CC BY
60
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Муха А.П., Каленик М.В. Формування пiдприeмливостi на уроках ф'1зики. Ф'зико-математична освта. 2018. Випуск 4(18). С. 126-131.
Mukha Anna, Kalenik Michael. Formation Of Entrepreneurship In Physics Classes. Physical and Mathematical Education. 2018. Issue 4(18). Р. 126-131.
DOI 10.31110/2413-1571-2018-018-4-021
УДК 373.51:53
А.П. Муха1, М.В. Каленик2
Сумський державний педагогiчний ушверситет iменi А.С. Макаренка, Украна
1аппа.тиЬа.виту@дтаИ.сот, [email protected]
ФОРМУВАННЯ ПЩПРИеМЛИВОСП НА УРОКАХ Ф1ЗИКИ
Анотац'я. У статт'1 розглянуто питання актуальност'1 формування у учнiв основноi школи одне з життево-важливих ключових компетентностей — пiдприeмливостi та iнiцiативностi на уроках ф'1зики. Вона означае здатн/сть особи втлювати задуми в життя, охоплюе так аспекти, як креатившсть, потяг до iнновацiй i вм'ння рацонально ризикувати, а також здатн/'сть планувати заходи i реал'1зувати ¡х. Розкрито сутшсть поняття «тдприемлив'1сть» та проанал'зовано погляди науков^в. Вказано, що важливим чинником творення пдприемницькоi компетентност'1 е iнтегровашсть зм'сту, пов'язашсть зм'сту уроку з реальним свтом. Зазначено, що формування ум'нь i навичок, притаманн п'дприемлив'ш людиш, можна зд/'йснювати через зм'1ст навчального матер'алу, що вивчаеться на уроках ф'зики, а також через 'ттерактивн'! методи. Навчання за допомогою iнтерактивних метод/'в породжуе потребу iнiцiативностi та пiдприeмливостi. Показано, застосування деяких форм роботи на уроках, що дають можлив'1сть розвивати у учнiв п'дприемницьку компетентшсть. Автором зазначено, що пдприемницька компетентшсть формуеться, коли учень може анал'зувати проблемну ситуац'ю, висувати гiпотезу щодо ii розв'язання, сплкуватися, висловлювати власну думку та захищати ii, працювати у грут, розв^язувати завдання, що виникають у повсякденному житт'1, тим самим дбаючи про безпеку життед'тльностi. Головний акцент - на застосуванн здобутих знань у подальшому житт'г. у побутi, на виробництв'1. Так уроки фiзики сприяють формуванню пiдприeмливостi та дають можлив'1сть учням поринути в св'т творчост'1, розвивати актившсть, з легюстю сприймати навчальний матер'ал, демонструють необх'дшсть знань, адже ¡х в'дразу використовують для розв'язання проблем, що виникають у практичн'ш дiяльностi. П'дприемницька компетентшсть формуеться в ход'1 розв'язування як'сних практичних задач, а також в сам1'й органiзацiйнiй формi. Встановлено, що питання виховання пiдприeмливостi учнiв на уроках фiзики залишаеться недостатньо розробленим у педагогiчнiй теорП i практиц
Ключов! слова: пiдприeмливiсть, iнiцiативнiсть, 'ттерактивн'! методи, компетентшсть, пдприемницька компетентшсть.
Постановка проблеми. Сучасне життя вимагае вщ нас пошуку нових щей i пiдходiв у розвитку нашого сусптьства, i саме освта повинна з^рати провщну роль у цьому. Вивчаючи передовий досвщ европейсько''' сптьноти, можна зрозумти, що формування у учыв ключових компетентностей, таких як шщативысть та пщприемливкть, е необхщыстю на сьогоднк Адже ц якост дають можлив^ь людин стати устшною, конкурентоздатною на ринку працГ Така сучасна людина постшно ставить перед собою цЫ i впевнено йде до досягнення поставлено!' мети, нтоли не зупиняеться, розвиваеться та самовдосконалюеться. Вона визнана i затребувана, !!' поважають. Наявысть i розвиток в учыв цих компетентностей диктуеться часом i е одним з найважливших питань освiти сьогодення. Школа мае дати державi випускника, здатного здобувати знання та застосовувати !х на практик; грамотно опрацьовувати шформацю бути комунтабельним, контактним у рiзних со^альних групах; практично та творчо мислити, генерувати новi ще'(; приймати ршення; планувати стратепю власного життя; швидко адаптуватися до змн Отож, з упевнеыстю можна стверджувати, що формування пщприемницьких позицш та пщприемливого способу мислення - важливий крок до устшно!' Укра'ни!
Аналiз дослщжень та публшацш.
Означену проблему розглядали втизняы педагоги, психологи, економкти.
На думку Ю. Бтово''', пщприемницька компетентысть - це Ытегральна психолопчна яккть особистосп, яка проявляеться в умотивоваый здатност до творчого пошуку та реалiзацií нових економiчних щей i дае змогу виршувати рiзноманiтнi проблеми в повсякденному, профеайному, сощальному житп. Наявысть пщприемницько''' компетентности дае змогу особистост знаходити та застосовувати оптимальне поеднання ресурав у процес виробництва, створювати i
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
впроваджувати в еконо/^чне життя сусптьства iнновацií, йти на певний ризик, необхщний для виконання поставлено! мети. Устх пщприемницько'' дiяльностi пов'язаний iз самооргаызоваыстю, дтовими та особиспсними якостями пщприемця, ефективнiстю управлiння бiзнесом. Важливими е лiдерськi якостi, умiння розв'язувати конфлтты ситуацп, приймати рiшення в умовах невизначеносп, працювати в команда стимулювати й мотивувати зусилля пра^вниюв, створювати органiзацiйнi структури. З точки зору практично! психологи, пщприемницька компетентысть - це особистiсна якiсть, здiбнiсть, модель поведiнки, необхiдна для устшного вирiшення певних бiзнес-задач та досягнення високих результат у пщприемницькш дiяльностi [1].
У бвропейсьюй довiдниковiй системi пiдприемницька компетентнiсть трактуеться як здатысть особистостi втiлювати ^де! у сферу економiчного життя, як iнтегрована яюсть, що базуеться на креативностi, творчосп, iнновацiйностi, здатностi до ризику, а також спроможност планувати та оргаызовувати пiдприемницьку дiяльнiсть [2].
М. Силатуський вщзначае, що пiдприемливiсть та Ыщативысть е однiею iз важливих ключових компетентностей [3]. Упровадження урокiв з пщприемницьким тлом в практицi навчання рiзним предметам показано в працях Е. БобЫсько'', М. Товкало, Р. Шияна та iнших [4].
З точки зору К. Кошевсько'', компетентысть «Ыщативысть i пщприемливкть» означае здатысть особи втiлювати задуми в життя. Вона охоплюе такi аспекти, як креативысть, потяг до iнновацiй i вмiння ризикувати, а також здатысть планувати заходи i реалiзувати 'х [5].
Багато зарубiжних авторiв в сво'х працях розглядають термiн пщприемливкть (А. I. Агеев, В. А. Беспалов, Р. Брокгауз, В. Н. Кузин, А. М. Омаров, Р. Хiзрач та ш.) Вщповщно до словника пщприемця: «пщприемливкть - це винахщливкть, поеднана з енергiею i практичыстю» [6]. У словнику В. Даля пщприемливий - «енерпйний i винахiдливий, що володiе практичною км™ивктю, смiливий, рiшучий вiдважний органiзатор вигщних пщприемств». Р. Брокгауз в сво'й роботi «Психолопя пщприемництва» стверджуе, що пщприемливкть - це дiяльнiсть, що демонструе шновацшысть, економiчну творчiсть, високий ступшь самостiйностi у виборi шляху просування до намiченоí мети [7]. У багатьох дослщженнях пiдприемливостi особливе мкце вiдводиться здатностi особистостi приймати ршення в рiзних ситуацiях. Отже, пщприемлива - це людина, яка здатна управляти якою-небудь справою, комбшувати ресурси, матерiали таким чином, що в результат значно пiдвищуеться початкова цЫысть кожного з них. Зокрема, ряд дослщни^в (А. Агеев, М. Вудкок, П.Ф. Друккер, Д. Френас i iн.), розглядаючи особистiсть пщприемця, вiдзначають, що пiдприемливiсть е одыею з провiдних якостей особистостi, що визначають '''' здатнiсть до оргаызацп пiдприемницькоí дiяльностi. Ф. Фон Хайек визначае пщприемливкть i пiдприемництво, як два тотожних поняття i стверджуе, що пщприемництво i пiдприемливiсть е характеристика особистосп. Однак, не вс пiдприемливi за сво'м психолопчним складом люди е пщприемцями [8].
Психолог Р. Хiзрiч пiдкреслюе, що пщприемливкть характеризуеться, перш за все, незалежыстю мислення, його нестандартнiстю, почуттям господаря свое'' дол^ здатнiстю йти на ризик.
Питання виховання пщприемливосп учыв на уроках фiзики залишаеться недостатньо розробленим у педагопчый теорп i практицi.
Мета статтi полягае в обфунтуваны методiв та форм роботи для формування у учыв основно'' школи пiдприемливостi на уроках фiзики.
Методи дослiдження. Загальнотеоретичнi - вивчення психолого-педагопчно'' та методично' лiтератури з проблеми формування пщприемливосп в учыв у закладах середньо'' освiти (аналiз i синтез; абстрагування i конкретиза^я; узагальнення i систематизацiя; iндукцiя i дедукцiя; порiвняння та протиставлення). Теоретичн - метод причинно-наслiдкового аналiзу; метод кторичного аналiзу; прогнозування. Емпiричнi - вивчення та узагальнення масового та передового вгтчизняного та зарубiжного науково-педагопчного досвiду в контекстi формування та розвитку пщприемливосп учнiв в системi шкiльноí освiти.
Виклад основного матерiалу. Аналiзуючи проблему формування пiдприемливостi в педагопчый теорп i практицi, ^ визначаючи и специфiку щодо навчання в рамках основно'' школи, розглянемо основы поняття. Слово «пщприемлив^ь» до недавнього часу не входило в педагопчний лексикон. Десять ро^в тому бвропейська Комiсiя визначила «Iнiцiативнiсть та пщприемливкть» як одну з ключових компетентностей. необхщних усiм членам сусптьства.
Згщно з Державним стандартом базово'' та повно'' загально'' освiти пщприемницька компетентысть е однiею з ключових компетентностей, як мають бути сформован в учнiв.
Академiчний тлумачний словник укра'нсько'' мови дае таке тлумачення: «пщприемливий - те саме, що заповзятливий, той який мае практичну км™ивкть, здатнiсть активно дiяти; шщативний». Пiдприемливiсть в широкому значеннi - здатшсть особи активно дiяти, практична кмггливкть, iнiцiативнiсть. У вузькому економiчному значеннi -здiбнiсть людини до отримання прибутку з найменшим витратами. Економiчна енциклопедiя зазначае, що це здатнкть знаходити оптимальнi варiанти використання матерiальних, енергетичних, трудових ресурсiв, умЫня приймати нестандартнi логiчнi рiшення, орiентуватись у кон'юнктурi ринку, впроваджувати в практику новi економiчнi i техычы досягнення, дотримуватись високо'' пiдприемницькоí культури у спiлкуваннi з людьми. Синоыми: заповзятливiсть, енергiйнiсть i iнiцiативнiсть. Вважаеться, що приблизно кожна 6-7 людина, тобто близько 15 % е пщприемливими. Таким чином, з одного боку далеко не кожен може бути пщприемцем, а з Ышого практично завжди i майже в будь якому суспшьс^ е достатня ктьюсть пщприемливих людей. Отже, можна стверджувати, що пщприемливкть - це риса особистосп, засадами яко'' е установка на поспйний пошук нових можливостей за межами наявних ресурав, саморозвиток та самореалiзацiя, ефективна дiяльнiсть в умовах невизначеностi. I' результатом стае створення та реалiзацiя об'ективно або суб'ективно нових щей, технологш i соцiальних проектiв. Пiдприемлива особиспсть надiлена творчим потенцiалом, здатнiстю до Ыновацп та готовнiстю ризикувати, а також планувати та керувати проектами для досягнення поставлено'' мети. Це допомагае людин зрозумти суть власно'' дiяльностi та не упустити можливост досягти чогось, а також е фундаментом для оволодЫня конкретними навичками та знаннями властивими тим, хто займаеться соцiальною або комерцiйною дiяльнiстю. Перерахованi вище функцГ'' реалiзуються у освiтньому процесi через iнтеграцiю пщприемницького тла у змiст.
На думку М. Фалковсько'|', укра'|'нським учителям n0Tpi6H0 формувати в учыв пщприемницью якостi - ключовi для розвитку економiки Укра'|'ни та ÏÏ мешканцiв, якi хочуть, щоб |'хня кра'|'на стала частиною бвропейського Союзу [8].
М. Товкало вважае, що пiдприeмницьке тло треба творити не ттьки на уроках з предме^в економiчного циклу, а штегрувати його в усi шкiльнi дисциплши через змiст i вiдповiднi форми роботи, зокрема, i уроки фiзики. Важливим чинником пiдприемницькоï компетентностi е Ытегроваысть змiсту уроку. В ходi таких урокiв учнi повиннi зрозумти, що у свiтi все взаемопов'язане i пiдпорядковано законам фiзики, хiмiï, математики. Пошуки шляхiв вирiшення проблемних ситуацш, що лежать в основi iнтегрованих урокiв, показують необхiднiсть комплексного пщходу до вивчення теми [11].
Так, при вивченн теми «Електриза^я тiл. Види електричних зaрядiв» учы, з~ясовують, чому пiсля посадки лп^ака, перед встановленням трапу, на землю опускають металевий трос. Мiркуючи над проблемою, вони приходять до висновку, що електризуються не ттьки ебонп^ палички, а навпъ обшивка лп^ака. Пiсля таких урокiв дiти розум^ть, що з небажаною електризацiею треба боротися, щоб запоб^и негативних наслщюв i, навпаки, як можна використати «корисну» електризацiю на виробництвi, у побуп, медицинi. Наприклад, учнi знаходять вщповщ на питання: як очищають повiтря вiд пилу та сажi за допомогою спецiальних електростатичних фiльтрiв, як використовуеться явище електризацй для лтування органiв дихання (електроаерозолi), як коптять рибу на спецiалiзованих комбшатах та iн.
Таким чином, творення пщприемницького тла неможливе без зв'язку з реальним свтэм. Це одна з найважливших умов ефективного навчання. Наприклад, у рамках «теплових явищ» з темами: «Теплопровiднiсть, конвекцiя, випромЫювання», «ККД нагрiвника» доречним виглядають мiнiпошуковi проекти «Теплий будинок» про використання тих чи Ыших будiвельних матерiалiв в рiзних клiматичних зонах, а розрахунок енергоефективност i економiчностi ко^в для опалення будинку дають можливкть учневi уявити себе в ролi пiдприемця i спiвтворця родинного бюджету. Розв'язуючи таю завдання, учн здобувають елементи фшансово'|' грамотностi. Замiнивши вщрваы вiд життя, не прикладнi задачi на такi цiкавi завдання, вчитель зробить великий внесок в розвиток пщприемницько'|' компетентности сво'|'х учнiв.
У рамках деяких тем знайти пщприемницьке тло у самому змкт значно складнше, але ключовi компетентностi, в тому чи^ i пiдприемницьку можна розвивати на кожному уроц через вщповщы форми роботи, що спонукають дитину бути активною, комунтабельною, Ыщативною, вiдповiдальною, передбачливою тощо. Цi компетентности формуються завдяки дiяльнiсному пiдходу до освiтнього процесу, суть якого схематично можна зобразити у виглядi формули: 90% практики + 10% таланту =100% устху.
У дослщженнях £. Бобшсько'|' йдеться про те, що навчання за допомогою штерактивних методiв, наприклад, методом проектiв, породжуе у молодi потребу iнiцiативностi i пщприемливосп, а в майбутньому - активно!' життевоУ позицп. Сучасний вчитель мае працювати над розвитком компетентностей, а не гнатися за проходженням тем. Для цього перш за все потрiбно впроваджувати штерактивы методи навчання, завдяки яким можна змоделювати жип^ ситуацп на уроках, спонукати до мислення, спткування i дш [11]. Погоджуючись iз ^ею думкою, розглянемо детальнее штерактивы методи навчання для формування пщприемливост учнiв на уроках фiзики.
Для розвитку пiдприемницькоï компетентности доцiльно застосовувати рiзнi форми i методи роботи, серед яких особливе мкце посщають iнтерактивнi методи. Навчання за допомогою штерактивних методiв породжуе потребу шщативност та пiдприемливостi, а в майбутньому - активно!' участ у громадському життi. lнтерактивнi методи - це група методiв навчання, для яких характерним е те, що в процеа навчання активысть учыв перевершуе активнiсть вчителя. Класична педагопка стверджуе - "Смертельний ^х вчителя - бути нудним". Коли дитина навчаеться з-пiд палицi, вона завдае багато клопоту вчителевi, коли ж дiти навчаються з охотою, то справа йде зовам почншому. Активiзaцiя пiзнавальноï дiяльностi учня без розвитку його тзнавального iнтересу не ттьки важка, але й практично неможлива. Ефективним засобом aктивiзaцiï тзнавально'|' дiяльностi учнiв на уроках фiзики е застосування завдань iгрового характеру. Гра притаманна самш природi дитини. У процеа гри чудовий свп- дитинства поеднуеться з прекрасним свтэм науки, в який вступають учы. В iгрaх рiзнi знання i вщомост учень отримуе вiльно. Тому часто те, що на уроц фiзики здаеться складним, пiд час гри легко засвоюеться. «Рольова гра» на уроках фiзики, яка збуджуе уяву учыв, вiдкривaе можливостi для iмпровiзaцiï, стимулюе творчий пiдхiд до розв'язання проблеми. Таю ^ри дають змогу учням переживати почуття та перебувати в ситуащях, схожих на rï, що вiдбувaеться в реальному житп. Рольова гра - це така педагопчна гра, яка вщтворюе певне питання теми чи роздту й передбачае рольову поведiнку ÏÏ учaсникiв.
Характерною ознакою рольовоУ гри е узагальнеысть iгровоï дй, що збуджуе уяву учыв, вiдкривaе можливост для iмпровiзaцiï, стимулюе творчий пщхщ до розв'язання. рольова гра iмiтуе реaльнiсть шляхом «проживання ситуацй у ролЬ>, яка дiстaлaся. Однiею з форми роботи е aнaлiз реального випадку. Для розбору певноУ ситуацп необхщно звертати увагу на основы моменти: «Що вщбулося? У чому проблема ситуацй? У чому полягае ршення. Яким буде розв'язання?» ...Таю рольовi iгри доцiльно застосовувати у 7-9 класах i дiти з задоволенням беруть у них участь. Слова у вiршовaнiй формi запам'ятовуються учнями заздалегщь. В кiнцi рольових ^ор пiдводяться пiдсумки, що стосуються дано'|' ситуацй', що дае учасникам змогу краще зрозумiти фiзичну сутысть процесiв та явищ. Виконуючи роль, дитина мае можливкть отримати цшний досвiд. Так, при вивченнi теми «1нерщя» до класу може завпати сама lнерцiя. А потiм доцтьно клас подiлити на двi команди: команду хлопав i дiвчaт. Дiвчaтa будуть захищати iнерцiю, тому що вона корисна, а хлопц доводити , що вона завдае шкоди. Команди по черзi наводять рiзнi приклади, що доводять користь або шкоду. Яка команда назбирае бтьше докaзiв, та й отримае бтьше бaлiв.
Для спрощеного представлення дшсност доцiльно використовувати метод моделювання, який дае можливкть aнaлiзувaти явища (процеси) у безпечних умовах. Участь у моделюванн сприяе aктивiзaцiï мислення, вмшня робити висновки. Так при вивченн теми «Зaлежнiсть опору провiдникa вщ його довжини, площi поперечного перерiзу i роду речовини » доцтьно поставити проблемне питання: «Чому нитка лампи розжарення спiрaлеподiбноï форми?» (Щоб збтьшити довжину i опiр провщника), а потiм змоделювати ситуaцiю: дектька учнiв виконують роль йонiв, решта -вiльних електронiв. В юнц гри учитель ставить запитання: «Яка формула прихована?». Дiти з радктю беруть участь у
таких irpax i з легюстю визначають, що onip залежить вщ питомого опору провiдника, довжини, плош^ поперечного nepepi3y (R = р^).
Покажемо застосування прийому <^зичний експромт», в якому добре поеднуються фiзика та лipика. На перший погляд, фiзика та лipика - несумкы pечi, але, як показуе практика, вмте ïx поеднання компетентним вчителем за допомогою opигiнальниx пpийoмiв сприяе кращому засвоенню знань i ïx перетворенню на вмiння та навички. Взагал^ сучасна людина повинна бути компетентною в уах дисциплiнаx - opiентуватися i в точних науках, i в гумаытарних. Як приклад, наведемо сторшку з бioгpафiï вщомо'|' нам людини. Так, Бенджамiн Франклш ( 1706 - 1790) - вщомий американський пoлiтичний дiяч , який працював в галузi фiзики (ввiв поняття «батарея», «заряд», «розряд», «конденсатор», «обмотка», «пpoвiдник», i запропонував позначати заряди знаками «+» i «-»), до 40 poкiв займався лтературою, видавничою справою. Адже, не кожен учень повинен обов'язково стати фiзикoм, чи поетом. Але вс нашл дiти пoвиннi стати устшними громадянами нашо' держави, а для цього необхщно бути кмiтливими, пщприемливими, креативними, творчими, iнiцiативними. Кpiм того, поеднання науки з лipикoю, яка надае почутпв та емoцiй, сприяе кращому розумЫню матеpiалу i його практичному застосуванню.
На етапi закртлення пройденого матеpiалу учень стае спиною до мультимедмного екрану. Вiн повинен виконати лопчне завершення речення, дотримуючись фiзичнoгo змiсту та рими вipша. Решта учнiв спoстеpiгае за веселим фiзичним експромтом, здiйснюе контроль та надае допомогу гравцю, користуючись вщповщями - пщказками на екpанi.
Позитивы емоцп, oдеpжанi пiд час застосування таких метoдiв змiцнюють засвoенi знання, перетворюючи ïx в умЫня та навички. Умте поеднання фiзики з лipикoю сприяе розвитку естетичних та творчих здiбнoстей та робить урок цтавим, живим, не нудним. Здобут знання учнi використовують сoбi на користь, для полтшення свого життя, свое! безпеки тощо. В цей час вщбуваеться багатогранне повторення матеpiалу в piзниx його поеднаннях i формах. Таю штерактивж методи створюють атмосферу змагання, дозволяють учням мобЫзувати свoï знання, розвивати мислення i творчий потен^ал та створюють умови для формування пщприемливосп.
В xoдi навчання фiзики учнi контактують один з одним, тобто здобувають не ттьки знання, а й умЫня спткуватися, спiвпpацювати з iншими людьми. Це сприяе розвитку шщативносп. Таким чином, у ствпрац формуеться пщприемницька компетентысть, народжуються лiдеpи. В свою чергу, спiвпpаця е результатом комуыкацп з використанням piднoï мови, що сприяе умЫню висловлювати думки та погляди й тлумачити поняття. Ствпрацюючи у групах, учн допомагають один одному, що покращуе вiднoсини мiж ними та сприяе ефективному виконанню завдань, над якими працюе група, зростанню самооцЫки, пщвищенню навчальних досягнень. Працюючи в групах, у учыв формуеться здатысть до пошуку та засвоення нових знань, оргаызацп колективного процесу, вмЫня визначати цiлi i шляхи ïx виpiшення. А це сприяе розумЫню неoбxiднoстi вчитися впродовж життя. Споаб утворення груп залежить вщ цiлей завдання. Групову роботу можна проводити, як на уроках засвоення нових знань, так i на уроках формування умшь та навичок.
Так, при вивченн теми «Рух i взаемoдiя молекул. Залежысть швидкoстi руху молекул вщ температури. Дифузiя» доцтьно клас poздiлити на три групи: 1) «господарочки» - дослщжують явище дифузп у пoбутi (при приготуванн страв, засoленнi oвoчiв, пpаннi бтизни тощо); 2) «експериментатори» - спостер^ають за швидкiстю пpoтiкання дифузп при piзниx температурах. (на пpикладi розчинення цукру в гарячому та холодному чаï); 3) «дослщники» - проводять дослщи по спoстеpеженнi дифузп в газах, рщинах та твердих ттах.
При цьому проявляються i фат^я, i самoстiйний пошук вiдпoвiдi, i нoвi погляди на вiдoмi раыше факти та явища, поповнюються i розширюються знання, встановлюються зв'язки, пoдiбнoстi або вiдмiннoстi мiж окремими пoдiями. Безпoсеpеднiй зв'язок фiзики з повсякденним життям пiдвищуе мoтивацiю навчання. На таких уроках учн опановують вмЫня аналiзувати явища i правильно використовувати ïx у своему житп. Та найголовышим е те, що пщ час роботи у групах розвиваються пщприемливкть для навчання впродовж життя.
В малих групах, в парах, а також Ыдивщуально учасники можуть виконувати вправу «Асощативний кущ».
«Асо^ативний кущ» - найчастiше можна використовувати в якост розминки i допомоги при формулюванн визначень. Така технта допомагае впорядковувати думки, активiзувати вах учасникiв занять, тому що кожен мае можлив^ь зробити особистий внесок у виконання завдання. Так, при вивченн теми «Електриза^я. Взаемoдiя заpядiв» учнi 8-го класу записують асощацп до слова «заряд», а учитель мае змогу побачити, як дти розум^ть значення теpмiна i пщводить учнiв до самoстiйнoгo формулювання теми та мети уроку. Також скласти карту асощативних зв'язюв доречно запропонувати учням на початку виконання певнoï проект-ioï дiяльнoстi. Так, при створены проек^в «Теплий будинок» учням запропоновано пoмipкувати: якi асoцiацiï викликають словосполучення «Теплий будинок» та «Теплий дiм». Пошук асощацш е важливою Ытелектуальною oпеpацiею, що сприяе формуванню щей та творчого мислення, як умшня, що можна вдосконалювати. Реальне життя вимагае творчого мислення, яке можна покращити завдяки таким штерактивним вправам.
Метод проек^в (вщ гpецькoï - шлях дослщження) - це система навчання, у процес якoï учн здобувають знання шляхом планування i виконання практичних завдань (проек^в), як поступово ускладнюються. Основними вимогами щодо використання методу проек^в е такк наявнiсть значущoï проблеми чи задачу для розв'язання якoï пoтpiбнi штегроваы знання та дoслiдницький пошук; охоплення достатнього обсягу навчального матеpiалу; наявысть цiкавиx завдань; практична, теоретична, тзнавальна значущiсть oчiкуваниx pезультатiв; самoстiйна (Ыдивщуальна, парна, групова) дiяльнiсть; визначення кiнцевoï мети проекту, базових знань з piзниx галузей, неoбxiдниx для роботи над проектом. Отже, ще одна форма роботи для формування пiдпpиемницькoï компетентности - шкшьн проекти. Вони завжди зopiентoванi на самoстiйну дiяльнiсть учнiв (iндивiдуальну, парну, групову) протягом певного пpoмiжку часу. Пiд час такoï роботи дiти мають можливкть практично застосовувати умiння та навички для розвитку пщприемливосп.
Для учыв переваги методу пpoектiв включають: збтьшення вiдвiдуванoстi, формування вiдпoвiдальнoстi та ств вiдпoвiдальнoстi, розвиток iндивiдуальниx зацiкавлень, формування навичок самооцшки та презентування результа^в роботи, зростання самoстiйнoстi й полтшення вщношення до навчання; мoжливiсть розвивати склады умЫня, такi як
навички мислення високого рiвня, навички виршення проблем, сптьна дiяльнiсть i комунiкaцiя; планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливi результати; використовувати багато джерел шформацп, самостшно збирати i накопичувати мaтерiaл; aнaлiзувaти, зiстaвляти факти, аргументувати свою думку, приймати ршення.
Проектна дiяльнiсть передбачае роботу в колективi. Великий шформацмний i технологiчний обсяг багатьох проект примушуе учнiв об'еднуватися в групи. Така ситуа^я сприяе становленню i формуванню сощально'|' особистостi. Працюючи в комaндi учнi навчаються взaемодiяти один з одним, вирiшувaти можливi конфлiкти, набувати навичок мiжособистiсного спткування, брати вiдповiдaльнiсть за результати дiяльностi. Завдяки спланованим дiям, учитель досягае взаемодм дитячоУ душi й розуму, навчае мислити. Це сприяе формуванню вшьно'| творчоУ особистостi.
Дискусiя - це умшня вираження власноУ думки, наведення аргумент та наявысть поваги до мiркувaнь iнших. Тема дискусм повинна викликати емоцiйне переживання, що дозволить сперечатися рiзним точкам зору. Застосування дискусм дае можливiсть досягти важливих компетентностей: комунiкaцiя в процеа дискусм, спiвробiтництво, прийняття вiдповiдaльностi за свою думку, пошук iнформaцiï iз застосуванням рiзних джерел, у тому числ^ i 1КТ, а найголовыше -дитина здобувае пiдприемницькi якосп. Прикладом тако'|' дискусм пiд час вивчення теми «Електричний опiр» у 8 клаа може бути обговорення питання: «Чому птахи можуть споюйно сидiти на високовольтних проводах?». Учн пiд час дискусй приходять до висновку, що птаха може бути вбито струмом, якщо вш випадково хвостом або крилом доторкнеться до стовпа, тобто вщбудеться заземлення через тто птаха. В шших випадках, тто птаха являе розгалуження кола з опором набагато бтьшим, ыж опiр частини дроту мiж лапками птаха. Тому через тто птаха проходить мала сила струму. Цтавим предметом для обговорення е розжарення до бтого кольору волоска лампи розжарення, тодi як при таюй же силi струму i такому ж опору, провщ майже не на^ваеться. В ходi дискусй учн висловлюють думки про те, що температура до яко'|' нaгрiвaеться провщник, визначаеться його здaтнiстю вiддaвaти тепло навколишньому середовищу, а вона залежить вщ площi поверхнi провiдникa.
Творити пщприемливкть на уроках фiзики можна за технолопею змiшaного навчання. Учн працюють невеликими групами, одна iз яких виконуе пошукове завдання за комп'ютером, друга - серед друкованих мaтерiaлiв, третя - обговорюе i грaфiчно оформлюе результати свого завдання, четверта - працюе з вчителем тощо. Таю методи якнайкраще моделюють потреби сучасного свпу i сприяють формуванню пщприемливосп.
Екскурсм та вихщ за межi класу допомагають переконатися учневi у необхiдностi навчання, мотивують i aктивiзують до отримання нових знань, наближають навчально-виховний процес до реального життя.
Найкраща формула оцшювання учыв на уроц (100% устх = 50% сaмооцiнювaння + 30% взаемооцшювання + 20 % оцшювання вчителя) формуе дуже вaжливi риси усшшно'| людини: сaмоaнaлiз, тобто устшна людина вмiе бачити i визнавати сво'|' помилки; вiдкритiсть до критики, тобто вмiе слухати критичнi зауваження; оцшювання вчителя - повага до оргаызатору освтнього процесу.
Висновки: на сучасному ринку прац завжди буде затребуваним iнтелектуaльний прaцiвник, який, ^м формально)' освiти, володiе ще й практичним застосуванням сво'|'х знань та постшно прагне вдосконалювати свою професшну мaйстернiсть. Для сучасноУ економiки вaжливi не тiльки iнтелектуaльнi здiбностi, а й таю вмшня як креативысть, шновацшысть, здaтнiсть досягти поставлених цтей. Особливе значення для розвитку економти мае пiдприемливiсть. Це означае здатысть особи планувати та втiлювaти сво'|' задуми в життя, умiння досягти виконання поставлених цтей, це креативысть мислення, потяг до змш, необхщысть в iнновaцiях, а також вмшня ризикувати. Перед сучасним учителем стопъ завдання пщготувати учнiв до мотивацп навчання, розумiння необхiдностi знань, пщвести учнiв до сaмостiйностi у здобуванн знань та вмiнь, виявити i розвивати в кожному учневi творчi здiбностi, створити тaкi умови для навчання, яю будуть сприяти розвитку пщприемницько'|' компетентностi i iнiцiaтивностi для подальшоУ успiшноï сaмореaлiзaцiï у житп. Творчий пiдхiд учителя до формування пщприемливост учнiв забезпечить у майбутньому устшысть молодi та допоможе кожному робити своечасш впевненi кроки на шляху до устху.
Список використаних джерел
1. Бтова Ю. А. Поняття та структура тдприемницько'|' компетентности мaйбутнiх фaхiвцiв економiчного профiлю. Оновлення змкту, форм та методiв навчання i виховання в закладах освiти. 2013. Вип. 7. С. 15-17.
2. Енциклопедiя освти / АПН Укра'ши, голов. ред.: В. Г. Кремень. К. : Юршком 1нтер, 2008. 1040 с.
3. Товкало М. Як творити пщприемницьке тло уроку. Уроки з пщприемницьким тлом. Варшава: Сова, 2014. 398 с.
4. Шиян Р. Плекання пщприемливосп як шструмент реформування Укра'ши. Уроки з пщприемницьким тлом. Варшава: Сова, 2014. 398 с.
5. Кошевська К. Пщприемливкть та ш^ативысть серед шших ключових компетентностей. Уроки з пщприемницьким тлом. Варшава: Сова, 2014.
6. Е. Gozlinska Slownik nowych terminyw w praktyce szkolnej, Warszawa: Wyd. CODN.1997.
7. Brockhaus R.H. The psychology of entrepreneur / Encyclopedia of Entrepreneurship. NJ.: Prentice-Hall, 1982.
8. Хайек Ф. Август фон. Право, законодательство и свобода: современное понимание либеральных принципов справедливости и политики / Пер. с англ. Б. Пинснера, А. Кустарева. М.: ИРИСЭН, 2006.
9. Гельбак А.М. Формування пщприемливосп учня як ключовоУ компетентности для життя: [методичы рекомендаци]. Кропивницький, 2017.
10. DeSeCo. Definition and Selection of Competencies. Theoretical and Conceptual Foundations (DESECO). Strategy Paper on Key Competencies. An Overarching Frame of Reference for an Assessment and Research Program - OECD (Draft). URL: http://www.deseco.admin.ch/
11. Уроки з пщприемницьким тлом : Навчальы мaтерiaли / За заг. ред. Е. Бобшсько'|', Р. Шияна, M. Товкало. Варшава: Сова, 2014.
References
1. Bilova YU. A. Ponyattya ta struktura pidpryyemnyts'koyi kompetentnosti maybutnikh fakhivtsiv ekonomichnoho profilyu. Onovlennya zmistu, form ta metodiv navchannya i vykhovannya v zakladakh osvity. 2013. Vyp. 7. S. 15-17.
2. Entsyklopediya osvity / APN Ukrayiny, holov. red.: V. H. Kremen'. K. : Yurinkom Inter, 2008. - 1040 s.
3. Tovkalo M. Yak tvoryty pidpryyemnyts'ke tlo uroku. Uroky z pidpryyemnyts'kym tlom. Varshava: Sova, 2014. 398 s.
4. Shyyan R. Plekannya pidpryyemlyvosti yak instrument reformuvannya Ukrayiny. Uroky z pidpryyemnyts'kym tlom. Varshava: Sova, 2014. 398 s.
5. Koshevs'ka K. Pidpryyemlyvist' ta initsiatyvnist' sered inshykh klyuchovykh kompetentnostey. Uroky z pidpryyemnyts'kym tlom. Varshava: Sova, 2014.
6. E. Gozlinska Slownik nowych terminyw w praktyce szkolnej, Warszawa: Wyd. CODN. 1997.
7. Brockhaus R.H. The psychology of entrepreneur / Encyclopedia of Entrepreneurship. NJ.: Prentice-Hall, 1982.
8. Khayek F. Avhust fon. Pravo, zakonodatel'stvo y svoboda: sovremennoe ponymanye lyberal'nykh pryntsypov spravedlyvosty y polytyky / Per. s anhl. B. Pynsnera, A. Kustareva. M.: YRYSEN, 2006.
9. Hel'bak A.M. Formuvannya pidpryyemlyvosti uchnya yak klyuchovoyi kompetentnosti dlya zhyttya: [metodychni rekomendatsiyi]. Kropyvnyts'kyy, 2017.
10. DeSeCo. Definition and Selection of Competencies. Theoretical and Conceptual Foundations (DESECO). Strategy Paper on Key Competencies. An Overarching Frame of Reference for an Assessment and Research Program - OECD (Draft). URL: http://www.deseco.admin.ch/
11. Uroky z pidpryyemnyts'kym tlom: Navchal'ni materialy / Za zah. red. E. Bobins'koyi, R. Shyyana, M. Tovkalo. Varshava: Sova, 2014.
FORMATION OF ENTREPRENEURSHIP IN PHYSICS CLASSES Anna Mukha
Makarenko Sumy State Pedagogical University
Michael Kalenik Makarenko Sumy State Pedagogical University Abstract. The article considers the relevance of the formation of one of the vital key competencies in the students of the comprehensive school - entrepreneurship and initiative in the physics classes. It means the ability of a person to embody ideas in life, embracing aspects such as creativity, the drive to innovation and the ability to risk rationally, as well as the ability to plan actions and realize them. The essence of the concept of "entrepreneurship" is revealed and the opinions of scientists are analyzed. It is stated that an important factor in the creation of entrepreneurial competence is the integration of content, the link between the content of the lesson and the real world. Besides, it is noted that the formation of skills and abilities, which are inherent in an enterprising person, can be carried out through the content of educational material studied in the physics classes, as well as through interactive methods. Learning through interactive methods generates the need for initiative and entrepreneurship. The application of some forms of work at the lessons that make it possible to develop entrepreneurship competence in students is demonstrated. The author states that the entrepreneurial competence is formed when the student is able to analyze the problem situation, put forward a hypothesis for its solution, communicate, express his or her own opinion and defend it, work in a group, solve problems that arise in everyday life, thus taking care of safety of life. The main emphasis is on the application of the acquired knowledge in later life: in everyday life, in the workplace. Such lessons of physics help to create entrepreneurship competence and allow students to immerse themselves in the world of creativity, develop their activity, easily perceive educational material, and demonstrate the need for knowledge, because it is immediately used to solve problems arising in practice. Entrepreneurial competence is formed during the resolution of qualitative practical tasks, as well as in the organizational form itself. It has been established that the issue of improving the entrepreneurship of students at physics lessons remains poorly developed in pedagogical theory and practice.
Key words: entrepreneurship, initiative, interactive methods, competence, entrepreneurial competence.
