CC BY
1054 East European Scientific Journal #1(65), 2021 usercentered study using eye tracking. International Journal of Human-Computer Interaction, 30(1), 40-51.
5. Farghal M. Contextualizing. Translation Theories / United Kingdom: Cambridge Scholars Publishing, 2015.
6. Gaspari, F., Almaghout, H., & Doherty, S. (2015). A survey of machine translation competences: Insights for translation technology educators and practitioners. Perspectives: Studies in Translatology, 23(3), 333-358
7. Internet World Stats. (2015). Usage and population statistics: World users by language. Retrieved from: http://www.internetworldstats.com/stats7.htm
8. Kenny, D., & Doherty, S. (2014). Statistical machine translation in the translation curriculum: Overcoming obstacles and empowering translators. The Interpreter and Translator Trainer, 8(2), 276-294.
9. Munday J. Introducing Translation Studies. Theories and applications / L.: Routledge, 2016.
10. Randhawa, G., Ferreyra, M., Ahmed, R., Ezzat, O., & Pottie, K. (2013). Using machine translation in clinical practice. Canadian Family Physician, 59(4), 382-383.
11. Snell-Hornby M. The Turns of Translation Studies. New paradigms or shifting viewpoints / Amsterdam: J. Benjamins Publishing Company, 2006.
12. Web translation as a genre. 2009. Studies on translation and multilingualism. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.termcoord.eu/wpcontent/uploads/2013/08/ Web_translation_as_a_genre.pdf
13. W3Techs. (2015). Usage of content languages for websites. Retrieved from http://w3techs.com/technologies/overview/content_lan guage/all
УДК 821.163.42 ГРНТИ 17.09.91
Klymets Maryana
Assistant at the Department of Slavonic Philology at Ivan Franko National University of Lviv, Ukraine
FUNCTIONING OF FANTASTICAL ELEMENT IN LYRIC-EPIC LITERATURE OF CROATIAN ROMANTICISM (AS IT IS REPRESENTED IN WORKS OF AUGUST SENOA)
Климець Мар'яна
асистент кафедри слов'янсъко'1' фшологп iменi професора I. Свенцщъкого Лъвiвсъкий нацюналъний утверситет iменi 1вана Франка
ФУНКЦЮНУВАННЯ ФАНТАСТИЧНОГО ЕЛЕМЕНТУ У Л1РО-ЕПОС1 ХОРВАТСЬКОГО РОМАНТИЗМУ (НА ПРИКЛАД1 ТВОРЧОСТ1 АВГУСТА ШЕНОА)
Abstract. The article looks at the work of August Senoa to illustrate its analyses of the elements of the fantastical in the lyric-epic literature of Croatian Romanticism. The works that explicate popular plots and chronotope of folk fanstastic literature have been reviewed in general. The author's versions of traditional images have been analysed in "Mrak", "Divine Justice", "Lady's Mantle", "Shoemaker and Devil", "The House of Plague", "Vila's Ring" and "Carnival Night". In ballad "Mrak" the author problematizes the gender stereotypes in the society of that time through demoniacal intertext. The ballad "Divine Justice" and the legend "Lady's Mantle" have social voicings, the conflicts that arise around the categories of poverty-prosperity (they match the categories of honesty-mendacity/generosity-parsimony) are resolved by Divine Intervention. In poetic fairy tale "Shoemaker and Devil" the author takes the magic contents of a popular fairy tale and adds to it ethical-didactic gist, religious component and humorous story telling. The social fairy tale The House of Plague realises the idea that public interests must prevail over the individual ones. In the allegorical fairy tales "Vila's Ring" and "Carnival Night" the author raises the problem of poetical creativity and loyalty to ideals.
Анотащя. У статп на приклащ творчосп Августа Шеноа анатзуються елементи фантастичного у тро-етчних творах хорватського романтизму. Здшснено загальний огляд творiв, у яких есплшуються популярт сюжети i хронотопи фольклорно! фантастики. Авторсьш версп традицшних образiв проаналiзовано на прикладi творiв «Мрак», «Божий суд», «Божа сльоза», «Швець i чорт», «Хата Чуми», «Перстень вши» та «Карнавальна тч». У балащ «Мрак» автор через демотчний штертекст проблематизуе гендерт стереотипи тогочасного сустльства. Балада «Божий суд», легенда «Божа сльоза» мають сощальне звучания, конфлжти, що розгортаються довкола категорш бщносп-багатства (вони ствпадають iз категорiями чесностьбрехливосп/щедросп-скупосп) вирiшуються втручанням божественного. У вiршованiй чарiвнiй казщ «Швець i чорт» автор доповнюе чарiвний змют народно! однойменно! казки морально-дидактичним змютом, релтйним компонентом i гумористичною подачею. Сощальна казка «Хата Чуми» реалiзуe щею про те, що громадсьш штереси повинт переважати над шдивщуальними. В алегоричних казках «Перстень вши» та «Карнавальна шч» автор порушуе проблему поетично! творчосп i вщданосп щеалам.
Key words: Croatian literature, fantastic, Romanticism, August Senoa, ballad, fairy tale, allegory
Ключовi слова: хорватська лтература, фантастика, романтизм, Август Шеноа, балада, uapieHa казка, алегорiя
ив
ЕШШ
Постановка проблеми. Фантастика як особлива мистецька практика, як можливють вийти за рамки обмеженого емтрГею свГту постшно приваблювала митцiв. Це демонструе сучасна культура: лiтература, шнематограф, вiдео i комп'ютернi iгри експлуатують потенцiал фантастики i И здатнють до вивiльнення авторсько! фантазп, яка готова створювати iншi свiти. Особливо це помггао у лiтературноцентричних мистецтвах, яю володiють особливою фантастогеннiстю [3], тобто здатшстю вести фантастичну фабулу i вiзуалiзувати фантастичнi образи (геро!в, пейзажi, iнтер'ери, хронотопи). Отож iз розвитком вiзуальних мистецтв фантастика у ХХ-на початку ХХ1 ст. отримала свiй статус i закрiпилася як невгд'емна частина сучасно! культури. Рашше ж фантастика могла розкрити сво! можливостi перш за все в архггектур^ малярствi та лiтературi. Численш приклади звернення до фантастики в образотворчих мистецтвах i письменствi дають пгдстави твердити про фантастику як наджанрову i надмистецьку категорш, яка властива не лише одному перюду.
Аналiз останнiх досл1джень i публжацш. Росiйська дослiдниця Т. Чернишева розмiрковуючи про метод фантастики в лиератур^ зазначае, що «фантастика не протипоказана жодному лiтературному методу, вона може „поступити на службу" i до романтизму, i до реалiзму, i дл модертзму» [4]. Цi хронолопчш рамки росшсько! дослiдницi можна розширити аж до найдавшшо! лiтератури, яка багата на незвичайних персонажiв i розповгдей про неймовiрнi екзотичнi кра!ни. Мае рацiю росiйський науковець К. Фрумшн, який у монографп «Философия и психология фантастики» розглядае фантастику як транйсторичну категорiю
[3]. А Т. Чернишева конкретизуе: «Для з'ясування юторично! долi i передГстори сучасно! фантастики як явища лiтератури середньовiчний роман, космограф1я чи релiгiйна легенда видаються нам такими, що заслуговують на найсерйознiшу увагу»
[4]. Напрямом, що цiлеспрямовано застосовуе естетичнi коди фантастики е романтизм. Поява цшо! низки фантастичних творiв в европейському романтизмi Х1Х ст. (оповгдання i повiстi Е.Т.А. Гофмана, Ш. Нодье, НовалГса, О. де Бальзака, Е. По, М. ШеллГ, М. Гоголя, В. Одоевського, О. Стороженка балади В. Жуковського, А. МГцкевича, Ю. Словацького, Т. Шевченка) демонструють те, що фантастика була не спорадичним тенденцшним явищем, а цiлим комплексом свггоглядних уявлень, який знаходить свое воображения у художньому текстi.
Так, постшне звернення романтиков до всього незвичайного корiниться в !хшх поглядах на життя, мистецтво, принципи творчостi. В основу свггоглядних i фiлософських концепцш романтиков лiг четкий розподш мистецтва та дшсносп. Романтики виходили Гз позицш суб'ективного погляду на свГт, тому вгдмовлялися вгд мГметичного зображення реальносп, прагнучи до И перестворення. Тенденщя творчо переосмислити Г перетворити свГт закономГрно вгдсилала до фантастики.
East European Scientific Journal #1(65), 2021 55
Одним i3 жа^в, в яких вiдображено Tpari3M дiйсностi за допомогою естетичного коду фантастики е балада, особливо популярний у слов'янських лiтературах.
Дослiджуючи зв'язок фантастичного i3 жанром романтично! балади укра!нська лпературознавидя Людмила Петрухiна робить припущення, що «романтична балада е таким своерщним лггературним витвором, який, нiбито, зависае мiж реальнiстю i фантастикою: саме в цьому жанрi наче робиться шпарина у стiнi, що роздме дiйснiсть i вигадку...Тому балада е таким жанром, в якому пльки робиться спроба заглянути за грань буття, але повнiстю потойбiчне в ньому не розкриваеться. Фантастичне використовуеться у лиературних баладах радше як допомiжний спосiб вирiшення конфлiктiв, адже певна моральна чи етична проблема яскравше розкриеться на меж1 реальносп й видумки» [2, с. 105]. Для «баладно! фантастики» (визначення Л. Петрухшо!) властивi експлiкацi!' фольклорних сюжепв, лiмiнальнi топоси i межевi психолопчш стани персонаж1в, сугестивна функцiя фантастичних мотивiв i образiв, що створюе у читача настрш таемничостi i непевностi [2, с. 111].
Видшення мевир1шеми\ рашше частин загальноТ проблеми. Зазначеш риси можна помiтити i в баладах А. Шеноа, центрального автора хорватсько!' лiтератури друго! половини Х1Х ст., творця не лише першого хорватського iсторичноrо роману, а й автора циклу вiршованих оповвдок, як1 вiн визначае як povjestice, очевидно тдкреслюючи у них етчне начало, а також епiчних тсень з фантастичним сюжетом. Серед цих творiв можна видiлити балади, казки i казки-алегори. Джерелом для них слугували народнi топонiмiчнi легенди, перекази, чарiвнi казки, про що сам А. Шеноа зазначае у тдзаголовках декотрих творiв. В iсторi!' хорватсько! лгтератури А. Шеноа ввдомий передовйм як автор iсторичних романiв i основоположних реалiзму, а та частина його творiв, як1 написанi в дуй романтично! традицп, на жаль, менше вивчена, а ще менше дослiджено фантастику у лiро-епiчних творiв письменника. Це питания частково виршуе розввдка хорватсько! лiтературознавцi Ц. Павлович «Казки Шеноа i романтизм в хорватськш лггературЬ> [2, с. 111]. Однак дослвдниця розглядае фантастику у творчосп А. Шеноа передовсiм у жанровш площинi казки, тож поза межами дослвдження опинилися твори, яш належать до iнших жанрiв, зокрема балади та легенди.
Метою дослщження е з'ясувати фантастичну образшсть у лiро-епосi А. Шеноа у зв'язку iз поетикальними особливостями романтизму, проаналiзувати специфiку експлжащ!
фантастичного елементу у жанрах, яш передбачають наявнiсть фантастики, видiлити функцш фантастичного компонента, виокремити авторськ шновацп у традицiйних жанрах, сюжетах та образах.
Виклад основного мaтepiaлу. У баладах А. Шеноа розгортае популярш сюжети фольклорно! фантастики, зокрема материного
56 East European Scientific Journal #1(65), 2021 прокляття («Кам'яш свати», «Материне молоко»), мертво! наречено! («Королева-змiя» «Мрак», «Смертельний дзвоник»), зваблення вшою хлопця («Вир»), покарання за зраду («Смертельний дзвоник», «Змiя»), перевтiлення у тварин («Королева-змiя», «Вир», «Змiя»), чарування «Знахарка»1. Задiянi також чарiвнi предмети -смертельний дзвоник, який вщдзвонюе смерть тому, хто порушив присягу, дшть незвичайнi iстоти, серед них демошчш - вiла2, мрак, королева-змiя, люди, надiленi магiчними знаннями - монах 3i смертельним дзвоником, вщьма, i казковi -залiзний велетень, золота рибка («Залiзний велетень»). Фантастичнi подй' розгортаються у просторах, яш межують iз потойбiччям - на березi рiчки чи озера (часто персонажами балад е мельник або мельнишвна), у горах, над проваллям, на ру!нах давнього замку в невизначений час. Фантастичш подй' у баладах вщбуваються за особливо! таемничо! атмосфери, пiзно увечерi, або вночi i супроводжуються стихiйними явищами - громом, блискавкою, ураганом, i персонажа перебувае в певному психологiчному сташ - крайньо! ненавистi, абсолютного страху, смертельно! любовно! туги.
Прикладом балади, у якш експлiкуються ознаки баладно! фантастики в авторськ1й iнтерпретацi!' фольклорних символiв е твiр «Мрак» («Mrak», 1874). У хорватському фольклорi мрак або орко - шчний демон, вiзуалiзований як собака або осел. Коли його випадково осiдлае подорожнш, мрак вщносить вершника кудись далеко, а щоб здобути над орком владу, потрiбно вдягнути щось навиворгг. У творi А. Шеноа образ цього демона переосмислено, вш - втшення темно! сторони агресивного чоловГчого начала, насильства над жшкою.
ДГя балади розпочинаеться напередоднi вiнчання - наречений !де по гостей i просить кохану Дору не виходити три дш з дому, бо на гожих дiвчат надворi чигае мрак - лиходш, сильний i темний демон, який !х викрадае i вбивае. Першу шч дГвчиш дослухаеться до поради нареченого, та на другу !! зваблюють голосна музика та стви, що долинають з вулищ, вся природа дивними голосами переконуе !! вийти до молод^ бо «ще сьогодш вона дiвчина, а вже завтра - дружина». Красуня-Дора порушуе заборону i приходить на вечорницi, вщтепер Г! доля
визначена наперед, у мелоди гусел звучить приречення:
Ali tuzno joj place Tankih gusala glas: «Dorice, gdje ti je dusa? Dorice, ode ti spas!»3
В танщ Дора мiняeться, божев№ш рухи зраджують тривогу дiвчини, збудження перед прийдешнiм весiллям, зрештою коло розриваеться: Vije se, lica joj gore, Cudan je spopao bijes, Mahnita vrti se sama, Rasu se mladezi ples.4
Коло, як найдавшший вид танцю, конфiгурацiя якого мае солярне символiчне значення, е символом неперервносп, нескiнченностi, родючостг Коловi танцi водночас окреслюють священне мюце, захищаючи те, що знаходиться усередиш Вiдтак Дора перервавши лiнiю, втрачае захист.
Дора перебувае у рiзних лiмiнальних станах -напередоднi одруження, тобто переходу в iнший сощальний статус, що викликае в не! тривогу («Vije se - oci joj plamte, / Leti joj kosa i skut, / Pune joj drhtale grudi: / «Djevojka zadnji sam put!»»5 [9, s. 95]), розiрваного кола, що дорiвнюе небезпецi, душевного розладу («Zmija ujede Doru», «mahnita vrti se sama»)6, що презентуеться через несподiваний наплив емоцiй i сил («Cudan ju spopao bijes», «Ljuta ju spopala moc»)7, божевiльний регiт «"Na pir" vrisnula kroz smijeh»)8, i серед чорно! ночi, прорiзаною кривавою блискавкою. «У такому станi герой перебувае, шбито, одночасно й у свт реальному, якому належить його тшо, й у свiтi потойбiчному...» [2, с. 110])
Дора в кульмшацп сво!х почуттiв кидаеться додому, а !й навздогiн - мрак. Ддвчина втекти не може, всi стихи природи допомагають демону: Bjezi, plete joj lete Nebom se prosula krv. Vjetar grudi joj gali, Bjezi, jede ju crv. Bjezi, - kamen joj ne da, Grlu se otimlje zrak, Grmlje huska i suska, Bjezi, - goni ju mrak».9
Мрак наздоганяе Дору на дорозi, переконуе що саме вш - !! коханий, цiлуе i милуе дiвчину, а тодi Дора помирае.
1 Хорватська лiтературзнавиця Ц.Павлович говорить про зв'язок мiж «Знахаркою» А.Шеноа та пiснею <^дьма» Д. Ярневич, що е свщченням зв'язку мiж поколiннями хорватських романтикiв [5, 8. 306].
2 У лiро-епосi А. Шеноа можна помiтити рiзне смислове навантаження, яке мають вши у швденнословняському фольклорi - вши-т^чнищ, вiли-провiсницi, вша, що перетворюеться на дшчину, вiла, що забирае людину (типологiя М.Кацаруби, див у: Карацуба М.Ю. Фантастичнi iстоти у народних баладах швденних слов'ян - образ вши [1]
3 Та прко плаче / тонкий голос гусел: / «Дорице, де твоя
душа? / Дорице, нема спасшня».
4 Крутиться в танщ, лице ш палае / Дивний и охопив шал / Нiби божевшьна танцюе сама / Розпався танець молодих [9, 8. 95].
5 Крутиться в танщ - очi юкряться / розвiваеться волосся i одяг / Повнi груди тремтши: / «Останнш день, коли я дiвчина». [9, 8. 95].
6 Шби гадюка вкусила Дору / танцюе мов божевшьна сама[9, 8. 95].
7 Дивний 11 охопив шал; несамовита сила охопила 11. [9, 8. 95].
8 На весшя» - вигукнула вона ^зь смiх . [9, 8. 95].
9 Тжае вона, коси летять, / небом пролилася кров, / впер оголюе 1й груди, / тжае вона, пiдганяе 11 страх. / Бiжить -кам1нь стае на дорозi / бракуе повггря, / кущi 11 цькують i шелестять, / тжае - женеться за нею мрак [9, 8. 96].
ив
Той факт, що наречений, прийшовши над ранок до Дори з гостями, мертву кохану знайшов не на дорозi, а в хап, додае усiй ситуацiï неоднозначносп й непевностi, заставляе читача сумшватися у причинах смертi Дори, у реальносп Bcix нiчних подiй. Фантастика тут виконуе функцiю розмивання дшсносп, пiддае сумнiву ïï стiйкiсть, випробовуе конфiгурацiï звичного свiту.
У балащ автор через демонiчний iнтертекст проблематизуе гендернi стереотипи тогочасного суспiльства (демошчне начало превалюе не в жшки, а в чоловiка), а фольклорно-фантастичний контекст цiеï балади е верйею конфлiкту ж1ночого i чоловiчого, суспшьного^ндиввдуального, адже Дора живе вiдокремлено, наречений забороняе ш виходити з хати i йти до села чи на танщ, вважаючи 1х загрозою тiлу Дори та сiмейному щастю. Непослух i смерть Дори можна вiдчитати i як символiчну ввдмову переходити у стан одружено1' жшки, порушення суспiльноï норми.
Деяк1 лiроепiчнi товри А. Шеноа, зокрема легенда «Божа сльоза» («Bozja palhtica», 1870) та балада «Божий суд» («Bozji sud», 1872), мають виразне сощальне звучання, сюжет розгортаеться довкола категорш бiдностi-багатства, як1 вiдповiдно до народно1 моралi часто спiвпадають iз категорiями чесностi-брехливостi та щедрость скупостi. Виршуються цi конфлiкти втручанням божественного: бщняк, який грозово1 ночi прийняв на шч 1суса i святого Петра, був винагороджений, а дружина багаття, яка збиралася захопити шматок землi у бедного сусвди, а для цього мала знищити позначку меж1, за яку слугувало розп'яття на дерев^ покарана смертю. Божественне емануеться у виглядi блискавки, яка вбивае скупу жшку i залишае на ïï чолi слiд у виглядi хреста.
На вiдмiну ввд балади, у яшй «...елементи фантастики е лише тим засобом, який допомагае вирiшити морально--етичш проблеми, що становлять сутшсть баладних конфлiктiв» [9, с. 107], фантастика е оргашчною частиною свиу казки. За визначенням Ц. Тодорова, казка е фантастично обумовленим жанром, вона належать до сфери чудесного, де поетика фантастичного е обов'язковим художшм принципом, тож надзвичайне дорiвнюе чарiвному, воно е частиною свггу героïв i не викликае здивування, анi у персонажа, аш у читача.
А. Шеноа, звернувшись до сюжету i структури народноï казки, у своïх вiршованих казках доповнюе чарiвний змiст морально-дидактичним компонентом релтйного звучання або ж викладае незвичнi подiï' в iронiчнiй стилютищ. Наприклад, в авторськ1й вiршованiй штерпретаци однойменноï народноï казки «Швець i чорт» («Postolar i vrag», 1863) юторш про те, як бвдний швець продав свою душу чортов^ щоб мати за що прогодувати дiтей, а потiм хитрiстю змусив чорта вiдмовитися вiд угоди, доповнено мотивом винагороди за виконання Божих заповiдей - бвдняк-швець приймае 1суса, а за це 1сус виконуе три бажання, що
East European Scientific Journal #1(65), 2021 57 й допоможе шевцевi через cím рок1в перехитрити чорта. Функцш Ka3KOBOCTÍ тут виконують персонаж1 - чорт i 1сус, мотиви продажу душi i загадування бажань, предмети, як через заклинання шевця стають магiчними - стiлець, вiкно, груша.
Ще одна казка з дидактичним змютом про те, що шгереси громади мають переважати над iндивiдуальними, е твiр «Хата Чуми» («Kugina kuca», 1869). У вiршованiй розповщ персонiфiкована чума приходить на край села: Zmijska kosa niz rame joj pada, Celik zubi stiscu se od jada, Krvav mjesec oci su joj plamne, A sred noci vijori se tamne Bijela halja - gole kosti krijuc».10 Вона не може зайти, бо вхвд до села охороняе хрест, тому переконуе селянку £лу, яка пiзно увечерi повертаеться додому з ярмарку, перенести И на плечах, обiцяючи, що коли зайде в село, омине И хату, де £ла живе з маленьким сином Раде. £ла, боячись за життя дитини, переносить Чуму, але ж Раде, не дочекавшись матерi з ярмарку, тшов ночувати до сусвдки, тому теж став жертвою безжально! iстоти. Вщтода £лину хату оминають, називаючи li «хатою Чуми».
Biд казок такого типу вiдрiзняються твори А. Шеноа, яш можна означити як алегоричш казки, до прикладу «Перстень вши» («Vilin prsten», 1870), у яшй показано життевий шлях людини, i «Карнавальна шч» («Pokladna noc, 1876) - алегорiя долi митця, якого спокушае персонiфiкований голод-демон, пiдбурюючи вщмовитися вiд писания поезй, або принаймш писати так, як цього очшуе публiка.
Сюжет «Карнавально! ночi» розгортаеться як низка видшь, що бачить молодий поет, шмий i блщий. Це вiзil розгульно! забави у карнавальну нiч, спiвця запрошують до веселощiв неймовiрнi красунi, обiцяючи йому всi втiхи цього свiту, вони наголошують на марностi, закликають насолоджуватися кожною миттю, а не жити химерними щеями вiдданостi справжньо! поезй'. Сюжет тдсилений контрастами - холоднiй зимовш ночi-вороиу, на крилах яко! летить диявольський льодяний пiвнiчний вiтер, що озброений блискавкою, протиставляеться iдилiчний весняний свiтанок; персонiфiкованому демонiчному голоду -красуня вiла, покровителька поезй', яка сшвцев^ що не спокусився на славу та земш скарби, вщкривае його майбутню велич генiя, правдивого ствця. Важливим е тут i релтйний вимiр, коли антитезою карнавальнш ночi як поганському свiту насолоди е християнсьш вде! вiчноl любовi i справжиьостi. Попри алегоричний ключ, який ввдчитуеться уже наприкiнцi як внутршня боротьба у душi героя, персошфшоваш явища та видiния, декороваш гiперболiзованою розк1шшю, мають значний фантастичний потенцiал:
Зима i вiтер: «Ko silan vran / Sirinom svijeta leti tmurna... / Na krila uzvi ljut se div, / Sjevernjak vihor,
10 Змина коса спадае до плечей, / CTaneBÍ зуби стискаеться вiд лютi, / Кривавим мiсяцем палахкотять 04Í, / А серед
TeMHOï H04Í розвшаеться / бша одiж, ховаючи rarci костi [8, s. 181].
58 East European Scientific Journal #1(65), 2021 mahnit, ziv. / Vrh glave kruti led mu strsi / Gromovit mu je zdrijela kric, / Daleko snjezni plast mu prsi, / U ruci munja - plamen bic... / Bjelogriv, rec bi, bijesan zmaj / Zaurla, rikne, muklo jeci / I pandzom dere tvrdi kraj» n.
Демон-голод: «Nalik zvijeri / Do vrata stoji blijeda avet, / Na mladca zmijske zube ceri, / Na licu joj je smijeh, rugavet»12.
Вша: «Ljepota, vila, zvijezda, cvijet, / Dva modra oka - citav svijet»13.
Мотив внутршньо! боротьби поета, пошук себе i зрада поетичного дару розгортаеться й у «Персш вiли». Матко, зачарований материними розповщями про вiл, шукае свiй шлях до мри - вш стае ковалем, тодi ученим, витязем, i нарешп, попри всi заборони, шдшмаеться на гору, де вiли вчать його чарам - поетично! майстерносп, пiднiсши на чарiвному оленi до небесного палацу вш, збудованого з коштовного камiння i металу - як королiвський палац у народних казках: «Od alem-kama stoji grad saliven, / A srebrom, zlatom, biserom pokriven»14.
У дуй романтичного свггогляду поет е чарiвником-генiем, а поезiя прирiвнюеться до маги, бо саме слово, тсня мае здатшсть творити свiт, а не вшкривати його. Коли Матко вирiшуе повернутися у свiт людей, вша на прощання дае йому перстень, як нагадування про високе покликання поета, про те, що «Cesto dusu svlada ljudska narav, / Nistavilo je sreca, bljesak varav»15.
Чутки про прекрасного спiвця дшшли до могутнього царя i його гордо! дочки, яку не могли зворушити найчудеснiшi пiснi. Сдине, що може схилити серце красуш - земна розшш, тож Матко за допомогою персня будуе золотий палац, гаршший, нiж у царя. Матко одружуеться з царiвною, його життя - сите, а душу не тривожить те, що вщбуваеться за межами його палацу, вш перестае творити. Тож одного разу йому являеться вша - в декорi романтично! стилютики: зимова шч, заметшь, дзвенiння шиб в золотому палащ, подув морозяного повiтря, вiд якого гасне свiчка i ворушаться занавюки на вiкнi. Вiла проклинае Матка за те, що промшяв !! дар на земну розк1ш -палац зникае з лиця земл^ а поет зазнае найтяжчо! кари - нiмiе.
Алегоричнi казки А. Шеноа е результатом поеднання елеменпв усно! народно! творчостi (вiли, мапчш предмети) i високо! л1тератури: хоча вши живуть традицiйно на вершиш гори, всi iншi !'хш атрибути запозиченi з л1тературно! традици -мюце проживания вiл кореспондуе iз описом раю (тут нема m сонця, нi мiсяцю, а вiчний свiтанок, нема нi зими, m л1та, нi спеки, нi льоду, а пануе
Bi4Ha весна, тут HeBWMi CTapiCTb i хвороба) палац у He6i - авторська верс!я поетичного Пегасу.
Конфлiкт мгж високим/духовним i приземленим/матерiальним, покарання за зраджене покликання е прикладом посилення процесу iндивiдуалiзацii у системi знаних i передбачуваних структур фантастики i символу у лiтературi хорватського романтизму.
Висновки та пропозици. Аналiз жанрiв романтичноi балади, прототишв чарiвноi i алегоричноi' казки свщчать про те, що хорватське письменство, хоч i пiзнiше за iншi слов'янськ1 лiтератури, все ж звертаеться до поетики фантастичного. Фантастична образшсть хорватського черпае передовсiм iз усно! народноi творчостi. Баладна i казкова фантастика працюе передовсiм iз фантастичними персонажами, а зазвичай трагiчна дiя розгортаеться на фонi екстремальних погодшх явищ. Фантастичний сюжет не мае чггко! топографiчноi прив'язки (винятком е легенди i перекази про походження тих чи iнших топонiмiв), а конфлшт iз дiйснiстю розгортаеться через втзнаваний соцiальний фон (багатство, бщтстъ, село тощо) i родинно-побутовi конфлшти. В алегоричних казках Август Шеноа порушуе типову романтикам проблему поетично!' творчостi i вiдданостi iдеалам).
Список л^ератури:
1. Карацуба М.Ю. Фантастичш iстоти у народних баладах твденних слов'ян - образ вiли // Мова i культура. Випуск 22, Том VII (202). Кш'в: Кшвський нацiональний унiверситет iменi Тараса Шевченка. Видавничий дiм Дмитра
Бураго, 2020. С. 226-236
2. Петрухша Л. Поетика фантастичного у слов'янськш романтичнш баладi // Проблеми слов'янознавства. 2007. Вип. 56. С 103-111.
3. Фрумкин К. Философия и психология фантастики. Москва: Либроком, 2013. 240 с.
4. Чернышева Т. Природа фантастики // Электронная библиотека RoyalLib.com. URL: http://royallib.com/read/chernisheva_tatyana/pri roda_fantastiki. html#512000 (дата звернення: 22.01.2021).
5. Pavlovic C. Senoine bajke i fantastika u hrvatskom romantizmu // Romantizam - ilirizam -preporod. Komparativna povijest hrvatske knjizevnosti. Zbornik radova XIV. Split-Zagreb: Knjizevni krug, 2012. S. 297-310
6. Senoa A. Bozja plahtica // Pjesme. Putopisi. Ljubica / prired. D. Jelcic, K. Spoljar. Zagreb: Globus, 1978. S. 186-187.
11 Наче могутнгй ворон летить вона над свiтом похмурим,
/ на крилах в не1 велетень, пiвнiчний вихор несамовитий,
/ голова увшчана льодом, з горлянки видираеться
громовий клич / розвшеться снiжний плащ, в руцi
блискавка - полум'яний батiг... / бшогривий, схожий на лютого змiя / гримить, рикае, глухо вие / i кггтем роздирае тверду землю. [10, 8. 294-295].
12 Наче звiр / у дверях сто1ть бший привид, / ширить на юнака змйш зби, / на лищ насмгшка i презирство [10, 8. 297].
13 Грасуня, вша, зоря, цтт, / Двое ясниих очей - ц1лий свiт. [10, 8. 308].
14 Збудований палац з дiамантом, / золотом, срiблом, перлами вкритий [10, 8. 194].
15 Часто душу змагають людсью спокуси, / Щастя - нщо, сяйво зрадливе [10, 8. 196].
ив
паям
7. Senoa A. Bozji sud // Pjesme. Putopisi. Ljubica / prired. D. Jelcic, K. Spoljar. Zagreb: Globus, 1978. S. 215-217.
8. Senoa A. Kugina kuca // Pjesme. Putopisi. Ljubica / prired. D. Jelcic, K. Spoljar. Zagreb: Globus, 1978. S. 180-186.
9. Senoa A. Mrak // Pjesme. Putopisi. Ljubica / prired. D. Jelcic, K. Spoljar. Zagreb: Globus, 1978. S. 93-97.
East European Scientific Journal #1(65), 2021 59
10. Senoa A. Pokladna noc // Pjesme. Putopisi. Ljubica / prired. D. Jelcic, K. Spoljar. Zagreb: Globus, 1978. S. 294-310.
11. Senoa A. Postolar i vrag // Pjesme. Putopisi. Ljubica / prired. D. Jelcic, K. Spoljar. Zagreb: Globus, 1978. S. 131-136.
12. Senoa A. Vilin prsten // Pjesme. Putopisi. Ljubica / prired. D. Jelcic, K. Spoljar. Zagreb: Globus, 1978. S. 188-199.
Yusifov E.G.
PhD, associate professor of Azerbaijan University of Languages
Mammadova T.B.
Senior teacher of Azerbaijan University of Languages
Yusifova K. Y.
Senior teacher of Azerbaijan University of Languages
ON THE STUDY OF THE SOMATIC PHRASEOLOGICAL COMPOUNDS IN GERMAN AND
ENGLISH LANGUAGES
Э.Г.Юсифов Т.Б.Мамедова КЯ.Юсифова
ОБ ИССЛЕДОВАНИИ СОМАТИЧЕСКИХ ФРАЗЕОЛОГИЧЕСКИХ СЛОВОСОЧЕТАНИЙ В
НЕМЕЦКОМ И АНГЛИЙСКОМ ЯЗЫКАХ
Summary. This topic has been addressed in view of the importance of studying somatic phraseological units as expressions that have historically undergone the least change and are the most consistent, stable and unchanging ideas of language. Somatic expressions are important in confirming conceptual ideas with new facts, in shedding light on general theoretical issues, and in giving critical, figurative, expressive, and stylistic nuances to existing ideas. Studies show that somatisms, especially those related to body parts such as the head, eyes, heart, throat, ears, and hands, are more productive in the formation of figurative somatic phraseological compounds. The somatic phraseological combinations used with these somatisms create stable word complexes in the language, mainly with high expressiveness and imagery. In both languages, the semantic range of metaphorical, metonymic, hyperbolic, and lithotic structural, characteristic somatic phraseological combinations is very wide and comprehensive. As a result, it should be noted that somatic phraseological units generally include the cultural and national worldview of the peoples who speak each language. The most widely used areas of somatic phraseology are fiction and vernacular. Somatic phraseological units are formed in the language due to proverbs, legends, proverbs and especially the internal capabilities of the language. Therefore, they have a wide coverage in both languages with their expressiveness, imagery, colorful shades, artistic and stylistic features. However, somatic phraseological associations are related to a person's thinking, speech, movement, feelings and emotions, attitude to work, and worldview, and can be directly reflected in such expressions.
Резюме. Эта тема была затронута исходя из важности изучения соматических фразеологических словосочетаний, которые исторически претерпели минимальные изменения и систематически выражают наиболее стойкие, устойчивые и неизменные мысли о языке. Соматические выражения играют важную роль в подтверждении концептуальных идей новыми фактами, подчеркивая общие теоретические проблемы и представляя критические, образные, выразительные и стилистические оттенки существующих идей. Исследования показывают, что соматизмы, особенно связанные с такими органами тела как голова, глаза, сердце, горло, уши и руки, более эффективны при образовании образных соматических фразеологических словосочетаний. Соматические фразеологические словосочетания, разработанные этими соматизмами, создают устойчивые словарные комплексы в языке, в основном с высокой выразительностью и экспрессивностью. Семантический круг таких соматических фразеологизмов как метафорические и метонимические, гиперболические и литотоксические, достаточно широк как в немецком, так и в английском языках. В заключение следует отметить, что соматические фразеологизмы обычно отражают культурные и национальные взгляды народов, являющихся носителями каждого языка. Наиболее часто используемые области соматических фразеологизмов- это художественная литература и общенародный разговорный язык. Соматические фразеологические словосочетания формировались за счет притч, легенд, пословиц и особенно внутренних возможностей языка, поэтому они имеют широкий охват в обоих языках своей экспрессивностью, образностью, красочными оттенками, особенностями искусства и стиля. Тем не менее, соматические фразеологические словосочетания связаны с человеческим мышлением, речью, движением, чувствами и волнением, отношением к труду, мировоззрением и могут быть непосредственно отражены в подобных выражениях.
