CC BY
16
Реферат
ОСОБЛИВОСТ1 ДИНАМ1КИ КЛ1ТИННОГО СКЛАДУ МОРФОФУНКЦ1ОНАЛЬНИХ ЗОН ТИМУСА Б1ЛИХ ЩУР1В У В1ДПОВ1ДЬ НА ПРЕНАТАЛЬНУ ГОРМОНАЛЬНУ Д1Ю АравЩький е.О.
Ключовi слова: тимус, дексаметазон, пренатальний перюд, морфо-функцiональнi зони
В даному дослщжены вивчаеться динам1ка субпопуляцш кл1тин морфо-функц1ональних зон тимуса новонароджених бтих щур1в п1сля введення дексаметазону в пренатальному пер1од1 на 18-у добу гес-тацп. Досл1дження проведено на 1, 2, 3, 5, 9, 14, 21 i 30 добу пюля народження. Пюля пренатального введення дексаметазону, у перший тиждень постнатального життя вщбуваеться делiмфатизацiя тимуса за рахунок зменшення частки малих лiмфоцитiв. До 30-' доби пул малих лiмфоцитiв у тимуа екс-периментально' групи щурiв не досягае значень груп порiвняння. Пюля введення дексаметазону у ^i тимуса в перший мюяць, а в мозковш речовинi в перший тиждень життя достовiрно пiдвищуеться час-тка гинучих лiмфоцитiв. Частка лiмфоцитiв, як мiтотично дiляться, збiльшуеться в ^i в перший тиждень, а в мозковш речовин - на другому тижн постнатального перiоду. У експериментальних тварин з 2-1 по 21-у добу вщбуваеться достовiрне пщвищення частки незрiлих форм лiмфоцитiв у вах морфо-функцiональних зонах тимуса.
Summary
PECULIARITIES OF CELLULAR DYNAMICS OF THYMIC MORPHO-FUNCTIONAL ZONES IN WHITE RATS IN RESPONSE TO PRENATAL HORMONAL EXPOSURE Aravitskiy E.O.
Keywords: thymus, dexamethasone, prenatal period, morpho-functional zones
This work is devoted to the study of the dynamics of cell subpopulations of morpho-functional zones in the thymus of newborn white rats after intrauterine exposure to dexamethasone. The findings were taken on the 1, 2, 3, 5, 9, 14, 21 and 30 days after birth. The animals exposed to dexamethasone in their prenatal development demonstrate that the proportion of small lymphocytes decreases during the first week after birth. By the 30th day, the part of small lymphocytes in the experimental group does not reach the values of those in the control groups. The proportion of dying lymphocytes significantly increases during the first month in the cortex and during the first week in the medulla area. The proportion of mitotically dividing lymphocytes increases in the cortex during the first week and in the medulla for the second week of the postnatal period. The significant increase in the proportion of immature forms of lymphocytes in all morpho-functional zones of the thymus of the experimental group was observed from 2nd to 21st days of postnatal life.
УДК 613:632.952:635.21
Ваврневич О.П., Новохацька О.О., Омельчук С.А., Блоус С.В. Г1Г1еН1ЧНА ОЦ1НКА БЕЗПЕЧНОСТ1 КАРТОПЛ1 ПРИ ЗАСТОСУВАНН1 ФУНГ1ЦИД1В В СИСТЕМ1 Х1М1ЧНОГО ЗАХИСТУ
1нститут ппени та екологи
Нацюнального медичного уыверситету iMeHi О.О. Богомольця, м. Кив
Картопля е однею i3 основних стратег'чних сльськогосподарських культур у свШ. При вирощу-ванн карmоплi широко впроваджуються новi iHmeHeueHi технологи, збльшуеться р'тень xiMi3au,iï, щороку оновлюеться асортимент пестицид'т, що може становити небезпеку для здоров'я насе-лення з позиц'У гШени харчування. Метою роботи була гiгiенiчна о^нка безпечностi карmоплi при застосуваннi фунг'цид'т в системi хiмiчного захисту карmоплi з метою збереження здоров'я спожи-вач'т дано)' продукц'У. Маmерiали та методи. Нами здшснено натурний експеримент з використан-ням органолептичних та хромаmографiчних метод'т досл'дження. Результати та Ух обговорення. При застосуваннi препарату Юнiформ для обприскування бульб карmоплi пд час cадiння та препарату Флдер по вегетацï культури, вмст залишкових клькостей Ух дючих речовин при зборi урожаю не виявлено. Можливе добове надходження азоксистробну з картоплею складае 0,047 мг, ме-талаксилу-М - 0,019 мг, диметоморфу - 0,0047 мг, манкоцебу - 0,024 мг, етилентюсечовини -0,009 мг, що не перевищу Ух допустиме добове надходження. Висновок. Встановлено, що в реальних умовах агропромислового комплексу УкраУни при викориcmаннi техн1'чних засоб'т, дотриманн!' вста-новлених агротехнчних i гiгiенiчних регламенmiв застосування фунг'цид'т Юн!Форм 446 SE, СЕ i Флдер 69, ВГдля захисту карmоплi не становить небезпеки для здоров'я населення.
Ключов1 слова: фунпциди, картопля, допустиме добове надходження.
Вступ
На сьогодшшнш день, картопля е одшею i3 основних стратепчних стьськогосподарських культур у свт, поряд з пшеницею, рисом та кукурудзою. Серед 150 краш, що займаються картоплевиробницт-вом, Украша займае четверте мюце, пюля Китаю, Росп та Iндiï [1]. Проблема формування ринку кар-
топлi та продукцп и переробки е досить актуальною.
Незважаючи на те, що Украша входить до десятки найбтьших виробникiв картоплi, вона школи не займала провiдних позицш на свiтовому експортному ринку. Головною проблемою експорту е некон-курентноспроможнють картоплi, що зумовлено високою витратнютю виробництва iз застарiлими тех-нолопями, низькими сортовими якостями бульби та вщсутнютю маркетинговой дiяльностi по просуван-ню в^чизняно'Т продукцй. Саме цим пояснюються досить малi обсяги експорту картоплi [2].
Не використовуючи засоби захисту неможливо отримати високоякiсний урожай. При несвоечасно-му i неякюному захистi картоплi урожай бульб знижуеться на 28 - 50 % i бiльше [3]. У перюд вегетацп захист овочевих культур, в тому чи^ i картоплi, вщ хвороб, якi викликаються грибами, здшснюють, застосовуючи фунгiциди [4].
У сучасне стьське господарство Украши та св^у широко впроваджуються новi iнтенсивнi технологи, збтьшуеться рiвень хiмiзацп, щороку оновлюеться асортимент пестицидiв [5]. Пщвищення безпеч-ностi пестицидiв для здоров'я людини вимагае постшного вдосконалення препара^в, оптимiзацп норм витрат i технологш Тх застосування. Одним iз шляхiв вирiшення цiеТ проблеми е використання фунп-цидiв з новим мехаызмом дп, до яких ще не розвинулась стшкють шкiдникiв. Резистентнiсть шкщливих об'ектiв до дiй пестицидiв значно знижуе ефективнiсть обробок ними посiвiв та насаджень, викликаючи втрати врожаю та зниження якост продукцп, i в результатi вимагае переходу на новi препарати, або Тх сумш [6].
Обробки фунгiцидами повиннi здшснюватись з урахуванням бiологiТ збудникiв хвороб та мехашзму дй препаратiв. Збудники багатьох хвороб перебувають в активнш фазi протягом всього перiоду вегетацп, проходячи кiлька генеративних ци^в, вiдрiзняються високим коефiцiентом спороутворення, що обумовлюе способи боротьби з ними [7].
На сьогоднiшнiй день пропонуються для застосування новi фунгiциднi препарати Юшформ 446 SE, СЕ i Фiлдер 69, ВГ, якi не були зареестрованi i дозволенi до використання в УкраТнi, що обумовило не-обхiднiсть оцiнки безпечностi продукцп, вирощеноТ iз застосуванням даних пестицидiв.
Мета роботи
Гiгiенiчна оцiнка безпечност картоплi при застосуваннi фунгiцидiв в системi хiмiчного захисту кар-топлi з метою збереження здоров'я споживачiв даноТ продукцй.
Матерiали та методи дослщження
Проведено дослiдження препаратiв Юнiформ 446 SE, СЕ (дiючi речовини (д.р.) азоксистробш, ме-талаксил-М), Фтдер 69, ВГ (д.р. диметоморф, манкоцеб) на посадках картоплк Натурнi дослщження виконували в Кшвськш областi, на базi дослщницько'Т станцй 1нституту бюенергетичних культур i цук-рового буряку НААН Украши, Бiлоцеркiвського р-н, с. Втьшанка та Сквирського вiддiлення: оргашчних агротехнологiй 1нституту агроекологп i природокористування НААН Украши, Сквирського р-н, в г. Сквира.
Обприскування бульб пщ час садшня проводили препаратом Юшформ за допомогою навюного об-прискувача з трактором МТЗ - 82 з нормою витрати 1,5 л/га однократно з наступним автоматичним закладенням в грунт. Обприскування посадок картоплi в перюд вегетацп препаратом Фтдер проводили за допомогою штангового обприскувача ОПШ-2000, агрегованого з трактором МТЗ-82, з нормами витрати 2,0 кг/га. Площа обробленоТ дтянки складала 1 га.
Дослщження проведен у вщповщносп до [8]. Зразки проб картоплi вщбирали починаючи з дня обробки бульб та через встановлеш термши протягом всього перюду вегетацп, останнш вiдбiр проб проведений при зборi врожаю. До початку обробки культури для порiвняння вщбиралися контрольнi зразки проб. При зборi урожаю дослiджено органолептичш властивостi картоплi (колiр, запах, зовшшнш вигляд).
Визначення залишкових кiлькостей азоксистробшу проводили методом високоефективноТ рщинноУ хроматограф^, металаксилу-М, манкоцебу i диметоморфу - газорщинноУ хроматографй за затвердже-ними у встановленому порядку методиками. Методи та межi ктькюного визначення дшчих речовин в картоплi наведено в табл. 1.
Таблиця 1
П^ешчш нормативи та межi визначення фунгiцидiв в картопл/
Дiючi речовини Метод Межа ктькюного визначення у продукту мг/кг № методичних вкатавок
азоксистробш ВЕРХ 0,1 827 - 2008.
металаксил-М ГРХ 0,04 206 - 2000
диметоморф ГРХ 0,01 6214 - 1991
манкоцеб ГРХ 0,05 137 - 1999
Примiтки: ВЕРХ - високоефективна рiдинна хроматографiя; ГРХ - газорiдинна хроматографiя.
Результати дослщження та ïx обговорення
В результатi проведених натурних дослiджень (табл. 2) встановлено, що при використанш препарату Юнiформ через 30 дiб пiсля посадки картоплi залишковi кшькосп азоксистробiну i металаксилу-М в бадиллi i через 54 доби в бульбах картоплi визначали на рiвнi нижче меж1 кiлькiсного визначення методу, що було нижче встановлених величин гтешчних нормативiв в картоплi (МДР азоксистробшу -0,2 мг/кг, металаксилу-М - 0,04 мг/кг) (табл.3). При зборi врожаю картоплi залишковi кшькосп азоксис-тробiну i металаксилу-М також були на рiвнi нижче межi кiлькiсного визначення методу.
При застосуванш препарату Фтдер по вегетацп культури вмют залишкових кiлькостей диметомор-фу i манкоцебу в бульбах картоплi через 7 дiб пiсля обприскування, в подальшi термiни спостережень, а також на момент збору врожаю не перевищував встановлеш МДР: для диметоморфу - не допуска-еться (межа ктькюного визначення ГРХ - 0,01 мг/кг); для манкоцебу - 0,1 мг/кг (межа ктькюного визначення ГРХ - 0,05 мг/кг) (табл. 3). Результати дослщжень вмюту дшчих речовин представлен в таблиц 2.
Таблиця 2
ВмСт дючих речовин в картоплi
Доба пюля посадки картоплi Вмют, мг/кг
Юшформ Фтдер
азоксистробш металаксил-М диметоморф манкоцеб ЕТС
30 <0,1* - бадилля <0,04* - бадилля - - -
54 <0,1* - бульби <0,04* - бульби - - -
74 - - <0,01*- бульби <0,05*- бульби -
81 - - <0,01*- бульби <0,05*- бульби -
88 - - <0,01*- бульби <0,05*- бульби <0,02*- бульби
96 (урожай) <0,1*- бульби <0,04* - бульби <0,01*- бульби <0,05*- бульби <0,02*- бульби
npuMimKu: 1. * - нижче межi ктькюного визначення методу; 2. ЕТС - еmиленmiосечовина.
Таблиця 3
Розрахункове можливе середньодобове надходження дослiджуваних дючих речовин з картоплею в органiзм людини
Препарат Дточа речовина Можливе надходження дточоТ речовини з картоплею, мг МДР*, мг/кг ДДН**, мг Частка вщ ДДН, % ДДН ХП***, мг Частка вщ ДДН ХП, %
Юшформ азоксистробш 0,047 0,2 1,8 2,61 1,26 3,73
металаксил-М 0,019 0,04 1,8 1,06 1,26 1,51
Фтдер диметоморф 0,0047 не доп. 6,0 0,08 4,20 2,24
манкоцеб 0,024 0,1 0,3 8,00 0,21 11,43
ЕТС 0,009 0,02 0,018 50,0 0,0126 71,43
Примiтки: «*» - МДР - максимально допустимий рiвень; «**» - ДДН - допустиме добове надходження д'ючоТречовини; «***» - ДДН ХП - допустиме добове надходження дiючоïречовини з харчовими продуктами.
Необхщно вщм^ити, що вмют етилентюсечовини (ЕТС) (основного метабол^у манкоцебу) на 20 добу пюля застосування препарату Фтдер i при зборi урожаю не перевищував встановлений МДР в картоплi (0,02 мг/кг (межа ктькюного визначення ВЕРХ - 0,02 мг/кг) (табл. 2, 3).
Дослщження органолептичних властивостей бульб картоплi при зборi не показало вщмшностей у кольор^ запаху i зовшшньому виглядi у порiвняннi з контрольними зразками.
Враховуючи фактичш даш натурного експерименту, нами було розраховано можливе надходження дослщжуваних дшчих речовин в оргашзм людини з урахуванням середньодобового (сезонного) спо-живання картоплк Добова норма споживання картоплi становить 470 г.
При здшсненш розрахунш вважали, що залишковi ктькосп дослщжуваних сполук у бульбах кар-топлi будуть присутш на рiвнi межi ктькюного визначення методу. Отримаш даш порiвнювали з величинами допустимого добового надходження (ДДН), розрахованого на основi допустимо!' добово'1' дози (ДДД) дослщжуваних дшчих речовин та з величинами допустимого добового надходження з харчовими продуктами (ДДН ХП), як складають 70 % вщ ДДД (табл. 3).
Отримаш результати свщчать про те, що при застосуванш препара^в Юшформ та Фтдер вмют Тх дшчих речовин в картоплi не перевищуе допустиме добове надходження дослщжуваних сполук в оргашзм людини.
Отримаш результати дозволили обфунтувати термши очкування до збору врожаю картоплi при застосуванш препарату Юшформ - не потребуе, препарату Фтдер - 20 дiб.
Контроль за використанням препарату Фтдер нами рекомендовано проводити по манкоцебу i ЕТС, препарату Юшформ - по азоксистробшу i металаксилу-М.
Висновки:
1. Встановлено, що в реальних умовах агропромислового комплексу Украши при використанш тех-шчних засобiв, дотриманш встановлених агротехшчних i гтешчних регламекпв застосування фунгщи-
дiв Юыформ 446 SE, СЕ i Фтдер 69, ВГ для захисту картоплi не становить небезпеки для здоров'я населення.
2. Виявлено, що картопля, вирощена iз застосуванням препара^в Юшформ 446 SE, СЕ та Фтдер 69, ВГ, не становить небезпеки для населення з позицп гтени харчування. Можливе надходження до-слiджуваних сполук не перевищуе 50 % вщ допустимого добового надходження та 72 % вщ допустимого добового надходження з харчовими продуктами.
3. Обфунтовано регламенти безпечного застосування: строки очкування до збору врожаю картоплi при застосуванш препарату Фтдер - 20 дiб, Юыформ - не потребуе.
Лтература
1. Стан та перспективи розвитку картоплярства в УкраТш [Електронний ресурс] / Науково-допс^жний покажчик - Режим доступу: http: // library.nubip.edu.ua/agr/03.pdf.
2. Лавров Р.В. Свтовий та вп"чизняний досвiд формування ринку картоплi / Р.В. Лавров // Економка АПК. - 2008. - №7. - С. 146-152
3. Марков 1.Л. Агробiзнес сьогодш № 12 (307) [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.agro-business.com.ua/agronomiia-siogodni/3504-grybni-khvoroby-kartopli.html (дата звернення 01.09.2017)
4. Серпенко 1.В. / Фунпциди для захисту овочевих культур [Електронний ресурс] / 1.В. Сергiенко // Агробiзнес сьогоднi. - № 12 (211) - Режим доступу: http://www.agro-business.com.ua/agronomiia-siogodni/490-fungitsydy-dlia-zakhystu-ovochevykh-kultur.html (дата звернення 01.09.2017).
5. Перелк пестицидiв i агрохiмiкатiв, дозволених до використання в УкраТш (Офщшне видання) / [упоряд. В.У. Ящук, В.М. Ващенко, Р.М. Кривошея та ш.]. - КиТ'в: Юнiвест Медiа, 2016. - 1023 с.
6. Пельо 1.М. Проблема резистентност шкодочинних агентiв до дм пестицидiв, якi застосовуються в овочiвництвi та способи ТТ усунення / 1.М. Пельо // Гiгiена населених мюць. - 2015. - № 66. - С. 95-103.
7. Яровий Г. I. Ефектившсть застосування фунгiцидiв проти хвороб помщора / Г. I. Яровий, В. I. Кузьменко // Вюник ЦНЗ АПВ ХарювськоТ обла-стi. - 2014. - Випуск. - С. 273-279.
8. Методические указания по гигиенической оценке новых пестицидов: МУ № 4263-87. - [Утв. 13.03.87]. - К.: М-во здравоохранения СССР, 1988. - С. 210 .
Реферат
ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА БЕЗОПАСНОСТИ КАРТОФЕЛЯ ПРИ ПРИМЕНЕНИИ ФУНГИЦИДОВ В СИСТЕМЕ ХИМИЧЕСКОЙ ЗАЩИТЫ
Вавриневич Е.П., Новохацкая О.А., Омельчук С.А., Билоус С.В. Ключевые слова: фунгициды, картофель, допустимо суточное поступление.
Картофель - одна из основных стратегических сельскохозяйственных культур в мире. При выращивании картофеля широко внедряются новые интенсивные технологии, увеличивается уровень химизации, ежегодно обновляется ассортимент пестицидов, что может представлять опасность для здоровья населения с позиции гигиены питания. Целью работы была гигиеническая оценка безопасности картофеля при применении фунгицидов в системе химической защиты картофеля с целью сохранения здоровья потребителей данной продукции. Материалы и методы. Нами осуществлен натурный эксперимент с использованием органолептических и хроматографических методов исследования. Результаты и их обсуждение. При применении препарата Юниформ для опрыскивания клубней картофеля при посадке и препарата Филдер по вегетации культуры содержание остаточных количеств их действующих веществ при сборе урожая не обнаружено. Возможное суточное поступление азоксистробина с картофелем составляет 0,047 мг, металаксила-М - 0,019 мг, диметоморфа - 0,0047 мг, манкоцеба - 0,024 мг, этилентиомочевины - 0,009 мг, что не превышает их допустимое суточное поступление. Вывод. Установлено, что в реальных условиях агропромышленного комплекса Украины при использовании технических средств, соблюдении установленных агротехнических и гигиенических регламентов применения фунгицидов Юниформ 446 SE, СЕ и Филдер 69, ВГ для защиты картофеля не представляет опасности для здоровья населения.
Summary
HYGIENIC ASSESSMENT OF POTATO SAFETY RESULTING FROM EXPOSURE TO FUNGICIDES IN THE SYSTEM OF CHEMICAL CROP PROTECTION
Vavrinevich O.P., Novohatska O.O., Omelchuk SA, Bilous S.V. Key words: fungicides, potatoes, permissible daily intake.
The potato is by far the most important non-cereal crop in the world. Nowadays potato growing practices advanced agricultural technologies including the increase in the chemical protection. Moreover, the range of agriculture chemicals is extending that may pose a danger to the public food safety. The purpose of the work was to provide the hygienic assessment of food safety of potato exposed to fungicides in the system of chemical protection during crop care. Materials and methods. We conducted a full-scale field experiment using organoleptic and chromatographic research techniques. Results and discussion. When using the Uniform formulation for potato tubers spraying during planting and the Filder formulation for spraying during culture vegetation, the content of their active ingredient residuals at harvesting were not detected. Possible daily intake of azoxistrobin with potatoes is 0, 047 mg, metalaxyl-M - 0,019 mg, dimetomorph - 0,0047 mg, mancozeb - 0,024 mg, ethylenethiourine - 0,009 mg that does not exceed their permissible daily doses of chemical intake. Conclusion. It has been established that under the current conditions of Ukrainian agricultural industry, using the technical means, observing the approved agrotechnical and hygienic regulations for fungicides Uniform 446, SE and Filder 69, WG applied for potato protection does not pose a hazard to the population health.
