1ент1в ¡ноземними студентами з 1ндТ//Проблеми екологп /' медицини. - 2017. - Т. 21, № 1-2. - С. 44-48.

Проблеми екологи та медицини

харчуваннi додержуються традицiй свое! релiгiйноí або етшчно! групи [2,6,7,8,12]. Дослiдження часiв СРСР показали, що до прибуття на навчання 8-32% шоземних студентiв з краш Середнього та Близького Сходу вживали виключно !жу рослинного походження, у 55% студенев !жа була переважно рослинною, 80% щоденно вживали овочi та фрукти, зокрема, цитрусо-вi, 90% користувалися послугами пщприемств гро-мадського харчування [12]. Проте, у сучасшй Украíнi питання етшчних особливостей харчування iноземних студентiв е вивченим i висвiтленим недостатньо. Ви-бiркове харчування в умовах змши регiону проживан-ня та асортименту споживання харчових продуклв е передумовами для формування алiментарних пору-шень та алiментарно-обумовленоí патологií [1,2,4], що загострюе проблему рацiоналiзацií харчування контингенту, який прибувае на територю Украши з рiзних географiчних зон на навчання. Вивчення етшчних особливостей фактичного харчування шоземних студенев в нових умовах перебування мае багатоцтьо-вий напрямок та профтактичне значення i е актуаль-ним для формування науково обгрунтованих шляхiв профтактики та корекцií алiментарних порушень, по-лiпшення процесiв адаптацií, покращення працездат-ностi цiеí соцiальноí групи.

У попередшх роботах були дослщжеш особливостi споживання макронутрiентiв ( бтгав, жирiв та вугле-водiв) студентами з 1ндп та iндекс маси тта як сома-тометричний показник харчового статусу дано'1' групи [18,19]. Метою дано1 роботи була ппешчна оцiнка фактичного споживання мiкронутрiентiв ( вiтамiнiв та мь нералiв) цiею групою студентiв. Об'ектом дослщження були 119 iноземних студентiв, крашою походження яких е Iндiя, здоровi чи практично здоровi за резуль-

татами медогляду, 70 (59%) юнагав та 49 (41%) дiвчат, що постшно проживають в УкраТн вiд 3 до 4 роюв. Пiд час опитування 22 особи (19%) зазначили, що додержуються мусульманських традицш у харчуванн (вжи-вають халяльну Тжу), 80 оаб (67%) повiдомили, що сповiдують шдуТзм та дотримуються лактовегетарiан-ства (молочно-рослинноТ дieти), 17 осiб (14%) зазначили, що споживають рослиннi, молочш продукти, яй-ця та птицю, але взагалi не вживають м'яса. Середнш вiк обстежених склав 20,8 ± 1,1 рокiв. Всi респонденти були розподтеш в залежностi вщ фiзичноТ активностi до I групи працездатного населення. Предметом дослщження були тижневi рацюни харчування, отримаш анкетно-опитувальним методом. Проводився розра-хунок середньодобовоТ вiтамiнноТ та мiнеральноТ цш-ностi рацiонiв за дослiджуваний перюд та аналiз отриманих даних. Дан про хiмiчний склад харчових продук^в отримували як з украТнських джерел [1,2,13], так i з шоземних баз даних FAO, USDA, EuroFIR [20,21,22]. При розрахунку харчовоТ цшност рацiонiв враховувалися втрати нутрieнтiв у процес кулiнарноТ обробки[2]. Зiставлення отриманих даних проводилося з «Нормами фiзiологiчних потреб насе-лення УкраТни в основних харчових речовинах та енерги» ( Наказ МОЗ УкраТни № 272 вщ 18.11.1999) [1]. Дослiдження мiкронутрieнтних складових рацiону харчування студентiв виявило неадекватнють споживання по низцi компонент. Звертае на себе увагу дефщит споживання вiтамiнiв В2, Вб, РР, В12 та надмь рне споживання в^амшу А у чоловiчiй груш. Аналiз анкет жiночоТ групи виявив дефщитний вмiст вiтамiнiв В1, В2, субадекватний рiвень вiтамiну Вб та суттевий дефiцит фолiевоТ кислоти i вiтамiну В12 у рацiонi студенток шдмського походження (див.таб.1)

Таблиця 1

е споживання eimaMiHie iH03eMHUMU студентами з 1ндп (M±m)

Вiтамiни Юнаки Дiвчата

Фактичне споживання на добу Добова потреба Фактичне споживання на добу Добова потреба

E, мг 19±1,13 15 17± 1,57 15

A, мкг 987±38,22 1000 980±45,38 1000

Bi, мг 1,56±0,17 1,б 1,2б±0,13 1,3

В2, мг 1,54±0,09 2,0 1,46±0,06 1,6

Вб,мг 1,82±0,07 2,0 1,71±0,04 1,8

PP, мг 18,б4±1,12 22 14,25±0,92 16

Фолат, мкг 241 ±10,2 250 1б4±9,8 200

В12, мкг 2,67±0,21 3 2,б4±0,19 3

C, мг 79,б8±4,81 80 б8,б4±4,40 70

На рис.1 вщображено вщносш вiдхилення вмюту вiтамiнiв в добовому рацiонi студенев даноТ етнiчноТ групи. Профiцит в^амшу А 27% i 13%, дефщит в^амь ну B2 23% i 9%, дефiцит вiтамiну РР 15% i 11 %, дефь цит в^амшу B12 11% i 12% у чоловiчому та жiночому

рацюш вiдповiдно перевищують допустимий рiвень вщхилень ±5%. Водночас, вiдзначено 9% нест^ вь тамiну Вб у добовому рацюш юнакiв та 18% нест^ фолiевоТ кислоти у добовому рацюш дiвчат.

Рис. 1 Вдносне в1дхилення середньодобового споживання в1там1н1в ¡ноземними студентами з 1ндТ

% вд добовоТ норми.

Фактичне споживання макро- I м1кроелемент1в та-кож мае певш особливостк Звертае на себе увагу де-фщит споживання фосфору, цинку, йоду та селену у

чолов1чш груп1. Анал1з рацюну жшочоТ групи виявив дефщитний вм1ст фосфору, зал1за, цинку, йоду та селену (див.таб.2).

Таблиця 2

Середньодобове споживання мнеральних речовин ¡ноземними студентами з 1ндп (М±т)

Мiнеральнi речовини Юнаки Дiвчата

Фактичне споживання на добу Добова потреба Фактичне споживання на добу Добова потреба

Са, мг 1206±62,7 1200 1114±56,8 1100

Р, мг 879±75,1 1200 944±69,8 1200

Мд, мг 407±9,2 400 365±7,1 350

Fe, мг 14,2±1,1 15 15,1±1,1 17

F, мг 0,74±0,02 0,75 0,73±0,03 0,75

Zn, мг 12,6±0,2 15 10,9±0,6 12

I, мг 0,14±0,02 0,15 0,14±0,03 0,15

Se, мкг 63,7±2,7 70 42,4±1,9 50

Дисбаланс вмюту даних м1нерал1в як у чолов1чому, так I у жшочому рацюн1 перевищують допустимий рь вень в1дхилень ±5%. (див.рис.2) %, а саме : недостат-не споживання фосфору 27%, цинку 16%, йоду 7% та селену 9% у харчуванн чолов1чоТ групи, нестача фо-

сфору 21%, зал1за 11%, цинку 9%, йоду 7% та селену 8% у рацюы ж1ночоТ групи. Стввщношення кальц1ю та фосфору склало у юнак1в 1,4:1, у д1вчат 1,2:1 при ре-комендованому 1:1.

Рис.2 Вдносне в1дхилення середньодобового споживання мнеральних речовин ¡ноземними студентами з 1ндТ

% в1д добовоТ норми

Дефщитний вмют багатьох м1кронутр1ент1в комендованих МОЗ УкраТни норм енергетичною цшнь пов'язаний, в першу чергу, з1 зниженою в1дносно ре- стю рац1ону, порушеним сп1вв1дношенням м1ж макро-

Проблеми екологита медицини

нутрiентами (бтками, жирами та вуглеводами), вибiр-ковим харчуванням з недостатшм вживанням склад-них вуглеводiв та нутрiентiв тваринного походження у чоловiчiй та жшочш групах, що було виявлено попе-реднiми дослiдженнями [18]. Також, 20% (24/119) студенев з них 11% (8/70) юнагав та 31% (15/49) дiвчат мають iндекс маси тта у межах гiпотрофií I ступеню [19]. Щодо вмiсту мiкронутрiентiв, то, як свiдчить рис.1, обстежен студенти обох статей забезпеченi в^амшами А, В1 та С у межах фiзiологiчних потреб. Також вщповщае рекомендованим нормам вмiст фо-лiевоí кислоти у чоловiчому рацiонi та вщзначаеться пiдпорогове значення вмiсту в^амшу Вб у жiночому рацiонi. Проте насторожуе полппов^амшоз по низцi в^ам^в. Сукупна нестача фолiевоí кислоти, в^амУв Вб i В12 у харчуванн респондентiв е фактором ризику атрофп лiмфоíдноí тканини, значного зниження кть-костi Т-хелперiв, зменшення вироблення цитогаыв, особливо важливоí ланки протипухлинного iмунiтету -iнтерлейкiну-2. Також, полiдефiцит в^амшу В12 та фо-лiевоí кислоти (жшоча група) що беруть участь у син-тезi нуклеопротеíнiв, дозрiваннi та дiленнi ядер клiтин, синтезi амiнокислот, нуклеíнових кислот, пуринiв та пiрiмiдiнiв, найбiльше впливае на тканину, що найш-тенсивнiше дiлиться - еритрощну, у якiй найранiше виникають порушення, що проявляються у розвитку анеми. Вiтамiн РР е складовою пiрiдiннуклеотидiв та ферментiв кодегiдраз, як захищають гемоглобiн та мембрани еритроци^в вiд окислення. Його дефiцит також е фактором ризику дисметаболiзму кровотвор-ноí тканини [2,4,11]. Надмiрне споживання юнаками в^амшу А, який е жиророзчинним i здатен до кумуля-цií, за умови тривалостi збтьшуе вирогiднiсть виник-нення гiпервiтамiнозу А, що гальмуе процеси протео-синтезу, остео- та хондрогенезу [2,4]. Споживання де-яких мiкроелементiв, а саме, кальцю, магнiю та фтору, вщповщало рекомендацiям мОз Украши в обох групах. Споживання залiза у чоловiчiй групi мало су-бадекватний рiвень. Стосовно диселементозу, найбь льшу увагу привертае значний дефiцит фосфору в обох групах, тому що сполуки фосфору утворюють склады бюлопчно активы сполуки з бтками, жирними кислотами, до яких належать нуклеопротеши кглтин-них ядер, фосфолтщи ( лецитин) тощо; входить до складу аденозинтрифосфорно1 кислоти та креатин фосфату-накопичувачiв енерги, входить до складу кь стково1 тканини. Тривала нестача фосфору е фактором ризику порушення даних процеав[2,4]. ДефЩит цинку в рацюш обох статей збiльшуе ймовiрнiсть ви-никнення лейкопенií [4,11] та порушень дiяльностi за-лоз внутршньо1 секрецií [2,4]. Нестача селену, що за-хищае мембрану еритроциту вщ пошкодження вiль-ними радикалами, е ще фактором негативного впливу на кровотворення як для чоловiчоí, так i для жшочо1 групи [11]. Нестача йоду, що не е ендемiчною для Одесько1 областi, е наслiдком селективного харчу-вання, притаманного iноземним студентам, що неохоче споживають мiсцевi продукти харчування ново1 крайни перебування, якою для них е Украша [б]. Дефь цит залiза, яке е ютинним кровотворним елементом, у жшочш групi е конче важливим, враховуючи щомюячш менструальнi крововтрати. ^м того, що 57% залiза в органiзмi входить до складу гемоглобшу, цей мiкрое-лемент входить до складу пероксидази, цитохрому, цитохромоксидази, тому його нестача порушуе окисн процеси [2,4,11].

Отриман данi дозволяють охарактеризувати харчування респондент, як незбалансоване та непов-ноцiнне за вмютом вiтамiнiв (полiгiповiтамiноз). Дефь цит в^амУв у рацiонi харчування неминуче призво-дить до порушень метаболiзму, що створюе метабо-лiчну основу для алiментарно-залежноí патологи. Не-стачу в^ам^в В1, В2, РР, Вб можна компенсувати, ча-стково замiнивши рис, який е для дано1 етшчно1 групи злаком вибору, на дрiжджовий хлiб та вiвсянi пласлв-цк Це одночасно дозволить пiдвищити вмют складних вуглеводiв в рацiонi. ДефЩит в^амшу В12 оптимально корегуеться у цьому вiцi введенням в рацюн печiнки та страв з не1 [4,13]. Але студенти даноí етшчно1 групи по-перше, мають культурно-релiгiйнi обмеження щодо и вживання, по-друге, печшка мае найвищий вмiст вь тамшу А, надходження якого е надлишковим. Тому доцтьною е корекцiя ппов^амшозу В12 за рахунок збiльшення вживання яловичини у рацюн студентiв, що додержуються юламських традицiй у харчуваны, курячих субпродуктiв у рацiонi студенев, що тради-цiйно не споживають м'ясо, але споживають птицю, замша м'якого сиру та частини молока на твердi сири зi зменшенням споживання моркви i червоного карi у харчуванн осiб, що додержуються традицш лактове-гетарiанства. Необхiдна умова реалiзацií специфiчних функцiй вiтамiнiв у метаболiчних процесах - нормаль-ний переб^ íхнього власного обмiну: всмоктування у кишковику, транспортування в тканини, перетворення в активы форми. Всмоктування та транспортування в^ам^в найчастше здшснюеться за допомогою транспортних бтгав, що е повноцшними бiлками [2,11]. Переважне вживання респондентами продук^в харчування рослинного походження створюе умови для порушення всмоктування в^ам^в [4]. Недостатне споживання повноцшних тваринних бтюв гальмуе синтез власних бтюв, в тому числ^ транспортних. Отже, насамперед треба збiльшити споживання бтгав тваринного походження до нормативно1 квоти. Надлиш-ковий вмiст харчових волокон прискорюе перистальтику, що перешкоджае ефективному всмоктуванню в^ам^в [2,4]. Рацюн шоземних студенев з 1ндп пот-ребуе комплексноí корекцií за вмютом нерозчинно1 клiтковини, тваринних бтгав та вiтамiнiв.

У споживаннi мшеральних речовин даною групою студентiв проглядаються ознаки диселементозу. Харчування респондент за вмютом мiкро- та макроеле-ментiв е незбалансованим та неповноцшним. Дефiцит мiнеральних елементiв проявляеться через значний промiжок часу, що ускладнюе дiагностику та робить доцiльною пильну увагу до профтактики даного типу алiментарних порушень [2]. Корекцiя диселементозу доцтьна за допомогою введення в рацюн риби та морепродук^в як рослинного (водорост1), так i тваринного (мщи, креветки,рапани) походження, в залеж-ностi вiд етно-релiгiйних обмежень та особистих упо-добань. Викликае стурбованiсть комбiнований поль дефiцит мiкронутрiентiв (вiтамiнiв та мiнеральних речовин), що впливають на кровотворення. Для нормального метаболiзму кровотворна тканина потребуе надходження у кютковий мозок набору мiкронутрiен-ев, дефiцит яких пригычуе всi ланки гемопоез у[11]. Тому рацiон даноí етнично1 групи потребуе комплекс-ноí корекцп за цими показниками шляхом урiзноманiт-нення рацiону за рахунок мюцевих сезонних продуктiв харчування.

Таким чином, фактичне харчування дано1 групи студентiв з !нди е незбалансованим за вмютом в^амь

жв, млкро- та макроелементiв, що створюе метаболiч-ний 6a3ic для патолопчних CTaHiB або хвороб. Для статистичного пщтвердження i подальшого вивчення виявлених закономiрностей необхiдно збiльшити су-купний обсяг вибiрки. Доцiльне додаткове обстеження студенев з вивченням бiохiмiчних показникiв харчово-го статусу, а саме, вмюту вiтамiнiв, мiкроелементiв, загального бтку, гемоглобiну та показникiв лодного обмiну у плазмi кровi. Селективне, монотонне харчу-вання, нерацiональна кулЫарна обробка, збiльшення потреб у мiкронутрieнтах внаслiдок змiни клiматичного та часового пояав, вiдсутнiсть сталого режиму харчу-вання, етно-релiгiйнi обмеження у харчуванн ство-рюють умови для формування алiментарно-залежноï патологiï у данiй со^альнш групi. Загальними рекоме-ндацiями з корекцп рацiону е дотримання режиму ха-рчування, урiзноманiтнення та рацiоналiзацiя рацiону за рахунок мiсцевих сезонних продук^в, приведення мiкро- i макронутрiентного складу та загальноТ кало-ршност страв у межi рекомендованих значень, зни-ження споживання фаст-фуду, просв^ницька робота серед iноземних студентiв з метою пщвищення обiз-наностi у питаннях рацюнального харчування, у пи-таннях складу мiсцевих продуктiв харчування та раць ональних способiв кулшарноТ обробки, а також розро-бка рацюыв харчування, адаптованих до кулшарних, культурних та етно-релiгiйних традицiй qieï верстви студентства з метою профтактики алiментарно-залежноТ патологiï серед шоземних студентiв, крашою походження яких е I ндiя.

Лiтература

1. Гигиена и экология : учеб. для студ. высш. мед. учеб. заведений IV уровня аккредитации / В. Г. Бардов, В. Ф. Москаленко, С. Т. Омельчук [и др.] ; под ред. В. Г. Бар-дова ; Нац. мед. ун-т им. А. А. Богомольца. - Винница : Н. Кн., 2008. - 719 с.

2. Ппена харчування з основами нутрицюлогп, за ред. Ципрiяна В.1., Ки!'в,»Медицина»,20о7.-т.1 с.7-324,т.11 с.10-412

3. Горобей М.П. Проблеми збалансованого харчування студенлв. Педагопка, психолопя та медико-бюлопчж проблеми фнзичного виховання i спорту.- 2011.- №10 -5 с.

4. Здоровое питание. Основы общей нутрициологии. /Надворный Н.Н., Кресюн В.И.,Годован В.В., Мельник К.С. [и др.] ; под ред. Н.Н.Надворного, В.И. Кресюна; ОНМедУ.-Одесса: Пресс-курьер.,2015.-350 с.

5. Королев, А. А. Гигиена питания: учебник для студентов вузов / А. А. Королев. М.: Академия, 2006. - с. 12-501

6. Мельник К.С. Актуальн проблеми репональних особ-ливостей харчування населення Одещини / Ковальчук Л.Й., Мельник К.С., Мiхайленко В.Л., Бадюк H.C.//Poland, Journal of Education, Health and Sport. -2016.- №6(11).-С. 731-740.

7. Мельник К.С. Ковальчук Л.Й.: Ппежчна оцЫка харчово-го статусу шоземних студенев iз Сирп' / за матерiалами II Мiжнародноï конференцп' «Зимовi науковi читання».-КиТв, 2017.-Ч.1.-С.73-79.

8. Мельник К.С. Ппежчна оцшка фактичного харчування iноземних студентiв з 1зраТлю / «Нове та традицшне у дослiдженнях сучасних представникiв медичноТ науки» : збiрн. матерiалiв мiжнар. наук.-практ. конф.-Львiв, 2017.-С.75-80.

9. Е. С. Мельник, В. Л. Михайленко, Ю. С. Барская /Гигиеническая оценка фактического химического состава и структуры потребления жиров в рационе питания студентов /: VI Congress Southeast Eurohean Medical Forum. - Одеса, 2015. - С. 136.

10. Мельник К.С. Аналiз адекватност фактичного рацюну харчування дтей пщл^кового вку, що мешкають у Одеському репож/ Мельник К.С.: Матерiали XIV кон-гресу СвiтовоТ федерацп УкраТнських лiкарських това-риств. - Донецьк-КиТв-Чкаго, 2012. - С. 377.

11. Основы физиологии человека : учеб. для студ. высш. мед. учеб. заведений / В.Б.Брин, И.А.Вартанян,

C.Б.Данияров, Ю.М.Захаров [и др.] ; под ред.Б.И.Ткаченко;- Санкт-Петербург : Международный фонд истории науки, 1994. - 204-209 с.

12. Смоляр В.И.-Рациональное питание.- Киев : Наукова думка, 1991. - 140-142 с.

13. Химический состав пищевых продуктов. Кн. 2 Справочные таблицы содержания аминокислот, жирных кислот, витаминов, макро- и микроэлементов, органических кислот и углеводов/Под ред. И.М. Скурихина, М.Н. Волгарева. - М. Агропромиздат, 1987. - 360 с.

14. International Institute of Population Sciences (IIPS) National Family Health Survey (NFHS-3), Fact sheets for 29 States. Mumbai: International Institute for Population Sciences India, Mumbai. 2007

15. Huppert H.E., Sparks R.S. Extreme natural hazards: population growth, globalization and environmental change. // Philos. Transact. A Math. Phys. Eng. Sci. - 2006 - Vol. 364, № 1845. - P. 1875-1888.

16. Katz DL (2008). Dietary recommendations for health promotion and disease prevention. In Nutrition in Clinical Practice, 2nd ed., pp. 434-447. Philadelphia: Lippincott Williams and Wilkins.

17. Labadarios D, Swart R, Maunder EMW, Kruger HS, Gericke GJ, Kuzwayo PMM, Ntsie PR, Steyn NP, Schloss I, Dhansay MA, Jooste PL, Dannhauser A, Nel JH, Molefe

D, Kotze YJVW: Executive summary of the national food consumption survey fortification baseline (NFCS-FB-1) South Africa, 2005. S Afr J Clin Nutr. 2008, 21 (Suppl 2): 245-300

18. Melnyk K.S., Kovalchuk L.Y.,Mykhaylenko V.L. Definite features of dietary intake of international students from India/ Актуальн проблеми транспортноТ медицини : на-вколишне середовище; професшне здоров'я; патоло-пя.- 2016.-№4 (46).- С. 29-33.

19. Melnyk K.S. Estimation of body mass index (BMI) in international students from India/ « Досягнення медичноТ науки як чинник стабтьност розвитку медичноТ практики»: збiрн. матерiалiв мiжнар. наук.-практ. конф.-Джпро, 2017.-С.86-89.

Електронн бази даних:

20. http://www.fao.org/countryprofiles/index/ru/7iso3HSR

21. http://www.eurofir.org/food-information/food-composition-databases-2/

22. https://ndb.nal.usda.gov/ndb/