CC BY
20
С. П. ВаСИЛЬЮВСЬКИЙ УДК 633.16:631.527
доктор с.-г. наук, професор, завщувач кафедри генетики, селекцй' i насшництва Бтоцерювського нацюнального аграрного уыверситету [email protected]
В. М. Гудзенко
кандидат с.-г. наук, старший науковий сгпвроб1тни к, заступник директора з науковоТ роботи, зав1дувач лабораторй' селекцй ячменю Мироывського ¡нституту пшениц1 ¡меы В. М. Ремесла НААН
ГЕНЕТИЧН1 ДЖЕРЕЛА ШДВИЩЕНОГО ПРОДУКТИВНОГО ТА АДАПТИВНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ДЛЯ СЕЛЕКЦП ЯЧМЕНЮ ОЗИМОГО У ЦЕНТРАЛЬНОМУ Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Анотац'т. Наведено результат багатор1чних (2012-2016 рр.) випробувань в Мирон'/вському ¡нститутi пшеницi iмен/
B. М. Ремесла НААН 154 зразюв генофонду ячменю озимого pi3Horo еколого-географ/чного походження, отриманих з Нацюнального центру генетичних pecypciB рослин УкраТни та м1жнародного центру ICARDA. Погодн1 умови за перюд дослщжень вщзна чались зна чною míнл ив'ютю показниюв гщротерм1чного режиму, в наел ¡док чого у pi3Hi роки проявлялось поеднання низки несприятливих абютичних та бютичних чинниюв: нестача вологи та «пщгоряння» nociBÍB; вилягання внаслщок зливових шквальнихдощ'т; iнтенсивний розвиток комплексу збудниюв хвороб. Загальною характеристикою для б'шьшост'! poKiB дослщжень був нер1вном1рний розпод'ш опад/в упродовж вегетащйного пер'юду рослин ячменю озимого. Осюльки х1М1чний захист nociBÍB вщ хвороб, шкщниюв i вилягання не застосовували, можна стверджувати, що отриманий р1вень врожайностi позитивно характеризуе здатноь дослщжених генотип'/в реал/зувати генетичний потенщал продуктивной за ди р1зних абютичних та бютичних чинниюв в даних еколопчних умовах. Найвище середне значения врожайностi подослщу вщм!чено у 2015 р. (509 г/м2), найменше - у 2014 р. (280 г/м2). Розмах вар1ювання м/ж зразками у межах року становив 305-658 г/м2. Абсолютний pieeHb прояву врожайностi коливався вщ 876 г/м2 у сорту Cartel (FRA) в 2015 р. до 200 г/м2 у зразка з м/жнародного розсадника IBSP-W у 2014 р. Для в 'вуал'вацП та ранжирування зразюв за продуктивною та адаптивн'югю застосовували AMMI та GGE biplot модел/. Видмено джерела пщвищеного продуктивного та адаптивного потенщалу: Cartel (FRA) - 680 г/м2, Стр1мкий (UKR) - 633 г/м2, Фёдор (RUS) - 606 г/м2, Mlchallo / Dobrínya (SYR) - 592 г/м2, Clnderella (DEU) - 584 г/м2, Самсон (RUS) - 581 г/м2. За продуктивною та адаптивною на piBHi стандарту Жерар (543 г/м2) були зразки Mascara (DEU) - 554 г/м2, Irop (UKR) - 554 г/м2, Existenz (DEU) - 553 г/м2, Grivlta / CWB117-5-9-5 (SYR) - 552 г/м2, Salamandra (FRA) - 552 г/м2, Селена стар (UKR) - 551 г/м2, Айвенго (UKR) - 550 г/м2. Дан i генотип и рекомендовано для залучення в селекцшний процес у створеннi вихщного матер1алу для виведення сорт/в ячменю озимого, адаптованих до умов Центрального flicocreny УкраТни.
Кпючовг слова: ячмть озимий, генофонд, зразки, генетичнi джерела, продуктившеть, адаптивноь, AMMI та GGE biplot модель
C. П. Васильковский
доктор сельскохозяйственных наук, профессор Белоцерковский национальный университет В. Н.Гудзенко
кандидат сельскохозяйственных наук, старший научный сотрудник Мироновский институт пшеницы имени В.Н. Ремесло НААН
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ИСТОЧНИКИ ПОВЫШЕННОГО ПРОДУКТИВНОГО И АДАПТИВНОГО ПОТЕНЦИАЛА ДЛЯ СЕЛЕКЦИИ ЯЧМЕНЯ ОЗИМОГО В ЦЕНТРАЛЬНОЙ ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ
Аннотация. Приведены результаты многолетних (2012-2016 гг.) исследований в Мироновском институте пшеницы имени В. Н. Ремесло НААН 154 образцов генофонда ячменя озимого различного эколого-географического происхождения, полученных из Национального центра генетических ресурсов растений Украины и международного центра ICARDA. Погодные условия за период исследований отличались значительной изменчивостью показателей гидротермического режима, в результате чего в разные годы проявлялось сочетание ряда неблагоприятных абиотических и биотических факторов: недостаток влаги и «подгорание» посевов; полегание в результате ливневых шквальных дождей; интенсивное развитие комплекса возбудителей болезней. Общей характеристикой для большинства лет исследований было неравномерное распределение осадков в течение вегетационного периода растений ячменя озимого. Поскольку химическая защита посевов от болезней, вредителей и полегания не применялась, можно утверждать, что полученный уровень урожайности положительно характеризует способность исследованных генотипов реализовать генетический потенциал продуктивности при воздействии различных абиотических и биотических факторов в данных экологических условиях. Наивысший средний показатель урожайности по опыту отмечен в 2015 г. (509 г/м2), наименьший - в 2014 п (280 г/м2). Размах варьирования между образцами в пределах года составлял 305-658 г/м2. Абсолютный уровень проявления урожайности колебался от 876 г/м2 у сорта Cartel (FRA) в 2015 г. до 200 г/м2 у образца из международного питомника IBSP- W в 2014 г. Для визуализации и ранжирования образцов по продуктивности и адаптивности применяли AMMI и GGE biplot модели. Выделены источники повышенного продуктивного и адаптивного потенциала: Cartel (FRA) -680 г/м2, Стримкый (UKR) - 633 г/м2, Фёдор (RUS) - 606 г/м2, Michailo/ Dobrínya (SYR) - 592 г/м2, Cinderella (DEU) -584 г/м2, Самсон (RUS) - 581 г/м2. По продуктивности и адаптивности на уровне стандарта Жерар (543 г/м2) были образцы Mascara (DEU) - 554 г/м2, Игор (UKR) - 554 г/м2, Existenz (DEU) - 553 г/м2, Grivita / CWB117-5-9-5 (SYR) -
в1сник уманського нацюнального ун1верситету сад1вництва №1, 2017
90
552 г/м2, Salamandra (FRA) - 552 г/м2, Селена стар (UKR) - 551 г/м2, Айвенго (UKR) - 550 г/м2. Данные генотипы рекомендованы для привлечения в селекционный процесс при создании исходного материала для выведения сортов ячменя озимого, адаптированных к условиям Центральной Лесостепи Украины.
Ключевые слова: ячмень озимый, генофонд, образцы, генетические источники, продуктивность, адаптивность, AMMI и GGE biplot модели.
S. P. Vasylkivskyi
Doctor of Agricultural Sciences, Professor Bila Tserkva National Agrarian University V. M. Hudzenko
PhD of Agricultural Sciences, Senior Researcher
The V.M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of NAAS of Ukraine
GENETIC SOURCES OF INCREASED PRODUCTIVE AND ADAPTIVE POTENTIAL FOR WINTER BARLEY BREEDING IN THE CENTRAL FOREST-STEPPE OF UKRAINE
Abstract. The paper covers the results of long-term (2012-2016) testing at the V.M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of NAAS 154 accessions of winter barley gene pool of various eco-geographical origin received from the National Center for Plant Genetic Resources of Ukraine and International Center ICARDA. Weather conditions during period of the research were characterized by considerable variability in hydrothermal regime indices, thus resulted in combination of a number of adverse abiotic and biotic factors in some years: moisture deficit and crop "scorching"; lodging due to torrential rainfalls; intensive progress of complex of pathogens. The most years of the research were characterized with uneven distribution of rainfall during cropping season of winter barley plants. Since chemical protection of crops from diseases, pests, and lodging was not used, it is possible to assert that the resulting level of yielding capacity really characterizes ability of the genotypes studied to realize genetic potential of productivity under effects of various abiotic and biotic factors in these environmental conditions. The highest yielding capacity mean through the experiment was noted in 2015 - 509 g/m2, the lowest one in 2014 - 280 g/m2 with a range of variation between accessions within a year of 305 to 658 g/m2. The absolute level of yielding capacity ranged from 876 g/m2 in the cultivar Cartel (FRA) in 2015 to 200 g/m2 in 2014 in the accession from International nursery IBSP-W. For accession visualization and ranging in productivity and adaptability AMMI and GGE biplot models were used. There were identified the source of high productive and adaptive potential: Cartel (FRA) - 680 g/m2, Strimkyi (UKR) - 633 g/m2, Fyodor (RUS) - 606 g/m2, Michailo/ Dobrinya (SYR) - 592 g/m2, Cinderella (DEU) - 584 g/m2, Samson (RUS) - 581 g/m2. Productivity and adaptability of the accessions: Mascara (DEU) - 554 g/m2, Ihor(UKR) - 554 g/m2, Existenz (DEU) - 553 g/m2, Grivita/ CWB117- 5-9-5 (SYR) - 552 g/m2, Salamandra (FRA) - 552 g/m2, Selena Star (UKR) - 551 g/m2, Aivenho (UKR) -550 g/m2 were at the level of the standard Zherar - 543 g/m2. These genotypes are recommended to involve in breeding process when creating source material for development of winter barley varieties adapted to the conditions of the Central Forest-Steppe of Ukraine.
Keywords: winter barley, gene pool, accessions, genetic sources, productivity, adaptability, AMMI and GGE biplot models.
Постановка проблеми. В УкраТш ячмшь озимий останшми роками набув значного поширення, не тшьки у традицшнш для нього еколопчнш шин - Пшденному Степу, а й у вщносно нових умовах - /Нсостепу \ Полюа
[1]. Це викликае необхщшсть створення в1тчизняних сортш ц1еТ культури адаптованихдо даних умов. Проблема тдвищення адаптивного потенц1алу виходить на переднш план \ у зв'язку з погодними флуктуацтми останшх рокш
[2]. Мироншський ¡нститут пшениц ¡меш В.М. Ремесла НААН (М1П ¡м. В.М. Ремесла НААН) проводить фунтовш селекцшш пошуки з ячменем озимим у /Нсостеповш зош з 1971 року. За 46 рокш створено з послщуючим внесениям до Держреестру 12 сортш, з яких вюм типово озимих \ чотири дворучки. Станом на 2017 р. ам сортш ячменю озимого перебувають на державному сортовипробуванш Украши.
Одшею з передумов для устшного розв'язання основ-них задач та подалыиого поступу в селекци е наявшсть необхщного генетичного р1зномашття [3]. Саметому ¡нтро-дукцп, всебнному вивченню та залученню в селекцшний процес геноплазми р1зного еколопчного походження при-дшяеться значна увага науковцш в усьому свт [4, 5]. На сьогодш широкого поширення у зарубшнш та в1тчизнянш л1тератур1 набувають використання пщходш, яю дозво-ляють в1зуал1зувати розподш зразкш за поеднанням продуктивное^ та адаптивносп у багатосередовищних випробуваннях [6, 7].
Виходячи з вище наведеного, мета дослщжень - ви-дшити джерела тдвищеного продуктивного та адаптивного потенц1алу для селекци ячменю озимого в умовах Центрального /Нсостепу Украши.
Методика дослщження. Польов1 дослщження проводили в М1П ¡м. В.М. Ремесла НААН у 2011/20122015/2016 рр. вщповщно до загальноприйнятих методик [8, 9]. Об'ект дослщжень - 154 колекцшних зразки ячменю озимого р1зного еколого-географнного походження. Переважна бшьилсть зразюв отримана з Нацюнального центру генетичних ресурав рослин Украши та мшнарод-ного центру ¡САЯОА (розсадники 1ВСР-\Л/, 1В>Т-\Л/, 1В01\1-\Л/,
IBSP-W). Зразки були включеш в дослщ теля первинно!' оцшки та «демаркаци» за врожайшетю у поеднанш з ¡н-шими господарсько цшними ознаками. Повторшсть - три-разова. Облкова площа дшянки - 1м2. Стандарт - Жерар розм1щували через 20 номерш.
Статистичну обробку даних проводили за допомогою програм Excel 2010 та Statistica 8.0. Для в1зуального ранжирування зразюв використали AMMI та GGE biplot моделк Детальна характеристика програмного забезпе-чення висв1тлена у публкаци Е. Frutos та ¡н. [10]. Для зручносп в1зуального вщображення на рисунках попе-редньо кодували колекцшш номери (G1...G154) та роки дослщжень (Y12...Y16).
Ochobhí результати дослщження. Погодш умови 2011/12-2015/16 pp. вегетацшних рокш вщзначались значною мшливютю показникш пдротермнного режиму. HacniflKOM цього вар1ювання був прояв цшоТ низки абютичних та бютичних чинникш у pi3HOMy поеднанш в pi3Hi роки: «пщгорання» вщ колосшня до дозршання (2012/13 р.); вилягання внаслщок зливових шквальних дощш (2013/14-2015/16 pp.); ¡нтенсивний розвиток комплексу збудникш хвороб (Blumeria graminis (DC.) Golovin ex Speer f. sp. hordei Em. Marchai, Pyrenophora teres Drechs., Bipolaris sorokiniana (Sacc.) Shoem., Pyrenophora gramínea Ito & Kurib. та Puccinia hordei Otth.). Загальною характеристикою для бшьшосп рокш дослщжень був нер1вном1рний розпод1л опадш впродовж вегетац1йного nepiofly рослин ячменю озимого.
Оскшьки xÍMÍ4Hnñ захист посшш bía хвороб, шк1дник1в i вилягання не застосовували, отриманий р1вень врожай-hoctí сл1д розглядати як результат реал1заци' генетичного потенц1алу продуктивност1, генетично!' CTiñKOCTi (толерантное^) до низки збудникш хвороб i вилягання за вище наведених умов. 1ншими словами, ршень вар1ювання врожайност1 за роками характеризуе продуктивний та адаптивний потенц1ал дослщжених зразк1в за дй' абютичних та бютичних чинникш в умовах центрально!' частини JlicocTeny Украши. Мшлив1сть врожайносп досл1джено1' виб1рки зразкш, залежно вщ умов року, наведено на
в1сник уманського нацюнального ун1верситету сад1вництва
91
рисунку 1. Найвище середне значения врожайносп подо-слщу вщмнено в 2015 р. - 509 г/м2, найменше в 2014 р. -280 г/м2. Розмах вар1ювання м\ж зразками у межах року становив 305-658 г/м2. Абсолютний р1вень прояву врожайносп коливався вщ 876 г/м2 у сорту Cartel (FRA) в 2015 р. до 200 г/м2 у зразка з м1жнародного розсадника IBSP-W у 2014 р.
АММИ biplot (рис. 2) репрезентуе вар1ансу головних адитивних ефект1в генотигпв i pokíb дослщжень (серед-ню врожайшсть), яю е горизонтальною в1ссюта вар1ан-су мультипл1кативних ефект1в взаемодй «генотип-середо-вище», яка розм1щена по вертикальн1й oci (перша голов-на компонента). Bíh дозволяе граф1чно анал1зувати дис-пераю генотип1в, середовищ (pokíb випробувань) та взаемодш м1ж ними. Суттеву перевагу за середньою врожайшстю над уама ¡ншими генотипами мав генотип G9 Cartel (FRA) - 680 г/м2. За ним у спадаючому порядку розм1стились: G3 Стр1мкий (UKR) - 633 г/м2, G18 Фёдор
900
(RUS) - 606 г/м2, G135 Michailo / Dobrinya (SYR) - 592 г/м2, G19Cinderella (DEU) - 584 г/м2, G17 Самсон (RUS) - 581 г/м2, G10 Mascara (DEU) - 554 г/м2, G2 Irop (UKR) - 554 г/м2, G7 Existenz (DEU) - 553 г/м2, G122 Grivita / CWB117-5-9-5 (SYR) - 552 г/м2, G154 Salamandra (FRA) - 552 г/м2, G20 Селена стар (UKR) - 551 г/м2, G1 Айвенго (UKR) - 550 г/м2. Середня врожайысть стандарту Жерар (G6) склала 543 г/м2.
AMMI2 biplot (рис. 3) вщображае мультиплкативш ефектт взаемодй «генотип-середовище» в координатах першоТ (PCI) i другоТ (РС2) головних компонент. € мож-ливють вЬуалЬувати групування зразюв та poKiB i оцшити яке з середовищ було кращим для конкретного генотипу. Пом1тно, що 2015 та 2016 pp. суттево вщрЬнялись за характером прояву врожайносп зразюв як вщ ¡нших poKiB (2012- 2014), так i м\ж собою.
GGE biplot ранжирування зразюв ячменю озимого по вщношенню до ппотетичного «¡деального генотипу»,
2012 2013 2014 2015 2016
Роки
. 1. Вар1ювання врожайносп колекцшних зразюв ячменю озимого
700
S
¡Z 600
кс"
'я 500
S
® 400
300 200 100
Рис
<340
<326 G3S
°йвз G82
G78 G1iaS7^
G127 G80 G13
G102 eses
ÍQ14 в5
"TJT5Z „ „
G46
G71 G27 G1
ги4«> G4? G24
G4 G86 G123
di5
U389
G124 Обэ'ЙЬЪ1
ílgS G153(3154
gls?--
G107
G122 G12 G10
G140
G137
G13gl
300
400
500
600
yld
Рис. 2. AMMI1 biplot - розподш колекцшних зразюв i pokíb випробувань у координатах: головна компонента 1 (Factor 1) та середня продуктившсть лшш i pokíb (YLD), 2012-2016 pp.
в1сник уманського нацюнал ьного университету с а дiв н и цт в а
92
-1.0 -0.5 0.0 0.5 1.0
Factor 1 (40.37%)
Рис. 3. AMMI2 bipiot - розподш зразюв i роюв випробувань у координатах головних компонент,
2012-2016 pp.
який е серединою центричних к\л на рисунку 4, засвщчив суттеву перевагу зразка G9 Cartel (FRA). Даний сорт е найбтьш цшним генетичним джерелом для пщвищення продуктивного та адаптивного потенц1алу. Поступаючись йому, але дещо випереджаючи íhlijí розташувався G3 Стр1мкий (UKR). На однш прямм за продуктивною розмютились генотипи G18 Фёдор (RUS), G135 Michailo / Dobrinya (SYR) G19 Cinderella (DEU) та G17 Самсон (RUS),
але два останш (G19, G17) були менш стабтьними, портняно з двома першими (G18, G135) про що свщчить Тх бтьша в1дстань в1д середнього вектору. На p¡bh¡ стандарту Жерар (G6) розташувались зразки: G10 Mascara (DEU), G2 Irop (UKR), G7 Existenz (DEU), G122 Grivita / CWB117-5-9-5 (SYR), G154 Salamandra (FRA), G20 Селена стар (UKR), G1 Айвенго (UKR).
Решта генотитв поступались названим та стандарту за
Рис. 4. Ранжирування селекцшних л1н1й ячменю озимого по в1дношенню до г1потетичного «¡деального» генотипу, 2012-2016 pp.
в1сник уманського нацюнального ун1верситету с ад iв н и цт в а
93
Прим/'тка. X - середне, max - максимальне, min - мш1мальне значения, R (max-min) - розмах вар1ювання по 154 зразках
Таблиця 1
Характеристика колекцшних зразшв ячменю ярого за р1внем прояву врожайносп
Шифр Назва зразка Kpa'ÍHa походження Урожайшсть, г/м2
2012 Y12 2013 Y13 2014 Y14 2015 Y15 2016 Y16 X
G6 Жерар - St UKR 600 405 453 626 630 543
G9 Cartel FRA 660 645 500 876 720 680
G3 Стр1мкий UKR 645 669 505 708 640 633
G18 Фёдор RUS 640 576 394 743 675 606
G135 Michailo / Dobrinya SYR 597 523 459 722 661 592
G19 Cinderella DEU 600 405 450 828 635 584
G17 Самсон RUS 534 424 434 862 650 581
G10 Mascara DEU 650 417 494 658 550 554
G2 Irop UKR 603 466 418 597 684 554
G7 Existenz DEU 575 495 424 630 639 553
G122 Grivita / CWB117-5-9-5 SYR 559 455 440 698 610 552
G154 Salamandra FRA 563 448 477 650 620 552
G20 Селенастар UKR 606 450 460 615 625 551
G1 Айвенго UKR 579 516 460 610 586 550
- 509 362 280 456 433 408
Max - 705 669 505 876 720 680
Min - 288 204 200 218 208 258
R (max-min) - 417 465 305 658 512 422
hip05 - 35 32 45 30 40 36
продуктившстю i адаптившстю. Зразки, яю розташоваш за вертикальною bícckd сформували ршень врожайносп за роки дослщжень нижче шж середне значения по дослщу. Тому в даному аспект! вони не становлять практично! Uíhhoctí i можуть бути залучеш в селекцшний процес лише у випадку якщо вони е ностми «дефщитних» ознак, BiflcyTHix у бшьш продуктивних генотитв.
Характеристика видтених зразюв за фактичним р1внем врожайносп за роки дослщжень наведена в таблиц 1.
Висновки. У результат! багаторнних дослщжень 154 зразюв генофонду ячменю озимого р1зного еколого-географнного походження в умовах М1П ¡м. В.М. Ремесла НААН видшеш джерела пщвищеного продуктивного та адаптивного потенц1алу: Cartel (FRA), Стр1мкий (UKR), Фёдор (RUS), Michailo / Dobrinya (SYR), Cinderella (DEU), Самсон (RUS). Ha p¡bh¡ стандарту Жерар за продуктив-нютю та адаптившстю були зразки: Mascara (DEU), Irop (UKR), Existenz (DEU), Grivita / CWB117-5-9-5 (SYR), Salamandra (FRA), Селена стар (UKR), Айвенго (UKR). Даш генотипи рекомендовано для залучення в селекцшний процес у створенж вихщного матер1алу для виведення сортш ячменю озимого адаптованихдо умов Центрального /Псостепу УкраТни.
Лп-ература
1. nociBHi площ| стьськогосподарських культур пщ урожай 2016 року. Статистичний бюлетень. - КиТв : Державна служба статистики УкраТни, 2016. - 53 с.
2. 1ващенко О. О. Напрями адаптаци аграрного виробництва до 3míh кл|мату / О. О. 1ващенко, О. I. Рудник-1ващенко // Bíchhk аграрноТ' науки. - 2011. -№ 8. - С. 10-12.
3. Жученко А. А. Адаптивный потенциал культурных растений (эколого-ге-нетические основы) / А. А. Жученко. - Кишинев : Штиинца, 1988. - 767 с.
4. Rahal-Bouziane Н. Genetic diversity of traditional genotypes of barley (Hordeum vulgare L.) in Algeria by pheno-morphological and agronomic traits / H. Rahal-Bouziane, S. Berkani, S. Merdas, S. Nait Merzoug, A. Abdelguerfi //Mr. J. Agrie. Res. - 2015. - V. 10 (31). - P. 3041-3048.
5. Ebrahim S. Evaluation of genetic diversity in barley (Hordeum vulgare L.) from Wollo highland areas using agro-morphological traits and hordein / S. Ebrahim,
E. Shiferaw, F. Hailu //Afr. J. Biotechnol. - 2015. - V. 14 (22). - P. 1886-1896.
6. Jalata Z. GGE-biplot analysis of multi-environment yield trials of barley (Hordeum vulgare L.) genotypes in Southeastern Ethiopia Highlands / Z. Jalata I/ International journal of plant breeding and genetics. - 2011. - V. 5 (1). -P. 59-75.
7. Mirosavljevic M. The application of AMMI model for barley cultivars evaluation in multi-year trials / M. Mirosavljevic, N. Przulj, J. Bocanski, D. Stanisavljevic, B. Mitrovic // Genetika. - 2014. - V. 46, № 2. - P. 445-454.
8. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Б. А. Доспехов. - Изд. 5-е, доп. и пере-раб. - М. : Агропромиздат, 1985. - 351 с.
9. Методические указания по изучению мировой коллекции ячменя и овса. Ленинград. 1981. 32 с.
10. Frutos Е. An interactive biplot implementation in R for modeling genotype-by-environment interaction / E. Frutos, M. P. Galindo, V. Leiva // Stoch. Environ. Res. Risk. Assess. - 2014. - V. 28. - P.1629-1641.
References
1. The crop areas for the harvest in 2016 (2016). Statistical bulletin. - Kyiv: State Statistics Service of Ukraine. 53 p. (in Ukrainian).
2. Ivashchenko О. O., Rudnyk-Ivashchenko О. I. (2011). Directions of adaptation of agrarian production to climate fluctuationsio. Visnyk ahrarnoi nauky. V. 8. pp. 10-12. (in Ukrainian).
3. Zhuchenko A. A. (1988). Adaptive Capacity of Cultivated Plants (Ecological and Genetic Foundations). Kishinev : Shtiintsa.1988. 767 p. (in Russian).
4. Rahal-Bouziane H., Berkani S., Merdas S., Nait Merzoug S., Abdelguerfi A. (2015). Genetic diversity of traditional genotypes of barley (Hordeum vulgare L.) in Algeria by pheno-morphological and agronomic traits. Afr. J. Agric. Res. V. 10 (31). pp. 3041-3048.
5. Ebrahim S., Shiferaw EHailu F. (2015). Evaluation of genetic diversity in barley (Hordeum vulgare L.) from Wollo highland areas using agro-morphological traits and hordein. Afr. J. Biotechnol. V. 14 (22). pp. 1886-1896.
6. Jalata Z. (2011). GGE-biplot analysis of multi-environment yield trials of barley (Hordeum vulgare L.) genotypes in Southeastern Ethiopia Highlands. International journal of plant breeding and genetics. V. 5 (1). pp. 59-75.
7. Mirosavljevic M., Przulj N., Bocanski J., Stanisavljevic D., Mitrovic B. (2014). The application of AMMI model for barley cultivars evaluation in multi-year trials. Genetika. V. 46 (2). pp. 445-454.
8. Dospekhov, B. A. (1985). Methods of field experiment (with the basics of statistical processing of research results. (5th ed., rev.). Moscow: Agropromizdat, 351 p. (in Russian).
9. Guidelines for studying the world collection of barley and oat (1981). 3rd ed. rev. Leningrad. 32 p. (in Russian).
10. Frutos E., Galindo M. P., Leiva V. (2014). An interactive biplot implementation in R for modeling genotype-by-environment interaction. Stoch. Environ. Res. Risk. Assess. V. 28. pp.1629-1641.
в1сник уманського нацюнального университету сад1вництва
94
