CC BY
41
УДК 316.334.2:331.5(477)
В. Л. Погр1бна, доктор соцюлопчних наук, професор;
I. В. Шдкуркова, кандидат соцюлопчних наук, доцент
ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ЮРИДИЧНОГО СЕГМЕНТУ СУЧАСНОГО РИНКУ ПРАЦ1 В УКРА1Н1: СОЦ1АЛЬНО-ПОЛ1ТИЧНИЙ АНАЛ1З
У статт1 до^джуються особливост1 функцюнування юридичного сегменту ринку прац Украгни у зв'язку iз соц1ально-пол1тичними змтами, що в1дбулися у 2014-2015рр. Доведено, що основною його тенденщею е переструктурування за-пит1вроботодавщв уб1к висококвал1ф1кованих спец1ал1ст1в вузького nрофiлю з яюс-ною повною вищою освiтою на фот перенасиченостi ринку випускниками низько-рейтингових ВНЗ при фактичному зниженш вартостi оплати роботи юристiв. Наведен у статтi результати соцiологiчного до^дження титв мотивацИ' сту-дентiв Нацюнального юридичного утверситету iменi Ярослава Мудрого щодо здо-буття повног вищог освти дозволяють спрогнозувати розвиток цього сегменту ринку пращ на найближчу перспективу.
Ключовi слова: ринок прац в Украгм, тенденцИрозвитку ринку прац в Украгм, юридичний сегмент ринку прац в Украгм, юридична освта.
Актуальтсть проблеми. Одним iз ключових чинниюв виробництва ви-ступае праця. Очевидно, що рiвень розвитку ринку робочо! сили безпосеред-ньо впливае на конкурентоспроможшсть краши. В 1ндекс глобально! конку-рентоспроможносп (1ГК), який щорiчно розраховуеться Всесв^шм економiч-ним форумом, одна з дванадцяти складових шдексу називаеться «Ефективнють ринку пращ».
Ефективнють ринку пращ Всесв^нш економiчний форум (ВЕФ) пропонуе ощнювати на основi десяти показниюв - ствпраця у вщносинах «пращвник -роботодавець»; гнучюсть при встановленш зароб^но! плати; практика найму i звiльнення; витрати, пов'язанi зi звiльненням (тижнiв зарплати); вплив опо-даткування на бажання працювати; оплата працi та продуктившсть; ставка на професiйне управлiння; здатшсть утримувати таланти; здатнiсть залучати таланти; участь жшок у робочiй силi (вiд рiвня чоловiкiв). Результати остан-нього аналiзу (2014) показали, що Украша займае досить непрестижну по-зицiю мiж Фiлiппiнами i Пакистаном (таблиця) [1].
© Погр1бна В. Л., Шдкуркова I. В., 2016
69
Ефектившсть ринку пращ для УкраТни в 1ГК (2014)
Показник Бал/оцшка Мкце
Сшвпраця у вщносинах «пращвник - роботодавець» 3,8 119
Гнучюсть при встановлення заробiтноi плати 4,9 77
Практика найму i звiльнення 3,9 64
Витрати, пов'язанi зi звшьненням (тижнiв зарплати) 13 57
Вплив оподаткування на бажання працювати 2,6 135
Оплата працi та продуктивнють 4,5 31
Ставка на професiйне управлшня 3,5 115
Здатнiсть утримувати таланти 2,3 132
Здатнiсть залучати таланти 2,3 130
Участь жiнок у робочш силi (вiд рiвня чоловiкiв) 0,85 52
Загальна ефектившсть ринку пращ 4,1 80
Як бачимо, ефектившсть ринку пращ Украши стр1мко падае. Якщо у 2009 р. краша посщала 49-те мiсце за цим показником, то у 2014 р. опинилася на 80-й позицп. Це означае, що ринок пращ перестав бути конкурентною перевагою Украши. У той же час процеси, що вщбуваються всередиш ринку пращ i де-термшують всi тi негативнi результати, як1 продемонстрував аналiз ВЕФ, вимагають ретельного вивчення. Тому метою цт статт1 е виявлення впли-ву сощально-пол1тичних процесiв на ефективнiсть ринку пращ Украши (на прикладi дослщження специфiки функцiонування юридичного сегмента).
Виклад основного матерiалу. Безумовно, серйозну кризу на в1тчизняному ринку працi викликала складна пол1тична й економiчна ситуащя в Украш1. У 2014-2015 рр. для роботодавщв були характернi депреая, курс на подальше зниження витрат i вичiкувальна позицiя. Аналiтики агентства Forsage озвучили особливостi поточного стану справ, а також спрогнозували основш тренди розвитку ринку пращ Украши на найближчу перспективу.
Найбшьш характерш тенденцп сьогоднi переважно негативна
1. Украшсью компанп зазнали серйозних втрат у показниках ефективнос-т через полiтичну кризу в Криму i на Пiвденному Сходi. Локальш тдпри-емства там, а також регюнальш офiси компанiй переживають перюд серйозно'1' реструктуризацп. На цьому фош спостерiгаються скорочення персоналу, а часом i закриття пiдприемств. Така ситуащя характерна для багатьох орга-шзацш як у комерцiйному, так i державному секторах.
2. Рiвень мграцп зростае дуже швидко. Сьогоднi доводиться мати справу вже не просто з трудовою мгращею, а з бiженцями з нестабшьних регiонiв. Внутр1шш мiгранти i переселенцi вносять додаткове навантаження на ринок пращ центральних i захщних регiонiв Украши, що впливае на рiвень безро-
б^я. Сьогодш це серйозний виклик для державних служб щодо забезпечен-ня таких людей роботою на мюцях.
3. Квалiфiкованi украшсью фахiвцi затребуванi за кордоном. З одного боку, це досить позитивний тренд, який свщчить про високий професiоналiзм i вщ-мiнну пiдготовку наших кадрiв. 1з другого, - серйозний сигнал для робото-давцiв i уряду Украши: важливо зберегти кадровий капiтал краши.
Разом з тим е i позитивнi моменти:
1. Вщкриття для Украши ринкiв краш Свропейського Союзу дае хорошi можливосп нашим виробникам для розвитку i нарощування потужностей, що, у свою чергу, спричинить створення нових робочих мюць i хорошi можливосп для професшно'1 реалiзацii украшських фахiвцiв.
2. Незважаючи на загальнi м^рацшш настро! персоналу з Украши, яю активiзувалися в останнi кiлька роюв, сьогоднi мiжнароднi оператори ринку пращ, що займаються залученням украшських фахiвцiв до роботи за кордоном, одностайно вщзначають, що рiвень нащонально'1 самосвщомосп украшщв зараз дуже високий: патрюти залишаються в крашь
3. Змша полiтичних елiт вiдкривае можливостi для реалiзацii сво'1'х знань i досвщу в державному управлiннi. Кар'ера в цьому секторi може набути нового сенсу i цiнностi в умовах побудови нового державного апарату. Спо-дiваемося, що цей вектор базуватиметься на таких щнностях, як професюна-лiзм i незаангажованiсть нового поколшня укра'1'нських чиновникiв.
Таким чином, украшський ринок працi сьогоднi можна вважати «ринком роботодавця», тобто ринком, де роботодавщ можуть бiльшою мiрою вибира-ти i диктувати умови, ашж здобувачi, тому що в щлому пропозицiя перевищуе попит з багатьох спещальностей, iнодi - iстотно. Яка ж ситуащя на ринку пращ юриспв?
Престижна i високооплачувана профеая юриста поступово втрачае свiй авторитет, а також i вартiсть. Сьогодш непоганий фахiвець у галузi юриспру-денцii отримуе трохи бiльше щасливого продавця. У той же час вимоги, яю роботодавцi висувають до юриспв, пiдвищуються щорiчно. Рекрутери вва-жають, що причина тако'1 ситуацп - в перенасиченостi ринку випускниками низькорейтингових ВНЗ i регiональними фахiвцями, готовими працювати за копiйки. Юриспв стало занадто багато.
Юридичний сегмент в^чизняного ринку працi е одним iз найконсерватив-нiших, що пояснюеться специфшою галузi. Як наслiдок, останшми роками ситуацiя тут практично не змшюеться - iснуе певний стабшьний попит при тiй же стабшьнш пропозицii з боку висококласних професiоналiв. Правда, кiлькiсть молодих фахiвцiв, яких сьогоднi готуе практично кожен поважаючий себе вуз, останшми роками ютотно зросла, що аж шяк не тшло на користь
ринку: через велику кшькють пропозицш з боку недорогих фах1вщв робото-давщ, особливо др1бш, змшюють сво'1 уявлення про вартють юриспруденцп.
Сьогодш юристи бшьш затребуваш в украшських компашях, шж у захщ-них. Ця тенденщя пояснюеться великою кшьюстю законодавчих змш остан-шми роками. Багато роботодавщв просто змушеш вдатися до допомоги фа-х1вщв, як1 могли б роз1братися в законодавчих нововведеннях, що 1 стимулю-вало збiльшення попиту, швидше за все, з розвитком ринку вш буде зростати. У той же час дшсно професшних юриспв з управлiнським досвщом роботи на ринку не так багато, ! закрити солщш вакансп роботодавцю вельми непросто. Тому ц1лком можна говорити про дефiцит на фош перенасичення.
Ц1нност1 юристу додае в основному досвщ, 1нод1 стутнь кандидата або доктора наук, членство в р!зних мiжнародних органiзацiях.
«Одшею з як1сних зм1н у критер!ях оц1нки юрист1в е i посилення вимог до спецiалiзацii в юриспруденци. Сьогодн1 замало бути просто юристом, треба бути асом у певнш галуз! права. Так, украшсью компанii шукають пере-важно фахiвцiв у галузi господарського права, зовнiшньоекономiчноi д1яль-ност1, податкового законодавства, захщш - у галузi ц1нних паперiв, корпоративного права. Затребуванi ж рашше юристи, як1 займалися питаннями банкрутства тдприемств, сьогодн1 залишилися практично без роботи. У той же час з'явився попит на фахiвцiв у галузi тдакцизного права, - тдкреслюе керiвник проектiв рекрутингового агентства Addforce Тетяна Микитович, -також цшуються юристи, що спецiалiзуються в господарському прав^ а тру-дове, цившьне або корпоративне право потр16ш виключно як додатки» [2]. Под16ну ж спецiалiзацiю ввели не вс1 ВНЗ, тому випускники низькорейтин-гових виш1в потрапляють на ринок пращ визначально професшно непридат-ними.
Якою б консервативною не була юридична галузь, але i 1'й доводиться змiнюватися п1д впливом обставин. Так, новий тдхщ деяких компанiй до ведення бiзнесу i посилення конкуренцii сприяли виникненню тенденци, коли юрист вже не е «ушверсальним солдатом», що закривае весь «фронт робт>, а просто координуе роботу свого тдприемства з1 спецiалiзованими юридич-ними фiрмами, до допомоги яких все часпше доводиться вдаватися навiть роботодавцям, як1 мають повноц1нний юридичний в1дд1л.
Змшилися i вимоги роботодавцiв до осв1ти здобувачiв. Так, якщо ранiше бшьшють визнавало дипломи Нацiонального унiверситету iменi Тараса Шев-ченка, Нацiонального юридичного ушверситету iменi Ярослава Мудрого, Киево-Могилянсько'1 академii та Льв1вського нацiонального ушверситету, то зараз назви двох останшх виш1в зустрiчаються в списку прюритетних все рiдше. «Якщо говорити про випускниюв без досв1ду роботи, то почати кар'еру
без особливих складнощiв можуть xi6a що власники дипломiв Кшвського ушверситету iMeHi Тараса Шевченка i юридичного унiверситету iMeHi Ярослава Мудрого. 1х вага в сeрeдовищi роботодавщв поза конкуренщею», - вважае директор компанп «Рекрутинг & Консалтинг» Анастаая 1ванова. При цьому, як зауважила представник агентства «HR-Consulting» Марина Маковш, щн-нiсть захщно1 освiти, як i ранiшe, - дуже вщносна. Власникiв тако'1 запрошу-ють в основному спeцiалiзованi юридичнi фiрми, серед кшенпв яких е шо-земш компанп. Фахiвeць компанп «Гранд Персонал» Олександр Краснов також говорить, що дуже затребуваш юристи iз захщною освiтою, наприклад Harvard Law School Education Certificate, проте кiлькiсть таких фахiвцiв в Укра-rni невелика [2]. Тому шанси випускникiв наших високорейтингових ВНЗ досить хороша Багато роботодавщв як критерп до претендеппв називають також наявнiсть червоного диплома, хоча деяк вважають, що вш важливий тiльки для фахiвцiв, як пишуть дисертацп. У будь-якому випадку «заочники» у цiй галузi, як i ранiшe, не вiтаються.
Отже, можна констатувати, що для сьогодшшшх випускникiв «якiсних» юридичних вишiв, як бажають працювати в Укршш, настають нeпоганi часи, тому що компашям потрiбно все бiльшe кандидатiв без досвщу. Хоча фахiвцi у галузi рекрутингу та HR-тeхнологiй вважають, що «перспектившсть про-фес^1 визначаеться не тшьки затрeбуванiстю на ринку, але i залежить ще вiд кшькох важливих факгорiв. Це - стабшьшсть галузi, рiвeнь зарплати, поши-решсть у свiтi, яка дасть можливють знайти роботу за кордоном, а також можливють профeсiйного зростання» [3]. Як бачимо, одним iз найважливших факгорiв е рiвeнь зарплати. На жаль, динамша зарплат фахiвцiв-правознавцiв в Укра'1'ш сьогоднi виглядае вельми песимютично: у 2013 р. середня зарплата становила 4457 грн (eквiвалeнт 500 дол.), у 2014 р. - 4926 грн (е^валент 300 дол.), у 2015 р. - 5156 грн (е^валент 225 дол.) [4]. Яка ж перспектива для украшських випускниюв стати устшними юристами у свош крш'ш?
За даними МОН Украши, за останнi три роки (2013, 2014 i 2015) вгтчиз-нянi ВНЗ пiдготували 98 тис. 703 правознавщв. 1з ще1 кшькосп випускникiв держава офiцiйно працевлаштувала 6 тис. 309 оаб. Чим же займаються iншi 92 тисячi 394 випускники? Очевидно, якась кшьюсть з них працюе «у тшЬ>, можливо, навiть за фахом, а решта йдуть з юриспруденцп на самому початку свого професшного шляху. До реч^ за останнi три роки спостер^аеться змен-шення кiлькостi абiтурiентiв, що вибирають юридичнi спeцiальностi: якщо у 2013 р. було 34 684 випускники-юристи, то у 2015 р. 1'х стало 30 166 [5].
Юридична осв^а ось уже кшька сотень рокiв е базовою ушверситетською освiтою. Саме тому, наприклад, юридичний факультет у Кшвському ушвер-ситeтi iмeнi Святого Володимира був вщкритий одним iз перших.
З розвитком ринково'1 економ1ки роль юридично'1 осв1ти фантастично зрос-ла, а кшьюсть юридичних шкш (факультетiв та ушверситепв), як1 займають-ся п1дготовкою юриспв, збiльшилася в УкрашГ в десятки разiв. Сьогодн1 зд1йснюють п1дготовку юриспв понад 300 вищих навчальних закладiв, а л1-цензована к1льк1сть студенпв-юриспв перевищуе 70 000. П1дготовкою май-6утн1х юрист1в займаються зараз не тшьки класичнi унiверситети i спещаль зованi юридичн1 виш1, а й техшчнГ унiверситети та унiверситети вже зовам неюридичного профшю. Наприклад, Нацюнальний унiверситет культури i мистецтв у своему складi мае не тшьки юридичний факультет, а й навчае м1жнародному праву в 1нститут1 м1жнародних в1дносин та журналiстики (!). У тдсумку ринок працi для молодих юриспв зараз перенасичений. Також необхвдно пам'ятати i про те, що багато молодих людей отримали можливють навчатися у европейських та американських ушверситетах, де вони здобува-ють осв1ту часто зовс1м шшо!' якостГ
Украшськ1 юридичн1 школи стр1мко розвивають два р1вш вищо'1 осв1ти: бакалаврат i магiстратуру. Варто вiдзначити, що зараз складно говорити про те, що знань i компетенцш сучасного бакалавра-юриста досить для того, щоб устшно працювати, хоча в бшьшосп краш диплома р1вня «бакалавр» досить, щоб устшно починати кар'еру юриста.
На сьогодшшнш день юридичн1 факультети i спецiалiзованi ВНЗ отримали можливють впроваджувати спецiалiзованi магiстерськi програми в багатьох галузях права та юридично'1 практики. Для того щоб оцшити ст1йк1сть орiен-тацГ1 студенпв Нацiонального юридичного унiверситету iменi Ярослава Мудрого на здобуття повно! вищо! осв1ти у грудн1 2015 р. було проведено суцшь-не опитування студентiв 4 курсу вах Гнститут1в (факультетiв) деннох форми навчання (1451 особа (773 чоловши (53,3%) г 678 ж1нок (46,7%)), у т. ч.:
- 1нститут прокуратури та кримiнальноi юстицИ - 459 ос1б (31,7% в1д загальноi кшькосп);
- Сл1дчо-крим1нал1стичний Гнститут - 135 ос1б (9,4% в1д загальноi юлькосп);
- 1нститут п1дготовки кадр1в для оргашв юстицИ - 253 особи (17,6% в1д загальноi к1лькост1);
- 1нститут п1дготовки юридичних кадр1в для СБУ - 99 ос1б (6,9% в1д за-гальноi к1лькост1);
- Господарсько-правовий факультет - 170 ос1б (11,9% в1д загальноi к1лькостГ);
- Вшськово-юридичний факультет - 64 особи (4,5% в1д загальноi кглькост1);
- МГжнародно-правовий факультет - 62 особи (4,4% в1д загальноi кглькост1);
- Факультет тдготовки кадр1в для Державноi пенiтенцiарноi служби Украiни - 100 ос1б (6,9% в1д загальноi кшькосп);
- Факультет п1дготовки кадр1в для Пенсшного фонду - 95 ос1б (6,7% в1д загальноi к1лькост1).
955 опитаних оаб (65,8%) навчаються за бюджетом, 496 (34,2%) - за контрактом.
Аналiз результа^в виявив, що переважна бшьш^ть респонден^в (83,8%) мають бажання пройти мапстерську пiдготовку у Нащональному юридичному унiверситетi iменi Ярослава Мудрого. Найвищi показники в орiентацii на навчання в магiстратурi виявили студенти вшськово-юри-дичного факультету - 96,9% уах четверокурсникiв факультету (62 особи), 1нституту пiдготовки юридичних кадрiв для СБУ - 93,9% (93 особи) та господарсько-правового факультету - 92,4% (157 оаб). Найнижчi показники серед опитаних студенпв продемонстрували студенти 1нституту проку-ратури та кримшально'1 юстицп - 78,7% (359 оаб), мiжнародно-правового факультету - 80,6% (50 оаб) та 1нституту тдготовки кадрiв для органiв юстицii - 80,8% (202 особи).
% (75,2%) респондент, що увшшли до групи охочих навчатися в магистратур^ впевненi, що диплом мапстра права, отриманий саме в цьому ВНЗ, дозволить пщвищити 1хню конкурентоспроможнiсть на ринку пращ. Також досить привабливою для 13,9% опитаних студенпв е перспектива в подаль-шому займатися науковою дiяльнiстю. Решта позицiй значною мiрою посту-паеться першим двом: 5,5% вважають, що «зайвий диплом не зашкодить», 1,8% бажають «продовжити студентське життя» i ще 1,6% респонденпв обирають навчання в магiстратурi «за наполяганням батькiв».
Це питання в анкетi передбачало можливiсть надання власного варiанта вiдповiдi. Певна кшькють опитаних скористалася такою можливiстю. Наве-демо найбiльш цiкавi з них (в авторськт редакцИ):
- «Тому що можна зактчити за два роки спецкурси за напрямком 1Т-право, мед1а-право».
- «Немае ¡ншого виходу».
- «У будь-якому випадку диплом маг1стра надае б1льш1 можливост1».
- «Большинствоработодателей требуют диплом магистра».
- «Без диплому маг1стра не було сенсу вчитись попередт чотири роки».
- «Был заключен контракт с ПФУ и НЮУ и мною (студентом) на 5 лет».
- «Хочу поглибити знання в област1 права».
- «Вважаю за необх1дне отримання повног вищог освти».
- «Щкавить програма подвтного диплома».
- «Мет подобаеться декан».
Решта опитаних студенпв (16,2%) висловили свое небажання проходити мапстерську тдготовку в Нащональному юридичному ушверситет iменi Ярослава Мудрого. Розподш вщповщей дозволив визначити, що найбшьша кшьюсть тих, кого навчання в магiстратурi не приваблюе, навчаеться в 1нсти-
туп прокуратури та кримшально!' юстицп - 21,3% вс1х опитаних четверокурс-ник1в шституту (97 ос1б), м1жнародно-правового факультету - 19,4% (12 ос1б) та 1нституту п1дготовки кадр1в для орган1в юстицп - 19,2% (48 ос1б).
Серед основних причин такого р1шення вони вщзначили так1:
- не влаштовуе варт1сть навчання (38,6%);
- планую проходити мапстерську п1дготовку в шшому ВНЗ Укра'ни (14,4%);
- для майбутньо!' професшно!' кар'ери мене цшком влаштовуе р1вень тд-готовки «бакалавр» (13,8%);
- не планую в подальшому займатися юридичною практикою (13,4%);
- планую проходити мапстерську тдготовку за кордоном (8,4%);
- не подобаються дисциплши, як1 викладаються в магистратур! (4,4%).
Також було висловлено зауваження щодо наявносп елемент1в корупцп,
як1, на жаль, властив1 всш систем! вищо'1 осв1ти УкраХни.
Отже, найбшьш впливовим чинником е вартють навчання - вона однаково не влаштовуе обидв1 категорп студент1в, хоча для студенпв 1нституту тдго-товки юридичних кадр1в для СБУ (15,8% вибор1в), м1жнародно-правового факультету (20% вибор1в) та факультету п1дготовки кадр1в для Державно!' пештенщарно!' служби Укра'ни (27,3 % вибор1в) цей фактор е значно менш впливовим, н1ж для студент1в 1нститут1в прокуратури та кримшально!' юсти-цГ'1 (55,2% вибор1в) та тдготовки кадр1в для орган1в юстицп (47,1 % вибор1в). У той же час решта причин по-р1зному впливае на виб1р респондент1в - за-ф1ксован1 в1дм1нност1 залежно в1д форми навчання (бюджет/контракт). Якщо оцшки значущост1 причин бюджетник1в зб1гаються Гз зазначеними, то контрактники склали шший рейтинг: на друге м1сце вийшла позиц1я «не планую в подальшому займатися юридичною практикою» (16,5% вибор1в), а на трете - «для майбутньо'1 професшно!' кар'ери мене влаштовуе р1вень бакалавра» (15,7% вибор1в). Тобто майже третина контрактниюв, як1 не бажають здобу-вати осв1тнш р1вень «маг1стр», взагал1 не ор1ентоваш на отримання повно'1 вищо'1 юридично'1 осв1ти.
Це питання також передбачало можливють надання власного вар1анта в1д-пов1д1. Найб1льш ц1кавими з наведених е (в авторськт редакцИ):
- «Навчання, не ¿¡дне ргвня европейського простору, суцшьний совок».
- «Усе осточортшо».
- «Мне не нравится декан».
- «Не подобаеться спос1б (оргашзаци - ред.) навчального процесу».
- «Дуже довго, не хочу».
- «Необ'ективне ощнювання».
- «"БезцЫьш"роки навчання».
- «Не вистачае практичног складовог навчання».
- «Институт не оправдал ожиданий, слабый состав преподавателей».
- «Буду навчатися заочно».
- «Хочу вже працювати».
- «Хочу прийти до маггстратури через 2-3 роки».
Дослщження виявило, що найбшьш привабливими спецiалiзацiями для навчання в магiстратурi е:
- прокурорсько-слщча - 40,6% виборiв;
- слщчо-кримшалютична - 37,7% виборiв;
- бiзнес-право - 33,5% виборiв.
Досить високий рiвень привабливосп мають спецiалiзацii:
- мiжнародне право - 27,1% виборiв;
- 1Т-право (право та шформащйш технологи) - 23,9% виборiв;
- судове адмiнiстрування - 21,9% виборiв;
- юрист у сферi медiа-права - 18,3% виборiв.
Решта спецiалiзацiй не користуеться достатньою увагою студенев:
- митне право - 15,8% виборiв;
- трудове право та право пенсшного забезпечення - 14,2% виборiв;
- страхова справа - 9,4% виборiв.
Респонденти також визначили спецiалiзацii, якi могли б привернути 1'х увагу при вирiшеннi питання щодо навчання в магiстратурi або вiдмови вiд нього. Це - аграрне право, адвокатура, господарське право, еколопчне право, конституцшне право, корпоративне право, медiацiя, нотарiальна дiяльнiсть, податкове право, цивiльне право.
Таким чином, переважна бшьшють студенев 4 курсу орiентована на отри-мання повно'1 вищо'1 юридично'1 освгги (83,8%). Найважливiшим мотиватором вибору е конкурентоспроможшсть випускникiв Нацiонального юридичного ушверситету iменi Ярослава Мудрого на ринку пращ (75,2%). Це свщчить про високий iмiдж унiверситету в Украш. Проте такий тип мотивацп мае ситуативно-прагматичний характер, визначае спрямовашсть випускниюв швидше на отримання диплому (вщповщного свiдоцтва), нiж на здобуття знань. Це тдтверджуе також вибiр майже десято'1 частини респондентiв (8,9%) альтернатив, типу «зайвий диплом не зашкодить», «хочу продовжити студентське життя» i «наполягають батьки». Кожен 5-6 четвертокурсник (16,2% респонденпв) не плануе продовження навчання в магистратура Такий вибiр, головним чином, зумовлений високою вартютю навчання (38,6% ви-борiв). Серед шших причин звертае на себе увагу той факт, що 13,4% студен-пв цiеi групи взагалi не пов'язують в подальшому свою професшну кар'еру з юридичною практикою, отже розглядають отримання диплома як умовнють, що також тдтверджуе ситуативно-прагматичну мотиващю навчання бiльшос-
т1 студенпв. Викликае нар1кання респондент1в також оргашзащя навчального процесу в мапстратурк невелика кГлькГсть аудиторних занять, на думку опи-таних студент1в, не вщповщае висок1й вартост1 навчання.
Висновки. Проведений анал1з ситуацп, яка склалася сьогодш на ринку прац1 Укра'ни, свщчить, що найближчим часом укра'нськГ юридичш факуль-тети та вищ1 навчальш заклади будуть вимушен1 проводити активш реформи, метою яких стане тдвищення конкурентоспроможност1 1'х випускник1в. Ви-живуть лише т1 з них, хто зробить це на европейському р1вш, в шш1 виш1 аб1тур1енти просто не тдуть.
Л1ТЕРАТУРА
1. http://delo.ua/ukraine/nacija-lentjaev-pochemu-v-ukraine-effektivnost-rynka-truda-nahod-303964/.
2. http://www.ds.ua/politics/art15076.
3. http://korrespondent.net/ukraine/events/3496108-korrespondent-kryzys-pomenial-spros-na-rynke-truda.
4. http://www.liga.net/projects/jobtrends/.
5. http://lawyer.ua/articles/byt_yuristom_v_ukraine_realnost_i_perspektivy_na_ budushchee.html#sthash.OUFYWjEF.dpuf.
ФУНКЦИОНИРОВАНИЕ ЮРИДИЧЕСКОГО СЕГМЕНТА РЫНКА ТРУДА В УКРАИНЕ: СОЦИАЛЬНО-ПОЛИТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ
Погребная В. Л., Подкуркова И. В.
В статье исследуются особенности функционирования юридического сегмента рынка труда Украины в связи с социально-политическими изменениями, которые произошли в 2014-2015 гг. Доказано, что основной его тенденцией является переструктурирование запросов работодателей в сторону высококвалифицированных специалистов узкого профиля с качественным полным высшим образованием на фоне перенасыщения рынка выпускниками низкорейтинговых вузов при фактическом снижении стоимости оплаты работы юристов. Приведенные в статье результаты социологического исследования типов мотивации студентов Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого по поводу получения полного юридического образования позволяют спрогнозировать развитие этого сегмента рынка труда в ближайшей перспективе.
Ключевые слова: рынок труда в Украине, тенденции развития рынка труда в Украине, юридический сегмент рынка труда в Украине, юридическое образование.
FUNCTIONING OF LEGAL MODERN LABOR MARKET SEGMENTS IN UKRAINE: SOCIO- POLITICAL ANALYSIS
Pogribna V L., Pidkurkova I. V
The difficult political and economic situation in Ukraine caused a serious crisis in the domestic labor market, including and lawyers in the labor market.
The prestigious and highly paid legal profession is gradually losing its credibility, as well as cost. At the same time, the requirements that employers nominate lawyers, increasing every year.
Many employers have to enlist the help of professionals who could understand the legislative innovations that stimulate and increase demand. At the same time really legal professionals with management experience in the market is not much, and close reputable employer jobs very difficult. So it is possible to talk about the deficit against the backdrop of oversupply.
With the development of market economy, the role of legal education has increased significantly and the number of law schools (schools and universities) involved in the preparation of lawyers Ukraine has increased tenfold. Training future lawyers involved is not only classical universities and specialized law schools and universities and technical universities and a completely non-legal profile. As a result, the labor market for young lawyers are now saturated.
Ukrainian law schools is rapidly developing two levels of higher education: bachelor and master. It should be noted that it is difficult to say that the knowledge and competence of the modern bachelor-lawyer enough to work successfully, but in most of the degree of «Bachelor» is enough to start a successful career as a lawyer.
To date, law schools and specialized high schools were able to implement specialized master's programs in many areas of law and legal practice. In order to assess the stability orientation of students of Yaroslav Mudrii National Law University to obtain complete higher education in December 2015 conducted a complete survey of all students 4-year institutions (schools), full time
Analysis of the results revealed that the majority ofstudents focused on getting complete higher legal education. The most important choice is the motivator NLU competitiveness of the labor market. This shows the high image of the university in Ukraine. Every 5-6 4-year students no plans to continue training in magistracy. This choice is mainly caused by the high cost of education. Among other reasons, attention is drawn to the fact that 13.4% of this group of students did not bind further his professional career with legal practice, so consider a conditional diploma that indicates situational, pragmatic motivation of most training students
Key words: labor market in Ukraine, labor market development trends in Ukraine, juridical segment of the labor market in Ukraine, law education.
