CC BY
21
Scientific journal ISSN 2413-158X (online)
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION ISSN 2413 1571 (Print)
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
https://fmo-journal.org/
Друшляк М.Г. Формування вiзуально-iнформацiйноï культури майбутнiх учител'в математики та iнформатики: рефлексивно-о^нювальний критер'ш. Ф')зико-математична освта. 2021. Випуск 4(30). С. 54-60.
Drushlyak M. Formation of visual and information culture of pre-service mathematics and computer science teachers: reflexive and evaluative criterion. Physical and Mathematical Education. 2021. Issue 4(30). Р. 54-60.
DOI 10.31110/2413-1571-2021-030-4-008 УДК 378.14: 371.214.46
М.Г. Друшляк
Сумський державний педагогiчний ушверситет iMeHi А.С. Макаренка, Украна
marydru@fizmatsspu.sumy.ua ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9648-2248
ФОРМУВАННЯ В1ЗУАЛЬНО-ШФОРМАЦ1ЙНОТ КУЛЬТУРИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В МАТЕМАТИКИ ТА 1НФОРМАТИКИ:
РЕФЛЕКСИВНО-ОЦ1НЮВАЛЬНИЙ КРИТЕР1Й
АНОТАЦ1Я
Формулювання проблеми. Сучасний вчитель математики та информатики повинен мати високий рiвень сформованост/' вiзуально-iнформацiйно'i' культури, структурi яко) з необх'дшстю видляемо рефлексивний компонент, що характеризуеться здатнстю до анал'зу, прогнозування /' рефлексП власно) профе^йно! д'яльност'! з в'зуал'вацП навчального матер'юлу з використанням засоб'в комп'ютерно'! в 'вуал 'зацП, яка забезпечуе профеайний саморозвиток ! самовдосконалення.
Матер/'али / методи. Основою досл'дження стали науковi розвiдки в':тчизняних i закордонних учених, як займаються вивченням питань пдготовки майбутнх вчителiв математики та iнформатики. Для досягнення мети були використанi методи теоретичного р'вня наукового пiзнання: аналiз науково)лтератури, синтез, формалiзацiя наукових джерел, опис, зставлення та статистичний метод - t-критерiй Стьюдента.
Результати. Для визначення р'юня сформованостi вiзуально-iнформацiйно'i' культури майбутшх учител'т математики та iнформатики виокремлено серед ншого рефлексивно-о^нювальний критерп, який характеризуеться здатнстю до самоанал'зу, оцнювання та рефлексивно) iнтерпретацi'i' результат'в власно) профеййно)' д'яльност'! щодо впровадження засоб'ю комп'ютерно)' в'вуал'вацп в освiтнiй процес. Статистичн розрахунки за показниками рефлексивно-оцнювального критерiю (критичне ставлення до обраного засобу комп'ютерно)'в'вуал'вацП, до обрано) технологи' вiзуалiзацi'i' навчального контенту, усв'домлення типових помилок при впровадженш iнформацiйних технологй у осв'1тн'1й процес (Р1«Здатнсть до самоанал 'зу»); потреба у самовдосконаленш, у оновленнi ! поповненн власних знань, умнь та навичок у галуз'1 нформатико-математичних дисциплiн та цифрових технологй (Р2 «Здатнсть до самовдосконалення») пдтвердили статистичну в/дм/нн/сть обраних сукупностей: по кожн/'й пар'! сукупностей ЕГ1 - КГ /' ЕГ2 - КГ по кожному показнику отримано | {стат | > {крит та статистичну однорiднiсть по групам ЕГ1 - ЕГ2, оскльки по кожному показнику отримано | {стат | < {крит.
Висновки. За результатами впровадження системи формування вiзуально-iнформацiйно'i' культури майбутнх учител'т математики та iнформатики студенти проявляли критичне ставлення до обраного засобу комп'ютерно'( в 'вуал 'вацП в ход '! написання конспект 'в урокiв чи розв'язування профеййних завдань, бажання обговорювати шляхи використання засобв комп'ютерно: в'вуал'аацп при вивчент певних тем шкiльного курсу математики, iнформатики з подальшим анал!зом та корекц 'ею власно'(профе^йно! дiяльностi, усв 'домлення типових помилок при застосуванн iнформацiйних технологй в освтньому процес, зац'шавлешсть у поповненн'! власних знань у галуз'1 когштивно! вiзуалiзацi'i'за рахунок вивчення досв'ду iнших, опрацювання науково-методичноI лтератури.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: вiзуально-iнформацiйна культура, майбутн'1 вчителi математики та 1нформатики, рефлек^я, рефлексивний компонент вiзуально-iнформацiйна культури, рефлексивно-оцнювальний критерiй.
ВСТУП
Постановка проблеми. Сучасний вчитель математики та Ыформатики повинен мати високий piBeHb сформованосп вiзуально-iнформацiйноï культури, тобто повинен мати цшнкы установки, прагнення до розвитку в галузi вiзуалiзацiï та шформатизацп освiти; володти шформатико-математичы, психолого-педагопчы та технолопчы знаннями; умшнями сприймати, аналiзувати, порiвнювати, зктавляти, штерпретувати, продукувати з використанням Ыформацмних
© М.Г. Друшляк, 2021.
технологш, структурувати, iнтегрувати, оцiнювати поданий наочно навчальний мaтерiaл. Але OKpiM зазначених складових у CTpyKTypi вiзуaльно-iнформaцiйноí культури майбутых учителiв математики та Ыформатики видiляeмо також рефлексивний компонент, що характеризуеться здатнiстю до аналiзу, прогнозування i рефлексп власноí профеайно''' дiяльностi з вiзуалiзацií навчального матерiалу з використанням засобiв комп'ютерно''' вiзуалiзацií, яка забезпечуе професiйний саморозвиток i самовдосконалення.
Рефлексiю розумiемо як споаб aнaлiтичноí дГяльносп, спрямований на критичне осмислення власного «Я», свое'' дГяльносп, що дозволяе прогнозувати та корегувати власну подальшу професiйну дГяльшсть, i в такому контекстi вона в^грае визначальну роль у професiйнiй дiяльностi. Вaжливiсть ролi рефлексивних мехaнiзмiв у професшнш дiяльностi вбачаемо у забезпеченш умови подальшого професiйного саморозвитку та самовдосконалення у педагопчному, методичному та технолопчному аспектах.
Усвiдомлений саморозвиток майбутнього вчителя математики та шформатики означае самозбагачення, яке усвщомлюеться, схвалюеться та е бажаним. Процес саморозвитку забезпечуе послщовну змшу особистiсних стaнiв, де кожний наступний е удосконаленням попереднього. У цьому контекст рефлекаю мислимо як потребу у оновленш i поповненнi власних знань, умiнь та навичок у гaлузi математичних та шформатичних дисциплiн, цифрових технологiй.
Рефлексивш дм дозволяють iндивiдуaлiзувaти власну професшну дiяльнiсть, здiйснювaти сaмоaнaлiз, оцiнювaння та рефлексивну штерпретащю власно'' професшно' д!яльносп щодо впровадження зaсобiв комп'ютерно'' вiзуaлiзaцií в освп"нш процес, що сприяе вибору педагопчно доцтьних стрaтегiй коригування подальшо' дГяльност з метою усунення власних недолшв. Невiд'емною складовою сформованост вiзуaльно-шформацшно' культури мaйбутнiх учителТв математики та iнформaтики е критичне ставлення до обраного засобу когштивно' вiзуaлiзaцií, до обрано' технологи вiзуaлiзaцií навчального контенту. За допомогою педагопчно''' рефлекси вiдбувaеться зiстaвлення обраних шляхГв професшно'' дГяльност оптимальним методичним i педaгогiчним зразкам.
Для визначення р!вня сформовaностi вiзуaльно-iнформaцiйноí культури мaйбутнiх учителТв математики та iнформaтики виокремлено мотивацшний (Друшляк, 2020b), пiзнaвaльний (Друшляк, 2021), процесуальний (Друшляк, 2020c) та рефлексивно-оцшювальний критери (Друшляк, 2020a).
Мета статл. Визначити рiвень сформовaностi вiзуaльно-iнформaцiйноí культури майбутшх учителiв математики та шформатики за рефлексивно-оцшювальним критерiем.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Основою дослiдження стали нaуковi розвщки вп"чизняних i закордонних учених, як займаються вивченням питань подготовки майбутшх вчителТв математики та iнформaтики. Для досягнення мети були використаш методи теоретичного р!вня наукового пiзнaння: аналТз науково' лiтерaтури, синтез, формaлiзaцiя наукових джерел, опис, зiстaвлення та статистичний метод - t-критерiй Стьюдента.
РЕЗУЛЬТАТИ
Рефлексивно-оцшювальний критерш характеризуеться здaтнiстю до самоаналТзу, оцiнювaння та рефлексивно'' штерпретаци результaтiв власно' професшно'' дГяльност щодо впровадження засобТв комп'ютерно'' вiзуaлiзaцií в освГтшй процес. Показниками рефлексивно-оцiнювaльного критер^ е: критичне ставлення до обраного засобу комп'ютерно'' вiзуaлiзaцií, до обрано' технологи вiзуaлiзaцií навчального контенту, усвщомлення типових помилок при впровaдженнi шформацшних технологiй у освГтшй процес (шифр Р1 - «Здатшсть до самоаналТзу»); потреба у сaмовдосконaленнi, у оновленш i поповненнi власних знань, умшь та навичок у гaлузi шформатико-математичних дисциплш та цифрових технологiй (шифр Р2 -«Здатшсть до самовдосконалення»).
У експеримент брали участь 431 студенти спецiaльностей 014.04 «Середня освп"а (Математика)» та 014.09 «Середня осв^а (1нформатика)», з яких 151 особа увшшла до першо' експериментально' групи (ЕГ1) (студенти спецiaльностi 014.04 «Середня осв^а (Математика)»), 122 особа увшшла у другу експериментальну групу (ЕГ2) (студенти спецiaльностi 014.09 «Середня осв^а (1нформатика), а 158 оаб - у контрольну групу (КГ). Студенти експериментальних груп навчалися за авторською системою формування вiзуaльно-iнформaцiйноí культури майбутшх учителТв математики та шформатики (Друшляк, 2019). Це були студенти, як вступали до ЗВО у 2015-2017 р.р. Контингент студенев, як вступали у ц роки на спещальносл 014.04 «Середня осв^а (Математика)» та 014.09 «Середня освп"а (1нформатика)» по Укра'ш наведено у Тaблицi 1 (Едина державна електронна база з питань освГти).
У даному випадку репрезентатившсть виб!рки забезпечуеться 10% вщ загально' кшькост вступнишв на спецiaльностi 014.04 «Середня освiтa (Математика)» та 014.09 «Середня осв^а (1нформатика)» (див. Таблицю 1) i мае бути не менше 405 оаб. Отже, обрана нами мльмсть учaсникiв експерименту е достатньою.
Узагальнеш результати контрольних зрГзГв та динaмiкa по кожному показнику (у вщсотках) наведено у Таблиц 2 з метою констатаци змш, як вщбулися у експериментальних групах внаслщок впровадження
педагопчноТ системи формування вiзуaльно-iнформaцшноT культури майбутшх учителiв математики та шформатики у закладах вищоТ осв^и.
Таблиця 1
Контингент студентiв спещальностей «Середня освiта (Математика)» та «Середня освiта (1нформатика)»
Спецiальнiсть 2015 2016 2017 2018 Разом
014.04 Середня ocBiTa (Математика) 940 492 599 406 2437
014.09 Середня ocBiTa (1нформатика) 854 384 268 216 1622
Таблиця 2
Результати дiагностичних 3pi3iB у експериментальних та контрольнiй групах на початку та наприкшщ експерименту (у %)
Показник ЕГ1 ЕГ2 КГ
високий середнш низький високий середнш низький високий середнш JS s к ь з
Р1 (до) 6,62 43,05 50,33 6,56 37,70 55,74 5,70 40,51 53,80
Р1 (тсля) 22,52 56,29 21,19 21,31 51,64 27,05 8,86 49,37 41,77
Р1 (рiзниця) +15,89 +13,25 -29,14 +14,75 +13,93 -28,69 +3,16 +8,86 -12,03
Р2 (до) 16,56 43,71 39,74 16,39 40,98 42,62 15,82 43,67 40,51
Р2 (пicля) 27,15 56,95 15,89 27,05 55,74 17,21 20,82 51,27 27,85
Р2 (рiзниця) +10,60 +13,25 -23,84 +10,66 +14,75 -25,41 +5,06 +7,59 -12,66
Для порiвняння середнiх контрольно'' та експериментальних груп нами використовувався ^критерш Стьюдента. Отримане значення t-критерiю порiвнювалося iз £крит = 1,96 для рiвня значущостi 0,05. Будувалася нульова гшотеза: середнi в групах ЕГ та КГ однаковк Для ТТ прийняття мае виконуватися вимога 1^стат1 < £крит. Розрахунки здiйснювалися iз використанням табличного процесора MS Ехе1, надбудова «Пакет aнaлiзу», вкладка Данные/Анализ данных/Друхвыборочный ^тест для средних с различными дисперсиями. Статистичш розрахунки за вама критерiями, ^м Р1, пiдтвердили рiвнiсть середшх обраних сукупностей - по кожнш парi сукупностей по кожному показнику отримано |£стат| < £крит. Зауважимо, що за показником Р1 «Здатшсть до сaмоaнaлiзу» шкала вимiрювання була вiд 60 до 0, тобто «найнижчий» бал був 60, «найвищий» - 0. Ми не швертували дану шкалу, тому при розрахунках можливим був варiант, коли £стат < 0, отже критерiем прийняття альтернативноТ гiпотези була нерiвнiсть |£стат| > £крит.
За результатами формувального експерименту знову було сформульовано нульову ппотезу: експериментальш групи ЕГ1, ЕГ2 i контрольна група КГ мають статистично однаковi середнi та альтернативну ппотезу: експериментальш групи ЕГ1, ЕГ2 i контрольна група КГ мають статистично рiзнi середш. Для того, щоб прийняти альтернативну ппотезу i стверджувати, що наприкiнцi експерименту у ЕГ1 та ЕГ2 було позитивне зрушення щодо середнiх, мала б виконуватися умова £стат > £крит. Статистичнi розрахунки за вама показниками рефлексивно-оцшювального критерiю шдтвердили статистичну вiдмiннiсть обраних сукупностей: по кожнш парi сукупностей ЕГ1 - КГ i ЕГ2 - КГ по кожному показнику (зауваження щодо показника Р1 збер^аеться) отримано |£стат| > £крит та статистичну однорщшсть по групам ЕГ1 - ЕГ2, осктьки по кожному показнику (зауваження щодо показника Р1 зберiгаеться) отримано |£стат| < £крит.
ОБГОВОРЕННЯ
Рiвень сформованостi показника Р1 визначався за результатами залтових лабораторних робiт, в ходi яких студенти демонстрували розроблеш уроки чи фрагменти урокiв iз використанням засобiв комп'ютерноТ вiзуалiзацiT. Самоаналiз уроку здiйснювався за тiею ж схемою, за якою викладач оцшював проведений урок (схема мiстить 60 критерив i наведена у Таблиц 3).
Бали визначалися за формулою:
а= «Оцiнкa студента» - «Оцшка викладача», де величина а належить вiдрiзку [-60;60]. Причому, якщо а6(0;60], то дослiджувaний оцiнив себе вище, нiж його оцiнив викладач, якщо а6(-60;0], то навпаки, дослщжуваний оцiнив себе нижче, нiж це зробив викладач. Але у даному дослщженш нас цтавить саме «адекватшсть» сaмооцiнювaння, тобто вiдхилення вiд певного «еталону» - оцiнки викладача. Тому ми беремо до уваги вщкоригований бал |а|, який належить вiдрiзку [0;60].
Таблиця 3
Схема аналiзу уроку i3 використанням ЗКВ_
№ Критерш оц1нювання Оцшка
викл. студ.
1 В1дпов1дн1сть навчальнш програм1.
2 Рацюнально обрано тип уроку в1дпов1дно до мети.
3 Рацюнально обрано метод навчання в1дпов1дно до мети.
4 Рацюнально та ефективно обрано органвацшш форми роботи в1дпов1дно до мети.
5 Органмне поеднання обраних форм, прийом1в та метод1в навчання.
6 Витримана структура уроку.
7 Наявна актуал1зац1я опорних знань.
8 При актуалвацп опорних знань використано ЗКВ.
9 Наявш елементи повторення.
10 При органвацп повторення використано засоби комп'ютерно!' в1зуал1заци
11 програми комп'ютерного тестування
12 презентацп
13 в1део
14 когн1тивно-в1зуальн1 модел1
15 QR-коди
16 хмаро ор1ентоваш серв1си
17 Завдання для повторення диференцшоваш.
18 Вс учш зад1ян1 перев1ркою знань.
19 Миттев1 результати перев1рки знань.
20 Вивчення нового матер1алу
21 Рацюнальний доб1р матер1алу для формування ум1нь та навичок.
22 При вивченн1 нового матер1алу наводяться 1сторичш в1домост1 (1з залученням 1КТ)
23 вчителем використовуються когн1тивно-в1зуальн1 модел1
24 орган1зовано комп'ютерний експеримент
наводяться контрприклади
25 використано хмарш серв1си математичного спрямування
26 Наявн1сть самостшно! роботи шд час закр1плення.
27 Для виконання самостшно! роботи передбачено ¡нструкцп.
28 Наявн1сть домашнього завдання.
29 Домашне завдання 1ндив1дуальне
30 групове
31 розраховано на р1зш групи учн1в
32 1з залученням засоб1в когштивно! в1зуал1заци
33 1з залученням хмаро ор1ентованих серв1с1в
34 При повщомленш завдань конкретизовано джерела Ыформацп
програму чи ресурс
шструктаж
форму зв1тност1
35 Наявшсть зворотнього зв'язку, оцшювання в1дпов1дей.
36 Учн1 працюють за комп'ютерами самост1йно/ у групах.
37 Учш працюють за комп'ютерами одночасно/ по черз1.
38 Витримано вимоги щодо часу перебування учшв за комп'ютером в1дпов1дно до !х в1ку.
39 В1дведено окремий час для опанування новим 1нструментар1ем.
40 Наявшсть Ыструкцш для кожного учня для забезпечення Ыдивщуального темпу роботи.
41 1нструкц1я м1стить завдання
42 пов1домлення про час виконання
43 алгоритм побудови
44 таблиц! для занесення результат1в
45 пов1домлення про форму зв1тносп
46 додатков1/творч1 завдання
47 Рац1онально обрано зас1б комп'ютерно!' в1зуал1заци в1дпов1дно до мети.
48 Когштивно-в1зуальна модель в1дпов1дае дидактичн1й мет1.
49 Когн1тивно-в1зуальна модель 1нформативна (форма, вим1рювання, позначення, таблиц!).
50 Когн1тивно-в1зуальна модель створена ямсно (кол1р, композиц1я, граф1чн1 елементи).
51 Передбачено роздатковий матер1ал.
52 Роздатковий матер1ал м1стить формулювання завдання
53 таблиц! для занесення результат^
54 мкце для формулювання висновк!в
55 додатков!/творч! завдання
56 завдання для контролю знань
57 Позитивний емоц1йний кл1мат на уроц1.
58 Наявн1сть 1нтересу учн1в до уроку (до зм1сту, метод1в i форм).
59 Рац1ональн1сть та ефективн1сть використання часу уроку, оптимальн1сть темпу, а також чергування i зм1ни вид1в д1яльност1 в ход1 уроку.
60 Р1вень досягнення мети уроку.
Високий piBeHb сформованосл показника «Здатшсть до самооцшки» у майбутшх учителiв математики та шформатики вщображае сума балiв вiд 0 до 10; середнш piBeHb - 11-20 балiв, низький piBeHb - 21-60 бали.
PiBeHb сформованосл показника Р2 визначався за методикою «Диспозицiйна характеристика саморозвитку особистосл - ДХСО» (Кузтова & Кузтов, 2010) (Таблиця 4). Опитувальник м^ить 30 тверджень, як pозподiлeно за трьома шкалами: потреба у саморозвитку, умови саморозвитку, мехашзми саморозвитку.
Таблиця4
Методика «Диспозицшна характеристика саморозвитку особистосл - ДХСО» (С. Кузшова)
№ Запитання 1 2 3 4 5
1. Я прагну вивчити \ зрозум1ти себе.
2. Я поспйно займаюся самовдосконаленням.
3. Наявн життев1 труднощ1 стимулюють мою активысть.
4. В житп я визначився з близькими \ далекими цтями.
5. Мен не вдаеться повною м1рою використовувати своТ сили \ зд1бносп.
6. Мене цтавить мм внутршый св1т \ внутршнш св1т шших людей.
7. Мен подобаеться займатися справами, як вимагають в[д мене максимального напруження й зусиль.
8. Я систематично анал1зую \ коригую своТ почуття, думки, вчинки.
9. Мене ображае, коли люди ставляться до мене не так, як я хот1в би.
10. Я часто вщчуваю незадоволеысть ступенем своеТ самореал1зацп.
11. Мен важливо знати як ¡нш1 люди сприймають мене.
12. Я в1рю у своТ потенцшы можливост \ прагну до Тх максимальноТ реал1зацп.
13. Я не пом1чаю, щоб у ход1 життя я змшювався \ ставав ¡ншим.
14. Мое життя наповнене цтавими справами.
15. В своему житт я намагаюсь керуватися ¡деалами ¡стини, добра, краси.
16. Я поки повшстю не усвщомив своТ потреби \ цл
17. Я прагну постшно пщвищувати р1вень майстерност та компетентности.
18. Для мене неважлива думка ¡нших про мене \ життя в цтому.
19. Я керую своТм професшним розвитком \ отримую позитивы результати.
20. В моему житп було мало цтавих зустр1чей, захоплень, подш, пригод.
21. Для мене важливо зрозум1ти сенс свого ¡снування.
22. Якщо я зробив помилку, я и ретельно анал1зую \ перебудовуюсь.
23. Зростаюча вщповщальысть \ складысть життевих завдань лякають мене.
24. Важливий для мене факт (под1я, фтьм, книга) я обдумую (прим1ряю до себе), обговорюю з1 значущими шшими.
25. Я отримую задоволення в[д тзнання \ освоення нового.
26. В мене не виходить повыстю управляти своТми емоц1ями, почуттями, поведшкою.
27. Я вважаю, що нерозумно витрачати час на читання \ роздуми.
28. Я не прагну бути вщкритою людиною.
29. Я вважаю, що життя мае бути насиченим та продуктивним.
30. Я насттьки зайнятий справами, що не залишаеться часу для власного розвитку.
Твердження опитувальника розподшено за трьома шкалами: потреба у саморозвитку, умови саморозвитку, мехашзми саморозвитку.
Потреба у саморозвитку (5, 6, 13, 14, 20, 26, 27, 28, 29, 30). Зм^ шкали становить потреба в самовдосконаленш, особислсному зростанш, усвщомленому сaмотвореннi, вiдкритiсть, штерес до навколишнього, внутрiшнього свiту свого та шших людей, повнота i нaсиченiсть життя, потреба в експанси -розширеннi свiту, оволодiннi ним.
Умови саморозвитку (2, 3, 4, 7, 12, 16, 17, 19, 23, 25). Змiст шкали становить автономшсть, позитивне самосприймання, сила, зр^сть Я, визначешсть у цтях, активш життевi стратеги (пошукова aктивнiсть, самовдосконалення), сприйнятлив^ь (толерaнтнiсть) до нового.
Мехашзми (функцюнальш засоби) саморозвитку (1, 8, 9, 10, 11, 15, 18, 21, 22, 24). Змiст шкали становить самотзнання (прагнення до автентичносл), сaмоaнaлiз (рефлексiя), усвiдомлення розбiжностi мiж реальним i бажаним Я, чутливiсть до зворотного зв'язку, здaтнiсть до саморегуляци i самотворення.
Потреба у саморозвитку визначаеться як потреба в самовдосконаленш, особислсному зростанш, усвщомленому самотворенш, вщкритсть, iнтерес до навколишнього, внутршнього свiту свого та iнших людей, повнота i нaсиченiсть життя, потреба в експанси - розширенш св^у, оволодiннi ним.
Умови саморозвитку вбачаються у aвтономностi, позитивному сaмосприйняттi, сил^ зрiлостi Я, визнaченостi у цтях, активних життевих стрaтегiях (пошукова актившсть, самовдосконалення), сприйнятливiсть (толерaнтнiсть) до нового.
Мехашзмами (функцiональнi засоби) саморозвитку е самошзнання (прагнення до автентичносп), сaмоaнaлiз (рефлекая), усвiдомлення розбiжностi мiж реальним i бажаним Я, чутлив^ь до зворотного зв'язку, здатшсть до саморегуляци i самотворення.
В шструкци респондентам пропонувалося визначити ступшь вiдповiдностi твердження власному внутршньому св^у, оцiнивши и вiд одного до п'яти балiв.
ВИСНОВКИ
За результатами дослiдження зроблено наступш висновки.
Вiдмiтимо позитивнi зрушення за всiма показниками рефлексивно-оцiнювального критер^, що характеризуе стан сформованостi рефлексивного компонента вiзуaльно-шформaцшноí культури майбутнiх учителiв математики та iнформатики. В експериментальних групах порiвняно з контрольними динамта за показниками Р1 та Р2 була бiльш виразною. Так за показником Р1 отримали прирiст +15,89% (ЕГ1), +14,75 (ЕГ2), +3,16% (КГ) на високому рiвнi та +13,25% (ЕГ1), +13,93% (ЕГ2), +8,86 (КГ) на середньому рiвнi, а за показником Р2 - прирiст +10,6% (ЕГ1), +10,66% (ЕГ2), +5,06% (КГ) на високому рiвнi, +13,25% (ЕГ1), +14,75% (ЕГ2), +7,59% (КГ) на середньому рiвнi.
Наприкшщ експерименту студенти проявляли критичне ставлення до обраного ЗКВ в ходi написання конспеклв уромв чи розв'язування професшних завдань, бажання обговорювати шляхи використання ЗКВ при вивченш певних тем шктьного курсу математики, iнформатики з подальшим аналiзом та корекцiею власно'| професшно'| дiяльностi, усвiдомлення типових помилок при застосуванш iнформацiйних технологiй в осв^ньому процесi, зацiкавленiсть у поповненнi власних знань у галузi когштивно'| вiзуалiзацií за рахунок вивчення досвiду шших, опрацювання науково-методично'| лiтератури.
Прирiст у результатах за показником Р1 був прогнозований, осктьки в процесi навчання студенти набувають здатностi до рефлекси як складово'| професшно'| пiдготовки. Реалiзацiя педагопчно'| системи формування вiзуaльно-iнформaцiйноí культури майбутшх учителiв математики та шформатики на рефлексивно-коригувальному етапi дозволила акцентувати увагу на самоаналiзi як шструмент оцiнювання процесу i результатiв власно'| професшно'| дiяльностi у ходi написання конспемчв фрагментiв уроку з обов'язковим проведенням та обговоренням у межах виконання залтових лабораторних робп", пщ час проходження педагопчно'| практики, виконання квалiфiкацiйного дослiдження, виконання науково-дослщно'| роботи.
За показником Р2 спостерiгалася менш виразна динамiка на високому рiвнi сформованостi вiзуaльно-шформацшно'| культури майбутшх учителiв математики та iнформатики порiвняно з показником Р1. Пояснюемо це тим, що в процес дiaгностики виявляли лише прагнення до самовдосконалення, саморозвитку, а самовдосконалення реaлiзуеться власне у процеа професшно'| дiяльностi, тобто про реальш результати за цим показником можна буде судити дещо тзшше.
Вважаемо, що позитивним зрушенням за показником Р2 послугували вс впровaдженi заходи педагопчно'| системи формування вiзуaльно-шформaцшноí культури мaйбутнiх учителiв математики та шформатики у ходi формувального експерименту, осктьки ва вони здшснювалися iз застосуванням методiв рефлекси дiяльностi студентiв.
Список використаних джерел
1. Друшляк М. Г. Система формування вiзуaльно-iнформaцiйноí культури мaйбутнiх учителiв математики та шформатики у закладах вищо'| освп"и. Освта. 1нноватика. Практика. 2019. № 2(6). С. 10-17.
2. Друшляк М. Критерiaльнa база дослщження рiвнiв сформовaностi вiзуaльно-iнформaцiйноí культури майбутшх учителiв математики та iнформaтики. Ф1зико-математична осв1та. 2020. Вип. 4(26). С. 40-44.
3. Друшляк М. Формування вiзуaльно-iнформaцiйноí культури майбутшх учителiв математики та шформатики: мотивацшний критерш. Актуальн'1 питання природничо-математичноУ осв1ти. 2020. № 1 (15). С. 91-99.
4. Друшляк М. Формування вiзуaльно-iнформaцiйноí культури майбутшх учителiв математики та шформатики: процесуальний критерш. Актуальн'1 питання природничо-математичноУ осв1ти. 2020. № 2 (16). С. 129-137.
5. Друшляк М.Г. Формування вiзуaльно-iнформaцiйноí культури майбутшх учителiв математики та шформатики: тзнавальний критерш. Фзико-математична освта. 2021. Вип. 3 (29). С. 51-57.
6. Едина державна електронна база з питань осв^и. Реестр суб'емчв освггньо'| дiяльностi. Кшьмсть оаб, зарахованих на навчання. URL: https://registry.edbo.gov.ua/opendata/entrant/ (Дата звернення 28.05.2021).
7. Кузтова С.Б., Кузтов Б.О. Конструювання методики дослiдження саморозвитку особистосл. В1сник Нацюнального техн'нного ун1верситету УкраУни «КиУвський пол'техн'нний ¡нститут». Ф1лософ1я. Психолог1я. Педагогка, 2010, № 2 (29). С. 106-112.
References
1. Drushliak, M. (2019). Systema formuvannia vizualno-informatsiinoi kultury maibutnikh uchyteliv matematyky ta informatyky u zakladakh vyshchoi osvity [The system of formation of pre-service mathematics and computer science teachers' visual and information culture in higher education institutions]. Osvita. Innovatyka. Praktyka-Education. Innovation. Practice. 2(6), 10-17. (in Ukrainian)
2. Drushliak, M. (2020a). Kryterialna baza doslidzhennia rivniv sformovanosti vizualno-informatsiinoi kultury maibutnikh uchyteliv matematyky ta informatyky [Criteria base of researches of levels of formation of pre-service mathematics and computer science teachers' visual and information culture]. Fizyko-matematychna osvita -Physical and mathematical education. 4(26), 40-44. (in Ukrainian)
3. Drushliak, M. (2020b). Formuvannia vizualno-informatsiinoi kultury maibutnikh uchyteliv matematyky ta informatyky: motyvatsiinyi kryterii [Formation of pre-service mathematics and computer science teachers' visual and information culture: motivational criterion]. Aktualni pytannia pryrodnycho-matematychnoi osvity - Current issues of natural and mathematical education. 1 (15), 91-99. (in Ukrainian)
4. Drushliak, M. (2020c). Drushliak, M. (2020b). Formuvannia vizualno-informatsiinoi kultury maibutnikh uchyteliv matematyky ta informatyky: protsesualnyi kryterii [Formation of pre-service mathematics and computer science teachers' visual and information culture: procedural criterion]. Aktualni pytannia pryrodnycho-matematychnoi osvity - Current issues of natural and mathematical education. 2 (16). C. 129-137. (in Ukrainian)
5. Drushliak, M. (2021). Formuvannia vizualno-informatsiinoi kultury maibutnikh uchyteliv matematyky ta informatyky: piznavalnyi kryterii [Formation of pre-service mathematics and computer science teachers' visual and information culture: cognitive criterion]. Fizyko-matematychna osvita - Physical and mathematical education. 3 (29). C. 51-57. (in Ukrainian)
6. ledyna derzhavna elektronna baza z pytan osvity. Reiestr subiektiv osvitnoi diialnosti. Kilkist osib, zarakhovanykh na navchannia [The state electronic database on education. Register of subjects of educational activity. Number of persons enrolled in training.]. Retrieved from https://registry.edbo.gov.ua/opendata/entrant/. (in Ukrainian)
7. Kuzikova6 S.B., Kuzikov6 B.O. (2010). Konstruiuvannia metodyky doslidzhennia samorozvytku osobystosti [Designing methods for studying personal self-development]. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu Ukrainy «Kyivskyi politekhnichnyi instytut». Filosofiia. Psykholohiia. Pedahohika - Bulletin of the National Technical University of Ukraine "Kyiv Polytechnic Institute". Philosophy. Psychology. Pedagogy. 2 (29), 106-112. (in Ukrainian)
FORMATION OF VISUAL AND INFORMATION CULTURE OF PRE-SERVICE MATHEMATICS AND COMPUTER SCIENCE TEACHERS: REFLEXIVE AND EVALUATIVE CRITERION M.G. Drushlyak
Makarenko Sumy State Pedagogical University, Ukraine
Abstract.
Formulation of the problem. Modern mathematics and computer science teacher must have a high level of visual and information culture, the structure of which necessarily includes a reflective component, which characterized by the ability to analyze, predict and reflect on their own professional activities to visualize educational material using computer visualization means, which provides professional self-development and self-improvement.
Materials and methods. The study was based on scientific research of national and foreign scientists studying the training of pre-service mathematics and computer science teachers. To achieve this goal, the methods of the theoretical level of scientific knowledge were used: analysis of scientific literature, synthesis, formalization of scientific sources, description, comparison, and statistical methods: Pearson's test; Student's t-test.
Results. To determine the level of formation of pre-service mathematics and computer science teachers' visual and information culture, reflexive and evaluative criteria are distinguished, which is characterized by the ability to self-analyze, evaluate and reflexively interpret the results of their professional activities to implement computer visualization in education.
Statistical calculations on the indicators of reflexive-evaluation criterion (critical attitude to the chosen computer visualization means, to the chosen of educational content visualization technology, awareness of typical mistakes in the introduction of information technology in the educational process (P1 "Ability to self-analysis"); updating and replenishing their own knowledge, skills and abilities in the field of information and mathematical disciplines and digital technologies (P2 "Ability to self-improvement") confirmed the statistical difference of the selected samples: for each pair of samples EG1 - CG and EG2 - CG for each indicator obtained |tCTaT| > tKpHT and statistical homogeneity for groups EG1 - EG2, because for each indicator obtained |tCTaT| < tKpHT.
Conclusions As a result of the implementation of the system of formation of pre-service mathematics and computer science teachers' visual and information culture, students showed a critical attitude to the chosen computer visualization means in writing lesson plans or solving professional problems, desire to discuss ways to use computer visualization means in studying some topics of school mathematics, informatics with further analysis and correction of own professional activity, awareness of common mistakes in the use of information technology in the educational process, interest in replenishing their knowledge in the field of cognitive visualization by studying the experience of others, the development of scientific and methodological literature.
Keywords: visual and information culture, pre-service mathematics and computer science teachers, reflection, reflexive component of visual and information culture, reflexive and evaluative criterion.
| {«)
This work is licensed under Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
