ФРАЗЕМИ З КОНЦЕПТОМ ЗБРОЯ В ЛАТИНСЬКІЙ, НІМЕЦЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ Текст научной статьи по специальности «Языкознание и литературоведение»

УДК 81'37-115

М. Л. Кривич

Т. А. ¡васишина

ФРАЗЕМИ З КОНЦЕПТОМ ЗБРОЯ В ЛАТИНСЬК1Й, Н1МЕЦЬК1Й ТА УКРА1НСЬК1Й МОВАХ

Pax optima rerum. Frieden ist nicht alles, aber ohne Frieden ist alles nichts. Мир - найкраща pi4

У cmammi до^джено семантичн параметри та основний 3Micm концепту ЗБРОЯ. Розглянуто синонiмiчнi ряди аналiзованого концепту, а також лексеми, що його маркують у межах фразем, у латинськт, тмецькт та укратськт мовах. Виявлено стльш й вiдмiннi семантичн значення лексем, що репрезентують цей концепт.

Ключовi слова: концепт, зброя, семантика, семантичн параметри, фраземи.

HoBi пщходи до сучасних наукових пошуюв зумовлеш штенсивним розвитком антрополопчно oрiентoванoi лшгвютики, яка об'ектом свого дослщження окреслила двi знакoвi системи - мову й культуру як нерозривно пов'язаш сощальш феномени. Саме концепт вщповщае уявленню людини про т образи, на як вона спирасться i якими оперуе в прoцесi мислення. Hавкoлишнiй св^ вiдoбражаeться у свiдoмoстi людини уявленнями, що втшюються в лексичних одиницях, як iменують концептами.

Саме лшгвокультурний пiдхiд, як стверджуе В. Карасик, дае змогу проникнути в глибинну сутшсть концешив, якi сформувалися в колективнш мoвленневiй свiдoмoстi певно'1 нацп, вiдкрити систему цiннoстей i ощнок, розвиток яко'1 зумовлений культурним, мовним та суспшьним дoсвiдoм певно'1 соцюкультурно'1 спiльнoти. Лiнгвoкультурний пiдхiд oрiентoваний на вивчення того чи шшого культурного концепту, розумшня якого полягае в тому, що вш постае базовою одиницею культури, тобто ii концентратом [3, с. 138].

Незважаючи на те, що дедалi пoпулярнiшими стають дoслiдження рiзнoманiтних кoнцептiв у лшгвокультурному аспектах, концепт ЗБРОЯ не був предметом окремого аналiзу. Так, дослщжуючи уявлення про вiйну у свщомосп носпв давнiх (давньогрецько'1, латинсько'1) i сучасних европейських (англшсько'1, шмецько'1, украшсько'1) мов, В. Верьoвкiн здiйснив когштивносемантичну iнтерпретацiю нoмiнацiй вiйни у глoсарiях рiзних мов та виявив засоби вербалiзацii уявлень про вiйну в рiзнoманiтних текстах, звернувшись до «збро'1» як нoмiнанта «вшни» [2, с. 9-10]. Водночас, у межах лшгвоконцептологп ЗБРОЯ залишилася поза увагою лштаспв, зокрема на матерiалi кiлькoх мов, що й зумовлюе актуальн1сть нашого наукового пошуку.

З огляду на зазначене мета статт1 - розглянути концепт ЗБРОЯ в латинських, нiмецьких та украшських фразеoлoгiзмах. Вiдпoвiднo до мети поставлено завдання: окреслити лексико-семантичне значення поняття «зброя»; визначити властивi рiзним мовам семантичнi параметри фразем, у межах яких вербалiзуеться аналiзoваний концепт.

У своему дослщженш ми використали присшв'я та приказки латинсько'', шмецько'' i украшсько'' мов, що мiстять лексему «зброя» як семантично визначальну.

Зброя - 1. Знаряддя для нападу чи оборони. Сукупшсть засобiв для ведення вшни, бою; озброення. 2. Уживаеться як символ вшськово'' справи. 3. Зааб для боротьби з ким-, чим-небудь, для досягнення яко'-небудь мети. Складати зброю - а) припиняти збройш дп, припиняти воювати; б) вiдмовлятися вiд боротьби, вщ яких-небудь дiй, визнавати себе неспроможним у якш-небудь справi, вiдступати перед труднощами [1, с. 443].

Словник синонiмiв украшсько'' л^ературно'' мови дае невелику низку семантико-стилiстичних варiантiв лексеми «зброя», зокрема:

Зброя (знаряддя для нападу або оборони), знаряд дiал., оружжя заст., броня заст., припас рiдко. Наприклад: Усi жовшри, усi пани кинулись до збро'', вхопились за шаблi та рушнищ (I. Нечуй-Левицький); У старовину люди вбивали списами й стршьбами..., i тшьки цiлковито впевнившись, що ri знаряди не вiдповiдають своему гуманному завданню, люди вигадали гармати (В. Самшленко); Крiзь одчиненi дверi доносилось iржання голодних коней, що вступали у двiр, i бряжчало оружжя на козаках (М. Коцюбинський). Зброя, озброення (сукупшсть засобiв для ведення военних дiй). Вже нагромаджена [у цшому свiтi] небачена в мирний час кшьюсть зброï (з журналу); Кидаючи в панiцi технiку i важке озброення, масами ринули [гiтлерiвцi] в люа (О. Гончар) [8, с. 585].

У латинськш мов^ на вiдмiну вiд украшсько'', синонiмiчнi слова на позначення концепту ЗБРОЯ мають чiтке розмежування у визначенш типу збро'', зокрема: arma, pl. - узаг. знач. зброя; ferrum - залiзна зброя, стрши; ornamentum (перев. у pl.) - вшськове спорядження; telum - метальна зброя, метальний снаряд (спис, дротик); зброя для рукопашного бою (меч, сокира, шж) [9, с. 23, 72, 183, 264]. Бшьше того, на думку В. Верьовкша, для латинського слова arma значення, що вербалiзуе концепт bellum, е вторинним щодо вербалiзатора концепту ЗБРОЯ. Коршь латинського arma «зброя, вшна, збройш сили, знаряддя» означае в шдоевропейських мовах «прилагоджування, поеднання» i репрезентований у давньогрецькому àp^oç «зв'язок, суглоб», ар^а «вiз», слов'янське ярмо. Найменуваннями збро'' виступають лексеми arma i telum. Лексема arma часто означала «щит» як захисне озброення. Етимолопчно пов'язане з armus «верхня частина руки (разом iз плечем)», особливо «плече», давньогрецью форми, якi мають значення «зчленування, суглоб», «запряг, упряж» (Ernout, Meillet), тобто, на переконання дослщника, первiсно не належать до вшськово'' сфери. Лексема telum -«стрша, дротик, спис», а пiзнiше - «меч, кинджал» демонструе етимологiчний зв'язок iз дiесловом tegëre «ткати, переплггати» з iндоевропейським коренем зi значенням «працювати сокирою; теслювати; тесати» [2, с. 10].

У шмецькш мовi концепт ЗБРОЯ/ WAFFE мае низку визначень за типом збро'].': das Kriegswehrzeug / das Wehr - зброя, шструмент вшни; der Kampfgerät - озброення, техшчний бойовий зааб; das Angriffsmittel - зброя, зааб нападу; das Schießgewehr / die Schusswaffe - вогнепальна зброя; die Kanone - гармата; das Gewehr / die Flinte -рушниця; die Pistole - тстолет. Дослщники не дшшли стльно'' згоди щодо його походження, одна з гтотез пропонуе ппотетичну шдоевропейську штерпретащю: прагерманське *swerdan сягае iндоевропейськоï основи *swer- «рiзати». Нiмецьке Waffe, як i англшське weapon, з шшими германськими паралелями виводять вiд прагерманського *wœpna- «зброя», а шдоевропейсью зв'язки не встановлеш. Слово визначаеться як лексема невщомого походження без вщповщниюв за межами германських мов [2, с. 11].

Як у латинських, так i в украшських та нiмецьких фраземах часто використовуеться лексема «меч» (gladio / Schwert) - старовинна холодна зброя (синошми: спис, сокира, тж та ш.), наприклад:

Qui gladio ferit gladio pent - Хто тдняв меча, вiд меча загине / Wer das Schwert nimmt, soll durch das Schwert umkommen.

Ferro et igni /Ferro ignique - Мечем i вогнем /Mit Feuer und Schwert.

Схрестити списи (мечi) / Sein Schwert in die Waagschale werfen.

Шдтмати меч (сокиру, зброю i т. ш.) / Das Schwert nehmen.

Брати меч (зброю) в руки / Das Schwert in die Hände nehmen.

Гострити (рвдше точити, нагострювати i т. ш.) меч (тж, сокиру тощо) /Ein Schwert schärfen / abziehen.

Ц пареми вживаються зi значенням «битися, готуватися до битви».

Латинський фразеологизм Ferro et igni мае в шмецькш та украшськш мовах прямий вщповщник Mit Feuer und Schwert /Вогнем i мечем, вживаючись зi значенням «нещадно; з великою жорстоюстю». Натомють, на вщмшу вщ шмецько! та украшсько'1 мов, у латинськш мoвi в цш фраземi йшлося про принцип лшування ран ножем хiрурга та притканням (виств належить давньогрецькому лiкарю Пппократу). Проте у I ст. до н.е. вираз шляхом десемантизацп набув значення «вести вшну невтримно, iз застосуванням грубо! сили», наприклад: - Повернемо [хлопщв] огнем i мечем, пане канцеляр! - вигукнув Cремiя Вишневецький i вибш на трибуну (П. Панч); Ich habe das Regime erbittert bekämpft. Natürlich nicht mit Feuer und Schwert, weil das nicht meinem Temperament entspricht, aber doch sehr erbittert (H. Kant) (Я запекло поборов режим. Звичайно не Вогнем i Мечем, бо це не вiдповiдаe моему темпераменту, але все ж таки люто (Х. Кант).

Лексема «меч» активно вживаеться у паремiях i в переносному значенш, наприклад: gladius ferit corpus, animos oratio (меч вражае тшо, а слово - душу); слово ранить глибше за меча; як ножем /мечем у душу; мечем по серцю / Wörter sind auch Schwerter / böse Zungen schneiden schärfer denn Schwerter / ein böses Maul ist schärfer denn ein Schwert (слово не стрша, а глибше ранить / гостре словечко коле сердечко); Sprache ist eine Waffe / слово - найсильнша зброя.

Характерш для трьох мов паремп iз лексемою «меч» книжного характеру, наприклад: Damocli gladius, Damokles Schwert / Дамо^в меч (рщше меч Дамокла) -«небезпека або неприемшсть, що постшно загрожуе комусь».

Наявш в шмецькш та украшськш мовах не лише античш запозичення, але й сентенцп бiблiйнoгo походження, наприклад: Перекувати мечi на орала /Die Schwerten zu Pflugscharen umschmieden - «перетворювати военш засоби, ресурси i т. ш. у мирш» (Не в тi часи ми живемо, щоб мечi на орала перековувати. Бо нхто землi нам просто так не вiддасть. Без боротьби (А. Головко)); Хто взяв меч, вiд меча й загине / Wer mit dem Schwert zu uns kommt, soll durch das Schwert umkommen -«пересторога проти насильства й агресп», наприклад: ... das werdet ihr vielleicht noch begreifen, bevor die Generäle mit uns fertig sind. Wer zum Schwert greift, wird durch das Schwert umkommen (B. Brecht) / ... ймовiрно ви це ще осягнете, до того, як генерали зведуть з намирахунок. Хто тдняв меча, вiд меча загине (Б. Брехт).

Характерно, що зазначеш вище запозичеш сентенцп зазнають певно'1 модифшацп, зокрема: Висти дамокловим мечем / Das Schwert des Damokles hängt über jemandem -«загрожувати кому-, чому-небудь; постшно турбувати когось», наприклад: Небезпека бути викритим через отой вiрш «дамокловим мечем виста» над ним (А. Головко); фразема «Перекувати мечi на плуги» в л^ературному опрацюванш набула

aHTOHiMi4Horo 3MiCTy, наприклад: Розкуймо на зброю плуги! (Леся Укра!нка); Скували з плуга зброю Koe^i (М. Стельмах).

У питомих паремiях вживаеться лексема на позначення такого виду холодно! збро!, як «спис». Так, фразеолопзм Ламати списи (пор. у шмецькш мовi mit j-m eine Lanze brechen) реалiзyеться в текстах як у прямому «битися з ворогами», так i в переносному значенш - «гаряче сперечатися за що-небудь, вiдстоювати щось, боротися за щось», наприклад: 1гор жадае Дону, лтше йому загинути, тж повернути коней, не поламавши списа у битвi з половцями!.. (Василь Шевчук); Ще довго довелося Наливайковi та присуттм ламати списи у запальнихрозмовах i3 Камулеем (1ван Ле).

У латинськш мовi наявш паремп з лексемою «arcus» / der Bogen - лук (ручна зброя для метання стрш), наприклад: Cito rumpes arcum simper si tensum habueris -Швидко лук зламаеш, якщо його завжди натягнутим тримаеш.

Натомють лише в украшськш мовi побутують фразеолопзми з лексемою «булава», типу: До булави треба голови.

Чимало фразем у шмецькш та украшськш мовах iз лексемою «щит» античного походження, наприклад: 3i щитом або на щитi (Aut cum scuto, aut in scuto) /Auf dem Schild oder unter dem Schild; Шдносити на щит /Auf den Schild erheben тощо. За свщченнями юторика Плутарха, спартанка, проводжаючи сина в бш, подала йому щит зi словами: «З ним чи на ньому».

1з появою вогнепально! збро! з'являються вислови Тримати порох сухим («бути готовим до бою») / Das Pulver trocken halten; Не нюхати пороху («не мати досвщу») / Kein Pulver gerochen haben; Щлитися в точку («говорити або робити саме те, що потрiбне, вщповщае конкретнш ситуацп») / Den Nagel auf den Kopf treffen; Хоч з гармати стршяй (гати) (переважно «про дуже мщний сон»); Стршяти (бити) з гармат по горобцях («затрачати непомiрнi, велик зусилля там, де вони зайв^ недоцшьш») / mit Kanonen auf Spatzen schießen; Попастися (ловитися i т. ш.) на мушку («стати об'ектом особливо! уваги, контролю, нагляду i т. ш.») /jemanden auf der Muck nehmen.

Кожна епоха розвитку людсько! цившзаци поповнювала арсенал вшськово! збро!. Так, тд час Друго! св^ово! вiйни виникли таю фраземи, як: Наступали танками -ттали санками; Фашистам вiдплата - партизанська граната. Згодом лексеми на позначення концепту ЗБРОЯ стали вживатися в переносному значенш, наприклад, слово «танк» у переносному значенш: Танком перти («настирливо домагатись чогось») / Etwas wie eine Stecknadel suchen.

Передають значення «тд час вшни мистецтво (духовшсть) не розвиваеться» фразеолопзми:

Inter arma tacent musae - Коли гримлять гармати, музи мовчать / Wenn die Kanonen donnern, schweigen die Musen, наприклад: Wenn Bomben und Kanonen sprechen, dann haben Geist und Worte der Menschen versagt (W. A. Groth «Alle Kriege sind nur Raubzüge» // http://www.grocodil.de/philos.html, дата звернення 5.12.2016); Wenn die Kanonen donnern, hört das Gehirn auf zu arbeiten («Kreuz.net», eine katholische InternetZeitung, 18. Juli 2006 // http://www.kreuz.net/article.3558.html, дата звернення 5.12.2016).

Silent leges inter arma - Закони мовчать, коли говорить зброя / Unter den Waffen schweigen die Gesetze, наприклад: Weil Mars noch immer zeucht vom Leder, so achtet man nicht viel der Feder. Gesetze schweigen bei den Waffen, die Musen können auch nichts schaffen (K. F. W. Wander) [12].

Значення «можливють боротьби» передають паремп: Arma in armatos jura sinunt -Закони дозволяють використовувати зброю проти тих, хто озброений / Gegen Bewaffnete zu Waffen zu greifen gestattet das Recht.

Unam in armis salutem - Один порятунок у зброг / Rettung nur im Kampf.

Parva sunt foris arma, nisi est consilium domi - Мало значить зброя поза державою, якщо вдома немае згоди / Was man zu Haus nicht vorher denkt das ist im Feld gleichsam verschenkt.

Таким чином, можемо дшти висновку, що концептуальне поняття «зброя» актуальне в лшгвокультурних нацюнальних традищях, про що свщчать численш фраземи в латинськш, шмецькш та украшськш мовах. Як шдтверджуе проаналiзований фразеолопчний матерiал, у загальному значенш лексема «зброя» реалiзуe найбшьшу палггру семантичних значень у контекст паремш в уах трьох мовах. Спшьною для мов е значна кiлькiсть паремiй iз такими лексемами на позначення концепту ЗБРОЯ, як «меч» i «щит». Як для шмецько'1, так i укра'шсько'' мови характерна значна кшькють запозичених сентенцш античного й бiблiйного походження. Характерно, що на сучасному етат спостер^аемо поодинокi утворення паремiй, натомють розширення термiнологiчного корпусу дослiджуваного концепту. Водночас, розвиток сучасних видiв збро'1 зумовив появу таких нових стшких словосполук, як: бiологiчна зброя, зброя масового ураження, хiмiчна зброя тощо, що може бути предметом подальших наукових пошуюв.

Список використаноУ лггератури

1. Великий тлумачний словник сучасно'' укра'шсько'' мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. - Ки'в; 1рпшь: Перун, 2005. - 1728 с. ; Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy : 250000 / uklad. ta holov. red. V. T. Busel. - Kyiv; Irpin: Perun, 2005. - 1728 s.

2. Верьовкш В. В. Вщображення уявлень про вшну в античнш i сучаснш мовнiй свiдомостi (на матерiалi давньогрецько'', латинсько'', англшсько'', шмецько'1 та укра'шсько'' мов) : автореф. дис. ... канд. фшол. наук : спец. 10.02.17 / Валентин Валентинович Верьовкш ; Нащональний педагопчний ушверситет iм. М. П. Драгоманова, Ки'в, 2013. - 22 с. ; Verovkin V. V. Vidobrazhennia uiavlen pro viinu v antychnii i suchasnii movnii svidomosti (na materiali davnohretskoi, latynskoi, anhliiskoi, nimetskoi ta ukrainskoi mov) : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.17 / Valentyn Valentynovych Verovkin ; Natsionalnyi pedahohichnyi universytet im. M. P. Drahomanova, Kyiv, 2013. - 22 s.

3. Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / В. И. Карасик. -Волгоград : Перемена, 2002. - 477 с. ; Karasik V. I. Yazykovoy krug: lichnost, kontsepty, diskurs / V. I. Karasik. - Volgograd : Peremena, 2002. - 477 s.

4. Латинська фразеолопя : словник-довщник : навч. поаб. / авт.-уклад. П. I. Осипов. - Ки'в : Академвидав, 2009. - 344 с. ; Latynska frazeolohiia : slovnyk-dovidnyk : navch. posib. / avt.-uklad. P. I. Osypov. - Kyiv : Akademvydav, 2009. - 344 s.

5. Народ скаже - як зав'яже: украшсью присшв'я, приказки, скоромовки / упоряд. Н. Шумади. - Ки'в : Веселка, 1985. - 173 с. ; Narod skazhe - yak zaviazhe: ukrainski pryslivia, prykazky, skoromovky / uporiad. N. Shumady. - Kyiv : Veselka, 1985. - 173 s.

6. Имецько-украшський фразеолопчний словник : у 2-х т. / уклад. : В. I. Гаврись, О. П. Пророченко. - Ки'в : Рад. школа, 1981. - Т. 1 : А-К. - 416 с. ; Nimetsko-ukrainskyi frazeolohichnyi slovnyk : u 2-kh t. / uklad. : V. I. Havrys, O. P. Prorochenko. - Kyiv : Rad. shkola, 1981. - Т. 1 : А-К. - 416 s.

7. Имецько-украшський фразеолопчний словник : у 2-х т. / уклад. : В. I. Гаврись, О. П. Пророченко. - Ки'в : Рад. школа, 1981. - Т. 2: L-Z. - 383 с.; Nimetsko-ukrainskyi frazeolohichnyi slovnyk : u 2-kh t. / uklad. : V. I. Havrys, O. P. Prorochenko. - Kyiv : Rad. shkola, 1981. - Т. 1 : L-Z. - 383 s.

8. Словник OTHOHiMiB украшсько! мови : у 2 т. / А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. I. Головащук та ш. - Ки1в : Наук. думка, 2001. - Т. 1. - 1040 с. ; Slovnyk synonimiv ukrainskoi movy : u 2 t. / A. A. Buriachok, H. M. Hnatiuk, S. I. Holovashchuk ta in. - Kyiv : Nauk. dumka, 2001. - T. 1. - 1040 s.

9. Чуракова Л. П. Латинський словник. Латинсько-украшський, украшсько-латинський : понад 25 тис. ошв та словосполучень / Л. П. Чуракова. - Ки1в : Чумацький Шлях, 2009. - 617 с. ; Churakova L. P. Latynskyi slovnyk. Latynsko-ukrainskyi, ukrainsko-latynskyi : ponad 25 tys. sliv ta slovospoluchen / L. P. Churakova. - Kyiv : Chumatskyi Shliakh, 2009. - 617 s.

10. Duden. Zitate und Aussprüche. Herkunft und aktueller Gebrauch. Rund 7.500 Zitate von der Antike bis zur modernen Werbesprache. - 2, neu bearb. u. aktualis / Aufl. Hrsg. v. d. -Mannheim ; Leipzig ; Wien : Dudenverlag, 2002. - 960 p.

11. Duden. Das große Buch der Zitate und Redewendungen / Hrsg. v. d. Dudenredaktion. - 2, überarb. und aktualisierte Aufl. Hrsg. - Mannheim : Dudenverlag, 2007. - 895 p.

12. Wander K. F. W. Deutsches Sprichwörterlexikon. Ein Hausschatz für das deutsche Volk / K. F. W. Wander. - Leipzig: F. A. Brockhaus, 1867-1889. - Vol. 1-5.

Стаття надшшла до редакцп 30.10.2018.

M. Kryvych

T. Ivasyshyna

PRASEMES WITH THE CONCEPT WEAPON IN LATIN, GERMAN AND UKRAINIAN LANGUAGES

The semantic parameters and the main content of the concept WEAPON have investigated in the article. Synonymic series of the analyzed concept, as well as foreign lexical units, which are labeled within the prasemes, in Latin, German and Ukrainian languages have been considered. The common and excellent semantic values of foreign lexical units representing the concept WEAPON were revealed in the article.

The surrounding world is reflected in the minds of human beings embodied in lexical units, which are called concepts. The collective speech consciousness of a certain nation forms a system of values, the development of which is due to the cultural, linguistic and social experience of the socio-cultural community.

Despite the fact that the study of various concepts in linguistic and cultural aspects is becoming increasingly popular, the concept WEAPON is left out of the linguists' attention, in particular on the several languages material, which determines the relevance of our scientific research.

The purpose of the article is to consider the concept WEAPON in Latin, German and Ukrainian prasemes. In accordance with the goal, the task was set: to outline the lexical-semantic meaning of the definition «weapon»; to define the inherent in different languages semantic parameters of the prasemes, within which the analyzed concept was verbalized.

The proverbs and the sayings of the Latin, German and Ukrainian languages containing the foreign lexical units with the token «weapon» as a semantically key token served the material for this article.

It was revealed that the concept «weapon» had been relevant in linguistic and cultural national traditions, as evidenced by numerous paremias in Latin, German and Ukrainian languages. The universal for languages was a significant number of parames with tokens to denote the concept WEAPON as a «sword» and «shield». Both the German and Ukrainian languages are characterized by a large number of borrowed lexical units of ancient and biblical origin. It is significant that at the present stage we can observe the separate

formation of paramyas, simultaneous there is expanding the terminological body of the investigated concept.

At the same time, the modern type of weapon development has led to the emergence of such new fixed lexical units as: biological weapons, weapons of mass destruction, chemical weapons, etc., which could be the subject of further scientific research.

Key words: concept, weapon, semantics, semantic parameters, prasemes.

УДК 811.131.1+811.161.2]'373.7

H. М. Лоскутова

I. A. Ангелинова

ФРАЗЕОЛОГ1ЗМИ З КОЛОРИСТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ В 1ТАЛШСЬКШ ТА УКРАШСЬКШ МОВАХ

Статтю присвячено до^дженню семантичних особливостей фразеологЫних одиниць з колористичним компонентом в укратсьюй та талтськт мовах. З 'ясовано вплив нащонально-культурних особливостей етносу на своерiднiсть семантики фразеологiзмiв з колористичним компонентом, виявлено ïхнi утверсальт риси та до^джено нацюнальну специфту у семантиц до^джуваних одиниць Встановлено, що у до^джуваних мовах найчастше зустрiчаються фразеологiзми з колоративом nero / чорний, bianco / бший та rosso / червоний.

Ключовi слова: фразеологiя, фразеологiчна одиниця, колiр, колористичний компонент, переклад, семантика.

Постановка проблеми у загальному вигляд1 та ïï зв'язок з важливими науковими чи практичними завданнями. Фразеолопя посщае важливе мюце у кожнш мов^ тому що вона вщдзеркалюе, насамперед, нацюнальш особливосп, уявлення про носпв мови, ютор^ народу, його побут i св^огляд. Це дае тдстави стверджувати, що фразеолопя е тею наукою, яка наочно дозволяе здшснювати порiвняльний аналiз мiж мовами. За своею природою вона охоплюе ус яруси мови: лексику, семантику, синтаксис, морфолопю, просод^, орфоетю, прагматику i т.д. Фразеолопя презентуе лшгвютам велику кшьюсть можливостей для порiвняння лшгвютичних систем двох i бшьше мов з метою виокремлення ушверсальних та ушкальних рис. Саме ствставляючи фразеолопчш одинищ (далi - ФО), яю функцюнують у декшькох мовах та спираючись на «гру контраспв», можна виявити як загальнi особливосп мовних явищ, так i специфiчнi, iдiоматичнi, такi, якi е характерними для певно'1' мови i як неможливо трансферувати в iншу. Дослщження внутрiшнiх значень компонентiв дае змогу здшснювати комплексний тдхщ до вивчення та аналiзу фразеологiзмiв.

Дана наукова розвщка присвячена дослiдженню семантичних особливостей ФО з колористичним компонентом в ггалшськш та украшськш мовах. Колiр е важливим елементом опису об'екпв: тшрне сприйняття об'ектiв матерiального миру е одним з головних аспектсв тзнавально' дiяльностi людства. Сенсорне сприйняття кольору е складним явищем. Перцепщя кольору, його номiнацiя знаходяться на перетиш декiлькох галузей знань: це не лише фiзика, фiзiологiя чи психолопя, це також i мова та культура. Колiр мае велике культурне, символiчне значення та бере участь