CC BY
18JURIDICAL SCIENCES
ФОРМУВАННЯ ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ УКРА1НИ ЯК ЧИННИК КОНСОЛЩАЦП УКРАШСЬКОГО СУСП1ЛЬСТВА: ДЕРЖАВНО-УПРАВЛ1НСЬКИЙ АСПЕКТ
Кривенкова Р.Ю.
старший викладач ДВНЗ «Ужгородський нацюнальнийутверситет»
FORMATION OF TOURIST POTENTIAL OF UKRAINE AS A FACTOR OF CONSOLIDATION OF UKRAINIAN SOCIETY: PUBLIC ADMINISTRATION ASPECT
Kryvenkova R.
senior lecturer at the Department of tourism Uzhhorod National University
Анотащя
У статп показано особливосп формування туристичного потенщалу Украши як чинника консолдаци суспiльства у аспект державно-управлшсько! дiяльностi. Розкрито термшолопю i змiст понять «туристи-чний потенщал» та «консолвдацшний туризм». Визначено рiвнi сформованостi туристичного потенцiалу Укра1ни як чинника консолщацл. Запропоновано модель формування туристичного потенщалу Украши як чинника консолщацп сустльства.
Abstract
The article shows the peculiarities of the formation of the tourist potential of Ukraine as a factor in the consolidation of society in terms of public administration. The terminology and content of the concepts «tourist potential» and «consolidation tourism» are revealed. The levels of formation of the tourist potential of Ukraine as a factor of consolidation are determined. The model of formation of tourist potential of Ukraine as a factor of consolidation of a society is offered.
Ключовi слова: туристичний потенщал, державне управлшня, консолщащя, потенщал, консолща-цшний туризм, туристичш ресурси, туристична галузь, рiвень сформованосп потенщалу, консолщацшш маршрути, дiджиталiзацiя туристично! дгяльносп, туристична атрактившсть.
Keywords: tourist potential, governance, consolidation, potential, consolidation tourism, tourist resources, tourist industry, level of potential formation, consolidation routes, digitalization of tourist activity, tourist attractiveness.
Постановка проблеми. Формування туристичного потенщалу Украши, який е одним з перспек-тивних чиннишв консолщацп украшського сустль-ства, зпдно зi стратегiчними напрямами Украши щодо сприяння розвитковi внутрiшнього туризму та у зв'язку iз сучасною найб№ш актуальною проблемою, яка призупинила розвиток туристично! га-лузi, -коронавiрусною iнфекцiею COVID-19, - е одним iз ключових питань державного управлшня за-безпечення сприятливих умов для нащонального розвитку на державному, регюнальному та мюце-вому рiвнях. Цiльовими орiентирами е покращення розвитку територш Украши, де знаходяться атрак-тивнi туристичнi ресурси, та тдвищення рiвня ус-вiдомлення громадянами ушкальносп та важливо-стi туристичного потенщалу для консолщацп сус-пiльства нашо! держави.
Зазначене може бути витоками ново! паради-гми, яка могла б базуватись на запозиченш передо-вих пiдходiв державного управлiння, що передба-чае, насамперед, орiентацiю на мента-громадя-нина у планi забезпечення туристичними послугами в свош крш'ш, якi в сучасних умовах по-ширення вiрусноi iнфекцii в свт надало б реальнi можливостi для подальшого формування туристичного потенщалу Украши та його ефективно! реаль зацii тощо. Це зумовлюе розвиток державного управлшня як професшно! управлшсько! дiяльностi в туристичнiй галузг Водночас, такий пiдхiд сприя-тиме зусиллям щодо пошуку важелiв шдсилення та
популяризацп туристичних напрямiв на територи кра!ни.
Вищезазначене актуалiзувало необхвдшсть формування туристичного потенцiалу Украши як чинника консолвдацп сустльства в його державно-управлiнському аспекп. Наша держава володiе по-тужним туристичним потенцiалом, який реалiзуе не повною мiрою. Для покращення формування та ре-алiзацii наявного та «нерозкритого» туристичного потенщалу потрiбне ефективне державне управлшня туристичною галуззю, особливо в сучасних умовах поширення iнфекцiйноi хвороби СОУТО-2019 та широкого використання засобiв дщжиталь зацп туристично! дiяльностi. Можливостi та переваги реалiзацii туристичного потенцiалу нашо! держави для досягнення одте1" з нацiональних цiлей щодо покращення внутршньосусшльно1' комушка-цп та внутршньосусшльних iнформацiйних обмь нiв повиннi вщповвдати сучасному етапу розвитку держави, здатними забезпечити принципово новий поступальний щдхвд до взаемодii мiж громадянами, створення полiтичноi нацii, сприяти удоскона-ленню функцiонування органiв державно1' влади в туристичнш галузi та подальшому суспшьному ро-звитку.
Саме тому актуальнiсть дослщження зумов-лена наявнiстю проблеми, яка характеризуеться протирiччям, з одного боку, мш нагальною потребою тдтримки туристично1' галузi Украши в умовах коронавiрусноi iнфекцii СOVID-2019, сприяння
оргашв державного управлшня процесу формування туристичного потенцiалу як чинника консо-лщаци суспiльства, надання переваги розвитковi внутрiшнього туризму як основи зростання прибу-тк1в вщ туристично! галузi Укра!ни, покращення и туристичного iмiджу в свiтi, а з другого боку - не-достатнiстю розробки концептуальних положень для формування туристичного потенцiалу Укра!ни як чинника консолвдацп суспiльства в аспекп дер-жавно-управлшсько! дiяльностi.
Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй. Питания забезпечення формування туристичного потенщалу та ефективностi його реалiзацi! як для ту-ристичних цiлей, так i для внутршньо-оргашзацш-них можливостей туристичного потенцiалу держави е вагомим чинником для консолщаци укра!нського сустльства. У вiтчизияних фахових виданнях окремi питання щодо формування потуж-носп туристично! галузi Укра!ни знайшли вщобра-ження також у роботах В. Гетьмана, А. Голода, I. Голубець, О. Гусляково! та iн. Практики формування потенщалу в державному управлшш, у тому числi туристичного потенщалу, знаходяться в полi уваги провiдних вiтчизияних вчених i дослщжеш, зокрема, у працях Ю. Алексеево!, М. Бiль, М. Бору-щака, Л. Бухаршо!, I. Валентюка, О. Василiва, М. Гамаш та ш. Державне регулювання регiонального рекреацiйно-туристичного комплексу дослщжено В. Дмитренко та ш.
Синергетичному потенцiалу державного управлшня присвятили сво! працi I. Письменний та I. Черленяк. Вагомий внесок у дослщження проблем функцiонуваиия, оргашзацп та розвитку теори державного управлшня Укра!ни зробили так1 вчеш, як О. Антонова, О. Бобровська, £. Бородiн, Н. Гонча-рук, Т. Крушельницька, Н. Липовська, Л. Прокопенко, С. Серьопн, Ю. Сурмiн, С. Хаджирадева, Ю. Шаров, I. Шпекторенко та iн. Еволющю розвитку рiзних напрямiв державного управлшня дослщили Т. Крушельницька, Ю. Матвеева, О. Савостенко та iн.
Значну увагу висвиленню питань покращення туристично! галузi Укра!ни придiлено у роботах провiдних фахiвцiв з державного управлiння А. Го-рецького, С. Микуланинець, Д. Левцова, Ю. Масюк та ш. Сучасний глобальний напрям у свiтi дщжита-лiзацi! у туристичнш сферi дослiджено Р. Кожухiв-ською, В. Непочатенко, Т. Марусей та ш Форму-ванню та консолщаци укра!нсько! нацi! присвячено роботи I. Панова та iн. Така консолщащя, що вста-новлюеться за допомогою туристичного потенщалу, може стати основою для загальносусшльно! консолщацп. Теоретичш розвiдки з питань етнона-цiональних державотворчих процесiв в Укра!ш та етнонацiонально! полiтики, результатом яко! мае стати консолiдацiя, висвiтлено в дослщженнях Ю. Куца та ш.; державне управлiния формуванням щн-шсних орiентацiй сучасного укра!нського сустльс-тва дослщжено Н. Сорок1ною; формування державно! щеологп людини в умовах трансформаци суст-льства проаналiзовано В. Лолою. Питання культурно -цившзацшно! вдентифшацп дослiджено
Б. Глотовим та ш. Вагомим внеском у розвиток на-укових уявлень про туристичний потенщал держави стали працi Е. Андреева, А. Беавера, Я. Мпрь ково!, М. Портера, Д. Ушакова та ш. Незважаючи на широкий спектр наукових дослщжень щодо державного упра^ння у процесi формування туристичного потенщалу Укра!ни з питання концептуальних положень формування туристичного потенщалу Укра!ни як чинника консолвдацп сустльства залишились недостатньо дослщженими.
Мета статтi. Мета статп - розробити концеп-туальнi положения для формування туристичного потенщалу Укра!ни як чинника консолщацл суст-льства в аспекп державно-управлiнсько! дiяльно-сп.
Виклад основного матерiалу. Туристична га-лузь е сектором економiки Укра!ни, яка найбiльше потребуе пiдтримки з боку державного управлшня на сучасному еташ в умовах iснування коронавiру-сно! iнфекцi! COVID-2019. Державне регулювання туристично! сфери Укра!ни вiдiграе важливу роль не тiльки у плаш економiчного розвитку держави, а й для безпеки внутрiшнiх та шоземних туристiв i екскурсантiв, а також пращвнишв туристично! га-лузi, яш надають !м послуги перевезення, розмь щення, харчування та iншi додатковi екскурсшно-туристичнi послуги.
Окрiм того, державне управлшня туристичною сферою е необхвдним для розвитку кра!ни, адже туризм як самостiйна галузь економiки потребуе вла-дного впливу та контролю з боку оргашв державно! влади на нащональному, регюнальному та мюце-вому рiвнях, а також постшних дослiджеиь з огляду на сучаснi подi! на свгговому та нацiональному ринках туристичних послуг. Дослвдниця М. Бiль ви-значае закономiрностi, як1 впливають на необхвд-нiсть державного управлiння туристичною галуззю так1, як динамiчний розвиток туристично! галузi в свiтi та Укра!ш, посилення ролi мiсцевих оргашв державно! влади в державному управлшш, висока ймовiрнiсть не лише позитивного впливу туристично! галузi на соцiально-економiчний розвиток ре-гiону (полiфункцiональне спрямування), але й ви-никнення загроз (ризик1в) вiд неконтрольованих туристичних потоков, чутливiсть туристично! галузi до факторiв зовнiшнього макро- та мезооточення [4, с. 7].
B. Герасименко та О. Михайлюк констатують, що «туризм е одним з державних прюритепв розвитку економiки й культури Укра!ни та створюе умови для туристично! д1яльносп (ст. 6 Закону Украши «Про туризм» [2]). Тим самим законодавчо визначено змют д1яльносп держави щодо регулювання туризму. Туризм охоплюе значну кшьшсть людських, природних i фшансових ресурсiв, а тому не може залишатися без спецiальних правових, ор-ганiзацiйних, економiчних вaжелiв впливу, в тому числ й з метою обмеження негативних проявiв конкуренции, а також забезпечення основ сощального захисту населення» [6, с. 23].
C. В. Майстро та С. М. Домбровсько! зазнача-ють, що як показуе практика багатьох закордонних
держав, максимальне використання наявного поте-нщалу кра!ни i розвиток на його базi рекреацшно-туристично! iндустрii е одним iз найважливших за-собiв пiдвищення економiчного добробуту, штегра-цii у свiтову економшу [9, с. 10]. У ст. 45 Конститу-цii Украши [1] встановлено, що кожна людина, яка працюе, мае право на вщпочинок.
Ми погоджуемось з А. Парфшенко, що держава е основним, але не единим суб'ектом реалiза-ци туристично! полiтики. Остання здшснюеться та-кож органами мiсцевого самоврядування, громад-ськими i професiйними оргашзащями, щдприемницькими структурами. Втiм, саме держава вщграе ключову роль у визначенш основних прiоритетiв та створенш рамкових умов розвитку туристично! сфери кра1ни [12, с. 10].
Окремою складовою державного управлiння туристичною галуззю е туристичний потенцiал, тому його формування та розвиток в Укра!ш е одним з прюритетних завдань. Розглядаючи сутнiсть термiну «туристичний потенщал», потрiбно зазна-чити, що едино!, загальновизнано! дефiнiцii по-няття на сучасному етапi не юнуе. У «Новому тлу-мачному словнику укра!нсько! мови» слово «потенщал» (лат. potentia - сила, мщь) означае сукупнiсть наявних засобiв, можливостей в яшй-не-будь галузi; джерела, запаси, що можуть бути вико-ристанi для вирiшення певного завдання, досяг-нення яко!сь мети; можливосп суспiльства, дер-жави в певнш сферi; або «прихованi здiбностi, сили для яко!-небудь дiяльностi, що можуть виявлятися за певних умов» [11, с. 484]. Дослвджуючи викори-стання категорii «потенцiал» у системi знань державного та регюнального менеджменту, Р. В. Манн та О. В. Фшапна тдкреслюють «концептуальний, стратепчний, багато в чому новiтнiй характер ще!' категорii щодо управлшсько!' д1яльносл» [10, с. 258].
На нашу думку, туристичний потенщал - це сукупнють туристичних ресурсiв i туристичних можливостей певно! територи, як органи державного управлiння використовують та можуть в перспек-тивi використати для консолщащ!' суспiльства на державному, регюнальному та мiсцевому рiвнях. За допомогою туристичного потенцiалу формуеться сукупшсть конкурентних переваг пе!' чи шшо!' те-риторii (кра!ни, регiону чи окремого населеного пункту), яка завдяки ефективним та чггким ршенням i механiзмам державного управлiння мае здатнють обслуговувати цiльовi туристичнi ринки, вщповвда-ючи попиту на туристичш послуги та туристичнiй пропозици як основним важелям вказаних риншв.
Одшею з основ туристичного потенцiалу е туристичних потреб шляхом щльового використання природних, iсторико-культурних та шфраструктур-них (соцiально-економiчних) туристичних ресурсiв з метою розвитку туристично! дiяльностi на визначенш територи [13, р. 180].
Державно-управлшський аспект концептуаль-них положень щодо формування туристичного по-тенщалу Укра1'ни як чинника суспшьно1' консол1да-цii можна спостерiгати в тому, що саме ствпраця
основних суб'екпв у державному управлiннi тури-стичною галуззю може бути сучасною парадигмою розвитку укра1нського суспiльства у напрямi дося-гнення консолiдацii (едностi). Зазначимо, що кон-солiдацiя суб'ектiв у державному управлшш туристичною галуззю може вщбуватись за допомогою налагодження результативного спiвробiтництва м1ж органами державно!' влади на нацiональному, регiональному та мюцевому рiвнях, з одного боку, а з шшого - лщензованих туроператорiв в Украiнi та найбшьших турагенцiй держави як посередникiв м1ж туоператорами та туристами.
Потрiбно констатувати, що формування та розвиток туристичного потенщалу е не пльки страте-гiчною метою власне туристично! галузi Укра!ни, вiн також е важливою компонентою мiсii системи державного управлшня туристичною галуззю Ук-ра!ни та складовою майбутнього розвитку нашо! держави, яка вiдрiзняеться високим рiвнем туристично! привабливостi (атрактивностi) з-помiж iн-ших держав свiту завдяки великш кiлькостi унiка-льних природних та юторико-культурних туристичних ресурав [7, с. 10]. Зв1дси випливае, що туристичний потенщал Укра!ни е ушкальним, тому на сучасному етат особливо потрiбне ефективне державне управлшня процесом формування та розвитку туристичного потенщалу в нашш держаи. У свою чергу, державне управлшня повинно ство-рити належнi умови роботи для оргашв влади рiз-них рiвнiв управлiння процесом формування та розвитку туристичного потенщалу Украши.
Стратепчне бачення розвитку туристичного потенщалу на територи Украши можна досягти за допомогою визначення рiвнiв сформованосп туристичного потенцiалу. Ми пропонуемо так1 рiвнi сформованостi туристичного потенщалу:
1) вихвдний (або початковий) рiвень формування туристичного потенщалу - на низькому рiвнi знаходиться реалiзацiя наявного туристичного по-тенщалу та не використовуеться латентний (прихо-ваний) туристичний потенцiал; е достатньо малою шлькють природних та юторико-культурних туристичних ресурав; шльшсть видiв туризму на певнiй територii (1-5) та шлькють туристичних фiрм (в об-ластi до 100 турагенцш); негайного вдосконалення потребують iнфраструктурнi (сощально-економь чнi) туристичнi ресурси; недостатньо надаються якiснi туристичнi послуги та недостатньою е шлькють квалiфiкованих пращвнишв у органах державного управлшня туристичною сферою;
2) базовий рiвень формування та розвитку туристичного потенщалу - не в повнш мiрi використовуеться наявний туристичний потенщал; з'явля-ються пошуки шляхiв реалiзацii латентного туристичного потенщалу; невелика шльшсть природних та юторико-культурних туристичних ресурав; до-статня шльшсть видiв туризму на певнiй територи (5-10) та шльшсть туристичних фiрм (100-500 в об-ластi); часткового вдосконалення потребують ш-фраструктурнi (соцiально-економiчнi) туристичнi ресурси; недостатньо надаються яшсш туристичнi послуги; низькою е шльшсть туриспв та екскурса-нтiв; мала шльшсть квалiфiкованих працiвникiв у
органах державного управлшня туристичною сферою;
3) рiвень керованих процеав - на високому рiвнi за допомогою ефективного державного управлшня використовуеться наявний туристичний поте-нцiал i на достатньому рiвнi вiдбуваеться процес розкриття латентного туристичного потенцiалу; е значною к1льк1сть природних та юторико-культур-них туристичних ресурав; велика к1льк1сть видiв туризму на певнш територп (10-15) та шльшсть туристичних фiрм (500-1000 в обласп); вдосконалю-ються iнфраструктурнi (соцiально-економiчнi) ту-ристичнi ресурси (будiвництво дорщ створення зу-пинок тощо); яшсш туристичнi послуги надаються керовано та контрольовано; достатня кiлькiсть ква-лiфiкованих працiвникiв у органах державного управлшня туристичною сферою;
4) рiвень удосконалення й розвитку юную-чого туристичного потенщалу - продуктивний роз-виток iснуючого туристичного потенцiалу; процес розкриття латентного туристичного потенщалу вщ-буваеться на високому рiвнi керовано та контрольовано; велика шльшсть природних та юторико-куль-турних туристичних ресурав; велика кiлькiсть ви-дiв туризму (бiльше 15) та шльшсть туристичних фiрм (понад 1000 в обласп); постiйне вдоскона-лення шфраструктурних (соцiально-економiчних) туристичних ресурсiв (покращення стану юнуючих дорiг, створення зупинок тощо); надання як1сних туристичних послуг, значна шльшсть квалiфiкова-них працiвникiв у органах державного управлшня туристичною сферою.
Ми пропонуемо ввести до наукового обиу тер-мiн «консолщацшний туризм», сутшсть якого по-лягае в тому, що це вид туризму, при якому щея (за-дум) подорожей та екскурсiй полягае у шзнанш ат-рактивних природних та юторико-культурних туристичних ресурсiв територi! держави, нацюна-льно! культури, нацiонально! вдентичносп та нащ-онально! свiдомостi громадян рiзних областей та районiв Укра!ни з метою формування та змщнення консолiдацiйних (об'еднуючих) засад приналежно-сп до единого суспiльства та без зайняття комер-цiйною дiяльнiстю.
У зв'язку з намаганням обгрунтувати концеп-туальнi положення вирiшення проблем у туристич-нiй галузi, було здшснено аналiз проблемних аспе-ктiв у напрямку знаходження оптимальних та перс-пективних рiшень щодо формування та розвитку туристичного потенщалу Укра!ни. Зокрема, конце-птуальнi положення трансформацiйних змш перед-бачають реалiзацiю моделi, яку було нами названо «Консолщацшний туризм Укра!ни», i яка може стати елементом процесу формування й розвитку туристичного потенщалу Украши як чинника кон-солвдацп укра!нського суспiльства.
Етап 1. Створення загальносуспiльного став-лення щодо важливосп формування та розвитку туристичного потенщалу Украши для консолвдацп укра!нського суспiльства та покращень у туристич-нiй галузi Укра!ни за допомогою розвитку внутрш-нього туризму мiж областями Укра!ни. Щд час
цього перюду передусiм потрiбно розробити Дер-жавну цiльову програму розвитку туризму i курор-тiв, яко! досi немае, хоча iснуе загальнодержавна Стратегiя розвитку туризму та курорпв до 2026 р. [2]. У майбутнш Державнiй програмi туризму та ку-рортiв Укра!ни потрiбно прописати зв'язки туризму та консолвдацп, а саме покращення туристично! га-лузi та консолiдацiйних тенденцiй шляхом формування, розвитку та реалiзацi! туристичного потенщалу як чинника консолщацп украшського сусшльс-тва.
Ми погоджуемось з думкою А. Гаврилюк, що попри вщсутшсть загальнодержавно! цiльово! про-грами розвитку туризму, нинi стратепчний акцент зроблено на можливостi репонального забезпе-чення фiнансовим, матерiальним, кадровим, iнвес-тицiйним, iнновацiйним, маркетинговим потенща-лом територil. Так1 можливостi туристичш регiони отримали завдяки децентралiзацi! та багатовектор-ному публiчно-приватному партнерству [5, с. 39]. Цей крок передбачае, що експерти в туристичнш сферi проведуть дослiдження динамiки зниження сучасних туристичних потошв та зниження прибу-тк1в вiд туристично! галузi внаслщок пандемi! СОУГО-19, визначать передумови шших важливих проблем у туристичнiй галуз^ проаналiзують кра-щий досв1д зарубiжних кра!н у туристичнiй галузi щодо формування та розвитку туристичного потен-щалу. Наступний вектором дiй, коли буде прийнято та затверджено загальнодержавну цшьову Програму розвитку туризму та курорпв Укра!ни, потрi-бно и погодження з усiма заiнтересованими сторонами (стейкхолдерами). Необх1дно сформовати групу учасник1в, якi п1дпишуть договори про спон-сорську та полiтичну шдтримку програми, де буде прописано !хш завдання, повноваження та вiдповi-дальшсть, цiльовi показники програми тощо.
Попм сл1д провести спiльнi навчання-семi-нари щодо формування та розвитку туристичного потенщалу в районах Укра!ни (можна у формi он-лайн-курсiв), зустрiчi, треншги для донесення до максимально! шлькосп представник1в заiнтересо-ваних сторiн шформаци щодо необхiдностi змiн у туристичнш галузi Укра!ни для покращення внут-рiшнього туризму, а не ви!зного, адже прибутки в1д внутрiшнього туризму залишатимуться всерединi кра!ни, а кошти для ви!зного туризму отримувати-муть зарубiжнi держави, у яш мандрують грома-дяни Укра!ни. Ситуацiя з поширенням вiрусу С0УГО-2019 стала передумовою для багатьох громадян нашо! держави обирати подорож1 рiдною державою та вщкривати для себе не менш щкаи ту-ристичнi дестинацi! в областях Укра!ни, а частiше навiть бшьш унiкальнi як за природним туристич-ним напрямком, так i за юторико-культурним. Команда програми може працювати в окремих групах задля вивчення рiзних аналiтичних матерiалiв, краще навiть сформувати дек1лька команд або груп для детального вивчення ситуаци щодо туристичного потенщалу ПШвденно!, Пiвнiчно!, Центрально!, Схвдно! та Захiдно! Укра!ни. Крiм роботи команди управлiння програмою, можна залучити фахiвцiв з
групово! поведшки для роботи з емоцшним компонентом заштересованих сторш. Також можна ство-рити карту вимог заштересованих сторш для управлшня iнтересами всiх залучених до процесу стейкхолдерiв.
Етап 2. Формування команди розвитку турис-тичного потенцiалу як чинника консолвдацп укра-!нського суспiльства в областях та районах Укра-!ни. Пiсля проведения заходiв етапу 1 буде залучено в процес формування та розвитку туристичного потенцiалу Укра!ни прихильни-шв/добровольщв, як1 намагаються змiнити ситуа-цш на краще. Окрiм того, важливо провести шди-вiдуальнi зустрiчi з лщерами туристично!' галузi (найбiльшими туроператорами та турагентами) з метою формування щдтримки з !хнього боку. Для налагодження комунiкацiйних зв'язк1в з туристами та еккурсантами можна використати дат лщензш-ного реестру суб'ектiв туроператорсько! дiяльностi Укра!ни по всiх областях, який постiйно оновлю-еться.
Етап 3. Створення перспектив туристичного потенщалу як чинника консолiдацii укра!нського суспшьства. Для цього перiоду можна скористатись метафорою: «Ми формуемо та вдосконалюемо ту-ристичний потенцiал для консолщаци та змiцнення Укра!ни». Рацiональне бачення майбутнього може бути представлено, як досягнення консолiдацii Ук-ра!ни та розвитку !! туристично! галузi завдяки сис-темнiй реалiзацii туристичного потенщалу кожно! областi нашо! держави. Органи державно! влади Укра!ни в туристичнш галузi повиннi намагатись змiнити акценти укра!нських громадян у зв'язку з пандемiею COVID-2019 iз ви!зного туризму на роз-виток внутрiшнього туризму i за допомогою внут-ршнього туризму налагодити туристичне кооперу-вання та спiвпрацю м1ж областями для поширення консолiдацiйних тенденцiй в украшському суспшь-ствi.
У структурному плат реалiзацi!' запропонова-них трансформацiйних змш повинно бути передба-чено розроблення вадповадно! проекту Концепцii формування та розвитку туристичного потенщалу Укра!ни як чинника консолщаци суспiльства. Також на цьому етапi варто розробити Стратепю мь жрегiонально!' туристично! комушкацп Укра!ни для донесення бачення до громадян Укра!ни й iнших ключових за1нтересованих сторiн майбутнього туристично! галузi та важливостi реалiзацi!' туристичного потенщалу кожно! обласп та району Укра!ни як чинника консолщаци укра!нського суспiльства.
Етап 4. Актуалiзацiя нацiональних цiннiсних орiентирiв для формування та розвитку туристичного потенщалу Укра!ни як чинника консолщаци укра!нського суспiльства пiд час туристичних мар-шрутiв рiзними областями та районами нашо! держави. Туристи та екскурсанти, подорожуючи по рь зних областях Укра!ни, матимуть можливiсть отри-мати уявлення про особливостi нащонально! культури, iдентичностi та свiдомостi громадян ш-ших областей.
На цьому етапi органам державно! влади Укра-!ни в туристичнш галуз^ а саме Державному аген-ству розвитку туризму (ДАРТ), з метою щдтримки внутрiшнього туризму та туристично! галузi в умо-вах пандемii COVID-2019 i з метою консолщаци укра!нського суспiльства за допомогою формування та розвитку туристичного потенщалу i туристичних подорожей по областям Укра!ни, запропо-новано провести Всеукра!нський конкурс туристичних консолвдацшних проектiв пiд назвою «Консолвдацшний маршрут _(назва областi)» серед лщензованих туроператорiв Укра!ни [8], осш-льки виробничою функцiею туоператорiв е ство-рення туристичного продукту, та вах iнших, хто матиме намiр взяти участь розробити консолвда-цiйнi маршрути за визначеними умовами (конкур-снi туристичнi маршрути повинш бути сформованi за единими вимогами щодо хронометражу туристи-чного маршруту, кшькосп туристiв або екскурсан-тiв, щново!' полiтики, вимог до туристичних об'екпв щодо тематики консолiдацi!' Укра!ни, нащонально!' культури, нащонально!' щентичносп та нащонально! свщомостц вимог безпеки пвд час туристичного маршруту, страхування туристiв i екс-курсантiв тощо). Розробники найкращих туристичних маршрупв «консолiдацiйно!'» тематики по областям Укра!ни можуть отримати грошовi премп чи iншi преференцi!' в1д держави у формi певних пiльг чи «податкових канiкул» на визначений перюд, оск1льки створення стiйкого середовища тдтримки консолщацшного туристичного потенцiалу Укра-!ни - одна з головних умов вдосконалення туристичного потенцiалу.
Етап 5. Управлшня процесом формування та розвитку туристичного потенщалу Укра!ни. Опера-цiйна система туристичного потенцiалу представ-ляе вхiднi туристичнi ресурси, сам процес формування та удосконалення туристичного потенцiалу Укра!ни, продукт трансформацп - сформований ту-ристичний потенщал Укра!ни як чинник консол1да-цп укра!нського суспiльства, i споживачiв цього продукту: внутршшх та iноземних туриспв i екс-курсантiв.
Етап 6. Шдтримка темпу формування та розвитку туристичного потенщалу Укра!ни за допомогою консолвдацшного туризму. Вiхи на всiх стадiях реалiзацi!' змш та устхи будуть демонструвати про-грес в змiнах для команди змш i для впливових заштересованих сторш, залучених до процесу формування та розвитку туристичного потенщалу Укра-!ни.
Висновки. На основi проведеного досль дження можна зробити наступш висновки:
1. Визначено, що, незважаючи на потужний ту-ристичний потенцiал Укра!ни, вiн використову-еться недостатньо i потребуе створення з боку державного управлшня сприятливих умов для процесу формування туристичного потенщалу як чинника консолщаци суспшьства.
2. Розкрито сутшсть туристичного потенщалу як сукупносл туристичних ресурсiв i туристичних можливостей певно! територi!', яш органи держав-
ного управлшня використовують та можуть в перс-пективi використати для консолвдацп суспiльства на державному, репональному та мiсцевому рiвиях. За допомогою туристичного потенцiалу форму-еться сукупшсть конкурентних переваг тiе! чи ш-шо! територп (кра!ни, регiону чи окремого населе-ного пункту), яка завдяки ефективним та чiтким рь шенням i механiзмам державного управлшня мае здатшсть обслуговувати цiльовi туристичш ринки, вiдповiдаючи попиту на туристичш послуги та ту-ристичнiй пропозици як основним важелям вказа-них риншв. Окрiм того, введено до наукового об^у поняття «консолiдацiйний туризм», сутшсть якого полягае в тому, що це вид туризму, при якому вдея (задум) подорожей та екскурсш полягае у пiзнаннi атрактивних природних та iсторико-культурних ту-ристичних ресурсiв територп держави, нащональ-но! культури, нащонально! iдентичностi та нацюна-льно! свiдомостi громадян рiзних областей та райо-нiв Укра!ни з метою формування та змiцнення консолвдацшних (об'еднуючих) засад приналежно-стi до единого сустльства та без зайняття комер-цiйною дiяльнiстю.
3. Визначено чотири рiвнi сформоваиостi туристичного потенщалу та запропоновано модель формування туристичного потенщалу Укра!ни як чин-ника консолщацп сустльства, яка включае шiсть етапiв.
Таким чином, формування туристичного поте-нщалу Укра!ни як чинника консолiдацi! сустльства у перспективi дозволить отримати наступнi переваги: загальне пвдвищення ефективностi д1яльно-стi органiв державно! влади у туристичнiй галузi; покращення туристичного iмiджу Укра!ни; отри-мання всебiчно! iнформацi! про !! туристичш мож-ливостi; досягнення високих результапв у державному управлiннi туристичною сферою, забезпе-чення !! прогресивних змiн; знаходження та змiцнения консолщацшних (об'еднуючих) засад за допомогою консолщацшного туризму та консоль дацiйних туристичних маршрутiв територiею Укра-!ни.
Список лггератури
1. Конституц1я Укра!ни: прийнята на п'ятш сесi! Верховно! Ради Укра!ни 28 черв. 1996 р.: iз змiнами. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.uaЛaws/show/254к/96-вр. -Назва з екрану.
2. Про туризм : Закон Укра!ни ввд 15 вер. 1995 №324/95-ВР. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua - Назва з екрану.
3. Про схвалення Стратегi! розвитку туризму та курорпв на перюд до 2026 року : Розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 16 березня 2017 р. № 168-р - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2017-%D1%80#Text - Назва з екрану.
4. Бшь М. Мехашзм державного управлшня туристичною галуззю (регiональний аспект) : моно-графiя. - Львiв : ЛР1ДУ НАДУ, 2011. - 228 с.
5. Гаврилюк А. М. Програмно-щльовий тд-хвд до реалiзащi державно! регiональноi полiтики в сферi туризму в Укрш'ш : сощогуматгарний аспект / А. М. Гаврилюк // Вчеш записки ТНУ iменi В. I. Вернадського. Серiя : Державне управлшня. - Том 30 (69). - № 3. - 2019. - С. 37-41. - Режим доступу
http://www.pubadm.vernadskyjournals.in.ua/journals/ 2019/3_2019/9 .pdf
6. Державне регулювання сфери туризму Ук-ра!ни в контексп процеав eвроiнтеграцii / за заг. ред. В. Г. Герасименко, О. Л. Михайлюк . - Ки!в : ФОП Гуляева В. М., 2019. - 332 с.
7. Кривенкова Р. Ю. Особливосп туристичного потенцiалу Укра!ни: практичш рекомендацii щодо реалiзацii / Р. Ю. Кривенкова // Fundamental and applied researches: contemporary, scientifical and practical solutions and approaches. Interdisciplinary prospects», direction «Tourism Studies»: A Collection of Materials of the III International Scientific Practical Conference / [Editors-compilers: A. Dushniy, M. Makhmudov, V. Ilnytskyi, I. Zymomria]. - Baku -Uzhhorod - Drohobych: Posvit, 2017. - S. 10-12.
8. Лщензшний реестр суб'ектiв туроператор-сько! дiяльностi. - Режим доступу : https ://surl.li/j gyn?fbclid=IwAR2G5 9a4bqQdxriTbBj guTz3u4DEEwLYNU387b7d54QmEaJX4gefskGoK mA
9. Майстро С. В. Особливостi державного уп-равлiння рекреащйним туризмом Украi'ни: моног-рафiя / С. В. Майстро, С. М. Домбровська. - Харшв, 2017. - 198 с.
10. Манн Р. В. Можливосл поширення вико-ристання категорii «потенцiал» у системi знань державного та регiонального менеджменту / Р. В. Манн, О. В. Фшапна // Дш iнформацiйного сустльства - 2012: матер. наук.-практ. конф. за мiжнар. уч., Кшв, 24-25 квiт. 2012 р. / [упоряд.: Н. В. Гри-цяк, С. Г. Соловйов]. - Кшв: ТОВ «Салюпс», 2012. - С. 258-260.
11. Новий тлумачний словник укрш'нсько!' мови : у 3-х т. / уклад. В. Яременко, О. Слiпушко. -Вид. 2-ге, випр. - Ки!в: «Аконiт», 2001. - Т. 3. -862с.
12. Туристична полтгика зарубiжних кра!'н / за ред. А. Ю. Парфшенка. - Харкiв: ХНУ iменi В. Н. Каразша, 2015. - 220 с.
13. Kryvenkova R. Scientists' views on the study of tourism potential formation / Ruslana Kryvenkova // International scientific journal «EDUCATION AND SCIENCE» / ed. Board: T.D. Shcherban (Ed. in Chief); Deputy Ch. Ed: Jerzy Piwowarski; V. V. Hoblyk. -Mukachevo - Cz^stochowa : MSU publ., Humanistic-Natural Sciences University named after Yana Dluhosha in Czestochowa, 2019. - Issue 2 (27). - Р. 179-184.
