CC BY
13
структури гранулярно! ендо-плазматичноТ сiтки i комплексу Гольджi. Менш змiненим вия-вився i енергетичний апарат нервових та шальних кштин. У ппертрофованих мiтохондрiях нейроцитiв деструк^я крист i просвiтлення матрикса були не настшьки вираженими, як у грут експонованих ртуттю. Субмiкроскопiчно гемокаптя-ри характеризуються великою кiлькiстю цитоплазматичних виростiв на люменальнм по-верхнi ендотелiю, великою кшькютю пiноцитозних пухир-цiв, кращою збереженютю ор-ганел ендотелiоцитiв, рiвнiшим базальним шаром. Загалом стан кровоносних капiлярiв пщтверджуе зменшення ознак гiпоксií. Порушення структури мiелiнових оболонок нервових волокон спинномозкових ган-глiíв також менш виражеы, що свiдчить про процеси вщно-влення.
Висновки
Виявленi морфолопчш змiни у нервовм системi за умов дм ртутi при корекци "Унтолом" свiдчать про вираженi протекторы властивост препарату, що характеризуються змен-шенням токсичних проявiв ме-талу на нейрони, нейроглю спинного мозку, а також на нервовi клiтини та нервовi волокна спинномозкових ганглiíв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Сердюк А.М. Навколишне середовище i здоров'я насе-лення УкраТни // Довкшля та здоров'я. — 1998. — № 4 (7). — С. 2-6.
2. Трахтенберг И.М. Приоритетные аспекты фундаментальных исследований в токсикологии. Тез. докл. I съезда токсикологов Украины. — Киев, 2001. — 6 с.
3. Чайковський Ю.Б., Соку-ренко Л.М. Морфолопчш змЫи спинного мозку щурiв за умов мiкромеркурiалiзму // Вюник морфологи. — Вшниця, 2005.
— № 2. — С. 270-274.
4. Global mercury assessment. UNEP-Chemicals. — Geneva, 2002. — 258 p.
5. Hryhorczuk D., Persky V., Piorkowski J. et al. Residential Mercury Spills from Gas Regulators // Environ. Health Perspect.
— 2006. — Vol. 114, Iss. 9. — P. 848-852.
6. Mercury rising // Chemistry World. — 2006. — Vol. 3. — № 12. — 6 р.
Надiйшла до редакцп 17.01.2009.
FUNCTIONAL STATE OF LIVER IN WHITE RATS UNDER CONDITIONS OF SHOTRT-TERM INTOXICATION CAUSED BY PESTICIDES MIXTURES USED IN VEGETABLE GROWING
Pelo I., Omelchuk S., Bardov V., Sasinovich L.
ФУНКЦЮНАЛЬНИЙ СТАН I СТРУКТУРА ПЕЧ1НКИ ЩУР1В ЗА УМОВ СУБХРОН1ЧНО1 ДМ СУМ1ШЕЙ ПЕСТИЦИД1В, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В ОВОЧ1ВНИЦТВ1
нтенсивне застосування у сшьському господарствi пе-стицид^в створюе потенцiйну небезпеку Тхнього шкщливого впливу на оргашзм людини, на-самперед на печiнку — орган, в якому вщбуваеться метaболiзм i детоксика^я ксенобiотикiв.
Клiнiчнi спостереження та ре-зультати експериментiв свщ-чать про гепатотоксичну дю пестицидiв класу хлороргашч-них [1, 2] i фосфороргашчних [1-4] сполук, синтетичних тре-троïдiв [5, 6], сполук, що Mi-стять мiдь [7], та Ыших.
У лiтерaтурi нaявнi дан про гепатотоксичну дiю комбшова-них препара^в та бакових суми шей, що створенi на основi де-кiлькох дiючих речовин [8-13].
Вважають [14], що визна-чальним у мехaнiзмi гепато-токсичноï дiï е структура шко-дочинного агента. З огляду на це, за мехашзмом дм хiмiчнi ре-човини умовно розподтеш на три основнi групи — хлорорга-нiчнi, сполуки м^д та фосфор-оргaнiчнi сполуки.
Так, хлороргашчш сполуки належать до групи речовин, що викликають пряме (специфiчне) ушкодження печiнки. Вiльнi ра-дикали, що утворюються при |'х
ПЕЛЬО 1.М., ОМЕЛЬЧУК С.Т., БАРДОВ В.Г., САС1НОВИЧ Л.М.
1нститут гiгiени та екологiï Нaцiонaльного медичного ушверситету iм. О.О. Богомольця, м. Кшв
УДК: 632.95: 635.1/.8:615.099: 57.084.1
ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ ПЕЧЕНИ БЕЛЫХ КРЫС ПРИ СУБХРОНИЧЕСКОМ ВОЗДЕЙСТВИИ СМЕСЕЙ ПЕСТИЦИДОВ, ИСПОЛЬЗУЕМЫХ В ОВОЩЕВОДСТВЕ
Пельо И.М., Омельчук С.Т., Бардов В.Г., Сасинович Л.М.
Изучено влияние баковых смесей пестицидов на функции и структуру печени белых крыс при субхронической интоксикации. Установлено, что наиболее выраженная гепатотоксичность отмечена при воздействии смеси Квадриса с Хлороксидом меди, несколько в меньшей степени — Ридомила Голд с Карате Зеоном. Характерные проявления вредного действия на печень — мембранотоксичность, синдром холестаза; при патологоморфологическом исследовании — белковая и жировая дистрофия, гиперплазия желчных протоков.
Ключевые слова: смеси пестицидов, токсичность, гепатотоксичное действие, функции и структура печени.
© Пельо 1.М., Омельчук С.Т., Бардов В.Г., Саснович Л.М. СТАТТЯ, 2010.
№ 1 2010 Environment & Health 16
FUNCTIONAL STATE OF LIVER IN WHITE RATS UNDER CONDITIONS OFSHOTRT-TERM INTOXICATION CAUSED BY PESTICIDES MIXTURES USED IN VEGETABLE GROWING Pelo I., Omelchuk S., Bardov V., Sasinovich L. Influence of tank pesticides mixtures on white rats' functions and structure of liver was studied under conditions of short-term intoxication. It was determined that mixture of Quadris and Copper Chloroxide has the most significant
hepatotoxicity comparing to the mixture of Ridomil Gold and Karate Zeon. Specific manifestations of harmful effect on liver were toxicity for membranes, cholestasis syndrome. The findings of autopsy were proteinaceous and fatty dystrophy, hyperplasia of biliary ducts.
Key words: pesticides mixtures, toxicity, hepatotoxic action, functions and structure of liver.
метаболiзмi, сприяють перео-кисленню лт^в, руйнуванню мембран гепатоци^в та виходу фермен^в iз кштин печшки у кров. При цьому порушуеться синтез лтдов, бтюв, глкогену, розвиваеться жирова дистро-фiя та некроз гепатоци^в.
Спопуки м^д вщнесеы до ре-човин, що спричиняють внут-ршньочасточковий гемолiз. При цьому виникають переваж-но гемодинамiчнi порушення, внутрiшньосудинна пперкоагу-пяцiя i тромбоз ворiтноí вени.
Фосфорорганiчнi спопуки ви-кпикають насамперед "нейро-геннГ ураження печiнки з пору-шенням гемодинамiки у печш-цi, розвиток хопестазу та бшко-воí дистрофп.
Важпива роль у механiзмi ге-патотоксичноí дií вiдводиться апергií [15]. Так зван токсико-апергеннi гепатити часто виникають за дм шкодочинного агента у досить низьких концентра-цiях. Для них характерний тяжкий переб^ хвороби. Тяжюсть перебiгу хвороби залежить вщ тривапостi дií i величини дози дючого агента [16].
Ступiнь вираженост гепатото-ксичноí дií хпорорганiчних пе-
стицид1в передуам визначаеть-ся тривашстю дм, фосфорорга-н1чних — величиною дючоТ дози.
Зважаючи на викладене, законом1рним е те, що гепато-патп, як1 виникають за одноча-сноТ дм комбшаци х1м1чних спо-пук р1зних х1м1чних кпас1в (пре-парати на основ! дек1пькох дю-чих речовин чи бакових сум1-шей препарат1в), зазвичай вщ-буваються важче.
Мета роботи: експеримен-тапьна оцшка гепатотоксичноТ дм бакових сумшей пестицид1в р1зноТ х1м1чноТ структури, що застосовуються в овоч1вництв1.
Об'екти та методи дослщ-ження. Вивченню тддавали 8 сум1шей пестицид1в, як1 мають стапий склад i рекомендован! ф1рмою "Сингента" [17] для за-стосування в овоч!вництвк Bi-домост! про препарати, що входять до складу сумшей, Тхш д!юч! речовини, стввщношен-ня та досл!джуван! дози наведено у таблицях 1 i 2.
Досшди провадили на щурах лшп Wistar (по 5 самц!в та 5 самок у кожнм груп!). Тваринам щоденно протягом 90 дшв вводили у шлунок сум!ш! пестици-д!в у дозах, що становили 1/20
частину в1д дози, яка викликае загибель 50% тварин (ЛД50). У випадках, коли ЛД50 не було досягнуто у зв'язку з малою токсичнютю сумЫ, використо-вували максимальну дозу, що дослщжувалася.
Функц1ональний стан печшки оцшювали за активн1стю фермен^в: алан1н- та аспарта-там1нотрансферази, вщповщ-но АЛТ (К.Ф.2.6.1.2) та АСТ (К.Ф.2.6.1.1), лужноТ фосфата-зи — ЛФ (К.Ф.3.1.3.1), холше-стерази — ХЕ (К.Ф.3.1.1.3).
АЛТ i АСТ катал1зують проце-си переамшування в органiзмi. Ферменти високочутливк Вони знаходяться у цитозолi гепато-цитiв, не зв'язанi зi структур-ними елементами клiтин, мають вщносно невелику молекулу, у зв'язку з чим при незнач-ному порушены проникност мембран гепатоци^в потра-пляють у плазму кровк
Активнiсть цих ферментiв визначали за методом [18] з використанням набору стан-дартних реактивiв фiрми PLIVA-Lachema (Чехiя).
ЛФ-фермент, що вщокрем-люе неорганiчнi фосфати вщ органiчних фосфорних ефiрiв,
Таблиця 1
Препарати, що входять до складу сумшей, та ïxhï речовини
Препарат Дюча речовина
Загальна назва Х1м1чна назва (IUPAC)
Актара, 25 WG, в.г. Т1аметоксам 3-(2-хпортiазоп-5-iп-метип)-5-метип [1Д5]оксад1азинон-4-тщен-^ н1троам1н
Актелл1к, 500 ЕС, к.е. П1рим1фосметил 0-2-д!етилам!но-6-метилп!рим!дин-4-!л
Карате Зеон 050 CS, мк.с. Лямбда-цигалотрин Рацем!чна сум!ш ^)-а-ц!ано-3-феноксибензил (Z) - (1R, 3R) - 3 - (2 -хлор-3Д3-трифторпропент)-2,2-д!метил-циклопропанкарбоксилатута ^)-а-ц!ано-3-феноксибензил (Z) - (1S, 3S)-3-(2-хпор-3,3,3-трифторпропен!л)-2,2-д!метил-циклопропанкарбоксилату
Квадрю 250 SC, к.с. Азоксистробш Метил(Е)-2 - {2 - [6 - (2-ц!анофенокси)п!римщин-4-токси]фент}-3- метоксиакрилат
Ридом1л Голд МЦ 68 WG, в.г Металаксил-М Манкоцеб Метил ^(метоксиацетил) - N - (2,6-ксилт)^-аланшат - (R) - !зомер металаксилу Пол!мерна комплексна с!ль етилен-б!с-дит!окарбамат!в цинку (2,5%) i марганцю (16-20%)
Топаз 100 ЕС, к.с. Пенконазол 1-(2,4-д!хлор-р-проптфенетин) - 1Н-1, 2,4-триазол
Хлороксид м1д1, з.п. Хпороксид м1д1 Дим!д! хлорид тригщрооксид
17 Environment & Health № 1 2010
2 Довктля та здоров'я № 1-2010
Б1-10 а-.дхй 04.03.2010 7:08 Раде 18
1-е
Таблиця 2
Сшввщношення препаратiв у бакових сумшах та дослiджуванi дози
Сум1ш Сшввщношення препарат1в Доза сум1ш1, мг/кг м.т.
Квадр1с 250 SC, к.с. + Хлороксид м1д1 90%, з.п. 1:4 162,5
Квадрю 250 SC, к.с. + Карате Зеон 050 CS, мк.с. 6:1 112,7
Квадрю 250 SC, к.с. + Актара 25 WG, в.г. 6:1 250,0
Квадр1с 250 SC, к.с. + Актелл1к 500 ЕС, к.е. 15:6 150,0
Актеллк 500 ЕС, к.е. + Ридомт Голд МЦ 68 WG, в.г 1:1,7 250,0
Актелл1к 500 ЕС, к.е. + Топаз 100 ЕС, к.е. + Фюзтад Форте, 150 ЕС, к.е. 1:10:10 250,0
Ридомт Голд МЦ 68 WG, в.г. + Топаз 100 ЕС, к.е. 12:1 262,5
Ридомт Голд МЦ 68 WG, в.г. + Карате Зеон 050 CS, мк.с. 25:1 250,0
належить до неспецифiчних проб, якi вiдображають функ-цiональну здатнiсть печiнки та Ыших органiв. Рiзке пщвищен-ня активност цього ферменту настае через закупорку жовчноТ протоки та при утруднены вщ-току жовчi при закупори дрiб-них жовчних ходiв, як найчасти ше спостерiгаються у хворих з мехашчною жовтяницею або
б1тарним цирозом печiнки.
Активнiсть ЛФ визначали за методом [19] з використанням набору стандартних реактивiв фiрми PLIVA-Lachema (Чехiя).
ХЕ — бiлок, зв'язаний з альбу-мiновою фракцiею, що синтезу-еться у печiнцi ^ поступаючи в кров, розщеплюе жири холшу [20]. У зв'язку з цим стутнь по-рушення активност ХЕ у сиро-
ватцi кровi вiдображае функцю-нальний стан печЫки, за винят-ком випадкiв отруення фос-форорганiчними сполуками, для яких пригшчення активно-стi цього ферменту е специфiч-ною дiею. Одночасне зменшен-ня вмiсту протеТнiв (насампе-ред альбумiнiв) та активностi ХЕ у сироватц кровi зазвичай свщчить про пригнiчення про-теосинтетичноТ функцп печiнки.
Активнiсть ХЕ визначали за методом [21].
Дослщжували також показни-ки, що характеризують стан пе-чiнки та Ыших органiв: рiвень глюкози, загального бтка, се-човини, холестерину, б1трубЫу.
Стан глiкогенноТ функцiТ пе-чЫки Грунтуеться на здатностi ТТ синтезувати з глюкози глко-ген та розщеплювати його за необхiдностi з утворенням глюкози. При порушены синтезу глкогену може настати змЫа проникностi мембран гепато-цитiв. Процеси синтезу та роз-паду глкогену, ^м печiнки, регулюються також центральною нервовою системою, пщ-
Рисунок1
Вплив сумшей пестицидiв на показники функцiонального стану печiнки щурiв за умови Гх субхрошчно'Г ди (90 дшв), % щодо контролю
Квадрю + Квадрю + Квадрю + Хпорокскщ Мд Карате Зеон Актара
Квадр:+ РицогллГогщ Ридом л Гогщ Рццомл Гщц+ Акгег™ + Акгелпк +Акгелпк + Топаз Карате Зеон Топав +
Фюзлад Ферте
□ Бток загальний | | Холестерин загальний НЫтрубЫ загальний
К Глюкоза | Сечовина Ц Сульфпдрильы групи
@ Деметилювання амщотрину
№ 1 2010 Еоттошшт & Иеаьти 18
-о-
шлунковою залозою, гормонами гiпофiзу, наднирникiв.
Стан вуглеводного обмшу оцiнювали за вмiстом глюкози у сироватц кровi, яку визнача-ли за методом [22].
Як показник стану обмшу проте'Тшв дослщжували вмют загального бiлка у сироватцi кровi за методом [23].
Кшцевим продуктом обмшу протеТыв е сечовина, яка синте-зуеться у печiнцi i е основним продуктом знешкодження амiа-ку. Вмiст сечовини у сироватц кровi визначали за методом [22].
Обмш вуглеводiв i протеТнiв тюно пов'язаний з обмiном ли пщв. Одним з основних лод-них компонен^в е холестерин. Бiосинтез та розпад холестерину здмснюеться у печшцк Визначення рiвня холестерину е одним iз значущих методiв функцюнального дослiдження печiнки. При гострих гепатитах вмют холестерину пщвищуеть-ся. Стрiмке падiння рiвня холестерину свщчить про наявнiсть дистрофiТ печiнки [24].
Визначення концентраци загального холестерину у сиро-ватцi кровi здмснювали за методом [25].
Для визначення концентраци загального бктрубшу викори-стовували набiр реактивiв фiр-ми PLIVA-Lachema (Чехiя) [22].
Про стан процеав детокси-кацiТ у печшц судили за рiвнем сульфгiдрильних груп [26] та активнютю деметилювання амщотрину [27].
Одержанi результати пщдава-ли статистичшй обробцi за методом варiацiйноТ статистики з розрахунком середых арифме-тичних вибiрки, середнiх ква-дратичних вiдхилень i ступеня вiрогiдностi р<0,05 [28].
Для патологоморфолопчно-го аналiзу печiнку щурiв фксу-вали у 10% формалш^ пiсля стандартноТ обробки заливали вюкпарафшом. Зрiзи товщи-ною 7 мкм фарбували гематок-силiном i еозином та за методом ван Пзона.
Результати та Тх обговорен-ня. Результати дослiдження ак-тивност ферментiв наведено у таблицi 3, шших показникiв, що також свщчать про стан печiнки щурiв за субхроычно'Т дiТ суми шей пестицидiв, — на рис. 1.
Квадрс + Хлороксид мщ1. Ге-патотоксична дiя цiеТ сумiшi пе-стицидiв проявилася зменшен-ням вмiсту загального бшка у сироватцi кровi (на 21%), яке
19 Environment & Health № 1
одночасно зi зниженням актив-ност ХЕ (на 53%) свщчить про порушення бшоксинтетично'Т функцiТ печiнки. Зменшення (на 28%) концентраци сульфп-дрильних груп, ймовiрно, е результатом ослаблення знешко-джуючоТ функцiТ печiнки. Про змши у печiнцi за типом холе-стазу свщчить збтьшення у си-роватцi кровi вмiсту загального холестерину (на 54%), загального б1шрубшу (на 41%) та сечовини (на 60%). Вщзначено достовiрне пщвищення актив-ностi АСТ (на 105%), меншою мiрою — АЛТ (на 20%), що свiд-чить про мембранотоксичну дю сумiшi, а також ЛФ (на 52%), що е показником наявно-ст холестазу у печiнцi.
У результат патоморфолопч-них дослiджень печшки вияви-ли помiрно виражену бткову, а також дрiбно- та середньокра-пельну жирову дистрофiю ге-патоци^в всiх вщд1тв ацинусiв з деяким пщсиленням у дiлянцi портальних траков (рисунки 2-6 вмiщено на 2 стор. вкладки).
Одержанi данi свщчать про виражену гепатотоксичну дiю сумЫ.
Квадрс + Карате Зеон. Досли джувана сумiш справляе слабку гепатотоксичну дю, про що свщчить ступшь вираженостi змiн активностi дослiджуваних фермен^в. Активнiсть АСТ пiдвищилася на 36% (р<0,05), ЛФ — на 19% (p>0,05), актив-нiсть ХЕ знизилася на 21% (р<0,05), вмiст сечовини у кровi збiльшився на 23%. Вмют у си-роватцi кровi загального бiлка, холестерину, бiлiрубiну, глюкози та стан детоксикацмно'Т си-стеми не вiдрiзнялися вiд контролю. У результат патолого-морфолопчних дослiджень встановлено, що у 30% пщдос-лiдних тварин розвиваеться слабко виражена середньо- та крупнокрапельна жирова ди-строфiя гепатоцитiв.
Квадр1с + Актара. 1стотних змiн функцюнального стану печшки за дiТ дослiджуваноТ сумiшi не вщзначено (табл. 3). Незнач-не тдвищення активност АСТ 28% (p>0,05), тенденщя до збiльшення (21%) вмюту сечовини у сироватцi кров^ недо-стовiрне зниження активностi процеав деметилювання (14%) i концентрацiТ сульфпдрильних груп (12%) у сироватцi кровi мо-же бути зумовленим порушен-ням знешкоджуючоТ системи.
2010
Результати патологоморфо-логiчних дослщжень пщтвер-джують викладене вище. Лише в окремих пщдослщних тварин зафксоваш незначнi прояви бiлковоТ зернистоТ ди-строфiТ гепатоцитiв i опосе-редкованоТ круглоклiтинноТ ш-фiльтрацiТ строми печшки у ди лянцi трiад.
Квадр1с + Актеллк. Достовiр-не пригшчення активностi Хе (на 45%) у сироватц кровi, що спостеркалося за дiТ цiеТ суми шi пестицидiв, ймовiрно, зумо-влене впливом Актеллка, для якого ця дiя е специфiчною, як i для шших фосфороргашчних сполук (табл. 3). З фермен^в переамiнування достовiрно пщвищувалася лише актив-нiсть аСт (на 60%), що при зви-чайному значены АЛТ може свiдчити насамперед про кар-дiотоксичну дiю.
lншi дослiджуванi показники або не вiдрiзнялися вiд контролю або ж Тх змiни були незнач-ними i, переважно, недостовiр-ними ( рис. 1, табл. 3).
Була дещо ослабленою де-токсикацiйна функцiя печшки, про що свщчить зменшення (на 17%) концентраци сульфпдрильних груп у сироватц кровк
При патологоморфолопчно-му дослщженш у деяких щурiв зафiксованi незначнi дистро-фiчнi змши гепатоци^в (рис. 3а). Спостерiгалася тенден^я до створення осередкових дрiбних круглоклiтинних ш-фiльтратiв у дшянц трiад, в яких переважали дрiбнi та се-реднi лiмфоцити (рис. 3 б).
Ридом1л Голд + Актелл'1к. Пригшчення активной ХЕ на 37% (p<0,05) у сироватц кровi (табл. 3), як i у попередньому випадку, е результатом специ-фiчноТ дiТ Актеллiка як фос-форорганiчноТ сполуки.
Привертае увагу достовiрне пiдвищення активностi АСТ (на 72%), що може свiдчити про кардютоксичну дiю.
Зниження активностi деметилювання амщотрину у печш-ц (на 30%) та зменшення концентраци сульфпдрильних груп (на 32%) у сироватц кровi свiдчать про ослаблення де-токсикацiйноТ функцiТ оргашз-му (рис. 1).
Iншi дослщжуваш показники або не змiнювалися, або Тхнi змiни були вираженими меншою мiрою.
Зважаючи на викладене вище, можна думати про наяв-
-е-
HicTb у печiнцi слабко вираже-ного хрошчного запального процесу.
При патологоанатомiчному дослщженш структурних змш у печiнцi не виявлено, окрiм ви-падкiв огрубiння перипорталь-ноТ сполучноТ тканини та потов-щення базальноТ мембрани центральноТ вени (рис. 4).
Ридомт Голд + Топаз. Аналiз результат бiохiмiчних дослщ-жень показав, що у сироватц кровi тварин, якi одержували протягом 90 дшв дану сумiш, достовiрно пщвищувалась ак-тивнiсть АСТ (на 44%) при нез-мiнному рiвнi АЛТ, що насампе-ред може свщчити про кардю-токсичну дiю, пщвищувалась активнють ЛФ (на 24%), а також пригшчувалась активнiсть ХЕ (на 21%), що знаходиться на пороговому рiвнi (табл. 3). Вщзначено також незначне збтьшення у сироватц кровi вмюту загального холестерину (на 21%) та загального бшка (на 12%), однак ц змши не були достовiрними (рис. 1). Iншi дослщжуваш показники знахо-дились у межах фiзiологiчних коливань.
Таким чином, зважаючи на наведен вище данi, можна ду-мати про слабко виражеш зми ни у печшцк
При патологоморфолопчно-му дослщженш у деяких тварин вщзначено дистрофю, школи некроз поодиноких гепатоци^в (рис. 5).
Ридомл Голд + Карате Зеон. Результати дослщжень показали, що за дм цеТ сумiшi мали мю-це достс^рне пiдвищення у си-роватцi кровi активностi АСТ (на 50%), ЛФ (на 44%) та зниження активност ХЕ (на 50%). Ц змши, ймовiрно, зумовленi гепатото-
ксичною дiею сумiшi, що пщ-тверджуеться збтьшенням вмн сту у сироватцi кровi загального бiлiрубiну (на 17%) та холестерину (на 26%), сечовини (на 25%). Показники, яю вщобража-ють стан антиоксидантноТ та знешкоджуючоТ функцiТ печiнки, не змiнювалися.
При патологоморфолопчно-му дослiдженнi у печшц усiх пщдослщних тварин виявлено помiрну зернисту дистрофiю гепатоцитiв, гiперплазiю жов-чних проток, кiлькiсть перети-шв яких у дiлянцi трiад доходить до 18-20 в одному полi зо-ру, некроз поодиноких гепато-ци^в (рис. 6).
Все викладене свщчить про наявнють хрошчного запального процесу у печшц з вираже-ним синдромом холестазу.
Активнють ХЕ, вiрогiдно, зни-жена у зв'язку з наявнютю у дослiджуванiй сумiшi третро'Т-ду. Сполуки, що належать до ци еТ хiмiчноТ групи, е неспецифiч-ними iнгiбiторами ХЕ.
Актелл!к + Топаз + Фюзилад Форте. Активнють АСТ у сиро-ватц кровi порiвняно з контролем була пщвищеною на 32% (p<0,05), що може свщчити про наявнiсть кардютоксично'Т,, а також гепатотоксичноТ дiТ ще'Т сумiшi. Останне пщтверджу-еться достовiрним збшьшен-ням вмiсту загального бГтруби ну, а також тенденцiею до пщвищення активной АЛТ i вмюту загального холестерину у сироватц кровк Ослаблена також знешкоджуюча функцiя, осктьки концентрацiя сульф-гiдрильних груп зменшена на 35%. Iншi дослiджуванi показники не змшювалися.
При патологоморфолопчно-му дослiдженнi значних змiн у
структурi печiнки не вщзначе-но. Зустрiчалися поодинокi дрiбнi лiмфоïднi внутршньоча-сточковi iнфiльтрати. У третини тварин спостерталося огрубш-ня перипортальноï строми, а також базальних мембран цен-тральних вен.
Таким чином, у результат дослщження з використанням бiохiмiчних i патологоморфо-логiчних методiв восьми бако-вих сумшей пестицидiв, що належать до рiзних хiмiчних груп, встановлено, що
□ найбiльш виражену гепатотоксичну дю чинила сумiш Квадрiсу з Хлороксидом мщ, яка проявлялася мембрано-токсичнiстю, порушенням б^ локсинтетичноï та знешкод-жуючоï функцм печiнки, синдромом холестазу, бшковою, а також дрiбно- та середньокра-пельною жировою дистрофiею усiх вщд1тв ацинусiв;
□ токсична дiя на печшку су-мiшi Ридомiлу Голд з Карате Зеоном проявлялася меншою мiрою i характеризувалася мембранотоксичнютю, ознака-ми холестазу, помiрною зерни-стою дистрофiею гепатоцитiв, некрозом поодиноких кттин печiнки, гiперплазiею жовчних проток;
□ за дм сумiшi Квадрюу з Ак-теллiком спостерiгалося по-мiрне ослаблення знешкод-жуючоï функцп; слабкi ознаки, що вказували на наявнють холестазу; зерниста дистрофiя гепатоци^в; осередкова круг-локлiтинна шфшьтращя пери-портальноï сполучноï тканини;
□ при вивченнi решти суми шей у печiнцi деяких тварин спостерталися не рiзко вира-женi ознаки бтково!' та жирово!' дистрофiï. Результати дослщ-
Активнiсть ферментiв у сироватц KpoBi щурiв, якi протягом 90 днiв одержували
Дослщжуван1 сум1ш1 АЛТ, ммоль/сек, л АСТ, ммоль/сек, л ЛФ, ммоль/год, л
x s x p % x S X P % x s x P %
Квадр1с + Хлороксид м1д1 0,72 0,05 <0,05 120 0,74 0,12 <0,05 205 2,94 0,27 <0,05 152
Квадр1с + Карате Зеон 0,63 0,03 >0,05 103 0,49 0,06 <0,05 136 2,30 0,47 >0,05 119
Квадрю + Актара 0,62 0,03 >0,05 103 0,46 0,08 >0,05 128 2,20 0,60 >0,05 104
Квадр1с + Актеллк 0,68 0,04 >0,05 113 0,64 0,02 <0,05 160 2,10 0,11 >0,05 114
Ридомт Голд + Актеллк 0,76 0,03 <0,05 127 0,69 0,06 <0,05 172 2,74 0,30 <0,05 136
Ридомт Голд + Топаз 0,62 0,03 >0,05 103 0,52 0,06 <0,05 144 2,40 0,22 <0,05 124
Ридомт Голд + Карате Зеон 0,68 0,03 >0,05 113 0,60 0,02 <0,05 150 2,89 0,35 <0,05 144
Актеллк + Топаз + Фюзшад Форте 0,65 0,03 >0,05 118 0,53 0,07 <0,05 132 2,18 0,11 >0,05 108
Контроль 0,60±0,04 0,36±0,04 (для 1, 2, 3, 6) 0,40±0,03 (для 4, 5, 7, 8) 1,93±0,28 (для 1, 2, 3, 6) 2,01±0,11 (для 4, 5, 7, 8)
№ 1 2010 Environment & Health 20
ження бiохiмiчних показникiв свiдчили лише про ослаблення знешкоджуючоТ функцп печш-ки, що, ймовiрно, зумовлене компенсаторними можливо-стями органу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Сасинович Л.М. Сравнительное гепатотоксическое действие хлорорганических и фосфорорганических соединений // Материалы V Всесоюзной научной конференции "Гигиена применения пестицидов". — К., 1975. — С. 67-74.
2. Карпезо Н.О., Остров-ська Г.В., Гурняк О.М., Рибаль-ченко В.К. Морфофункцюналь-ш змiни у печшщ щурiв пiд впливом гербiциду 2,4-Д та стимулятора росту рослинiвiну // Современные проблемы токсикологии. — 2004. — № 4. — С. 48-51.
3. Каган Ю.С. Общая токсикология пестицидов. — К.: Здоровье, 1981. — 176 с.
4. Маковская Е.И., Борей-ко Н.В., Бритвин И.Я., Пушкарь М.С. О структурных изменениях в печени и сердце крыс при воздействии пестицидов // III съезд патологоанатомов УССР. — К., 1987. — С. 154-156.
5. Сасинович Л.М., Паньши-на Т.Н., Ходоско О.В. Гепато-тосическое действие пире-троидов // Гигиена применения, токсикология пестицидов и полимерных материалов. — К., ВНИИГИНТОКС, 1986. — Вып. 16. — С. 74-77.
6. Балан Г.М., Иванова С.Г., Юрченко И.В., Сергеев С.Г, Бабич В.А., Иванова А.И. Клинические проявления, лечение и отдаленные последствия острых отравлений синтетическими пиретроидами // Современные проблемы токсиколо-
Таблиця 3
сум^ пестицидiв
ХЕ, ммоль/сек, л
x S x Р %
41,70 5,60 <0,05 47
70,00 7,20 <0,05 79
80,50 3,30 >0,05 90
43,00 4,00 <0,05 55
50,10 6,40 <0,05 63
70,20 5,90 <0,05 79
39,40 5,40 <0,05 50
70,00 5,60 >0,05 87
89,30±6,40 (для 1, 2, 3, 6) 78,90±11,70 (для 4, 5, 7, 8)
гии. — 2004. — № 2. — С. 43-46.
7. Антонович Е.А., Подруш-някА.Е., Шуцкая Т.А. Токсичность меди и ее соединений // Современные проблемы токсикологии. — 1999. — № 3. — С. 4-10.
8. Коршун М.М. Проблема комбшовано'Т дм на оргашзм прюритетних хiмiчних забруд-нювачiв Грунту // Довкшля та здоров'я. — 2002. — № 4. — С. 51-56.
9. Цоневски Д. Комбинированное действие на фос-форорганические, хлорорга-нические и дидиокарбоматные препараты // Хигиена и здра-веопазване (Болгария). — 1974. — Т. 16. — С. 530-541.
10. Златев З.Д. Токсичность и комбинированное действие некоторых смесей фосфорор-ганических, хлорорганических и динитрофенольных акарици-дов // Гигиена применения, токсикология пестицидов и клиника отравлений. — М., 1976. — С.118-120.
11. Каган Ю.С., Леонен-ко О.Б., Сасинович Л.М., Авра-менко В.Г. Комбинированное действие синтетических пире-троидов и фосфорорганических соединений // Токсикологический вестник. — 1983. — № 3. — С. 15-16.
12. Сасинович Л.М. Характер комбинированного действия синтетических пиретроидов с другими пестицидами // Гигиена применения, токсикология пестицидов и полимерных материалов. — К., 1987. — Вып. 17. — С. 59-62.
13. Леоненко О.Б. Потенцирование токсичности при комбинированном действии сульфата меди с дельтаметрином и пиримифосметилом // Токсикологический вестник. — 1996. — № 2. — С. 13-16.
14. Тареев Е.М., Кончалов-ская И.М., Попова Т.Б., Бял-ко Н.К., Апросина З.Г., Мухин А.С. Токсические (профессиональные) поражения печени // Успехи гепатологии. Под ред. Тареева А.Ф. — Рига, 1966. — 239 с.
15. Алексеева О.Г, Барлого-ва С.Г., Васильева Е.В., Волкова А.П., Дуева Л.А., Загидул-лин Ш.З. О роли иммунопатологии в развитии профессиональных заболеваний химической этиологии // Материалы Всесоюзной конференции по ранней диагностике, лечению, экспертизе трудоспособности
и профилактике профессиональных заболеваний химической этиологии. — М., 1977. — С. 23-24.
16. Турсунов Е.А. Цитофунк-циональные особенности адаптации печени к длительным воздействиям пестицидов // Компенсаторно-приспособительные процессы внутренних органов в клинике и эксперименте. — 1989. — Т. 2, № 3.
— С. 65-68.
17. Каталог засобiв захисту рослин та насшня (на 20072008 рр.). — К.: Видавництво ТОВ "Сингента", 2007. — 155 с.
18. Reitman S., Frankel S., A co-lorimetric method for the determination of serum glutamicoxalacet-ic and glutamicpyruvic transaminases // Amer. J. din. Pathol. — 1957. — Vol. 28. — 829 р.
19. Bodansky V. Serum phosphohexose // Biol. Chem. — 1953. — V. 202. — 829 p.
20. Голиков С.Н. Холинэсте-разы и антихолинэстеразные вещества. — М.: Медицина, 1964. — 185 с.
21. Hestrin S. The reaction of acetylcholine and ether carbox-ylic acid derivatives with hydroxy-lamine and its analytical application // J. Biol. Chem. — 1949. — Р. 180-186.
22. Биохимические иммунологические и биологические методы в токсикологическом эксперименте / Методическое руководство. — К., 1989. — 184 с.
23. Somri O., Rosenbranch., Farr A. — Protein measurement with the follinreagent // Biol. Chem. — 1951. — Р. 265-267.
24. Финагин Л.К. Обмен холестерина и его регуляция. — К.: Вища освта, 1980. — 168 с.
25. Колб В.Т., Калашников В.С. Метод определения общего холестерина // Справочник по клинической химии.
— Минск, 1982. — С. 206-208.
26. Elman J. Tissue sulphydryl groups // Arch. Biochem. And Biophys. — 1995. — V. 82. — Р. 70-71.
27. Nash T. The colorimetric estimation of formaldehyde by means of the Hantsech reaction // Biochem. J. — 1953. — V. 55, № 3. — Р. 416-421.
28. 1ванов Ю.М., Погоре-люк О.Н. Статистическая обработка результатов медико-биологических исследований на микрокалькуляторах по программам. — М.: Медицина, 1990. — 224 с.
Над1йшла до редакцИ 11.11.2009.
21 Environment & Health № 1 2010
