CC BY
16
Лггература
1. Авшалумова Р. Российские игроки в нише дистанционного обучения работают на будущее / Р. Авшалумова // Ведомости - 1 червня 2012. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.vedomosti.ru/management/articles/2012/06/01 / biznes_na_mitrofanushkah.
2. Вшьна енциклопедш Вшпедш. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://uk.wikipedia.org.
3. Дерба С.М. Дистанцшне навчання - допомога чи шкода учням? / С.М. Дерба // Studia Lingüistica. - 2010. - Вип. 4. - С. 321-326.
4. Дубровик А. Високооплачуваний... безробггний! / А. Дубровик // Газета "День". - 2012. - № 197. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.day.kiev.ua/uk/article/ekonomika/viso kooplachuvaniy-bezrobitniy.
5. Легка Г.В. В1ртуальне середовище навчання та його роль в розвиненш професшно! компетентности спещал1ста / Г.В. Легка // Полгг. сучасн1 проблеми науки. - 2012. - С. 264.
6. "Обучая мир, онлайн из Индии" (Teaching the world, online from India). Би-би-си, новости бизнеса (BBC Business News) (20 мая 2011).
7. Педагогический фриланс: прошлое, настоящее, будуще. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.therunet.com/articles/1739-pedagogicheskiy-frilans-proshloe-nastoyaschee-buduschee.
Татомир И.Л. Понятие "электронный фриланс" в предметном поле онлайн образования
Рассмотрена роль электронного фриланса в распространении гибких и нестандартных форм занятости. Раскрыто содержание категории "образовательный фриланс" и выяснена значимость понятий "онлайн-репетитор", "тьютор" и "сетевой преподаватель". Обоснованно, что безопасный поиск педагогов соответствующего профиля следует проводить на специализированных Интернет-биржах фриланса, на которых размещаются портфолио претендентов с детальным описанием информации о них. Определены причины, которые побуждают педагогов заниматься электронным фрилансом и обоснованы негативные последствия такой деятельности.
Ключевые слова: электронный фриланс, онлайн образование, тьютор, сетевой преподаватель.
Tatomyr I.L. The Concept of "Electronic Frilans" in the Subject Field of On-line Education
The importance of electronic frilans in distribution of flexible and non-standard forms of employment is justified. The content of the category of "educational frilans" is defined. Meaningfulness of such concepts as "on-line coach", "tutor" and "network teacher" is explained. Safe search of the educators of the appropriate profile should be carried out in specialized freelance Internet exchanges where candidates' portfolios are placed with a detailed description of information about them. The reasons which induce educators to get involved into electronic frilans are stated. Negative consequences of such activity are substantiated.
Keywords: electronic frilans, on-line education, tutor, network teacher.
УДК378.14:744 Ст. викл. Г.М. Чайковська; ст. викл. Л.В. Салапак -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ФОРМУВАННЯ ШЗНАВАЛЬНО'1 Д1ЯЛЬНОСТ1 СТУДЕНТ1В У ПРОЦЕС1 ОВОЛОД1ННЯ ГРАФ1ЧНОЮ ГРАМОТН1СТЮ В ТЕХН1ЧНОМУ ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАД1
Розглянуто загальнонауковi аспекти формування шзнавально! дiяльностi у проце-и оволодшня графiчною грамотшстю майбутшх iнженерiв. Показано, що для шдви-щення професiоналiзму студеппв шд час навчання потрiбно виконувати ди та операцп, притаманш 1х майбутнш професшнш дiяльностi. Формування повноцшних знань, умшь i навичок студентiв iстотно залежить вщ !х шженерно-графiчноl пiдготовки, яка мае постшно розвиватися i вдосконалюватися у процес вивчення низки програмних тем. Тому вдосконалення iнженерно-графiчноl пiдготовки студеппв мае важливе виховне,
пiзнавальне i практичне значения. У технiчних закладах осв^и до загальноiнженерних вiдносять дисциплши, що е iнварiантними для вих iнженерних спецiальностей. Важли-ве мюце серед них належить нариснiй геометри, iнженернiй i комп'ютернш графiцi, яка вивчае загальнi питання зображення предметов працi, засоби конструкторсько! i проек-тно! дiяльностi.
Ключов1 слова: графiчна пiдготовка, графiчна культура, пiзнавальна дшльшсть, технiчне мислення, нарисна геометрiя, шженерна графiка.
Переозброення сучасного виробництва, впровадження новiтнiх техноло-гiй, покращення якосп продукцií, що випускаеться в УкраМ, нерозривно пов'язане з освiтньою i професiйною пiдготовкою спецiалiстiв у вищих техшч-них навчальних закладах. Важливе значения у цiй пiдготовцi мае процес оволо-дiння студентами графiчною грамотнiстю, пiд якою розумiемо мiру знання лю-диною законiв i правил графiчноí дiяльностi, а також володшня вмiниям читати креслення та його виконувати.
Початок розвитку техшчного мислення i пiзнавальноí дiяльностi можна розглядати як початок активiзацií навчально!' дiяльностi. Саме цi якосп об'едну-ватимуть цiкавiсть i удосконалення загальних графiчних можливостей. О. Бот-вiннiков, Б. Ломов зазначають, що "введення схематичних графiчних позначень поряд iз зображеннями, якi включають умовш позначення, в практику навчання в школi вже на перших етапах дае змогу озбро'ти учшв знанням основних понять про рiзноманiтнi види зображень, íхиiй специфiчний змкт та функцií, по-новому шдшти до розгляду проблеми розвитку образного мислення, якому по-ки що в загальному процесi опанування знанням выводиться тшьки роль допо-мiжних наочних опор" [1, с. 50].
Ще у стiнах загальноосвiтнього закладу закладаються основи графiчноí культури. Й розвиток залежить вiд того, чи кнуе в школяра прагнення користу-ватися графiчною iнформацiею у рiзних навчальних ситуациях. Знання, якi мав би отримати студент ще у школ^ iстотно вплинули б на результативнкть вив-чення азш шженерно1 графiки. Найчастiше це стосуеться умшня стисло i лако-нiчно передати свою думку у виглядi графiчного зображення (наприклад, пiд час розв'язування задач) або принцип дií техшчного об'екта. Це е ще одним шд-твердженням того, що креслення потрiбно внести до списку обов'язкових пред-метiв шкшьно1 програми, щоб цi умiния були не поодинокими, а системними.
В Украíнi професда iнженера вважають неперспективною, незважаючи на те, що за кордоном вона е високооплачуваною i посiдае ключову позицiю в сучасному технологiчному свт. 1нженерну освiту здобувають у техшчних вищих навчальних закладах рiзного рiвия (академiях, университетах, iнститутах). На думку Ю. Бугая, нарiжними каменями техиiчного университету е: ушверси-тетський, а не галузевий тип освгги; вищий рiвень фундаментально1 i гумаштар-но1 освiти, нiж в шженерному вишi [2].
Для того, щоб визначити ус моменти найрацюнальшшого проведення графiчноí пiдготовки як у школ^ так i у ВНЗ, необидно проаналiзувати особли-востi проведення цих предметiв за кордоном. Узагальнення зарубiжного досвь ду допоможе визначити найбшьш ефективнi методи пiдвищения продуктивнос-тi навчання, можливiсть введення 1х в украшську систему освiти як i моменти, якi перешкоджають цьому.
€ два моменти, вщ яких залежить процес формування системи графiч-них знань, умiиь i навичок. Оргашзащя i планування процесу навчання зале-
жить ввд рiвня довиш1всько1 пiдготовки студентов, оскшьки не всi отримали на-виъ базовi знання з креслення. Також у навчальному процесi мають поспйно оновлюватися програми i методи навчання вiдповiдно до попереднiх досль дженъ 1х ефективностi. Також викладач мае стежити за оновленнями, яш вщбу-ваютъся в дiялъностях, якi иов'язаш з предметом, що вiн викладае.
Змiст iнженерноí графiки фунтуеться на наукових основах нарисно!' ге-ометрц та основних положеннях i правилах стандарпв креслення. Нарисна ге-ометрш е одним iз роздiлiв геометрц, яка вивчае просторовi форми предметов навколишнъого свiту (геометричнi фiгури) за допомогою 'х зображення на пло-щинi. Виконанi за певними правилами i способами зображення, якi вона вивчае, називають кресленнями. Тому серед графiчних дисциплiн нарисну геометрда вважають теоретичною основою креслення, яка мае практичне спрямування. На допомогу нарисшй геометрп приходять геометричнi закони двомiрного свiту з планiметрií та тривишрного свiту зi стереометрц [3].
У процес вивчення навчального предмета студент зможе самоспйно описати те чи iнше явище через визначення його сутностi тальки тодi, коли во-лодатиме вiдповiдними знаниями. Розв'язуючи задачi на розвиток мислення, треба знати: "Якою б мiрою самостайноста не здайснювалася би пiзнавалъна да-ялънiстъ студента, який характер вона б не мала (репродуктивний чи прогнос-тичний), вона завжди була i буде похiдною, залежною ввд дiялъностi виклада-ча". Щоб усшшно керувати пiзнавалъною дiялънiстю, викладачевi необидно чико уявляти головнi завдання прогнозу: що прогнозувати i як прогнозувати. Формальним викладання графiчних дисциплiн стае тод^ коли викладач не дбае про те, яке значення для студентав мають 11 знання, що вш 'х викладае, коли вш не виховуе у студентiв свщомого ставлення до засвоюваних знань. А власне формалiзм породжуе недостатня теоретична i практична пiдготовка викладача, його однобiчна теоретична спрямованiстъ ддачих навчальних програм i шдруч-никгв, недостатнкть зв'язку навчального процесу з практикою, вщсутшсть на-вичок самостiйноí навчально!' роботи у частини студентав, а також ввдсутнкть належного обладнання i кабiнетiв.
Пiд час викладання матерiалу викладач мае створити таку атмосферу, щоб студент почувався невимушено. Викладач мае не передавати студентовi знання в "готовому вигляда", не пропонувати стандартних розв'язшв, а шдкрес-лювати погляди окремих авторiв, створювати атмосферу бачення, конфлiктну ситуащю, логiчнi суперечки, заохочувати висловлювати судження. Викладач мае побудувати так навчальний процес, щоб студент активно заглиблювався у пошу-ки виртення проблеми i на основi иор1вняння i зiставлення обирав оптимальний розв'язок. У процесi такого навчання викладач озброюе студентов мехашзмами уявно-просторового бачення, активiзуе та формуе 'х шзнавальну дiялънiстъ.
Для забезпечення свiдомого навчання студенти, виконуючи будь-яке графiчне завдання, мають знати - для чого вони це роблять. Мета вказуе перспективу навчання, активiзуе досвщ студента, спрямовуе його графiчну д1яль-нiстъ. Тому спочатку потрiбно пояснити мету виконання тае1 чи iншоí роботи, а потам вже зобов'язати студента 11 виконувати.
Аудиторне запам'ятовування навчально!' iнформацií забезпечуе зворот-ний зв'язок пiд час вивчення шженерно1 графiки i керуе шзнавальною д1яльшс-тю студентiв, загострюе жню увагу на ключових моментах навчально1 шформа-
цií з теми заняття, допомагае 11 запам'ятати. В основi керування процесом проведения практичного заняття лежить зворотний зв'язок - наочна поетапшсть ви-конання навчального завдання, що дае змогу студентовi коригувати i виправля-ти кожний етап виконання роботи, забезпечуючи реалiзацiю методики штегра-цiйно-спецiалiзованого навчання. Виконуючи завдання з науково!' творчостi, мiркуючи в напрямi придумування i пропозицií нового, студент удосконалюе сво!' знання [6, с. 17].
Пiдбiр задач мае також враховувати той важливий факт, що у ходi нав-чання одночасно мають розвиватися творча актившсть, кмiтливiсть, самос-тiйнiсть пiзнавальноí дiяльностi, здiбнiсть до ращонального виконання роботи [1, с. 194]. Свщоме навчання потребуе застосування рiзних розумових операцiй, зокрема: аналiз, синтез, порiвияния тощо. За принципом свщомого навчання знання стають дiевими у життi i працi людини тшьки тодi, коли вони зас-воюються не механiчно, а свщомо.
Засобом розвитку технiчного мислення у процес графiчноí дiяльностi е комплекс конструктивно-техтчних i творчих завдань, в основу яких покладено п'ять тишв задач. Розроблення цих задач проводили з урахуванням таких ознак: максимальне наближення до реального виробництва; зближення прийомш i ме-тодiв розв'язування графiчних задач на заняттях з прийомами i методами, що використовуються в процесi впробничо!' дiяльностi; аналиичний розвиток здiб-ностей; високий вплив на ступiнь активiзацií тзнавально1 дiяльностi [4, с. 12].
Студент, у якого е установка на вщповвдальне ставлення до навчання, здiйснюе контроль над самим процесом оволодшня графiчною грамотнiстю, ус-вiдомлюе доцiльнiсть застосування тих чи шших логiчних графiчних операцiй. Такий студент здатний проявляти свiдомi, цiлеспрямованi зусилля до усшшно-го виконання навчальних графiчних задач. А це вже свщчить про ткний зв'язок мiж свiдомiстю студенпв та 1х активнiстю у вивченш графiчних дисциплiн.
Унiфiкована структура навчальних плашв пiдготовки бакалавра, спещ-алкта й магiстра охоплюе три цикли, яю обчислюються в кредитах. До навчаль-ного процесу впроваджено модульно-рейтингову систему, яка характеризуеться рейтинговою системою оцiнювания устшносп навчання та визначення рейтингу студенпв. Рейтингову систему оцiнювания якосп навчання розглядають як тонкий, гнучкий i дiевий засiб впливу на студента, який значно краще вiдповi-дае вимогам його природного розвитку й прояву особистостi. У ходi предметного контролю накопичуються рейтинговi бали за рiзнобiчну навчально-шзна-вальну дiяльнiсть за певний перiод навчання, а потам виводиться iнтегральний рейтинг студента [5, с. 71-72].
За Болонським процесом впровадження кредитно-модульнох системи в оргашзацда навчального процесу може мати таю наслвдки: iнтенсифiкацiя навчального процесу та пiдвищения якоста пiдготовки фахнвцш; систематичнiсть засвоення навчального матерiалу; встановлення зворотного зв'язку з кожним студентом на визначених етапах навчання; контроль та своечасне коригування навчально-виховного процесу; тдвищення мотивацц учасникiв навчально-ви-ховного процесу, зменшення пропускав навчальних занять; психологiчне роз-вантаження студентiв наприкiнцi семестру; тдвищення вiдповiдальностi сту-дентiв за результати навчальноí дiяльностi; максимальне забездачення потреб
особи у B^opi освггнього р1вня та кв^фшацц; пiдвищення р1вня адаптацiï особи до 3Mira вимог ринку пращ; скорочення непродуктивного навчального часу (за рахунок дгквщаци екзаменацiйних сесiй); економ1я матерiальних ресурсов тощо [5, с. 66].
Яккна професiйна пiдготовка шженера вимагае наявностi в нього систе-матизованих професiйно орiентованих знань, ят формують i розвивають знания професшш та спецiальнi. Формування повнощнних знань, умшь i навичок студентов iстотно залежить вiд ïx iнженерно-графiчноï пiдготовки, яка мае пос-тшно розвиватися i вдосконалюватися у процес вивчення низки програмних тем. Тому вдосконалення iнженерно-графiчноï пiдготовки студентов мае важли-ве виховне, пiзнавальне i практичне значення.
Лiтература
1. Ботвинников А.Д. Научные основы формирования графических знаний, умений и навыков школьников / А.Д. Ботвинников, Б.Ф. Ломов. - М. : Изд-во "Педагогика", 1979. - 256 с.
2. Бугай Ю.М. Роль шженерних кадр1в у формуванш украшського шноващйного шляху розвитку / Ю.М. Бугай // Розвиток педагопчно'1 i психолопчно'1 наук в УкраЫ 1992-2002 : зб. наук. праць до 10-рiччя АПН Украïни. - Ч. 2. - Харюв : Вид-во "ОВС", 2002. - С. 133-147.
3. Фролов С.А. Начертательная геометрия: Что зто такое? / С.А. Фролов, М.В. Покровская. - Мн. : Изд-во "Высш. шк.", 1986. - 28 с.
4. Райковська Г.О. Розвиток техшчного мислення студентв у процеа вивчення креслення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 - "Теорш та методика нав-чання (бюлогш)" / Нацюнальний педагогiчний ун-т Гм. М.П. Драгоманова. - К., 2003. - 20 с.
5. Основш засади розвитку вищо'1' освгти Украши в контекстi Болонського процесу (докумен-ти i матерiали 2003-2004 рр.) / за ред. В.Г. Кременя; автор. кол.: М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук, В.В. Грубшко, I.I. Бабин. - Тернопшь : Вид-во ТДПУ Гм. В. Гнатюка, 2004. - 147 с.
6. Сяська В.Н. Методика вивчення шженерно! графши у вищих техшчних навчальних закладах водогосподарчого профшю : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 - "Теорш i методика професшно'1 освгти" / 1н-т педагогики i психологи професiйноï освь ти / В.Н. Сяська. - К., 2006. - 25 с.
Чайковская Г.М., Салапак Л.В. Формирование познавательной деятельности при овладении графической грамотностью в техническом вузе
Рассмотрены общенаучные аспекты формирования познавательной деятельности при овладении графической грамотностью будущих инженеров. Показано, что для повышения профессионализма студентов в процессе обучения должны выполняться действия и операции, присущие их будущей профессиональной деятельности. Формирование полноценных знаний, умений и навыков студентов существенно зависит от их инженерно-графической подготовки, которая должна постоянно развиваться и усовершенствоваться в процессе изучения ряда программных тем. Поэтому усовершенствование инженерно-графической подготовки студентов имеет важное воспитательное, познавательное и практическое значение.
В технических учебных заведениях к общеинженерным относят дисциплины, которые являются инвариантными для всех инженерных специальностей. Важное место среди них занимают начертательная геометрия, инженерная и компьютерная графика, которые изучают общие вопросы изображения предметов труда, средства конструкторской и проектной деятельности.
Ключевые слова: графическая подготовка, графическая культура, познавательная деятельность, техническое мышление, начертательная геометрия, инженерная графика.
Tchaikovsky G.M., SalapakL.V. The Development of Students' Cognitive Skills and Abilities when Acquiring Graphie Literacy at Technical Higher Educational Institutions
General scientific aspects of forming cognitive activity when acquiring graphic literacy by future engineers are considered. It is shown that in order to enhance students' professional competence, their learning process should involve performing actions and operations specific to their future professional activities. The development of a full value body of knowledge, students' abilities and skills are strongly dependent on their background in engineering graphics which must continuously evolve and improve during the process of learning a number of program topics. Therefore, the improvement of students' background in engineering graphics is of educational, cognitive, and practical importance. In technical educational institutions, general engineering disciplines include those that are invariant for all engineering specialities. Prominent places among them are occupied by descriptive geometry, engineering and computer graphics which is concerned with the general issues of representing images of objects of labor, means of designing and project activities.
Keywords: background in graphics, graphic culture, cognitive activity, technical mode of thinking, descriptive geometry, engineering graphics.
УДК 657(075.8) Доц. 1.1. Стещв, канд. екон. наук -
Львiвський ДУ внутршн^к справ
МЕТОДОЛОГ1Я ОРГАН1ЗАЦН ОБЛ1КУ, КОНТРОЛЮ ТА АНАЛ1ЗУ
Визначено проблеми розвитку науки про оргашзащю облшу, контролю та анашу, формування навчальних видань, освггшх дисциплш, запровадження методик оргашза-Щ1 у практику та чинники, що !х зумовлюють. Подано трактування понять методика та методолопя оргашзацп облшу, контролю та ан^зу. 1дентифшовано суть об'екта орга-шзацп та оргашзацшного документа систем облшу, контролю та ан^зу.
Запропоновано парадигму методологи оргашзацп облiку, контролю та анашу на основi системного пiдходу, яка забезпечуе розумiння змiсту цього поняття. Схема методологи дае змогу комплексно, повшстю охопити i виршити проблеми оргашзацп та е науковим тдгрунтям для розвитку науки про оргашзащю облшу, контролю та ан^зу загалом i кожно! системи зокрема.
Ключовi слова: оргашзащя, методологiя оргашзаци облiку, контролю та аналiзу, методика оргашзацп, органiзацiйний документ, об'ект оргашзацп, органiзацiя облiку, контролю та аналiзу, освiтня дисциплина, системний пiдхiд.
Актуальшсть дослщження. Рацiональне та ефективне здшснення обль ку, контролю та аналiзу у практичнiй дiяльностi суб'екта економжи з метою от-римання адекватно!' вимогам економiчноí iнформацií забезпечуеться належною 1х органiзацieю. Вiдомо, що шдгрунтям для цього е досконалi науковi розробки у галузi органiзацií цих систем. Вони слугують основою для створення нормативно-правового, методологiчного та методичного забезпечення, формування навчальних видань та освишх дисциплiн, що сприяе запровадженню методик органiзацií облiку, контрою та аналiзу на практицi.
Огляд лтратурних джерел, у яких розглянуто питання органiзацií обль ку, контролю та аналiзу, дае пiдстави стверджувати про: недосягнення консенсусу вченими у частинi понятiйного апарату; рiзнопланове охоплення параметров проблем; ввдсутнкть трактування та недостатне висвiтлення методик i мето-дологií органiзацií загалом [1-8].
Також кнуе проблема, яка пов'язана iз формуванням освiтнiх дисциплш щодо органiзацií облiку, контролю, аналiзу та вiдсутностi íх у навчальних планах спещалкпв (юристш, менеджерiв) потенцiйних кершниюв тдприемства. На наш погляд, це недолш, який впливае на стан органiзацií облiку, контролю
