CC BY
17
К^ДПребёнка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.98:578/579:575.113:548.33-053.5 АБАТУРОВ O.e.1, ГЕРАСИМЕНКО О.М.1, ШЛИКОВА O.A.2, КАЙААШЕВ 1.П.2
1Аержавний заклад «Анпропетровська медична академя Мнстерства охорони здоров'я Укра'/ни», м. Анпропетровськ
2Вищий державний навчальний заклад Укра!ни «Укра/нська медична стоматолопчна академя», НА1 генетичних та ¡мунологчних основ розвитку патологи та фармакогенетики, м. Полтава
ГЕНЕТИЧНИЙ nOAiMOPOi3M ASP299GLY ГЕНА TOA-nOAiBHOrO РЕЦЕПТОРА 4 В ДПЕЙ i3 ХЕ^КОБАКТЕРНОЮ
НФЕЩвЮ
Резюме. Метою до^дження було визначення особливостей хелжобактерног тфекцП у дтей is nолiморфiзмом ASP299GLY гена тол-подiбногорецептора 4(TLR4).
Методи. Шд наглядом була 31 дитина вком eid 9до 17 ротв isхротчною гастродуоденальною патологieю. Група контролю — 95здорових оаб.
Результати. Серед дтей is хротчною гастродуоденальною патологieю гетерозиготний генотип Asp/ Gly мали 16,13 % дтей, що e вищим за показники групи контролю (Р = 0,01). Показано, що в дтей is позитивним H.pylori-статусом питома вага гетерозиготного генотипу Asp/Gly була вищою, нЖ у пацieнтiв ш H.pylori-негативним статусом (17,4 та 12,5 % вiдповiдно; ВШ = 1,48; P = 0,75). Серед H.pylori-позитивних дтей гетерозиготний генотип Asp/Gly виявлявся частше в дтей, тфкованих CagA-позитивними штамами H.pylori, нЖ у пацieнтiв ш CagA-негативним статусом (Р > 0,5). Доведено, що в дтей ш генотипом Asp/Gly полiморфiзму гена TLR4 вiдзначалося зниження експресП TLR4 у бiоптатi слизовог оболонки шлунка йрiвня водорозчинного sCD14при збереженш вираженихзапальних змт слизовог оболонки (Pu < 0,05).
Висновок. Серед дтей ш хротчними запальними гастродуоденальними захворюваннями вiрогiдно частше, нЖ у груш здорових оаб, зустрiчаeться генотип Asp/Gly SNP Asp299Gly гена TLR4. Наявнсть у дтей генотипу Asp/Gly зумовлюe схильтсть до тфшування H.pylori. Ключовi слова: хелтобактерна тфекцш, полiморфiзм ASP299GLY гена TLR4, дти.
Вступ
Helicobacter pylori (H.pylori) е визнаним збудни-ком захворювань шлунка i викликае одну з найпо-ширешших бактерiальних шфекцш людини у всьо-му CBiTi. Хелжобактерна шфекцГя викликае iмуннi i запальш вщповщ практично у Bcix шфжованих oci6, але виражешсть запалення залежить вщ вза-емодГ! багатьох чинниюв, перш за все таких як вГру-лентшсть бактерш, генетичш детермшанти макро-оргашзму, особливосп Гмунно! вщповщ, а також фактори навколишнього середовища [3, 7]. Крiм бактерiальних факторiв патогенност на прояви хе-лжобактерно! шфекцп також впливае iмунна вГдпо-вГдь макрооргашзму.
Характер перебггу запально! вщповщ та специ-фiчних iмунологiчних реакцш залежить вщ вщмш-ностi в генах, яю контролюють захиснi реакцГ! орга-нiзму, насамперед генiв регуляторних молекул, що забезпечують першi етапи розвитку запально! реак-
цГ1: розтзнавання патогену, активацiя внутршньо-клГтинного шляху збудження i синтез медiаторiв за-палення.
НайбГльш частою причиною вiдмiнностей у структурГ генiв е точковГ мутацГ! — замiни одинич-них нуклеотвддв, або полГморфГзм одиничних ну-клеотвддв (single-nucleotide polymorphism — SNP).
Дослщниками доведено, що саме SNP за рахунок формування специфГчних алелей гешв роблять важ-ливий внесок у фенотишчш вщмшносп мгж людьми, у тому числГ в шдивщуальш особливостГ розвитку захисних реакцш, а також схильшсть до цГлого ряду захворювань. БГльшГсть виявлених SNP-замш частГше торкаються 5- або 3-кшцевих регуляторних
© Абатуров О.6., Герасименко О.М., Шликова О.А.,
Кайдашев 1.П., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
дглянок гешв, насамперед дiлянки промотора, або розташовуються в некодуючих дiлянках (штрон) i не вщображаються на амшокислотнш послщовнос-Ti трансльованого бiлка. Однак частина з них може впливати на швидюсть транскрипци гeнiв, стабгль-нiсть мРНК i, тим самим, приводити до збгльшення або зменшення кiлькостi та рiвня бюлопчно! актив-ностi синтезованого пептиду [3, 6, 10, 11].
Особливий штерес на сучасному eтапi станов-лять даш щодо впливу полiморфiзму гeнiв, вщпо-вщальних за розпiзнавання патогену i запуск сиг-нальних шляхiв на початкових етапах запалення, на характер переб^ захисних рeакцiй дитини та схильшсть до ряду захворювань. Значною мiрою ця варiабeльнiсть обумовлена полiморфiзмом гeнiв, що дeтeрмiнують елементи вродженого й адаптивного iмунiтeту, до яких вщносяться компоненти сигнальное трансдукци [7, 13].
Сигнальнi трансмeмбраннi тол-подiбнi рецеп-тори (Toll-like receptor — TLR) займають централь-не мюце в багаторiвнeвiй систeмi розпiзнавання консервативних молекулярних структур мжроор-ганiзмiв, яю були названi патоген-асоцiйованими молекулярними структурами (pathogen-associated molecular patterns — РАМР). Найбгльш вщомими РАМР грамнегативних бактерш е структурнi компоненти зовшшньо! мембрани — лiпополiсахариди (LPS). Збудження TLR РАМР призводить до акти-вацп дeкiлькох груп гeнiв, що беруть участь у регу-ляцп запалення, мeханiзмiв захисту вщ шфекцшних агeнтiв. Особливу роль у розвитку шфекцшно-за-пального процесу, викликаного H.pylori, вщграе образрозпiзнаючий рецептор, такий як TLR4.
Продукцiя прозапальних цитокiнiв, хемокь нiв, активних радикалiв кисню та азоту при хе-лiкобактeрнiй шфекцп асоцiйована з дiею лшо-полюахарвддв (LPS) H.pylori, якi е потужними мeдiаторами запального процесу слизово! обо-лонки шлунка i зумовлюють перебп захворюван-ня. Спочатку в екстрацелюлярному просторi LPS зв'язуеться з лшополюахаридзв'язуючим бiлком (LBP), який функцiонуе як опсонш для солютаб-ного CD14 (sCD14). Комплекс LPS-LBP транспор-туеться до мембранозв'язаного CD14 (mCD14) для активаци сигнального шляху. Оскiльки mCD14 не мае внутрiшньоклiтинного сигнального домену, то клгтинна вiдповiдь на LPS залежить вiд трансмембранного TLR4. LBP каталiзуе зв'язування LPS iз протеином MD-2. У подальшому каскадi молекулярних подiй комплекс LPS/MD-2 взаемодiе з TLR4, викликаючи його димеризащю, збудження i запуск внутршньоклгтинних молекулярних шляхiв, активацiю таких факторiв транскрипци, як ядерний фактор кВ (NF-kB), активуючий проте'ш 1 (AP-1), iнтeрфeрон-рeгулюючi фактори (IRF), транслока-цiя яких у ядро клiтини i взаемодiя зi спeцифiчни-ми елементами ДНК обумовлюе посилення актив-носп експресп велико! сукупностi гeнiв, що беруть участь в оргашзаци запально! вiдповiдi, призводячи до продукци прозапальних цитоюнш, хeмокiнiв,
активованих кисневмiсних метаболтв та активних радикалiв азоту, формуючи "ГЦ-вщповщь. Збудження TLR4 призводить до цитодиференщювання Th1-клiтин, обумовлюючи розвиток макрофагаль-но-нейтрофiльного запалення [1, 2, 9].
Таким чином, штегральними складовими вро-джено! iмунноi вщповщ на iнфекцiю H.pylori е CD14, LBP, TLR4 i NF-kB.
Активоваш рецептори сiмейства TLR запуска-ють каскад адапторних i сигнальних молекул, що призводить до шдукцп вродженого й адаптивного iмунiтету. Активацiя TLRs призводить не тiльки до шдукцп запально! реакцп, але й до розвитку анти-ген-специфiчного адаптивного iмунiтету. TLR ре-гулюють активацiю вродженого iмунiтету, забез-печують взаемозв'язок з адаптивним iмунiтетом через антиген-презентуючi клггини. Адекватна TLR-асоцiйована вiдповiдь органiзму обумовлюе ефективну ерадикащю Helicobacter pylori, запобь гання розвитку хвороби, а в разi захворювання — видужання пащента. Однак дефiцитне збудження рецепторiв при взаемодй з лiгандами може стати основною причиною хрошзацй запалення, а над-мiрне — зумовити розвиток гостро! системно! за-пально! вщповщ або виникнення автоiмунного процесу [1, 8].
Аналiз структури гена TLR4 людини виявив 29 рiзних SNP, iз яких бiльшiсть розташованi в по-заклiтинних доменах, що забезпечують розтз-навання LPS, однак тгльки два з них пов'язанi зi змiною функцп вiдповiдi на LPS, насамперед SNP Asp299Gly. Мутацiя AG в позицй +896 гена, який кодуе TLR4, призводить до замши аспарапну на глiцин у положенш амiнокислоти 299 (Asp299Gly), змiнюючи структуру позаклггинного домену TLR4.
Мета дослвдження — визначення особливостей хелжобактерно! шфекцп у дггей iз полiморфiзмом ASP299GLY гена TLR4.
MorepiaA i методи
Пiд наглядом була 31 дитина (21 хлопчик та 10 дiвчаток) вжом вiд 9 до 17 роюв iз хронiчною гастро-дуоденальною патологiею (ХГДП), якi проходили обстеження та лiкування в умовах гастроентероло-гiчного вщдглення Комунального закладу «Дншро-петровська мiська дитяча клiнiчна лжарня № 1» Дншропетровсько! ОДА. Пащенти були розподiленi на двi групи залежно вiд наявностi гетерозиготного варiанта полiморфiзму ASP299GLY гена TLR4 — генотипу (Asp/Gly) та «дикого», нормального генотипу (Asp/Asp) гена TLR4. Групу контролю становили 95 практично здорових оаб iз бази генетичних зраз-кiв НД1 генетичних та iмунологiчних основ розвитку патологи та фармакогенетики ВДНЗУ «УМСА».
На участь у науковому дослщженш, яке проводили з дозволу локально! комгсп з бюетики ДЗ «ДМА МОЗ Укра!ни», було отримано iнформовану згоду батькiв пацiентiв.
Методи доЫдження: клшжо-анамнестичш данi; загальнi параклiнiчнi методи дослщження;
Клшнна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
фiброезофагогастродуоденоскопiя за загально-прийнятою методикою з узяттям бюптата (2) слизово! оболонки антрального вщдглу шлунка. Для щентифжаци Н.ру1оп-тфекцИ використо-вували: швидкий уреазний «Хелтл»-тест та ди-хальний «Хелж»-тест (ТОВ «АМА», Росiя, Санкт-Петербург); визначення в сироватцi венозно! кровi сумарних iмуноглобулiнiв (IgM, IgA, IgG) до Ag СаgА бiлка H.pylori методом iмуноферментного аналiзу («Вектор-Бест», Ро^).
Визначення полiморфiзму гена TLR4 Asp299Gly проводили методом полiмеразно'i ланцюгово! реакций (ПЛР) в НД1 генетичних та iмунних основ розви-тку патологи та фармакогенетики ВДНЗУ «УМСА» (м. Полтава). Матерiалом для дослщження була пе-риферiйна венозна кров. Геномну ДНК видгляли за допомогою комплекту для видiлення ДНК/РНК iз сироватки або плазми кровi («ЛитТех», Росiя). Полiморфну дiлянку Asp299Gly гена TLR4 ампль фiкували за допомогою полiмеразноi ланцюгово! реакц!! в 25 мкл реакцшно! сумiши, що мютила: 2,5 мкл 10 х Buf для амплiфiкащi; 2 мМ хлориду маг-нiю; 0,2 мМ кожного dNTP; по 66 нг праймерiв для Asp299Gly: F: 5'-GATTAGCATACTTAGACTACTA CCTCCATG-3', R: 5'-GATCAACTTCTGAAAAAG CATTCCCAC-3'; 2,5 од. ДНК-потмерази Tag; 20— 50 нг геномно! ДНК.
У пробiрки нашаровували 25 мкл мiнерального масла. Амплiфiкацiю проводили на амплiфiкаторi «Терцик» («ДНК-Технология», Москва). Для щен-тифжаци алелей проводили рестрикцiйний аналiз амплiконiв за допомогою ендонуклеази рестрикций Bsp19 I («СибЭнзим», Росiя). У результата рестрикций були отриманi фрагменти розмiром 263 bp та 222 bp. Продукти розщеплення полiморфно'i дь лянки гена виявляли за допомогою електрофорезу в 3% агарозному гелi в 1 х ТВЕ (50 мМ трис-Н3В03 та 2 мМ ЕДТА, pH 8.0) (протягом 2 годин при напрузi 2 V на 1 см гелю). Як маркер молекулярно! ваги ДНК використовували pBR322/Alu I. Гелi забарвлювали етвддумом бромiдом iз наступною вiзуалiзацieю результата в УФ-освiтленнi.
Рiвень експрес!! гена TLR4 визначали методом полiмеразно'i ланцюгово! реакци (ПЛР) у режимi реального часу в НД1 генетичних та iмунних основ розвитку патологи та фармакогенетики ВДНЗУ «УМСА». Видглення загально! РНК з клiтин слизово! оболонки шлунка (СОШ) проводили за допомогою комплекту реагента «РИБО-золь-В» (AmpliSens, Росiя). Для отримання кДНК в реакци обернено! транскрипци використовували праймер ол^о^!")^. Аналiзували експресiю гена TLR4 методом ПЛР у реальному час при наявност барвника SYBR Green I, шляхом вщносного кiлькiсного аналiзу. Як ре-ферентний ген використовували ген ß-актину. Для аналiзу даних застосовували вiдносний Ср-метод iз розрахунком за формулою ДСр = Ср (TLR4) — Срф-актину).
Рiвень NF-kB+ серед лiмфоцитiв (%) та макси-мальний рiвень експреси NF-kB+ визначали з вико-
ристанням в1дпов1дних моноклональних антитгл за допомогою проточно! цитофлюорометри в НД1 генетичних та !мунолопчних основ розвитку патологи та фармакогенетики ВДНЗУ «УМСА».
Метод твердофазного 1муноферментного аналь зу (ELISA) застосовували для ощнки концентраци в сироватщ кров1 sCD14, використовуючи ELISA test kit (Diaclone, Франц1я) (лаборатор1я «Д1агнос-тичний центр медично! академи», м. Дншропе-тровськ).
Статистичну обробку отриманих результата проведено за допомогою пакет1в комп'ютерних статистичних програм Statgraf, Matstat, Statistica 6.0. В1рог1дн1сть розб1жностей при розподш, вщ-м1нному в1д нормального, ощнювалася за допомогою критерш Манна — У!тн1. Оц1нку впливу часто-ти вар1ант1в генотип1в пол1морф1зму проводили за допомогою розрахунку епщемюлопчних показни-к1в — в1дносного ризику (ВР) та в1дношення шанс1в (ВШ) 1з визначенням 95% дов1рчого штервалу (Д1). Статистично значущими вважали вщмшносп при р < 0,05;
Результата та обговорення
Проведен! молекулярно-генетичн! дослщження показали, що серед здорових оаб 96,85 % (92) мали нормальний вар1ант (Asp/Asp) гена TLR4, гетеро-зиготний вар1ант за алеллю Gly пол1морф1зму гена TLR4 (Asp299Gly) — генотип Asp/Gly виявлено у 2,1 % (2) оаб, в 1,05 % (1) — гомозиготний генотип Gly/Gly (рис. 1).
Серед дггей !з хрошчною гастродуоденальною патолопею 83,87 % (26) мали «дикий» генотип Asp/ Asp, що в1рог!дно не вщр1зняеться вщ групи контролю (ВР = 0,86; ВШ = 0,11; P = 0,01). Гетерозиготний генотип Asp/Gly мали 16,13 % (5) дггей, що свщчить про високий ризик наявност! такого вар1анта не-синошм!чного нуклеотидного пол1морф1зму гена TLR4 в дггей, хворих на хрошчш запальш гастро-дуоденальн! захворювання (ВР = 7,92; ВШ = 8,85; Р = 0,01). Пащенти з гомозиготним генотипом за алеллю Gly не виявлеш. Можливо, це пов'язано з
Рисунок 1. Частота генотип1в гена TLR4 та пол 'морф 'зму Asp299Gly гена TLR4 серед дтей ¡з хрон1чною гастродуоденальною патолог'ею i здорових осб
Kaíhímhq neAiorpifl / Clinical Pediatrics
невеликою групою дослiджених або свiдчить про певне захисне значення наявностi такого генотипу в reroMi людини i може розглядатися як один Í3 фак-торiв стiйкостi до розвитку хронiчного запалення шлунка. S.B. Moura i спiвавт. [13] також вщ^чали низьку частоту зустрiчальностi генотипу Gly/Gly у хворих на хронiчнi гастрити д!гей (0,6—1,6 %), а в дослщжених дiтeй iз наявнiстю дуоденально! вираз-ки даний варiант нуклеотидного полiморфiзму гена TLR4 не видшявся в жодного пацieнта.
Нами проведено аналiз розподшу варiантiв SNP Asp299Gly гена TLR4 у дiтeй залежно вiд H.pylori-статусу. Так, при порiвняннi в дiтeй iз позитивним H.pylori-статусом питома вага гетерозиготного генотипу Asp/Gly була вищою, н1ж у пацieнтiв iз H.pylori-негативним статусом (17,4 та 12,5 % вщповщно, ВР = 1,39; ВШ = 1,48; 95% Д1 1,15-1,89; P = 0,75), що свщчить про тeндeнцiю до зростання ризику ш-фiкування H.pylori в дггей, якi мали мутантний генотип Asp/Gly (рис. 2).
«Дикий» генотип майже с однаковою частотою виявлявся в обох групах i не залежав вщ H.pylori-статусу (82,6 та 87,5 % вщповщно). Мутантний алель Gly також часпше рееструвався в груш дiтeй ¡з позитивним H.pylori-статусом, н1ж ¡з негативним (8,7 та 6,25 % вщповщно).
Отриманi результати вказують на важливу роль генотипу Asp/Gly в розвитку захворювань, виклика-них грамнегативними бактер1ями, зокрема H.pylori, оскшьки виявлена висока частота алeлi G та генотипу Asp/Gly серед пащенпв ¡з хелжобактер-асощйо-ваною хрошчною гастродуоденальною патологiею.
Найбiльш вивченим фактором патогенносп H.pylori е «острiвeць» патогeнностi гешв (Cag-PAI), вбудований у геном найбшьш вiрулeнтних штамiв H.pylori, та його маркер цитотоксин-асощйова-ний ген A (cytotoxic-associated gene) — CagA. CagA е одним ¡з найбшьш вщомих маркeрiв для cag PAI i предиктором патогенносп H.pylori [12]. У зв'язку з чим нами проаналiзовано наявнiсть генотипу та алелей SNP пол1морф1зму (Asp299Gly) гена TLR4
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
Ы- -ГШ
Asp/Asp Asp/Gly
Gly/Gly
Asp
Gly
□ H.pylori+ □ H.pylori
Рисунок 2. Частота генотипу та алелей SNP Asp299Gly гена TLR4 удтей залежно вд H.pylori-статусу
в дггей, шфжованих CagA-позитивними та CagA-негативними штамами H.pylori.
Серед H.pylori-позитивних дггей CagA-позитивний штам був виявлений у 95,65 % дггей i лише в 4,35 % — CagA-негативний. Частота «дикого» генотипу Asp/Asp домшувала в обох групах дггей, шфжованих як CagA-позитивними, так i CagA-негативними штамами. Гетерозиготний SNP Asp299Gly гена TLR4 (генотип Asp/Gly) виявлявся часпше в дней, шфжованих CagA-позитивними штамами H.pylori (17,4 %), нгж у пащенпв Гз CagA-негативним статусом (ВР = 1,07; Р = 0,87; ВШ = 0,73; 95% Д1 0,05-21,06; Р = 0,85; %2 = 0,70; Р = 0,40), але вщмшносп були статистично незначущими.
ПроаналГзовано особливосп експресГ! образроз-тзнаючого рецептора TLR4 у бюптап слизово! обо-лонки шлунка та ядерного фактора kB (NF-kB+) на лГмфоцитах, рГвня концентрацп ^К4-аксесуарно! молекули розчинного CD14 (sCD14) у сироватщ кровГ залежно вгд SNP Asp299Gly гена TLR4.
РГвень експресп TLR4 у бюптап СОШ дгтей Гз гетерозиготним Asp/Gly варГантом SNP Asp299Gly був вГропдно нижчим, нгж Гз генотипом Asp/Asp, та становив вщповщно 0,57 ± 0,06 i 1,10 ± 0,09 (Pu < 0,05).
Глжопротеш CD14 — розчинна форма, локаль зований у плазмГ i забезпечуе взаемодш LPS H.pylori з немГело!дними клiтинами (зокрема, ештелюцита-ми СОШ). При порГвнянш показниюв рГвня концентрацп розчинного sCD14 вiдмiчена ¡¡¡х вГропд-на вщмшшсть у групах залежно вщ варiанта SNP Asp299Gly гена TLR4. Так, у пащенпв Гз генотипом Asp/Gly рееструвалися бГльш низью рГвш концентрацп sCD14, н1ж у дГтей Гз «диким» генотипом Asp/Asp (2669,20 ± 506,66 нг/мл та 3239,46 ± 251,74 нг/мл; Pu < 0,05).
Максимальний рГвень експресп ядерного фактора NF-kB+ на лГмфоцитах був вищим у дней Гз генотипом Asp/Gly, н1ж Гз варГантом Asp/Asp, але отри-маш даш були вГрогщно не значущими (вщповщно 0,73 ± 0,08 та 0,67 ± 0,03; Pu > 0,05).
Узагальнюючи вищенаведеш результати, необ-хщно зазначити, що в дней Гз генотипом Asp/Gly SNP Asp299Gly гена TLR4 вщзначалося зниження експресГ! TLR4 у бюптап СОШ i рГвня водорозчин-ного sCD14 при збереженнГ виражених запальних змш слизово! оболонки. В умовах низько! концен-трацГ! sCD14 LPS H.pylori взаемодГе з mCD14, що в подальшому призводить до утворення комплексу LPS/TLR4/MD2 i збудження прозапальних вну-тршньоклГганних шляхГв, насамперед активацГ! ядерного фактора NF-kB+. НаявнГсть у дГтей гетерозиготного варГанта SNP Asp299Gly гена TLR4 (генотип Asp/Gly), ГмовГрно, обумовлюе порушен-ня експресГ! TLR4 у бюптап СОШ, продукцГ! водо-розчинного sCD14 i сприяе ГнвазГ! H.pylori. Також можна припустити, що запуск запального процесу здшснюеться через активащю й Гнших внутршньо-клГтинних молекулярних шляхГв, можливо, NOD-асоцГйованих.
%
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
Висновки
1. Серед дiтeй iз хрошчними запальними гастро-дуоденальними захворюваннями вiрогiдно частiшe, нiж у групi здорових осiб, зустрiчаеться генотип Asp/Gly SNP Asp299Gly гена TLR4.
2. Наявшсть у дiтeй генотипу Asp/Gly SNP Asp299Gly гена TLR4 зумовлюе схильшсть до шфь кування H.pylori.
Список л1тератури
1. Абатуров А.Е., Волосовец А.П., Юлиш Е.И. Инициация воспалительного процесса при вирусных и бактериальных заболеваниях, возможности и перспективы медикаментозного управления. — Харьков: Новое слово, 2011. — 344 с.
2. Абатуров О.С, Герасименко О.М. Модуляцы активностi TLR4 епiтелiоцитiв слизовог оболонки шлунка при хелжобактер-нш шфекци // Современная педиатрия. — 2009. — № 6(28). — С. 141-146.
3. Роль полiморфiзму Toll-подiбногорецептора 4ASP299GLY у розвитку бактерiальних шфекцш, що передаються статевим шляхом / 1змайлова О.В., Шликова О.А., Боброва Н.О., Кай-дашев 1.П. // Проблеми екологи та медицини. — 2009 — Т. 13, № 5-6. — С. 3-6.
4. Amieva M.R., El-Omar E. Host bacterial interaction in Helicobacter pylori infection // Gastroenterology. — 2008. — V. 134, Issue 1. — P. 306-323.
5. Backert S, Selbach M. Role of type IV secretion in Helicobacter pylori pathogenesis //Cell. Microbiol. — 2008. — V 10(8). — P. 1573-81.
6. Collins F., McKusick V. Implication ofthe Human Genome Project for medical science// JAMA. — 2001. — Vol. 285. — P. 540-544.
7. El-Omar E.M., Ng M.T., Hold G.L. Polymorphisms in Toll-like receptor genes and risk of cancer // Oncogene. — 2008. — V. 27. — P. 244-252.
8. Gastrointestinal symptoms and Helicobacter pylori infection in school-age children residing in Porto Torres, Sardinia, Italy / Maria P. Dore, Giuseppe Fanciulli, David Y. Graham, Giuseppe Realdi, Paolo A. Tomasi, Giuseppe Delitala, Hoda M. Malaty // Helicobacter. — 2012. — V. 17(5). — P. 369-73.
9. Host innate immune receptors and beyond: making sense of microbial infections/Ishii K.J., Koyama S., Nakagawa A., Coban C., Akira S. // Cell Host Microbe. — 2008. — V. 3, № 6. — P. 352-63.
10. Initial sequencing and analysis of the human genome / Lander E.S., Linton L.M., Birren B. et al. // Nature. — 2001. — Vol. 409. — P. 860-921.
11. Masood E. As consortium plans free SNP map of human genome//Nature. — 1999. — Vol. 398. — P. 545-546.
12. Tegtmeyer Nicole, Wessler Silja, Backert Steffen. Role of the cag pathogenicity island encoded type IV secretion system in Helicobacter pylori pathogenesis // FEBS J. — 2011. — V. 278(8). — P. 1190-1202.
13. Toll-like receptor (TLR2, TLR4 and TLR5) gene polymorphisms and Helicobacter pylori infection in children with and without duodenal ulcer / Moura S.B., Almeida L.R., Guerra J.B., Rocha G.A., Camargos Rocha A.M., Melo F.F., Correa-Oliveira R., Bittencourt P., Carvalho S.D., Magalhaes Queiroz D.M. //Microbes Infect. — 2008. — V. 14-15. — P. 1477-83.
OTpuMaHO 30.06.13 □
Абатуров А.Е.Герасименко О.Н.1, Шлыкова O.A.2, Кайдашев И.П.2
^Государственное учреждение «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины»
2НИИ генетических и иммунологических основ развития патологии и фармакогенетики, Высшее государственное учебное заведение Украины «Украинская медицинская стоматологическая академия», г. Полтава
ГЕНЕТИЧЕСКИЙ ПОЛИМОРФИЗМ ASP299GLY ГЕНА ТОЛ-ПОДОБНОГО РЕЦЕПТОРА 4 У ДЕТЕЙ С ХЕЛИКОБАКТЕРНОЙ ИНФЕКЦИЕЙ
Целью исследования было определение особенностей хеликобактерной инфекции у детей с полиморфизмом ASP299GLY гена толл-подобного рецептора 4 (TLR4,).
Методы. Под наблюдением находился 31 ребенок в возрасте от 9 до 17 лет с хронической гастродуоденальной патологией. Группа контроля — 95 здоровых лиц.
Результаты. Среди детей с хронической гастродуоденальной патологией гетерозиготный генотип Asp/Gly имели 16,13 % детей, что превышает показатели в группе контроля (Р = 0,01). Показано, что у детей с положительным H.pylori-статусом частота гетерозиготного генотипа Asp/Gly была выше, чем у пациентов с H.pylori-отрицательным статусом (17,4 и 12,5 % соответственно; ОШ = 1,48; Р = 0,75). Среди Hpylorz'-позитивных детей гетерозиготный генотип Asp/Gly регистрировался чаще у детей, инфицированных CagA-позитивными штаммами H.pylori, чем у пациентов с CagA-отрицательным статусом (Р > 0,5). Доказано, что у детей с генотипом Asp/Gly полиморфизма гена TLR4 отмечалось снижение экспрессии TLR4 в биоптате слизистой оболочки желудка и уровня водорастворимого sCD14 при сохранении выраженных воспалительных изменений слизистой оболочки (P^ < 0,05).
Заключение. Среди детей с хроническими воспалительными гастродуоденальными заболеваниями достоверно чаще, чем в группе здоровых лиц, встречается генотип Asp/Gly SNP Asp299Gly гена TLR4. Наличие у детей генотипа Asp/Gly обусловливает предрасположенность к инфицированию H.pylori.
Ключевые слова: хеликобактерная инфекция, полиморфизм ASP299GLY гена TLR4, дети.
AbaturovO.Ye.1, Gerasymenko O.M.1, Shlykova O.A.2 Kaidashev I.P.2
1State Institution «Dnipropetrovsk Medical Academy of Ministry of Public Health of Ukraine», Dnipropetrovsk
2Research Institute of Genetic and Immunological Basis for the Development of Pathology and Pharmacogenetics of Higher State Educational Institution of Ukraine «Ukrainian Medical Stomatological Academy», Poltava, Ukraine
GENETIC POLYMORPHISM OF TOLL-LIKE RECEPTOR 4 ASP299GLY GENE POLYMORPHISM IN CHILDREN WITH HELICOBACTER PYLORI INFECTION
Summary. The objective of the study was to determine the characteristics of H.pylori infection in children with Toll-like receptor 4 (TLR4) ASP299GLY gene polymorphism.
Methods. 31 children aged 9 to 17 years with chronic gastro-duodenal pathology were observed. The control group included 95 healthy individuals.
Results. Among children with chronic gastroduodenal pathology, 16.13 % had heterozygous genotype Asp/Gly, which is higher than in the control group (P = 0.01). It was shown that in H.pylori positive children the frequency of the heterozygous genotype Asp/Gly was higher than in H. pylori negative patients (17.4 and 12.5 %, respectively, OR = 1.48; P = 0.75). Among H.pylori positive children heterozygous genotype Asp/Gly was detected more frequently in children infected with CagA-positive strains of H.pylori, compared to patients with CagA-negative status (P > 0.5). It is proved that in children with TLR4 ASP299GLY gene polymorphism a decrease in the expression of TLR4 in biopsy sample of the gastric mucosa and water-soluble sCD14 levels was observed, together with prominent inflammatory mucosal changes (Pu < 0.05).
Conclusion. Among children with chronic inflammatory gastroduodenal diseases, genotype Asp/Gly SNP Asp299Gly of the gene TLR4 is observed significantly higher than in healthy population. Presence of genotype Asp/Gly in children predisposes to contamination with H.pylori.
Key words: Helicobacter pylori infection, TLR4 ASP299GLY gene polymorphism, children.
