CC BY
40
УДК 616.379-008.64-056.52:616.441-008.63 КРАВЧУН П.П.
Харювський нац/ональний медичний унверситет
ТЕНДЕРЫ ТА BiKOBi ОСОБЛИВОСТ РЕМОДЕЛЮВАННЯ СЕРЦЯ У ХВОРИХ i3 ПОСТНФАРКТНИМ КАРДЮСКЛЕРОЗОМ, ЦУКРОВИМ ДiАБЕТOМ 2-го ТИПУ ТА OЖИРiННЯМ
Резюме. У CTarri було визначено гендернi та вковi особливост ремоделювання серця у хворих i3 послн-фарктним кардюсклерозом, цукровим дiабеroм (ЦД) 2-го типу й oжирiнням.
1з щею метою проведено обстеження 295 хворих i3 послнфарктним кардюсклерозом. Гендернi та вковi особливост ремоделювання серця у 215хворих i3 послнфарктним кардюсклерозом, цукровим д1абетом 2-го типу та oжирiнням пoрiвнювали з такими у хворих, як не мали д1абету й oжирiння (група пoрiвняння (n = 80)). Ус хворi з послнфарктним кардюсклерозом були рoзпoдiленi на групи залежно в 'щ наявност ЦД 2-го типу (перша група (n = 68)), oжирiння (друга група (n = 76)) та ¡х поеднаного перебiгу (третя група (n = 71)). Ус групи були пoрiвняннi за вком (64,38 ± 1,08; 64,87 ± 1,98; 65,13 ± 1,43 та 63,47 ± 1,28 року вщповщно). Верифiкацiю д1агнозу проводили на пiдcrавi чинних критерив. Ус':м хворим проводили за-гальнoклiнiчнi та iнcrруменrальнi обстеження. Ехoкардioграфiчнiдосл^ення проводили за стандартною методикою Х. Фейгенбаума на ультразвуковому апарат RADMIR (Ultima PRO 30) (Харкв, Укра'на). Гендерний анал'з показав вiрoгiдне збльшення рoзмiрiв лiвoгo шлуночка та лiвoгo передсердя на тлi бльш вираженого зниження систол'чно' функцИ у чoлoвiкiв iз послнфарктним кардюсклерозом, ЦД 2-го типу та oжирiнням пoрiвнянo з жiнками незалежно в 'щ в<ку. У хворих похилого в<ку спостергалися так самi змiни, як у хворих середнього вку. У всЫ обстежених хворих виявлялося порушення геометрично' адап-таци, iз них концентричний тип ремоделювання був переважно в осбжночо'стат'1, в обстежених чoлoвiкiв часлше траплялося ексцентричне ремоделювання л!вого шлуночка.
Таким чином, у ж!нок валдними факторами, що визначають тяжксть ураження м'юкарда л!вого шлуночка i перебiгу хрон!чно' серцево' недостатност на тлi перенесеного iнфаркту м'юкарда, е ЦД 2-го типу, надлишкова маса тла й перевага сприятливого концентричного типу ремоделювання л!вого шлуночка зi збереженою його систол'чною функ^ею. Тодi як у чолов!юв ремоделювання м 'юкарда мае менш спри-ятливий перебiг з '1 збльшенням розм!р!в л!вого шлуночка та л!вого передсердя на тлi бльш вираженого зниження систол'чно' функцИ.
Ключовi слова: гендернi та вков'1 особливост ремоделювання серця, цукровий д 'шбет 2-го типу, ожирн-ня, послнфаркгний кардюсклероз.
о Fi ® Оригинальные исследования
/Original Researches/
International journal of endocrinology
Вступ
Гендерш особливост гемодинамiчного статусу у хворих iз постшфарктною хрошчною серцевою недо-статнютю (ХСН), що визначають рiзну ефективнють використовуваних лшарських засобiв, рiзний прогноз захворювання, дотепер е актуальною темою досль джень у кардюлоги, особливо в людей iз синтротчною патолопею [1]. Сш^ вщмшносп в розвитку та пере-б^у найбтьш сощально значущо! патологи потребують всебiчного дослщження, уточнення природи та причин
вщмшностей мiж чоловшами та жшками, формування шдивщуального, у тому чи^ обумовленого статтю, алгоритму обстеження та лшування.
Мета — визначити гендерш та Bi^Bi особливос-т ремоделювання серця у хворих i3 постшфарктним кардюсклерозом, цукровим дiабетом (ЦД) 2-го типу й ожиршням.
© Кравчун П.П., 2015
© «М1жнародний ендокринолопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
MaTepi^M та методи досл^дження
Вiдповiдно до мети та завдань дослiдження про-ведене комплексне обстеження 295 хворих i3 постш-фарктним кардiocклерoзoм, яы знаходилися на лшу-ваннi у кардюлопчному та iнфарктнoму вiддiленнях КЗОЗ «Хартвська мicька клiнiчна лiкарня № 27», що е базовим лшувальним закладом кафедри внутршньо'1 медицини № 2 i клшчно! iмунoлoгií та алергологи Хар-кiвcькoгo нацioнальнoгo медичного ушверситету МОЗ Украши.
Гендернi та вiкoвi ocoбливocтi ремоделювання серця у 215 хворих iз пocтiнфарктним кардюскле-розом, цукровим дiабетoм 2-го типу та ожиршням пoрiвнювали з аналопчними показниками у хворих, якi не мали дiабету й oжирiння (група пoрiвняння (n = 80)). Уа хвoрi з пocтiнфарктним кардюсклеро-зом були розподшеш на групи залежно вщ наявнос-тi ЦД 2-го типу (перша група (n = 68)), ожиршня (друга група (n = 76)) та 1х поеднаного переб^у (тре-тя група (n = 71)). Хвoрi вciх груп були пoрiвняннi за вiкoм (64,38 ± 1,08; 64,87 ± 1,98; 65,13 ± 1,43 та 63,47 ± 1,28 року вiдпoвiднo). Верифiкацiю дiагнoзу проводили на пiдcтавi чинних критерпв.
Уciм хворим проводили загальнoклiнiчнi та iнcтрументальнi обстеження. Ехoкардioграфiч-ш дocлiдження викoнанi за стандартною методикою Х. Фейгенбаума на ультразвуковому апа-рат RADMIR (Ultima PRO 30) (Харкiв, Украша). У М-режимi визначали такi параметри лiвoгo шлуночка (ЛШ): кiнцевий дiаcтoлiчний рoзмiр (КДР) (см), кшцевий cиcтoлiчний рoзмiр (КСР) (см), товщину задньо'1 cтiнки (ТЗСЛШ) (см), тов-щину мiжшлунoчкoвoí перегородки (ТМШП) (см). Кшцевий дiаcтoлiчний (КДО) i cиcтoлiчний об'ем (КСО) (мл) ЛШ розраховували за методом Simpson (1991), шсля чого обчислювали фракцш викиду (ФВ) ЛШ (%). Масу мюкарда ЛШ (ММЛШ) обчислювали за формулою R. Devereux i сшв-авт.: 1,04 • [(ТМШП + ТЗСЛШ + КДР)3] -
— [КДР]3 — 13,6. Розрахунок шдексу товщини стiнки мiокарда ЛШ (1ТСМЛШ) проводили за формулою: 1ТСМЛШ = (ТЗСМЛШд + ТМШПд) / КДР. Поим розраховували шдекс маси мюкарда ЛШ (1ММЛШ) щодо росту пащентав: 1ММЛШ (г/м2) = ММЛШ/ППТ, де ППТ — площа поверхнi тша (м2). Також визначали розмiри лiвого передсердя (ЛП) (см) за розмiром мiж задньою стiнкою ЛП i задньою стiнкою аор-ти на парастернальному зображенш по довгш осi. Аорту (см) вимiрювали на парастернальному зображенш по довгш ос до ос аорти в чотирьох мюцях вiд переднього краю проксимально! стшки до пе-реднього краю дистально! стiнки в кшщ систоли i в кiнцi дiастоли. Розмiри аорти проiндексованi до квадратного кореня з площi поверхнi тша пашента. Для бiльш точно! оцшки геометричного типу ремоделювання ЛШ окремо рахували величини вщ-носно! товщини задньо! стiнки (ВТЗСЛШ) й мiж-шлуночково! перегородки (ВТМШП), що дозволяе виявити асиметричний характер геометри ЛШ за формулами: ВТЗСЛШ = (2 • ТМЗСЛШ) / КДР; ВТМШП = (2 • ТМШП) / КДР.
Отримаш результати подано у виглядi середнього значення ± стандартне вiдхилення вiд середнього зна-чення (М ± т). Статистичну обробку даних здшснюва-ли за допомогою програмного пакета Statistica, вершя 6.0. Оцiнку вiдмiнностей мiж групами при розподiлi, близькому до нормального, проводили за допомогою критерiю Пiрсона. Статистично вiрогiдними вважали вiдмiнностi при р < 0,05.
Результати та Тх обговорення
Основш морфофункцiонaльнi параметри серця у хворих iз постiнфaрктним кардюсклерозом, ЦД 2-го типу та ожиршням залежно вщ вiку та стаи наведеш в табл. 1.
Гендерний aнaлiз показав вiрогiдне збiльшення розмiрiв ЛШ та ЛП на тлi бiльш вираженого зни-ження систолiчно!' функцп у чоловшв iз постш-
Таблиця 1. Пор1вняльна характеристика морфофункцюнальних показник1в у хворих iз пост1нфарктним кардюсклерозом, ЦД 2-го типу та ожирнням залежно вд в1ку та стат
Показники Величина показника (М ± m)
Середшй вш Похилий вш
Жшки (n = 17) Чоловiки (n = 17) Жжки (n = 19) Чоловши (n = 18)
КДО, мл 201,56 ± 3,20 205,24 ± 3,50 206,37 ± 3,30 208,16 ± 3,40
КСО, мл 98,28 ± 1,90 100,79 ± 2,10 101,03 ± 2,30 104,44 ± 2,20
КДР, см 6,39 ± 0,09 7,43 ± 0,08* 6,82 ± 0,10 7,96 ± 0,11#
КСР, см 3,81 ± 0,07 4,37 ± 0,06* 4,06 ± 0,08 4,81 ± 0,07#
ФВ, % 47,30 ± 1,00 40,26 ± 0,90* 45,18 ± 1,20 38,54 ± 0,90#
ЛП, см 4,16 ± 0,06 4,98 ± 0,08* 4,25 ± 0,07 5,11 ± 0,08#
ММЛШ, г 300,29 ± 6,80 284,78 ± 7,10* 310,41 ± 7,00 293,35 ± 7,30#
1ММЛШ, г/м2 156,44 ± 4,50 151,68 ± 4,60 163,12 ± 4,80 159,39 ± 4,70
Примтки: р1зниця показниюв в1рогщна пор1вняно з такими: * — мж жнками та чоловками середнього в1ку, # — м 'ж жШками та чолов1ками похилого в1ку.
Таблиця 2. Типи ремоделювання ЛШ у хворих iз пост1нфарктним кардосклерозом, ЦД 2-го типу та ожирНням залежно вд стат
BapiaH™ ремоделювання Чоловши (n = 35) Жшки (n = 36)
Абс. % Абс. %
Концентричне ремоделювання - - 2 5,56
Концентрична гiпертрофiя 10 28,57 28 77,78
Ексцентрична гiпертрофiя 25 71,43 6 16,66
фарктним кардюсклерозом, ЦД 2-го типу та ожи-ршням порiвняно з жшками незалежно вщ вшу. У чоловiкiв середньо! вшово! пiдгрyпи були в!ропд-но бшьш високi значення КДР (7,43 ± 0,08 см), КСР (4,37 ± 0,06 см) i ЛП (4,98 ± 0,08 см) пор!в-няно з жiнками Tie! ж вшово! пiдгрyпи, у яких за-значенi показники були такими: 6,39 ± 0,09 см, 3,81 ± 0,07 см i 4,16 ± 0,06 см вiдповiдно (р < 0,05). ФВ була вища в жшок середнього вiкy та дор!в-нювала 47,30 ± 1,00 %, що на 14,88 % бшьше, нiж у чоловiкiв, у яких систолiчна фyнкцiя ЛШ була 40,26 ± 0,90 % (р < 0,05). Вiрогiдних вщмшнос-тей залежно вщ статi в середнiй вiковiй пщгру-ni у значеннях КДО та КСО встановлено не було (р > 0,05). Гiпертрофiя мюкарда ЛШ, яку визна-чали за ММЛШ, мала бiльш виражений характер у жшок середнього вшу порiвняно з аналопчним по-казником у чоловшв (р < 0,05). Вiдзначена також тенденщя бiльших значень 1ММЛШ серед жшок, що свщчить про процеси ремоделювання мюкарда з перевагою гшертрофп. Отримаш результати мож-на розцшити як наслiдок бiльшого поширення АГ серед жшок [1, 2].
У хворих похилого вшу спостерiгалися аналопчш змiни, як i у хворих середнього вшу: у чоловiкiв вщ-значенi бiльш висок! КДР, КСР, розмiр ЛП порiвняно з жшками (7,96 ± 0,11 см, 4,81 ± 0,07 см, 5,11 ± 0,08 см пор!вняно з 6,82 ± 0,10 см, 4,06 ± 0,08 см, 4,25 ± 0,07 см вщповщно) (р < 0,05); а в жшок ФВ i ММЛШ були вищ^ шж у чоловшв (45,18 ± 1,20 % i 310,41 ± 7,00 г пор!вняно з 38,54 ± 0,90 % i 293,35 ± 7,30 г вщповщ-но) (р < 0,05); не вщзначеш в!рогщш вщмшносп значень КДО та КСО у чоловшв i жшок похилого вшу (р > 0,05).
У даний час багато авторiв указують на гендер-ш вщмшносп переб^у серцево-судинних захво-рювань [3—5]. Незважаючи на низку суперечливих епщемюлопчних даних про серцево-судинну пато-лопю у хворих р!зно! стаи, бшьшють дослщниыв схиляються до того, що ХСН !шем!чно! етюлогп частше трапляеться i мае бшьш тяжкий переб!г у чоловшв [6]. За даними деяких дослщжень, стать пашента е ютотним i незалежним прогностичним фактором, що визначае розвиток i виражешсть ХСН внаслщок ремоделювання серця [7—9].
У вшх обстежених хворих виявлялося порушення геометрично! адаптацп (табл. 2), концентричний тип ремоделювання виявлявся переважно в оаб жшочо! стаи, в обстежених чоловшв частше траплялося
ексцентричне ремоделювання ЛШ, що цшком узго-джуеться з даними лiтератури [10].
У деяких дослщженнях було показано, що пост-iнфарктне ремоделювання серця у жшок мае бшьш сприятливий переб^ порiвняно з чоловiками. Ви-тончення стшок мiокарда i розширення камер серця у жшок виражене менше, що може бути пояснено ефектом адаптивного ремоделювання внаслщок пщвищено! ошрносп кардiомiоцитiв жiночого серця до проапоптичних стимулiв. У бшьшосп жiнок перебудова ЛШ вщбуваеться за типом концентрич-но! гшертрофп, тобто за сприятливим адаптивним ремоделюванням, у той час як у чоловшв — до ди-латацп камер серця. Певне значення в процесах ремоделювання ЛШ за концентричним типом у жшок може вщгравати активашя симпатоадреналово! системи порiвняно з чоловiками, у яких тяжкють захворювання визначають структурно-функцю-нальнi параметри мюкарда.
Пщтвердженням тому е отримаш кореляцшш зв'язки: встановлено прямий взаемозв'язок мiж КДО й iндексом маси тша (1МТ) (г = 0,48; р < 0,05), КСО й 1МТ (г = 0,28; р < 0,05), КДО й окружшстю тали (г = 0,26; р < 0,05), тривалютю постшфарктного перь оду та показниками КДР (г = 0,63; р < 0,05) у жшок, яю перенесли шфаркт мюкарда, що шдтверджуе шз-шший розвиток у них дилатаци порожнини ЛШ i, як наслiдок, систолiчноl дисфункци. У чоловiкiв були встановлеш прямi зв'язки мiж тяжкiстю ХСН та КДР (г = 0,78; р < 0,05), КСР (г = 0,59; р < 0,05), розмiром ЛП (г = 0,43; р < 0,05) та обернений — iз ФВ (г = -0,57; р < 0,05).
Висновки
У жшок валщними факторами, що визначають тяжкють ураження мюкарда ЛШ i перебпу СН на тлi перенесеного шфаркту мюкарда, е наявнють ХСН, ЦД 2-го типу, надлишкова маса тша й перевага сприятливого концентричного типу ремоделювання ЛШ зi збереженою його систолiчною функ-щею. Тш як у чоловшв ремоделювання мюкарда мае менш сприятливий перебп зi збiльшенням роз-мiрiв ЛШ та ЛП на тлi бiльш вираженого зниження систолiчноl функци.
Список лiтератури
1. Особенности гемодинамического статуса мужчин и женщин с постинфарктной сердечной недостаточностью, его взаимосвязь с психоэмоциональным состоянием/Л.И. Сы-
ромятникова, М.А. Зубарев, В.В. Шестаков // Сердечная недостаточность. — 2010. — Том 11, № 2 (58). — С. 103-107.
2. Васюк Ю.А. Возможности и ограничения эхокардиогра-фического исследования в оценке ремоделирования левого желудочка при ХСН// Сердечная недостаточность. — 2003. — № 4 (2). — С. 107-110.
3. Simon T. Hormone replacement therapy in postmenopausal women at cardiovascular rise: epidemiology and clinical trials/ T. Simon, P. Jaillon // Eur-. Heart J. — 2000. — Vol. 2, suppl. G. — P. G2-G6.
4. Jessup M. Is it important to examine gender differences in the epidemiology and outcome of severe heart failure?/M. Jessup, I. Pina // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. — 2004. — Vol. 127(5). — P. 1247-1252.
5. Maclntyre K. Gender and survival: a population-based study of 201 144 men and women following a first acute myocardial infarction/K. Maclntyre, S. Steward, S. Capewell[et al.]// J. Am. Coll. Cardiol. — 2001. — Vol. 38. — P. 729-735.
6. Biondi-Zoccai G.G.L. Female gender, myocardial remodeling and cardiac failure: are women protected from increased miocardiocyte apoptosis / G.G.L. Biondi-Zoccai, A. Baldi,
L.M. Biasucei, A. Abbate // Ital. Heart J. — 2004. — № 5. — P. 498-504.
7. Felker G.M. A standardized definition of ischemic cardiomyopathy for use in clinical research / G.M. Felker, L.K. Shaw, C.M. O'Connor // J. Am. Coll. Cardiol. — 2002. — Vol. 39. — P. 210-218.
8. Терещенко С.Н. Особенности патогенеза и фармакотерапии хронической сердечной недостаточности у женщин / С.Н. Терещенко, Е.С. Атрощенко, И.В. Жиров // Кардиология. — 2006. — № 10. — С. 30-35.
9. Тендерные особенности ремоделирования сердца у больных хронической сердечной недостаточностью ишеми-ческой этиологии / А.П. Ребров, С.Н. Толстов // Вестник современной клинической медицины. — 2011. — Т. 4, № 2. — С. 22-25.
10. Подзолков В.И. Лечение артериальной гипертонии при менопаузальном метаболическом синдроме: осталось ли место для $-адреноблокаторов / В.И. Подзолков, К.К. Осад-чий// Consilium medicum. — 2008. — № 10(11). — С. 5-11.
Отримано 17.02.15 Ш
Кравчун П.П.
Харьковский национальный медицинский университет
ГЕНДЕРНЫЕ И ВОЗРАСТНЫЕ ОСОБЕННОСТИ РЕМОДЕЛИРОВАНИЯ СЕРДЦА У БОЛЬНЫХ С ПОСТИНФАРКТНЫМ КАРДИОСКЛЕРОЗОМ, САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2-го ТИПА И ОЖИРЕНИЕМ
Резюме. В статье были определены гендерные и возрастные особенности ремоделирования сердца у больных с постинфарктным кардиосклерозом, сахарным диабетом (СД) 2-го типа и ожирением.
С этой целью проведено обследование 295 больных с постинфарктным кардиосклерозом. Гендерные и возрастные особенности ремоделирования сердца у 215 больных с постинфарктным кардиосклерозом, сахарным диабетом 2-го типа и ожирением сравнивали с таковыми у больных без диабета и ожирения (группа сравнения (n = 80)). Все больные с постинфарктным кардиосклерозом были распределены на группы в зависимости от наличия СД 2-го типа (первая группа (n = 68)), ожирения (вторая группа (n = 76)) и их сочетанного течения (третья группа (n = 71)). Все группы были сопоставимы по возрасту (64,38 ± 1,08; 64,87 ± 1,98; 65,13 ± 1,43 та 63,47 ± 1,28 года соответственно). Верификацию диагноза проводили на основании действующих критериев. Всем больным проводили общеклинические и инструментальные обследования. Эхокар-диографические исследования проводили по стандартной методике Х. Фейгенбаума на ультразвуковом аппарате RADMIR (Ultima PRO 30) (Харьков, Украина).
Гендерный анализ показал достоверное увеличение размеров левого желудочка и левого предсердия на фоне более выражен-
ного снижения систолической функции у больных с постинфарктным кардиосклерозом, СД 2-го типа и ожирением по сравнению с женщинами независимо от возраста. У больных пожилого возраста наблюдались такие же изменения, как у больных среднего возраста. У всех обследованных больных выявлялось нарушение геометрической адаптации, из них концентрический тип ремоделирования был у лиц женского пола, у обследованных мужчин чаще встречалось эксцентрическое ремоделирование левого желудочка.
Таким образом, у женщин валидными факторами, которые определяют тяжесть поражения миокарда левого желудочка и течения хронической сердечной недостаточности на фоне перенесенного инфаркта миокарда, являются СД 2-го типа, избыточная масса тела и преобладание благоприятного концентрического типа ремоделирования левого желудочка с сохраненной его систолической функцией. Тогда как у мужчин ремоделирование миокарда имеет менее благоприятное течение с увеличением размеров левого желудочка и левого предсердия на фоне более выраженного снижения систолической функции.
Ключевые слова: гендерные и возрастные особенности ремоделирования сердца, сахарный диабет 2-го типа, ожирение, постинфарктный кардиосклероз.
Kravchun P.P.
Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine
GENDER AND AGE CHARACTERISTICS OF CARDIAC REMODELING IN PATIENTS WITH POSTINFARCTION CARDIOSCLEROSIS, DIABETES MELLITUS TYPE 2 AND OBESITY
Summary. The article identified gender and age characteristics of To this end, we have examined 295 patients with postinfarction cardiac remodeling in patients with postinfarction cardiosclerosis, cardiosclerosis. Gender and age characteristics of cardiac remodeling diabetes mellitus (DM) type 2 and obesity. in 215 patients with postinfarction cardiosclerosis, DM type 2
and obesity were compared with that in patients who did not have diabetes and obesity (comparison group (n = 80)). All patients with postinfarction cardiosclerosis were divided into groups depending on the presence ofDM type 2 (first group (n = 68)), obesity (second group (n = 76)) and their combination (third group (n = 71)). Patients of all groups were matched by age (64.38 ± 1.08; 64.87 ± 1.98; 65.13 ± 1.43 and 63.47 ± 1.28 years, respectively). Diagnosis verification was carried out on the basis of the existing criteria. All patients underwent general clinical and instrumental examination. Echocardiographic studies were performed by the standard procedure of H. Feigenbaum on ultrasonic device RADMIR (Ultima PRO 30, Kharkiv, Ukraine).
Gender analysis showed a probable increase in the sizes of the left ventricle and left atrium on the background of more significant decrease of systolic function in men with postinfarction cardiosclerosis, DM type 2 and obesity compared with women,
regardless of age. Elderly patients experienced the same changes as middle-aged patients. In all patients we have detected violations in geometric adaptation, of them concentric remodeling was revealed predominantly in females, in surveyed males we have noticed more often eccentric left ventricular remodeling.
Thus, in women valid factors determining the severity of left ventricular myocardium damage and the course of chronic heart failure, against previous myocardial infarction, are DM type 2, overweight and predominance of «favorable» concentric remodeling of the left ventricle with preserved systolic function. Whereas in men myocardial remodeling has a less favorable course with increased sizes of the left ventricle and left atrium on the background of more significant decrease of systolic function.
Key words: gender and age characteristics of cardiac remodeling, diabetes mellitus type 2, obesity, postinfarction cardiosclerosis.
