CC BY
125УДК 658.81
Красняк О.П.,
к.е.н. доцент,
доцент кафедри маркетингу та аграрного бизнесу, Вгнницький нацюнальний аграрний унгверситет DOI: 10.24411/2520-6990-2020-12098 ФОРМУВАННЯ ЗБУТОВО1 ПОЛ1ТИКИ ПЩПРИеМСТВА
Krasnyak O.P.,
Candidate of Economical Science, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Marketing and Agrarian Business, Vinnitsia National Agrarian University
FORMATION OF THE SALES POLICY OF THE ENTERPRISE
Анотацш
Ринкова трансформащя економжи Украти зумовила змти в системi управлтня тдприемствами р1з-них галузей. Ц змти передовам торкнулися системи постачання сировини та матерiалiв, а також збуту продукцП
В статтi розглянуто основнi складовi елементи та цш збутово'1' полiтики, особливостi ii розробки та обтрунтування, а також один iз механiзмiв ii формування в сучасних умовах.
На основi проведеного дослiдження визначено основнi напрямки вдосконалення збутово'1' полтики, що обумовлюють економiчну сттюсть та систему заходiв, яка забезпечуе своечасне реагування на вiдхи-лення вiд запланованих значень економiчноi ^mm^i втчизняних пiдприемств.
Abstract
The market transformation of Ukraine's economy has led to changes in the management system of enterprises in various industries. These changes primarily affected the system of supply of raw materials, as well as sales.
The article considers the main components and goals of sales policy, features of its development and justification, as well as one of the mechanisms of its formation in modern conditions.
Based on the study, the main directions ofimproving sales policy, which determine the economic stability and a system ofmeasures that provides a timely response to deviations from the planned values of economic stability of domestic enterprises.
Ключов1 слова: збут, тдприемства, ринок, збутова полтика, напрямки, ефективтсть, вдоскона-лення.
Keyword: sale, enterprises, market, sales politics, directions, efficiency, perfection.
Постановка проблеми. Традицшно укра!нсь-кими тдприемствами придшяеться менша увага збутовш полнит nopÍBMHO з товарною, цшовою, комуткацшною та сервюною. До не! звертаються лише toaí коли тдприемства невзмозi досягнути кон-курентних переваг на ринку свое! продукци Для бшь-шосп п1дприемств збутовова полтика - це питання, що окреслюе загальн принципи виробничо! дяль-носп, яку падприемства збираеться досягнути у сферi побудови канал1в розподшу свое! продукци та И пе-ремщення у чаа та прост^ [3, с. 29].
Мета статт - полягае в аналiзi, побудовi та удосконалет збутово! политики вичизняних падприемств, що дасть змогу пвдвищити ефективтсть !х дiяльностi та !х конкурентоспро-можтсть.
Анатз останнiх дослiджень та публжацш.
Особливостi збутово! полiтики та И ефективтсть на падприемствах дослвджували вичизнят та за-рубiжнi вченi, так1 як: Л. Балабанова [1], В. Гамалш [4], Д. ДЖоббер [6], В. Заяц [8], М.С. Кравченко [10] та шшт Проте, питання формування збутово! полтгаки для тдприемств е досить актуальним i дискусшним та потребуе подальших дослiджень.
Результати дослвдження. В економiчнiй ен-циклопеди за редакцiею С. В. Мочерного збутова
полггака трактуеться, як комплекс тслявиробни-чих операцiй, як1 здшснюють юридичнi та фiзичнi особи з моменту виготовлення продукцi! до И продажу покупцевi [7, с. 593].
На погляд А. Д. Ляпунова [9, с.58] збутова полггака - це дiяльнiсть падприемства по дове-денню товарiв вщ виробника до споживачiв.
К. О. Глазкова вважае, що збутова полггака для сучасних укра!нських пiдприемств, це процес про-сування готово! продукцП на ринок та оргатзатя товарного обмту з метою отримання тдприем-ницького прибутку [5, с.105].
Ямкова О. М. [16, с.54] наголошуе, що тдприемствам необх1дно використовувати у сво!й практичнiй дГяльносп новГ моделi i методи з формування збутово! полтгаки, що забезпечить своечасне реагування на змти дш як споживачiв, посереднишв, так i конкурентiв.
На нашу думку, збутову пол1тику слад розгля-дати як загальнi принципи дГялъносп пiдприемства з напрямами побудови каналiв розподшу виробле-но! продукци з метою отримання шнцевого результату - прибутку.
У цьому контекст основними принципами дГялъносп в сферi розподГлу, схожими з принципами в шших сферах маркетингу--мжс:
- цшеспрямовашсть - вiдповiднiсть приинятих ршень досягненню поставлених пiдприeмством цiлеИ;
- всебiчнiсть - урахування маркетингово! ш-формаци, що враховуе вимоги споживачiв вiдповiдно до !х потреб;
- комплексшсть - розгляд збутово! политики з iншими елементами маркетингу--мжс (товарною, цiновою, комунiкацiИною та сервюною пол1тикою);
- скоординованiсть - сполучавашсть приИня-тих рiшень зi збуту з рiшеннями у сферi товару та Иого цшоутворення.
Збутова политика пiдприeмства в системi розподiлу мае врахувати наступнi фактори, як вихвдш характеристики функцiонування рис.1
Продукт (товар), результат дТяльносл пiдприемства для задоволення потреб споживачiв.
Споживачi (число споживачiв або !хшх груп), розподiлення по територп, звича!, культура покупок, ставлення до методiв продажу товару.
Щдприемство-виробник - розмТр (мшро, мале, середне, велике), фшансовий потенцiал, досвТд, Тмщж, розвинутють власно! розподТльчо! мереж1 (рис.1).
Рис. 1. Фактори збутово! полтики в системI розподту [2]
Конкурента (число конкуренпв), вид про-дукту-конкурента, стшшсть позици, ТмТдж, на-явшсть прямих Т непрямих форм збуту, захист вщ монополИ.
Фактори збутово! пол1тики, крТм наведених вище також повинш враховувати пТдтримка кон-такпв, ведения переговорТв Т комерцшних угод мТж продавцями та покупцями, концентращя та розосе-редження товарТв, забезпечення розмщення та збе-реження товарТв.
У функцюнальному ввдношенш дТяльшсть у системТ збутово! полггаки дшеться на роботу, пов'я-зану з формуванням Т розвитком каналТв збуту (ко-мерщал1зац1я), та на операцп з фТзичного розподшу товару, тобто оргашзацш маркетинг-лопстики, можливо також штегращя цих функцш. Функцп ка-налТв розподшу численш, але головними з них е:
- транспортування - перемщення товару вщ мюця Иого виробництва до мюця споживання або реал1зацп;
- «дроблення» - забезпечення доступносп товару в шлькосп, що ввдповщае потребам шнцевих споживачТв;
- компонування - формування блоку спещалТзованих та/або взаемодоповнюючих то-варТв, необхТдних у рТзних ситуащях споживання;
- встановлення контакту - дп, що сприяють доступу до вщдалених Т численних груп споживачТв;
- створення шформацшних зв'язшв - розвиток знань про потреби ринку Т умови конкурентного об-мТну;
- приИняття частини ризику - несення тягяра вщповвдальносп (фшансово!, оргашзацшно! та, до повно! мТри, морально!) за функцюнуванням самого каналу.
Розробляючи стратепю збутово! пол1тики шдприемства, важливо врахувати ряд факторТв,
Тстотних для споживача:
- розмТр партп товару, що продаеться - чим меншиИ розмТр партп, тим вищиИ рТвень обслуго-вування;
- час очТкування, протягом якого доводиться очТкувати отримання товару - швидка доставка сввдчить про вищу як1сть товару;
- зручнють розташування - сприяе кращиИ ре-ал1зацп товару;
- рТзномаштшсть продукпв - споживачТ вол1ють мати справу з торговцями, що пропонують широкиИ вибТр товару;
- допомТжш послуги, що забезпечуються все-редеш каналу - доставку, установку, гарантшне об-слуговування, сертифжацш, кредит та шше.
Разом з тим, сучасна практика показуе, що ба-гато покупщв готовТ промТняти супутш послуги на бТльш низьку цшу.
При виборТ каналу розподшу важливо орТенту-ватися на те, яю сегменти обслуговуються даними каналами, як1 сильш Т слабш сторони рТзних посе-реднишв, по можливосп, потрТбно врахувати до-свщ конкуренпв. ВажливиИ орТентир на законо-давчу базу, в рядТ кра!н забороняеться викори-стання канал1в розподТлу, таких, що обмежують конкуренцш або спрямованих на встановлення монополий Зрештою, перевага вщдаеться каналу, здат-ному принести максимальниИ прибуток [16, с.55].
1снують Т шшТ тенденцп в розвитку канал1в збуту на укра!нському ринку. В даниИ час як на одному шнщ ланцюжка розподшу (у виробнишв), так Т на шшому (у роздрТбнш торпвл1) спостерпаеться прагнення до скорочення числа посереднишв. НаИбТльшТ роздрТбш оператори вкладають значш кошти в будТвництво сво!х власних розподшьних центрТв. У таких тдприемств понад 80% усього асортименту Иде через власш розподшьчТ центри
[Я+ТИ]. Це означае, що мережа дуже мало зале-жить вТд оптово! ланки: виробники мають мож-ливють безпосередньо робити поставки в мережу. Разом з тим, виробники, використовуючи можли-восл скорочення торговельних нацшок у канал1 И вищого контролю за цшами, оргашзують прям! поставки в роздрТб - як в мережу, так ! в окремТ мага-зини [11, с.309].
1ншою тенденщею в каналах розподшу стае вдосконалення транспортно! складово! каналТв для зменшення термшв зберпання ! реал1заци товарТв, скорочення чисельносп персоналу, пвдвищення прибутку виробника та якосп шформацп про рух товару. Поставки день-у-день або на ранок наступ-ного дня стають нормою для постачальнишв.
Власники торгових марок останшм часом по-силюють контроль за щновою политикою. З щею метою велик! компанп - власники торгових марок просуваються по шляху створення власних систем розподшу. Кр!м управлшня к1нцевою роздрТбною щною, власн роздрТбн мереж1 здатш ютотно щдвищити вшзнавашсть бренду, популяршсть тор-гово! марки [1, с. 67].
Новою тенденщею стали змши в шлькосп ! якосп вТльного часу споживачТв. Сьогодн багато хто з! споживачТв дуже заИняп ! це дуже вТдби-ваеться на вибор! тих мюць, де ними здшснюються кутвл! - економТя часу стае не менш важливою, шж економ1я грошеИ. ТиповиИ споживач тепер вщвщуе один, в окремих випадках два магазини, тому ! користуються популярнютю так! торгов! центри, де покупець може вчинити рТзн покупки, не покидаючи вщносно невелику територш центру. Результати останшх дослвджень показують, що хоча ршення про мюце розташувания торгово! точки залишаеться життево важливим, основним фактором, що впливае на вибТр споживача, е зручнють, що визначаеться легк1стю ! швидк1стю доступу до товарТв. 1стотним чинником стала за-гальна автомобшзащя. НедшьниИ пох1д за покупками перетворився в повсякденниИ факт життя, тому що в будн члени сш'! працюють. Часто щ стльн ви!зди розглядаються як вТдпочинок. 1ншим важливим фактом життя стае поява штернет-мага-зишв, завдяки яким можна робити покупки ам дшв на тиждень, 24 год на добу, не виходячи з дому. Ви щ факти сввдчать про те, що значення каналТв розподшу змшюеться залежно в!д способТв прове-дення споживачами вТльного часу [5, с.104].
Дуже важливою тенденщею е збТльшення ши-рини каналТв, що !х використовують виробники, зменшуючи глибину. Зменшення глибини вТдбу-ваеться за рахунок скорочення промТжних ланок, а розширення каналТв дае можливють збшьшення
збуту втд використання нових каналТв: 1нтернет, автомата, р!зш асощацп оптовиков ! роздрТбно! торпвл! та ш.
Оптова торпвля включае в себе вс види дТяль-носп з виробництва товарТв ! послуг тим, хто !х набувае для перепродажу або використання в бТзнест У традицшнш систем! розподшу оптовики забезпечують ефектившсть торгового процесу, завдяки чому товар швидше ! з мшмальними витрат-ами потрапляе втд виробника до шнцевого покупця.
По-перше, виробникам, особливо дрТбним, з обмеженими фшансовими ресурсами не шд силу утримувати систему прямого маркетингу товару, тому вони повинш звертатися до посереднишв, яш забезпечать збут великих партш товару.
По-друге, навиь маючи достатнш каттал, ви-робник скорше вщдасть перевагу, щоб направити кошти на розвиток виробництва, а не на ор-гашзацш торпвл!.
По-трете, ефектившсть д1яльносп оптовика з розподшу товарТв вища, завдяки бТльшш шлькосп дшових контакпв, наявносп спещальних знань ! вмшь, а також спрямованосп на певниИ вид д1яль-носп. Зрештою, роздрТбш торговщ, мають працювати з широким товарним асортиментом, вол1ють закуповувати товар у одного оптовика, а не частинами в рТзних виробник1в.
Оптов! торговщ виконують багато функцш, включаючи збут ! стимулювання, закушвлю та фор-мування товарного асортименту, розбивку великих партш на дрТбш, складування, транспортувания, приИняття ризику, надания шформацп про ринок, консультування.
Ряд вчених-економюпв наголошують про необхвдшсть подТлу функцш оптово! торпвт на ви-робнич! та комерцшш. Виробнич! функцп - це функци, як1 являють собою продовження процесу виробництва у сфер! обну ! пов'язан! з фТзичним перемщенням товарТв по каналам розподТлу, !х зберТганням, транспортуванням, фасуванням, упаковкою ! т.д.
У свою чергу комерцТИн! або безпосередньо торгов! функцп, пов'язан! насамперед з! змТною форм власносп, тобто куп!вл!-продажу та спрямо-ван! на отримання прибутку ! задоволення купТвельного попиту. На наш погляд, на м!крор!вн! доцТльно деталТзувати ! конкретизувати функц!! оптово! торпвл1 стосовно виробник1в - постачаль-нишв товарТв ! покупцТв товарТв, в якосп яких ви-ступають виробнич! споживач!, пТдприемства оптово! торпвл!, оптов! продовольч! ринки, пТдприем-ства роздрТбно! торгТвл! та !нш! суб'екти тдприемницько! дТяльност! (табл. 1.).
Таблиця 1
Функцi'l' оптово'1 торгiвлi на мiкрорiвнi управлiння [12]_
Функцi! стосовно виробник1в - постачальнишв товарiв Функцп стосовно покупцiв товарiв
Здiйснення закупiвель товарiв та вплив на вироб-нишв щодо !х орiентацi! на потреби покупщв Оцшка потреб у товарах, полегшення процеав за-купiвлi товарiв
Полегшення виконання функцiй збуту продукцi! Перетворення вузького виробничого асортименту у широкий торговий
Транспортування товарiв Формування необхвдних розмiрiв партiй поставки i зберiгання запасiв товарiв
Зберiгання товарних запаав, скорочення потреби у виробничому капiталi Кредитування покупщв при розрахунках за про-данi товари
Фiнансове забезпечення, кредитування виробнишв Сервiсне обслуговування покупщв
Зменшення комерцiйного ризику виробник1в, у тому чи^ за рахунок страхування Визначення оптимальних форм i методiв товарного забезпечення
Надання постачальникам оперативно! iнформацi! щодо ринку i вимог покупцiв Надання шформацшно-консультативних та логiстичних послуг
Створення позитивного iмiджу виробника на ринку Надання у лiзинг товарiв виробничо-технiчного призначення тривалого використання
Потрiбно вiдмiтити, що наведена класифiкацiя враховуе спрямованiсть дiяльностi оптово! торгiвлi на суб'екпв ринку (виробник1в та покупщв). Крiм того iснують рiзнi класифжаци функцiй оптово! торгiвлi, зокрема за ознаками нацiленостi на окремi складовi процесу товароруху [14, с. 274].
Постачальники продукцi! виробничо-техшч-ного призначення користуються послугами опто-вих посередницьких шдприемств i в деяких шших випадках, а саме: коли вони поставляють у великий кiлькостi товари стандартно! якосп, як1 не потребу-ють з боку споживача спещально! подготовки, або коли прагнуть скоротити витрати за рахунок змен-шення виробничих запасiв , передаючи товари на зберпання оптовим посередникам.
У кра!нах Заходу отримуе поширення форма вщносин оптовиков i промислових фiрм, коли за першими закрiплюються операцп з технiчного об-слуговування обладнання, що вже знаходиться в к1нцевих споживачiв. Така форма зв'язк1в вигiдна як для постачальнишв, так i для посереднишв. Фiрми-виробники звiльняються ввд необхвдносп мати в себе персонал для виконання таких опе-рацiй. У свою чергу посередники, маючи власний штат пращвнишв з технiчного обслуговування, вже не залежать вiд фiрм-постачальникiв [4, с. 59].
Споживачi продукцп виробничо-технiчного призначення теж зацiкавленi в послугах оптових посередницьких пiдприeмств. У результата бiльш швидко! доставки товарiв у споживача не тiльки скорочуеться час вiд моменту замовлення до отри-мання товару. Вiн отримуе також можливiсть пла-нувати прибуття продукцi!' i направляти !! безпосе-редньо у виробничий процес, минаючи склад, що iстотно знижуе витрати щодо формування запасiв, !х зберпання та витрати, пов'язанi з перебуванням товару на складi [15, с.367].
Споживач може купувати потрiбну йому про-дукцiю великими партями у порiвняно невелико! кiлькостi посередник1в, чим значно скорочуе сво! витрати на матерiально-технiчне забезпечення,
включаючи витрати на обробку документацп по за-купiвлi товарiв. З ще! ж причини покупець може сподiватися на знижку в цiнi товару, що зазвичай i спостерiгаеться у випадках закупiвлi продукцi! у великих обсягах. Одночасно вш економить i на транспортних витратах.
Проте дослщження показують, що оптова торпвля переживае сьогоднi перiод болючих, але необх1дних змiн. Наприклад, останнiм часом у вгг-чизнянiй оптовiй торгiвлi суттево зросли витрати, пов'язанi з неращонально вибудованими структурами, знизилися норми прибутку. Оптовики пов-ною мiрою ввдчули посилення тиску з боку роздрiб-но! торгiвлi та виробнишв продукцп одночасно. Роздрiбнi мереж1 увшшли в силу i самi почали зай-матися оптом. Виробники теж змщнили сво! пози-цп, створюючи монопольш холдинги.
В результатi вже не виробник залежить ввд оптовика, який ранiше забезпечував збут, а навпаки: виробники диктують сво! умови. Все це призвело до активного витiснення в чистому ви-глядi оптових шдприемств холдингами, що об'ед-нують виробництво, оптову та роздрiбну торгiвлю. Ц процеси дуже чiтко простежуються у фармацев-тичнiй галузi. В торгiвлi товарами народного спо-живання ця тенденцiя тiльки почала входити в по-вну силу [13, с. 49].
Розвиток оптового рику в розвинутих кра!нах показуе калька шлях1в перебудови оптових ком-панiй. Один з них - вщхвд у так званий перпендику-лярний бiзнес, наприклад, у виробництво або ро-звиток власно! роздрiбно! мереж1. Однак при пере-ходi до роздрiбно! торгiвлi в оптових компанiй не завжди виходить хороший результат, тому що, незважаючи на схож1сть оптово! та роздрiбно! торгiвлi, в них е принциповi вiдмiнностi, пов'язанi з часом оборотносп коштiв.
1нший шлях розвитку оптових компанiй -спецiалiзацiя на окремому продуктi або вузьк1й груш товарiв чи сегментi ринку, в тому чи^ гео-графiчному: обслуговування корпоративних ктенпв або станц1! техшчного обслуговування,
ексклюзивна дистрибуцiя орипнальних TOBapiB i «не розкручених» брендiв. Плюсами вузько! спещал!заци е невисока конкуренцiя i, як наслщок, вiдносно високий прибуток. Разом з тим, щ ж плюси несуть у собi потенцiйнi загрози бiзнесу. Вузький сектор ринку - значить, його емшсть мала i в цьому випадку оптовикам необхвдно буде докла-дати титaнiчних зусиль, щоб протистояти конку-ренцп з боку просунутих брендiв. Крiм того, втрата дек1лькох клiентiв або навиъ одного великого може призвести до втрати всього бiзнесу. Тому з точки зору стаб№носп компани довгострокова ор!ента-цiя на один вузький вид бiзнесу згубна [10, с. 140].
Найб!льш ефективним виглядае шлях розвитку в результат розкладання на функцп та здiйснення спещал!заци на однш з них, найсильшшо! в даного оптовика. Це може бути спецiaлiзaцiя на лопстищ, нaдaннi складських послуг, послуг з просування то-вaрiв та iн. У даний час в торгiвлi товарами масо-вого попиту дистриб'юцiя по великих роздрiбних мереж здiйснюеться самими виробниками, але з ви-користанням TPL-компанш (Third Party Logistics -стороння компашя, що надае логiстичнi послуги iз зберiгaння, перевезення, транспортування та обробки товару). íхнi функцп часто беруть на себе колишш дистриб'юторсьш компани.
Так, одна з укра!нських оптових компaнiй, що дiе на ринку продукпв харчування, будучи одним з дистриб'юторiв великого виробника, через зб!ль-шення конкуренцп всерединi мереж! просування бренду просто вщмовилася ввд зaкупiвель товaрiв, запропонувавши компанп-виробнику послуги з! зберiгaння та вщпуску товару з! свого складу. Вра-ховуючи велику кл!ентську базу та багатор!чний досввд роботи колишнього оптового покупця, виро-бников! шчого не залишалося, як тти на так1 умови.
Цей вар!ант перебудови оптово! компани пред-ставляеться найбшьш щкавим, однак вш можливий за наявносп власних складських примщень та ряду шших умов.
Серйозним резервом оптових компанш е ро-звиток лопстики при зм!шуванш б!знесу в репош, охоплення др!бно! репонально! роздр!бно! торпвл!, вих1д на важкодоступш й вщдалеш репони. Под!бна робота з територ!ями автоматично перед-бачае наявшсть у компани чггко! системи доставки товар!в i розподшьних центр!в.
Звичайно, ва вар!анти розвитку можуть бути скомбшоваш в якийсь комплексний б!знес, що надасть ширш! можливосп для виживання оптових компанш.
Роздр!бна торпвля включае в себе вс види шдприемницько! д!яльносп з продажу товар!в i послуг. Роздр!бний торговець - це оргашзащя або окрема особа, основним видом д!яльносп яких е роздр!бна торпвля. Основний обсяг роздр!бно! торпвт здшснюеться через роздр!бш магазини i шляхом поза магазинно! роздр!бно! торпвт [11, с. 28].
Реальними принципами вичизняно! роздр!бно! торпвт сьогодш стають:
- формування великих торгових мереж;
- ушверсалГзащя продовольчо! торпвл1;
- розвиток спещал1зованих Г вузькос-пещалГзованих непродовольчих магазишв у центрах житлово! забудови;
- створення «зручних магазишв», розташо-ваних у ращуа шшохгдно! доступносп, що торгу-ють широким асортиментом продовольчих та непродовольчих товарГв;
- видшення спещальних зон для вуличних ярмаршв;
- формування автономних зон обслуго-вування вздовж автомапстралеИ.
Розвиток роздрГбно! торпвт в розвинутих кра!нах в останш десятилитя супроводжувався створенням мереж магазишв, що виросли з дрГбних торгових точок в супер- Г гшермаркети Г вже не по-требують посереднишв-оптовишв. БГльше того, вони диктують сво! умови виробникам Г часто ство-рюють альянси з останшми.
Висновки. Без побудови збутово! пол1тики на принципах маркетингу тдприемство не здатне в сучасних умовах господарювання ефективно ро-звиватись та бути конкурентоспроможним на ринку. На кожному виробничому тдприемств! повинна бути добре оргашзованиИ служба маркетингу що заИмаеться шляхами просування свое! продукцп на ринку вшьно! конкуренци.
Основною метою роботи е ощнка маркетинго-вих можливостеИ тдприемства Г розробка рекомен-дацш по вдосконаленню дГяльносп по просуванню окремих видГв продукцп. Вдосконалення збутово! полгтики тдприемств тдвищить ефектившсть роботи самого пгдприемства. Оск1льки головною метою будь-якого тдприемства е отримання максимального прибутку, то збутовш д1яльносп мае надаватися якомога бшьше уваги.
Список лггератури
1. Балабанова Л. В. Управлшня збутовою полпикою : навч. поабн. / Л. В. Балабанова, Ю. П. Митрохша. - К. : Центр учбово! лггератури, 2011. -240 с.
2. Белоусова О.С., Клименко О.Л., Лещина К.В. Ощнювання ефективносп збутово! д1яльносп в рамках маркетингово! полижки розподГлу проми-слового щдприемства. Держава та регюни. Сер.: Економжа та тдприемництво. 2011. Вип. 4. С. 7881.
3. Богославець Г.М. Проблеми та перспективи розвитку тдприемств оптово! торпвт Укра!ни / Г. М. Богославець, О. М. ТрубеИ // НауковиИ вюник Херсонського державного ушверситету. Сер. : Еко-номГчнГ науки. - 2014. - Вип. 5(2). - С. 28-32.
4. Гамалш В.Ф., Сучасш проблеми збутово! полпики укра!нських пгдприемств [ЕлектронниИ ресурс]// В.Ф.Гамал1И, С.А. Романчук, 1.В. Фабрика, - Режим доступу: http://www.kntu.kr.ua/doc/zb_22(2)_ekon/stat_20_1/0 2.pdf
5. Глазкова К.О. Проблеми збутово! полпики сучасних укра!нських пГдприемств / К.О. Глазкова
- Вюник КНУТД Проблеми економ^ органiзацiй та управлшня пiдприемствами - 2014. - № 3. - С. 102-107.
6. Джоббер Д., ЛанкастерДж. Продажи и управление продажами: учеб. пособие для вузов. М.: Юнити-Дана, 2002. 622 с.
7. Економiчна енциклопедiя: у 3-х т. / С.В. Мо-черний (ввдп. ред.) [та ш.]. - К.: Академ1я, 2000. - Т. 1. - 864 с.
8. Заяц В.В., Цветкова А.Б. Особенности комплекса маркетинга в розничной торговле // Маркетинг в России и за рубежом. 2014. № 7. С. 81-90.
9. Ляпунов А.Д. Формирование и оптимизация системы сбыта на основе системного анализа / А.Д. Ляпунов. URL: http://economics.open-mechanics.com/articles/195.pdf
10. Кравченко М. С. Аналiз сучасного стану розвитку торпвельно! галузi Укра!ни / М. С. Кравченко // Вюник Приазовського державного техшч-ного ушверситету : зб. наукових праць / ПДТУ (Сер1я: Економiчнi науки). - Марiуполь, 2016. -Вип. 31, Т. 2. - С. 139-145.
11. Огерчук Ю.В. Суперечносп в поглядах на мюце збуту в маркетингу// Проблеми економiки та управлшня/ Вюник Нацюнального Унiверситету
«Л^вська полпехшка». - № 448. - Л^в: Вид. Нацiональний унiверситет <^bBiBCbKa полггех-шка», 2002. - С. 308-313.
12. Оптова торпвля в УкраМ: моногрaфiя / А.А. Мазараш, Г.М. Богославець, О.М. Трубей, А.М. Носулiч ; за ред. А.А. Мазараю. - Кшв : Кшв. нац. торг.-екон. ун-т, 2016. - 208 с.
13. Основш напрямки вдосконалення збутово! полiтики пiдприeмств / В. М. Бондаренко, З. О. Тя-гунова // Торгiвля, комерщя, пiдприeмництво. -2015. - Вип. 18. - С. 47-50. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Torg_2015_18_11
14. Савощенко А.С. 1нфраструктура товарного ринку: навч. поаб. / Савощенко А.С. - К.: КНЕУ, 2005. - 336 с.
15. Хруцкий В.Е. Современный маркетинг: настольная книга по исследованию рынка / В.Е. Хруцкий, И.В. Корнеева. - изд. 3-е, перераб. и доп. - М. : Финансы и статистика, 2005. - 559 с.
16. Ямкова О.М. Змют формування збутово! полггики виробничих пвдприемств / О. М. Ямкова // Економжа i управлшня. - 2012. - № 2. - С. 52-59. -Режим доступу : http://nbuv. gov.ua/UJRN/econupr_2012_2_ 12
