CC BY
32
УДК 657. 47
ГАРМОН1ЗАЦ1Я ЕКОНОМ1КО-ПРАВОВИХ ЗАСАД ФУНКЦЮНУВАННЯ ТРАНСПОРТНО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ З
еВРОПЕЙСЬКИМ ТРАНСПОРТНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ
Кириленко О. М., к.е.н., доцент (НАУ)
В cmammi досл1джуються процеси гармотзацИ економто-правових засад функцюнування транспортног системи Украгни, що теоретично дасть змогу доступу нашог держави до передових европейських технологт та залучення твестицт, розкрито основт проблеми на шляху до ефективног гармотзацгг iнтеграцтних процеЫв, що полягають у нeoбxiдноcтi забезпечення вiдпoвiднocтi нацюнальног транспортног системи високим стандартам та техтчним вимогам ринку транспортних послуг Свропейських крагн.
Ключовi слова: транспортна система Украгни, гармотзащя правових засад, ринок транспортних послуг, Свропейське ствтовариство.
ГАРМОНИЗАЦИЯ ЭКОНОМИКО-ПРАВОВЫХ ОСНОВ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ТРАНСПОРТНОЙ СИСТЕМЫ УКРАИНЫ С ЕВРОПЕЙСКИМ ТРАНСПОРТНЫМ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВОМ
Кириленко О. Н., к.э.н., доцент (НАУ)
В статье исследуются процессы гармонизации экономико-правовых основ функционирования транспортной системы Украины, что теоретически даст возможность доступа нашей страны к передовым европейским технологиям и привлечение инвестиций, раскрыты основные проблемы на пути к эффективной гармонизации интеграционных процессов, заключающиеся в необходимости обеспечения соответствия национальной транспортной системы высоким стандартам и техническим требованиям рынка транспортных услуг Европейских стран.
Ключевые слова. Транспортная система Украины, гармонизация правовых основ, рынок транспортных услуг, Европейское сообщество.
HARMONIZATION OF ECONOMIC AND LEGAL BASES OF FUNCTIONING OF THE TRANSPORT SYSTEM OF UKRAINE TO THE EU TRANSPORT LEGISLATION
Kyrylenko O.M., Candidate of Economic Sciences, associate professor
(National aviation university)
This article examines the processes of harmonization of economic and legal bases of functioning of the transport system of Ukraine, which theoretically will allow access of our country to advanced European technology and investment, the main challenges for effective harmonisation of integration processes, namely the need to ensure the conformity of the
© Кириченко О.М.
Вкник економжи транспорту i промисловост № 55, 2016
17
national transport system of high standards and technical requirements of the transport market of the European countries. Formation and realisation of new forms of interaction by Ukraine, and also forms, that already exist and are created on the post-Soviet territory, with the European Union and with in it(him) the countries will give the chance to us to receive new the status - the initiator of reforms, instead of the consumer of offered projects. Uniqueness of experience of Ukraine in this case consists that set from these questions has already been fulfilled during Agreement preparation about association with the European Union.
Key words. The transport system of Ukraine, harmonization of the legal framework, the transport market, the European community.
Постановка проблеми. Ефективно функцюнуюча система пасажирських i вантажних перевезень мае життево важливе значення для пщприемств i громадян Свропейського союзу. Транспортна пол^ика GC спрямована на сприяння розвитку чистого, безпечного i ефективного у всш Сврот транспорту. Функцюнування транспорту - основа розвитку внутршнього ринку тoвapiв (пepeдaчi ix вщ мicця виробництва до мюця споживання), а також право громадян вшьно пересуватися тepитopiею GC (для роботи й для забезпечення життедiяльнocтi).
ÄHani3 останн1х до^джень i публЫацш. Тeopeтичнi та методолопчш основи гармошзацп eкoнoмiкo-пpaвoвиx засад функцюнування транспорту Укрш'ни розглядалися в наукових працях Ю. C. Бараша [1], В. Л. Диканя [2], Г. Д. Ейтутиса [3], А.В. Сладковського [4] та шш.
Видтення невиршених частин загальног проблеми. Свропейська кoмiciя разом з Генеральним директором по мoбiльнocтi i транспорту вiдпoвiдaе за розробку транспортно'1' пoлiтики в рамках GC. Ii завдання полягае в забезпеченш мoбiльнocтi едино'1' европейсько'1' транспортно'1' зони, уpaxувaннi потреб населення, еколопчно'1' пoлiтики й кoнкуpeнтocпpoмoжнocтi. Вона
спрямована, на:
• розвиток европейського
внутршнього ринку шляхом забезпечення повно'1' штеграци вcix видiв транспорту в едину, конкурентоспроможну транспортну систему;
•розробку шновацш: сприяння розвитку нового поколшня cтiйкиx транспортних технологий, зокрема для iнтeгpoвaниx систем керування дopoжнiм рухом;
• будiвництвo транс-европейсько'' мереж1, як основу мультимодально'' стшко'' транспортно'1' системи, здатно'' надавати швидко, за доступними цiнaми, нaдiйнi транспорты послуги;
Бiлa книга Свропейсько'' комюп за назвою «Свропейська транспортна пол^ика на 2010 piк: час виршувати» (COM (2001)) була основою стшко!' пoлiтики транспорту СС. Вона була доповнена документом: «Розвиток стшко!' мобшьносп для нашого континенту» (COM 314).
Невиршеною частиною загально'' проблеми залишасться можливiсть гармошзацп eкoнoмiкo-пpaвoвиx засад функцюнування транспортно'' системи Укра'ни, що дасть можливють створення умов для доступу нашо'' держави до передових европейських тexнoлoгiй та залучення iнвecтицiй.
Мета даног cmammi полягае у дослщженш ступеню вiдповiдностi eкoнoмiкo-пpaвoвиx засад функцюнування нацюнально! транспортно'' системи основним принципам та Директивам европейського транспортного
законодавства.
Виклад основного Mamepiany до^дження. На ocнoвi Бшо! книги 2001 року Свропейська Комюя розробила й реашзувала ряд плaнiв дш по ключових питаннях транспортно'' пол^ики, серед яких: «Зелена книга мюького транспорту
(COM (2007) 551; « Зелений транспорт » (COM (2008) 433); «План вантажних перевезень - лoгicтикa в ди» (COM (2007) 607) i «Морська транспортна cтpaтeгiя до 2018 року (COM (2009) 8).
До кшця 10 - piчнoгo перюду з моменту прийняття бшо'1 книги, Свропейська кoмiciя прийняла Директиву за назвою « Cтiйкe майбутне транспорту» (COM (2009) 279). Ця Директива носить консультативно-стратепчний характер. Вона тдкреслюе, що проблеми, з якими зштовхнеться транспорт GC у нaйближчi роки, тaкi: нeoбxiднicть скорочення викидiв парникових гaзiв, зростаючий попит на викопне паливо, збiльшeння кiлькocтi зaтopiв у багатьох европейських мicтax, аеропортах i портах.
Виходячи iз цього, у березш 2011 року Свропейська кoмiciя прийняла Бiлу книгу за назвою «Дорожня карта до единoi евpoпeйcькoi тpaнcпopтнoi зони - до кoнкуpeнтнoi та ефективно'1' транспортно'1' системи» (COM (2011) 144). Це комплексна стратегия мютить 40 конкретних iнiцiaтив на найближче дecятилiття, щоб побудувати конкурентоспроможну транспортну
систему, що спрямована на тдвищення мoбiльнocтi, усунення основних перешкод, стимулювання eкoнoмiчнoгo росту й зайнятосп. Дeякi iз цих iнiцiaтив стосуються конкретного виду транспорту, таких як формування внутpiшньoгo ринку зaлiзничниx послуг.
Вaнтaжнi перевезення перебувають у цен^ уваги, особливо це стосуеться питань: безпеки вантаж1в, перевезення небезпечних вантаж1в i ефективного функцiонування транспортних кopидopiв для cтiйкoгo розвитку транспортних мереж.
Основними напрямками
вдосконалення пасажирського транспорту е: досягнення високого piвня безпеки пacaжиpiв з максимальним рiвнем комфорту.
Важливими стратегiчними
напрямками розвитку транспортно'1' системи е: зниження залежносп вiд iмпopту нафти й скорочення викидiв
вуглекислого газу на транспорт! на 60% до 2050 року. Стратегия встановлюе piзнi цш для piзних видiв перевезень.
Основш цiлi на 2050 piк щодо формування едино'' европейсько'' транспортно'1 зони -конкурентно!' та ефективно'1 транспортно'1' системи:
•знизити до 40% використання низьковуглеродистих видiв палива в aвiaщi'; зниження, принаймш, 40% викидiв при перемщенш;
• перенесення до 50% мiжмicькиx пасажирських i вантажних peйciв з автомобшьного на зaлiзничний i водний види транспорту;
• скорочення шкщливих викидiв транспортних зacoбiв до середини cтoлiття на 60%.
У жовтш 2013 року Свропейська комюя висунула пропозицп щодо ново'' пол^ики транспортно'' iнфpacтpуктуpи, з вкaзiвкoю строюв формування базово'' мереж ефективно'' транспортно'' системи до 2030 року. Плануеться, що транспортна мережа буде складатися з дев'яти основних транспортних кopидopiв: два коридори Швшч-Швдень, три - Сходи-Захщ i чотири - дiaгoнaльнi коридори. Базова мережа з'еднае:
• 94 основш европейсью порти iз зaлiзничними й aвтoмoбiльними мaгicтpaлями;
• 38 ключових аеропортiв, забезпечених зaлiзничним сполученням мiж аеропортом та пасажироутворюючими пунктами великих мют;
• 15 000 км зaлiзничниx лiнiй швидкicнoгo руху.
Ця пoлiтикa спрямована на усунення вузьких мicць, oптимiзaцiю перехресних операцш прикордонного транспорту для пacaжиpiв i пiдпpиемcтв на вciй територи СС, полшшення зв'язкiв мiж piзними видами транспорту i сприяння досягненню цшей СС в oблacтi збереження ^мату.
У cфepi зaлiзничнoгo транспорту, у лиcтoпaдi 2012 року Свропейський парламент i Рада прийняла Директиву 2012/34/СС про створення единого
европейського простору зашзниць. Вона спрямована на консолщащю й об'еднання icнуючoгo законодавства за доступом на транспортний ринок (перший пакет Директив по зaлiзницям) у единий акт з одночасним спрощенням правовое.' бази, уточненням деяких положень i вiднoвлeння нормативно-правово'1 бази. Зокрема, Директива охоплюе питання, пoв'язaнi з фшансуванням зашзнично'].'
iнфpacтpуктуpи, ринково']! конкуренцп й opгaнiзaцiйниx реформ для ринкового нагляду. Положення ща Директиви, повинш бути пepeнeceнi в нaцioнaльнe законодавство до середини 2016 року.
Наступною законодавчою
iнiцiaтивoю було прийняття Свропейською кoмiciею в ciчнi 2013 року четвертого зaлiзничнoгo пакету, що сприяе розвитку европейсько'].' кoнкуpeнтocпpoмoжнocтi й росту ( СОМ (2013) 25). Представлеш в пакет iнiцiaтиви е взаемодоповнюючими й прагнуть внести вклад у створення бшьш ефективного й швестищйно-привабливого зaлiзничнoгo сектора стосовно iншиx видiв транспорту. Пакет мicтить у coбi зaкoнoдaвчi пропозицп по внесенню змш до таких Директив:
• Директива 2012/34/ СС Свропейського парламенту й Ради вщ 21 листопада 2012 про створення единого европейського зaлiзничнoгo простору;
• Регламент (СС) № 1370/2007 Свропейського парламенту й Ради вщ 23 жовтня 2007 року: «Послуги суспшьного пасажирського транспорту зaлiзницi й aвтoмoбiльнoгo транспорту»;
• Регламент (СС) № 881/2004 Свропейського парламенту й Ради вщ 29 кв^ня 2004 про створення Свропейського зaлiзничнoгo агентства;
• Директива 2004/49/ СС Свропейського парламенту й Ради вщ 29 кв^ня 2004 року про безпеку на зашзницях Ствтовариства;
• Директива 2008/57/ СС Свропейського парламенту й Ради вщ 17 червня 2008 року про сумюшсть
зaлiзничнoi системи в рамках Ствтовариства.
Активш глoбaлiзaцiйнi процеси, що вщбуваються у cвiтoвiй eкoнoмiцi, зумовлюють встановлення тicнoгo пoлiтичнoгo дiaлoгу мiж окремими кранами та peгioнaми св^у, поглиблення мiжнapoдниx господарських зв'язкiв та розвиток св^ово'1' тopгiвлi. Процес лiбepaлiзaцii, що розгорнувся у cвiтoвiй тopгiвлi у повоенний час, забезпечив piзкe збiльшeння 11 oбcягiв. За перюд з 1950 р. обсяг св^ового експорту зpic у 19 paзiв, а обсяги виробництва збiльшилиcя у 7,2 paзiв. При цьому св^овий експорт промислових тoвapiв зpic у 38 paзiв, виробництво - у 11 paзiв. Cпocтepiгaетьcя тeндeнцiя до зростання зaлeжнocтi бiльшocтi кpaiн cвiту вщ зовшшньо'].' тopгiвлi.
Oб'ективнi процеси глoбaлiзaцii св^ово'1 eкoнoмiки формують нову лопку глобальних правил для кoмпaнiй, що дшть на ринку. Ocкiльки фipми все бiльшe iнтepнaцioнaлiзують виробництво i систему поширення тoвapiв i послуг, все бшьш штегрованими стають економши окремих кран.
З урахуванням сказаного, важливим завданням для нацюнально! eкoнoмiки Украни е виpiшeння питання про те, яким чином мiжнapoднa торговельна система може допомогти вийти на шлях стабшьного розвитку. У свт, де oкpeмi держави все бшьше залежать у своему eкoнoмiчнoму розвитку вiд стану ваа eкoнoмiчнoi системи, кожна кpaiнa вiдiгpaе певну роль у виршенш глобальних eкoнoмiчниx проблем. Тому Урядом було проголошено напрямок на iнтeгpaцiю до Свропейського Союзу. Приоритетна мета Украни - штегращя в Свропейське cпiвтoвapиcтвo з можливютю
повноправного членства. Але на шляху до тако']! мети стать необхщшсть розбудови нацюнально']! eкoнoмiки, шляхом пщвищення eкoнoмiчниx, тexнiчниx, тexнoлoгiчниx тощо стандар'пв, piвня демократизаций налагодження ефективних
двостороншх зв'язюв 3i cвiтoвoю cпiльнoтoю. Процес евроштеграци -
еДИНИй ШЛЯХ ОНОВЛеННЯ eKOHOMÏ4HOÏ
формаци, приеднання до CBiTOBoro технологичного piвня пpoмиcлoвocтi, мoжливicть створення умов iнвecтищйнoï пpивaбливocтi, що вiдкpие можливост створення нових cуб'ектiв
господарювання, подолання високого piвня бeзpoбiття.
Мiжнapoднe ствроб^ництво та eкoнoмiчнi зв'язки з GC сприятимуть paцioнaльнoму poзпoдiлу pecуpciв, тдвищенню eфeктивнocтi eкoнoмiчниx пpoцeciв.
Досягнення суб'ектами
господарювання виробничо-техноло-
гiчнoгo piвня, вщповщного европейському, який визначае напрями та масштаби динaмiки cвiтoвoï економiки, е першочерговим завданням для Украши. Свропейське cпiвтoвapиcтвo - основний торговельний партнер Украши за межами СНД. Зростання зoвнiшньoтopгoвeльнoгo товарообороту та поглиблення пол^ичних зв'язкiв, дeдaлi тicнiшa iнтeгpaцiя Украши iз загальноевропейськими структурами cвiдчить про суттевий прогрес та реальний потенщал цього cпiвpoбiтництвa.
Розвиток евpoiнтeгpaцiйниx процеав означае зростання вiдкpитocтi нaцioнaльнoï економши та конкуренци з боку фipм Свропейського cпiвтoвapиcтвa. Пoтeнцiйнi здобутки i переваги евроштеграци перекривають мoжливi втрати i ризики.
Пщписана у червш 1994 р. Угода щодо партнерства та ствроб^ництва Украши з крашами Свропейського cпiвтoвapиcтвa набула якicнo нового розвитку. Вона регулюе ocнoвнi аспекти вщносин мiж Укpaïнoю та Свропейським ствтоваристом, а саме: лiбepaлiзaцiю торпвлц розвиток швестицшно'].', тдприемниць^' дiяльнocтi;
ствроб^ництво в eкoнoмiчнiй, coцiaльнiй, фiнaнcoвiй сферах; гармошзащя законодавства Укpaïни з СС; техшчне cпiвpoбiтництвo; пoлiтичний дiaлoг, розвиток тpaнcпopтнoï системи.
Кра'ни Свропейського
ствтовариства розглядають Украшу як серйозного торговельного партнера. Пiдтвepджeнням даного факту е затверджений Ствтовариством План з питань ствпращ з нашою кра'ною.
Схвалена Президентом Украши Програма евроштеграци (Указ Президента Украши вщ 14.09.2000 р. «Про Програму штеграци Украши до Свропейського Союзу») стала великим кроком у забезпеченш курсу кра'ни на евpoiнтeгpaцiю та ринкову трансформащю.
Укладення Угоди Укра'ною про асощащю е на cьoгoднiшнiй день головним кроком у зближенш з Свропейським Союзом, оскшьки це означатиме перехщ cпiвpoбiтництвa з СС на яюсно новий piвeнь пол^ично'' асощаци та eкoнoмiчнoi' штеграци.
Даний документ за сво'м змicтoм не мае аналопв з-пoмiж пoдiбниx дoгoвopiв, укладених Свропейським Союзом. Основна щннють ще'' Угоди - це е opiентиp у впpoвaджeннi комплексних внутршшх перетворень в Укрш'ш.
Пгдписавши Угоду про acoцiaцiю наша держава бере забовязання стосовно адаптаци внутршнього законодавства до законодавства СС. У зв'язку з цим Украшу очшуе коттка робота з ухвалення закошв та пiдзaкoнниx aктiв, нeoбxiдниx для забезпечення peaлiзaцii' Угоди. Зважаючи на масштабнють завдань, нeoбxiднo вже сьогодш впроваджувати вiдпoвiдну нормативно-правову базу для '' виконання. Нeoбxiднoю е розробка нащонального мexaнiзму iмплeмeнтaцii' Угоди про асощащю, включаючи створення результативного мехашзму координаци дано'' дiяльнocтi та тдготовку вщповщно'' програми iмплeмeнтaцii' Угоди. Укладення Угоди розкривае можливосп для peaлiзaцii' умов взаемовипдно'' eкoнoмiчнoi' дiяльнocтi, що сприятиме позитивнш динaмiцi розвитку нащонально'' eкoнoмiки та покращення добробуту населення.
Приймаючи до уваги виcoкi стандарти i тexнiчнi вимоги ринку
Евросоюзу, пщвищуватимуться також стандарти й укра'шського виробництва, що позитивно позначиться на посиленн конкурентоздатносп нацюнально'1
eкoнoмiки, а також експортоспроможносп вiтчизняниx тoвapiв як безпосередньо в GC, так i на шших зoвнiшнix ринках.
Угода про асощащю спрямована на створення реально' зони вшьно!' тopгiвлi, яка передбачатиме штегращю eкoнoмiки Украши до ринку Свропейського ствтовариства.
Сприятливе до транзиту гeoгpaфiчнe положення Украши зумовлюе ii важливе значення для eкoнoмiк сусщшх кра'н. Укра'на активно розвивае ствпрацю з icнуючими peгioнaльними opгaнiзaцiями i структурами - Центральноевропейською iнiцiaтивoю, оргашзащею Чорноморського eкoнoмiчнoгo cпiвpoбiтництвa, Радою держав Балтшського моря тощо.
Важлива роль Украши як з'еднуючо'1 ланки мiж СС, що розширюеться, та Чорноморсько-Каспшським peгioнoм важко пepeoцiнити. Eкoнoмiчним стриж-нем ствроб^ництва слугуватиме peaлiзaцiя «Проекту XXI столбя» - тран-спортування каспшсько!' нафти тepитopiею Украши до Свропи. Разом з проектом евразшського транспортного коридору та транспортного коридору мiж Балтшським та Чорним морями — це реальний шлях до створення принципово ново'
гeoeкoнoмiчнoi ситуацп у XXI cтoлiттi.
Дуже актуальною як для Украши, так i для европейських кра'н е штегращя систем нaфтo-гaзoпpoвoдiв. Мета тако'1 штеграцп - eфeктивнiший розвиток процесу перемщення нафти та газу.
Констатуючи сьогодшшню
cитуaцiю, можна сказати, що Укра'на вийшла на новий результативний piвeнь процесу лiбepaлiзaцii торгово' дiяльнocтi у СОТ, з урахуванням дiючиx норм: лшвщований плановий мexaнiзм виробництва та розподшу; у зoвнiшнiй тopгiвлi лшвщований державний мoнoпoлiзм; лiбepaлiзoвaнo процес
цшоутворення; використовуеться ринковий oбмiнний курс.
Свобода пересування -
найвизначшше досягнення в юторп ста-новлення Свропейського ствтовариства i нeoбxiднa умова поширення та укоршення на Свропейському кoнтинeнтi спшьних цiннocтeй. Вiльнe пepeмiщeння тoвapiв i послуг мiж Укра'ною та СС мае забезпечити сегмент вшьно!' торпвль Даний процес формуе мoжливicть появи умов доступу господарюючих cуб'ектiв до передових европейських тexнoлoгiй та залучення швестицш. Для укра'нських пiдпpиемcтв вщкриеться мoжливicть збiльшeння експорту, що призведе до створення нових робочих мюць та збiльшeння роботи транспортно'1 шфраструктури.
Також покращить роботу транспорту запровадження бeзвiзoвoгo режиму по'1'здок наших громадян до держав Свросоюзу. Саме тому забезпечення належно'1' peaлiзaцii положень Плану дш щодо лiбepaлiзaцii Свропейським Союзом вiзoвoгo режиму для Украши належить до центральних пpiopитeтiв дiяльнocтi Украши. Xoчa тут нaйбiльшoю занепокоеншстю е низька транспортна pуxoмicть населення через виcoкi тарифи на перевезення та зростаючу бiднicть населення.
П1дписання 23 липня 2012 р. Угоди про внесення змiн до Угоди спрощення оформлення вiзoвиx дoкумeнтiв мiж Укра'ною та Свропейським
cпiвтoвapиcтвoм набуло важливого значення.
Сформований напрям розвитку на европейський курс е головним для Украши. Але Укра'нська держава не зменшуе уваги i до евразшського напряму, вважаючи його важливою сферою нацю-нальних iнтepeciв. Разом з тим питання учасп Укра'ни у Свразшському iнтeгpaцiйнoму пpoeктi мають
виршуватися iз урахуванням зобов'язань нашо'1 держави вщповщно до Протоколу про вступ до СОТ та проекту Угоди про
асощащю з Свропейським Союзом. Водночас ми розглядаемо тдписану наприкшщ 2011 р. Угоду про зону вшьно!.' тopгiвлi СНД як важливий i суттевий крок уперед в подальшому нaпpямi позитивно!.' динaмiки тopгoвo-eкoнoмiчнoгo й науково-техшчного cпiвpoбiтництвa.
Украша розглядае цю Угоду як реальний крок у cпpaвi подолання торгових обмежень, хоча наявнють численних вилучень icтoтним чином знижуе ïï eфeктивнicть. Конструктивний пошук взаемоприйнятного режиму торговельно-eкoнoмiчниx зв'язкiв Украши з кpaïнaми, що входять в Митний союз, який дозволив би зберегти обсяги тopгiвлi та peaлiзoвувaти cпiльнi виpoбничi проекти, е нагальним i важливим завданням украшсько}.' влади. Iнтeгpaцiйнi процеси на пострадянському пpocтopi е проявом загальносв^ово}.' тенденци зростання кiлькocтi peгioнaльниx iнтeгpaцiйниx об'еднань i торгових coюзiв. Укрш'ш важливо пoвнoцiннo включитися у цi процеси, запропонувавши власне бачення розвитку сво1.'х вiднocин iз крашами Митного союзу в умовах створення Сдиного eкoнoмiчнoгo простору та формування союзу Свразшських краш - з одного боку, та незмшност власного курсу на штегращю до Свропейського Союзу - з шшого.
Формування та peaлiзaцiя Украшою нових форм взаемоди i з штегращйними утвореннями, що вже юнують та створюються на пострадянському простор^ i з Свропейським Союзом та асощйованими з ним крашами дасть нам змогу набути ново}.' якост - iнiцiaтopa фopмaтiв, а не споживача запропонованих пpoeктiв. Ушкальнють дocвiду Укpaïни у цьому випадку полягае в тому, що багато iз цих питань уже були опрацьоваш за час тдготовки Угоди про асощащю з Свропейським Союзом.
Саме Чорноморський регюн мае дуже великий потенщал для подальшого становлення Украши як eкoнoмiчнo незалежно}.' краши. Даний peгioн е не
тшьки важливим пунктом, який перетинають велик тpaнcпopтнi шляхи, а й енергетичною скарбницею прийдешшх пoкoлiнь. Пocтiйнo зростае значення Чорноморського peгioну як важливого енергетичного транзитного коридору.
Наша держава мае вiдiгpaвaти важливу роль у процесах у Цeнтpaльнoaзiaтcькoму peгioнi,
забезпечуючи там сво1.' стратепчш, eнepгeтичнi й eкoнoмiчнi iнтepecи.
Зовшшня пoлiтикa Укpaïни на нaпpямi евразшсько}.' cпiвдpужнocтi ви-магае врахування можливостей кpaïн, якi е пoлiтичнo i eкoнoмiчнo впливовими, саме Pociя, Китай, США та Свропейського Союзу. Практичш результати
ствтовариства будуть показовим шдикатором ефективност вiдпoвiднoгo пoлiтичнoгo курсу Украши, спрямованого на св^овий пpocтip.
Тепершня cитуaцiя вимагае вiд Украши бшьш широко}.' та змютовно}.' взаемодп з шоземними партнерами, насамперед в тpaнcпopтнo-eкoнoмiчнoму нaпpямi.
Особливо важливе значення мае тдтримка Украши з боку краш Центрально-Схщно1.' Свропи. Знaчимicть вiднocин мiж Украшою та ïï Свропей-ськими сусщами - Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Чexiею - тд-тверджують eкoнoмiчнi показники, aктивнi peгioнaльнi, транскордонш контакти. Однак очевидно, що ствроб^ництво мiж Украшою та ïï сусщами мае значш нepeaлiзoвaнi резерви, яю можливо aктивiзувaти за рахунок розвитку процесу гармошзацп eкoнoмiкo-пpaвoвиx засад функщонування нащонально}.' транспортно}.' системи з передовими Свропейськими.
Висновок. Вивчення процеав гармошзацп eкoнoмiкo-пpaвoвиx засад функцioнувaння транспортное! системи Украши розкривае мoжливicть створення нових умов для доступу нашо!.' держави до передових европейських технологий та залучення iнвecтицiй. Вiдкpиетьcя можливють збiльшeння експорту, що
призведе до створення нових робочих мюць та збшьшення роботи транспортно! шфраструктури; дасть змогу набути Укрш'ш ново! якосп - шщатора фopмaтiв, а не споживача запропонованих проекпв. Але на шляху до eфeктивнoi гармошзацп штеграцшних пpoцeciв стопъ нeoбxiднicть вiдпoвiднocтi нaцioнaльнoi тpaнcпopтнoi системи високим стандартам та техшчним вимогам ринку Свросоюзу.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бараш Ю. С. Упpaвлiння зaлiзничним транспортом краши: Мoнoгpaфiя / Ю. С Бараш. - Д.: Вид-во Дншропетр. нац. ун-ту зашзн. трансп. iм. акад. В.Лазаряна, 2006. - 252 а
2. Дикань В. Л. Забезпечення eфeктивнocтi шнoвaцшнoi дiяльнocтi шдприемств зaлiзничнoгo транспорту: Мoнoгpaфiя / В. Л. Дикань, В. O. Зубенко. - X.: УкрДАЗТ, 2008. - 194 c.
3. Ейтутис Г. Д. Теоретико-пpaктичнi основи реформування зaлiзниць Укрш'ни: Мoнoгpaфiя / Г.Д.Ейтутис. -Нiжин: ТОВ «Видaвництвo «Аспект-Пол^ф», 2009. - 240 c.
4. Sladkowski, А. & Pamula, W. (eds.) Intelligent Transportation Systems -Problems and Perspectives. Studies in Systems, Decision and Control 32. Cham, Heidelberg, New York, Dordrecht, London: Springer. 2015. 316 p. ISBN 978-3-31919149-2.
Стаття надгйшла: 21.06.16р.
УДК 656.072
П1ДХ1Д ЩОДО ФОРМУВАННЯ TPAHCnOPTHOÏ МОДЕЛ1 СИСТЕМИ ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ В МАЛИХ М1СТАХ
Любий С.В., к.т.н., доцент (ХНАДУ)
В cmammi запропоновано niàxià щодо визначення доц1льност1 об'еднання зупинних пунктiв маршрутiв пасажирського транспорту до транспортного району на основi прийнятого способу формування моàелi попиту на перевезення населення малих м^т. В якостi показника вiàповiàностi моàелi реальним умовам ^iд використовувати частку значущих кореспонденцт у заàачi лттного програмування при формуванш граничних статв матриць кореспонденцт кожного м^ького маршруту.
Клw4oei слова: транспортне планування, Mani Micma, транспортт райони, маршрутш кореспонденцп.
ПОДХОД К ФОРМИРОВАНИЮ ТРАНСПОРТНОЙ МОДЕЛИ
СИСТЕМЫ ПАССАЖИРСКОГО ТРАНСПОРТА В МАЛЫХ
ГОРОДАХ
Любый Е.В., к.т.н., доцент (ХНАДУ)
В статье предложен подход к определению целесообразности объединения остановочных пунктов маршрутов пассажирского транспорта в транспортный
© Любий ев.
BicHMK економжи транспорту i промисловост № 55, 2016
24
