Гендерний аспект лексико-семантичного вираження образу святого у молитві Текст научной статьи по специальности «Языкознание и литературоведение»

Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 23 (62). № 3. 2010 г. С. 161-167.

УДК 811.161.2'373:27-534.3

ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ВИРАЖЕННЯ ОБРАЗУ СВЯТОГО У МОЛИТВ1

Гаврилащук О.

Черновецкий национальный университет им. Ю. Федьковича, г. Черновцы, Украина

E-mail: lesia.orchi@mail.ru

У статп представлений ан^з звертань до святих у сакральних текстах. Досл> дження здшснене на матерiалi укра1номовних молитов (православних та греко-католицьких) i розкривае образ святого i свято!, вiддзеркалений у звертаннях до нього. Анатз виконаний з урахуванням гендерних та вiкових особливостей святих.

Ключовi слова: молитва, сакральний текст, свяп, номiнацiя адресата мовлен-ня, гендерш особливостi.

Постановка проблеми. Мовш особливостi сакральних текстiв в украшському мовознавствi часто представленi роботами, предметом дослщження яких е номшаци адресата мовлення [1], [2], [3], [4].

У сво1х попереднiх дослiдженнях [5], [6] ми подали аналiз номшацш адресата мовлення святого-чоловiка та свято!-жшки у молитвi iз вказiвками на розряди святих (апостол, архистратиг, великомученик, великомучениця, мученик, мучениця, преподобний та ш.) згiдно iз каношзащею певного святого церквою.

Метою ще! роботи е аналiз лексико-семантичних особливостей вираження об-разiв святого-чоловiка i свято!-жшки через аналiз номiнацiй адресата мовлення. Ма-терiалом дослiдження е украшомовш (православнi та греко-католицькi) акафюники та молитовник.

Вiдповiдно до семантичного навантаження звертань у молитвах до святих мож-на виокремити лексико-семантичш групи номшацш адресата мовлення. За основу подiлу на групи беремо класифшащю М. Скаба, яка враховуе значення лексем з огляду на !х функщонування у ролi номiнацiй адресата мовлення [7, с. 36-72]. При подш на групи використовуемо тшьки загальш назви, якi виокремлюемо як ключо-ве слово iз багатокомпонентних звертань.

Лексико-семантичш групи номшаци адресата мовлення у молитвах до святого-чоловша.

Загальна назва особи, що мютить сему 'земна iстота' („людина") О священна главо, ангеле земний i людино небесна, преподобний i благоносний отче наш Феодосию [...] (Акаф. 2007, т. II, с. 324).

Назва особи за н стосунками з шшими особами виражена семою 'особа, при-емна для когось' („угодник"): Тож Угодниче Божий, ублагай Христа Господа, щоб через твое заступництво дарував здоров 'я тту моему i душi моги спасення. Амiнь (Акаф. 2000, с. 213).

Назви оаб за родом дiяльностi семантично представлеш так: 'продовжувач вчення' („апостол", „послщовник", „учень"): Первозванний апостол Бога i Спаса

нашого 1суса Христа, Церкви по^довнику верховний, всехвальний Андрт, славимо i величаемо апостольсьт труди твог [...] (Акаф. 2007, т. II, с. 217); 'духовний сан' („отець", „святитель"): О великий угоднику Христiв, святителю отче Макарт, в життi твоему вiрних твогх любов'ю, бтьшою за смерть [...] (Акаф. 2007, т. I, с. 281); 'особа, що лшуе' („цшитель"): О преславний цыителю, великомучениче Пантелегмоне! (Акаф. 2000, с. 213); 'особа, що повчае' („учитель", „наставник"): О добрий пастирю i наставнику, приснозгадуваний ченщв руських першоначальнику, преподобний i богоносний отче наш Антотю! (Акаф. 2007, т. II, с. 307); 'провщник' („пастир"): О добрий пастирю i наставнику, приснозгадуваний ченщв руських першоначальнику [...] (Акаф. 2007, т. II, с. 307); 'особа, що сто1ть на чолi кого-, чого-небудь' („глава"): О священна главо, преподобний i богоносний отче наш Сергт [...] (Акаф. 2007, т. II, с. 412); 'особа, що започатковуе щось' („першоначальник"):

0 добрий пастирю i наставнику, приснозгадуваний ченщв руських першоначальнику, преподобний i богоносний отче наш Антотю! (Акаф. 2007, т. II, с. 307); 'вико-навець священних дш, обрядiв' („молитвеник", „молшьник"): [...] скорий помiчниче

1 молыьниче за вах, хто до тебе прибiгае! (Акаф. 2000, с. 306); 'поширювач вчен-ня' („просвггитель", „проповщник"): Хрестителю Христовий, покаяння проповiд-ниче, не вiдвернися вiдмене [...] (Акаф. 2000, с. 136).

Найменування оаб за суспшьним та майновим статусом представлено семою 'носш титулу' („князь"): [...] рiвноапостольний княже Володимире! Ти вiдки-нув зловiр'я [...] (Акаф. 2007, т. I, с. 208).

Назви оаб за особливостями поведшки мають таке семантичне наповнення: 'особа, що зазнае мук' („великомученик", „мученик", „страстотерпець", „священ-номученик"): О святий угодниче Божий, священномучениче Кипрiяне [...] (Акаф. 2000, с. 306); 'особа, що допомагае' („помiчник", „слуга"): [...] преподобний i благо-носний отче наш Феодоаю, прекрасний слуга Пресвятог Богородиц [...] (Акаф. 2007, т. I, с. 324); 'охоронець' („заступник", „захисник", „поборник", „прогони-тель"): О преславний угоднику Христiв 1оанне вогне, хоробрий у битвах, ворогiв про-гонителю i покривджених заступнику, вах православних християн великий захис-нику i угоднику Христiв [...] (Акаф. 2007, т. III, с. 234); 'особа, що бореться' („во-1н"): О великий поборнику, 1оанне вогне, не забудь нас, гршних [...] (Акаф. 2007, т. III, с. 234).

Назва за особистими та набутими якостями. Цю лексико-семантичну групу представляють таю значенневi одинищ: 'особа, що творить чудеса' („чудотворець"):

Охорони, чудотворцю святий, благосильними твогми молитвами обитель твою, i всю Украгну нашу [...] (Акаф. 2007, т. II, с. 307); 'особа, що передбачае, вщуе' („пророк"): Так, о Христовий Хрестителю, чесний Предтече, Пророче остантй i перший у благодатi мучениче [...] (Акаф. 2000, с. 136); 'красномовна особа' („золо-тоуст"): [...] золотоусте слов'янський, почуй нас гршних, що молимося до тебе [...] (Акаф. 2007, т. III, с. 204); 'який уславив себе' („преславний"): Укрти свогми молитвами, преславний, владу нашу, яка у великому i важкому подвизi трудиться [...] (Акаф. 2007, т. II, с. 182-183); 'який мае певну яюсть, характеристику' („благо-сердний", „всечесний", „хоробрий"): Благай, благосердний, ЧоловЫолюбця Бога, щоб Вт продовжив на нас велику милiсть Свою [...] (Акаф. 2007, т. I, с. 208); 'який

162

набув характеристику' („богообраний", „богопрославлений", „наречений"): [...] бо-гообраний i богопрославлений, р1вноапостольний княже Володимире! (Акаф. 2007, т. I, с. 208).

Лексико-семантичш групи номшаци адресата мовлення у молитвах до кшькох святих-чоловмв.

Загальна назва, виражена семою ^i особи' („двощя"): О двоще священна, 6pamie прекрасна, мужн страстотерпц Борисе i Глi6e (Акаф. 2007, т. II, с. 271).

Назви oci6 за ïx стосунками з шшими особами представлеш семами: 'прихи-льник когось' („ревнителГ', „друзi"): О всеблаженн i преподобн 1ове i Феодоаю, православноï вiри велит ревнителi [...] (Акаф. 2007, т. III, с. 326); 'товариство од-нодумщв' („братiя"): О двоще священна, 6pamie прекрасна, мужн страстотерпц Борисе i ^iбе [...] (Акаф. 2007, т. II, с. 271); 'особа, приемна для когось' („угодники"): [...] земн ангели, ближн друзi Христовi i угодники Божi [...] (Акаф. 2007, т. III, с. 326).

Назви oci6 за родом дiяльностi семантично вираженi так: 'продовжувач вчен-ня' („апостоли"): О преславн апостоли Петре i Павле [...] (Акаф. 2007, т. II, с. 202); 'духовний сан' („отщ"): Вознеать молитву, преподобн отщ i хворих зщ-лть, малодушних тдтримайте [...] (Акаф. 2007, т. III, с. 326); 'особа, що трактуе вiросповiдання' („сповщники"): О святi мученики i сповiдники Христовi Гурт, Самоне i Авiве! (Акаф. 2007, т. II, с. 353); 'особа, що повчае' („вчителГ', „наставники"): [...] наставники чистоти i цнотливостi, невтомн подвижники [...] (Акаф. 2007, т. III, с. 326); 'провщник' („пастирГ'): Молимо вас, пастирi нашi, охоронть нас молитвами вашими [...] (Акаф. 2007, т. III, с. 326); 'поширювач вчення' („светильники"): О пресвiтлi свтильники Церкви Христовог, Василiю, Григорт i 1оанне [...] (Акаф. 2007, т. II, с. 234).

Назви оаб за особливостями поведшки мютять таю значенневi компоненти: 'особа, що зазнае мук' („мученики", „страстотерпщ"): Молимо вас, христолюбивi страстотерпщ виблагайте у великодаровитого владики вам нам вiдпущення грi-хiв наших [...] (Акаф. 2007, т. II, с. 271); 'особа, що робить самопожертви' („подвижники"): [...] наставники чистоти i цнотливостi, невтомн подвижники, вiри пра-вославног поборники [...] (Акаф. 2007, т. III, с. 326); 'охоронець' („заступники", „охоронителГ', „поборники", „ангели", „стша"): [...] земн ангели, ближн друзi Христовi i угодники Божi [...] (Акаф. 2007, т. III, с. 326).

Назви за особистими та набутими якостями виражеш такими семами: 'об'ект захоплення, похвали' („слава", „окраса"): [...] обителi вашог славо i окрасо [...] (Акаф. 2007, т. III, с. 326).

Лексико-семантичш групи номшаци адресата мовлення у молитвах до святоУ-жшки.

Назви оаб за ознаками вiку i стат представлеш семою 'молода неодружена особа жшочо! статГ (,,щва", ,,щвиця", „невюта"): Моли Господа, чиста дiвице, моли Милосердного, свята мученице, моли Жениха твого, непорочна Христова невтто (МЛ, с. 181).

163

Назви oci6 за спорщнешстю та свояцтвом представлеш семою 'жшка, що мае дiтей' („мати"): О свят1 достохвальн мученицi Bipo, Hadie i Любове i мужтх дочок мудра мати Сoфie [...] (Акаф. 2007, т. II, с. 342).

Назви oci6 за Тх стосунками з шшими особами виражеш семами: 'близька людина' („мати"): О свята всеблаженна мати Ксете! (МЛ, с. 249); 'особа, приемна для когось' („першоугодниця", „угодниця"): [...] першоугоднице руська, тепла за нас перед Богом заступнице [...] (Акаф.2007, т. I, с. 224).

Назви oci6 за родом дiяльностi представленi семами: 'виконавець священних дiй, обрядiв' („молитовниця"): [.] тепла за нас перед Богом заступнице i молито-внице [...] (Акаф.2007, т. I, с. 224); 'поширювач вчення' („послiдовниця"): [...] за-пoвiдей Господтх по^довнице, що сподобилася прийти до пристановища вiчнoгo [...] (МЛ, с. 180).

Найменування оаб за суспшьним та майновим статусом представлеш семою 'носш титулу' („княгиня"): О свята piвнoaпoстoльнa княгине Ольго [...] (Акаф.2007, т. I, с. 224).

Назви оаб за вiросповiданням виражеш семою 'сповщувач християнства' („раба"): О вибрана серед жiнoк та вipнaрабоХристова! (МЛ, с. 183).

Назви оаб за особливостями поведшки представляють наступш семи: 'особа, що зазнае мук' („великомучениця", „мучениця", „страстотерпниця"): Молимо тебе, свята мученице, будь нашою заступницею перед Христом Богом, блаженною тур-ботою Якого ти звеселяеш (МЛ, с. 180); 'особа, що допомагае' („покровителька"):

0 свята та преблаженна мученице Христова Параскево, [...] iдoльськoгo обману покровителько [...] (МЛ, с. 180); 'охоронець' („поборниця", „заступниця"): [...] першоугоднице руська, тепла за нас перед Богом заступнице i молитовнице (Акаф.2007, т. I, с. 224).

Назви за особистими та набутими якостями мають такий набiр сем: 'поюр-лива людина' („агниця"): О свята мученице Тетяно, невiстo найсолодшого Жениха твого Христа! Агнице Агнця Божественного! (Акаф. 2007, т. III, с. 292); 'об'ект захоплення, похвали' („краса", „подив", „похвала", „слава"): Преподобна Анастасе, дiвствениць похвало i мучениць славо! (МЛ, с. 202); 'особа, що е втшенням чогось' („дзеркало", „образ"): О свята та преблаженна мученице Христова Параскево, дi-воча красо, мучениюв похвало, чистоти образе, дoблестi дзеркало [...] (МЛ, с. 179); 'перший етап каношзаци святого' („благоблаженна"): Чистоту дiвствa полюбивши

1 обручника на добро наставивши, безлiч багатства витратила ти, благоблаженна, i воздвигала обитель для життя тоюв (МЛ, с. 234); 'який багато страждае' („багатостраждальна"): Тому i нит втаемо тебе, багатостраждальна, i, дивля-чись на святу тону твою, з розчулетстю взиваемо до тебе: всечесна Параскево [...] (Акаф. 2007, т. III, с. 280); 'який долучений кимось до когось' („приеднана"): [...] запашне тто ти одягнула стражданнями як царськими ризами, до сoбopiв не-бесних приеднана, торжествуеш ниш у слaвi вiчнiй [...] (Акаф. 2007, т. III, с. 292); 'який обраний з-помiж шших' („вибрана"): О вибрана серед жток та вipнa рабо Христова! Допоможи нам, щоб ми не загинули в пристрастях та по хотях наших [...] (МЛ, с. 183).

164

Персошфжоваш назви оаб представленi семою 'звертання до дiвчини, жiнки' („голубка"): Голубко цнотливостi, запашне тшо ти одягнула стражданнями як царськимиризами [...] (Акаф. 2007, т. III, с. 292).

Лексико-семантичш групи номшаци адресата мовлення у молитвах до кшькох святих-жшок.

Назви оаб за особливостями поведшки виражеш семою 'особа, що зазнае мук' („мученищ"): Молт же за нас, святi мученищ Господа нашого 1суса Христа [...] (Акаф. 2007, т. II, с. 342).

Проведений нами аналiз дае змогу твердити, що звертання до святих-чоловшв та жшок переважно належать до лексико-семантичних груп номшацш адресата мовлення, яю вщображають стереотипш уявлення про роль чоловiка та жшки у сусш-льствi. Типовим е називання святого-чоловша найменуванням за родом дiяльностi, що вказуе на прагнення особи чоловiчоï статi утвердитися у суспшьств^ у той час як практична вщсутнють таких звертань до свято1-жшки свiдчить про те, що традицш-но жшка не брала участ у суспiльному житп. Номiнацiï, що належать до групи назв ошб за ix стосунками з шшими особами, характеризують святого-чоловша як сподвижника, однодумця, тодi як ця група звертань до святих-жшок вказуе на бшьшу духовну близькiсть, що е характерним прикладом важливосп емоцiйного аспекту у спшкуванш жiнок. Номiнацiï адресата-жшки представляють себе у таких лексико-семантичних групах, яю вщсутш при звертаннi до святих-чоловшв: назви осiб, що вказують на вiк i стать адресата та назви ошб за спорщнешстю i свояцтвом, що вва-жаемо показником традицшних вимог соцiуму до жшки. Цшаво, що номiнацiï адресата мовлення, яю характеризують святу-жшку за особливостями поведiнки часто представлеш словами iз переносним значенням.

Висновки i перспектива. Приналежшсть номiнацiй адресата мовлення до вио-кремлених нами лексико-семантичних груп вказуе на гендерш розбiжностi у пред-ставленнi образiв святого-чоловiка i святоï-жiнки через звертання до них у молитвах. Номшаци адресата мовлення вщображають позитивш моральш якостi як свя-тих-чоловшв, так i святиx-жiнок, що зумовлено вимогами християнсь^' релiгiï. Проте кожна група е вiдображенням суспiльного уявлення про роль чоловша та жь нки у соцiумi.

Список л^ератури

1. Скаб М. Особливост1 виявлення апеляцiï в сакральних текстах // Скам М. С. ; Б1бл1я i культура : зб. наукових статей : вип. 1 / за ред. Ä.G. Нямцу. - Черн1вц1 : Рута, 2000. -С. 221-224. - ISBN 966-568-255-5.

2. Лук'янчук С. В. Еттет у конфесшному стил1 сучасноï украïнськоï мови (функц1онально-семантичний аспект) : автореф. на здобуття наук. ступеня канд. фiлол. наук : спец. 10.02.01 „Украшська мова" / Лук'янчук Свгглана Васил1вна ; НАН Украгни. 1н-т укр. мови. - К., 2008. - 22 с.

3. Makuchowska M. O jçzyku modlitwy / Makuchowska M. ; Czterechsetlecie unii brzeskiej. Zagadnienia jçzyka religijnego / pod. red. Z. Leszczynski. Lublin : Towarzystwo Naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego, 1998. - S. 157-167.

4. Бабич Н. Д. Богословський стиль украшсьюл мови у контексл стилiстичноï науки. Зб1р-ник науково-дидактичних праць / Бабич Н. Д. - Чершвщ : Видавничий д1м „Букрек", 2009. - 216 с. - ISBN 978-966-399-179-5.

165

5. Гаврилащук О. Лексико-семантичне вираження образу святого у сакральному текста (на матер1ал1 молитов) // Науковий вгсник Чершвецького нащонального ушверситету 1мет Юрш Федьковича : зб. наук. пр. / наук. ред. Б. I. Бунчук. - Чершвщ : Рута, 2010. Вип. 506-508 : Слов'янська фшологм. - С. 97-104.

6. Гаврилащук О. Лексико-семантичне вираження образу святоьжшки у сакральному текста (на матер1ал1 молитов) // Науковий вюник Чертвецького национального ушверситету 1мет Юр1я Федьковича : зб. наук. пр. / наук. ред. Б. I. Бунчук. - Чертвщ : Рута, 2010. Вип. 509-511 : Слов'янська фшолопя. - С. (у друщ).

7. Скаб М. С. Прагматика апеляци в украшськш мов1 : навч. поабник / Скаб М. С. - Чершвщ : Рута, 2003. - 80 с. - ISBN 966-568-594-5.

Умовш позначення назв джерел та словниюв Акаф. 2000 - Акафюник - Л^в :Монастир Монахiв Студшського Уставу, Ви-давничий вщдш „Свiчадо", 2000. - 340 с. - ISBN 966-561-197-6.

Акаф. 2007 - Акафютник : у 3 т. - К. : Видавничий вщдш Укра!нсько! Православно! Церкви Ки!вського Патрiархату, 2007. - Т. 1. - 2007. - 336 с. ; Т. 2. - 2007. -416 с. ; Т. 3. - 2007. - 368 с.

ВТССУМ - Великий тлумачний словник сучасно! укра!нсько! мови (з дод. i допов. та CD) / Уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. - К. : !ршнь: ВТФ „Перун", 2009. -1736 с. : ш. - ISBN 966-569-013-2.

ЖС - Житя святих (вибраш) укра!нською мовою, викладеш за повчанням Че-тых-Мшей св. Димитрiя Ростовського : у 7 т. - К. : Видавничий вщдш Украшсько! Православно! Церкви Ки!вського Патрiархату, 2006-2008. - Т. 1 : ^чень - лютий. -

2006. - 712 с. ; Т. 2 : Березень - квггень. - 2007. - 704 с. ; Т. 3 : Травень - червень. -

2007. - 848 с. ; Т. 4 : Липень - серпень. - 2007. - 816 с. ; Т. 5 : Вересень - жовтень. -

2008. - 768 с. ; Т. 6 : Листопад - грудень. - 2008. - 640 с. ; Т. 7 : Грудень. - 2008. -662 с.

КСАТ - Живов В. М. Святость: Краткий словарь агиографических терминов. -М., 1994.

МЛ - Молитовник-лшувальник. До якого святого i при яких випадках-хворобах слщ молитися. - Львiв : Золота струя, 2009. - 326 с.

ССУ - Словник староукра!нсько! мови XIV-XV ст. у двох томах. - К. : Наук. думка, 1977-1978. - Т. 1. - 1977. -634 с. ; Т. 2 - 1978. - 594 с.

Гаврилащук О. Лексико-семантическое представление образа святого в сакральном тексте (на материале молитв) / О. Гаврилащук // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2010. - Т. 23 (62), № 3. - С. 161-167.

В данной статье проанализировано обращения к святым в сакральних текстах. Исследование выполнено на материале украиноязычных молитв (православных и греко-католических) и раскрывает образ святого и святой, отображенный в обращениях к нему. Анализ исполнен с учетом гендерних и возрастных особенностей святых.

Ключевые слова: молитва, сакральный текст, святые, номинация адресата речи, гендерные особенности.

166

Gavrylashchuk O. Gender aspect of lexical-semantic expression of type of the saint in the prayers / О. Gavrylashchuk // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2010. - Vol. 23 (62), No 3. - P. 161-167.

In this article is presenting an analysis of the forms of address to the Saints in the sacramental on the basis of the Ukrainian prayers (Ortodox and Greek-Catholic). This research is showed a type of the Saint, which is represented in the forms of address to their. This analysis is executed on the basis of the gender and age peculiarities of the Saints.

Key words: player, sacramental text, Saints, name of addressee of the speech, gender peculiarities.

Поступила в редакцию 01.09.2010 г.

167