CC BY
23
ЗА РУБЕЖЕМ
УДК 37.091.12-057:005.963(4-112.2)
Н. Г. ПОНОМАРЕНКО
ФОРМИ ПОДГОТОВКИ ЕКСПЕРТ1В З ОСВ1ТИ В Н1МЕЦЬКОМОВНИХ КРА1НАХ еВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Розглянуто основн форми пгдготовки експертгв з освти в АвстрИ, Шмеччинi та Швейцара. Встановлено, що з метою пiдготовки вказаних фахiвцiв у цих крашах запроваджен магктерсьш oceimHi програми, nid час яких використовуються таю форми орган1зацИ освтньо'1 diMMbm^i, як лекцИ, семiнари, проектн семтари, до^дницьт майстернi, колоквiуми, практика, проекти та магiстерськi роботи. З'ясовано, що тдготовку ексnертiв з освти здтснюють також установи, що супроводжують процес розвитку освти. Вказано, що основними формами освтньо'1 дiяльностi при цьому е семiнари, як тривають вiд одного дня до одного тижня та одно- або дводенн третнги.
Ключовi слова: до^дницька майстерня, експерт з освiти, коло^ум, лекцiя, магiстерська освiтня программа, магктерська робота, практика, проект, проектний семтар.
Н. Г. ПОНОМАРЕНКО
ФОРМЫ ПОДГОТОВКИ ЭКСПЕРТОВ ПО ВОПРОСАМ ОБРАЗОВАНИЯ В НЕМЕЦКОЯЗЫЧНЫХ СТРАНАХ ЕВРОПЕЙСКОГО СОЮЗА
Рассмотрены основные формы подготовки экспертов по вопросам образования в Австрии, Германии и Швейцарии. Установлено, что с целью подготовки таких специалистов в этих странах введены магистерские образовательные программы и используются такие формы образовательной деятельности, как семинар, проектный семинар, исследовательская мастерская, коллоквиум, практика, проект и магистерская работа. Выяснено, что подготовку экспертов по вопросам образования осуществляют также учреждения, которые сопровождают процесс развития образования. Указано, что основными формами организации образовательной деятельности при этом являются семинары, которые длятся от одного дня до недели, и одно- и двухдневные тренинги.
Ключевые слова: исследовательская мастерская, эксперт по вопросам образования; коллоквиум, лекция, магистерская образовательная программа, магистерская работа, практика, проект, проектный семинар, семинар.
N. PONOMARENKO
THE FORMS OF EDUCATIONAL EXPERTS TRAINING IN GERMAN-SPEAKING COUNTRIES OF THE EUROPEAN UNION
The article covers the main forms of educational experts training in Germany, Austria and Switzerland. It has been found that in order to train educational experts, universities and higher schools of pedagogical education in these countries offer Master's Programmes, in particular: the Free University of Berlin , Germany; the Higher Pedagogical school of Weingarten, Germany; the Higher Pedagogical school of Vorarlberg, Austria; the Higher Pedagogical school of Sankt-Gallen, Switzerland; the Higher Pedagogical school of Schaffhausen, Switzerland; the Higher Pedagogical school of Thurgau, Switzerland. The main forms of the educational process are lectures, seminars, project seminars, research workshops, colloquia, practical training, project work and Master's research paper. The Master's programmes also include some elements of distance education. Educational experts training is also carried out by those institutions that monitor and support the development of education, for instance, The State Institute for School Quality and Education Research, Bavaria as well as quality control agencies (Qualitätsagenturen). The main forms of education are seminars (from one-day to one-week long), and one or two-days training courses.
Keywords: research workshop; colloquium; lecture; Master's programme; Master's research paper; project; project seminar; practical training; seminar; educational expert.
Освгга ниш e визначальним чинником та потужним рушieм розвитку суспшьства. Виршення проблеми зростання якосп освiти e важливим питанням для будь-яко1 краши.
У кiнцi 1990-х роюв в нiмецькомовних крашах Свропейського Союзу (GC) - Австри, Н1меччиш та Швейцарп - запровадженi змши державного регулювання в галузi освгги. Вони були зумовленi тим, що учнi шкiл у цих крашах пiд час мiжнародноl програми ощнки рiвня функщонально1 грамотностi PISA продемонстрували низью результати успiшностi. У зв'язку з цим було прийнято ршення про впровадження освiтнiх стандартiв та системи забезпечення якосп й експертизи. Вщ вчителiв вимагають вмiння розум^и та iнтерпретувати процес i результати дослщжень освiти. За таких умов виникла потреба у фахiвцях, яю здатнi iнiцiювати, супроводжувати та ощнювати процеси розвитку школи та шших освiтнiх установ з метою покращення 1хньо1 якостi.
Проблемi пiдготовки експер^в з освiти в Австри, Н1меччиш та Швейцари присвятили сво! роботи Г. Г. Рольфф (H. G. Rolff), Г. Альтрiхтер (H. Altrichter), К. Мааг Меркi (K. Maag Merki), Г. Г. Хольтапперс (H. G. Holtappers), К. Мюльбауер (K. Muhlbauer) й iншi науковцi.
Мета статт - дослiдити форми пiдготовки експертiв з освiти в шмецькомовних кра1нах GC - Австри, Шмеччиш та Швейцари.
Унiверситети та педагопчш вищi школи нiмецькомовних кра1н пропонують магiстерськi освiтнi програми пiдготовки експер^в з освiти без вiдриву вщ основного виду дiяльностi. Передумовою навчання e базова педагогiчна вища освга (ступiнь бакалавра, перший або другий державш iспити) та наявнiсть досвщу роботи в галузi освiти вщ одного до двох рокiв. Навчання тривае вiд двох до чотирьох семес^в, заняття проводяться в п'ятницю у другiй половинi дня та суботу.
У процес пiдготовки експер^в в галузi освiти за мапстерськими програмами першою формою оргашзацп навчально1 дiяльностi е лекцiя. В нш робиться огляд великого за обсягом навчального матерiалу, змiстом якого е виршеш або невирiшенi науковi проблеми з таких дисциплш, як, наприклад, «Розвиток школи та персоналу», «Розвиток освiтнього процесу», «Експертиза та забезпечення якостЬ» у Вiльному унiверситетi м. Берлш [2] або «Введення в методи емшричних дослiджень осв^и» в Тюбшгському унiверситетi [9]. При цьому лекщя покликана не лише формувати у слухачiв основи знань з певно1 науково1 галузi, а й визначати напрями, змют, характер семiнарiв та самостшно1 роботи. Пiд час шдготовки експертiв з освiти використовують проблемнi лекци, якi е формою спшьно1 дiяльностi викладача та слухачiв i при проведеннi яко! передбачеш дискусil з певних проблемних питань.
Найбшьш поширеною формою аудиторно1 роботи при шдготовщ експертiв в галузi освiти е семiнари, якi спрямоваш насамперед на теоретико-методологiчну i методичну пiдготовку слухачiв до самостiйного ощнювання явищ та фактiв власно1 професшно1 дiяльностi. Водночас семiнари дають можливють отримати найбiльш важливу й актуальну iнформацiю з теоретичних питань, досягнень сучасно1 науки, знайомлять з перспективами подальшого розвитку науки та ll практичного застосування. Вони орieнтують на змют майбутньо1 професil, на вдосконалення знань, практичних навичок i вмшь у процесi навчання.
Характерною особливютю органiзацil семiнарiв е органiчний взаемозв'язок теори i практики. Основнi форми роботи на семшарах - обговорення навчальних матерiалiв, фахово1 лiтератури та джерел, а також робота в парах i групова робота. Щц час семшарських занять, наприклад, у педагопчних вищих школах мiст Вейнгартен (Нiмеччина), Форарльберг (Австрiя), Санкт-Галлен, Шаффгаузен i Тургау (Швейцарiя) при вивченш дисциплiн «Основи розвитку школи», «Основи осв^нього менеджменту», «Основи експертизи» використовують роботу в парах, дискуси, аналiз проблемних ситуацiй, аналiз вiдеоматерiалiв [3; 4; 5; 6; 7].
Одним з рiзновидiв семiнарiв е проектний семшар, який передбачае колективну роботу, спрямовану на аналiз iснуючих проблем, формулювання нових iдей та проекпв. Пiд час нього використовуеться групова робота щодо формулювання нових проектних iдей та загальнi пленуми, де вщбуваеться обговорення доповiдей груп та «захист» колективних та iндивiдуальних проекпв, пiдготовлених учасниками. Проектнi семiнари передбачеш,
наприклад, магютерською програмою Вшьного унiверситету м. Берлiн при засвоенш модулiв «Проект експертизи» та «Проект з менеджменту персоналом» [10, с. 880].
Мапстерський курс Тюбшгського ушверситету в процесi виконання модуля «Навчальний проект» пропонуе таку форму аудиторно! роботи, як дослiдницька майстерня (Forschungswerksatt). Пiд час !! роботи обговорюються методологiчнi та методичнi питання на основi конкретного дослiдження або конкретних даних активних учасниюв. Мета дослщницько! майстернi полягае в тому, щоб активнi учасники змогли вiдзначити позитивш та негативнi аспекти, а також досягнутий прогрес свое! роботи. Пасивш учасники повиннi пiд час роботи над матерiалом активних учасникiв розiбратися з принципами роботи i, таким чином, отримати ще! та рекомендацп для реалiзацп свого навчального проекту. Пасивш учасники також мають можливють брати участь в дискусiях i роботi над матерiалом активних учасниюв [9].
У процесi пiдготовки експер^в з освiти передбачена така форма аудиторно! роботи, як коло^ум, зокрема, мапстерський коло^ум, який надае слухачам можливють тд керiвництвом викладача обмшюватися iнформацiею про виконання магютерсько! роботи. Пюля реестраци магютерсько! роботи слухачi повиннi взяти участь у дискусшнш фазi колоквiуму, оскiльки саме в цей перюд виникае велика кшькють запитань, дати вiдповiдi на як допомагае конструктивний зворотний зв'язок.
Участь в робот колоквiуму може бути оргашзована так:
- презентацiя та обговорення плану роботи;
- презентащя та обговорення методичного пiдходу;
- презентащя гшотез або питань, що виникли в процесi дослiдження, !х критичне обговорення;
- представлення або обговорення готових частин роботи;
- використання коло^уму для збiльшення власних знань, а також обмшу ними з шшими слухачами.
За допомогою зворотнього зв'язку отримують вказiвки для виршення рiзних проблем, пов'язаних iз розумшням окремих питань i теоретичного базису роботи, а також формування й шдтримка зворотнього зв'язку з шшими слухачами для усшшного виконання роботи.
Слухачi (за погодженням iз консультантом) готують власне коло запитань для дискусшно! фази i виносять !х за допомогою форуму на обговорення. Магютерським колоквiумом керуе ментор. Вш вiдповiдае на запитання щодо проведення колоквiуму, формальних процедур та наукових стандартiв, а також бере участь у дискушях та обговореннях за круглим столом.
Особливютю магiстерського курсу Педагопчно! вищо! школи м. Фрайбург е те, що вш побудований як комбшований курс (Blended Learning). Це означае, що в перюд мiж аудиторними заняттями, якi вщбуваються чотири рази в семестр в п'ятницю та суботу, слухачi можуть використовувати навчальну платформу он-лайн з обов'язковими для виконання матерiалами та завданнями. Щд час цього перюду самостшного навчання слухачем опiкуеться шдивщуальний консультант (Lerncoach). Завдання протягом тижня активно обговорюються та шляхом компеляци роботи на форумi матерiали обговорень архiвуються. Отже, вони е доступними для слухачiв для подальшо! роботи з ними або для шдготовки до юпипв [8].
Елементи дистанцшно! форми навчання передбаченi програмою магютерського курсу педагогiчних вищих шкiл мют Вейнгартен (Pädagogische Hochschule Weingarten), Форарльберг (Pädagogische HochschuleVorarlberg), Санкт-Галлен (Pädagogische Hochschule St. Gallen), Шаффгаузен (Pädagogische Hochschule Schaffhausen), Тургау (Pädagogische Hochschule Thurgau) при вивченнi модуля «Форми консультування та шструменти iндивiдуального консультування» (Ausgewählte Beratungsformen und Coachinginstrumente) [3; 4; 5; 6; 7].
Важливою формою шдготовки експер^в з осв^и е практика, яка мае за мету застосування та аналiз знань i здiбностей, набутих в процесi навчання, в практичному контекста Пiд час практики слухачi вiдвiдують заняття або освггш установи та працюють над проектом тд керiвництвом фахiвця, вщповщального за практику. Можливими мiсцями проходження практики е: керiвництво проектом розвитку школи; земельний шститут розвитку школи; керiвництво освiтньою установою; органи шкшьно! освiти; нагляд в галузi осв^и;
консультацшна служба для B4rn^iB; центри дослщжень i розвитку в педагопчних вищих школах; педагогiчнi спецiалiзованi центри.
Пiсля завершення практики rayxa4i оформлюють портфолiо обсягом майже 10 сторшок, яке вiдображаe дiяльнiсть та набуття досвiдy пiд час практики.
Особливу увагу при шдготовщ експерпв з освiти за магiстерськими програмами придiляють iндивiдyальнiй наyково-дослiднiй роботi. Зокрема, при шдготовщ мапс^в у педагопчних вищих школах мют Вейнгартен, Форарльберг, Санкт-Галлен, Шаффгаузен, Тургау передумовою отримання певно! кiлькостi балiв за модуль е виконання шдивщуально! письмово! роботи (див. табл. 1) [1, с. 15].
Таблиця 1
Назва модуля Вид роботи Тема
Емшричш методи Письмова домашня робота Статистичний тест та завдання щодо метод1в оцшки показник1в якост1
Основи та стандарта експертизи Письмова робота в пар1 Розробка експертизи обсягом 8 сторшок
Основи розвитку освггнього процесу Письмова робота Анал1з ситуацп у форм1 1нтерв'ю з експертом
Ефективне ведення бесвди та модеращя Письмова робота Представлення результат1в та висновшв з обм1ну та анал1зу в невеликих групах запису власного ведення бесвди або модерування
Застосування компетенц1й розвитку школи Письмова робота Анал1з ситуаци
Сфери д1яльност1 осв1тнього менеджменту Письмова робота Представлення проекту розвитку, наприклад, персоналу
Форми консультування та шструменти шдиввдуального консультування Презентащя з коментарями Презентац1я власно! консультацшно! бес1ди
Крiм того, в процес навчання слyхачi готують проект та мапстерську роботу. Проект сприяе власному плануванню, проведенню та оцiнюванню задуму дослiджень й оцiнки вiдповiдними методами, способами та шструментами. Розробка проекту базуеться на теори i поеднуе теоретичш роз'яснення з практичними аспектами. Проект може здшснюватися в невеликш грyпi з iншими слухачами. Темами проекпв можуть бути, наприклад, «Експертиза школи: аналiз сильних та слабких сторiн з yсiма учасниками осв^нього процесу», «Самоекспертиза», «Експертиза проекту розвитку школи (Навчальна стyдiя)» тощо [1, с. 17].
Мапстерська робота служить поглибленому та штегрованому застосуванню змюту навчання та повинна мати емшричну спрямованiсть. У магiстерськiй роботi слухач доводить, що вiн може самостшно опрацьовувати наукове питання, використовуючи при цьому наyковi та емпiричнi методи.
Пщготовку експертiв з освiти здшснюють також установи, якi супроводжують процес розвитку освгш. Це, зокрема, шститути розвитку освiти в кожнiй федеральнш землi Нiмеччини: Баварський державний шститут якостi шкшьно! освiти та дослщжень (Staatsinstitut für Schulqualität und Bildungsforschung Bayern), Педагопчний iнститyт федерально! землi Рейнланд-Пфальц (Pädagogisches Landesinstitut Rheinland-Pfalz) тощо й агенцп iз забезпечення якостi (Qualitätsagenturen). Основними формами шдготовки експертiв в галyзi освiти, яку здшснюють щ установи, е семшари тривалiстю вiд одного дня до одного тижня, а також одно- або дводенш тренiнги з розвитку компетенцш в сферi комyнiкацiй та спостережень за заняттям.
Крiм того, агенци iз забезпечення якостi один раз в рш проводять регюнальш конференцп, пiд час яких слyхачi отримують актуальну iнформацiю щодо експертизи, мають можливiсть обмiнюватися думками з фахових питань мiж собою та зi спiвробiтниками агенцiй iз забезпечення якосп, наприклад, на тему «Колепальне консультування».
Таким чином, з метою шдготовки експер^в з освiти ушверситети та педагогiчнi вищi школи Австри, Нiмеччини та Швейцарп пропонують мапстерсью освiтнi програми. Основними
формами ocBiTHboï дiяльностi при цьому е лекцiï, семiнари, проектш семiнари, дослiдницькi майстернi, колоквiуми, практика, проекти та мапстерсью роботи. У навчанш за магiстерськими освiтнiми програмами передбачена комбiнована форма навчання, тобто в перюд мiж аудиторними заняттями слухачi можуть використовувати навчальну платформу он-лайн з обов'язковими для виконання матерiалами та завданнями. Пiдготовку експерт1в з освiти здiйснюють й установи, що супроводжують процес розвитку освгти.
Л1ТЕРАТУРА
1. Master Schulentwicklung; Studieninformation für den 5. Kurs (2014-2016). [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.master-schulentwicklung.com
2. Офщшний сайт В^ного ушверситету м. Берлiн. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. fu-berlin.de
3. Офщшний сайт Педагопчно1 вищо1 школи м. Вейнгартен. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. ph-weingarten.de
4. Офщшний сайт Педагогiчноï' вищо1 школи м. Санкт-Галлен. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. phsg.ch
5. Офiцiйний сайт Педагогiчноï' вищо1 школи м. Тургау. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. phtg.ch
6. Офiцiйний сайт Педагогiчноï' вищоï' школи м. Шаффгаузен. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. phsh.ch
7. Офiцiйний сайт Педагогiчноï вищо1 школи м. Форарльберг. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. ph-vorarlberg.de
8. Офщшний сайт Педагопчно1 вищо1 школи м. Фрайбург. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. ph-freiburg.de
9. Офщшний сайт Тюбшгенського ушверситету. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. uni-tuebingen.de
10.Studienordnung für den weiterbildenden Masterstudiengang Schulentwicklung und Qualitätssicherung des Fachbereichs Erziehungswissenschaft und Psychologie der Freien Universität Berlin. - Amtsblatt der Freien Universität Berlin. - 2013. - № 40. - S. 878-894.
REFERENCES
1. Master Schulentwicklung; Studieninformation für den 5. Kurs (2014-2016). [Elektronnyi resurs]. -Rezhym dostupu: http://www.master-schulentwicklung.com
2. Ofitsiinyi sait Vilnoho universytetu m. Berlin. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www. fu-berlin.de
3. Ofitsiinyi sait Pedahohichnoi vyshchoi shkoly m. Veinharten. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www. ph-weingarten.de
4. Ofitsiinyi sait Pedahohichnoi vyshchoi shkoly m. Sankt-Hallen. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www. phsg.ch
5. Ofitsiinyi sait Pedahohichnoi vyshchoi shkoly m. Turhau. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www. phtg.ch
6. Ofitsiinyi sait Pedahohichnoi vyshchoi shkoly m. Shaffhauzen. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www. phsh.ch
7. Ofitsiinyi sait Pedahohichnoi vyshchoi shkoly m. Forarlberh. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www. ph-vorarlberg.de
8. Ofitsiinyi sait Pedahohichnoi vyshchoi shkoly m. Fraiburh. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www. ph-freiburg.de
9. Ofitsiinyi sait Tiubinhenskoho universytetu. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www. uni-tuebingen.de
10.Studienordnung für den weiterbildenden Masterstudiengang Schulentwicklung und Qualitätssicherung des Fachbereichs Erziehungswissenschaft und Psychologie der Freien Universität Berlin. - Amtsblatt der Freien Universität Berlin. - 2013. - № 40. - S. 878-894.
