Научная статья на тему 'Гармонізація податкової політики країн Європейського Союзу в умовах інтеграції'

Гармонізація податкової політики країн Європейського Союзу в умовах інтеграції Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
423
205
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ГАРМОНіЗАЦіЯ / ПОДАТКОВА ПОЛіТИКА / ОПОДАТКУВАННЯ / ПОДАТКОВА КОНКУРЕНЦіЯ / іНТЕГРАЦіЯ / ГАРМОНИЗАЦИЯ / НАЛОГОВАЯ ПОЛИТИКА / НАЛОГООБЛОЖЕНИЕ / НАЛОГОВАЯ КОНКУРЕНЦИЯ / ИНТЕГРАЦИЯ / TAX COMPETITION / HARMONIZATION / TAX POLICY / TAXATION / INTEGRATION

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Девко С.Т.

У статті розкрита сутність та основні напрями гармонізації податкової політики країн Європейського Союзу (ЄС). Розглянуто та проаналізовано її вплив на соціально-економічний розвиток країн – учасниць Євросоюзу.В статье раскрыта сущность и основные направления гармонизации налоговой политики стран Европейского Союза (ЕС). Рассмотрены и проанализированы ее влияние на социально-экономическое развитие стран – участниц Евросоюза.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Гармонізація податкової політики країн Європейського Союзу в умовах інтеграції»

державнi стандарти контролю, немае едино!' методологи, права його оргаыв не взаeмопов'язанi, взаeмодiя не ре-гламентована. Законодавчо не передбачен санкцп до керiвникiв об'екпв контролю, якi не приймають належних заходiв i3 усунення виявлених порушень i i'x причин. Передача матерiалiв, якi мiстять ознаки злочинiв до прокура-тури затримуе i'x реалiзацiю, впливае на розмiри повернень.

У цтому сучасний стан установ контролю характеризуемся тим, що формування системи ДФК, яка б вщповщала вимогам економiчного розвитку i державного устрою кра'ни, ще не завершено. Немае достатньо'' правово''' бази контролю. Контролем держави охоплено не вс належн 'й засоби, особливо в частин ix використання.

Органiзацiя контролю характеризуемся не упорядкованiстю, дублюванням ревiзiй i перевiрок. Перелiки фн нансових порушень в д^чих класифiкатораx слабо обфунтоваы i економiчно i юридично. Не видiляються пору-шення, ям спричинили реальний збиток бюджету або бюджетоотримувачу. В таких умовах установи ДФК перес-тають бути дiевим iнструментом боротьби з корупцiею.

Л^ература

1. Бюджетний Кодекс Укра/ни. - К., 2012. - 112с.

2. Заявление ЕВРОСАИ «Во имя укрепления независимости высших органов финансового контроля». [Электронный ресурс]: Режим доступа: http://www.eurosai.org/docs/EUROSAI_Statement_final_RU.pdf?menu=about- 2011.

3. Кодекс етики аудитор1в. - К., 2012.

4. Концепця розвитку державного внутр1шнього ф1нансового контролю на пер1од до 2017 року, схвалена розпорядженням Каб1нету М1н1стр1в Украни в/д 24.05.2005 № 158-Р (¡з зм1нами в/д 22.10.2008 №1347-Р та в/д 23.12.2009 №1601-Р);

5. Концепця розвитку системи управл1ння державними ф1нансами. Схвалена розпорядженням Каб1нету М/-н1стр1в Укра/ни вiд 03.09.2012 №633-Р.

6. Лимская декларация руководящих принципов контроля. Принята IX Конгрессом Международной организации высших органов финансового контроля (ИНТОСАИ), - Лима, 1977.

7. Мексиканская декларация независимости высших ревизионных учреждений XIX Конгресс INTOSAI, 2007.

8. Mетодичнi рекомендацИ' з орган/зац/ внутрiшнього контролю розпорядниками бюджетних коштiв у сво/х закладах та у пiдвiдомчих бюджетних установах, затверджен/ наказом Miнiстерства фiнансiв Укра/ни в/д 14.09.2012 №995.

9. Овсянников Л.Н. Государственный финансовый контроль: учреждения и возможности./ Л.Н. Овсянников // Финансы. - 2012. - №6. - С.53-56.

10. Положення про Державну фiнансову iнспекцiю Укра/ни. Затверджено Указом Президента Укра/ни в/д 23 кв/тня 2011 року №499 / 2011. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://Zakon4.rada.gov.ua/laws/show/499/2011.

11. Постанова №1001 Кабiнету Miнiстрiв Укра/ни вiд 28.09.2011 ««Деяк питання утворення структурних пiдроздiлiв внутрiшнього аудиту та проведення такого аудиту в мiнiстерствах, iнших центральних органах виконавчо/ влади, /х територiальних органах та бюджетних установах, як.i належать до сфери управлiння м/-нiстерств, iнших центральних орган/в виконавчо/ влади. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/9366.

12. Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН №А / RES / 66 / 209 ««Содействия повышению эффективности, подотчетности, результативности и прозрачности государственного управления путем укрепления высших ревизионных учреждений»., 2011.

13. Стандарти внутр/шнього аудиту, затвердженi наказом М/н/стерства ф/нанс/в Укра/ни в/д 04.10.2011 №1247 та зареестрован/ в М/н/стерствi юстиц/i Укра/ни 20.10.2011 за №1219 / 19957 [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/9366.

УДК 336. 22 (4)

Девко С.Т.,

викладач кафедри обл1ку, аудиту i контролшгу, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡менл Григор1я Сковороди»

асглрантка кафедри аграрно' соцюлогп та розвитку села НУБП Укра'ни

ГАРМОН1ЗАЦ1Я ПОДАТКОВО1 ПОЛ1ТИКИ КРА1Н СВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

В УМОВАХ ШТЕГРАЦП

У статтi розкрита сутн/сть та основнi напрями гармон/зацн податково/ пол/тики кра/н Свропейського Союзу (СС). Розглянуто та проанал/зовано '/'/ вплив на соцально-економ/чний розвиток кра/н - учасниць Св-росоюзу.

138 Економлчний вюник уыверситету | Випуск № 20/1

© Девко С.Т., 2013

Ф1НАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБ1Г, КРЕДИТ

Ключовi слова: гармон1зац1я, податкова пол1тика, оподаткування, податкова конкурени,1я, ¡нтеграц1я.

В статье раскрыта сущность и основные направления гармонизации налоговой политики стран Европейского Союза (ЕС). Рассмотрены и проанализированы ее влияние на социально-экономическое развитие стран - участниц Евросоюза.

Ключевые слова: гармонизация, налоговая политика, налогообложение, налоговая конкуренция, интеграция.

The article reveals the essence and main areas of harmonization of tax policy in the European Union (EU). Considered and analyzed its impact on the socio-economic development of the countries - participants of the European Union.

Key words: harmonization, tax policy, taxation, tax competition, integration.

Постановка проблеми. На сучасному eTani розвитку податковоТ полiтики бвропейського союзу е здшснення системи зaходiв для усунення податкових 6ap'epiB на внутршньому ринку бвропейського союзу, забезпечення рeaлiзaцN основних свобод, передбачених Договором про бвропейський Союз (свобод руху товaрiв, оЫб, послуг i кaпiтaлiв), недопущення недобросовюнот та згубнот податковоТ конкуренцп юрисдикцм держав-члеыв бС, податковоТ дискримЫаци на внутршньому ринку, вироблення нових принцитв i мeхaнiзмiв усунення подвшного оподаткування, а також забезпечення боротьби з податковими правопорушеннями. Необхщною умовою досягнення за-значених цiльових зaходiв е розробка вщповщного мeхaнiзму забезпечення уыфшацм та гармоызацп податкових систем кратн бвропейського Союзу (бС).

Аналiз ocTaHHix дослщжень i публiкацiй. Дослiджeнням данот проблеми на сучасному eтaпi займаеться ряд вп"чизняних та зaрубiжних вчених, серед них В. Андрущенко, В. Геець, Т. бфименко, А. Крисоватий, Ю. 1ванов, I. Лунiнa, М. Онуфрик, А. Соколовська, б. Хорошаев та шшк Однак поза увагою дослщження залишають новi тенде-нци розвитку оподаткування в умовах глобaлiзaцiт та Тх практичне застосування у вп"чизнянш подaтковiй систeмi.

Постановка завдання. Метою статт е дослiджeння сутностi гармоызацп податковоТ полiтики кратн-члеыв бС в умовах штеграцп.

Виклад основного мaтерiaлу дослiдження. Уперше процеси гармоызацп податюв почали проявлятися ще в юнц XIX - початку ХХ столбя при створeннi митних союзiв ряду кратн, маючи на мeтi розвиток единот митнот по-лiтики. Основи ж сучаснот податковоТ полiтики схщноевропейських кратн були зaклaдeнi пiд час повномасштабних eкономiчних реформ у 1989-1991 рр. Даному процесу передувало посилення eкономiчного ствробп"ництва протя-гом 70-80 роюв минулого столiття в европейських кратнах, що поставило вимогу уыфшацм та гармоызацп податковоТ полiтики у подальших взaемовiдносинaх [1, с. 74].

Податкова полiтикa е обов'язковим елементом для вах кратн-члеыв бвропейського Союзу, i прийняття певних ршень у цiй сфeрi однiею з кратн може мати наслщки не ттьки в межах цiеТ кратни, а й у сусiднiх державах. У межах единот ринковот системи бвропейського Союзу кратни-члени повинн працювати разом над виробленням податковоТ полiтики, а не шукати рiзнi шляхи ТТ формування. Адже, доцiльно стверджувати, що правильна податкова полiтикa держави - залог швидкого розвитку його eкономiки й задоволенють його громадян. Завжди дiяв принцип, що якщо ти що-небудь взяв у народу, то повинен повернути це сповна. Тобто, тому що держава була створена з метою процвп"ання насамперед його населення, то й податкова полiтикa повинна бути пщбудована пiд його житeлiв так, щоб нiхто не скаржився на власну державу.

Анaлiзуючи свп~овий досвiд реформування в сфeрi оподатковування, можна видтити 2 зaгaльнi зaкономiрностi: одна група кратн, у яку входять США, Австрiя i Япоыя, провела перетворення в систeмi прямого оподатковування. 1нша група кратн-члеыв бС пiдвищилa значення непрямого оподатковування.

Гармоыза^я податкових систем кратн бвропейського Союзу (бС) - це один з ключових елемен^в загального процесу фюкальнот конвергенцп, який зaкономiрно виник з проблем податковоТ конкуренцп. 1нколи твердження про те, що податкова конверген^я, пщ якою розумiють процес зближення податкових систем кратн iз рiзним рiв-нем полiтичного й со^ально-культурного розвитку, передбачае розробку i впровадження мeхaнiзмiв та шструмен-тiв фюкального регулювання на всiх наявних в Ытеграцшному угруповaннi iерaрхiчних рiвнях [4, с.196]. Такий процес включае в себе стaндaртизaцiю систем, коштегра^ю iнституцiй i гaрмонiзaцiю пiдходiв до сталого со^ально-eкономiчного розвитку кратн.

До основних принцитв гармоызацп можна вщнести: погоджeнiсть правового регулювання; синхроннють прийняття гaрмонiзовaних aктiв; послщовнють eтaпiв гармоызацп; прiоритeтнiсть мiжнaродних договорiв над нaцiонa-льним законодавством.

За умов глобaлiзaцiт' та поглиблення eкономiчнот' штеграцп система оподаткування не лише збер^ае функ^ю основного джерела наповнення бюджeтiв, а й посилюе вплив на мiжнaроднe розмЦення виробництва, прямi й портфельн швестицп. 1з гaрмонiзaцiею оподаткування традицмно пов'язують подальший розвиток i поглиблення европейськот' штеграцп, проте питання конвергенцп подaткiв у бС залишаеться гострим i полiтично дискусiйним, адже попри Маастрихтський договiр та пакт стабшьносп й розвитку прийняття основних ршень у сфeрi податко-

boï полiтики залишаеться в компетенцп нацiональних урядiв. Емтричы дослiдження для кра'ш еврозони засвщ-чують конвергенцiю як для видатюв, так i для податкових надходжень, але з урахуванням циклу дтово!' активностi отриманий результат ютотно послаблюеться. Встановлено, що полiпшення сальдо бюджету за рахунок скорочен-ня видатково!' частини е найнадiйнiшим, ыж iз допомогою збiльшення податкiв.

До основних напрямiв гармоызацп податкових систем в штеграцшних процесах слiд вщнести наступнi.

1. Гармонiзацiя принципiв побудови податкових систем. Ц принципи в рiзних державах мають багато сильного, однак iснуе i досить суттева специфiка, яка визначаеться юторичними тенденцiями та сучасним станом розвитку нацюнальних економiк, вiдмiнностями цтей, методiв i засобiв реалiзацiï державно!' економiчноï полiтики, в рiвнi життя населення i прiоритетах со^ально!' полiтики та iн.

2. Гармонiзацiя структури податкових систем. Звичайно, забезпечити повну щентичнють перелiку податкiв i зборiв в кожнiй краïнi неможливо, осктьки в деяких крашах вiдсутнi окремi об'екти оподаткування. Однак реалiза-^я стратепчно!' мети iнтеграцiйних процесiв - забезпечення втьного перемiщення капiталiв, товарiв i робочо!' си-ли - вимагае вирiвнювання податкових умов в таких питаннях як стввщношення податюв на споживання i прибут-кових податюв, спiввiдношення податкового навантаження на юридичних i фiзичних осiб, визначення перел^ по-даткiв, якi е основою формування доходiв бюджету.

3. Зближення принципових пiдходiв i механiзмiв податкового регулювання. Концепци побудови податкових систем рiзних держав передбачають суп^ вiдмiнностi у пiдходах до реалiзацiï регулюючо!' функцп оподаткування i рiзнi механiзми податкового регулювання по однакових податках та зборах. Завданням гармоызаци оподаткування в цьому напрямi е напрацювання загальних пiдходiв до визначення допустимо!' штенсивност податкового регулювання, вщмова вiд протекцiонiстських методiв в оподаткуваннi, запровадження загальних принцитв побудови системи iнструментiв податкового регулювання.

4. Гармоыза^я концепцiй прямого i непрямого оподаткування на основi застосування загальних принцитв, якi регламентують порядок оподаткування кожного iз бюджетоутворюючих податмв. Цей напрямок передбачае застосування загальних пiдходiв до механiзму визначення об'екпв оподаткування й iнших елемен^в основних прямих i непрямих податюв з метою унiфiкацiï пiдходiв до усунення подвшного оподаткування.

един пщходи до оргаызацп податкового адмiнiстрування. Нацюнальы системи оподаткування досить часто е нествставними з точки зору оргаызацп взаемодп мiж платником i податковими органами щодо таких важливих проблем як порядок обчислення i погашення податкового зобов'язання, порядку декларування, вщповщальност платника, механiзму оскарження рiшень податкових оргаыв, механiзму застосування непрямих методiв обчислення податкових зобов'язань. Вщмшносп в цiй сферi суттево утруднюють втьне перемiщення капiталiв. Тому пер-шочерговим завданням у цiй сферi е розробка единих концептуальних пiдходiв до щеологл та процедурам податкового адмшютрування [5, с.15].

Оргаыза^я Об'еднаних Нацiй в рамках мiжнародних програм здiйснюе розробку i впровадження певних проект, спрямованих на допомогу i сприяння крашам, ям здiйснюють ринковi реформи i трансформують свою еконо-мiку. Одним iз напрямiв такого сприяння е допомога в становленн i розвитку нацюнальних податкових систем, як концентрують досягнення фшансово!' та правовой' думки, а також вщповщають вимогам свiтовоï економки. Впровадження таких податкових систем дозволяе оптимiзувати вiдносини з рiзними крашами свiтовоï спiльноти.

Пiд час реалiзацil' одного iз заходiв в рамках Мiжнародноl' податковоТ програми виникла iдея пiдготувати типо-вий Свп~овий податковий кодекс. Його основна мета - дати можливють краУнам, як знаходяться на шляху ринко-вих реформ, регулювати податковi вiдносини на науковш основi iз застосуванням едино!' термшологп та единого трактування уах явищ i фактiв.

У документ «Засади Свiтового податкового кодексу», який був розроблений у 1993 рощ автори В. Хасс та Д. Любик в^^чають, що його положення мають рекомендацшний характер [6, с. 255]. Конкретн економiчнi та правовi умови держав, якi будуть використовувати Кодекс, повинн бути врахованi спе^алютами цих краУн при пiдготовцi нацюнального податкового законодавства.

Орiентацiя на уыфка^ю фюкально!' полiтики особливо яскраво виявилася в процес створення единого евро-пейського ринку. Основними напрямами штеграцшних процесiв в системi оподаткування краш-учасниць еС на початку 60-х рош ХХ столiття були: вирiшення проблем мiжнародного подвiйного оподаткування; виключення положень, як сприяють ухиленню вiд сплати податмв; лiквiдацiя податковоТ дискримшацп нерезидент в швести-цiйнiй i торпвельнш полiтицi та iн. В результат розвитку економiчних i полiтичних процеав в европi була поступо-во сформульована щея переходу вiд проведення едино! податковоТ пол^ики до створення територп з единим по-датковим режимом. Реалiзацi!' цiеï iдеï сприяють два принципи, якими керуються краши - учасники еС: по-перше, нацюнальна податкова полiтика не повинна перешкоджати свободi пересування товарiв та юридичних i фiзичних осiб; по-друге, податкова полiтика держави не повинна суперечити загальним напрямам податково!' полiтики еС.

Зближення прямого оподаткування вперше було запропоновано ще у 1962 роц у звт Комiсi!' еС Компотом по фiскальним i фiнансовим питанням, або так званим Компотом Ньюмарка [2, с. 22]. Головне завдання полiтики га-рмонiзацiï прямого оподаткування - це ствставнють нацiональних податкових законодавств, уыфша^я ставок

податку на доходи вщ цiнних паперiв i вiдсоткiв, усунення подвiйного оподаткування, максимальне унеможлив-лення ухилення вiд сплати податку. До основних принципв i напрямiв iнтеграцiйних процесiв у оподаткуванн до-ходiв фiзичних осiб належить досягнення таких цтей як захист штереав малозабезпечених верств населення за рахунок птьгового оподаткування та диференцаця ставок податку в залежностi вщ рiчного доходу i складу см'Т. Як свiдчать дослiдження eвроiнтеграцiйних процесв, дотримання наведених принципiв дало можпивють не лише прискорити темпи економiчного росту, а й досягнути соцальних цiлей - покращити демографiчну ситуацю, збть-шити добробут сiмей.

В сучасних умовах гармонзаця у сферi прямого оподаткування головним чином зосереджена на податках, що мають прямий вплив на рух капталу: податку на операци з капталом та податку на вщсотки i дивщенди. I якщо на даний час непряме оподаткування пдлягае регулюванню численними регламентами та директивами Ради та Ко-мiсiТ £С, то в рамках прямого оподаткування краТнам-членам в бтьшш мiрi надано фiскальний суверентет i воно вiднесено до регламенту нацональних законодавчих систем [8, с. 458].

До цього часу основними документами, що регулюють процеси зближення законодавства з питань оподаткування прямими податками з доходiв громадян, е директиви. Однею з основних е Директива Союзу 2003/48/6С вщ 3 червня 2003 року, яка регулюе i встановлюе оподаткування доходiв вiд накопичених заощаджень у формi ви-плачених вiдсоткiв та боргових зобов'язань [9, с. 623]. Основна цть данот директиви - це забезпечення дiевого механiзму оподаткування вище перелiчених доходiв, якi виплачуються в однш державi - членi Союзу реальному (дмсному) вигодоотримувачу, який е фiзичною особою - податковим резидентом шшот держави-члена, у вщповн дност з законами останньот. У рамках директиви кожна держава зобов'язана прийняти та забезпечити застосу-вання процедур, необхщних для ефективнот щентифшацп реальних вигодоотримувачiв i тх резидентiв.

Для цтей директиви об'ектом оподаткування е доходи у формi виплачених вщсотш, якi включають в себе:

- виплачен вiдсотки або такi, що переведен на рахунок, як вщносяться до боргових зобов'язань будь-якого типу, не залежно вщ забезпечення тх заставою нерухомостi (потекою) i без залежностi вiд забезпечення тх правом на участь в доходi боржника вiд цiнних паперiв i облiгацiй, або боргових зобов'язань, включаючи преми i ви-грашi по цiнним паперам, облiгацiям або борговим зобов'язанням. Штрафи за несвоечасн виплати не розгляда-ються в якост вiдсоткiв;

- накопиченi вщсотки або капiталiзованi (отриманi) вiд продажу, повернення або погашення боргових зобов'язань, що вище перелiченi;

- дохщ, похiдний вiд вiдсоткових платежiв, отриманий прямо або через органзацю, яка заснована в державi -член, для якот здiйснюеться виплата вщсотмв, або для якот здшснюеться забезпечення таких виплат в штересах реального вигодоотримувача.

Держави-члени, якi стягують податок у джерела отримання доходiв, залишають собi 25% вiд податкових до-ходiв i переводять 75% податкових доходiв державi - члену президентства реального вигодоотримувача. Таю пе-рерозподiли повинн здiйснюватися протягом i не пзнше шестимiсячного перiоду, наступного за закшченням по-даткового року держави - члена платжного агента.

Важливою проблемою штеграцшних та глобалiзацiйних процесiв е мiжнародна податкова конкуренцiя, яка е одним iз чинникiв, що зумовлюе розвиток глобального фшансового ринку i забезпечуе економiчну могутнiсть тран-снацюнальних корпорацiй. Протягом останнiх десятилiть вщбулася якiсна змiна у сприйняттi податковот конкурен-ци нацiональними урядами. Якщо у «доглобальну добу» податкова конкуренця була побiчним ефектом, що ви-пливав з природних розбiжностей мiж законодавством рiзних кратн, яке орiентувалося на внутрiшнi прiоритети, то на даний момент мiжнародна податкова конкуренця стае iнструментом, який цiлеспрямовано використовуеться урядами для створення конкурентних переваг власнот кратни [7, с.215].

Кратни, що розвиваються, використовують податковi стимули для залучення капiталiв та розвитку нацюнальних економiк. Активiзацiя конкуренци за мiжнародний капiтал вплинула й на кратни з розвинутою економiкою, як також використовують рiзнi Ыструменти та механiзми податковот конкуренци. Особливо яскраво цей процес спостер^аеться у межах Ытеграцмних утворень за умов вщсутност мiждержавних бар'ерiв на шляху зовншньот торгiвлi та руху фактов виробництва. Однак саме це явище лежить в основi податкових суперечок всередин бвропейського Союзу. Головне протирiччя податковот полiтики £С полягае в тому, що, хоча за суттю податковi системи всiх кратн - членв е унф^ова-ними, ставки податкв контролюються на нацiональному рiвнi i е неоднаковими у кратнах £С. Опосередкованим дока-зом Ытенсифкаци податковот конкуренци у кратнах £С е анонсованi плани модернзаци податкових систем деяких зi "старих" членв £С. Так, навiть Нiмеччина з тт прагненням утримувати стабiльно висок ставки податкв, змушена рефо-рмувати податкову систему через «втечу» бiзнесу у бiльш сприятливi юрисдикци.

Висновки. Таким чином, щодо гармонзацп системи прямого оподаткування, то у цьому напрямку шституцп £С ще не досягли значних успiхiв. Повiльнiсть гармонзацп податкового законодавства в галузi прямого оподаткування мiж кратнами £С частково пояснюеться впливом диференцацп економiчного розвитку в кратнах та традиц-ями оподаткування. З пiдвищенням мобтьносп бiзнесу нацiональнi системи оподаткування справляють суттевий вплив на прийняття ршень компанiй та фiзичних осiб у виборi кратни для iнвестування, мюця роботи, отримання

прибутку. Беручи до уваги важливють прямого оподаткування в системi економiчноï полiтики краУн-учасниць,

B. Кернз вважае, що воно навряд чи буде гармоызовано у найближчому майбутньому [3, с. 222]. До оподаткування доходiв фiзичних оаб бiльш прийнятним е термш i процедура диферен^ально'Г гармоызаци. Дана концеп^я зближення податкового законодавства базуеться на тверджены, що податки i податкова система в будь-якш дер-жавi е iнструментом для досягнення певних соцiально-економiчних цiлей. Тому розвиток прямого оподаткування залишений на розсуд кожноУ краУни - учасницi, але iз врахуванням того, що певн елементи, такi як оподаткування вщсотюв, дивiдендiв, надання пiльг, знижок, усунення подвшного оподаткування вимагатимуть як сптьного подходу i застосування однакових процедур, так i самого мехаызму функцюнування.

Лiтература

1. Дейнеко А.Е. Расширение Европейского Союза: экономические и правовые аспекты / А.Е. Дайнеко, Г. В. Забав-ский, Ф.А. Дмитакович. Под науч. ред. А.Е. Дайнеко. - М.: Изд-во деловой и учебной литературы, 2004. - 74 с.

2. Захаров А.С. Налоговое право Европейского Союза: действующие директивы ЕС в сфере прямого налогообложения /А.С. Захаров. - М.: Волтерс Клувер, 2006. - 22 с.

3. Кернз В. Вступ до права бвропейського Союзу: Навч. пос1б.: [Пер. з англ.]/В. Кернз. - К.: Т-во «Знання» КОО, 2002. - 347 с.

4. Колодко Г. Глобал1зац1я i перспективи розвитку постсоц1ал1стичних кран. / Колодко Г. - Сер.: ««Сучасна думка». - Книга 17. - К.: Основнi цiнностi, 2002. - 248 с.

5. Онуфрик М. Порiвняльний аналiз податкових систем i податкового навантаження краïн-членiв СС та Украни / М. Онуфрик // Економiка i держава. - 2006. - № 11. - С. 14-18.

6. Хасси У.М. Мировое налогообложение. Основы Мирового налогового кодекса: [Пер. с англ.] / У.М. Хасси, Д. С. Любик. - Кембридж: Гарвардский университет, 1992. - 234 с.

7. Хорошаев С. Гармонiзацiя податкових систем в СС // Спiльний европейський економiчний простiр: гармо-нiзацiя мегарегiональних суперечностей /Хорошаев С.; за ред. Д. Лук'яненка i В. Чужикова. - К.: КНЕУ, 2007. -

C. 209-223.

8. Barry Bracewell - Milnes. The Cost of Harmony // INTERTAX. - 2004. - Vol. 32. - Issue 10.

9. САТО Handbook for Congress. - Policy recommendations for the 108th Congress. CATO Institute, Washington, D.C.

УДК 336.77:332.2

Свтушенко Н.М.,

к.е.н., доцент кафедри фшанав, грошового об1гу i кредиту ДВНЗ « Переяслав-Хмельницький ДПУ ii^e^ Грип^я Сковороди»

РОЗВИТОК 1ПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ В ПОСТКРИЗОВИЙ ПЕР1ОД В УКРА1Н1

У статт/ дослджено розвиток тотечного кредитування в Укранi в тепершнй час та вплив на нього кри-зових проиесiв, визначено основнi проблеми розвитку iпотечного кредитування та шляхи Тх вирiшення.

Ключовi слова: iпотека, iпотечне кредитування, iпотечний ринок, Державна iпотечна установа, в'дсот-кова ставка.

В статье исследовано развитие ипотечного кредитования в Украине в настоящее время и влияние на него кризисных процессов, определены основные проблемы развития ипотечного кредитования и пути их решения.

Ключевые слова: ипотека, ипотечное кредитование, ипотечный рынок, Государственное ипотечное учреждение, процентная ставка.

The article examines the development of mortgage lending in Ukraine at present and the impact of the crisis, the main problem of mortgage loans and solutions.

Keywords: mortgage, mortgage lending, mortgage market, the Agency interest rate.

Актуальнють дослщження. В останнш час актуальнють кредитування пов'язана з тим, що вЫ ланки суспть-ства прагнуть ефективно функцюнувати, а без розвитку вах напрямюв банювськот шфраструктури не можливий нормальний розвиток сусптьства. 1потечне кредитування та його оргаыза^я займають важливе мюце в eкономiч-нш багатьох кратн свп^. Ефективне функцюнування нацюнальнот модeлi тотечного кредитування сприяе

полшшенню житлових умов населення, впливае на економ^ кратни шляхом стимулювання попиту на ринку неру-хомост, що, в свою чергу, розвивае галузь будiвництвa. За пщрахунками фaхiвцiв, кожна гривня, вкладена в будн вництво житла, дае 2,5-3 гривы приросту ВВП [2]. Саме тому розвинуте тотечне кредитування може стати каталн

142 Економ1чний вюник ун1верситету | Випуск № 20/1

© Свтушенко Н.М., 2013

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.