CC BY
20
УДК 378.147.091.33: 004
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.59151
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСIЙНОÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1 ВЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГ1Й
© В. М. Бойчук
У cmammi розглядаеться проблема формування професшно1 KOMnemenmnocmi майбутнього вчителя технологт у вищому навчальному samadi, що здшснюеться на ocHoei використання тформацтно-комунжацшних технологт. Актуальтсть цiеï проблеми визначаеться суперечностями мiж coцiaльнoю потребою у виcoкoквaлiфiкoвaних учителях технологт, здатних компетентно здшснювати професшну дiяльнicть, i недостатньою розробленктю метoдiв i прийoмiв формування в них цiеï прoфеciйнoï якocтi в теори i прaктицi вищо'1' ocвiти
Ключовi слова: вчитель технологт, компетенцИ] компетенттсть, професшна компетенттсть, шфо-рмацтно-комуткацтт технологи, iнфoрмaцiйнo-ocвiтне середовище, тдготовка вчителя
The problem of professional competence formation offuture technology teachers in higher educational institution that is based on the use of information and communication technologies is considered in the article. The urgency of this problem is determined by contradictions between social need for highly qualified technology teachers that can competently carry out professional activities, and lack of elaborated methods and techniques offormation of their professional quality in the theory and practice of higher education
Keywords: technology teacher, competencies, competence, professional competence, information and communication technologies, information and educational environment, training of teachers
1. Вступ
Докоршш змши структури виробництва в умовах ринку спричинили широке застосування 1КТ в освт, розроблення i впровадження в навчальний процес сучасних вищих навчальних закладiв педаго-пчних програмних засобiв. Це зумовлюе необхщ-шсть розроблення i застосування шновацшних методик навчання. У зв'язку з цим академж НАПН Укра-1ни Н. Ничкало зазначае: „Нова доба, в яку вступило людство з початку столптя i третього тисячолггтя, потребуе розробки нетрадицшних експерименталь-них методик, опрацювання шляхiв 1х творчого поед-нання з усталеними дослвдницькими методами i методиками наукового пошуку. Це зумовлюеться наро-дженням нового знання, вiдповiдно появою нових матерiалiв, технологiй, технiки й засобiв зв'язку. ... В шформацшному суспiльствi створюються новi мож-ливостi для реалiзацiï мiжнародних i регiональних проектiв, для використання комп'ютерних технологш у дослщницькш дгяльностГ' [1]. У сучасному свт технологiчних змiн i зростання конкуренцп на ринку працi необхiднiсть професшного розвитку, можли-вiсть йти в ногу з техшчним прогресом е вкрай необ-хiдною. В iндустрiально розвинених кранах значна увага придметься професiйнiй пiдготовцi майбутнiх працiвникiв як чиннику забезпечення 1х конкуренто-спроможносп на ринку працi й шструменту полш-шення економiчних досягнень. Тому сучасна освгга мае бути спрямованою на подготовку компетентних i висококвалiфiкованих фахiвцiв.
2. Аналiз попереднiх дослщжень
Розв'язаннюпрактичних проблем реформуван-ня змюту освiтньоï галузi "Технологй" та розробщ теоретико-методичних засад пiдготовки вчителiв технологш присвячеш дослiдження В. Бербец [2], В. Гусева, Р. Гуревича [3], Д. Кшьдерова, О. Кобер-ника, О. Коваленко, М. Корця, В. Мадзiгона, Л. Ма-
каренко, Л. Оршанського, В. Сидоренка, В. Стешен-ка, Г. Терещука, В. Титаренко, В. Тименка, Д. Тхор-жевського та iн.
Теоретичш засади модершзацп освiти на ком-петентнiснiй основi розроблялиБ. Гершунський [4], Д. Ельконш, I. Зимня, Н. Кузьмша, А. Маркова,
B. Сериков, I. Фрумш, А. Хуторський, В. Шадриков,
C. Шишов та ш.
Психологiчнi та педагогiчнi особливостi впровадження сучасних шформацшних технологiй у навчальний процес дослвджували В. Беспалько, В. Биков [5], М. Жалдак, Ю. Машбиць, Н. Морзе, С. Раков, Ю. Рамський, З. Сайдаметова, О. Спiрiн, Ю. Триус; проблему формування iнформатичнихкомпетентностей у галузi професiйноï подготовки фахiвцiв вивчали О. Гончарова, М. Жалдак [6], Ю. Жук, В. Клочко, £. Смирнова-Трибульська, I. Роберт, С. Яшанов та iн.
1нформацшне навчальне середовище значно полегшуе реалiзацiю психолого-педагопчно-обгрун-тованих методiв iз використанням поетапного формування розумових дш, що може сприяти не лише шдвищенню якосп навчання, а й прискоренню формування вмшь студента самостшно ставити за-вдання i знаходити споиб 1'х розв'язування, шши-ми словами, сприяти формуванню навчальних на-вичок. Ураховуючи динамiчнiсть знань i рiвень ix релевантностi, сучасна стратепчна низка реформ формуе принципово нову систему освии, що може забезпечити людиш реальну можливiсть одержу ва-ти, поповнювати i оновлювати своi знання впро-довж усього активного життя. Цю систему назива-ють неперервною освггою. Вона переслiдуе по-двшну мету: постiйне пiдвищення професiйноi компетенци фаxiвця; задоволення власних потреб людини в одержаннi рiзноманiтниx знань. Ниш ствердилася думка, що навчальна дiяльнiсть мае не просто дати людиш суму знань, а й сформувати комплекс компетенцш.
3. Мета статт
Розгляд проблеми формування професiйноï компетентносп майбутнього вчителя технологiй у вищому навчальному заклад^ що здiйснюeться на основi використання iнформацiйно-комунiкацiйних тeхнологiй.
4. Запровадження компетентшсного п1дходу у пiдготовцi майбутнiх учителiв технологiй
Украшський науковець С. Сисоева вказуе на те, що „сьогодш спостeрiгаеться тeндeнцiя до сутте-вого збшьшення обсягiв знань, умiнь i навичок, як1 нeобхiднi фахiвцю, хоча термш його профeсiйноï подготовки залишаеться нeзмiнний, а в деяких випад-ках навiть менший"[7]. Можливiсть розв'язання означeноï супeрeчностi науковець вбачае у пвдви-щeннi eфeктивностi органiзацiï навчального процесу в профeсiйних закладах освгга, „спрямованосп його на розвиток тих особистюних i профeсiйних якостей майбутнього фахiвця, якi сприяють його творчш, самостiйнiй дiяльностi, успiшнiй адаптацп до нових соцiально-eкономiчних реалш" [7].
1нформацшне навчальне середовище значно полегшуе оволодшня методами та прийомами педа-гогiчноï дiяльностi, що може сприяти не лише тд-вищенню якостi навчання, а й прискоренню формування вмшь студента самостiйно ставити завдання i знаходити спосiб 1'х розв'язання, шшими словами, сприяти формуванню навчальних навичок.
Навчальна дiяльнiсть мае не просто дати лю-диш суму знань, а й сформувати комплекс компетен-тностей.
Основними компeтeнцiями, яких потребуе су-часне життя, е так [2]:
а) соцгальн! - здатнють брати на себе ввдповь дальнiсть, брати участь у спшьному прийняттi рь шень, врeгулюваннi конфлшлв ненасильницьким шляхом, у функцiонуваннi та розвитковi демократи-чних iнститутiв суспшьства;
б) полгкультурн! - пов'язанi з життям у поль культурному сусшльств^ передбачають розумiння нeсхожостi людей, взаемоповагу до 1'хньо1' мови, рель riï, культури тощо;
в) комунгкативн! - володшня усною та пись-мовою рвдною та iншими мовами;
г) ¡нформацтн! - зумовлеш зростанням ролi iнформацiï у сучасному суспiльствi й передбачае оволодшня 1КТ, вмiнням здобувати, критично осмис-лювати i використовувати рiзноманiтну iнформацiю;
г) саморозвитку та самоосвти - потреба i го-товшсть постiйно вдосконалюватись як у професш-ному, так i в особистюному та суспiльному планi.
Компетентнюний шдхвд орiентуеться на шнце-вий результат освггаього процесу, спрямовуеться на формування в майбутнього фах1вця готовносп ефек-тивно використовувати потeнцiйнi можливосп (знан-ня, умiння та навички, цiнностi, психологiчнi особли-востi) та зовшшш ресурси (iнформацiйнi, людськ1, матeрiальнi) для досягнення поставлено!' мети.
Зпдно з означенням М1жнародного департаменту стандарта для навчання, досягнень та освгга (International Board of Standards for Training,
Performans and Instruction), поняття компетентносп визначаеться як спроможшсть квалiфiковано прова-дити дiяльнiсть, виконувати завдання або роботу. Поняття компетентносп мiстить набiр знань, умiнь, навичок i вщношень, що дають змогу особистостi ефективно дiяти або виконувати певш функци, спря-мованi на досягнення певних стандарта у професш-нiй галузi або певнiй дiяльностi [8]. Для того, щоб полегшити процес оцiнювання компетентностей, департамент пропонуе виокремити з цього поняття таш iндикатори, як набутi знання, вмiння, навички та на-вчальш досягнення.
Поняття „компетентнють" зустрiчаеться в роботах з сощально1 психологи, де воно трактуеться як „досконале знання свое1 справи, сенсу виконувано1 роботи, складних зв'язшв, явищ i процеот, можливих способiв та засобiв досягнення намiчених шляхiв" [9].
Сощальш психологи, зокрема Дж. Брунер, ро-зглядають компетентнiсть як сукупнiсть якостей, властивих найбшьш авторитетному фахiвцевi, тих якостей, рiвня котрих мае досягти кожний, хто ово-лодiвае профеаею [10]. Отже, компетентнiсть розу-мiеться як атрибут професiоналiзму, розглядаеться як важливе новоутворення особистостi, що виникае в процеа освоення професiйноï дiяльностi.
Зазвичай компетентнiсть спiввiднесена з про-фесiею, пiд якою розумiють певний рщ трудовоï дiя-льностi, занять, що вимагають спецiальних теоретич-них знань i практичних навичок. Саме у цьому аспек-тi компетентнють становить для нас iнтерес.
Компетентшсть визначають як „сукупнiсть знань i вмшь, необхщних для ефективноï професшно1 дiяльностi: вмiння аналiзувати, передбачати наслвдки професшно1' дiяльностi, використовувати шформа-щю" [11].
Поняття „професiйна компетентнiсть" визначаеться з позицш теорiï управлшня навчальним про-цесом, науковоï оргашзацп навчального процесу, а також педагопчно1' акмеологи, де виступае „наслвд-ком особливого типу оргашзацп предметно-специфiчних знань" [12] i результатом ,Днтенсивно1' практики та навчання у ввдповвднш предметнiй спе-цiалiзацiï" [12].
Академж I. Зязюн визначае компетентнiсть як «властивють iндивiда iснуе в рiзних формах - як ви-сокий рiвень умiлостi, як спосiб особиспсно1' саморе-алiзацiï (звичка, спосiб життедiяльностi, захоплення); як деякий пiдсумок саморозвитку iндивiда, форма вияву здiбностей та ш." [13].
Росiйський науковець Б. Гершунський розгля-дае компетентнiсть у взаемозв'язку з категорiями „грамотнiсть", „освiченiсть", „культура", „менталь тет". У зв'язку з цим професiйна компетентнiсть визначаеться науковцем як рiвень „власне професiйноï освiти, досвiду й iндивiдуальних здiбностей людини, ïï мотивованим прагненням до неперервно1' самоосвь ти, самовдосконалення, творчим i вiдповiдальним вiдношенням до справи" [4].
Узагальнюючи вище викладене, слiд зазначи-ти, що професшна компетентнiсть стосуеться профе-сй' i характеризуемся мiрою пiдготовленостi фахiвця до професшно!' дiяльностi. Складовi компетентностi в
бшьшосл випадк1в розглядаються на основi аналiзу професiйно значущих властивостей, якостей фах1вця, що забезпечують ефективне виконання завдань, ко-трi стоять перед ним. Розкриваючи нашу позицш вiдносно професшно1' компетентностi майбутнiх учителiв технологiй, ми теж використовуватимемо цей прийом.
Професшна дiяльнiсть фахiвцiв у сучасних со-цiально-економiчних умовах вимагае наявносп в них профеайно1' компетентностi, що передбачае не лише високий рiвень професшних знань, способiв дгяльнос-тi, здiбностей у вiдповiднiй сферi дiяльностi, а й ефек-тивне здiйснення фахово1' дiяльностi, виконання пев-них функцш, що вимагають вод них досягнення ввдпо-ввдних професiйних стандартiв. Професшна компетентшсть майбутнього фахiвця - це не просто сума знань, умшь i навичок. Ïï поняття включае як когнiтивну й дiяльнiсну складову, так i мотивацiйну, етичну та со-цiальну. В загальному випадку сучасний професiйно компетентний фахiвець - це знаюча, iнтелектуальна, готова до шзнання та творчо1' дiяльностi, культурна, комунiкативна, грамотна людина, яка вмiе ефективно використовувати сучаснi досягнення науково-технiчного прогресу в свош професiйнiй дiяльностi.
Тому деяк1 дослвдники вважають, що освiта, зрештою, мае не просто дати особистосп певш знання, вмшня i навички, а й сформувати ïï компетентнiсть. Термш „компетентшсть" мае калька переваг: вш одним словом називае трiаду „знання, вмiння та навички"; вш найдоцiльнiший щодо визначення реального рiвня пiдготовки випускника як фахiвця. Компетент-нiсть передбачае постiйне оновлення знань, оволодш-ня новою шформащею для розв'язання професiйних знань у сучасних умовах. 1ншими словами, компетентшсть - це здатшсть до актуального виконання дгяль-ностi, що вимагае як змютових (знання), так i процесу-альних (вмiння) компоненпв.
Нинi проблема особистостi педагога як суб'екта педагопчно1' дiяльностi, компетентного та здатного до саморозвитку знаходить вщдзеркалення у роботах украшських i росшських науковцiв. Розви-тку професiйно-педагогiчноï компетентносп присвя-ченi роботи таких украшських науковщв як Н. Бiбiк, Л. Ващенко, О. Локшина, О. Овчарук, Л. Паращенко,
B. Петрук, О. Пометун [14], С. Раков, О. Савченко,
C. Трубачева та ш., а також росiйських В. Адольфа, £. Бондаревсько1', В. Введенського, I. Зимньо1', I. 1сае-ва, Н. Кузьмшо1', А. Марковой Н. Пацаренус, А. Тря-пицино1' та ш.
Система компетентностей в освiтi мае iерархi-чну структуру, рiвнi яко1' складають [14]: ключовГ компетентностi (м1жпредметш та надпредметнi ком-петенцiï) - здатшсть людини здiйснювати складнi полiфункцiональнi, полiпредметнi, культуродоцiльнi види дiяльностi, ефективно розв'язуючи актуальш iндивiдуальнi та сощальш проблеми; загальногалузе-вi компетентностi - компетентности котрi форму-ються учнем, студентом упродовж засвоення змiсту пе1' чи iншоï освiтньоï галузi в уах класах середньо1' загальносвiтньоï школи i (або) пвд час навчання у ВНЗ i яш вщбуваються у розумiннi „способу юну-вання" вiдповiдноï галузi - тобто того мюця, котре ця
галузь займае у суспiльствi, а також вмшня застосо-вувати 1'х на практищ у межах культуродоцiльноï дгя-льносп для розв'язування iндивiдуальних та сощаль-них проблем; предметнi компетенцiï - складова зага-льногалузевих компетентностей, що стосуеться конкретного предмета; ri, хто 1'х набувае учень (студент) у процеа вивчення певного предмета впродовж конкретного навчального року або ступеня навчання.
Для сучаснох' освгга потрiбна особлива шдго-товка фахiвцiв, що грунтуеться на визначенш ïхньоï компетентностi та враховуе змши ролi вчителя в су-часному навчальному процесi.
Переход сучасного суспшьства до постшдуст-рiального етапу розвитку трансформуе його в шфор-мацшне, метою якого е обмiн шформащею та мудрь стю поколiнь для забезпечення розвитку як окремоï особистост^ так i люд^^' спiльноти загалом. За таких умов людина, яка оволодша принципами управлiння комп'ютерною техшкою, перетворюеться на унiверсального фахiвця, здатного працювати у рiзних галузях суспшьного життя i забезпечувати ефективнi результати у професшнш дiяльностi. Тому одним iз основних завдань, що стоять перед системою освгга, е формування основ iнформацiйноï компетенции майбутнього фахiвця, що визнаеться провщ-ним чинником освiтньоï политики шформацшного суспiльства [15].
Навчальна д^яльшсть майбутнього вчителя те-хнологш забезпечуе теоретико-практичну подготовку, тобто формування системи знань (змютовий компонент), умшь i навичок (операцшний компонент), не-обхвдних для здiйснення професiйноï дгяльносл. Ви-ховна технология як науково обгрунтований засiб розвитку та реалзаци особиспсного потенцiалу вихованця передбачае формування необхвдних для професiйноï дальносй якостей особистосп вчител1в технологiй, професiйно значущих цштсних установок.
Загалом анал1з робгт з проблеми, котра щка-вить нас, показав, що високий рiвень професiйноï компетентностi вчителя технологiй ниш е неодмш-ною умовою ефективносл його професiйноï дгяльно-CTi i, що не менш значуще, задоволеносп фахiвця процесом i результатом своеï д^яльносп.
Спостерiгаючи за навчальною дгяльнютю майбутнього вчителя технологiй можна ввдзначити, що навчання здiйснюеться ввдповщно до когштивно-орiентованого шдходу i е квазiдослiдницькою дгяль-нютю, осшльки формування його професiйних ком-петенцш здiснюеться у процесi виконання творчих практично-орiентованих проектiв i к1нцевий продукт цих проеклв залежить вод спосо6Гв викладу дослвд-никами результатiв своеï д^яльносп. Органiзацiя на-вчальноï д^яльносп спрямована на iнформацiйне забезпечення студента i на засвоення професшних знань поза особистюною участю. До того ж цей про-цес побудований переважно на аудиторних заняттях. У результатi недостатньо використовуються можли-восп виховноï i позааудиторноï роботи з предметiв, у зв'язку з чим у майбутшх учител1в технологш не фо-рмуються найважливiшi структурно-особистют но-воутворення, що дозволяють проявляти компетент-нють в майбутнiй професшнш дгяльносп.
5 .Результата дослвдження
Результати цього анатзу свiдчать про необ-хвдтсть удосконалювати процес професiйноï подготовки майбутшх учителiв теxнологiй шляхом уве-дення в навчально-виховний процес комплексно^ цiлеспрямованоï, послiдовноï роботи щодо формування професiйноï компетентностi.
6. Висновки
Отже, вивчення стану проблеми формування професiйноï компетентностi в педагогiчнiй теори i практищ дозволило зробити таш висновки:
1. Актуальнiсть дослiджуваноï проблеми ви-значаеться суперечностями мОж сощальною потребою у висококвалОфшованих фах1вцях, здатних компетентно здшснювати професшну дОяльшсть, i недо-статньою розроблешстю сучасних методОв i прийомОв в теори i практищ вищоï освгга.
2. Проведений аналОз засвОдчив, що в педагопч-нш теорй' накопичено значний обсяг знань про специ-фшу професiйноï дОяльносп вчителя технологш, про природу його професiйноï компетентноси, що дозволило уточнити змют поняття «професшна компетент-шсть» стосовно майбутшх учителОв технологш.
3. СтрОмкий розвиток комп'ютерних i телеко-мушкацшних технологш е одним Оз провщних чин-ник1в розвитку сучасноï освгга.
Змши, що вщбуваються в сучасному шформа-цшному сустльстш, вимагають вщ вищих навчаль-них закладОв тдготовки висококвалОфшованих i освь чених людей, здатних до подальшого неперервного навчання впродовж усього життя.
Лiтература
1. Ничкало, Н. Г. Педагопчт i психолопчш дос-лвдження в Украш: проблеми i перспективнi напрями [Текст]: зб. наук. пр. у 2-х част. Ч 1. / Н. Г. Ничкало // Сучасш шформацшш технологи та шновацшш методики навчання у тдготовщ фахОвщв: методолопя, теорОя, досвщ, проблеми. - Кшв-Вшниця: ДОВ Вшниця, 2002. -С. 16-22.
2. Бербец, В. В. Впровадження шформацшних технологш в процес контролю навчальних досягнень учшв на уроках трудового навчання [Текст]: Зб. наук. пр. / В. В. Бербец // Сучасш шформацшш технологй та шновацшш методики навчання у тдготовщ фах1вщв: методолопя, теорш, досвщ, проблеми. - 2002. - Вип. 2. - С. 120-123.
3. Гуревич, Р. С. Сучасна парадигма теxнологiчноï освпи в школО [Текст] / Р. С. Гуревич, В. М. Бойчук // Тру-дова тдготовка в радши школО - 2015. - № 6. - С. 2-5.
4. Гершунский, Б. С. Философия образования для XXI века : учеб. пособие [Текст] / Б. С. Гершунский. - М.: Пед. о-во России, 2002. - 512 с.
5. Биков, В. Ю. МоделО оргашзацшних систем вщк-рито освпи [Текст]: монографОя / В. Ю. Биков. - К.: Атака, 2009. - 684 с.
6. Жалдак, M. I. Нова шформацшна технологш: ш-формацшна культура вчителя [Текст] / M. I. Жалдак, А. Г. Олшник // Рад. школа. - 1989. - № 1. - C. 71.
7. Педагопчш технологи у неперервнш професшнш освт : [монографш] [Текст] / за ред. С. О. Сисоевог - К.: ВШОЛ, 2001. - 502 с.
8. Spector, J. ERIC Clearinghouse on Information and Technology Syracuse NY [Electronic resource] / J. Spector, T.Michael-de la , Ileana. - Competencies for Online Teaching.
ERIC Digest. Competence, Competencies and Certification, 2001. Available at: http://www.good-practice.de
9. Зеер, Э. Ф. Личностно-ориентированное профес-сиональ-ное образование [Текст] / Э. Ф. Зеер. - Екатеринбург : Изд-во Урал. гос. проф.-пед. ун-та, 1998. - 126 с.
10. Бруне,р Дж. Психология познания [Текст] / Дж. Брунер. - М.: Прогресс, 1989. - 412 с.
11. Професшна освгга: Словник: навч. поабник [Текст] // за ред. Н. Г. Ничкало. - К. : Вища школа, 2000. - 380 с.
12. Холодная, М. А. Психология интеллекта: парадоксы исследования [Текст] / М. А. Холодная. - Томск : Изд-во Томск, ун-та, 1997. - 397 с.
13. Зязюн, I. А. Фшософш поступу i прогнозу освгт-н^ системи [Текст]: монографш / I. А. Зязюн // Педагопч-на майстершсть: проблеми, пошуки, перспективи. - К.; Глухш : РВВ ГДПУ, 2005. - С. 10-18.
14. Пометун, О. I. Компетентшсний шдхвд до ощ-нювання рiвнiв досягнень учшв [Текст] / О. I. Пометун. -К.: Презентащя на нарадi Центру тестових технологш, 2004. - 10 с.
15. Морська, Л. I. Методична система тдготовки майбутнього вчителя шоземних мов до використання шформацшних технологш у навчанш учшв [Текст]: моногра-фш / Л. I. Морська. - Тернопшь: ТНПУ iменi В. Гнатюка, 2007. - 243 с.
16. Бойчук, В. М. Застосування шформацшних технологш у процес художньо-графiчноï тдготовки учшв [Текст]: зб. наук. пр. / В. М. Бойчук / Актуальш проблеми сучаснл науки та наукових дослвджень. - 2012. - Вип. 1. -С. 47-50.
References
1. Nychkalo, N. G. (2002). Pedagogical and psychological research in Ukraine: problems and future directions. Modern information technologies and innovative teaching methods in training: methodology, theory, experience, problem. Kyiv, Vinnitsa: Vinnitsa Dov, 16-22.
2. Berbet, V. V. (2002). Implementation of information technologies in the process of monitoring student achievements at lessons of labor studies. Modern information technologies and innovative teaching methods in training: methodology, theory, experience, problems, 2, 120-123.
3. Gurevich, R., Boychuk, V. (2015). The current paradigm of technology education in school. Work training in schools, 6, 2-5.
4. Gershunsky, B. S. (2002). Philosophy of Education for the XXI Century. Moscow: Ped. Prospect of Russia, 512.
5. Bykov, V. Y. (2009). Organizational models of open education. Kyiv: Atika, 684.
6. Zhaldak, M. I., Oleinik, A. G., (1989). New information technology: information culture teacher. Sov. school, 1, 71.
7. Sysoevа, S. (2001). Teaching technology in continuous professional education. Kyiv: VIPOL, 502.
8. Spector, J., Michael-de la, T., Ileana (2001). ERIC Clearinghouse on Information and Technology Syracuse NY. Competencies for Online Teaching. ERIC Digest. Competence, Competencies and Certification. Available at: http:// www.good-practice.de
9. Zeer, E. F. (1998). Personality-oriented professy-onalnoe Education. Ekaterinburg: Izd Urals. state. prof.-ped. University Press, 126.
10. Bruner, J. (1989). Psychology cognition. Moscow: Progress, 412.
11. Goncharenko, S. U., Nychkalo, N. G. (2000). Professional education. Kyiv: High School, 380.
12. Holodnaya, M. A. (1997). Psychology intelligence: paradoksi Studies. Tomsk: Publishig House of Tomsk University Press, 397.
13. Zyazyun, I. A. (2005). Philosophy progress and prognosis of the educational system. Pedagogical skills: problems, searches, perspectives. Kyiv: Deaf: RIO HDPU, 10-18.
14. Pometun, A. I. (2004). Competency approach to the evaluation of student achievement. Kyiv: Presentation at the meeting of the Center for Testing Technologies, 10.
15. Morska, L. I. (2007). Methodical system of training future teachers of foreign languages to use information technology in teaching students. Ternopol: TNPU of V. Hnatiuk, 243.
16. Boychuk, V. M. (2012). The use of information technology in art and graphic preparation of students. Actual problems of modern science and research. Vinnitsa: LLC "Firm Glider", 47-50.
Рекомендовано до публгкаци член-кор. НАПН Украти, д-р пед. наук, професор Гуревич Р. С.
Дата надходження рукопису 24.12.2015
Бойчук Вггалш Миколайович, кандидат педагопчних наук, доцент, 1нститут педагогiчноï освгти i освь ти дорослих Нацiональноï Академп педагопчних наук Украши, вул. М. Берлинського, 9, м. Кшв, Украь на, 04060
E-mail: boichuk1974@rambler.ru
УДК 378.147:004
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.59147
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАД1ЙНОСТ1 ЗБЕР1ГАННЯ ЗНАНЬ ЗАСОБАМИ СУЧАСНИХ ШФОРМАЦШНО-КОМУШКАЦШНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
© Л. В. Зубик
Визначено шляхи виршення проблеми забезпечення надшностг запам'ятовування технгчних знань. Вико-нано поргвняльний анализ наявного сучасного програмного забезпечення з метою його залучення до навчального процесу. Запропоновано iнновацтнг технологи зберггання знань на основi аналгзу та узагаль-нення наукового доробку i педагогiчного досвiду. Розглянуто складову трансформацИ навчального процесу шляхом залучення популярних веб-сервiсiв
Ключовi слова: засвоення знань, розвиток пам'ятi, ментальш карти, iнтелектуальнi карти, карти ро-зуму
The ways of solving the problem of ensuring the reliability of remembering of technical knowledges was defined. Comparative analysis of available modern software was completed for its involvement in the educational process. Innovation technologies of preserving knowledges were proposed, which based on analysis and synthesis of scientific achievements and pedagogical experience. The part of transformation of educational process by engaging of popular web services was considered
Keywords: assimilation of knowledge, memory development, mental maps, smart cards, mind maps
1. Вступ
Актуальнють дослвдження зумовлена збшь-шенням неввдповвдносп мГж значно зростаючими обсягами знань, яш повинш засвоювати студенти у процес ^'х фаховоï подготовки, i скороченням аудиторного навчального навантаження. Необхвдшсть формування у студенпв умшня самостшного навчання спонукае до тдготовки практичних рекомен-дацш стосовно вдосконалення викладачами змюту навчальних програм та застосування методiв активного навчання.
2. Анат останшх дослщжень i публжацш
Дослвдження зумовлюе необходнють теоретичного анал1зу наукового доробку ряду вчених для вияв-лення варiантiв виршення проблеми i виокремлення оптимальних техтчних засобiв серед наявних. Нами виконано огляд доробку наступних дослвдниюв: А. Авдеенко, С. Агапонова, Дж. Ардена [1], М. Афанасьева, Н. Басово^ В. Бикова, Д. Богоявленського [2], А. Буйновського [3], Л. Виготського, Т. Гаврилово].', О. Галищ, П. Гальперша, М. Гамезо, А. Гаряево!-',
Ф. Гоя, Б. Гершунського, О. Глазуновоï, Н. Гол1вер, I. Голгяд, А. Границькоï, Р. Гуревича, А. Гурж1я,
B. Давидова, Г. Дшщ, Д. Eльконiна [4], Л. Занкова, П. Зiнченко, Л. Зубик, Л. Ггельсона, I. Калошиноï,
C. Ковжоги, О. Козак, М. Козяра, О. Колгатша, М. Ко-ляди, С. Коневоï, А. Корнеевоï, А. Костирева, Т. Ку-бовськоï, Т. Кудрявцева, Д. Леонтьева, I. Лернера, П. Лузана, Н. Менчинськоï, О. Овчарук, Г. Онкович, Р. Павелюва, £. Полат, С. Рубiнштейна, £. Сердобинце-воï [5], С. Теленика, В. Ткаченко, В. Трайневоï, А. Фатеева, Ю. Фещука, В. Шаталова [6], I. Якимансь-коï, О. Янишин, А. Яровового та ш.
3. Мета дослiдження
Проаналiзувати та узагальнити погляди вп-чизняних i зарубiжних дослщнишв стосовно наявних шдходГв до вирiшення проблеми мщного засвоення техтчних знань учнями i студентами ВНЗ, виконати огляд наявних шформацшно-комушкацшних техно-логш, яш можуть бути використаш для розв'язання проблеми у сучасному навчальному процесi у техтчних ВНЗ.
