CC BY
10
УДК 616.13-007.64:616.831
ФУЗИФОРМН1 АНЕВРИЗМИ В СТРУКТУР1 ЦЕРЕБРАЛЬНИХ АРТЕР1АЛЬНИХ
АНЕВРИЗМ
Д.В. ЩЕГЛОВ1, Я. Е. КУДЕЛЬСЬКИЙ1, О.М. ГОНЧАРУК2
1 ДУ «Науково-практичний Центр ендоваскулярно! нейрорентгенох1рургп НАМН Украни», м. Кив 2 Нащональна медична академ1я тслядипломно! осв1ти 1мен1 П.Л. Шупика, м. Кшв
*Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).
*Заява про конфлшт штереав (Ми заявляемо, що у нас немае шякого конфл1кту штереав). *Заявление о конфликте интересов (Мы заявляем, что у нас нет никакого конфликта интере-
*No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures.
*Жодний i3 об'екпв дослщження (людина/тварина) не тдпадае тд вимоги пол1тики щодо роз-криття шформацп фiнансування.
*Ни один из объектов исследования не подпадает под политику раскрытия информации финансирования.
*Date of submission — 05.11.17
*Дата подачi рукопису — 05.11.17 *Дата подачи рукописи — 05.11.17
*Date of acceptance — 15.11.17
*Дата ухвалення — 15.11.17 *Дата одобрения к печати — 15.11.17
Мета роботи — вивчити поширенгсть фузиформних аневризм (ФА) серед артергальних аневризм судин головного мозку та гх структуру.
Матерiали та методи. Проанал1зовано дат 1650 хворих з артер1альними аневризмами судин головного мозку за перюд 1з сгчня 2007р. до грудня 2017р. У 79 хворих були ФА, з них у одного — 2 ФА. Серед хворих було 43 (54,4 %) чоловти та 36 (45,6 %) ж1нок в1ком в1д 14 до 74 рокгв. Бгльше половини (53 %) пацгентгв були молодше 50 рокгв. Аневризми первинно виявлено за даними метод1в нейров1зуал1заци (стральног комп'ютерног та магнгтно-резонансног томографа). Ус1м хворим проводили селективну церебральну ангюграфш.
Результаты. Встановлено, що ФА трапляються р1дше, н1ж ¡нш1 артер1альш аневризми. У нашому досл1дженн1 — у 4,78 % випадтв. Фузиформш аневризми частше локал1зувались у вертебробазилярному басейнг — 41 випадок (51,25 %), н1жу каротидному — 39 (48,75 %). Найчастше ФА локал1зувалася в сегментах основног (п = 30), внутршньог сонног (п = 17) та середньог мозковог (п = 14) артерш, р1дше — в сегментах хребтовог (п = 6), задньог мозковог (п = 5), передньог мозковог (п = 7), задньог сполучног (п = 1) артерш. У 65 (82,4 %) випадках ФА виявлено як самостшну патологт, у 10 (12,6 %) — разом з м1шкопод1бними аневризмами. У 4 (5 %) хворих виявлено екстракрашальш стенози судин в 1нших басейнах.
Висновки. Фузиформш аневризми — р1дюсне захворювання судин головного мозку. Част1-ше бувають самостгйними, р1дше поеднуються з м1шкопод1бними аневризмами та стенозами судин головного мозку. ФА частше виявляються у ос1б середнього вгку (48-65 рокгв), перева-жають в особи чолов1чо'г стат1. Найбыьш частою гх локал1зац1ею е основна артер1я (37,5 %) та внутргшня сонна артер1я (21,25 %).
Ключов1 слова: мiшкоподiбнi аневризми, фузиформш аневризми, головний мозок, цере-бральнi артерп, структура фузиформних аневризм.
DOI 10.26683/2304-9359-2017-4(22)-83-90
Судинна патологiя головного мозку е одшею з актуальних медико-сошальних проблем, оскшьки призводить до тяжких церебраль-них катастроф i е причиною високого р1вня смертности та швалщизацп [19]. В Укрш'ш це-реброваскулярнi захворювання (ЦВЗ) протя-гом багатьох рокiв посiдають провщне мiсце у структурi смертностi населення. У 2008 р. смертшсть при ЦВЗ становила 103 073 випад-ки [4]. Тому актуальним е всебiчне вивчення проблеми судинних захворювань головного мозку.
Внутрiшньочерепнi артерiальнi аневризми (АА), одна з форм церебрально'1' судинно'1' патологи, являють собою патологiчне випи-нання стшки мозково'1' артерп на невеликiй дшянщ [1]. Вони е найчастiшою причиною нетравматичного субарахнощального кро-вовиливу (САК), який у 50-80 % спостере-жень спричинений ix розривом. У Пiвнiчнiй Америцi частота аневризматичних САК ста-новить 28 тис. на рш, або 10-28 випадкiв на 100 тис. населення. За останшми дани-ми, цей показник становить 6 випадюв на 100 тис. населення [2]. В Укра'1'ш у 2008 р. зафшсовано 1392 летальш наслщки, спричи-ненi аневризматичними САК, або 3 випадки на 100 тис. населення [4]. Даш Держкомста-ту свщчать, що цей показник щороку суттево не змiнюеться.
Аневризми судин головного мозку виявля-ють у 1-10 % (за шшими даними, у 1,5-8,0 %) населення [10, 13], найчаспше — у жшок. Так, ix виявляють у 12,2 випадку на 100 тис. населення серед жшок i у 7,6 випадку — серед чоловшв, а стввщношення жшок i чоловiкiв становить 1,6 : 1,0-1,7 : 1,0. Середнш вiк хво-рих 58 рокiв [3].
У 90 % спостережень АА спричиняють спонтанну геморапю, при цьому 36,2 % па-
Кудельський Ярослав Едуардович лiкар-нейрохiрург
ДУ «Науково-практичний Центр ендоваскулярног нейрорентгенохiрургii НАМН Укра'ти» Адреса: 04050, м. Кшв, вул. П. Майбороди, 32 Тел. моб.: (067) 972-91-46 E-mail: orion_grs@ukr.net
щенпв помирають, у 17,9 % — вщзначають тяжкий невролопчний дефшит. У 70 % випад-KiB протягом наступних 4 тиж виникають по-вторнi крововиливи, ix перебiг значно тяжчий порiвняно iз попереднiми, летальнiсть при цьому досягае 65-80 %. У решти хворих ри-зик повторно'1 геморагп протягом одного року становить 90 % [6].
Серед АА видшяють мiшкоподiбнi (МА), фузиформнi (ФА) або веретеноподiбнi, та блiстернi. Бiльшiсть АА е мiшкоподiбними. Спiввiдношення мiшкоподiбниx та шших ви-дiв АА становить 50 : 1 [5].
Вперше аневризмоподiбнi розширення ар-терiальниx судин описав B. Morgagni у 1725 р. пщ час розтину. Перший опис МА, яка не розiрвалася, зробив F. Biumi у 1765 р. Фузиформш аневризми першим описав у 1855 р. D.-D.-A. Richet пщ назвою «аневризми Рше» у «Практичному трактат! з медико^рурпчно'1 анатоми».
Найпоширенiшим уявленням про причину та патогенез розвитку АА е теорiя Денд^Пе-джета (1944) про вроджений дефект (вщсут-нiсть або недорозвинення) м'язового шару стiнки судини (tunica media), ^зь яку вну-тршш шари артерiальноi стiнки можуть ви-пинатися. Нерiдко МА формуються в дшянщ бiфуркацii i виявляються у 5 % населення.
H. Eppinger ще у Х1Х ст. стверджував, що виникнення аневризм пов'язане iз вродже-ним дефектом еластичного шару артерiальноi стiнки. У 1930 р. W.D. Forbus припустив, що аневризми «е набутими вогнищами, якi формуються за наявносп у судиннш стiнцi дшян-ки ослаблення внаслщок вродженого дефекту м'язового шару та чинника переродження еластично'1 мембрани через тривале ii розтяг-нення». W.E. Stenbens (1963) дослiдив 454 це-ребральнi аневризми та описав 3 типи «перед-аневризматичних вогнищ», якi являли собою зони стоншення, в яких м'язовий шар був вщ-сутнiй, вони були прозорi та значно тоншi за нормальну артерiальну стiнку, — евагшацп, як поступово еволюцiонують в аневризму.
Поняття «фузиформна аневризма» е мор-
фологiчним тeрмiном бeз посилaння нa поxо-джeння тa кшшчш особливостi [15] i визта-чaeться як дифyзнe розширeння стiнки судини нa знaчномy ïï протязi, яте зa формою нaгaдye вeрeтeно (розширюеться посeрeдинi i зву-жyeться та кiнцяx). ФА тaкож визнaчaють як aнeвризмaтичнy дилaтaцiю понaд 50 % обсягу судини [17].
Впeршe ФА в сyчaсномy розyмiннi були описaнi Уeллсом у 1922 р. Пiзнiшe, з розви-тком тexнiки i дiaгностичниx можливостeй, цe поняття було допов^^ тa розширeнe iншими дослiдникaми (Moniz, 1934; Dandy, 1944). До фyзиформниx як виду АА, вщносять влaснe фyзиформнi, долixоeктaтичнi, пeрexiднi тa ri-гaнтськi сeрпaнтиннi aнeвризми [14].
Чaстотa ФА у зaгaльнiй популяци стaновить вiд 0,06 до 5,80 %. У рiзниx дослiджyвaниx по-пyляцiй чaстотa вiдрiзняeться. В 1,3 % витд-кiв ФА пeрeбiгaють бeзсимптомно. Приблизно у 2,06 % витдюв ïx виявляють пiд чaс жршо-го iнсyльтy. У тщентсв, котрi помeрли втасль док шсульту, чaстотa ФА стaновить 6 %. 3a-гaльнa чaстотa випaдкiв iшeмiчного iнсyльтy у xвориx iз внyтрiшньочeрeпними ФА стaновить 12 %. У Япони зaxворювaнiсть нa ФА сгановить 7,7 % у пaцieнтiв iз iнсyльтом (чaстотa rae-мiчного шсульту — 6,4 %, гeморaгiчного — 12,1 %). 3a дaними корeйськиx дослiдникiв, чaстотa ФА стaновить 18,8 % у тащенпв iз ш-фaрктом внaслiдок iшeмiï [8].
Ha чaсткy ФА припaдae 15 % вщ зaгaль-но'1 кiлькостi aртeрiaльниx aнeвризм [12]. 3a iншими дaними, ФА трaпляються у 3-13 % витдюв [7] iнтрaкрaнiaльниx aнeвризм. Ло-кaлiзyються пeрeвaжно у вeртeбробaзилярно-му бaсeйнi (у 72-76 % витдюв). 3a дaними Р. Tandon (2012), потад 75 % ФА виявляють у гаротидному бaсeйнi тa лишe 25 % — у вeртe-бробгзилярному [18].
Фyзиформнi aнeвризми винигають дeщо чaстiшe у чоловiкiв, шж у жшок. Тaк, S.H. Park (2008) зaзнaчae, що спiввiдношeння чоловЫв i жшок iз ФА становить 1,4 : 1,0 [15], зa дaни-ми iншиx нayковцiв, — 1,4 : 120,0 [7]. 4a^ тiшe стрaждaють особи молодого вшу (38-42 роки), сeрeднiй вiк тащеш!в — 45 рокiв [16].
Ha дaний чaс eтiологiя ФА е нeз'ясовaною, рeзyльтaти дeякиx дослiджeнь сyпeрeчливi. Рaнiшe aтeросклeроз ввaжaли основним чин-ником розвитку ФА, оскiльки дeякi нaбyтi
чинники ризику ïx виникшння (aртeрiaльнa гiпeртeнзiя, iнфaркт мiокaрдa, лaкyнaрний ш-фaркт i тютюнопaлiння) aсоцiювaлися з aтe-росклeрозом. Ввaжaли, що в рeзyльтaтi aтe-росклeротичного дeгeнeрaтивного yрaжeння стiнок протягом усього ^mema aртeрiï кль тини внyтрiшньоï оболонки тaкиx судин по-товщуються i чeргyються з тромбaми рiзноï дaвностi. Цe можe ослaблювaти судинну стш-ку i приводити в подaльшомy до ïï дилaтaцiï чи випитання [5]. Протe рeзyльтaти сyчaсниx дослiджeнь свiдчaть, що aтeросклeроз швид-шe зa всe нe е основним чинником ризику ФА, оскшьки aтeросклeроз i aртeрiaльнa гiпeртeн-зiя е поширeними сeрeд нaсeлeння, a зaxворю-вaнiсть нa ФА — дyжe низькa. Ha думку дeя-кж aвторiв, розширeння внyтрiшньочeрeпниx aртeрiй м мae вiдношeння до aтeросклeрозy, a появa бляшки нe стiльки причита, скiльки та-слiдок дилaтaцiï. Kрiм того, мexaнiзми виник-нeння ФА i aтeросклeрозy вiдрiзняються. Роз-виток aтeросклeрозy спричинeний лiпiдною iнфiльтрaцieю тa гiпeрплaзieю iнтими, тодi як татолопя ФА полягae у фрaгмeнтaцiï тa змeн-шeннi eлaстичного шaрy [8, 15]. Вaжливy роль вiдiгрaють вроджeнi aномaлiï розвитку судин, якi призводять до знижeння мexaнiчноï стiй-косп судинно'1' стiнки, спричинeноï вiдсyтнiс-тю aбо ослaблeнням м'язового шaрy [16]. Ви-никнeння ФА можe бути рeзyльтaтом iмyнниx чинникiв тa впливу дeгeнeрaтивниx зaxво-рювaнь, тaкиx як фiброзно-м'язовa дисплaзiя тощо. G повiдомлeння про випaдки eтiологiï, зв'язок iз сeрповидноклiтинною aнeмieю, синдромом Maрфaнa, xворобою Помпe, xворо-бою Фaбрi, синдромом Eлeрсa-Дaнлa тa ко-ротарною дилaтaцieю. Toyoshima ствeрджye, що ФА можуть бути пов'язaнi з aвтоiмyнними зaxворювaннями. Фyзиформнi aнeвризми тa-кож можуть бути рeзyльтaтом прогрeсyвaння iншиx сyдинниx aнeвризм i розшaрyвaння aр-тeрiй [8]. Бaгaто дослiдникiв пов'язують ви-никнeння ФА з пeрeнeсeними чeрeпно-мозко-вими трaвмaми.
При мшроскотчному дослiджeннi судинно'1' стiнки в д^нщ ФА виявляють потовщeння iн-тими тa стоншeння aбо вiдсyтнiсть внутршньо-го eлaстичного шaрy. У дослiджeннi, провeдeно-му Pico (2010), у тщенпв з ФА у плaзмi кровi було виявлeно мaтричнy мeтaлопротe'ïнaзy-3 (ММР-3) — фeрмeнт, який у людини коду-
сться геном MMP3. Цей ген е частиною скуп-чення гешв ММП, яю локалiзуються на хро-MOCOMi 11q22. Матрична металопротешаза-3 зв'язуеться з бiлком на стшках кровоносних судин i може руйнувати внугрiшнiй еласгичний шар артерп, пошкоджуючи структуру колаге-нового волокна. Це стимулюе гладeньком'язовi клiгини мiгрувати до середнього шару пщ тис-ком кров^ а також призводить до руйнування внутрiшнього еластичного шару та штими. При тривалому впливi кровотока в мюцях стоншен-ня поступово з'являються випинання судинноï стiнки, спочатку локально, а погiм — дифузно. Значно прискорити цей процес можуть артерь альна гiпeртeнзiя, збiльшeння дiамeтра торакального вiддiлу аорти та стенози в дистальних вiддiлах артерш [8].
Незалежно вiд причини у формуванш ФА видiляють 4 характерш стади: фрагмeнтацiя внутрiшньоï eластичноï пластинки i потов-щення iнтими пeвноï дiлянки судини, нео-ангiогeнeз у потовщенш iнтимi та стоншення внутршнього еластичного шару, утворення ге-матоми в стшщ судини з наступним тромбозом та рeканалiзацiя тромбу. Встановлено зв'язок мiж розмiром аневризми та стадiею захворю-вання — що бшьшим е дiамeтр аневризми, то вищими е стадiя i ризик розриву [11].
Для класифшацп ФА використовують двi загальноприйнятi системи [14]. Класифшащя Флeмiнга грунтуеться на рентгенолопчнш бу-довi аневризм. За визначенням Хубера, це аневризми з дилатащею в 1,5 разу бшьшою вiд ви-хiдного розмiру судини. Видшяють таю групи аневризм: А) вeрeтeноподiбнi (14 %) — розши-рення судини без шийки в частиш артeрiально-го сегмента; Б) долiхоeктазiï (45 %) — розши-рення ваа артери (не менше двох сeгмeнтiв); С) аневризматичне розширення артeрiй (19 %) i промiжний тип (20 %).
Класифiкацiя Mizutani грунтуеться на пс-топатологп. Згщно з нею видiляють 4 типи аневризм:
I — класична дисекцшна аневризма, яка характеризуеться ушкодженням внутршшо eластичноï пластинки без потовщення шти-ми. Цей тип зазвичай асощюеться iз САК i ви-сокими показниками рефлексп;
II — сегментарна eктазiя з доброякюш-шим клiнiчним переб^ом, нiж тип I. Цей тип характеризуеться розширеною та/або фраг-
ментованою внутрiшньою еластичною пластинкою з поширенням на iнтиму;
III — долixоектатична розшаровувальна аневризма. Цей тип вiдрiзняеться вiд типу II розшаруванням у потовщенiй iнтимi та утво-ренням тромбу. Бiльшiсть аневризм III типу збiльшуються з часом, часто проявляються кровотечею. Смертнiсть становить близько 50 %;
IV — аневризма, яка характеризуеться мь шмальним пошкодженням внутршньо'1 елас-тично'1 пластинки без потовщення штими. Зазвичай переб^ае безсимптомно.
Мета роботи — вивчити поширешсть фузиформних аневризм серед артерiальниx аневризм судин головного мозку та 1'х структуру.
Матер1али та методи
Проаналiзовано даш 1650 хворих з АА судин головного мозку, ra^i перебували на ль куваннi у ДУ «Науково-практичний Центр ен-доваскулярно'1 нейрорентгеноxiрургii НАМН Украши» у перiод iз сiчня 2007 р. до грудня 2017 р. Серед хворих було 43 (54,4 %) чоло-вши та 36 (45,6 %) жшок (стввщношення чо-ловiкiв i жшок - 1,19 : 1,00) вшом вщ 14 до 74 роюв.
V 79 хворих були ФА, з них у одного — 2 ФА. Аневризми первинно було виявлено за даними методiв нейровiзуалiзацii (стрально'1 комп'ютерно'1 та магнггно-резонансно'1 томографа). Уам хворим проводили селективну церебральну ангюграф^.
Результати
Установлено, що б^ше половини (42 (53 %)) пащеппв були молодшi 50 роюв. Середнiй вiк пацiентiв становив 48,65 року. За результатами дослщження S.H. Park зi спiвавт., пащеппв молодше 50 рокiв було 60 %, а середнiй вiк становив 45 роюв [15].
Виявлено, що ФА на вщмшу вiд решти АА трапляються рiдше. Згiдно з нашими даними, у 4,78 %. У дослщженш S.H. Park зi ствавт. серед 2458 хворих з штракрашальними арте-рiальними аневризмами виявлено 22 (0,9 %) хворих iз ФА [15].
Частота виявлення ФА ютотно зросла у пе-
Таблиця. Структура фузиформних аневризм, виявлениху хвориху пергод з 2007р. до 2017р.
Басейн циркуляцн Локал1зац1я (артер1я) Кшьккть
Абс. %
Вертебробазилярний басейн Хребтова 6 7,50
Основна 30 37,50
Задня мозкова 5 6,25
Каротидний басейн Внутршня сонна 17 21,25
Задня сполучна 1 1,25
Середня мозкова 14 17,50
Передня мозкова 7 8,75
рюд з 2015 р. до 2017 р. (13-16 випадюв на рш) nopiB^HO з попередшми роками (3-4 ви-падки). Це можна пояснити збшьшенням кшь-кост проведених нейpoвiзуалiзацiйних обсте-жень (комп'ютерна та магнiтнo-pезoнансна тoмoгpафiя) у регюнах.
Фузифopмнi аневризми частiше лoкалiзу-вались у вертебробазилярному басейнi — 41 (51,25 %) випадок, шж у каротидному — 39 (48,75 %). Найчаспше ФА виявляли в сегментах основно'1 (n = 30) та внутршньо! сонно'1 (n = 17) артери, що не збiгаeться з даними дослщження J.A. Anson зi спiвавт., де в сери iз 40 хворих iз 41 ФА, найчаспше ix виявляли в сегментах серед-ньо'1 мозково'1' та основно'1' артери — по 13 ви-падюв [9].
Данi щодо структури ФА наведено в таблищ. У 65 (82,4 %) випадках ФА виявлено як са-
Список лiтератури
1. Виленский Б.С. Инсульт [Текст]: монография / Б.С. Виленский. — СПб: Мед. информ. агентство, 1995. — 287 с.
2. Гринберг М.С. Нейрохирургия: Практ. рук-во / М.С. Гринберг. — 5-е изд. — M., 2010. — 1008 с.
3. Крылов В.В. Нетравматическое субарахнои-дальное кровоизлияние: диагностика и лечение / В.В. Крылов, А.В. Природов, С.С. Петриков // Consilium Medicum. Неврология и ревматология (прил.). — 2008. — Vol. 1. — P. 14-18.
4. Манойленко Т.С. Медико-сощальт аспекти хвороб системи кровообиу (Аналгтично-статистичний поабник) / Т.С. Манойленко, 1.Л. Ревенько, А.В. Ганд-зюк. — К., 2009. — 145 с. — (Нацюнальний науковий центр «1нститут кардюлогп 1м. М.Д. Стражеска»).
5. Хирургия аневризм головного мозга: в 3 т. / авт.
мостшну патолопю, у 10 (12,6 %) — разом з мiшкoпoдiбними аневризмами. У 4 (5 %) хворих спостер^али екстракрашальш стенози су-дин в шших басейнах.
Висновки
Фузифopмнi аневризми е piдкiсним захво-рюванням судин головного мозку i частiше бу-вають самoстiйними (82,4 %), piдкo (12,5 %) поеднуються з мiшкoпoдiбними аневризмами та стенозами судин головного мозку (5 %).
Фузиформш аневризми часпше виявля-ють в oсiб середнього в^, переважно в oсiб чoлoвiчoi статi.
Найчастiшoю лoкалiзацiею фузиформних аневризм е основна (37,5 %) та внутршня сонна (21,25 %) аpтеpiя.
кол.: В.В. Крылов, С.А. Буров, А.Г. Винокуров и др.; под ред. В.В. Крылова. — М., 2011. — Т. 1. — С. 12-23.
6. Щеглов Д.В. Д1агностика та ендоваскулярне л1кування внутршньочерепних артер1альних аневризм: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.01.05 «Нейромрурпя» / Д.В. Щеглов. — К., 2014. — 46 с.
7. Щеглов Д.В. и др. Эндоваскулярное выключение фузиформных аневризм с использованием стента LEO+ // Ендоваскулярна нейрорентгеномрурпя. — 2014. — № 4. — С. 20-25.
8. A review of vertebrobasilar dolichoectasia / Yafang Xu, Bo Song, Lu Zhao [et al.] // Life Sci J. — 2014. — Vol. 11(6). — P. 388-393.
9. Anson J.A. Characteristics and surgical treatment of dolichoectatic and fusiform aneurysms / J.A. An-
son, M.T. Lawton, R.F. Spetzler // J. Neurosurg. — 1996. — N 84. - P. 185-193.
10. Brisman J.L. Cerebral aneurysms / J.L. Brisman, J.K. Song, D.W. Newell // N. Engl. J. Med. — 2006. — Vol. 24. — P. 859-863.
11. Clinicopathological study of intracranial fusiform and dolichoectatic aneurysms. Insight on the mechanism of growth / H. Nakatomi, H. Segawa, A. Kurata [et al.] // Stroke. — 2000. — Vol. 31. — P. 896-900.
12. Diffuse idiopathic intracranial fusiform aneurysm development. Case report and literature review /
E.S. Nussbaum, A. Defillo [et al.] // Surg. Neurol. Int. — 2014. — N 5. — P. 107. Published online 2014 Jul
13. Electrothrombosis of saccular aneurysms via endo-vascular approach. Part 1. Electrochemical basis, technique, and experimental results / G. Guglielmi,
F. Vinuela, I. Sepetka [et al.] // J. Neurosur. — 1991. — Vol. 75. — P. 1-7.
14. Endovascular management of fusiform aneurysms in the posterior circulation: the era of flow diversion /
References
1. Vilenskij BS. Insult [Tekst]: monografija (Rus). Sankt-Peterburg: Med. inform. agentstvo, 1995, 287 p.
2. Grinberg MS Nejrohirurgija. Prakticheskoe rukovod-stvo (Rus). 2010, 1008 p.
3. Krylov VV, Prirodov AV, Petrikov SS. Netravmatich-eskoe subarahnoidalnoe krovoizlijanie: diagnostika i lechenie. Consilium Medicum. Nevrologija i revma-tologija. (pril.) (Rus). 2008;1:14-8.
4. Manojlenko TS, Revenko IL, Gandzjuk AV. Me-dyko-socialni aspekty hvorob systemy krovoobigu (Analitychno-statystychnyj posibnyk) (Ukr). Kyiv, 2009, 145 p. (Nacionalnyj naukovyj centr «Instytut kardiologii im. M.D. Strazheska»).
5. Krylov VV, Burov SA, Vinokurov AG i dr. Hirurgija anevrizm golovnogo mozga: v 3 t. Pod red. V.V. Kry-lova (Rus). Moscow, 2011;1:12-23.
6. Shheglov DV. Diagnostyka ta endovaskuljarne liku-vannja vnutrishnocherepnyh arterialnyh anevryzm: Avtoref. dys. na zdobuttja nauk. stupenja doktora med. nauk: spec. 14.01.05 «Nejrohirurgija» (Ukr). Kyiv, 2014, 46 p.
7. Shheglov DV i dr. Jendovaskuljarnoe vykljuchenie fuziformnyh anevrizm s ispolzovaniem stenta LEO+ (Rus). Endovaskuljarna nejrorentgenohirurgija (Ukr). 2014;4:20-5.
8. Yafang Xu, Bo Song, Lu Zhao, Yuan Gao, Hui Fang, Yuming Xu. A review of vertebrobasilar dolichoecta-sia. Life Sci J. 2014;11(6):388-93. (ISSN: 1097-8135).
9. Anson JA, Lawton MT, Spetzler RF. Characteristics and surgical treatment of dolichoectatic and fusiform aneurysms. J. Neurosurg. 1996;84:185-93.
10. Brisman JL, Song JK, Newell DW. Cerebral aneurysms. N. Engl. J. Med. 2006;24:859-63.
A. Awad, J. Mascitelli, R. Haroun [et al.] // Neurosurgical Focus. — 2017. — Vol. 42, N 6. — E14. Online publication date: 1-Jun-2017.
15. Intracranial fusiform aneurysms: It's pathogenesis, clinical characteristics and managements / S.H. Park, M.B. Yim, C.Y. Lee [et al.] // J. Korean Neurosurg Soc. — 2008. — Vol. 44. — P. 116-123.
16. Jaworska K. Multiple fusiform cerebral aneurysms — case report / K. Jaworska, J. Dolowy, M. Kusmierska // Pol. J. Radiol. — 2012. — N 77. — P. 50-53.
17. Natural history and outcome after treatment of unruptured intradural fusiform aneurysms / R.H. Sacho, G. Saliou, A. Kostynskyy [et al.] // Stroke. — 2014. — Vol. 45(11). — P. 3251-3256.
18. Tandon P. Textbook of neurosurgery / P. Tandon, R. Ramamurthi. — New Delhi: Replika Press, 2012. — 977 p.
19. Variations in stroke incidence and survival in 3 areas of Europe / C.D.A. Wolfe, Giroud M., P. Kolomisnky-Rabas [et al.] // Stroke. — 2000. — Vol. 31. — P. 2074-2079.
11. Nakatomi H, Segawa H, Kurata A et al. Clinicopathological study of intracranial fusiform and dolichoectatic aneurysms. Insight on the mechanism of growth. Stroke. 2000;31:896-900.
12. Nussbaum ES, Defillo A et al. Diffuse idiopathic intra-cranial fusiform aneurysm development. Case report and literature review. Surg. Neurol. Int. 2014;5:107. Published online 2014 Jul 11. doi: 10.4103/21527806.136702
13. Guglielmi G, Vinuela F, Sepetka I et al. Electrothrombosis of saccular aneurysms via endovascular approach. Part 1: Electrochemical basis, technique, and experimental results. J. Neurosurg. 1991;75:1-7.
14. Awad A, Mascitelli J, Haroun R et al. Endovascular management of fusiform aneurysms in the posterior circulation: the era of flow diversion. Neurosurgical Focus/ 2017;42:6, E14. doi: 10.3171/2017.3.F0-CUS1748.
15. Park SH, Yim MB, Lee CY et al. Intracranial fusiform aneurysms: It's pathogenesis, clinical characteristics and managements. J. Korean Neurosurg. Soc. 2008;44:116-23. doi: 10.3340/jkns.2008.44.3.116. Epub 2008 Sep 30.
16. Jaworska K, Dolowy J, Kusmierska M. Multiple fusiform cerebral aneurysms — case report. Pol. J. Radiol. 2012;77:50-3.
17. Sacho RH, Saliou G, Kostynskyy A et al. Natural history and outcome after treatment of unruptured intradural fusiform aneurysms. Stroke. 2014;45(11):3251-6. doi: 10.1161/STR0KEAHA.114.006292. Epub 2014 Sep 9.
18. Tandon P, Ramamurthi R. Textbook of Neurosurgery. New Delhi: Replika Press, 2012, 977 p.
19. Wolfe CDA, Giroud M, Kolomisnky-Rabas P et al. Variations in stroke incidence and survival in 3 areas of Europe. Stroke. 2000;31:2074-9
ФУЗИФОРМНЫЕ АНЕВРИЗМЫ В СТРУКТУРЕ ЦЕРЕБРАЛЬНЫХ АРТЕРИАЛЬНЫХ АНЕВРИЗМ
Д.В. ЩЕГЛОВ1, Я.Э. КУДЕЛЬСКИЙ1, ОН. ГОНЧАРУК2
1 ГУ «Научно-практический Центр эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины», г. Киев
2 Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев
Цель работы — изучить распространенность фузиформных аневризм (ФА) среди артериальных аневризм сосудов головного мозга и их структуру.
Материалы и методы. Проанализированы данные 1650 больных с артериальными аневризмами сосудов головного мозга за период с января 2007 г. по декабрь 2017 г. У 79 больных были ФА, из них у одного — 2 ФА. Среди больных было 43 (54,4 %) мужчины и 36 (45,6 %) женщин в возрасте от 14 до 74 лет. Более половины (53 %) пациентов были моложе 50 лет. Аневризмы первично обнаружены по данным методов нейровизуализации (спиральной компьютерной и магнитно-резонансной томографии). Всем больным проведена селективная церебральная ангиография.
Результаты. Установлено, что ФА встречаются реже, чем другие артериальные аневризмы. В нашем исследовании — в 4,78 % случаев. Фузиформные аневризмы чаще локализовались в вертебробазилярном бассейне — 41 (51,25 %) случай, чем в каротидном — 39 (48,75 %). Чаще всего ФА локализовалась в сегментах основной (п = 30), внутренней сонной (п = 17) и средней мозговой (п = 14) артерий, реже — в сегментах позвоночной (п = 6), задней мозговой (п = 5), передней мозговой (п = 7), задней соединительной (п = 1) артерий. В 65 (82,4 %) случаях ФА обнаружили как самостоятельную патологию, в 10 (12,6 %) — в сочетании с мешотчатыми аневризмами. У 4 (5 %) больных наблюдали экстракраниальные стенозы сосудов в других бассейнах.
Выводы. Фузиформные аневризмы — редкое заболевание сосудов головного мозга. Чаще всего ФА бывают самостоятельными, редко сочетаются с мешотчатыми аневризмами и стенозом сосудов головного мозга. Чаще выявляют у лиц среднего возраста, преимущественно у лиц мужского пола. Наиболее частой их локализацией являются основная (37,5 %) и внутренняя сонная (21,25 %) артерия.
Ключевые слова: мешотчатые аневризмы, фузиформные аневризмы, головной мозг, церебральные артерии, структура фузиформных аневризм.
FUZYFORM ANEURISM IN THE STRUCTURE OF CEREBRAL ARTERIAL ANEURISM
D.V. SHCHEHLOV1, YA. E. KUDELSKYI1, O.M. GONCHARUK2
1 SO «Scientific-Practical Center of Endovascular Neuroradiology NAMS of Ukraine», Kyiv
2 Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv
Objective — to study the prevalence of fusiform aneurysms (FA) among arterial aneurysms of the vessels of the brain and their structure.
Materials and methods. 1650 patients with arterial aneurysms of the vessels of the brain were analyzed from January 2007 to December 2017. It was found that 79 patients had FA, one of them — 2. Among the surveyed, 43 (54.4 %) men and 36 (45.6 %) women. The age of the patients ranged from 14 to 74 years. More than half of patients (53 %) were younger than 50 years. Aneurysms were detected according to neuroimaging techniques (SCT and MRI). All patients were given a selective cerebral angiography.
Results. It has been found that FA are less common among all arterial aneurysms, according to the study data 4.78 %. Fusiform aneurysms were more often localized in the vertebrobasilar basin — 41 (51.25 %) cases, than in the carotid case — 39 (48.75 %). Frequently FA was detected in segments of the main (n = 30), internal carotid (n = 17) and middle cerebral (n = 14) arteries, rarely — in spine segments (n = 6), posterior cerebral (n = 5), anterior cerebral (n = 7), back connective (n = 1) arteries. In 65 (82.4 %) cases FA was found to be an independent pathology, in 10 (12.6 %) — besides fusiform, there were sacks and aneurysms, in 4 (5 %) — extracranial vessel stenoses in other basins were detected.
Conclusions. Fusiform aneurysms are rare diseases of the blood vessels of the brain and are more often independent, rarely are combined with sacked aneurysms and stenoses of the vessels of the brain. Fusiform aneurysms are more commonly found in middle-aged individuals, predominate in men. The most common localization is the main artery (37.5 %) and the internal carotid artery (21.25 %).
Key words: saccular aneurysms, fusiform aneurysms, brain, cerebral arteries, structure of fusiform aneurysms.
