CC BY
28
Олександр ПАНАСЮК
ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГ1ЧНО1 КУЛЬТУРИ СТУДЕНТ1В У ПОЗААУДИТОРН1Й ДШЛЬНОСП
У xodi науково-пошуковог роботи виявлено, що формування педагог1чно'1 культури майбуттх учителгв е одним i3 важливих аспектiв гх професшноi тдготовки, який сприяе розвитку логiчного мислення особистостi у процеа модульно-розвивальног пiдготовки. Обтрунтовано основт модулi позааудиторног дiяльностi студентiв для засвоення культурологiчних знань.
Обгрунтування науково1 проблеми передбачае розкриття сутност формування педагопчно1 культури студенев в позааудиторнiй дiяльностi та обгрунтування технологш модульно-пiзнавального, модульно-технологiчного, модульно-розвивального спрямування через рiзноманiтнi форми навчально-шзнавально1 дiяльностi майбутнiх вчителiв фiзичноl культури, що розкриваеться за допомогою запропонованих модульно-розвивальних аспектiв [1, 5].
Мета статт — дослiдити технологiчнi аспекти динамiки стану формування педагопчно1 культури у студенев; обгрунтувати основнi модулi позааудиторно! дiяльностi студентiв для засвоення культуролопчних знань.
Модульно-тзнавальний аспект. Проведення дослiдження, здiйснення формуючого експерименту, мета якого довести або спростувати положення науково-пошуково! роботи про те, що сконструйована нами система формування педагопчно! культури у студенев сприяе активiзацil засвоення культурологiчних знань майбутнiми вчителями фiзичноl культури, пiдвищуе ефективнiсть педагопчно1 дiяльностi викладачiв у процесi реатзацп нормативних курсiв через рiзноманiтнi форми навчально-шзнавально1 дiяльностi майбутнього вчителя.
Модульно-розвивальний аспект осв^ньо1 технологи (англ. «an educational technology») часто називають напрямком закордонно1 пiдготовки, що мае на мет пiдвищення ефективностi освiтнього процесу, який гарантуе досягнення позитивного результату у формуванш педагопчно1 культури студенев вищих навчальних закладiв.
Термiн «технолопя» визначаеться як наука техтки, отже, управлiння освiтньою технологiею — це наука про оргашзащю технiки професшно1 освiти, тобто культурологiчна пiдготовка студенев мае передбачити одержання системи культуролопчних знань з кожного курсу (дисциплши).
Власне, в нашому дослiдженнi у поняття технологiя формування педагопчно1 культури ми вкладаемо комплекс ланок, який включае: прогнозування запланованих результатiв в культуролопчнш пiдготовцi особистостi; засоби дiагностики динамiки стану модульно-розвивально1 тдготовки; пiдбiр обгрунтованих моделей навчання; критери вибору оптимально1 моделi для одержання конкретних умов у розвитку набуття знань педагогiчноl культури.
Моульно-технологячний аспект. Науковий термш «культура» (вiд латинського cultura — виховання, освта, розвиток) — сукупшсть практичних, матерiальних i духовних надбань суспiльства, якi вiдображають юторично досягнутий рiвень розвитку суспiльства й людини i втiлюються в результати продуктивно1 дiяльностi.
Культура мови — дотримання усталених норм вимови, слова — та формовживання побутових фраз.
Культура поведшки — дотримання основних вимог i правил людського ствжиття, умiння вiднаходити правильний тон у спшкуванш з оточуючими.
На основi поданих вище наукових термiнiв у дослщженш ми ввели поняття «культуролопчш погляди».
Культурологiчнi погляди студентiв — це штегративне об'еднання практичних, матерiальних i духовних надбань суспiльства, яю вiдображенi у свiдомостi особистостi i реалiзуються через дотримання усталених норм вимови, основних вимог i правил людського ствжиття та конкретну дiяльнiсть особистосп.
Ми зробили спробу охарактеризувати у ходi пошуково1 роботи окремi компоненти таксономil цiлей поведiнки особистосп у побутi. Серед них видшяемо:
- когнiтивний (пiзнавальний) компонент. Сюди входять цiлi: вiд запам'ятовування i вiдтворення вивченого матерiалу до розв'язання проблеми, в ходi якого необидно переосмислити набут знання, будувати !х новi спiввiдношення з попередшм вивченими iдеями, методами, способами дш, включаючи створення нового бачення проблеми. За даними експертних ощнок, а також на основi аналiзу науково! лiтератури та анкет викладачiв виявили, що до шзнавано1 сфери належать бшьшють цiлей навчання та поведшки студентiв, якi висуваються нормативними документами щодо професшно1 пiдготовки майбутнiх вчителiв фiзичноl культури.
Теоретична дiяльнiсть особистост сама по собi не приводить до змш у предметах i явищах зовнiшнього свiту, але дае змогу передбачати !х, завчасно прогнозувати майбутш наслiдки. Психологiчна дiяльнiсть студента називаеться тому теоретичною, що дае можливють вдосконалювати результати практичних дш. Отже, теоретично-пiзнавальнi види побутово! дiяльностi займають не тiльки провiдне мюце в iнтелектуальному розвитку майбутнiх фахiвцiв, а й визначають успiх у п формуванш педагопчно1 культури;
- афективний (емоцшно-цшнюний) компонент. До нього належать цш формування емоцiйно-особистiсного ставлення до явищ навколишнього свiту, починаючи вiд простого сприйняття, iнтересу, готовносп реагувати на засвоення цiннiсних орiентацiй i !х взаемоди та активного прояву. Цей компонент включае також цш, якi передбачають формування штерешв i нахилiв у поведiнцi особистосп, переживання тих чи iнших почутпв, формування ставлення до реально1 дшсносп, свiдомостi студентiв та И вияву у розумiннi завдань педагопчно1 культури.
Для розумшня теори педагопчно1 культури важливо знати певнi закономiрностi формування нових розумових дш, умiти передбачати рiзнi види шзнавально1 побутово1 дiяльностi, що сприяе засвоенню культурологiчнiй знань. Формування культуролопчних поглядiв вiдбуваеться тд впливом дiй зовнiшнiх, матерiальних, бо вони дають можливють невидимi внутршш ди зробити видимими (доступними), показати !х змiст студентам, зробити зрозумшими для кожного;
- психомоторний компонент. До нього належать цш, як пов'язанi з формуванням тих чи шших видiв рухомо1 (моторно1, маншулятивно1) побутово1 дiяльностi, нервово-м'язево1 координаци, необх1дно1 для формування педагопчно1 культури пращ. Вш мiстить порiвняно невелику кшькють цiлей iз загально1 навчально1 мети, зокрема, виконання письмових завдань, удосконалення мовлення при вивченнi iноземних мов, вправи фiзичного виховання та трудового навчання.
Проводячи дослщження, переконалися, що створення надшно1, достовiрноl системи цшей у формуваннi педагопчно1 культури студенев — питання динамiчне i складне, яке щкавить не тiльки теоретиюв-педагопв, а й насамперед викладачiв-практикiв i мае певнi причини;
- концентращя зусиль на головному. Користуючись технолопею формування культурологiчних поглядiв, викладачi вищих закладiв освiти повиннi вмiти не тшьки видiляти i конкретизувати цш, а й впорядковувати !х, визначати першочерговi завдання, порядок i перспективи майбутньо1 побутово1 навчально-пiзнавальноl дiяльностi студента;
- ясшсть i гласнiсть спшьно1 роботи викладача i студентiв. Конкретш навчально-пiзнавальнi цiлi у формуванш культуролопчних поглядiв дають можливiсть викладачевi пояснити студентам орiентири в !х загальнiй побутовiй навчально-пiзнавальнiй дiяльностi, обговорити разом з ними мехашзм !х реалiзацil;
- створення еталонiв оцшки результатiв побутово1 навчально-пiзнавальноl дiяльностi. Звертання до чггкого формулювання цiлей формування культуролопчних поглядiв, якi виражаються через результати побутово1 дiяльностi, пiддаються бшьш надiйнiй i об'ективнiй оцiнцi. Це дае змогу систематично формувати у студенев об'ективш оцiннi навички.
Головна особливють процесу засвоення побутових шзнавальних дiй полягае у тому, що таю ди завжди е активними: культурологiчнi знання можна передати тшьки тод^ коли !х беруть, тобто коли студенти виконують певну творчу дiяльнiсть, у процесi яко! формуються основи культури педагопчно1 працi та побуту.
Отже, процес засвоення культуролопчних знань — це завжди виконання певних шзнавальних дш, усвщомлення !х суп. Викладач повинен бути впевнений, що студенти володдать усiею необхщною системою пiзнавальних навичок, реальних дш, якi являють собою
умiння здобувати майбутню професда. Дiя — це одиниця ан^зу побутово1 працi студента. Викладач мае знати, передбачати ïï структуру, функщональш можливостi, ochobhî риси, етапи та закономiрностi становлення творчоï особистостi, яка володiе культурою педагогiчноï працi.
Будь-яка людська дiя завжди спрямована на певний предмет, культуролопчне поняття чи явище. Наприклад, студент аналiзуе поняття теори вщносносп, вивчае будову комп'ютера, норми i правила поведiнки, прилучаеться до науковоï дiяльностi. Отже, дiя завжди цiлеспрямована, i в процес ïï виконання досягаеться певний результат у формуванш культуролопчних поглядiв. Вш може збiгатися з поставленою метою у формуванш педагогiчноï культури, а може й всупереч з нею.
Мета культурологiчноï ди нерозривно пов'язана з таким важливим компонентом, як мотив культурологiчноï дiяльностi. Мотив спонукае студента ставити i досягати рiзноманiтних результат, виконувати вiдповiднi побутовi ди. Коли мотиви не обrрунтованi, не усвщомлений кiнцевий результат, навчання як вид побутовоï пiзнавальноï дiяльностi втрачае сенс.
У структуру будь-я^' ди входить та чи iнша система операцш, за допомогою яких ця дiя виконуеться. Так, для ди порiвняння необхiдно видiлити ознаку (основу для порiвняння), на базi якоï будуть порiвнюватися предмети. Потiм за результатами порiвняння робиться висновок, який дозволяе завершити пiзнавальну дiю у процес формування педагогiчноï культури; наступний компонент — орiентовна основа ди. Це — система умов, на яку реально спираеться студент при виконанш певних дiй. Важливо знати, що ця система умов культурологiчноï дiяльностi може бути подана з рiзних позицiй. Цi умови можуть вщбивати окремi особливостi конкретного випадку, а можуть фiксувати i загальш, суттевi для цiлого класу явища.
У процес дiй iз засвоення основ культури педагогiчноï працi та побуту студент проявляе свою шдивщуальшсть, яку необхщно враховувати пiд час органiзацiï побутовоï навчально-пiзнавальноï дiяльностi майбутнього фахiвця.
Модульно-розвивальний аспект. Побутова пiзнавальна дiяльнiсть у формуваннi педагогiчноï культури студеипв — це цiлiсна система взаемоповязаних мiж собою елементiв процесу формування культуролопчних знань, яю пiд час реалiзацiï навчально-пiзнавальноï мети забезпечують виконання трьох основних функцiй педагогiчноï культури:
а) орiентувальноï;
б) виконавчоï;
в) контрольно-коригувальноï.
Основною е орiентувальна частина дiяльностi. Вона забезпечуе успiх ди. ïï особливостi можна представити як складний психологiчний процес використання орiентувальних операцiй.
Особливостi побутовоï пiзнавальноï дiяльностi полягають у реалiзацiï таких основних компонеипв:
а) матерiальна форма ди (виконання студентами певних операцiй у лаборатори, пiд час педагогiчноï практики);
б) перцептивна форма ди (фшсащя предметiв за допомогою зорового сприймання);
в) словесна форма дiï (бесща, пояснення та обгрунтування культурологiчних завдань);
г) розумова форма ди (попередне виконання дш у свiдомостi, розвиток культуролопчного мислення).
Таким чином, природа та мехашзм засвоення знань з основ культури пращ та побуту е складовою технологи формування культуролопчних поглядiв, основою побутовоï дiяльностi.
У процес дослiдження виходили з того, що кожне сощальне явище мае свою юторда, яка охоплюе процес ïï зародження, становлення, конкретизацiï, формування та реалiзацiï. Свiдомiсть, охоплена в генетичному аспект^ може бути визначена об' ективно у певних межах. У такому разi вона окреслюеться як явище закономiрне, а не випадкове, як феномен, що мае внутршню лопку, а не щось штучно сконструйоване.
Завдання дослiдження полягало в тому, щоб обгрунтувати свiдомiсть особистосп студента вищого закладу освiти в ïï реальних взаемозвязках iз формуванням культуролопчних проглядiв, iншими явищами суспшьного життя. Тiльки в такому разi воно розкриваеться достатньо повно у формуванш педагогiчноï культури.
Л1ТЕРАТУРА
1. Aлeксюк A. M. ^Aarer™ вищо1 школи: К^с лекцш: модульне нaвчaння. — К.: ЮДО, 1993. — 220 с.
2. Aмонaшвiллi Ш. Д. Псиxолоriчнi основи пeдaгоriки спiвpобiтництвa. — К.: Освгга, 1991. — 110 с.
3. ремень В., Tкaчeнко В. y^aïra: шляx до себе. ^облеми сусшльшл тpaнсфоpмaцiï: Haвчaльний
поабник. — К., 1998. — 446 с.
4. Шамчук A. C. Пeдaгогiкa: Паучник. — К.: Aтiкa, 2007. — 344 с.
5. Рудницьга О. П. тa ш. Основи пeдaгогiчниx дослщжень. — К.: Eкспpeс-об'явa, 1998. — 142 с.
Алла СЕМЕНОВА
ПРОГНОСТИЧНЛ МОДЕЛЬ ОСОБИСТIСНО-ПРОФЕСIЙНОÏ ПAРAДИГМИ ЯК КОНЦЕПТ СИСТЕМИ ПAРAДИГМAЛЬНОГО МОДЕЛЮВAННЯ ПРОФЕCIЙНОÏ П1ДГОТОВКИ МAЙБУТНIХ УЧИТЕЛ1В
У emammi pозкpumо сymнiсmь побyдовu npoгнocmuчнoï моделi ocoбucmicнo-npoфеciйнoï пapaдuгмu як ^H^nma ma сuсmемоymвоpюючого 4umum сuсmемu пapaдuгмaльного моделювaння пpофесiйноï пiдгоmовкu мaйбymнix yчumелiв. Пiдtpyнmям ma^ï дiяльносmi aemop ernHa4ae фpaкmaльнuй npтщп сuнеpгеmuкu, якмй вiддзеpкaлюe вaжлuвiсmь npтщny сaмonoдiбнoсmi для cy4acH0ï oceimu.
^офе^й^ п^ютов^ мaйбyтнix yчитeлiв нaлeжить до систем, що caмoopгaнiзoвyюmьcя, тa e сaмостiйним об'ектом aнaлiзy з позици ^^prera^. Основи пapaдигмaльного модeлювaння з точки зоpy nедaгoгiчнoï cuнеpгеmuкu до тeпepiшнього чaсy не були ^едметом спeцiaльниx дослiджeнь у тeоpiï пpофeсiйно-пeдaгогiчноï освiти. Ha нaшy думку, пpоблeмa pозpобки стpaтeгiй модepнiзaцiï освiти невщ'емно пов'язaнa iз cucmемнuм npoгнoзyвaнням, що зaбeзпeчye цiлiснiсть оновлення, пpивeдeння до вщповщносп зi змiнaми, якi здшснюються в пpостоpi нaшоï дepжaви з ypaxyвaнням зaгaльносвiтовиx тeндeнцiй шляxом впpовaджeння системи пapaдигмaльного модeлювaння.
Пapaдигми освгги вiдpiзняються певними iдeaлaми i ноpмaми. Bтiм, нa нaшy думку, вони мaють однaковi склaдовi — iмпepaтив, iнновaцiю, сaмовдосконaлeння, пpогнозyвaння тa склaдaють вepтикaльнy iepapxiчнy стpyктypy: нayково-пeдaгогiчнi пapaдигми нaлeжaть до дослiджeнь, якi вже вiдбyвaються, xapaктepизyючи онтологiчнi i гносеолопчш уявлення пpо освiтy i туку; освiтнi — визнaчaють конкpeтнi пiдxоди, пpоцeси пpоeктyвaння i влaснe peaлiзaцiï освiтнього пpоцeсy; пeдaгогiчнi — pозкpивaють особливостi, що e пpитaмaнними визшченому пeдaгогiчномy сyспiльствy, зaбeзпeчyючи пpiоpитeтнy концeнтpaцiю тiльки нa дeкiлькоx (можливо i взaeмовиключниx) визнaчeниx цiляx, зaвдaнняx, нaпpямax [9, б].
Haстyпним ступенем стpyктypи пapaдигм в освiтi нaми визшчено особистюно-пpофeсiйнy пapaдигмy як систему поглядiв i уявлень, у мeжax якиx особистiсть спpиймae оточуючий св^ i пepeдбaчae мaйбyтнi змiни, що мae конкpeтнi логiчно пов'язaнi тa взaeмозyмовлeнi склaдовi: онтологiчнy — iмпepaтив тa гносeологiчнi — iнновaцiю, сaмовдосконaлeння, пpогнозyвaння, a тaкож xapaктepизyeться фyнкцiонaльнiстю, pозповсюджeнiстю, aдaптивнiстю, динaмiзмом, полiвapiaнтнiстю тa кepовaнiстю.
Biтчизнянi дослiдники (I. Бex [3], M. Gвтyx [5] I. Зязюн [б], О. Caвчeнко [8], C. Cисоeвa [10], M. Чобггько [12] тa iн.) нaголошyють ^о нeобxiднiсть pозглядy стyдeнтa як суб^кга, котpомy нeобxiдно допомогти в його сaмооpгaнiзaцiï. Taкy сaмооpгaнiзaцiю нayковцi pозглядaють як пpодyкт pоботи його внyтpiшньо-особистiсниx мexaнiзмiв pозвиткy. Змiстовнy склaдовy пpогнозyвaння стaновлять знaння, якi нeобxiднi для отpимaння пpогнозy (пpо pозвиток ^оцесу aбо явищa у минулому, ^о тeпepiшнiй чaс, поточнa iнфоpмaцiя ^о об'eкт пpогнозy тощо).
Фyнкцiонyвaння особистiсно-пpофeсiйниx пapaдигм yчитeлiв e об'eктивним пeдaгогiчним явищем в освiтньомy пpостоpi пeдaгогiчного нaвчaльного зaклaдy нa основi pозвиткy, peaлiзaцiï зaгaльниx i конкpeтниx цшей освiти, що пов'язaнi з yмовaми освiтнього пpоцeсy, особистiсно-пpофeсiйними особливостями суб^кпв. Бiльш високий piвeнь пpофeсiйноï дiяльностi вчителя xapaктepизye вищий piвeнь фyнкцiонyвaння особистюно-пpофeсiйноï пapaдигми.
