CC BY
1696 "BicHUK стоматологи", № 3, 2010
Таблица
Показатели индекса КПУ у 7-летних детей, участвовавших в программе чистки зубов под наблюдением учителей с использованием фторсодержащей зубной пасты
Место исследования Минск Бобруйск
Группы детей F-паста Контроль F-паста Контроль
Количество детей 363 307 246 200
Исходный уровень 0.48 0.41 0.45 0.48
Через 2 года 1.18 1.44 1.90 2.16
Изменение значений КПУ +0.70 +1.03 +1.45 +1.68
Редукция прироста КПУ -32% -14%
Заключение. Кариес зубов и болезни перио-донта, широко распространены среди детей Беларуси. По данным описательной эпидемиологии аналогичная ситуация в России и Украине. Главным фактором риска возникновения заболеваний является микробный зубной налет при отсутствии или неудовлетворительной гигиене рта. Основным и наиболее эффективным методом профилактики болезней периодонта является регулярная и тщательная гигиена рта - механическое удаление микробного зубного налета. Для профилактики кариеса зубов необходимо сочетанное воздействие трех методов: гигиены рта, фторидов и рационального режима приема пищи. Наиболее удобной и эффективной в медицинском и экономическом отношениях доставкой фторида к зубам, после их прорезывания, являются фтор-содержащие зубные пасты при регулярном использовании которых интенсивность кариеса можно уменьшить на 25-45 %. Перспективным направлением совершенствования качества зубных паст для детей является оптимизация концентрации фторида с учетом возраста и создания безфтористых минерализирующих гелей. Для повышения эффективности массовых программ профилактики стоматологических заболеваний необходимо действенное взаимодействие стоматологии с доказательной медициной.
Список литературы
1. Кузьмина Э.М Стоматологическая заболеваемость населения России. МГМСУ, Москва, 2009, 225 с.
2. Леус Л.И. Долгосрочное наблюдение клинической эффективности контролируемой чистки зубов. // Вестник стоматологии (Украина), 2005, № 2, с. 82-85.
3. Леус П.А. Профилактическая коммунальная стоматология. Из-во «Медицинская книга», М., 2008, 444 с.
4. Савичук Н.О., Клитинска О.В. Стоматологическое здоровье детей, методические подходы и критерии оценки. Ж.Современная стоматология (Украина), 2008, № 1, с. 94-98.
5. Терехова Т.Н., Мельникова Е.И. Эпидемиология кариеса зубов и болезней периодонта среди детского населения Республики Беларусь. В кн: Инновации и перспективы в стоматологии и челюстно-лицевой хи-
рургии. Материалы XI ежегодного научного форума «Стоматология 2009», Москва, 2009, с. 42-45.
6. Хоменко Л.А. Терапевтическая стоматология детского возраста. Из-во «Книга плюс», Киев, 2007, 815 с.
7. Maes L. et al. Tooth brushing and social characteristics of families in 32 countries. Int. Dent. J., 2006, v. 56, p. 159-167.
8. Mosby's Dental Dictionary. Mosby, St. Louis, USA, 2004, 763 p.
9. Schwarz E. Global aspects of preventive dental care. International Dental Journal, 2007, v. 57, p. 209-214.
10. World Health Organization. Prevention of dental diseases. WHO, TRS-846, 1994, 48 p.
Поступила 06.04.10.
УДК 546.16-032.2
Л. Г. Засипка, О. В. Деньга, д. мед. н., О. М. Свiтлична, Ю. М. Ворохта
Одеський державний медичний унiверситет
ФТОР У ПИТНИХ ВОДАХ ОДЕСЬКО1 ОБЛАСТ1: ГШеНШНЕ ТА КЛ1Н1КО-ПР ОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
Встановлено, що тдвищений ризик флюорозу власти-вий для населення Таруттського, Арцизського i Тата-рбунарського райотв ОдеськоХ областi. Найбшьш висок рiвнi поширеностi патологИ твердих тканин зуба i iнтенсивностi карicсу вiдмiчаються в м. Бшя'Хвка, смт. Велика Михайлiвка, в м. Кодима, смт. Школаев-ка, смт. Саврань та Ширяево. Максимальний рiвень поширеностi флюорозу характерний для м. Арциз. Найбшьш висок рiвнi поширеностi загальносоматич-ноХ патологИ характерн для твшчних i твденно-захiдних райотв ОдеськоХ областi. Визначено сумарне
© Засипка Л. Г., Деньга О. В., Свтлична О. М., Ворохта Ю. М, 2010
"BicHUK стоматологИ", № 3, 2010
97
добове навантаження фтором за рахунок водного i харчового чинника, яка в ргзних районах областi скла-дае вiд 1,5 до 4,7 мжграма на добу. Встановлена ная-внiсть кореляцтних залежностей мiж iнтенсивнiс-тю карiесу в 12 рiчних дтей i вмiстом фтору в пит-тй водi (r=-0,5 p<0,05), а також мiж динамжою ча-стоти гострого тфаркту мюкарда i змктом фтору (r=0,31 p<0,05).
Ключов1 слова: фтор, питна вода, стоматологiчне здоров'я, соматичне здоров'я
Л. И. Засыпка, О. В. Деньга, О. Н. Светличная, Ю. Н. Ворохта
Одесский государственный медицинский университет
ФТОР В ПИТЬЕВЫХ ВОДАХ ОДЕССКОЙ ОБЛАСТИ: ГИГИЕНИЧЕСКОЕ И КЛИНИКО-ПРОГНОСТИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ
Установлено, что повышенный риск флюороза присущ для населения Тарутинского, Арцизского и Та-тарбунарского районов Одесской области. Наиболее высокие уровни распространенности патологии твердых тканей зуба и интенсивности кариеса отмечаются в г. Беляевке, пгт. Велика Михайловка, в г. Кодыма, пгт. Николаевка, пгт. Саврань и Ширяево. Максимальный уровень распространенности флюороза характерен для г. Арциз. Наиболее высокие уровни распространенности общесоматической патологии характерны для северных и юго-западных районов Одесской области. Определена суммарная суточная нагрузка фтором за счет водного и пищевого фактора, которая в разных районах области составляет от 1,5 до 4,7 мг в сутки. Установлено наличие корреляционных зависимостей между интенсивностью кариеса у 12 летних детей и содержанием фтора в питьевой воде (r=-0,5 p<0,05), а также между динамикой частоты острого инфаркта миокарда и содержанием фтора (r=0,31 p<0,05). Ключевые слова: фтор, питьевая вода, стоматологическое здоровье, соматическое здоровье
L. G. Zasypka, O. V. Denga, O. M. Svitlichna, Y. M. Vorokhta
Odessa State Medical University
FLUORINE IN DRINKING WATERS OF ODESSA REGION: HYGIENIC AND CLINICAL-PREDICTIVE SIGNIFICANCE
There was stated that the increased risk of fluorosis occur for the population of Tarutinsky, Artzizsky and Tatarbunarsky distircs of Odessa region. The highest rate of the prevalence of dental diseases and caries intensity is detected in the Bilyaevka, Velika Mikhailivka, Kodima, Mickolaevka, Savran and Shiryaevo. Maximum rate of fluorosis incidence is characteristic for Artziz. The highest rates of somatic pathology occur in the northern and southern-western districts of Odessa region. The total daily intake of fluorine was determined as 1.5-4.7 mg/day.
There were found the correlations between caries intensity amongst 12 y.o. teenagers and water content in drinking water (r=-0,5 p<0,05), as well as between the dinamics of incidence of acute miocardial infarction and fluorine (r=0,31 p<0,05).
Key words: fluorine, drinking water, dental health, somatic health/
З кшця 50-х роюв ХХ CTopi44H не припиня-сться робота над вивченням впливу фтору на здоров'я людини. Чисельш публшацп видатного укра!нського ппенюта, академша Габoвiча Р.Д. та його учшв i послщовниюв створили шдгрунтя для устшного розв'язання теоретичних та прак-тичних аспекпв кондищонування питних вод за вмютом фтору, прогнозування динамши та геог-pафiчнol поширеносп ендемiчнoгo флюорозу та каpieсу [1-7].
Чимало публшацш присвячено регюнальним особливостям ешдемюлогп ендемiчнoгo каpieсу [3-7]. В останш роки з'являються свщоцтва про необхщнють перегляду традицшних пoглядiв про профшактичну ефективнють штучного фто-рування питно! води. Зокрема, в робот Давидова Б.Н. та спiвавтopiв [8] дослщжувався метабо-лiзм фтору в д^ей, що споживали воду iз вмютом фториду натрда у концентрацп 1,1-1,6 мг/л. Ця речовина у значнш мipi екскретувалася з сечею i мало впливала на стан емаль Пoдiбнi даш одержат Koch G [9], який встановив, що специ-фiчна гшомшератзащя емалi зубiв не пов'язана з вживанням фтору.
Голандсью вчеш (Kalsbeek H. та ш.) провели аналiз захворюваносп на каpieс у мютах Тьель, де фторування води проводилося до 1973 року, та Кулемборг, де воду школи не фторували [10]. З 1979 по 1988 дослщники спостер^али динам> ку поширення карютичних уражень зубiв серед д^ей 15 роюв, що проживали у цих мютах i встановили, що дгти у м . Тьeлi у 1979-1980 роках на 18 % часпше хворши на каpieс шж дiти, що були oбстеженi у 1968-1969 роках i яю отри-мували фторовану воду з народження. У м. Кулемборг поширенють каpieсу була вищою на 28%. Автори не змогли пояснити феномен змен-шення захвopюванoстi на каpieс в обох мiстах у 1979-1980 та 1987-1988 роках. Натомють Burt BA, Keels MA, i Heller KE. вважають що навгть тривалий перерив у фтopуваннi води практично не впливае на захвopюванiсть каpieсoм дiтей, але значно зменшуе поширенють флюорозу [11].
На небезпеку виникнення флюорозу при ви-користанш систем штучного фторування вказу-ють Allolio B. i Lehmann R [12]. Проведений ними лабораторний експеримент показав що при вживанш штучно фторовано! води у тварин вщ-буваються структуры змiни у кiсткoвiй тканинi,
"Ысник стоматологи", № 3, 2010
98
що сприяе зменшенню мехашчно! пружносп. Впм, цi результати розбiгаються з даними ешде-мiологiчних дослiджень проведених серед спо-живачiв штучно фторовано! води [13].
Вiдомi публшаци про роль фтору у форму-ванш ризику виникнення загальносоматично! патологи. За даними Li Y. et al. [14] ризик перела-мiв шийки стегна збiльшуeться за умов вживання питно! води iз високими концентращями фтору (4,32-7,97 мг/л), а вмют фтору на рiвнi 1,00-1,06 мг/л сприяв зниженню кiлькостi переламiв. Дос-лiдження Whiting P, MacDonagh M, Kleijnen J. показали вщсутнють зв'язку мiж вмiстом фтору та ризиком виникнення синдрома Дауна [15]. Робота Kousa А. та ствав. (2004) мютить данi про можливу протективну роль фтору щодо знижен-ня ризику смертностi вщ iнфаркту мiокарду [16]. Було встановлено, що iз збiльшенням вмiсту фтору на 1 мг/л ризик серцевих нападiв знижу-еться на 3 %.
Незважаючи на те, що основним джерелом фтору для оргашзму людини е, насамперед, пит-на вода, в лiтературi е вказiвки на те, що досить значна кшькють фтору може надходити з продуктами харчування, в тому чи^ з морепродуктами, морською i фторованою сiллю, чаем, соками i безалкогольними напоями, тощо [17-21].
В Укра!ш неодноразово проводилися досль дження проблеми забезпечення фтором оаб, що проживають у рiзних еколопчних умовах [22]. Були видiленi територп, що характеризуються рь зними концентращями фтору у питнш водi, в тому числ е ризиковими за виникненням симпто-мiв гшофторизму та флюорозу. Вiдзначено, що осередки ендемiчно! патологи зазвичай концент-руються у райош розвитку несприятливого про-цесу (техногенного чи природного) - тектошчних розламiв, солянокупольних структур тощо. На територп Одесько! областi до флюорозонебезпе-чних районiв вiднесенi Тарутинський та Арцизь-кий райони [23, 24], шо межують з Переддобру-жинським прогином [25].
До останнього часу дослiджень взаемозвязку вмiсту фтору у питних водах iз показниками загаль-носоматичного здоровя населення на твдш Укра!ни не проводилося. Б№ше того, в роботах, присвяче-них ролi водного фактору у формуванш стоматоло-гiчного здоров'я, не враховувалися сучаснi особли-востi використання фтормюких зубних паст, харчо-вих добавок та фортифшованих фтором харчових продуктш (фторована сiль, тощо).
Мета досл1дження. Ппешчна оцiнка ролi фтору водного походження у формуваннi здоров'я населення (на прикладi Одесько! обласп).
Для досягнення поставлено! мети необхщно було розв'язати такi науковi завдання:
- ощнити вмют фтору у питних водах, що споживаються населенням Одесько! обласп;
- проанал1зувати р1вень поширеносп кар1есу та флюорозу серед дитячого населення на р1зних територ1ях Одесько! обласп;
- визначити ешдемюлопчш особливосп по-ширення загальносоматично! патологи в Одесь-кш обласп;
- ощнити сумарне добове навантаження фтором за рахунок водного та харчового фактору;
- провести оцшку взаемозв'язку вмюту фтору у питних водах та рацюнах харчування 1з загальносоматичним та стоматолопч-ним здоров'ям.
Матер1али / методи. Вщбирання, консер-ващя, збер1гання та транспортування проб питно! води проводилося вщповщно до вимог ГОСТ 4979-49 та ГОСТ 24481-80. Вмют фтору визнача-ли методом потенщометри за допомогою апарату рН-метр-юномеру И-500 (Рос1я).
Роль водного фактору за основними ессенщ-альними мшеральними речовинами визначали шляхом розрахунку загально! макро- та мшрое-лементно! щнносп ращошв, та ощнки середньо-добового надходження мшеральних речовин з питною водою. При цьому обсяг споживання питно! води приймався на р1вш 3 л на добу. Оцшку фактичного харчування населення проводили ро-зрахунковим методом за допомогою програмно-го забезпечення USDA SR20. Даш про якюний склад добових ращошв збирали методом анкету-вання за тиждень. Було опитано 240 респоненпв у вщ! 18-35 роюв, що проживали у сшьськш мю-цевосп Одесько! обласп. Кр1м блоку питань про характер харчування, анкета мютила питання про тип застосованих зубних паст та р1вень денталь-но! ппени.
Захворюванють населення вивчалася за ма-тер1алами статистично! звггносп обласного ш-формацшного центру управлшня охорони здоров'я за перюд 1997-2008 рр.. Смертнють за окремими нозоформами в районах Одесько! об-ласп оцшювалася за матер1алами демограф1чно-го вщдшу обласного управлшня статистики за перюд 1997-2008 рр. (форма С-8). Додатково проводився анал1з первинно! медично! докумен-таци (ф. 31/о, ф. 28) в лшувально - профшактич-них закладах, що обслуговували населення вщ-повщних райошв.
Було обстежено 6675 д1тей у вщ! 7, 12 та 15 роюв, яю проживали у районних центрах Одесько! област!. В обстеженш приймали участь фах1-вщ, яю пройшли попередне кал1брування для ви-ключення впливу шструментально! похибки. 1н-тенсившсть карюзних уражень ощнювали за кл> шчним статусом ¿з визначенням ¿ндексу КПВп та
"Вiсник стоматологИ", № 3, 2010
99
КПВз (DMFT в англомовних джерелах), який е загальноприйнятим критерiем ВООЗ [26].
Для виключення впливу стороншх факторiв проводилася стратифiкацiя вибiрки обстежених дiтей за показником гiгiени порожнини рота, який ощнювався за iндексом Грiн-Вермiлiона (OHI-S) [27]. Пiсля стратифшацп загальний ма-сив дiтей, що прийняли участь у дослiдженнi був зменшений до 2430 дiтей. Статистична обробка проводилася методами дисперсiйного i кореля-цiйного аналiзу iз використанням пакету статис-тичного аналiзу Statistica 6.0 [28]. Нульова гшо-теза приймалася при р<0,05.
Результати досл1дження Анашз результатiв лабораторного монiторингу встановив, що вмют фтору у питних водах Одесько! областi варiюе у широких межах (рис. 1). Так, у пщземних водах Арцизького, Тарутинського та, певною мь рою, Болградського та Татарбунарського ра-йошв концентрац1я фтору у питтй вод1 е ви-щим за ф1зюлопчний оптимум, сягаючи в окремих вододжерелах 3,6-4,8 мг/дм3. З шшого боку, значна частина населения Одесько! об-ласт споживае питш води 1з вмютом фтору менше 0,3 мг/л.
Рис. 1 Вмкт фтору у питних водах Одесько! област1
Цiкавi результати були одержанi при ви-вченнi складу рацiонiв харчування. Було показано, що споживання фтору з харчовими продуктами знаходиться на рiвнi 0,15-0,48 мг на добу, що складае вщ 10 до 24 % загального добового надходження (вщповщно вiд 1,50 до 4,7 мг). При цьому переважна бiльшiсть (60,4 %) респонден-тiв користувалася фтормюкими зубними пастами, включаючи тих ошб, якi проживали у флюо-розонебезпечних районах.
Дослщження поширеностi та iнтенсивностi карiесу показало, що стоматологiчне здоров'я дитячого населення областi за цими показниками не лише не вщповщае св^овим стандартам, але й е пршим нiж в iнших регiонах Укра!ни. При цьому поширенiсть та штенсивнють ураження карiесом зростала з вшом в усiх населених пунктах (табл.) Особливо високою була поширенють патологи твердих тканин зуба, i вщповщно ште-нсивнiсть карiесу у м. Бшявщ, смт. Велика-Михiйлiвка, у м. Кодима, смт. Микола!вка, смт. Саврань та Ширяево. Водночас у значнш кшько-стi населених пункпв рiвень патологiчно!' ураже-ност був значно нижчий нiж в середньому для Укра!ни (24,4 % для зубiв постiйного прикусу у 7^чних, 72,3 % - у 12^чних i 85,5 - у 12-рiчних). Найвищий рiвень поширеностi флюороза характерний для м. Арциз.
Результати кореляцшного анатзу свiдчать про змiну характеру кореляцiйно!' залежностi стану стоматолопчного здоров'я дiтей вiд сольо-вого складу питних вод вщповщно до вiку. Цей феномен може пояснюватися впливом шших, бiльш значущих факторiв, в тому числi ефектив-нiстю санацiйно!' роботи. Слiд зазначити, що значущих вщмшностей за iндексом Грш-Вермiлiона мiж дiтьми з рiзних населених пунк-тiв не було (р>0,05), тобто за рiвнем самозберь гаючо! поведiнки та гшешчних навичок вибiрка була однородною.
Найбiльш виражений вплив на стоматолоп-чне здоров'я д^ей сольовий склад питних вод спричиняв у групi 12-рiчних дiтей. При цьому сполуки фтору демонстрували значну протекти-вну ефективнють у вщношенш ризику карюзних уражень (г=-0,5 р<0,05). Втiм виявлена кореля-цiйна залежнють була нестiйкою i повнiстю не-вiлювалася вже у вiцi 15 роюв (г=0,1 р>0,05).
При ощнщ особливостей соматичного здоров'я дорослого населення встановлено, що при сшвставленш частоти перевищення середньооб-ласних показниюв захворюваностi i поширеностi соцiально-значущо!' патологи за окремими районами можна видшити територи, в яких таке перевищення зус^чалося бiльш часто. Це швшчш райони Одесько! обласп (Савранський, Кодим-ський, Балтський, Любашiвський) та швденно-захiднi райони (Придунав'я, Татарбунарський, Саратський, Арцизький, Болградський, Тарутин-ський). Нами встановлена (рис. 2) наявнють позитивного кореляцiйного зв'язку середньо! сили мiж динамiкою частоти гострого шфаркту мюка-рду та вмютом фтору ^=0,31 р<0,05). Це дозво-ляе прогнозувати бiльш високу частоту гострого шфаркту мюкарду на флюорозонебезпечних те-риторiях
100 "Ысник стоматол огИ", № 3, 2010
Таблиця 1
Стоматолопчне здоров'я дитячого населення ОдеськоТ обласп
Населений пункт Вжов1 групи
7 рокв 12 рокв 15 рокв
поширешсть КПВз КПВп поширешсть КПВз КПВп поширешсть КПВз КПУп
АнанИв 46,7±9,1 0,83 1,10 85,7±4,7 2.53 3.14 63,3±6,8 2.17 2.70
Арциз 16,7±5,3 0,20 0,20 36,7±6,8 0.70 0.83 46,7±7,1 1.30 1.57
Балта 30,4±7,1 0,52 0,53 60,7±6,9 1.39 1.68 83,3±5,3 3.76 4.33
Березовка 41,9±7,4 0,74 0,97 82,8±5,3 2.96 3.38 85,5±5,0 5.00 6.35
Бшгород-Днестровськ 53,3±6,1 1,10 1,30 58,1±7,0 1.30 1.80 77,0±5,7 2.92 3.96
Бшяевка 44,8±6,1 0,79 0,79 96,7±2,5 3,13 3.80 90,0±4,0 4.93 6.52
Болград 53,3±7,1 1,20 1,40 70,0±6,0 2.13 2.46 82,8±5,1 3.79 5.72
В елико -Михайл1вка 16,7±3,9 0,10 0,10 76,7±4,9 2.60 3.23 90,0±3,7 4.87 5.77
1вашвка 26,7±5,9 0,53 0,67 78,9±5,0 2.65 3.21 70,0±5,2 3,70 4.37
1змаш 23,3±5,6 0.40 0.40 43,3±7,5 1.33 1.70 73,3±5,9 2.83 3.42
Юл1я 46,7±6,7 0.83 0.93 73,3±5,8 2.10 2.83 86,2±4,1 5.55 7.17
Кодима 25,0±5,8 0.42 0.42 69,0±6,2 1.83 2.17 93,1±4,7 5.62 7.00
Комштерн1во 16,7±4,5 0.83 0.40 56,7±6,7 1.03 1.23 64,3±5,9 2.43 2.79
Котовськ 20,0±4,7 0.27 0.33 63,3±6,4 2.20 2.70 46,7±6,7 1.27 1.57
Красш-Окна 20,0±4,9 0.23 0.23 46,7±6,9 1.03 1.13 79,3±5,4 2.69 3.31
Любашовка 50,0±6,7 0.86 0.96 70,0±6,4 1.36 1.73 69,0±5,7 3.34 3.55
Миколагвка 40,0±6,6 0.76 0.80 63,3±6,8 1.47 1.57 93,3±3,2 4.67 6.33
Овщюпшь 26,7±6,1 0.50 0.60 73,3±6,8 2.20 3.00 86,7±6,8 2.73 3.10
Реш 41,4±6,4 0.65 0.69 73,3±6,8 2.17 2.47 86,7±4,8 2.73 3.10
Роздльна 82,8±6,0 1.59 1.76 90,0±4,0 2.76 3.10 89,2±4,2 5.07 6.66
Саврань Н/д Н/д Н/д Н/д Н/д Н/д 91,3±4,0 6.61 8.74
Сарата 20,6±5,7 0.41 0.44 36,7±6,5 1.20 1.43 46,7±6,7 1.73 2.07
Тарутино 10,0±3,9 0.17 0.17 26,7±7,1 0.63 0.67 53,3±6,1 1.03 1.30
Татарбунари 10,0±3,9 0.10 0.10 42,9±7,0 0.86 1.07 71,4±6,4 2.36 3.36
Фрунз1вка 43,0±7,0 0.80 0.80 83,3±4,7 1.93 2.40 82,3±8,1 2.64 3.21
Ширяево 15,0±5,0 0.20 0.20 82,1±5,3 2.10 2.36 96,0±3,8 3.92 5.04
"BicnuK стоматол oziï", № 3, 2010 101
Scatterplot: F vs. AMI (Casewise MD deletion) AMI = 5,2963 + 21,405 * F Correlation: r = ,31442
F о 95% confidence
Рис. 2 Залежшсть динамжи частоти гострого шфаркту мюкарду ввд вмюту фтору у питнш водг
Таким чином, результати дослщження до-зволяють дшти наступних висновюв:
- питш води, що споживаються населенням Одесько! обласп, за вмютом фтору вардають у широких межах. Пщвищенний ризик флюорозу притаманний для населення Тарутинського, Ар-цизького i Татарбунарського райошв;
- найвищi рiвнi поширеностi патологи твер-дих тканин зуба i штенсивносп карieсу вщзна-чаються у м. Б^вщ, смт. Велика-Михайлiвка, у м. Кодима, смт. Микола!вка, смт. Саврань та Ширяево. Найвищий рiвень поширеностi флюороза характерний для м. Арциз;
- найбшьш висою рiвнi поширеносп загаль-носоматично! патологи характернi для швшчних та пiвденно-захiдних районiв Одесько! обласп;
- сумарне добове навантаження фтором за рахунок водного та харчового фактору складае вiд 1,5 до 4,7 мг на добу;
- встановлено наявнють кореляцшних взае-мозалежностей мiж iнтенсивнiстю карiесу у 12 рiчних дiтей i вмютом фтору у питнш водi (r=-0,5 p<0,05), а також мiж динамiкою частоти гострого iнфаркту мiокарду та вмютом фтору (r=0,31 p<0,05).
Список лтератури
1. Габович Р.Д. Фторирование и обесфторива-ние питьевой воды: Гигиена и технология / Р. Д. Габович, Г. И. Николадзе, Н. П. Савельева. - Москва : Медицина, 1968. - 232 с.
2. Габович Р.Д. Фтор в стоматологии и гигиене: пособие для врачей и студентов / Р. Д. Габович, Г. Д. Овруцкий. - Казань, 1969. - 512 с.
3. Габович Р.Д. Гигиенические проблемы фторирования питьевой воды / Р. Д. Габович, А. А. Минх.
- Москва: Медицина, 1979. - 199 с.
4. Крюченко Н. О. Наличие фтора в подземных водах Украины и заболевания, связанные с ним // Пошукова та еколопчна геохш1я. - 2001. - № 1. - С. 9
- 13.
5. Габович Р.Д., Степаненко Г.Ф., Бурьян
П.М. Фтор и продукты питания. // Рациональное питание. —Киев, 1974. —Вып. 10. —С. 91-94.
6. Матвieнко Т.М., Катрушов О.В. Вплив фтору питно! води на стан захворюваносп учасниюв лжввдацп насладив авари на ЧАЕС // Вестник гигиены и эпидемиологии.-2000.-№2.-С.198-201
7. Рахманин Ю.А., Кирьянова Л.Ф., Михайлова Р.И., Севастьянова Е.М. Кариес и фтор: роль водного фактора, проблемы и решения. // Вестник Российской академии наук. - 2001 - №6 - C. 34-39.
8. Давыдов Б.Н., Боринский Ю.Н., Баранова О.А. Метаболизм фтора у детей и профилактика кариеса. // Стоматология - 2002 - №81 - C. 63-66
9. Koch G. Prevalence of enamel mineralisation disturbances in an area with 1-1.2 ppm F in drinking water. Review and summary of a report published in Sweden in 1981. // Eur J Paediatr Dent. - 2003 - Vol. 4(3) - P. 127-128.
10. Cessation of fluoridation of drinking water; results of caries research in Tiel and Culemborg in the period of 1968-1988. / H. Kalsbeek, GW. Kwant, F. Groeneveld [et al.] // Ned Tijdschr Tandheelkd. - 1992 -Vol. 99(1) - P. 24-28.
11. Burt BA, Keels MA, Heller KE. The effects of a break in water fluoridation on the development of dental caries and fluorosis. // J Dent Res. - 2000 - Vol. 79(2) -P. 761-769.
"Вiсник стоматологИ", № 3, 2010
102
12. Allolio B, Lehmann R. Drinking water fluoridation and bone. // Exp Clin Endocrinol Diabetes. - 1999 -Vol. 107(1) - P. 12-20.
13. Hopcraft MS, Morgan MV. Exposure to fluoridated drinking water and dental caries experience in Australian army recruits, 1996. // Community Dent Oral Epidemiol. - 2003 - Vol. 31(1) - P. 68-74.
14. Li Y., Liang C., Slemenda C. et al. Effect of long-term exposure to fluoride in drinking water on risks of bone fractures. // J Bone Miner Res. - 2001 - Vol. 16(5) - P. 932-939.
15. Whiting P, MacDonagh M, Kleijnen J. Association of Down's syndrome and water fluoride level: a systematic review of the evidence. // BMC Public Health.
- 2001 - Vol. 1(1) - P. 6.
16. Kousa A., Moltchanova E., Viik-Kajander M. et al. Geochemistry of ground water and the incidence of acute myocardial infarction in Finland. //J Epidemiol Community Health. - 2004 - Vol. 58(2) - P. 136-139.
17. Polak-Juszczak L., Usydus Z. Makro i mikroelementy w konserwach ze szprotow. // Rocz Panstw Zakl Hig. 2006 - Vol. 57(4)- S. 347-354.
18. Jedra M. et al. Fluor biodostepny w miesie drobiowym oddzielonym mechanicznie i wedlinach drobiowych. // Rocz Panstw Zakl Hig. 2001 - Vol. 52(3)
- S. 225-230.
19. Sawilska-Rautenstrauch D. et al. Fluor w warzywach i ziemniakach z rynku warszawskiego. // Rocz Panstw Zakl Hig. 1998 - Vol. 49(3) - S. 341-346.
20. Иванова К., Великова П., Гайдажиева Ж. Судуржание на флуор в естествено краве мляко от района на гр. Пловдив. // Стоматология. - 1989. -№71(5) - С. 1-3.
21. Kiritsy MC, et al. Assessing fluoride concentrations of juices and juice-flavored drinks. // Journal of the American Dental Association. - 1996 - Vol. 127(7) - P. 895-902.
22. Крюченко Н. К. Фтор у питних водах Украши та захворювання, пов'язаш з ними // Актуальш проблеми геологи Украши. - К., 2001 - C. 102.
23. Топчиев А. Г. Геоэкология: географические основы природопользования. - Одесса: Астропринт, 1996.- 392 с.
24. Кадастры и атлас карт медико-геологических аномалий на территории Одесской области Одесса, 1991 - 176 с.
25. Гидрогеология СССР (ред. Сидоренко А.В.) М., «Недра», 1971 т. 5, - С. 224-259
26. Мониторинг и оценка оздоровления полости рта. Доклад комитета экспертов ВОЗ.- TRS 782. -WHO, Geneva.- 1991.-45 с.
27. Курякина Н.В. Терапевтическая стоматология детского возраста, Н.Новгород; НГМА: 2001 -744 c.
28. Антамонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. К. - 2006. -568 с.
Надшшла 27.04.10.
УДК 311.14+616.31-073-039.71(477)
О. Э Рейзвих, к. мед. н., Г. Н. Варава, д. мед. н., Р. Т. Жадько, к. мед. н.
ГУ «Институт стоматологии АМН Украины»
ПОКАЗАТЕЛИ САНАЦИИ ПОЛОСТИ РТА
В РАЗЛИЧНЫХ РЕГИОНАХ УКРАИНЫ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ОБЕСПЕЧЕННОСТИ ВРАЧЕБНЫМИ КАДРАМИ СТОМАТОЛОГИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ
Представлены результаты анализа данных, предоставленных главными областными стоматологами различных регионов Украины, относительно показателей санации у детей и взрослых. Ключевые слова: санация, обеспеченность врачебными кадрами, население Украины.
О. Е. Рейзвих, Г. М. Варава, Р. Т. Жадько
ДУ «1нститут стоматолог^ АМН Украши»
ПОКАЗНИКИ САНАЦН ПОРОЖНИНИ РОТА В Р1ЗНИХ РЕГ1ОНАХ УКРА1НИ ЗАЛЕЖНО В1Д ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТ1
Л1КАРСЬКИМИ КАДРАМИ СТОМАТОЛОГ1ЧНОГО ПРОФ1ЛЮ
Представлен результати аналгзу даних, наданих го-ловними обласними стоматологами pi3Hux регютв Украти, щодо показниюв санацИу дтей i дорослих. Ключов1 слова: санащя, забезпечетсть лжарськими кадрами, населення Украти.
O. E. Rejzvikh, G. N. Varava, R. T. Zhad'ko
THE INDICES OF THE SANATION OF ORAL CAVITY IN DIFFERENT REGIONS OF UKRAINE DEPENDING ON THE PROVISION WITH DENTISTS
The results of the analysis of the data, given by the main regional dentists of the different regions of Ukraine concerning the indices of sanation in children and grown-ups, are presented.
Key words: sanation, provision with doctors, population of Ukraine.
Стоматологическая помощь городскому населению оказывается в лечебно-профилактических учреждениях системы Министерства здравоохранения Украины, в лечебно-профилактических учреждениях разных ведомств и других учреждений.
© Рейзвих О. Э., Варава Г. Н., Жадько Р. Т., 2010
