CC BY
10
HoBi методи дослщжень
https://doi.org/10.15407/gpimo2019.02.091
А.В. Хижняк, О.В. Седлерова, О.Д. Федоровський
Науковий центр аерокосмлчних дослiджень Землi 1нституту геологiчних наук НАН УкраТни, м. КиТв
ПДРОФ1ЗИЧН1 I ГЕОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1, МЕТОДИ I МОДЕЛЬ АЕРОКОСМ1ЧНОГО МОН1ТОРИНГУ З МЕТОЮ ПОШУКУ ПОКЛАД1В ВУГЛЕВОДН1В НА МОРСЬКОМУ ШЕЛЬФ1
У cmammi виконано aHrni3 гiдрофiзичних i геологiчних особливостей выявления температурных i оптичних аномалш над покладами вуглеводтв та запропоно-ват методи i модель для аерокосмiчного монторингу морського шельфу з метою пошуку покладiв вуглеводтв. Встановлено, що тд дieю вуглеводневих флю'Шв у водному середовищi створюються бульбашки i внутршж xswii, як вiдобража-ються на морськш поверхш появою температурних аномалш. Мережева модель мiждисциплiнарного ощнювання дыянок на нафтогазоперспективтсть з ураху-ванням залежностi мiж рiвнями i зворотними зв'язками дае можливкть быьш об'ективно i достовiрно прийматиршення.
Ключовi слова: гiдрофiзика, геологiя, аерокосмiчний монторинг, вуглеводт, шельф.
Використання aep0K0CMi4H0r0 мошторингу для пошуку пок-ладiв вуглеводшв (ВВ) в зош морського шельфу обумовлено гiдрофiзичними особливостями водно! поверхш, яй дозволяють дистанцшно робити висновки про процеси, що вщбуваються у товщi води i придоннш област за температурними аномаиями, яй формуються над покладами ВВ на морськш поверхш [5].
Мета роботи: обГрунтувати можливють використання аеро-космiчного монiторингу для оцшювання нафтогазоперспектив-ностi дiлянок морського шельфу для подальших пошуково-розвiдувальних робгг на нафту i газ.
Першi дослiдження процесiв, що вiдбуваються на межi моря i атмосфери, та просторового розподшу температури мор-сько1 поверхнi були обумовленi штересом до 1хньо! ролi в ме-ханiзмi енергомасообмiну мiж атмосферою i океаном, вивчення якого необхiдно при моделюванш великомасштабних процесiв в моделях ^мату, що iстотно для прогнозування погоди i оцiнок довгострокових киматичних змiн.
Проведенi Мак Алiстером за допомогою радiометра дистан-цiйнi дослщження [18] експериментально встановили, що у поверх© А.В. ХИЖНЯК, О.В. СЕДЛЕРОВА, О.Д. ФЕДОРОВСЬКИЙ, 2019 ISSN 1999-7566. Геологiя i корисж копалини Свтового океану. 2019. 15, № 2: 91—97 91
~1 мм
~1 M
-10 м
Рис. 1. rwponori4m тa гiдpoфiзичнi ocoбливocтi мopcькoгo cepeдoвищa: а — iдeaлiзoвaний пpoфiль тeмпepaтypи пpипoвepxнeвoгo шapy вoди; б — тiньoвa iJoTOipai^m тepмiчнoï cтpyктy-ри cкiн-шapy; в — тiньoвa фoтoгpaфiя poзвиткy мiкpoкoнвeкцïi в пpипoвepxнeвoмy шapi мopcькoï пoвepxнi
нeвiй тoвщi фopмyeтьcя cпeцифiчний пpигpaничний пpoшapoк poзмipoм в дeкïль-га мiлiмeтpiв i гpaдieнтoм тeмпepaтypи в юльга гpaдyciв. Цe гiдpoфiзичнe yreope^ ня oтpимaлo нaзвy cкïн-шapy. Тэвщига i piзниця тeмпepaтyp мiж röra мeжaми га-лoвним чинoм зaлeжaть вiд лoкaльниx yмoв, щo визнaчaють пoтiк тeплa 4epe3 ^a-ницю вoдa — aтмocфepa i xapaктepиcтики тypбyлeнтнocтi y вepxньoмy шapi мopя.
Ha pиc. 1, а пpeдcтaвлeнa cxeмa пpoфiля тeмпepaтypи пpипoвepxнeвoгo шapy мopcькoï пoвepxнi, якa включae: ^rn^ap, вepxнiй квaзioднopiдний шap (ВКШ) i дeнний тepмoклин [1]. Ha риа 1, б пpeдcтaвлeнa тiньoвa фoтoгpaфiя тepмiчнoï cтpyктypи cкiн-шapy [12]. Вoднa пoвepxня вдаде тeплo в aтмocфepy шляxoм пpoмeнeвoï i тypбyлeнтнoï тeплoпepeдaчi. Для викoнaння yмoви бa-лaнcy тeплa нeoбxiднa нaявнicть кoмпeнcyючoгo щ втpaти пoтoкy дo пoвepxнi з нижчт шapiв вoди. В peзyльтaтi в пoвepxнeвoмy шapi виникae ^стш^ cтpa-тифiкaцiя, якa мoжe пpизвoдити дo кoнвeктивниx pyxiв; вepxнi шapи вoди npo-вaлюютьcя угли6 рщини, yтвopюючи xoлoднi тepмiки [12]. npo^c yтвopeння тaкиx тepмiкiв нocить ^рюдичний xapaктep (pиc. 1, в).
Гaзoвi джepeлa нa мopcькoмy днi oбyмoвлeнi знaчним poзyщiльнeнням мopcькиx плacтoвиx i глибиннт, як гaзoпoдiбниx, тaк i pwrax флюïдiв, i oбy-мoвлюють нa мopcькiй пoвepxнi тeплoвi aнoмaлiï [7]. Ha pиc. 2, а нaвeдeнo фpaгмeнт кapти днa пiвнiчнo-зaxiднoгo шeльфy Чopнoгo мopя з гaзoвими фa-кeлaми, a нa риа 2, б дiaгpaмa виcoкoчacтoтнoï гiдpoлoкaцiï гaзoвиx «cмoлoc-кишв» (3a дaними 6.Ф. Шнюкoвa). Пapaмeтpи гaзoвиx «cмoлocкишв» зaлeжaть вiд бyдoви гeoфлюïдoдинaмiчнoï cтpyктypи, тиcкy, oбcягy i cклaдy м^руючт гaзiв. Виcoкa щiльнicть гaзoвиx джepeл xapaктepнa для бiльшoï чacтини Чopнo-гo мopя, щo мoжнa poзглядaти як нacлiдoк aктивнoï дeгaзaцiï тадр peгioнy 3a paxyнoк poзтягнeння лiтocфepи y peзyльтaтi мaнтiйнoгo дiaпipизмy i пpoцeciв poзшиpeння плaнeти нa cyчacнoмy eтaпi [16]. Пoтiк вyглeвoднeвиx флющв з днa мopя викликae cтвopeння бyльбaшoк гaзy, якi cпливaють дo пoвepxнi мopя. В пpoцeci cпливaння бyльбaшoк вiдбyвaeтьcя пiдйoм дo пoвepxнi мopя xoлoд-ниx пpидoнниx вoд (пpoцec гaзлiфтингy), щo пpизвoдить дo пoнижeння тeмпe-paтypи пoвepxнeвoгo шapy мopя y тeплий ceзoн poкy [4]. 3a нaявнocтi в c^a-
92
ISSN1999-7S66. Геолог1я i KopucHi Konrnmu Свтового океану. 2019. 1S, № 2
Рис. 2. Флю:lдодинaмiчш npü^CT тa ïx взaeмодiя з моpcьким cepeдовищeм: а — фpaгмeнт rap-ти днa пiвнiчно-зaxiдного шeльфy Чоpного моpя з газовими фaкeлaми нa глибинi до 500 м; б — дiaгpaмa виcокочacтотноï гiдpолокaцïi гaзовиx «cмолоcкиmв»; в — тiньовe зобpaжeння cтpaтифiковaного cтaнy моpcького cepeдовищa нa глибинi 150 м
тифiковaнiй воднiй товщi гpaдieнтiв щшьносп (pиc. 2, в) потiк газу викликae коливaння щiльноcтi i yтвоpюe внyтpiшнi xвилi, якi пошиpюютьcя з облacтi збу-peння до вшьно!' водно!" повepxнi. Цi xвилi взaeмодiють з водною повepxнeю i виклигають змiни гiдpофiзичниx xapaктepиcтик пpиповepxнeвого шapy води, що пpизводить до фоpмyвaння пepeвaжно тeплиx тeмпepaтypниx aномaлiй [13].
Biдомa комплeкcнa мeтодикa пpогнозyвaння нaфтогaзопepcпeктивниx дiлянок нa шeльфi, якa з ypaxyвaнням гeологiчниx оcобливоcтeй моpcького шeльфy cклaдaeтьcя з чотиpьоx eтaпiв [3]. Ha пepшомy eтaпi виконyeтьcя вiзy-aльнe контpacтно-aнaлоговe дeшифpyвaння коcмiчниx зобpaжeнь, якe бaзyeть-cя нa влacтивоcтi диcтaнцiйниx дaниx вiдобpaжaти глибинну геолопчну cтpyк-тypy. Ha дpyгомy eтaпi пpоводятьcя cтpyктypно-гeомоpфологiчнi доcлiджeння peльeфy дта нa оcновi aнaлiзy бaтимeтpичноï i гeомоpфологiчноï кapт тa ïx ne-peтвоpeнь. Цeй eтaп cклaдaeтьcя з чиcлeнниx мeтодiв aнaлiзy cyчacного peльeфy днa [15] з мeтою вид^ння aномaлiй в його бyдовi, яй e гео^ди^те-paми aктивниx та новiтньомy тeктонiчномy eтaпi глибинниx pозломiв i блокiв, тa визнaчeння вiдноcноï нeотeктонiчноï aктивноcтi оcтaннix [11]. Для ощнки вiдноcноï нeотeктонiчноï aктивноcтi блойв пpоводятьcя моpфомeтpичнi побу-дови (rapra гоpизонтaльноï, вepтикaльноï pозчлeновaноcтi, гpaдieнтниx зон), долyчaютьcя дaнi пpо cyчacнy ^одитамжу нaвколишнього cyxодолy, aнaлiз cy-4acroro оcaдконaкопичeння i гpaнyломeтpичного cклaдy доннт вiдклaдiв. Поpiвняльно-тeктонiчний aнaлiз пpоводитьcя та тpeтьомy eтaпi. Ocновa aнaлiзy полягае у вiзyaльномy cпiвcтaвлeннi отpимaниx aнaлiтичниx кapт з aпpiоpною гeолого-гeофiзичною iнфоpмaцieю. Лiнeaмeнти iдeнтифiкyютьcя з виявлeни-ми зa гeофiзичними дaними тeктонiчними pозломaми, поpyшeннями в оcaдоч-ному чоки, пpоводитьcя клacифiкaцiя лiнeaмeнтниx зон та пiдтвepджeнi i нeпiдтвepджeнi. Мeтодом зicтaвлeння пpоводитьcя aнaлiз cпiввiдношeння cтpyктypниx плaнiв мeзо-кaйнозою i виявляютьcя cтpyктypи з ycпaдковaним pозвитком. В aвтомaтичномy peжимi мeтодом iнтeгpyвaння дaниx дто-тaнцiйного зондyвaння i гeолого-гeофiзичниx дaниx виконyeтьcя aнaлiз ycпaд-ковaноcтi pозвиткy тepитоpiï [10]. Ha чeтвepтомy eтaпi пpоводитьcя оцiнкa нaфтогaзопepcпeктивноcтi дiлянок моpcького шeльфy нa оcновi нeотeктонiч-ниx, cтpyктypно-гeомоpфологiчниx, cтpyктypно-гeологiчниx кpитepiïв. По-
ISSN 1999-75бб. Геологiя i коржш mnrnmu Свтового океану. 2019. 15, № 2
93
дaльший aнaлiз cклaдaeтьcя з визнaчeння paнгy нaфтoгaзoпepcпeктивниx дшя-нoк зa ocнoвними xapaктepиcтикaми, oдepжaними при дeшифpyвaннi кocмiчниx знiмкiв, нeoтeктoнiчнoмy i мopфoмeтpичнoмy aнaлiзi тa зa cтpyк-тypнo-тeктoнiчними дaними. Хapaктepиcтикa кoжнoï зoни cклaдaeтьcя з ypa-xyвaнням paнгy нaфтoгaзoпepcпeктивниx дiлянoк, peйтинг якиx був визнaчe-ний зa кoмплeкcoм кpитepiïв. ^йвищий peйтинг cтpyктypи aбo зoни, дo cклaдy якoï вxoдять cтpyктypи з тайвищим peйтингoм, дae пiдcтaви нaдaти peкoмeн-дaцiï щoдo пepшoчepгoвocтi пoдaльшиx дocлiджeнь y мeжax циx дшягок, щo в cвoю чepгy e ocнoвoю для визнaчeння пpiopитeтниx тапрямюв пoшyкoвo-poз-вiдyвaльниx poбiт нa тафту тa гaз [2].
Оcнoвнi фaктopи, щo впливaють нa yтвopeння i пepepoзпoдiл нaфтoвиx i гaзoвиx poдoвищ — гeoфлюïдoдинaмiчний i нeoтeктoнiчний. Рeзyльтaт дй' циx глибинниx пpoцeciв пpoявляeтьcя в oбpиcax cyчacнoгo peльeфy i лaндшaфтy в цiлoмy. Тaким чи^м, гoлoвним нaпpямoм дocлiджeнь при виявлeннi зoн, ^р-cпeктивниx нa тафту i гaз нa мopcькoмy шeльфi, e вивчeння гeoфлюïдoди-нaмiчниx пpoцeciв i нeoтeктoнiчниx pyxiв. Гeoфлюïдoдинaмiчнi пpoцecи чepeз вплив нa лaндшaфти, вoднe cepeдoвищe i мopcькy пoвepxню дocить чiткo фiкcyютьcя нa мaтepiaлax диcтaнцiйнoгo зoндyвaння як cпeктpaльнi, тeмпepa-турш тa paдioмeтpичнi aнoмaлiï.
У вiдoмoмy cпocoбi oцiнювaння нaфтoгaзoпepcпeктивнocтi дiлянoк та мopcькoмy шeльфi [6] в якocтi дoдaткoвoï iнфopмaтивнoï oзнaки пoклaдiв ВВ викopиcтoвyютьcя змiни гpaдieнтa тeмпepaтypи пpипoвepxнeвoгo шapy вoди пiд впливoм вyглeвoднeвиx флюïдiв шляxoм oбчиcлeння зa дaними бaгaтocпeкт-paльниx кocмiчниx зйoмoк знaчeнь вeличини випpoмiнювaння в двox rae^-paльниx дiaпaзoнax (дaльньoмy тa ближньoмy iнфpaчepвoнoмy). Дaлi oбчиcлю-ють eфeктивнy глибину випpoмiнювaння для циx cпeктpiв i нa ocнoвi oтpимa-нт дaниx визнaчaють гpaдieнт випpoмiнювaння y пpипoвepxнeвoмy шapi вoди, пopiвнюють peзyльтaти oбчиcлeнь з пapaмeтpaми eтaлoнниx дшя^к, poблять пpoгнoзнy oцiнкy пpиcyтнocтi пoклaдiв гaзy.
Для пiдвищeння iмoвipнocтi пpoгнoзyвaння i eфeктивнocтi пoшyкy ВВ дo-дaткoвoю iнфopмaтивнoю oзнaкoю нaявнocтi пoклaдiв ВВ e змiни cтpyктypнo-тeкcтypниx пapaмeтpiв пiд впливoм вyглeвoднeвиx флющв, a caмe «eнтpoпiï» [14, 17]. ^визта i фiзичнa cyтнicть ^oro cпocoбy пoлягae в тoмy, щo cтpyктyp-нo-тeкcтypнi oзнaки тeмпepaтypниx aнoмaлiй дo-звoляють oбчиcлювaти poзмip, фopмy, opieнтaцiю взaeмнoгo poзтaшyвaння пpocтopoвиx cклaдoвиx зoбpaжeнь тeмпepaтypниx aнoмaлiй. Пiдвищeння ймoвipнocтi пpoгнoзyвaння i eфeктивнocтi пoшyкy ВВ oбyмoвлeнo тим, щo cтpyктypнo-тeкcтypнa oзнaкa та мopcькiй пoвepxнi e бiльш cтiйкoю дeмacкyючoю iнфopмaтивнoю oзнaкoю, якa, пoпpи ceзoннy пoгoднy мiнливicть, збepiгae якюну i кiлькicнy oцiнкy пpo-тягом ycьoгo 4acy пoшyкy ВВ. Для oбrpyнтyвaння зaпpoпoнoвaнoгo cпocoбy y дocлiднoмy бaceйнi бyлo викoнaнo мoдeлювaння yтвopeння нa вoднiй пoвepxнi тeмпepaтypниx aнoмaлiй, якi пiдтвepдили iнфopмaтивнicть oзнaки «eнтpoпiя» для дeшифpyвaння нa знiмкax вoднoï пoвepxнi oптичниx aнoмaлiй.
Для визнaчeння нaйбiльш нaфтoгaзoпepcпeктивнoï дiлянки зacтocoвaнo мaтeмaтичнe мoдeлювaння. В якocтi пpиклaдy poзглянeмo мoдeль (pиc. 3), cтвopeнy та ocнoвi мeтoдy aнaлiтичниx мepeж (МАМ) [8]. Вибip цьoгo мeтoдy oбyмoвлeний тим, щo МАМ дoзвoляe oбpoбляти бiльш piзнoмaнiтнi i cклaднi
94
ISSN 1999-7S66. Геолог1я i коржт кoпалuнu Свтового океану. 2019. 1S, № 2
Визначення найбшьш нафтогазоперспекгивно! дшянки
Рис. 3. Мережева модель взаемозв'языв м1ж запропонованими альтернативами i узагальнени-ми критер1ями вибору для визначення найбшьш нафтогазоперспективно! дшянки
структури з урахуванням залежностей м1ж р1внями i зворотними зв'язками м1ж елементами рiвня, тим самим досягаючи бшьшо! об'eктивностi i достовiрностi в прийнятп рiшень. На основi МАМ проводиться структурування проблеми у виглядi мережево! моделi, на основi яко! визначаються взаемозв'язки мiж запропонованими альтернативами i узагальненими критерiями вибору найбшьш нафтогазоперспективно! дшянки. Для цього було вибрано три пошукових дшянки (№ 1, № 2, № 3) Каспшського шельфу Туркмешстану, яы отримали на першому етапi за цшьовою функцieю найбiльший бал [9].
Проведення розрахуныв за створеною мережевою моделлю i iнтерпретацiя результатiв виконаш на основi програмного продукту (ПП) Super Decision у три етапи:
1. Визначення експертами у предметнш област прюритепв, за якими буде ощнено кожну з трьох дшянок, виконано за шкалою iнтенсивностi вщ 1 до 9.
Далi в ПП Super Decision будуються взаемозв'язки мiж критерiями i альтернативами i по кожному вносяться експертш оцiнки.
2. Розраховуеться суперматриця i гранична матриця елементiв взаемозв'язкiв. Визначаються найбшьш нафтогазоперспективш дiлянки за окремими узагальненими критерiями («Нафтогазоперспективнють», «Витрати», «Ризики»).
3. Залежно вiд поставленого завдання (в нашому випадку це ощнка нафто-газоносностi перспективних дшянок), визначаеться формула, за якою буде про-водитися кiнцевий розрахунок з урахуванням узагальнених критерив i експерт-них оцiнок за прiоритетами обраних критерив. У даному випадку була викорис-тана стандартна адитивна (iмовiрнiсна) формула (additive (probabilistic)).
У результат детального дослiдження на основi МАМ i вiдповiдно до да-них остаточного ранжування отримано оцiнки нафтогазоперспективносп трьох дiлянок Каспiйського шельфу Туркмешстану: № 1 — 0,31; № 2 — 0,39 и № 3 — 0,30.
ISSN 1999-7566. Геолог1я i корисш копалини Свтового океану. 2019. 15, № 2
95
Висновки
У процес обГрунтування можливост використання аеро-космiчного монiторингу для ощнювання нафтогазоперспективностi дiлянок морського шельфу до подальшо! геофiзичноl розвiдки встановлено:
1. Гiдрофiзичнi процеси, що протжають в приповерхневому шарi води, обумовлеш перш за все надходженням у водне середовище через роздiл атмосфера-вода сонячного випромiнювання i дieю вуглеводневих флющв, якi ство-рюють бульбашки i внутрiшнi хвилi, що вщображаються на морськiй поверхнi появою температурних аномалiй.
2. В умовах тдводних ландшафтiв у сталому виглядi зберiгаeться багато рiзновеликих структур, що сприяе бiльш повному вираженню геодинамiчних вузлiв у сучасному рельeфi морського дна i дае бiльше можливостей для пог-либленого !х вивчення аерокосмiчними методами.
3. Спосiб прогнозування покладiв ВВ на морському шельфi на основi ви-значення змши у приповерхневому шарi води градiента температури i пара-метрiв Харалжа пiд впливом вуглеводневих флющв розширюе пошуковi мож-ливостi у виявленш аномалiй над покладами ВВ на морськш поверхнi.
4. Мережева модель взаемозв'язюв мiж запропонованими альтернативами i узагальненими критерiями вибору найбiльш нафтогазоперспективно! дiлянки дае можливiсть мiждисциплiнарного ощнювання дшянок з урахуванням за-лежностей мiж рiвнями i зворотними зв'язками, тим самим досягаючи бшьшо! об'ективносп i достовiрностi в прийняттi ршень.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Акимов Е.А. Станичный С.В., Полонский А.Б. Использование данных сканера SEVIRI для оценки температуры поверхностного слоя Черного моря. Мор. гидрофиз. журн. 2014. № 6. С. 37—46.
2. бвдощук М.1., Галко ТМ., Седлерова О.В., Волкова О.В., Якубенко Г.М. Перспективи нафтогазоносност укра!нського сектора Азовського моря за комплексною оцшкою да-них аерокосмiчних дослщжень. Нафтогазова галузь Украгни. 2013. № 1. С. 3—8.
3. €(^менко Т.А., Седлерова О.В. Геошдикацшш ознаки неотектошчних процесiв Азово-Чорноморського регiону та можливостi !х вивчення дистанцiйними методами. Проблемы геодинамики и нефтегазоносности Черноморско-Каспийского региона. Тез. докл. V Меж-дунар. конф. «Крым—2003», 8—13 сент. 2003 г. Гурзуф—Омферополь, 2003. С. 269—272.
4. Колодш В.В., Колодiй 1.В. Флющодинамша шельфово! частини Пiвнiчно-Причорно-морського нафтогазоносного басейну. Геолог Украгни. 2004. № 1. С. 41—44.
5. Лялько В.И., Федоровский А.Д., Попов М.А. Использование данных спутниковой съемки для изучения природоресурсных проблем. Космiчнi дослщження в Укра!ш 2002— 2004. Ки!в, 2004. С. 7—14.
6. ПАТЕНТ № 108696 вщ 25.05.2015 «Спошб прогнозування покладiв газу на морському шельфЬ» (В.1. Лялько, О.Д. Федоровський, В.Г. Якимчук, А.В. Соколовська, А.1. Воробьев). Заявл. 25.07.2012; опубл. 25.05.15, Бюл. № 16.
7. Перерва В.М. Костина Т.И. Геофлюидодинамические структуры литосферы и диапи-ризм. Доп. НАН Украгни. 2002. № 2. С. 131—136.
8. Саати Т. Принятие решений при зависимостях и обратных связях: аналитические сети. М.: ЛИБРОКОМ, 2009. 360 с.
9. Соколовская А.В., Федоровский А.Д. Методические основы дистанционных аэрокосмических исследований в природопользовании, как мульти-междисциплинарное научное направление (на примере оценки нефтегазоперспективности участков Каспийского шельфа Туркменистана) Украгнський журнал дистанцшного зондування Землi. 2015. № 4. С. 10—25. URL: https://ujrs.org.ua/ujrs/article/view/39/60.
96
ISSN 1999-7566. Геологiя i корист копалини Свтового океану. 2019. 15, № 2
10. Станкевич С.А., Седлерова О.В. Интегращя дистанцшних та геолого-гео(^зичних просторових даних при пошуку вуглеводтв на морському шельф1 Геоiнформатика. 2007. № 3. С. 77—81.
11. Товстюк З.М., €фiменко Т.А., Седлерова О.В., Лазаренко 1.В., Головащук О.П. Вияв-лення прогнозних об'екпв, перспективних на поклади вуглеводшв, на швшчно-захiдному шельфi Чорного моря за даними космогеолопчних дослщжень. Теоретичнi та прикладнi аспекти геошформатики. Ки!в : Карбон-сервiс, 2009. С. 186—190.
12. Федоровский А.Д. Никифорович Е.И., Приходько Н.А. Процессы переноса в системах газ—жидкость. Ки!в : Наук. думка, 1988. 255 с.
13. Федоровский А.Д., Никифорович Е.И., Филимонов В.Ю. Термическая структура границы раздела воздух—вода и оптические методы ее исследования. Тр. Междунар. конф. «Гидродинамика и физические процессы в жидкостях и в дисперсных системах», 24—26 мая 1983 г., Прага. С. 317—320.
14. Федоровський О.Д., Фшмонов В.Ю., Пестова 1.А., Дугш С.С., Якимчук В.Г., Хижняк А.В., Суханов К.Ю. Результати моделювання температурних аномалш на водно! поверхш дослщного басейну 1нститута гiдромеханiки НАН Укра!ни. Украт. журн. дистанцшного зондування Землi. 2018. № 19. С. 40—45. URL: https://ujrs.org.ua/ujrs/article/ view/39/60/
15. Шнюков Е.Ф., Орловский Г.Н., Усенко В.П. и др. Геология Азовского моря К.: Наук. думка, 1974. 247 с.
16. Шнюков Е.Ф. Старостенко В.И., Коболев В.П., Корчагин И.Н., Кутас Р.И., Русаков О.М. Геолого-геофизические исследования в 59-ом рейсе НИС «Профессор Водяниц-кий» в Черном и Эгейском морях. Геоф. Журн. 2004. 26, № 4. С. 116—132.
17. Haralick R.M. Statistical and structural approaches to texture. Proc. IEEE. 1979. V. 67. № 5. P. 786.
18. McAlister E.D. Measurement of total heat flow from the sea surface. Appl. Opt. 1964. № 56. P. 188—201.
Стаття надшшла 10.04.2019
А.В. Хижняк, О.В. Седлерова, А.Д. Федоровский
ГИДРОФИЗИЧЕСКИЕ И ГЕОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ, МЕТОДЫ И МОДЕЛЬ АЭРОКОСМИЧЕСКОГО МОНИТОРИНГА С ЦЕЛЬЮ ПОИСКА ЗАЛЕЖЕЙ УГЛЕВОДОРОДОВ НА МОРСКОМ ШЕЛЬФЕ
В статье выполнен анализ гидрофизических и геологических особенностей выявления температурных и оптических аномалий над залежами углеводородов и предложены методы и модели для аэрокосмического мониторинга морского шельфа с целью поиска залежей углеводородов. Установлено, что под действием углеводородных флюидов в водной среде создаются пузырьки и внутренние волны, которые отражаются на морской поверхности появлением температурных аномалий. Сетевая модель междисциплинарной оценки участков на нефтегазоперспективность с учетом зависимости между уровнями и обратными связями, дает возможность более объективно и достоверно принимать решение. Ключевые слова: гидрофизика, геология, аэрокосмический мониторинг, углеводороды, шельф.
A.V. Khyzhniak, O.V. Sedlerova, O.D. Fedorovsky
HYDROPHYSICAL AND GEOLOGICAL PECULIARITIES,
METHODS AND MODEL OF AEROSPACE MONITORING FOR THE PURPOSE
OF HYDROCARBON DEPOSITS PROSPECTING ON THE SEA SHELF
The article analyzes the hydrophysical and geological features of the detection of temperature and optical anomalies over the deposits of hydrocarbons, the proposed methods and model for aerospace monitoring of the sea shelf in order to find deposits of hydrocarbons. It is established that under the action of hydrocarbon fluids in the aqueous environment, bubbles and internal waves appear on the sea surface due to the appearance of temperature anomalies. The network model of interdisciplinary evaluation of sites for oil and gas prospects, taking into account the relationship between levels and feedback, makes it possible to make decisions more objectively and reliably.
Keywords: hydrophysics, geology, aerospace monitoring, hydrocarbons, sea shelf.
ISSN 1999-7566. Геологiя i корисш копалини Свтового океану. 2019. 15, № 2
97
