CC BY
12УДК 633. 14. «324» 631.527.1. 541
ГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НОВОГО ДОНОРА УЛЬТРАКО-РОТКОСТЕБЛОСТ1 Й В1ДСУТНОСТ1 ВОСКОВОГО ПОКРИВУ ЖИТА
ОЗИМОГО (8ееа!е сегеа1е Ь.).
Вiкт. В. Скорик, доктор сльськогосподарських наук, Волод. В. Скорик, кандидат сльськогосподарських наук, Н. В. Симоненко, науковий спiвробiтник, О. П. Скорик, старший лаборант
Носвська селекцйна досл'дна станця Чершг'вського нституту АПВ НААНУ
Удосконалення селекцп зернових потребуе розширення генетичноТ рiзно-маытност вихщного матерiалу. Впевнено прогнозувати селекцiйну цiннiсть будь-якоТ вихiдноТ батькiвськоТ форми можна лише у тому випадку, коли вiдомi ТТ гене-тичнi особливостi. Комплементарнiсть цiнних ознак складно накопичувати простою пбридиза^ею. Ознаки вступають у комплекснi динамiчнi зв'язки мiж собою, причому генетична змiна одыеТ незворо-тно впливае на низку Ыших. Тому селек-цiонер мусить добирати найбтьш збала-нсованi за комплексом ознак генотипи. Цей факт представляе Ытерес у зв'язку з можливютю непрямоТ оцiнки ознак бажа-них для селекцiонера [1].
Пщвищення вимог до рiвня доско-налшого вивчення вихiдного матерiалу, описане Бороевичем, поступово привело до появи проблеми донорiв у селекцiТ ро-слин i сприяло переходу до пiдбору пар для спрямованих схрещувань на основi концепцiТ ознаки, що, у свою чергу, збн льшило потреби у вщповщному вихщно-му матерiалi [2]. Для характеристики ба-тьювських форм, якi мають високий рн вень розвитку селекцiйноТ ознаки, почали широко використовувати термЫи „джере-ло" i „донор", часто застосовуючи Тх як синонiми. Однак селекцiйна практика швидко довела, що лише деяк з видiле-них за фенотипом зразки забезпечують швидке отримання очкуваних результа-тiв при залученнi Тх до схрещування. Розмежування поняття джерело-донор пропонував I. В. Яшовський [3]. Ч^ке ви-значення термiна „донор" дав Т. Я. Зару-
байло: „донор" означае „даючий", „дару-ючий" [4]. Тому донорами почали назива-ти зразки або лiнiТ з високими показника-ми ознаки, яку схрещуванням можна по-рiвняно легко передавати Ышим сортам за умови, що вони не успадкують разом з нею небажаних ознак, вщ яких важко або нав^ь неможливо буде звiльнитися без одночасноТ втрати корисноТ ознаки. Однн ею з обов'язкових умов для включення кращих зразкiв-джерел у число донорiв мае бути наявнiсть вiдповiдноТ Ыформацп про Тхню генетичну природу.
Методика дослщжень. У процесi селекцiТ видтено константну форму жита зi спадковою вiдсутнiстю воскового по-криву на листку i стеблi, детермiнантну рецесивним алелем гена - wc у гомозиготному станк У 2008 р. вобрано 50 кон-стантних за цими ознаками рослин, про-аналiзовано Тх з десяти ктькюних ознак i пiд урожай 2009 р. виаяно на просторово iзольованiй дiлянцi. З кожноТ сiм'Т рендо-мiзовано проаналiзовано не менше десяти рослин.
Проведено генетико статистичний аналiз середых арифметичних (Х±зх), се-реднiх квадратичних (3±з5 ), коефщен^в мiнливостi (У±э„ ), фенотипiчних (гР) i ге-нетичних кореляцiй (гс), коефiцiентiв ус-падковування у широкому (Н2) i вузькому розумiннi (И2) [5-11].
Результати дослщжень. У табл. 1 наведен генетико статистичн параметри селекцмних ознак створеного джерела короткостеблост з вiдсутнiстю воскового покриву на листках i стеблах - Р8Н1-3Н1-3wcwc. Висота рослин нового зразка ви-
явила низьку фенотитчну i генетичну мЫливють (V < 10%), що характеризуе ознаку як бiологiчно вирiвняну. Показни-ки успадковування у широкому (Н2 = 0,8790***) i вузькому (|-|2 = 0,7218***) розу-мiннi висоти рослин виявилися високими. Це свщчить про значну зумовленють висоти рослин генетичними чинниками створеного зразка короткостеблост i вщ-сутностi воскового покриву. Переважаю-чий вклад у генетичну зумовленють висоти рослин вносять адитивн чинники. Разом з тим ютотний вплив на висоту рослин проявляють i неадитивнi чинники, якi можуть зумовлювати гетерозисний ефект через гетерозиготнiсть. Тому при доборах необхщно проводити оцЫку нащадкiв методом педiгрi з ретельною перевiркою результатiв селекцiT у час i, бажано, у просторк
Продуктивна кущистiсть за абсо-лютними значеннями iстотно (Р0,001) вщ-рiзняeться по роках дослiджень, що свщчить про значний вплив умов навколиш-нього середовища на ознаку. Вщносы показники мЫливост на фенотитчному i генетичному рiвнях були високими (V > 20%). Ампл^уда варювання продуктив-ноТ кущистостi вдвiчi перекривала найни-
жчий варiант. Коефiцieнт успадковування в широкому розумЫы (Н2 = 0,9087***) ви-явився високим, що свщчить про ютотний вплив на продуктивну кущистють генети-чних чинниюв на фонi мiнливих умов середовища. Коефщент успадковування у вузькому розумЫы був помiрним (I2 = 0,4228).
Середня довжина колоса у нового зразка короткостеблост з вщсутнютю воскового покриву по роках дослщжень рiз-нилася (Р0,05). Коефщент фенотипiчноT мiнливостi (Vp = 23,07%) у 2,84 раза ви-явився бтьшим вiд генотипного (VG = 8,13%). На довжину колоса у нового зразка жита ютотно впливали умови середовища, разом з тим на Тхньому фон гене-тичн чинники також проявляли ютоты коефiцieнти успадковування (Н2 = 0,7169**, |-|2 = 0,5678 вщповщно).
Аналiз числа квiток у колос створеного джерела з господарсько-цЫними генетично маркерованими ознаками жита вказуе на iстотнiсть прояву середньоТ арифметичноТ (Р0,001), залежно вiд умов середовища у 2008 i 2009 рр. Генотипна мЫливють довжини колоса = 4,8%) на фон фенотипiчноT (VP = 8,26%) виявила-ся майже вдвiчi меншою (табл. 1).
Таблиця 1
Генетико статистичн параметри селекцiйних ознак джерела коросткостеблост
з вщсутнютю воскового покриву (F8Hl-3Hl-3wcwc, 2009 р.)
Прим1тка. , I ютотно при Р005, Р001 I Р0001 р1внях в1дпов1дно.
Ознаки Х±Эх V±Sv 11т Н2 I2
Висота Р 84,50±0,88 8,35±0,41 73 - 84 0,8790"" 0,7218"
рослин, см О 76 , 1 7 ±0 , 75 8,83±0,55 71 - 86
Продуктивна Р 9,50±0,21 28,66±2,28 6 - 13 0,9087"" 0,4228
кущистють, шт. О 11,17±0,18 20,77±3,00 7 - 13
Довжина Р 13,83±0,30 23,07±2,66 12 - 15 0,7169" 0,5678*
колоса, см О 12,67±0,42 8,13±1,35 11 - 14
Число квтек Р 71,33±0,40 8,26±1,39 64 - 80 0,6044* 0,4260
у колоа, шт. О 68,67±0,35 4,08±1,18 66 - 74
Число зерен Р 66,33±0,55 9,42±1,42 61 - 73 0,8347" 0,7871"
у колоа, шт. О 60,83±0,33 9,39±1,71 56 - 67
Озерненють Р 93,00±0,65 6,68±0,93 88 - 99 0,4680 0,4504
колоса, % О 88,67±0,42 4,35±1,26 79 - 93
Щтьнють Р 2,58±0,07 6,59±1,19 2,4 -2,8 0,8858*** 0,3572
колоса О 2,75±0,06 5,82±0,68 2,6 -3,0
Маса зерна Р 1,92±0,12 33,33±1,63 1,56-2,95 0,3518 0,2991
з колоса, г О 2,01 ±0,14 17,41±1,03 1,62-2,54
Маса зерна Р 17,43±0,22 31,15±2,01 10,9-27,1 0,5210* 0,2052
з рослини, г О 21,52±0,52 11,43±2,30 18,5-24,6
Маса 100 зерен Р 3,77±0,15 13,97±2,04 3,2 -4,2 0,6644* 0,3769
з рослини, г О 3,15±0,18 9,55±1,76 2,7 - 3,9
Коефiцieнти успадковування числа квтек у колосi в широкому i вузькому розумiннях виявилися досить високими (Н2 = 0,6044* I ||2 = 0,4260).
По роках дослщжень встановлена iстотна (Р0,001) вiдмiннiсть за середньою арифметичною числа зерен у колоск МЫ-ливють числа зерен у даного зразка пе-реважно зумовлена генотипними чинни-ками, про що свiдчать коефщенти спад-кування в широкому (Н2 = 0,8347**) i вузькому (I2 = 0,7871**) розумiннях. Генетична мЫливють озерненостi колоса зумовлена адитивними факторами i стратегiя покра-щення ознаки на найближчу перспективу мае фунтуватися на прямому доборi.
Щтьнють колоса генетично спорн днена з важливими характеристиками врожайностi жита. Переважна частина ге-нетичноТ мiнливостi щтьност колоса ви-значена неадитивними чинниками. Пря-мий добiр на збтьшення або зменшення щiльностi колоса буде утрудненим осю-льки частка адитивноТ компоненти порiв-няно невисока i замаскована дiею неади-тивних геыв у гетерозиготному станi. За проявом середньоТ арифметичноТ маси
зерна з колоса у рiзнi роки дослщжень ютотноТ вiдмiнностi не встановлено. Роз-подiл маси зерна з колоса вщбувався за типом негативноТ асиметрп, коли витяг-нута частина кривоТ знаходилася злiва, а мода виявилася змщеною вiд середньоТ арифметичноТ вправо (Х < Мо). Коефiцiе-нти успадкування маси зерна з колоса у даного зразка жита помiрнi (Н2 = 0,3518 I ||2 =0,2991).
Крупнють зерна в нашому випадку визначалася масою 100 зерен з кожноТ рослини. По роках дослiджень маса 100 зерен з рослини ютотно варювала (Р0,05). Коефiцiенти фенотипiчноT = 13,97%) i генотипноТ = 9,55%) варiацiй рiзнили-ся мiж собою неiстотно. Але основний вклад у фенотитчну мiнливiсть маси 100 зерен з рослини вносили генетичн чин-ники. Коефiцiенти успадкування в широкому (Н2 = 0,6644*) i вузькому (I2 = 0,3769) розумiннях свiдчать про перева-жну дiю адитивних чинникiв на крупнють
зерна нового зразка жита.
Маса зерна з рослини - Ытегра-льна ознака складових продуктивное^ зерна жита. В дослщженнях маса зерна з рослини проявила ютотну (Po,ooi) вщмЫ-нють. Коефiцieнти фенотипiчноT варiацiT (VP = 31,15%) у 2,7 раза виявилися ви-щими вiд генотипних (VG = 11,43%). Тоб-то, умови середовища ютотно впливали на прояв маси зерна з рослини у нового зразка жита. Частота розподту маси зерна з рослини виглядае, як крива з негативною асиметрieю (X < Mo). Коефщенти успадкування в широкому (H2 = 0,5210) виявилися помiрними, а в вузькому (h2= 0,2052) розумЫы - низькими. Це означае, що прямий добiр за масою зерна з рос-
лини буде неефективним, осктьки частка адитивноТ варiанси в загальному генетич-ному варюваны невисока.
Для повнiшоТ характеристики нового джерела домЫантноТ короткостеб-лост i рецесивноТ вiдсутностi воскового покриву на листках i стеблах жита озимого проведено аналiз фенотитчних (табл. 2) i генотипних (табл. 3) парних коефще-нтiв кореляцп (Р) мiж десятьма ктькюни-ми ознаками. У табл. 2 позитивы фено-титчы кореляцiТ висоти рослин встанов-лено з масою зерна з рослини, числом квтек i зерен у колосi. Фенотипiчнi коре-ляцiТ висоти рослин з довжиною колоса, масою зерна з колоса i масою 100 зерен з рослини проявлялися нестабтьно.
Таблиця 2
Фенотитчш коефiцieнти кореляцп кiлькiсних ознак короткостеблового жита з вщсутнютю воскового покриву Hl-3Hl-3wcwc (2008 р. - верхнш, 2009 р. - нижнiй рядок)
Ознаки Продуктивна кущистють, шт. Довжина колоса, см Число квтек у колоа, шт. Число зерен у колоа, шт. Озерненють колоса, % Щтьнють колоса Маса зерна з колоса, г. Маса зерна з рослини,г Маса 100 зерен з рослини,г
Продуктивна кущистють, шт. 0,17 0,57* 0,39** 0,76*** 0 74*** 0 77*** 0,67*** 0,59*** 0,09 0,34* -0,25 -0,37* 0,70*** 0,01 0,81*** 0,90*** 0 74*** 0,36*
Довжина колоса, см 0,06 0,86** -0,32* 0,19 -0,30* 0,18 0,05 0,09 -0,70*** -0,92*** -0,56*** -0,81*** 0,38** 0,53*** 0,08 0,01
Число квтек у колоа, шт. 0,38** 0,57*** 0,38** 0,39** 0,01 0,08 -0,30* -0,82*** 0,23 0,51*** 0,25 0,67*** 0,05 0,48***
Число зерен у колоа, шт. 0,90*** 0,75*** 0,07 0,38** 0,09 -0,13 0,79*** 0,31* 0,40** 0,59*** 0,40*** 0,58***
Озерненють колоса, % 0,50*** 0,90*** -0,22 -0,22 0,81*** 0,18 0,58*** 0,20 0,03 0,10
Щтьнють колоса -0,29 -0,14 0,29* -0,00 0,53*** -0,05 -0,70*** -0,30*
Маса зерна з колоса, г 0,26 0,87*** -0,38** -0,23 0,31* -0,10
Маса зерна з рослини,г 0,50*** 0,00 0,40** 0,27*
Маса 100 зерен з рослини, г 0,31** 0,36**
Прим1тка. * ** *** |стотн1 при Р005 = 0,2875; Р001 = 0,3721; Р0, 001 = 0,4648 вщповщно.
Аналiзом генотипних кореляцiй (табл. 3) висоти рослин батьюв встанов-лено високу позитивну кореляцiю з чис-
лом квтек у колоа (rG =0,68***), масою зерна з рослини (rG = 0,76***), помiрну з числом зерен у колоа (rG = 0,57**) i масою
зерна з колоса (гс = 0,41**) прямих наща-дюв (сiмей). Позитивний напрям i абсо-лютнi значення фенотитчних кореляцiй спiвпадають з генотипними по висот ро-слин у батьюв i вказаними ознаками у нащадюв, тобто Tхнiй ефект визначаеться плейотропною дiею генiв. У зв'язку з цим селекцiя на зменшення висоти рослин жита передбачае ютоты труднощi, пов'я-занi з необхщнютю одночасного збть-шення числа зерен у колоа, маси зерна з колоса i рослини. Зразок - джерело коро-ткостеблостi й вщсутност воскового по-криву необхiдно залучати до спрямова-них схрещувань з донорами високого числа зерен у колоа, маси зерна з колоса i рослини, з метою знаходження кросове-рних рослин зi сполученням бажаних ознак у пбридних нащадюв.
Фенотитчы кореляцiT (табл. 2) продуктивно'!' кущистост стабiльно за два
Генетичш коефiцieнти кореляцп кт з вiдсутнiстю воскового п
роки дослiджень виявилися негативними з щтьнютю, масою зерна з колоса (Р0,001) i позитивними з масою зерна з рослини. Висока позитивна фенотитчна кореля^я мiж продуктивною кущистiстю встановле-на з довжиною колоса (2009 р.), а низька негативна - з числом квтек i зерен у колоа (2008 р).
Генотипы кореляцп продуктивно!' кущистост (табл. 3) не завжди узгоджу-валися за напрямом i абсолютними зна-ченнями iз фенотипiчними. Продуктивна кущистють вихiдних батькiвських рослин iз селекцмними ознаками нащадкiв проявила дещо iншi генетичнi кореляцiT як за напрямом, так i за величиною. Встанов-лена висока негативна генетична коре-ляцiя продуктивно! кущистостi батьюв з масою 100 зерен нащадюв (гс = - 0,69***) i
Таблиця 3 ознак короткостеблового жита Hl-3Hl-3wcwc (2009 р.)
\ Батьки .м О ГО I .т аш н, вь м го ° 1 «о 1 Я е! ш , * о оо ен .шт рш со 0 оо ь ст % го" о. Я ь п Я Маса зерна з колоса, г Маса зерна з Рослини, г Маса 100 зерен з рослини,г
Нащадки \ ол о ио Вр и ощ г ^ Пк £ £ £ ° Дк лл со ик Чу лл со ик Чу р зл О § .Е ё
Висота 0,36 0,14 0,27 0,68 0,57 0,44 0,15 0,41 0,76 0,06
рослин, см
Продуктивна -0,23 0,21 -0,56 -0,52 0,24 -0,23 0,51 0,11 0,04 -0,69
кущистють, шт.
Довжина коло- 0,36 0,42 0,28 0,26 0,18 0,11 -0,17 -0,11 0,36 -0,03
са, см
Число квтек 0,56 0,42 0,61 0,21 0,78 0,52 -0,03 0,04 0,61 0,23
у колоа, шт.
Число зерен 0,84 0,69 0,73 0,71 0,39 0,64 -0,58 -0,05 0,62 0,04
у колоа, шт.
Озерненють 0,35 0,70 0,43 -0,16 0,27 0,22 -0,69 -0,63 0,17 -0,37
колоса, %
Щтьнють -0,20 -0,49 -0,15 0,24 0,34 0,25 0,18 0,46 -0,45 0,52
колоса
Маса зерна з 0,87 0,36 0,65 0,86 0,85 0,61 -0,33 0,15 0,60 0,45
колоса, г
Маса зерна з 0,63 0,22 0,10 0,23 0,47 0,59 0,03 0,16 0,10 -0,38
рослини,г
Маса100зерен з 0,32 -0,85 -0,31 0,64 0,35 0,15 0,84 0,78 0,33 0,19
рослини,г
Прим1тка. Р005 = 0,2875; Р001 = 0,3721; Р0001 = 0,4648.
навпаки, висока негативна генетична ко-реля^я батьювських рослин масою 100 зерен з продуктивною кущистютю нащад-юв (гс = - 0,85***). Очевидно, що така вза-емозалежнiсть мiж продуктивною кущис-тiстю i крупнютю зерна у джерела Hl-3Hl-3wcwc зумовлена плейотропною дiею генiв. При цьому селек^я на одно-часне генетичне збтьшення вказаних двох ознак ютотно утруднювалася. Необ-хiдно було знаходити компромюы гене-тичнi рiшення для ефективного поеднан-ня в одному генотип цих двох ознак. На початкових етапах добору можна засто-сувати стратегю збiльшення маси 100 зерен використанням адитивних чинни-юв, а на заключних етапах селекцмного циклу збiльшення продуктивно! кущисто-ст вирiшувати за рахунок домiнантних i епiстатичних генiв.
Мiж продуктивною кущистютю i довжиною колоса фенотипiчна кореляцiя була високою i позитивною, але генотип-на кореляцiя (гс = -0,56***) мiж цими озна-ками виявилася помiрно негативною [24].
Довжина колоса проявила стабн льнi позитивы ютоты фенотипiчнi асо^а-цп з числом квтек i зерен у колоа, масою зерна з колоса i рослини, а також з крупнютю зерна i негативну - з щiльнiстю колоса (табл. 2). Аналiз генетичних кореля-цiй довжини колоса батькiвського поко-лiння виявив лише одну ютотну позитив-ну невисоку кореляцiю з масою зерна з рослини нащадюв (гс = 0,36*). Решта фе-нотипiчних кореляцiй при генетичному аналiзi не проявилася. Але вплив селек-цiйних ознак батькiв на прояв довжини колоса прямих нащадюв змЫював гене-тичну ситуацiю. Так, на довжину колоса нащадюв iстотно впливало число квтек (гс = 0,61***) i зерен (гс = 0,73***), озерне-нiсть колоса (гс = 0,43**) i маса зерна з колоса (гс = 0,65***). Таким чином, вира-ження довжини колоса у джерела жита Hl-3Hl-3wcwc залежить вщ прояву вказаних ознак у рослин попереднього бать-ювського поколiння.
Мiж числом квiток i зерен у колосi (табл. 2) встановлена стабiльна за роками висока позитивна фенотитчна коре-ля^я (Р < 0,001). Генотипнi кореляцп вказаних ознак мiж батьками i нащадками виявилися також позитивними (гСор =
0,78 i rGpo = 0,71 ), що свщчить про плейотропю Mix цими двома характеристиками (табл. 3). Добiр батьювських рослин за числом квтек у колосi перед початком кв^ування приводила до збтьшен-н я числа зерен у колоа прямих нащадюв даного зразка жита.
Незважаючи на те, що озерненють колоса - похщна вiд числа зерен у колоа фенотитчы кореляцп мiж ними невисокi i нестабтьы по роках. Mix числом квтек батькiв i озерненiстю колоса нащадюв встановлена помiрна позитивна кореля-^я (rG = 0,52***). Селекцмне збтьшення числа квтек у колосi батьюв привело до збiльшення маси зерна з рослини (rG = 0,61***), а також позитивно впливало на крупнють зерна нащадюв.
Генетична кореля^я батькiвських рослин числа зерен у колоа (rG = 0,71***), маси зерна з колоса (rG =0,86***) i маси 100 зерен з рослини (rG =0,64***) сприяла збтьшенню числа квiток у колосi прямих нащадюв.
Фенотипiчнi кореляцiT числа зерен у колоа були позитивними з озерненютю колоса, але неадекватними за абсолют-ними значеннями з масою зерна з колоса i рослини. Число зерен у колоа бать-ювських рослин проявило високi позитив-н асоцiацiT з озерненiстю колоса (rG = 0,64***) i масою зерна з рослини (rG = 0,62***). Генетична кореля^я числа зерен зi щiльнiстю колоса помiрно негативна. Знання генетичних кореляцм сприяе ви-конанню концепцiT одночасного селекцй ного покращення ознак при використанн нового джерела короткостеблост i вщсу-тностi воскового покриву.
На число зерен у рослин нащадюв позитивно впливали щтьнють колоса (rG = 0,34*), маса зерна з колоса (rG = 0,85***) i рослини (rG = 0,47***), а також маса 100 зерен з рослини (rG = 0,35*) вихщних ба-тькiвських рослин, що потрiбно селекцiT.
Озерненiсть колоса проявила не-стабiльнi по роках дослщжень фенотипн чнi кореляцiT з масою зерна з рослини (позитивну) i з масою 100 зерен з рослини (негативну). Генетична кореля^я мiж озерненютю i масою зерна з колоса виявилася плейотропною позитивною (rGop = 0,63*** i rGpo = 0,61***; offspring - нащадки; parents- батьки), а зi щiльнiстю колоса -
негативною (rG = 0,69***). Окремо необхщ-но обговорити кореляцю Mix озерненютю колоса i крупнiстю зерна у нового джере-ла короткостеблостi з вщсутнютю воскового покриву. Фенотитчы кореляцп' в 2008 i 2009 рр., незважаючи на рiзнi абсолюты значення, виявилися негативни-ми. Генетична кореля^я озерненостi ви-хщних батькiвських рослин масою 100 зерен нащадюв також негативна (rG = -0,37**).
Кореляцп' Mix щтьнютю i масою зерна з колоса в одному поколЫы в рiзнi роки дослiджень за абсолютними зна-ченнями коливалися вiд низьких до висо-ких (rP = 0,26 i rP = 0,87***). Генетичн кореляцп' мiж цими ознаками виявилися по-мiрними (rGop = 0,46*** i rGpo = 0,33*). Вста-новлено плейотропний ефект мiж щтьнн стю i масою 100 зерен з рослини (rGop = 0,52*** i rGpo = 0,84***). Щiльнiсть колоса сама по œ6i не елемент продуктивностi, але може використовуватися в практична селекцп' для непрямого добору на продуктивнють колоса, крупнiсть зерна i вщсутнють воскового покриву в джерелах короткостеблостк
Плейотропний ефект встановлено мiж масою зерна з колоса i масою 100 зерен з рослини (rGop = 0,45** i rGpo = 0,78***). Така асо^а^я вказаних ознак ствпадае з концепцieю селекцмного вдо-сконалення нового джерела жита. Маса зерна з колоса батьюв сприяе збтьшен-ню маси зерна з рослини нащадюв (rG = 0,60***), але селекцмне збiльшення маси зерна з рослини батьюв буде мало спри-яти збiльшенню маси зерна з колоса на-щадюв (rG = 0,16). У цьому випадку про-явився ефект генетичного зчеплення ознак, який у практична селекцп викори-стовувати буде проблематично.
Мiж крупнiстю зерна батьюв i масою зерна з рослини нащадюв встановлено невисокий ефект плейотропп (rGop = 0,38** i rGpo = 0,33*). Для практично!' селекцп' це мае винятково позитивне значення, хоча б у тому сена, що ознаки не вияв-ляють генетично!' конкуренцп за спрямо-ваних доборiв.
Висновки. Спрямованою пбриди-зацiею i добором синтезовано новий зра-зок жита озимого зi сполученням ультра-короткостеблостi i вiдсутностi воскового покриву. Вперше запропонована симво-
лка домiнантних генiв ультракороткосте-блостi - Н1-3Н1-3 i рецесивних генiв вщсу-тностi воскового покриву на стеблi i листi - wcwc. Визначена генотипна мЫливють, коефiцieнти успадковування, фенотитчы i генотипнi коефiцieнти парних кореляцм, на основi яких запропонована стратепя селекцiТ по десяти кiлькiсних ознаках. На основi генетичних кореляцiй встановлен ефекти плейотропiТ i зчеплення.
Отримана генетична Ыформа^я дае пiдстави створений зразок ультрако-роткостеблостi i вщсутност воскового покриву вважати донором iз символiкою генiв - Hl-3Hl-3wcwc. Генетико-статистич-нi параметри коректнi лише для вказано-го донора.
Використана л^ература:
1. Мережко, А. Ф. Проблема доноров в селекции растений. / А. Ф. Мережко. - Санкт-Петербург, 1994. - 129 с.
2. Бороевич, С. Принципы и методы селекции растений. / С. Бороевич. -М.: Колос, 1984. - 344 с.
3. Яшовский, И. В. Теоретические основы и практическое использование насыщающих скрещиваний в селекции растений. / И. В. Яшовский. // Использование насыщающих скрещиваний и самонесовместимости в селекции сельскохозяйственных растений. - К.: Наукова думка, 1975. - С. 4-15.
4. Зарубайло, Т. Я. Генетические предпосылки создания продуктивных сортов зерновых культур. / Т. Я. Зарубайло. // Труды. по прикладной ботанике, генетике и селекции. - Л., 1976. - Т. 58, вып. 1. - С. 3-11.
5. Деревянко, В. П. Актуальные вопросы гетерозисной селекции озимой ржи. / В. П. Деревянко, Д. К. Егоров. - Х., 2008. -152 с.
6. Рокицкий, П. Ф. Биологическая статистика, - изд. 3-е, испр. / П. Ф. Ро-кицкий. - Минск: Высшейшая школа, 1973. - 320 с.
7. Рокицкий, П. Ф. Введение в статистическую генетику. / П. Ф. Рокицкий. -Минск: Высшейшая школа, 1974. - 448 с.
8. Брюбейкер, Дж. Л. Сельскохозяйственная генетика. / Дж. Л. Брюбейкер. - М.: Колос,1966. - 223 с.
9. Меркурьева, Е. К. Биометрия в селекции и генетике сельскохозяйствен-
ных животных. / Е. К. Меркурьева. - М.: Колос, 1970. - 423 с.
10. Шталь, В. Популяционная генетика для животноводов-селекционеров. / В. Шталь, Д. Раш, Р. Шиллер [и другие]. - М.: Колос, 1973. - 439 с.
11. Вейр, Б. Анализ генетических данных. / Б. Вейр. - М.: Мир, 1995. -400 с.
УДК 633. 14. 631.527.1. 541 Скорик BiKT. В., Скорик Волод. В., Си-моненко Н. В., Скорик О. П. Генетична характеристика донора ультракороткос-теблост i вщсутност воскового покриву жита озимого (Secale cereale L.) // Сорто-вивчення та охорона прав на сорти рос-лин: науково-практичний журнал. / М-во аграрно!' пол^ики Укра'ши, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, Укра'шський шститут експертизи сор^в рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та ш.]. - К., 2010. - № 1 (11).
Спрямованою пбридиза^ею i добором синтезовано новий донор жита озимого зi сполученням ультракороткос-теблост i вiдсутностi воскового покриву. Вперше запропонована символiка домн нантних геыв ультракороткостеблостi -HI-3HI-3 i рецесивних геыв вiдсутностi воскового покриву на стеблi i листях -wcwc. Визначена генотипна мiнливiсть, коефщенти успадковування, фенотиповi i генотипнi коефщенти кореляцп', на ос-новi яких запропонована стратепя селекцп' по десяти ктькюних ознаках. Встанов-лен ефекти плейотропп' i зчеплення. При визначенн концепцп', стратеги' i тактики селекцмного вдосконалення ознак жита озимого необхщно визначати генетико статистичнi параметри мiж ознаками ба-тькiв i нащадюв.
Ключовi слова: жито, генетичн параметри, короткостеблiсть, восковий покрив.
УДК 633. 14. 631.527.1. 541 Скорик Викт. В., Скорик Влад. В., Си-моненко Н. В., Скорик О. П. Генетическая характеристика донора ультрако-роткостебельности и осутствия воскового покрова ржи озимой (Secale cereale L.). // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин: науково-практичний журнал. / М-во аграрно!' пол^ики Укра'ши, Державна служба з охорони прав на сорти рос-
лин, Укра'шський шститут експертизи со-pTiB рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та iH.]. - К., 2010. - № 1 (11).
Направленной гибридизацией и отбором синтезировано новый донор озимой ржи с комплексом ультракоротко-стебельности и отсутствия воскового покрова. Впервые предложена символика доминантных генов ультракороткосте-бельности - HI-3HI-3 и рецессивных генов отсутствия воскового покрова на стебле и листьях - wcwc. Определена генотипная изменчивость, коэффициенты наследуемости, фенотипические и генетические коэффициенты корреляции, на основании которых предложена стратегия селекции по десяти количественным признакам. Установлены эффекты плейотропии и сцепления. При определении концепции, стратегии и тактики селекционного усовершенствования признаков ржи озимой необходимо определять генетико статистические параметры между признаками родителей и потомков.
УДК 633. 14. 631.527.1. 541 Skoryk, Vikt., Skoryk, Volod., Symonen-ko, N., Skoryk. O. Genetic Characteristic of Dominant Ultra Short Stem and Wax Coating Absence for Winter Rye (Secale cereale L.). // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин: науково-практичний журнал. / М-во аграрно' полiтики Укра'ши, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, Укра'шський шститут експертизи сор^в рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та ш.]. - К., 2010. - № 1 (11).
By means of directed hybridization and selection, a new donor of Winter Rye with combination of ultra short stem and absence of wax coating has been synthesized. Markings was offered for the first time for dominant genes of ultra short stem characteristic - HI-3HI-3, and for recessive genes of absence of wax coating characteristic -wcwc.
Determination is made of genetic variability, coefficients of inheritance, phe-notype and genotype correlation coefficients, on the basis of which a selection strategy by ten quantitative characteristics is proposed. Polypheny and cohesion effects were established. Under certain conception, strategy and tactic of improvement by breeding of Winter Rye characteristics,
determination of genetic and statistic parameters between traits of parents and the offspring is required.
