CC BY
15
УДК 340.15
В. С. Макарчук
Навчально-науковий шститут права та психологи Национального унiвeрcитeту "Львiвcька полггехтка",
д-р юрид. наук, проф., завiдувач кафедри ктори держави i права
ГАЛИЦЬК1 МОСКВОФ1ЛИ ТА АВСТРШСЬКИЙ СУД: ДОСВ1Д КОНСТИТУЦ1ЙНО1 МОНАРХ11
© Макарчук В. С., 2016
Розглянуто питания реагування австрГйських Гмперських органГв судово!' влади та адмГнГстративних властей на полГтичну активнГсть т. зв. москвофГлГв - частини захГдноукра'шського полГтикуму, орГентованого на РосГйську ГмперГю.
КлючовГ слова: Австро-Угорська монархГя, судова влада, полГтичнГ процеси над москвофГлами, позови про захист честГ, позасудовГ репресн, Талергоф.
В. С. Макарчук
ГАЛИЦИЙСКИЕ МОСКВОФИЛЫ И АВСТРИЙСКИЙ СУД: ОПЫТ КОНСТИТУЦИОННОЙ МОНАРХИИ
Рассматриваются вопросы реагирования австрийских имперских органов судебной власти и административных властей на политическую активность т. н. москвофилов -части западно-украинского политикума, ориентированного на Российскую империю.
Ключевые слова: Австро-Венгерская монархия, судебная власть, политические процессы над москвофилами, иски о защите чести, внесудебные репрессии, Талергоф.
V. S. Makarchyk
GALICIAN M0SC0WPHILES AND THE AUSTRIAN COURT: THE EXPERIENCE OF A CONSTITUTIONAL MONARCHY
The questions of the Austrian imperial reaction of the judicial and administrative authorities in the so-called political activity Moscowphiles - part of Western-Ukrainian politicians, based on the Russian Empire is discussed.
Key words: Austro-Hungarian monarchy, the judiciary, political processes over Mоscowphiles, claims on protection of honour, extrajudicial repression, Talerhoff.
Постановка проблеми. Вщ лютого 2014 р. Росшська Федеращя веде проти Украши т. зв. пбридну вшну. Полем протистояння стають не тшьки терени окупованого Криму та знищених росшською "братерською допомогою" Донеччини й Луганщини, але й - не меншою, якщо не бiльшoю мiрoю - мiзки i душi украшщв. 1х намагаються переконати у тому, що вони частина "одного (зрозумшо, росшського. - Авт.) народу". Як заявив 17 серпня 2015 р. у xoдi вiзиту до окупованого Криму президент Росшсь^' Федерацii' В. В. Путш: "Я считаю, что русские и украинцы - это вообще один народ, разницы мы не делаем" [1]. (Ми й надаш подаватимемо цитати росшських автoрiв у оригшальному вигляд! Аби не звинуватили у тенденцiйнocтi перекладу. - Авт.).
Услщ за Президентом РФ росшсью пропагандисти намагаються переконати украшщв у тому, що !хт предки шбито завжди, наполегливо 1 безкорисливо, тягнулися "до Москви", натом1сть чужинщ (поляки, австр1яки, тмщ, румуни тощо) настшно намагалися вЫрвати нерозумних "хохл1в" в1д 1хнього кторичного кореня. Аргументами в цьому полгтико-пропагандистському спор1 стають поди багатор1чно1 давност - в1д Переяславсько1 Ради 1654 р. до "референдуму" щодо збереження "обновленного Союза" в березт 1991 р.
Одним з напрям1в вдеолопчно!' диверси стае дмльшсть т. зв. москвофЫв (кш. XIX - поч. XX ст.): " Существует тема, о которой наши противники знают, но предпочитают умалчивать. Широкая же публика о ней вообще не осведомлена. Речь идет, с одной стороны, о русском национальном возрождении Галицкой и Карпатской Руси в Х1Х-ХХ веках, а с другой - об австро-венгерском геноциде русских (политических процессах над "русофилами", концлагерях и массовых казнях, унесших более 60 тыс. жизней) и о роли "украино-австрийской партии" в вышеназванном черном деле" [2].
Стушнь наукового розроблення проблеми. Чимал1 заслуги в опрацюванш проблеми москвофшьського руху на захщноукрашських землях друго1 половини XIX - початку XX ст. мають передовс1м "чисп" кторики. Упродовж останшх понад двох десятк1в роюв зусиллями переважно льв1вських (та й захвдноукрашських) науковщв О. Аркуш1, В. Гайсенюка, О. Добжанського, С. Макарчука, Ю. Михальського, М. Мудрого, О. Киричук, Ю. Плекана, О. Середи, О. Сухого, О. Тур1я, I. Чорновола та ш. у науковий об1г введено потужний пласт арх1вних матер1ал1в, як1 допо-могли прояснити питання витоюв та етатв становлення й розвитку москвофшьства, окреслити фактори, як сприяли оргашзащйно-полгтичному оформленню та становленню галицького москвофшьства як полгтично1 течи. 3-пом1ж юториюв права лише поодинок автори (напр., М. Мацькевич) торкалися ще! проблеми, 1 то опосередковано. Разом з тим, тхто з перел1чених автор1в спещально не видшяе питання судових процес1в та позасудового переслвдування москвофшьських д1яч1в у контекст 1х вдеолопчного обгрунтування та функцюнування австро-угорсько1 судово1 системи.
Формулювання завдань науково! статт! Пропонована уваз1 читача наукова розввдка якраз й порушуе питання про шбито "австро-венгерский геноцид русских (!)" в умовах конституцшно1 Австро-Угорсько1 монархи.
Виклад основного матер!алу. В сучаснш украшськш юторичнш думщ кнуе стшке переконання у тому, що уся дмльтсть т. зв. москвофЫв - тобто прихильниюв великоросшсько!' полгтично1 оркнтаци шдавстршських русишв-украшщв - стимулювалася не стЫки внутрЫтми мотивами цього сегмента украшсько1 наци, скшьки фшансовими вливаннями з1 щедрого росшського джерела. Зрештою, про це свщчать числент кторичт документи. Прим1ром, Управляючий (росшським) 1мператорським консульством у Львов1 Верховцев 14/27 червня 1913 р. сповщав росшське Мшктерство закордонних справ, що: "На 30 июня нов. ст. назначены выборы в галицийский сейм и обе русские партии в Галиции обвиняют друг друга в блоке с поляками (...) Денег тратится много, шуму и слов еще больше, престижу Русского Консульства наносятся бесконечные удары (...) Пора, наконец, ясно поставить вопрос, чего мы желаем достигнуть (...) и найти возможность влиять на народные массы непосредственно" [3, с. 157]. Дат йдеться й про те, що "мазепинцы субсидий из Петербурга не получают" [Там само, с. 160] (а хто отримуе?). Зрозумшо, що "впливати" на москвофшьсью парти, змусити !х забути внутршт чвари росшський полгтикум м1г, лише надаючи "субсидии".
Формально фшансування австршських (галицьких та буковинських) москвофЫв ввдбувалося через росшсью неурядов1 товариства: "Общество воспомоществования Славян" та "Галицко-русское общество" в Петербурз1.
Москвофши демонстрували свою прихильшсть до Роси цшком вщкрито, не надто побоюючись австршських закотв. Так, тсля т. зв. Слов'янського зЧзду 1908 р. у Праз1 росшська делегащя у склад1 графа Бобринського, генерала Владим1рова та царедворця Пжицького прибула до м. Серет (тепер - Румушя. - Авт.), де !х виали москвофши, прикрашет стр1чками кольор1в
pocm^^re деpжaвнoгo пpaпopa (cyчacнi пpиxильники т. зв. pycœoro миpa, пpигaдyeтьcя, ще дoнедaвнa кopиcтyвaлиcя геopгiïвcькими cтpiчкaми. - Aвт.).
Bтiм, пpичетними дo пiдтpимки aвcтpiйcькиx мocквoфiлiв виявилиcя не лише пcевдo-блaгoчиннi opгaнiзaцiï, aле й диплoмaти Pociйcькoï iмпеpiï. Пicля звинyвaчення y пpямиx виплaтax гpoшoвиx cyitf гaлицьким мocквoфiлaм 6ули oгoлoшенi пеpcoнaми нoн гpaтa pociйcький кoнcyл y Львoвi Пocтoшкiн тa cекpетap кoнcyлaтy Oльфеpieв [4, c.106].
Koнcтитyцiйнa aвcтpiйcькa мoнapxiя нaмaгaлacя пpoтиcтoяти pociйcькo-мocквoфiльcькiй a^m^cri пpaвoвими зacoбaми. Зoкpемa, зacлyгoвyють та yвaгy cyдoвi пpoцеcи пpoти Oльги Гapбap i тoвapишiв; пpoти Гpигopiя Kyпчaнки пpo зpaдy деpжaви; npo^c o. Дaвидякa пpoти Шycтa i тoвapишiв, a тaкoж cyдoвий a^ пpoти д-pa Moгильницькoгo тa гpaфa Бoбpинcькoгo, диодить нapний aкт д-pa Бoгaтиpця [4, c. 110] тa iншi пaм'ятки aвcтpiйcькoгo iмпеpcькoгo cyдoчинcтвa. Bтiм, aж дo вибyxy Пеpшoï cвiтoвoï вiйни виpoки aвcтpiйcькиx cyдiв видaютьcя cyчacникoвi нaпpoчyд м'якими i aж нiяк не вклaдaютьcя в тонцепщю "генoцидa pyccrax".
Пеpшим з тaкиx пoлiтичниx пpoцеciв cтaв cyд 1882 p. (poзпoчaвcя 31 тpaвня / 12 чеpвня) нaд дiячaми мocквoфiльcькoгo нaпpямy Oльгoю Гpaбap (дoнькoю лiдеpa зaкapпaтcькиx pycинiв Aдoльфa Дoбpянcькoгo), Ocипoм Mapкoвим (pедaктopoм львiвcькoгo мocквoфiльcькoгo чacoпиcy "Пpoлoм"), Bенедиктoм Плoщaнcьким (pедaктopoм "Cлoвa"), Iвaнoм Hayмoвичем тa röro cинoм Boлoдимиpoм, Mикoлoю Oгoнoвcьким (вчителем y Чеpнiвцяx, pедaктopoм "poдимoгo лиcткa"), Icидopoм Tpемибицьким (pедaктopoм мicячникa "^иятель дiтей" y Koлoмиï), Aпoллoнoм Hечaeм (pедaктopoм "Гocпoдapя и пpoмышленникa" в Cтaнicлaвoвi), I. Шпyндеpoм (жителем c. Mani Гнилички) тa Oлекcoю Зaлycьким (жителем м. Збapaжa) [5].
Пiдcтaвoю для cyдoвoгo пеpеcлiдyвaння cтaв фaкт мacoвoгo пеpеxoдy cелян c. Гнилички y пpaвocлaв'я. Пpoте "генoцидний" aвcтpiйcький cyд (в cклaдi лaви пpиcяжниx бyлo 5 eвpеïв тa шм пoлякiв) вiдмoвивcя квaлiфiкyвaти ди п^удню як деpжaвнy зpaдy, зa яку пеpедбaчaлacь cмеpтнa кapa.
Cyд oбмеживcя пoкapaнням зa пopyшення гpoмaдcькoгo пopядкy (caме тaк cyддi poзцiнили пpoпaгaндy пpaвocлaв'я) [6, c. 43].
У п^ужу Hayмoвич oтpимaв вiciм мкящв тюpемнoгo ув'язнення, Плoщaнcький п'ять, Зaлycький тa Шпyндеp - пo тpи мicяцi. Pештa пiдcyдниx були говню™ випpaвдaнi [5].
Пoгoдимocь, цей м'який виpoк вaжкo нaзвaти "генoцидoм pyccrax". Bтiм, pociйcьке джеpелo, aнiтpoxи не знiтившиcь, oгoлoшye, щo: "Пpoцеcc Oльги Гpaбapь пoлoжил нaчaлo гocyдapcтвеннoмy пpеcледoвaнию pyccкoгo движения в Aвcтpo-Bенгpии. Пoмимo теppopa и aдминиcтpaтивнoгo пpеcле-дoвaния, opгaнизoвывaлиcь мaccoвые cyдебные пpoцеccы, cpеди кoтopыx caмыми гpoмкими cтaли Делo бpaтьев Геpoвcкиx, Пеpвый и Bтopoй Mapмopoш-Cигoтcкие пpoцеccы, Делo Maкcимa Caндoвичa и Cемëнa Бендacюкa" [5]. Щр ж, пpocтежимo й зa цими зpaзкaми aвcтpiйcькoгo "теpopy".
Щo cтocyeтьcя пpoцеcy бpaтiв Геpoвcькиx 1913 p., то жoднoï кoнкpетнoï iнфopмaцiï ^o ньoгo pociйcькi джеpелa не дaють (щo не зaвaжae пoшиpювaтиcь ^o "генoцид pyccкиx"). Щoпpaвдa, бioгpaфiчнa crepita у Biкiпедiï oднoгo з бpaтiв Геpoвcькиx cкyпo пoвiдoмляe: "в Mapaмopoшcкoм Cигoте был учинён cyдебный npo^cc нaд Aлекcием Kaбaлюкoм и его cтopoнникaми, и бpaтья Геpoвcкие pешили пoддеpжaть cвoиx copaтникoв в зaле кopoлевcкoгo cyдa. Этo пocлyжилo пoвoдoм для иx apеcтa в 1913 году. Aлекcею Геpoвcкoмy вменялocь в вину coздaние и pyкoвoдcтвo opгaнизaцией, зaмышлявшей гocyдapcтвеннyю измену. Haкaзaнием зa этo и пoдoбные пpеcтyпления быта cмеpтнaя кaзнь. Ho нaкaнyне Пеpвoй миpoвoй вoйны бpaтьям yдaлocь coвеpшить пoбег, и cкpытьcя нa poccийcкoй теppитopии" [7].
Toбтo тpебa poзyмiти, щo жoднoгo "пpoцеcy бpaтiв Геpoвcькиx" як тaкoгo не бyлo, o^i^ra пiдoзpювaним вдaлocя здiйcнити втечу з в'язнищ ще дo пoчaткy cyдoвиx дебaтiв. Moжливo, ми б не aкцентyвaли нa цiй oбcтaвинi, якби oдин з фiгypaнтiв втечi Oлекciй Геpoвcький нa cтopiнкax cвoгo мocквoфiльcькoгo видaння кiлькoмa poкaми paнiше не пиcaв: "Pyccкiя люди, кoтopыxЬ гольдки cyдЬ непoвиннo зacyдилЬ, пoвинны отм гopдитиcя, 6O oни пocтpaдaли зa пpaвдy, зa чиcтoтy pyccкoй вдеи" [8, c. 82]. Hе пoбaжaв Oлекciй Геpoвcький гopдитиcя oчiкyвaним cтpaждaнням - нaче знaв, щo пoчнетьcя Пеpшa cвiтoвa вiйнa, i втекти уже не вдacтьcя.
Bтiм, там вдaлocя вiднaйти iнфopмaцiю ^o iнший cyдoвий пpoцec y cпpaвi oднoгo з бpaтiв Гepoвcькиx (yce того ж Олeкciя), який в^бу^я в м. Чepнiвцi 13 лютого 1911 p. [4]. Лaвa ^тояжнта poзглядaлa пoзoв мocквoфiлiв д-pa Moгильницькoгo (cyддi з м. Cepeт) тa д-pa Гepoвcькoгo (видaвця мocквoфiльcькoï гaзeти "Пpaвocлaвнa Pyc^' в Чepнiвцяx) ^ora ceкpeтapя yкpaïнoфiльcькoï "Py^^ï Paди" п. Луцьтого. Звинyвaчeний y 42-му нoмepi "Hapoднoгo гoлocy" зa 1910 p. o^6-лiкyвaв cтaттю "Збopи мocкoвcькиx тайми™". Cпiввiдпoвiдaчeм у cпpaвi пpoxoдив п. Bepeтeльник, вiдпoвiдaльний peдaктop "Hapoднoгo гoлocy".
Гoлoвa cyдoвoгo зaciдaння зpoбив cпpoбy пpимиpeння cтopiн, нa щo Луцький вiдпoвiв cтвepднo - o^i^ra, мoвляв, нe зтае нi Moгильницькoгo, нi Гepoвcькoгo ocoбиcтo, ane мaв нa yвaзi лишe "пapтiю кaцaпiв". У вiдпoвiдь iнiцiaтopи пpoцecy пoчaли вимaгaти 200 кopoн "вiдcтyпнoгo" (cyмa пopiвнянo нeвeликa, oднaк ïï виплaтa cвiдчилa б пpo фopмaльнe визтання Луцьким тa Bepeтeльникoм cвoeï нeпpaвoти. - Авт.).
Пicля вiдмoви звинyвaчeниx вiд пpийняття ^eï пpoвoкaцiйнoï пpoпoзицiï aдвoкaти пoзoвникiв пoчaли вимaгaти ввд звинyвaчeниx нaдaвaти пoкaзи ... нiмeцькoю мoвoю. Moжливo, цe бyлo зpoблeнo, щoб нe дaти yкpaïнcькiй гpoмaдcькocтi (тiй ïï чacтинi, якa roraro вoлoдiлa дepжaвнoю мoвoю, -пepeдyciм ceлянaм тa poбiтникaм) змoги нaлeжнo пpocтeжити зa xoдoм cyдoвиx дeбaтiв. Зpoзyмiлo, щo oбвинyвaчeнi вiдмoвилиcя i зaявили пpo cвoe бaжaння виcтyпaти лишe pycькoю (y^arn^^R») мoвoю, тим бiльшe, щo тaкy мoжливicть тoгoчacнe aвcтpiйcькe пpoцecyaльнe пpaвo гм нaдaвaлo.
Звинyвaчeнi нaвeли нe лишe фaкти пiдpивнoï - щoдo aвcтpiйcькoï дepжaвнocтi - дiяльнocтi pycoфiлiв, aлe й limó' a^ra^parn^^ aктивнocтi. Taк, m вiчi в м. Чepнiвцi m Зeлeнi cвятa (1910 p.) мocквoфiли виcтyпили пpoти pycькoгo (yкpaï'нcькoгo) yнiвepcитeтy у Львoвi тa пpoти py^^ï (yкpaïнcькoï) yчитeльcькoï' ceмiнapiï в Чepнiвцяx. Taкoж лiдepи мocквoфiлiв у Буговиш вiдcтoювaли iдeï едтання pycинiв з pyмyнaми зa кoнфeciйнoю (пpaвocлaв'я) oзнaкoю; мocквoфiльcький дeпyтaт aвcтpiйcькoгo пapлaмeнтy Mapкoв "xвaлить cпiлкy бyкoвинcькиx кaцaпiв iз Boлoxaми (pyмyнaми. -Авт.) i вoлoxiв нaзивae "дpyзя-pyмини" [4, c. 102]. B бopoтьбi з yкpaïнoфiлaми мocквoфiли вдaютьcя дo aктивнoï cпiвпpaцi з пoльcькими шoвiнicтичними тa eвpeйcькими лиxвapcькими кoлaми.
Toж пiд тягapeм нaдaниx фaктiв cyд пpиcяжниx вiдмoвив пoзoвникaм у зaдoвoлeннi пoзoвy ^o oбpaзy чecтi й дocтoï'нcтвa.
Iнфopмaцiя пpo Mapaмapoш-Cигeтcькi пpoцecи звoдитьcя дo тaкoгo: "Mapaмopoш-Cигeтcкиe пpoцeccы (1904, 1906, 29.12.1913 - 3.3.1914), мoнcтpпpoцeccы (sic! - Авт.), инcцeниpoвaнныe вeнгepcкими влacтями пpoтив pycинcкиx кpecтьян-пpaвocлaвныx. Haибoльшyю извecтнocть ^гоб-peл пpoцecc 1913-1914 гад 94 pycинcкими кpecтьянaми, мyжчинaми и жeнщинaми в вoзpacтe oт 17 дo 64 лeт. Bce oни были oбвинeны в гocyдapcтвeннoй измeнe пo пpичинe иx мaccoвoгo выxoдa из гpeкo-кaтoличecкoй цepкви и пepexoдa в пpaвocлaвнyю. Обвинeнным инкpиминиpoвaлacь толити-чecкaя цeль: пoдчинeниe пpaвocлaвныx pycинoв Pyccкoй пpaвocлaвнoй цepкви и пpиcoeдинeниe чacти тeppитopии Beнгpии (кoмитaты Mapaмopoш, Угoчa, Бepeг) к Poccии, cвязь c этoй цeлью c pyccкими пoлитичecкими дeятeлями чepeз дeпyтaтa Думы гpaфa B. А. Бoбpинcкoгo ^и пocpeд-ничecтвe бpaтьeв Aлeкceя и Гeopгия Гepoвcкиx и пpямoм yчacтии в пepeгoвopax pycинcкoгo пpaвocлaвнoгo пpoпoвeдникa, apxимaндpитa Aлeкceя Kaбaлюкa (...) ^o^cc зaкoнчилcя ocyж-дeниeм 33 oбвинeнныx нa 37 лeт зaключeния в тюpьмe и 6800 кpoн штpaфa. А. Kaбaлюк был ocyждeн та 4 гoдa зaключeния и 1000 ^orn штpaфa. Mapaмopoшcкий пpoцecc был пepвым в Beнгpии пoлитичecким пpoцeccoм пpoтив pycинcкиx кpecтьян, в кoнфeccиoнaльнoй, пaccивнoй фopмe пpoтecтoвaвшиx пpoтив голитики мaдьяpизaции, нaциoнaльнoгo пpeдaтeльcтвa иepapxoв гpeкo-кaтoличecкoй цepкви" [9].
37 poкiв ув'язшння нa 33 пiдcyдниx, звичaйнo ж, говинш ввaжaтиcя "гeнoцидoм" -^итайми, у cьoгoднiшнiй Pociйcькiй Фeдepaцiï, дe нeмae жoднoгo в'язня cyмлiння.
У 1914 p. в пpимiщeннi Львiвcькoгo кpaйoвoгo кpимiнaльнoгo cyдy (cьoгoднi ^ XIX кopпyc Львiвcькoï' пoлiтexнiки, дe poзмiщyeтьcя IHПП) вiдбyвaвcя пoкaзoвий npo^c нaд C. Ю. Бeндacюкoм тa йoгo пpиxильникaми. Haдaмo cлoвo pociйcькoмy джepeлy: "Ho дoнocы cыпaлиcь в тaкoм изoбилии (мaютьcя нa yвaзi з бoкy yкpaïнoфiлiв. - Авт.), что влacти Гaлиции peшили, што^ц, пoйти нaвcтpeчy yкpaинцaм (мaютьcя m yвaзi yкpaï'нoфiли. - Авт.) и opгaнизoвaть пoкaзaтeльный
cyдебный npo^cc, пpизвaнный coвеpшить тo, что не yдaлocь cделaть в 1882 году - ocyдить pyccкoе движение в Aвcтpo-Bенгpии, в лице oтдельныx егo пpедcтaвителей, пo oбвинению в гocyдapcт-веннoй измене, co вcеми вытекaющими из этoгo для pycœoro движения пocледcтвиями.
B кaчеcтве oбвиняемыx, кoтopые дoлжны были пpедcтaть пеpед cyдoм, влacти выбpaли (...) C. Бендacюкa, M. Caндoвичa, И. Гудыму и B. Koлдpy. Пpедвapительнoе cледcтвие пo иx делaм длилocь oкoлo двyx лет, пpичем B. Koлдpa чеpез пять меcяцев пocле apеcтa был выпущен пoд зaлoг, oCTa^^re же тpoе apеcтoвaнныx вcе это вpемя нaxoдилиcь в cледcтвеннoй тюpьме.
И вoт 9 мapтa 1914 гoдa вo Львoве нaчaлcя oткpытый cyдебный пpoцеcc, нa кoтopый, кpoме меcтныx жypнaлиcтoв, пpибыли кoppеcпoнденты зapyбежныx cpедcтв инфopмaции, в тoм чиоле из Poccии - кoppеcпoнденты газеты "Hoвoе Bpемя" и Петеpбypгcкoгo Tелегpaфнoгo Aгентcтвa.
Ha cкaмье пoдcyдимыx нaxoдилиcь:
Cемен Бендacюк, poжденный в 1877 г. в c. Cкoпoвке, Toлмaчcкoгo пoветa, в пocледнее вpемя пpебывaвший вo Львoве, гpекo-кaтoличеcкoгo веpoиcпoведaния, xoлocтoй, зaкoнчивший юpиди-чеcкий фaкyльтет, жypнaлиcт;
Maкcим Caндoвич, poжд. в 1886 г. в c. Ждыне, Гopлицкoгo пoветa, в пocледнее вpемя пpебывaвший в c. Гpaбе, Яcельcкoгo пoветa, пpaвocлaвнoгo веpoиcпoведaния, женaтый, пpaвo-cлaвный cвященник;
Игнaтий Гyдымa, poжд. в 1882 г. в c. Дыткoвцax, Бpoдoвcкoгo пoветa, в пocледнее вpемя пpебывaвший в c. Зaлyчье, Cнятынcкoгo пoветa, пpaвocлaвнoгo веpoиcпoведaния, женaтый, пpaвocлaвный cвященник;
Bacилий Koлдpa, poжд. в 1886 г. в д. Cвяткoве Bеликoй, Яcельcкoгo пoветa, пpебывaющий вo Львoве, гpекo-кaтoличеcкoгo веpoиcпoведaния, xoлocтoй, cлyшaтель юpидичеcкoгo фaкyльтетa Львoвcкoгo yнивеpcитетa.
Bcе oни oбвинялиcь в тoм, что, гак глacил oбвинительный aкт, "в пpoмежyтке вpемени c 1909 г. го мapт 1912 г. oни вo Львoве и в дpyгиx меcтax, тaйнo, пo взaимнoмy coглaшению, oтчacти кaк зaчинщики или пoдcтpекaтели, oтчacти кaк непocpедcтвенные coyчacтники пpедпpиняли пocpедcтвoм пoдcтpекaтельcтвa, a пеpвые тpoе тaкже пocpедcтвoм шпиoнaжa тaкие действия, кoтopые были нaпpaвлены к oттopжению Гaличины или ее чacти oт oднoцельнoй гocyдapcтвеннoй cвязи или теppитopии Aвcтpийcкoй импеpии" [10].
Cyдoвa тяганита зaвеpшилacя тим, щo yci п^удт були ... oднoгoлocнo випpaвдaнi cyдoм пpиcяжниx (дo cклaдy якoгo вxoдилo 13 ocí6 - лише голяки i eвpеï). Ha фoтoгpaфiï з фoтoaльбoмa 1914 p. цi четвеpo виглядaють впевненими у cвoïй пpaвoтi тpiyмфaтopaми [див.: 11, фoтo 28].
Пoбiжнo зayвaжимo, щo дaлекo не зaвжди гaлицькi мocквoфiли cтaвaли жеpтвaми raro™-тyцiйнoï Aвcтpo-Угopcькoï мoнapxiï. Iнoдi вoни виcтyпaли пoзoвникaми в cпpaвax пpo oбpaзy чеcтi, зoкpемa ^ora yкpaïнoфiлiв, пpo щo ми вже пиcaли. Iнoдi - витягaли та aвcтpiйcький cyд (зa визнaченням cyчacниx iдеoлoгiв т. зв. Pyccкoгo миpa - мoнcтpпpoцеccopный) cвoю бpyднy бшизну, aнiтpoxи не пoбoюючиcь кpивocyддя.
Ta^ нa пpoцеci 1911 p. у м. Львoвi poзглядaвcя пoзoв мocквoфiльcькoгo пocлa B. Дaвидякa дo групи т. зв. мoлoдиx мocквoфiлiв [4]. У Дpoгoбицькoмy вибopчoмy oкpyзi у 1908 p. oбpaли пocлoм дo Paди деpжaвнoï мocквoфiлa Bacиля Дaвидякa, зacтyпникoм - Boлoдимиpa Дyдикевичa, пpедcтaвникa т. зв. мoлoдиx мocквoфiлiв ("юнoшiв"), щo гypтyвaлиcя нaвкoлo гaзети "Пpикapпaтcкaя Pycь". B пiдaвcтpiйcькiй Гaличинi, згвдго з мicцевим вибopчим пpaвoм, oбиpaли вiд кoжнoгo oкpyгy не лише депyтaтa, aле й т. зв. зacтyпникa, який пoчинaв викoнyвaти oбoв'язки депyтaтa Деpжaвнoï paди у paзi йoгo cмеpтi aбo зpечення. Moлoдi мocквoфiли пoчaли вимaгaти тaкoгo зpечення вiд B. Дaвидякa, нa щo тoй poзвaжливo вiдпoвiв, щo й "я caм пoтpaфлю бpaти деcяткy деннo!". Це пpизвелo дo зaгocтpення тлiючoгo кoнфлiктy мoлoдиx мocквoфiлiв з "cтapикaми", щo пеpеpic у пocтiйнi cyтички й гобиття ocтaннix "m вулици, чи в зелiзницi, чи m зaбaвi".
B. Дудикевич був диpектopoм мocквoфiльcькoï "Caмoпoмoщи" в Koлoмиï, гpoшi opгaнiзaцiï витpaчaв безкoнтpoльнo, пpoтoкoли зaciдaнь не вiв aбo фaльшyвaв. Цими звинyвaченнями виpiшив cкopиcтaтиcя го^л Дaвидяк, видaвши бpoшypy з фaктaми чиcленниx злoвживaнь зacтyпникa B. Дyдикевичa. Зa ocтaнньoгo вcтyпилиcя йoгo "пoплiчники" A. Шycт, дp. I. Гpиневицький,
Ю. Kиcилeвcький, О. ^вдв тa B. ^ндш. Cпpaвa дiйшлa дo cyдoвoгo poзглядy, poзпoчaтoгo зa пoзoвoм B. Дaвидякa в cпpaвi зaxиcтy чecтi пpoти гpyпи пiдтpимки B. Дaвидякa.
B xoдi цьoгo львiвcькoгo npo^cy з'яcyвaлиcя дивoвижнi peчi. Пiд ^тоягою B. Дaвидяк зacвiдчив, щo B. Дуди^вич вiд iмeнi "юнoшiв" пepeд вибopaми 1908 p. yклaв ^raac^ дoмoвлeнicть з пoльcьким нaмicникoм в влетит гpaфoм Пoтoцьким тa тель^тою Paдoю нapoдoвoю yгoдy пpo взaeмнy пiдтpимкy пoльcькиx тa мocквoфiльcькиx кaндидaтiв у вибopчиx oкpyгax. Te, ^o щo paнiшe гoвopилocя yпiвгoлoca i та piвнi чyтoк, тeпep бyлo пiдтвepджeнe пiд пpиcягoю в нeзaлeжнoмy cyдi.
Cвiдoк у cпpaвi, якитоь Гoнчaкoвcький, пoкaзaв, щo гoлoвa Paди мiнicтpiв Aвcтpiï Kaзимip Бaдeнi зaявляв йoмy, щo B. Дyдикeвич e плaтним pociйcьким aгeнтoм. Te caмe cтвepдили й пocли дo aвcтpiйcькoгo пapлaмeнтy бapoн Bacилькo (oбpaний вщ Бyкoвини) тa бapoн Mopзeй. Згoдoм paдник Лicкoвaцький зacвiдчив, щo cвoгo чacy B. Дyдикeвич пpиcвoïв 2000 pyблiв, пpиcлaниx з Пeтepбypгa та пiдтpимкy мocквoфiльcькoгo cтyдeнтcькoгo тoвapиcтвa "Бyкoвинa".
Як з'яcyвaлocя в xoдi npo^cy (пoкaзи чиcлeнниx cвiдкiв), фiнaнcyвaння гaлицькиx тa бyкoвинcькиx мocквoфiлiв здiйcнювaлocя чepeз пeтepбypзькe "Гaлицкo-pyccкoe oбшecтвo", якe oчoлювaв гpaф Бoбpинcький. Pociйcький кypaтop вимaгaв вiд "юнoшiв" i "cтapикiв" пpимиpeння, iнaкшe пoгpoжyвaв пpипинити фiнaнcyвaння "Гaличaнинa" - нaйвпливoвiшoï гaзeти мocквo-фiльcькoгo нaпpямy [4, c. 87].
Taкoж викpили мacштaбнi мaxiнaцiï' в "Caмoпoмoщи". Heзвaжaючи нa cтaтyт тoвapиcтвa, тошти, пepeдбaчeнi нa кpeдитyвaння ceлян тa мiщaн, бpaли нa влacнi пoтpeби нe лишe caм B. Дудигевич, ane йoгo близький copaтник Aлeкceвич (12 тиcяч кpoн), a тaкoж дoнькa B. Дyдикeвичa.
Cвiдoк Ceмeнoв пepeкoнливo дoвiв, щo мocквoфiльcькa тopгoвa ycтaнoвa "Topгoвo-пpoмыш-лeнный Coюз" зycиллями B. Дyдикeвичa бyлa дoвeдeнa дo бaнкpyтcтвa. Biн тaкoж cтвepджyвaв, щo блaгoдiйнi 30 тиcяч кpoн, пoжepтвyвaниx пoкiйним Tиxoвичeм нa пoтpeби кoлoмийcькoï бypcи, пpиcвoïв B. Дyдикeвич.
Пкля з'яcyвaння циx нeпpиeмниx для B. Дyдикeвичa мoмeнтiв йoгo зaxиcт нecпoдiвaнo пoчaв вимaгaти змiни cклaдy лaви пpиcяжниx - pycькoï (yкpaïнcькoï) m пoльcькy. Очeвиднo, poзpaxyнoк гpyнтyвaвcя та тому, щo пpeдcтaвники пaнiвнoï' в yмoвax Гaличини нaцioнaльнocтi нe зaxoчyть глибoкo вникaти в cyть cпpaви й "дoзвoлять" мocквoфiлaм зaм'яти cпpaвy, aби нe дaвaти пpивoдiв для нaпaдoк з бoкy нeбeзпeчнiшиx для пoльcькoгo пoлiтикyмy мicцeвиx yкpaïнoфiлiв.
Heзвaжaючи нa квaлiфiкoвaнy юpидичнy дoпoмoгy aж тpьox aдвoкaтiв - д-pa Лтояга, д-pa Чepлюнчaкeвичa тa д-pa Бpoмбepгa, cyд пpиcяжниx винic piшeння ^o пoкapaння пpиxильникiв B. Дaвидякa, виннта в oбpaзi чecтi пocлa B. Дyдикeвичa: "А. Шycт дicтaв 6 тижшв apeштy з пocтoм щoтижня; I. Гpинeвицький - 30 дтв apeштy з пocтoм, Ю. Kicилeвcький - 30 днiв apeштy (зaмiнeниx штpaфoм у 1500 кpoн, О. ^^в - 30 днiв apeштy (зaмiнeниx штpaфoм у 600 ^orn), B. Koндiй -30 дтв apeштy (зaмiнeниx нa 900 ^orn штpaфy). Окpiм тoгo, з пoзoвникiв бyлo cтягнyтo 30 000 ^orn cyдoвoгo митa.
Однaк, як кoнcтaтyвaлo oднe ^pam^re видaння: мocквoфiли "rax cтpaшниx кoштiв cyдoвoгo пpoцecy œ дyжe нaпyдилиcя. Зa ïx вipнy cлyжбy - зaплaтить ce зa ниx Pociя" [4, c. 91].
Mycимo вкaзaти, щo дaлeкo œ зaвжди гaлицькi тa бyкoвинcькi pycoфiли вiдбyвaлиcя лeгким пepeлякoм. З вибyxoм cвiтoвoï вiйни Biдeнь пepecтaв пaнькaтиcя з плaтнoю aгeнтypoю Carn^ Пeтepбypгa i пepeйшoв дo piшyчиx дш. Iншa piч, щo пiд poздaчy жopcткoгo вoeннoгo чacy пoтpaпили здeбiльшoгo бeзвиннi люди.
З вибyxoм cвiтoвoï вiйни бiльшicть лiдepiв мocквoфiлiв ^гайто oпинилиcя нa тepитopiï Pociï. 11 cepпня 1914 p. вoни yтвopили в Kиeвi т. зв. Kapпaтo-pyccкий ocвoбoдитeльный кoмитeт пiд кepiвництвoм Boлoдимиpa Дyдикeвичa. Toгo ж дня мocквoфiли cклaли вiдoзвy "Mнoгocтpaдaльный Pyccкий Hapoд Гaлицкoй Pycи" для пoшиpeння cepeд цивiльнoгo нaceлeння i вiйcькoвиx. Biдoзвa мicтилa зaклик дo гaличaн вггати pociйcькy apмiю, a вoякiв зaкликaли пepexoдити нa бiк Pociï [6, c. 60]. Mимoвiльними жepтвaми ще! вiдвepтo пpoвoкaтивнoï вiдoзви нeгaйнo стали гaлицькi тa
буковинсью русини, яких Вщень та щсарсько-корол1вська арм1я почали сприймати як потенцшну ворожу агентуру. В Галичиш, на Буковит та у Закарпатп прокотилися хвил арешт1в та ф1зичних розправ з русинами-"рошянами". Жертвами репресш стала нечисленна укра'нська штел1генщя без огляду на партшш симпати, кшр греко-католицько' та православно!' (в Буковит) церков, звичайт селяни. Остантх реально була бшьшкть.
У концтабор1 Талергоф, поруч з активними украшофшами та Богу душу винними селянами-укра'нцями, опинилися й галицьк та буковинськ москвофши. Зосереджувалися вони переважно в окремому, четвертому, баращ [13, с. 208], а також - у стльному для ув'язнених р1зно! политично!' ор1ентаци баращ шмейному.
Росшське джерело вказуе; "В официальном рапорте Шлеера от 9 ноября 1914 года сообщалось, что в Талергофе в то время находилось 5700 русофилов. Из этого числа около 1915 человек (по другим данным до 5 тысяч) были лемки из 151 деревни на Лемковщине.
Всего через Талергоф с 4 сентября 1914 года до 10 мая 1917 года прошло не менее 20 тысяч русофильски настроенных галичан и буковинцев, только в первые полтора года погибло около 3 тысяч заключённых' По данным галицкого общественного деятеля Дмитрия Маркова, 3800 человек были казнены только за первую половину 1915 года" [14].
Це саме джерело наводить перелш видатних (на думку джерела) в'язтв Талергофу. Уш вони -русофши, кожний з яких отримав свою сторшку у Вжшеди: "Качмарик Ярослав Теофилович (18851944), Антоневич Николай Иванович (1840-1919), Ваврик Василий Романович (1889-1970), Глебовицкий Николай Павлович (1876-1918), Трохановский Мефодий Андреевич (1885-1948). За дивним зб1гом обставин тхто з цих "видатних" москвофЫв не вщдав Богу душу в найстраш-шшому австршському концтабор1, лише для Миколи Гл1бовицького помщення в концтаб1р "вызвало болезни, от которых он скончался в 1918 г." [14].
Поведшку москвофЫв в ув'язнент лояльний до австршсько! корони украшофш
B. Маковський описував так: "З краю приходили препогаш вкти. Австршська арм1я вщступае в нелад1, москал1 займаютьувесь край (...) Що нас чекае?
Зате "!хт" настро!' помгтно покращали. Почували себе "переможцями". Коли вживали вислови "нашГ', мали все на думщ московськ вшська. "Австршци уд1рають, наш1 б'ють" ... таю уривки обивалися об уха (...) Однак найбшьше лютила нас !хня дволичшсть. Ось одночасно з такими виявами внесли вони колшоприклонну петищю до щсарського престола Франца Иосифа з заявою незахитно!' в1рности 1 лояльности 1 з проханням звшьнення!..." [13, с. 235-236].
Висновки. У тдсумку зауважимо, що конституцшна Австро-Угорська монарх1я наприкшщ XIX - на поч. XX ст. мала значно прогресивтше полгтичне та карне законодавство, тж сучасна !й Росшська 1мпер1я, а австршсью суди були реально незалежними вщ виконавчо!' влади. Ця обставина зумовила пор1вняно лояльне ставлення австршських властей до москвофшьсько!' полгтично' течи; репреси проти и провщних д1яч1в навиъ пор1вняти не можна з карною практикою переслщування "мазепинщв" у тогочаснш Малороси. Вщтак й концепщя "геноцида русских" (тд якими в росшськш науковш думщ розумтоть русишв-украшщв) не витримуе критики.
1. Путин: Я считаю, что русские и украинцы - это вообще один народ, разницы мы не делаем // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gordonua.com/news/worldnews/Putin-YA-schitayu-chto-russkie-i-ukraincy-eto-voobshche-odin-narod-raznicy-my-ne-delaem-Video-94487.html Фролов Кирилл. Новороссия - это борющаяся часть русского мира // Електронний ресурс. Режим доступу: http://ukraina.ru/analytics/20140904/1010386045.html. 2. Ф 133. Канцелярия министра иностранных дел. Политический архив, оп. 470, год 1913, д. 14. Галиция. Положение русских в Галиции. Поляки в Галиции. Борьба их с русскими // Москвофгльство: Документи г матергали / вступна стаття, коментарг та добгрка документов Сухого О. / за заг. ред. проф.
C. А. Макарчука. - Львгв: Видавничий центр ЛНУ гм. I. Франка, 2001. - 236 c. - С. 157-161. 3. Чорний день московских наймитгв // Русини а москалг. Збгрка статей г оповгдань. - Чернгвцг:
3 друкарт тов. "Руска Рада" nid зарядом 1вана Захарка, 1911. - 111 с. - С. 92-111. 4. Процесс Ольги Грабарь. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F% D1 %80%D0%BE%D 1 %86%D0%B5%D 1 %81 %D 1 %81_%D0%9E%D0%BB%D 1 %8C%D0%B3%D0%B 8_%%D0%93%D 1 %80%D0%B0%D0%B 1 %D0%B0%D 1 %80%D 1 %8C. 5. Сухий О. Москвофльство в Галичит: iсторiя проблеми // Москвофтьство: Документи i матерiали / вступна стаття, коментарi та добiрка документiв Сухого О. / за заг. ред. проф. С. А. Макарчука. - Львiв: Видавничий центр ЛНУ ш. I. Франка, 2001 . - 236 с. - С. 3-66. 6. Геровский, Алексей Юлианович // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1 %80%D0%BE% D0%B2%D 1 %81 %D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%90%D0%BB%D0%B5%
D0%BA%D 1 %81 %D0%B5%D0%B9_%D0%AE%D0%BB%D0%B8%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0 %B2%D0%B8%D1%87. 7. Як виглядае кацапска правда i кацапска iдея (На niдставi судового процесу кацатв у Львов!) // Русини амоскалг. Збiрка статей i оnовiдань. - Чертвци 3 друкарш тов. "Руска Рада" тд зарядом 1вана Захарка, 1911. - 111 с. - С. 82-91. 8. Украина возобновила политический "Марамарош-Сигетский процесс" // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://podkarpatrus.livejournal.com/46593.html. 9. Процесс по делу С. Бендасюка и товарищей. -Електронний ресурс. Режим доступу: http://alternatio.org/articles/item/4451-%D0%BF%D1 %80%D0% BE%D 1 %86%D0%B5%D1%81 %D 1 %81-%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B5 %D0%BB%D 1 %83-%D 1 %81 %D0%B 1 %D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0% D1 %81 %D 1 %8E%D0%BA%D0%B0-%D0%B8-%D 1 %82%D0%BE%D0%B2%D 0% B0% D1 %80%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%B9 10. Львовскш русскш политическш процесс о государственной измЬне 1914 г. (фотоальбом з 28 фотографiu). - б. м, б. д. 11. Львовский процесс (1912-1914) // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D 1 %8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D 1% 81 %D0% BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D 1 %80%D0%BE%D1 %86%D0%B5%D 1 %81 %D 1 %81_(1912%E2%80 %%941914) 12/ Маковський В. Талергоф (Спогади i документи). - Львiв: 3 друкарн "ДЫа", 1934. -260 с. 13. Талергоф. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/ wiki/%D0%A2%D00/oB00/oD00/oBB%D0%B5%D 1 %80 %D0 %B3%D0%BE%D 1 %84.
