CC BY
15
УДК 636.612.082
Федак В.Д., к.с.-г.н., старший науковий ствроб1тник © Федак Н.М., к.б.н., старший науковий ствроб1тник, (natali_fedak@i.ua) Incmumym сыъсъкого господарства Карпатсъкогорегюну НААН, с. Оброшино
ГАЗОЕНЕРГЕТИЧНИЙОБМ1Н У БУГАЙЦ1В ВОЛИНСЬКО!
М'ЯСНО! ПОРОДИ Р13НИХ ТИП1В КОНСТИТУЦПВ ПОСТНАТАЛЬНОМУ ОНТОГЕНЕ31
Наведено результаты дослгдженъ з вивчення легеневого газообмту у бугайщв волинсъког м'ясно1породир1зних munie констытуцИ'в постнаталъному розвитку.
Ключое1 слова: легеневий газообмт, м'ясна порода, тип конституцп
Вступ. В ochobî розвитку оргашзму тварин лежать складш процеси засвоення та окиснення поживних речовин. 1нтенсившсть росту в pi3Hi bîkobî перюди неоднакова й р1вень обмшних процеЫв в оргашзм1 тварин також р1зний. Про штенсившсть протжання складних метабол1чних процеЫв в тваринному оргашзм1 можна судити за р1внем газоенергетичного обмшу, який е штегральним показником складних бюх1м1чних i ф1зюлопчних процеЫв в оргашзмг
Матер1ал i методи. Експериментальну частину роботи виконано в 1111 "Добросин" Жовювського району Льв1всько1 области Тип конституци худоби визначали за розробленим нами ф1зюлого-селекцшним шдексом [1], за яким у 9-мюячному Biu;i бугайщв ощнювали i роздшяли на групи - до контрольно! вщносили тварин з низьким вмютом фермешгв (низькоферментний тип), до дослщно! - з високим (високоферментний тип). Год1вля тварин обох груп була пом1рною. Легеневий газообмш проводили масковим методом протягом трьох сум1жних дшв, анал1з видихнутого пов1тря - анал1затором ГХП-100, розрахунок - за методикою О.О.Кудрявцева (1951).
Результата дослщжень. У процеЫ розвитку молодняка легеневе дихання характеризуеться частотою й глибиною дихання, а також легеневою вентилящею. 3 bîkom показники легеневого дихання у бугайщв набувають вщповщно! законом1рностг Протягом ycix дослщжуваних bîkobhx перюд1в частота дихальних pyxiB за хвилину у бугайщв дослщно! групи була в1рогщно вищою, шж у контрольних ровесниюв у середньому на 13,0% (Р>0,95). 3 bîkom частота дихання у тварин контрольно! i дослщно! груп зменшуеться (табл. 1). Смккть вдиху в 9, 12, 15 i 18-мюячному Bin;i у бугайщв дослщно! групи була вищою, шж у контрольних аналопв вщповщно на 30,2; 10,6; 16,0 i 17,7% (Р>0,95...0,999). У середньому означена р1зниця склала 17,9% (Р>0,95). Смюсть вдиху з bîkom у обох груп тварин змшюеться хвилепод1бно.
© Федак В.Д., Федак Н.М., 2013
209
Одним з основних показниюв, який характеризуе легеневе дихання тварин е легенева вентилящя. Анал1з даних таблиц! 1 показуе, що бугайщ дослщно! групи в ус1 перюди за означеним показником переважали аналопв контрольно! групи вщповщно на 10,0; 2,7; 12,0 I 8,6% (Р>0,95...0,999), у середньому - на 7,5% (Р>0,95).
Таблиця 1
Характеристика легеневого дихання дихання бугайщв (М ±т)
В1к, м1сяц1 Групи тварин + досл1д до контролю
контрольна дослвдна
Частота дихання (шльшсть дихальних рух1в/хв)
9 16,33±0,42 19,28±0,48* +2,95
12 19,11±0,47 20,83±0,35 * +1,72
15 16,56±1,01 19,22±0,24 +1,66
18 13,28±0,48 15,61±0,34 ** +2,28
У середньому 17,78±0,73 20,00±0,38 * +2,32
Глибина дихання, л
9 1,631±0,34 2,624±0,45 +0,49
12 2,047±0,032 2,264±0,032 * +0,22
15 2,895±0,045 3,359±0,028** +0,46
18 4,515±0,096 5,314±0,030 * +0,80
У середньому 2,436±0,072 2,872 ±0,036 * +0,44
Легенева вентилящя, л/хв/кг
9 0,150 ±0,0067 0,165 ±0,0014* +0,015
12 0,146 ±0017 0,150 ±0,0010 +0,0040
15 0,140 ±0,0012 0,157±0,0033 ** +0,017
18 0,163 ±0,0066 0,177±0,0033 * +0,0014
У середньому 0,159 ±0,0039 0,171±0,0033 * +0,012
Таким чином, за показниками легеневого дихання бугайщ дослщно! групи в1рогщно переважали контрольних аналопв. Це дае можлив1сть зробити висновок про те, що обмшш процеси у 1х оргашзм1 в постнатальному онтогенез! протжали бшьш штенсивно, шж у контрольних ровесниюв. 3 в1ком вентиляц1я легень у п1ддосл1дного молодняка мае тенденщю синусо!ди.
Р1вень прот1кання окисно-в1дновних процеЫв в орган1зм1 тварин залежить вщ ¿нтенсивност1 перетравлення й засвоення поживних речовин, як1 поступають з кормом. Об'ективним показником, який характеризуе цей процес е
р1вень споживання кисню (табл. 2).
Таблиця 2
_Споживання кисню бугайцями (М±т) ^_
Вж, м1сящ Групи тварин + досл1д до
контрольна досл1дна контролю
абсолютне, л/хв
9 1,129 ±0,042 1,245 ±0,029 * +0,12
12 1,174±0,029 1,295 ±0,050 * +0,12
15 1,522±0,006 1,655 ±0,025 * +0,14
18 2,220 ±0,019 2,402 ±0,033 ** +0,18
У середньому
вщносне, мл/хв/кг
9 4,82±0,17 5,25±0,023 * +0,43
12 4,16±0,03 4,52±0,170 * +0,36
15 4,22±0,22 4,58±0,065 * +0,36
18 5,25±0,16 5,94± 0,140** +0,69
210
Науковий вгсник ЛНУВМБТ шеш С.З. Гжицького Том 15 № 1 (55) Частина 2, 2013
У середньому | 4,55±0,03 | 4,98±0,088 * | +0,43 |
Показники абсолютного споживання кисню в 9, 12, 15 I 18 мюящв були в1рогщно вищими в оргашзм1 бугайщв дослщно! групи вщповщно на 10,3; 10,3; 9,4 I 8,2% (Р>0,95... 0,999). У середньому за перюд вирощування перевага тварин дослщно1 групп за абсолютнпм спожпванням кисню становила 9,1% (Р>0,95). Аналопчну законом1ршсть вщзначено за споживанням кисню в розрахунку на 1 кг живо! маси (табл. 2).
Отже, бугайщ дослщно! групи в постнатальному онтогенез! за споживанням кисню в абсолютному та вщносному вираз1 суттево переважали контрольних аналопв, це свщчить про те, що штегральш обмшш й синтетичш процеси в оргашзм1 тварин дослщно! групи протжали бшьш штенсивно, пор1вняно з контрольними аналогами.
У процеЫ життед1яльност1 оргашзм споживае кисень, необхщний для окиснення поживних речовин в кл1тинах I тканинах, яю одночасно видшяють вуглекислий газ - кшцевий продукт розпаду спожитих речовин. Тому за р1внем видшення ргашзмом вуглекислоти також судять про штенсивнють обмшних процеав. Сшввщношення утил1заци кисню та видшення вуглекислоти може бути р1зним, що залежить вщ характеру обмшних процеав (табл. 3).
Таблиця 3
Видшення вуглекислоти бугайцями, л/хв (М±ш)_
Вж, м1сящ Групи тварин + дослщ до
контрольна дослщна контролю
абсолютне, л/хв
9 0,947±0,010 0,988 ±0,037** +0,14
12 0,932± 0,058 1,024 ±0,025 +0,09
15 1,195±0,017 1,320 ±0,006 * +0,02
18 1,533±0,062 1,643±0,008 +0,11
У середньому 1,022±,033 1,133 ±0,034* +0,11
вщносне, мл/хв/кг
9 4,11±0,20 4,54±0,035 * +0,43:
12 3,86±0,03 4,25±0,200 * +0,39
15 3,32±0,10 3,63±0,099 * +0,31
18 3,63±0,22 4,06±0,098 * +0,43
У середньому 3,70±0,078 4,02±0,087 * +0,32
Процес видшення вуглекислоти в абсолютному вираз1 був штенсившшим у вс1 перюди вирощування (9, 12, 15, 18 мк.) в оргашзм1 тварин дослщно! вщповщно на 14,9; 9,9; 10,5 I 7,2% (Р>0,90... 0,99), в середньому - на 10,9% (Р>0,95).
Показники вщносного видшення оргашзмом вуглекислоти (табл. 3) свщчать про те, що в середньому за перюд вирощування бугайщ дослщно! групи переважали контрольних ровесник1в на 8,6% (Р>0,95). Р1зниця на користь дослщних тварин збереглася за даним показником впродовж всього постнатального перюду. Отже, за абсолютним I вщносним видшенням вуглекислого газу в процеш розвитку при пом1рному р1вш вирощування бугайщ дослщно! групи ктотно переважали контрольних аналопв.
Знаючи величину споживання оргашзмом кисню та видшення ним вуглекислоти можна визначити ресшраторний коефщкнт - вщношення кшькоси видшеного вуглекислого газу до спожитого за цей час кисню. За
211
значениям дихального коефщенту в значнш м1р1 судять про вид речовин, яю пщлягають окисненню в оргашзмг Встановлено, що при окисненш жир1в дихальний коефщент знаходиться на р1вш 0,7- 0,8; бшюв - 0,8 - 0,9; вуглевод1в - 0,9 -1,0. Анал1з даних таблиц! 4 показуе, що дихальний коефщент у вЫ перюди дослщжень був в!рогщно вищим у тварин дослщно! групи (на 7,6%). У середньому за перюд вирощування ДК у дослщних бугайщв становив 0,804, а у контрольних - 0,747. Це значить, що в процес! розвитку в оргашзм! дослщних тварин штенсивно вщбувався бшковий обмш, тод1 як у контрольних переважав жировий.
Таблиця 4
Дихальний коеф1щент (М±ш) _
Вж, м1сяц1 Групи тварин + досл1д до контролю
контрольна досл1дна
9 0,833±0,017 0,884±0,092 * +0,051
12 0,765±0,020 0,828±0,014 * +0,063
15 0,725±0,020 0,819±0,014 * +0,063
18 0,683±0,003 0,713±0,009** +0,030
У середньому 0,747±0,085 0,804±0,015 * +0,006
Анал1з даних у в1ковому аспект! (9, 12, 15, 18 мш.) показуе, що у тварин обох груп в 9 м!сяц!в проходив процес окиснення б!лк!в (ДК = 0,833-0,884), у 12 ! 15 мшящв в орган!зм! досл!дних тварин - окиснення бшюв (0,828-0,819), а в контрольних в цей же перюд проходило жирове окиснення (ДК=0,765-0,725). Отже, в орган!зм! тварин дослщно! групи в постнатальному онтогенез! вщбувалось накопичення б!лк!в, що е важливою основою, тод! як при однакових умовах живлення в орган!зм! контрольних аналопв цей процес був дещо пов!льн!шим. Вважаемо за доц!льне дану законом!ршсть використовувати при в!дгод!вл! бугайщв.
В!домо, що в процес! проходження окисно-в!дновних реакц!й утворюеться енерг!я, необхщна для п!дтримання життево важливих функцш орган!зму.
Знаючи величину дихального коефщенту й к!лькост! спожитого за одиницю часу кисню методом непрямо! колориметр!! можна визначити розх!д енерг!!. Чим !нтенсивн!ше в орган!зм! прот!кають окисно-вщновш процеси, тим вища теплопродукц!я. Вщповщно п!двищення в орган!зм! р!вня газообмшу сприяе п!двищенню енергетичного обм!ну (табл. 5).
Таблиця 5
Енергетичний обмш у бугайц1в, (М±ш)_
Вж, м1сяц1 Групи тварин + досл1д до
контрольна досл1дна контролю
абсолютн1 показники, КДж/год
9 1116±41,0 1530±39,0 * +154
12 1415±45,0 1559±55,0 * +144
15 1833±56,0 2003±43,0 * +170
18 2611±32,0 2809±38,0 ** + 198
У середньому 1610 ±42,0 1757±6,0* + 147
ввдносш показники, КДж/год/кг
9 5,90±0,23 6,40±0,33 * +0,50
12 5,00±0,06 5,43±0,28 * +0,43
15 4,90 ±0,03 5,50±0,88 ** +0,60
212
18 6,20±0,20 6,90±0,18 * +0,70
У середньому 5,42±0,14 5,94±0,25 * +0,52
Експериментальш результата показують, що впродовж ycix перюд1в дослщжень як за абсолютным, так i вщносним р1внем енергетичного обм1ну бугайщ дослщно1 групи переважали контрольних аналопв у середньому на 9,1-9,6% (Р>0,95). У вковому аспект! спостеркалася аналопчна законом1ршсть.
Висновок. За пом1рного р1вня живлення легеневе дихання i газоенергетичний обмш в постнатальному онтогенез! були в1рогщно штенсившшими у тварин дослщно! групи. Це дае можливкть констатувати той факт, що в !х орган1зм1 метабол1чш процесп проходили на вищому piBHi, шж у контрольних аналопв. Використання особин високоферментного типу значно збшьшить виробництво яловичини в perioHi при розведенш волинсько! м'ясно! породи.
Л1тература
1. Федак В.Д. Методика комплексно! оцшки типу конституцп велико! рогато! худоби / В.Д. Федак // В ¿сник Сумського нащонального аграрного ушверситету / Сер1я "Тваринництво". - Суми, 2001. - Спец. вип. - С.178-181.
Summary Fedak V. D., Fedak N.M.
GAS AND ENERGY EXCHANGE IN VOLYN BULL MEAT BREED DIFFERENT TYPES CONSTITUTION IN POSTNATAL ONTOGENESIS
The results of studies on pulmonary gas exchange in Volyn meat breed bulls different types of constitution in postnatal development.
Key words: gas and energy exchange, meat breed, type of constitution
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Шаловило С.Г.
213
