CC BY
85ФУНКЦІЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ
Васильєва С.О.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Анотація. У статті автор аргументує необхідність науково-дослідницької діяльності учнів у загальноосвітньому навчальному закладі. Аналізує психологічні якості юнаків та підлітків. Виявляє особливості здійснення старшокласниками наукових досліджень, на основі яких розкриває функції науково-дослідницької діяльності учнів. Науково-дослідницька діяльності школярів характеризується обмеженістю досвіду учнів, спрощеними вимогами до побудовидоказів та оформлення роботи Виявлено такі функції вказаної діяльності: пізнавальна, освітня, комунікативна креативна, виховна та самореалізації.
Ключові слова: старшокласники, функції, науково-дослідницька діяльність.
Аннотация. Васильева С.А. Функции научно-исследовательской деятельности старшеклассников. В
статье автор аргументирует необходимость научно-исследовательской деятельности учеников в общеобразовательном учебном заведении. Анализирует психологические свойства юношей и подростков. Выделяет особенности осуществления старшеклассниками научных исследований, на основе которых раскрывает функции научно-исследовательской деятельности учеников Научно-исследовательская деятельность школьников характеризуется ограниченностью опыта учеников, упрощенными требованиями к построению доказательств и оформление работы. Выявлены такие функции указанной деятельности: познавательная, образовательная, коммуникативная, креативная, воспитательная и самореализации.
Ключевые слова: старшеклассники, функции, научно-исследовательскаядеятельность.
Annotation. Vasil’eva S.A. Functions of research activity of senior pupils. In the clause author gives reason for necessity of research activity of pupils for a general educational educational institution. Analyze psychological features of young men and teenagers. Allocate features of realization with senior pupils of scientific researches on the basis of whom open functions of research activity of pupils. Research activity of schoolboys is characterized by limitation of experience of the pupils, the simplified demands to build-up of proofs and veneering of work. Such functions of the indicated activity are detected: cognitive, educational, communicative, creative, educational and self-realization. Keywords: senior pupils, functions, research activity.
Вступ.
Виховання свідомих громадян України, здатних творчо вирішувати проблеми власної та суспільної життєдіяльності в аспекті оновленого соціального замовлення на випускника загальноосвітньої середньої школи, є стимулом для здійснення ґрунтовних педагогічних досліджень. Чільне місце в цій проблематиці посідає підготовка школярів до науково-дослідницької діяльності. У зв’язку з цим загострюється необхідність вивчення аспектів вдосконалення організації науково-дослідницької діяльності учнів через ґрунтовну розробку відповідних теоретико-методичних питань.
Робота виконана за планом НДР кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди
Формулювання цілей роботи.
Метою даної статті є виявлення функцій науково-дослідницької діяльності учнів у загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ).
Результати дослідження.
Для ґрунтовного вивчення зазначених функцій необхідно визначити суб’єкт такої діяльності, а також встановити його особливості Аналіз науково-методичної літератури (Б. Аканова, С. Васильєвої, М. Каразіна, В. Крутова, А. Леонтовича, М. Салміної, В. Сьоміна, В.Уруського А. Селезньова, Ю. Туранова) [1;3;10;9] та практики організації науково-дослідницької діяльності учнів у ЗНЗ показує, що така діяльність сьогодні реалізується учнями S-11 класів, тому її суб’єктом є учень, якому притаманні специфічні вікові розумово-психологічні характеристики (Л. Аристова, І. Дубровіна, В. Зацепін, О. Леонтьєв, О. Петровський, О. Прихожан та інші) [2;5;8;4]. Автори відзначають, що самостійна дослідницька діяльність - це провідний вид діяльності підлітків. Для цього віку характерне оволодіння широким колом наукових знань, самоусвідомлення серйозне ставлення до власних вчинків та ситуацій, що складаються в навколишній дійсності. Підліток намагається побудуватиплани на майбутнє, у зв'язку з чим у навчанні він проявляє диференційоване ставлення до уроків і позаурочної діяльності, що пов'язано з бажанням розширити свої знання та уміння [5;6;8]. Пізнавальна діяльність підлітка, як правило, виходить за межі шкільної програми, вона “може стосуватися науки, техніки, мистецтва тощо” [4, 119-122]. Підлітки відвідують бібліотеки, музеї, театри, вступають у об’єднання за інтересами, у них необхідність у нових знаннях задовольняється самостійно, шляхом самоосвіти [4, 119-122]. “Важливим здобуттям підлітка є аналіз дійсності - це вміння оперувати гіпотезами при вирішенні інтелектуальних завдань, що є інструментом науковогоміркування” [4, 134]. Діяльність підлітка часто містить елементи творчості. У цьому віці знання спрямовані на розвиток абстрактного мислення, у навчанні переважає не репродуктивне накопичення знань, а прагнення зрозуміти явища оточуючогосвіту. О. Петровський [4; 44] відзначає, що саме в цьому віці відбувається становлення пізнавальної спрямованості інтересів. У старших класах відбувається перехід від підліткового (10-14 років) до юнацького віку (15-17 років), що в свою чергу характеризується певними особливостями. В юності навчання сприймається як підготовка до подальшої професійної діяльності. На етапі переходу від дитинства до дорослості учневі необхідно опанувати соціальні
норми поведінки, сформувати систему цінностей, що є основою для вибору подальшого життєвого шляху. Характерним для цього віку, на думку О. Петровськощ є визначення власного “я”, усвідомлення і самооцінка особистісних якостей, порівняння власних фізичних даних з даними інших, бажання довідатися про свої здібності, потреба в самоперевірці [4].
Мотивом у навчанні для багатьох підлітків стає прагнення не тільки пізнати навколишній світ, а й здобути позитивну оцінку в навчанні, максимально підготуватися до професійної діяльності. У зв'язку з цим велику частину вільного часу молоді люди приділяють навчанню, намагаючись проявити себе, задовольнити свої інтереси до науки [6, 64].
Інтерес до навчання має диференційований характер, залежно від вибору професії. Юнаки в порівнянні з підлітками більше зацікавлені в експериментальній роботі. “Експериментуванняяк активне втручання в перебіг досліджуваного явища дуже відповідає духу творчої допитливості й винахідництва, властивих нашим юнакам і дівчатам” [6, 69]. У цьому віці посилюється зацікавленість у самостійній дослідницькій діяльності, оскільки юнаки вже здатні краще виділяти головні думки, складати план, пов'язувати новий матеріал з відомим, з наявними у них знаннями і досвідом. Мислення юнаків відзначається вищим рівнем організації, послідовністю та системністю розумових дій. “Мислення стає обґрунтованим, юнаки чітко розрізняють тези і докази, достовірні, ймовірні чи можливі, продумують судження’ [6, 41-42]. Діяльність у юнацькому віці, за О. Петровським [4], відзначається цілеспрямованістю щодо оволодіння прийомами навчальної роботи, прагненням до колективної праці. Л. Аристова [2] підкреслює такі характерні риси пізнання у сучасних учнів: здатність до оволодіння складними поняттями при малому життєвому досвіді; інтенсифікація навчального процесу (через розширення наукових знань і збільшення темпів розвитку науки); прагнення до пошуку нового, нових відкриттів.
Отже, наукова діяльність є найбільш властивим видом діяльності саме для старшокласників, оскільки, на думку педагогів і психологів, підлітковий та юнацький вік є найсприятливішим для такої діяльності.
Проте аналіз наведених вище наукових досліджень дозволяє стверджувати що підлітковий і юнацький вік характеризується й такими рисами, які обмежують можливості учнів у науково-дослідницькій діяльності: малий досвід, недостатність навичок, схематизм, однозначність висновків, узагальненість у логічному мисленні.
Виходячи з наведених вище обмежень, необхідно звернути увагу на той факт, що успішне здійснення науково-дослідницької діяльності у юнацькому, а особливо в підлітковому віці неможливе без керівництва вчителя, оскільки в цей період учні схильні до дезорганізованих дій, поспішних висновків, вони не мають достатніх навичок для проведення самостійного експерименту Організуючи науково-дослідницьку діяльність учнів, учитель повинен враховувати, що в юнацькому віці поведінка учня змінюється залежно від зміни оточення та може значною мірою відрізнятися в позакласній роботі і на уроці (Н. Левітов) [6]. Працюючи в гуртку, учень почуває себе вільніше та комфортніше, ніж на уроці, особливо якщо він має авторитетного керівника, отже, поводиться і діє більш впевнено, самостійно та творчо. Таким чином, науково-дослідницька діяльність учнів є найефективнішою у позаурочній та позакласній роботі, де найбільш повно розкриваються її основні функції.
Питання функцій науково-дослідницької діяльності розглядаються у працях Б. Аканова, М. Каразіна, В. Крутова [1; 10]; науково-дослідницької діяльності учнів - у працях А. Леонтовича, М. Салміної, В. Сьоміна, В.Уруського А. Селезньова, Ю Туранова та інших [7;11;9]. Спираючись на аналіз наукових робіт сучасних дослідників, можна визначити такі функції науково-дослідницької діяльності учнів: пізнавальну, освітню, комунікативну, креативну, виховну та самореалізації.
Пізнавальна функція спрямована на забезпечення особистісного інтересу до поставленої наукової проблеми в процесі всебічного її аналізу, отримання нової інформації на основі вже набутих знань. Ця функція реалізується під час здійснення учнем дослідження, за умови оволодіння ним системою знань та вмінь з науково-дослідницької роботи, а також методологією науковогодослідження
Освітня функція полягає в забезпеченні учнів додатковими знаннями з обраного напряму науки, опануванні ними знань з основ науково-дослідницької роботи, вимог до такої діяльності, норм та правил роботи з літературою, внаслідок чого учні постійно удосконалюють, поглиблюють свої знання та розширюють світогляд
Комунікативна функція спрямована на обмін інформацією, сприяє розвиненню в учнів умінь спілкуватися доводити результати дослідження аудиторі, відстоювати власну точку зору, відповідати на запитання та ставити запитання іншим; передбачає встановлення ділових взаємозв’язків з керівниками роботи, товаришами.
Креативна функція забезпечує прояв творчих здібностей учнів при вирішенні науково-дослідницьких завдань. Наукова розробка учня ґрунтується на вивченні конкретної проблеми, аналізі різних теорій, але обов’язково містить нові пропозиції, висновки, які залежать від його творчих здібностей.
Виховна функція спрямована на формування якостей дослідника, на засвоєння і встановлення власних морально-етичних та естетичних цінностей в навколишньому світі, на оволодіння специфічними нормами поведінки та відповідною культуроюспілкування Реалізація здобутих рис особистості відтворюється у різних формах науково-дослідницької діяльності: співробітництві з вищими навчальними закладами, відвідуванні бібліотек, спілкуванні з ученими, ознайомленні з їх працями тощо.
Функція самореалізації полягає в наданні учням можливості проявити власні творчі здібності в певній галузі науки, яку вони самостійно обирають, вирішити за допомогою вчителя проблему, яка їх зацікавила, випробувати себе у ролі науковця в певній галузі науки, за необхідності змінювати галузь дослідження, що надає їм змоги знайти найцікавіший для себе напрям науки. За успішної реалізації науково-дослідницької діяльності учні дістануть можливість показати свої здібності не тільки в рамках школи, а й у позашкільний діяльності.
Висновки.
Таким чином, на основі аналізу особливостей науково-дослідницької діяльності школярів, які полягають у тому, що вона проходить під керівництвом учителя, її результатом є частіше суб’єктивно нові знання, характеризується обмеженістю досвіду учнів, спрощеними вимогами до побудови доказів та оформлення роботи, було виявлено такі функції вказаної діяльності: пізнавальна, освітня, комунікативна креативна, виховна та самореалізації.
Подальші дослідження передбачається провести у напрямку вивчення впливу організації науково-дослідницької діяльності у загально-освітньому навчальному закладі на творчий розвиток старшокласників.
Література
1. Аканов Б., Каразин Н. Основы научных исследований - Алма Ата: Мектеп, 1989. - 121 с.
2. Аристова Л. Активность умения школьников - М.: Просвещение, 1968. - 128 с.
3. Васильєва С.О. Сутність науково-дослідницької діяльності учнів // Засоби навчальної та науково-
дослідницької роботи: Зб. наук пр. - Вип.18. - Харків: Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди - 2002. - С.27-30.
4. Возрастная и педагогическая психология/ Под. ред. А.В. Петровского - М.: Просвещение, 1979. - 287 с.
5. Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учебн. пособие для студ высш. учебн заведений / И.В. Дубровина, А.М. Прихожан, В.В. Зацепин. - М.: Академия, 2001.- 368с.
6. Левитов Н.Д. Психология старшего школьника - М.: Учпедгиз Министерства Просвещения РСФСР, 1955.
- 206 с.
7. Леонтович О.В. Учебно-исследовательская деятельность школьников как модель педагогической технологи // Народное образование. - 1998. - №9 - С. 132-138.
8. Леонтьев А.Н. Деятельность и личность // Вопросы философии. - 1974. -№5. - С. 65-78.
9. Науково-дослідницька робота в закладах освіти : Методичний посібник / Ю.О. Туранов, В.І. Уруський -Тернополк АСТОН, 2001. - 140с.
10. Основы научных исследований / По. ред. В.И. Крутова - М.: Высшая школа, 1989. - 156с.
Надійшла до редакції 07.12.2007р.
