CC BY
30
О.Ю. Чистяк
ФОРМУВАННЯ ОРГАНВАЩЙНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО МЕХАН1ЗМУ ЗБАЛАНСОВАНОГО УПРАВЛ1ННЯ ПОТОКАМИ ТОВАРНО1 ВУГ1ЛЬНО1 ПРОДУКЦП
Дослiдженню питань формування органiзацiйно-економiчних MexaHi3MiB
управлiння товарно-матерiальними потоками на OOTOBi методiв i моделей логiстики придшяеться значна увага в зарубiжнiй i вiтчизнянiй науковiй лiтературi. I це цшком обгрунтовано, оскiльки такий тдхщ дозволяе виявити значнi резерви шдвищення ефективностi на всiх стадiях виробничо-збутового процесу. Так, за даними фiрм «Бош-^менс», «М^субюЬ» «Дженерал моторс» 1% скорочення витрат на виконання логiстичних функцiй приводив до того ж ефекту, що i збшьшення на 10% обсягiв збуту [1]. За результатами дослщжень Свропейсько! лопстично! асощацп, використання логiстичних методiв i моделей дозволяе скоротити час виробництва товарiв на 25%, знизити собiвартiсть виробництва продукци на 30%, скоротити обсяг матерiально-технiчних запасiв вiд 30 до 70% [2].
Поряд iз цим багато прикладних завдань, пов'язаних iз даною проблемою, мають ряд специфiчних особливостей, якi потребують нестандартних шлях1в для !х вирiшення. До таких варто вщнести й завдання, пов'язанi з управлiнням товарними потоками тдприемств вугшьно! галузi, специфiка яких полягае в нижченаведеному.
1. Спошб формування вихiдного потоку товарно! продукци. Стандартнi завдання логiстики базуються на тому принциш, що у процес функцiонування пiдприемство закуповуе необхiдну сировину (сфера «закупiвельно! логiстики»), з яко! надалi виготовляеться вiдповiдна товарна продукщя (сфера «виробничо! логiстики»). Для вуглевидобувних же пiдприемств, вихiдна сировина знаходиться в прському масивi i його «складсью запаси» визначаються ступенем !х технологiчноl готовностi до виймання.
2. Яюсш параметри товарно! продукци. Вони залежать вiд якостi вихщно! сировини
й марки вугiлля, що перебувае у гiрському масивi й може потребувати або ш додатково! переробки (збагачення). При цьому збагачення може здшснюватися як на фабрицi, що мае вщношення до пе! ж юрисдикци, що й вуглевидобувне шдприемство (у рамках одного виробничого об'еднання, або корпораци), так i на фабриках шшо! пiдпорядкованостi. Вiдповiдно, i товарна продукцiя, що накопичуеться (сфера «складсько! лопстики»), в одному випадку е «готовою», в iншому - «натвфабрикатом».
3. Особливостi функцiонування вугшьного ринку. Вугiлля е стратегiчною сировиною i, вiдповiдно, регулювання даного ринку е об'ектом пильно! уваги з боку держави (сфера «розподшьчо! лопстики»). Наявнiсть державних, приватних i «тшьових» iнституцiй у данiй сферi ютотно ускладнюе дотримання балансу у виробництвi та споживаннi товарно! вугшьно! продукцi!.
Таким чином, ми бачимо, що специфiчнi особливостi управлiння потоками товарно! вугшьно! продукци супроводжують практично вс сфери i рiвнi лопстичних завдань, що потребуе окремого тдходу до вибору механiзму й методiв управлiння.
Класичнi моделi логiстики описують, як правило, дворiвневий механiзм управлшня потоками, що включае макро- та мшролопстичш системи. При цьому тд макрологiстичною системою розумiють «велику систему управлшня матерiальними потоками, що охоплюе пiдприемства й органiзацi! промисловостi, посередницью, торговельнi та транспортнi органiзацi! рiзних вiдомств, розташованих у рiзних регюнах кра!ни або в рiзних кра!нах» [2], мiкрологiстичнi - розглядаються як !х пiдсистеми масштабу окремих «виробничих i торговельних пiдприемств, територiально-виробничих комплексiв» [2].
Однак багатьма дослщниками
© Чистяк Олеся Юривна - астрант. Нацюнальний прничий утверситет, Дшпропетровськ.
ISSN 1562-109X
вщзначаеться недостатшсть тако! iерархil та обгрунтовуеться необхiднiсть видiлення промiжного - мезолопстичного (вiд грец. те808 - середнш) рiвня. Зокрема, Т.Ф. Терешкiна [3] вщзначае, що «...нацiональна економiчна система мютить три взаемозалежнi iерархiчнi рiвнi - макро-, мезо- i мшроекономшу. 1з цього випливае, що аналопчна iерархiя мае вiдтворюватись у вшх конкретних економiчних вiдносинах i видах дiяльностi (у тому числi, лопстичнш). Кожному iз зазначених iерархiчних рiвнiв вiдповiдае особливий характер здiйснення цшеспрямованих впливiв, що в цiлому розумiеться як управлiнська дiяльнiсть. На макроекономiчному рiвнi сутнiсна характеристика формату цшеспрямованих впливiв визначаеться як регулювання, на мiкроекономiчному рiвнi - як менеджмент. Сутшсть цiлеспрямованих впливiв на мезоекономiчному рiвнi мае потребу в теоретичному i методологiчному
обгрунтуваннi».
У найбшьш узагальненому виглядi визначаеться [4], що мезоекономша дослiджуе поведiнку, змiст i сутнiсть промiжних (мiж мiкро- i макроекономiкою) пiдсистем нащонально! економiки, яю мають важливе самостiйне значення. Зокрема, до таких шдсистем вiдносять регюнальш виробничо-збутовi iнфраструктури, а також галузевк паливно-енергетичний комплекс (ПЕК), вiйськово-промисловий комплекс (ВПК), агропромисловий комплекс (АПК) i iншi пiдсистеми; дослiджують !х роль та показники в ринковш економiчнiй системi держави. При цьому кшьюсним показником для характеристики процесу виробництва товарiв i послуг на регюнальному (галузевому) рiвнi виступае валовий регюнальний (галузевий) продукт [5].
1з врахуванням викладеного вище, розглянемо iерархiчну структуру вугшьно! галузi Укра!ни.
1. М!крор!вень. За офщшним даними Мiнвуглепрому, на даний момент видобуток вугшля в Укра!ш здiйснюють 169 шахт, з яких 31 перебувае у приватнш власност або в орендi, а 138 перебувають у державнiй власность Реальна ж структура сектору набагато складшша, i це мае ютотний вплив на результати роботи галузi та специфiку логiстичних схем.
Державы! тдприемства,
тдпорядковат МШстерству вугшъно! промисловост1. Бшьшють державних шахт прийнято вважа-
ти безнадiйно збитковими. За шформащею Мiнiстерства вугшьно! промисловостi [6], у 2008 р. збитки таких шдприемств скла-ли близько 4,3 млрд. грн. - на 329,7 млн. грн. бшьше, нiж у 2007 р. 1з держбюджету в 2008 р. 1'м було видiлено до 4 млрд. грн. I це без урахування кошпв, якi вкладаються у 1'х технiчне оснащення. За 8 мюящв 2009 р. дер-жавними пiдприeмствами вироблено товарно! вугшьно! продукци на суму 7321,1 млн. грн. За цей же час Í3 державного бюджету надшшло 3357,4 млн. грн. на часткове покриття витрат на випуск вугшьно! продукци, тобто фактично майже кожна друга реалiзована тонна проплачуеться двiчi - споживачем i державою.
Корпоративм недержавм
тдприемства. Усього два десятки приватних шахт забезпечують приблизно 37% загальноукра!нського видобутку вугiлля. Пояснюеться це тим, що таю шахти -потужш й перспективнi пiдприемства, контролюються або сшвроб^ничають i3 фiнансово-промисловими групами (ФПГ). Наприклад, «Павлоградвугiлля»,
«Краснодонвугiлля» i «Комсомолець Донбасу» входять до System Capital Management (SCM), вугшьна компанiя «Шахта «Красноармшська-Захщна №1» належить до групи «Концерн «Енерго».
Недержавм мал1 тдприемства. Усього в Донецькш i Луганськш областях налiчуеться до 140 таких шдприемств. Ус вони працюють i3 повним комплектом дозвiльних документiв, платять податки, офщшну зарплату спiвробiтникам. Як правило, малi недержавнi шахти контролюються не ФПГ, а бiзнесом iз меншими фiнансовими можливостями. За оцшками власникiв, рiвень рентабельностi цього бiзнесу може досягати 10-15%.
Нелегалъний видобуток вугыля. Нелегальш «копанки» у процес реструктуризаци вугшьно! галузi стали певною замiною державних шахт. Сьогоднi шдпшьний видобуток мае розвинену систему збуту вугшля й забезпечення необхщними шструментами. Тiльки в Луганськiй областi у «тшЬ>, за рiзними оцiнками, працюють вщ
5000 до 10 000 шaxтapiв, усього ж тут дie щонайменше 500 великж i мaлиx «копанок».
У 2008 p. в У^ам було видобуто 77,8 млн. т вугшля, iз нж 45,4 млн. (58%) ^ипадае на частку 138 деpжaвниx шaxт. Пpиблизно 29 млн. т видобуто на великиx недеpжaвниx шaxтax (ïx 20), близько 3 млн. т - на сеpеднix та мaлиx. Кpiм того, близько 5 млн. т вугшля надшшло на pинок у pезyльтaтi дiяльностi нелегaльниx шaxт.
Таким чином, на основi огляду мaтеpiaлiв aнaлiтичниx дaниx, pозмiщениx у нayковиx видaнняx i меpежi Iнтеpнет, можна видiлити тaкi стpyктypнi елементи мiкpоpiвня виpобничого сектоpy вугшьно1' гaлyзi Укpaïни:
деpжaвнi пiдпpиeмствa, пiдпоpядковaнi Мiнiстеpствy вyгiльноï пpомисловостi;
коpпоpaтивнi недеpжaвнi
пiдпpиeмствa, якi пеpебyвaють у сфеpi впливу фiнaнсово-пpомисловиx гpyп;
сеpеднi й мaлi недеpжaвнi пiдпpиeмствa; нелегaльнi пiдпpиeмствa, так звaнi «копанки».
2. Mакрорiвeнь. Базою, на основi яко1' тепеp визначаються нaпpями та пpопоpцiï фоpмyвaння пaливно-енеpгетичного балансу кpaïни, е Енеpгетичнa сфатепя Укpaïни на пеpiод до 2030 p. [7], ^ийнята ypядом у беpезнi 2005 p. За цим документом значна pоль у ïï pеaлiзaцiï пpидiляeться вyгiльнiй галу-
зi: загальний iмпоpт енеpгетичноï сиpовини пеpедбaчaeться скоpотити з 54,5% (2005 p.) до 11,7% (2030 p.), у тому чист за paxyнок збiльшення майже в 1,5 pasa видобутку власного вугшля (з 20,7% у 2005 p. до 29,6% у 2030 p.).
Але з моменту зaтвеpдження ще1" стpaтегiï вона була тддана певнш кpитицi. Так, зокpемa, д^екг^ 1нституту пpоблем екологiï та енеpгозбеpеження С. Gpмiлов вiдзнaчae [8] некоpектнiсть визначення обсягiв споживання енеpгоpесypсiв на галузевому й сектоpномy piвнi, а також невipогiднiсть бaлaнсовиx iндикaтоpiв енеpгозaбезпечення й енеpгоспоживaння, на якi, власне, й оп^аеться Енеpгетичнa стpaтегiя.
Це пiдтвеpджyeться й фактичними показниками pоботи гaлyзi на даному етaпi. Так, до сеpедини 2009 p. щомюячний пpофiцит виpобництвa становив 430 тис. т
товapного вyгiлля. Тим часом чеpез деpжaвнi шaxти були доведет поставки 1,5 млн. т iм-поpтного вyгiлля, яке було ^одане елект-pостaнцiям як видобуте власними силами, а
1.3 млн. т вугшля власного видобутку pозмiщено на склaдax. За даним НАК «^^preTOM^ компaнiя Укpaïни», тiльки на скла-
дax тепловиx електpостaнцiй накопичилося
3.4 млн. т палива, тобто якщо повшстю пpипинити зaкyпiвлi, то за умови збеpеження нинiшнix темпiв споживання його вистачить на 65 дiб. Уже на даний момент на кожнш станци стоиъ по 700 неpозвaнтaжениx вaгонiв. У той же час дефщит вyгiлля для коксування ощнюеться на piвнi 8-10 млн. т, по^итта якого здiйснюeться за paxyнок iмпоpтy.
Як випливае з наведеного вище, на мaкpологiстичномy piвнi вyгiльноï гaлyзi Укpaïни iснye пpоблемa фоpмyвaння оптимального балансу в^обництва та споживання товapноï пpодyкцiï, а також забезпечення конфолю за його виконанням.
3. Meзорiвeнь. Даний piвень е ключовим для в^шення пpоблеми оптимiзaцiï пaливно-енеpгетичного балансу ^аши, оскiльки саме тут, на piвнi паливно-енеpгетичного комплексу, здшснюеться фактична концентpaцiя зусиль yчaсникiв вугшьного pинкy.
Безумовно, побудова балансу вугшля мае от^атися на мiсткiсть pинкy, що залежить вiд попиту споживaчiв. До основниx ïx кaтегоpiй для вугшьно1' гaлyзi Укpaïни мають вщношення, у пеpшy чеpгy, тепловi електpостaнцiï (споживaчi енеpгетичного вyгiлля) - 55% i коксоxiмiчнi заводи (споживaчi кокшвного вyгiлля) - 13%. Незначна частка (близько 5%) втизняного вyгiлля набавляемся на експоpт, а залишок пpипaдae на кaтегоpiю «iншi споживaчi». Тепеp головним покупцем i пpодaвцем вугшля е деpжaвне пiдпpиeмство «Вyгiлля Укpaïни», пiдпоpядковaне Мiнвyглепpомy. По сyтi, ця компашя е монополiстом тоpговельниx опеpaцiй, що визначае як обсяги ^одажв пpодyкцiï, так i умови pозpaxyнкiв.
Посеpедництво ДП «Вyгiлля Укpaïни» у пpоцесi pеaлiзaцiï товapного вyгiлля викликае нapiкaння з боку як пpивaтниx, так i деpжaвниx шaxт. Тому кеpiвники
шдприемств висловлюються за прямi моделi можна сформувати нову матричну
договори зi споживачами вугiлля, модель вуriльноI галуз^ структура яко! пропонуючи не руйнувати вже налагоджених подана в таблищ. II сполучна роль
фшансово-виробничих зв'язюв i не замикати забезпечуеться комплексом
вс вугiльнi потоки на ДП «Вугiлля Украши». використовуваних показникiв.
З урахуванням iнфраструктури мiкрорiвня, на основi типово! балансово!
Таблиця. Матрична модель мезор1вня лог1стики вугыьног продукцп Украгни
Виробники та схеми збуту Споживачi Кшцева продукщя Валова продукщя галузi
- £ ва о тс ^ о е рт Н £ е л е •я ^ нв чт •а ° 2 ^ Я й ои кс рпд од « с Експорт 1 в и ж о с с В н нч Усього Споживання Складування Експорт
Реалiзацiя через ДП «Вугiлля Украши»
Державш пiдприемства х11 х12 х13 х14 х15 Уп У12 У13 Хц
Корпоративнi недержавнi пiдприемства Х21 Х22 Х23 Х24 Х25 У21 У22 У23 Х21
Малi недержавнi пiдприемства Х31 Х32 х33 Х34 Х35 У31 У32 У33 Х23
Реалiзацiя через шших посеред-никiв
Державнi пiдприемства х41 х42 х43 х44 х45 У41 У42 У43 Х24
Корпоративш недержавнi пiдприемства х51 х52 х53 х54 х55 У51 У52 У53 Х25
Малi недержавнi шдприемства х61 х62 х63 х64 х65 У61 У62 У63 Х26
Реалiзацiя по прямих договорах
Державш шдприемства Х71 Х72 х73 х74 х75 У71 У72 У73 Х27
Корпоративш недержавш пiдприемства х81 х82 х83 х84 х85 У81 У82 У83 Х28
Малi недержавнi пiдприемства х91 х92 х93 х94 х95 У91 У92 У93 Х29
«Копанки» Х101 х102 х013 х104 х105 У101 У102 У103 Х210
Усього виробництво товарноI продукцп Е Е хч У111 У112 У113 Х211
1мпорт хш х112 х113 х114 х115 У211 У212 У213 Х212
Оплата пращ V! V2 Vз V4 V5
Чистий дохвд т1 т2 т3 т4 т5
Валова продукцiя Х12 Х22 Х32 Х42 Х52 Х
Запропонована мезолопстична модель включае кшцеву продукцiю всiх виробничих одиниць галуз^ витрати х на II виробництво й сукупний дохiд, що включае суму оплати пращ V i чистого доходу т усiх шдприемств галузь
Квадрант балансу, що знаходиться на перетиш стовпцiв кiнцевоI продукцп та рядюв доходiв, вiдображае кшцевий розподiл i використання сукупного доходу галузь Пiд
кiнцевою при цьому розумiеться товарна вугiльна продукцiя, що надходить зi сфери виробництва у сферу кшцевого використання: на споживання,
нагромадження у складських запасах й експорт. Через II величину забезпечуеться взаемозв'язок iз мегалопстичним рiвнем, базою для якого е модель паливно-енергетичного балансу краши, iз наступним
переходом до нацiонально-економiчно! моделi мiжгалузевого балансу.
Можливють облiку витрат i доходiв на виробництво продукци формуе взаемозв'язок мезолопстично! моделi з параметрами функцюнування структурних одиниць мiкрологiстичного рiвня. Кшьюсно взаемозв'язок на мiкрологiстичному рiвнi можна вщобразити за допомогою рiвняння (моделО виробничо-торговельного балансу пiдприемства кожного рiвня [9]:
I
IN$ = X (N0)40) - К0т + т0) + т0 + Сф) (г
(г = 1,2...,I), (г)е I,
де N¡ - обсяг вироблено! продукци 7-го виду, т; / - марка вугiлля;
- фактична вартють або цiна виробництва 1 т вугшьно! продукци, що дорiвнюе масi упредметнено! працi, фактично перенесено! на фiзичну одиницю продукци з ушх трьох виробничих елеменпв, включаючи емiсiю прибавочно! працi;
N0- обсяг реалiзовано! продукцi! 7-го виду, тонн;
40- мiнова вартiсть, або мiнова цша, реалiзовано! продукцi!, грн.;
т0- вщхилення цiни виробництва вiд цiни реалiзацi!, грн.;
т0) - вщхилення вартосп продукцi!, що купуеться, вщ !! мiново! вартостi, грн.;
К(г)- рiзниця мiж вартiстю 1-х товарiв,
що продаються, та 1-х товарiв, що купуються, за мiновими цшами;
Сф - складськi запаси товарно! вугiльно! продукцi!, тонн.
Наявшсть у моделi показника мiново! вартосп дозволяе врахувати витрати на шдготовку запасiв до ви!мки у складi логiстичних витрат (як складськi витрати), не порушуючи при цьому даних бухгалтерського облiку.
Виробничо-торговельний баланс
кожного видобувного тдприемства е базовою одиницею параметрично! складово! органiзацiйно-економiчного механiзму
управлiння потоками товарно! вугшьно! продукци, загальна схема якого подана на рисунку.
Рисунок. ОргашзацШно-економгчний механизм управлгння потоками товарног вугыьног продукцп
Оптишзащя даного мехашзму забезпечуеться за рахунок ч^кого балансування кожного piB^ управлiння на 0CH0Bi вiдповiдних балансових моделей. Кожен структурний елемент мае власний iнстpумент балансування з узгодженням i3 показниками балансу бшьш високого piвня, що забезпечуе спадкоемшсть вiдобpаження керуючих впливiв у рамках одного структурного елементу на показники вше! системи i взаемозв'язок (за принципом зворотного зв'язку) з шшими елементами лопстично! системи управлшня потоками товарно! вугшьно! продукцп.
Висновки. Подальше дослщження даного механiзму передбачае:
параметризащю показника мшово! ваpтостi товарно! вугшьно! продукцп залежно вiд прничо-техшчних i технологiчних умов розробки конкретних видобувних пiдпpиемств;
аналiз динамiчних характеристик лопстичного процесу на кожному з piвнiв упpавлiння;
формування економшо-математично! моделi логютично! системи упpавлiння потоками товарно! вугшьно! продукцп в цшому.
Л^ература
1. Гаджинский А.М. Логистика [Текст]: учеб. для высших и средних специальных учебных заведений / А.М. Гаджинский. - 5-е изд., перераб. и доп. - М.: Изд.-книготорго-вый центр "Маркетинг", 2002. - 408 с.
2. Внедрение интегрированной системы логистики [Электронный ресурс] / Родионова О.Е., Деревянко О.Г. Научные статьи НУПТ. - Режим доступа: www/URL: http://ipdo.kiev.ua/files/but8.pdf - 10.10.2009 г. - Загл. с экрана.
3. Терешкина Т.Р. Ценностно-ориентированная концепция управления мезологистическими системами: теория и методология, механизмы реализации [Текст] / Т.Р. Терешкина - СПб.: Изд-во СПбГТУРП, 2009. - 273 стр.
4. Ларионов И.К. Мезоэкономика [Текст]: учеб. пособие / И.К. Ларионов. - 2-е изд. - М.: Изд-во "Дашков и К", 2005. - 443 стр.
5. Кремлев Н.Д. Система национальных счетов [Текст]: учеб. пособие / Н.Д. Кремлев.
- Курган.: Изд-во КГУ, 2004.
6. Информационно-аналитический отчет о развитии угольной промышленности Украины за декабрь и январь-декабрь 2009 г. [Электронный ресурс] / Материалы Министерства угольной промышленности Украины, 2009. - Режим доступа: www/URL: http://www.mvp.gov.ua/mvp/control/uk/publish/ article?art_id=77394&cat_id=61332. - 10.10.2009.
- Загл. с экрана.
7. Енергетична стратепя Украши на перюд до 2030 р. Розпорядження уряду Украши вщ 15 березня 2006 р. №145-р. [Елект-ронний ресурс] / Матерiали сайту «Законодавство Украши», 2008. - Режим доступу: www/URL: www.uapravo.net/data/base11/ukr 11253.htm-10.10.2009 г. - Загол. з екрану.
8. Ермилов С. Энергетическая стратегия Украины на период до 2030 года: проблемные вопросы содержания и реализации [Электронный ресурс]. - Режим доступа: www.zn.kiev.ua/nn/how/99/53482/ -10.10.2009 г. - Загл. с экрана.
9. Бабицкий А.Ф. Социальные законы и теория экономических процессов настоящего и будущего [Текст]: моногр. / А.Ф. Бабицкий - К.: МАУП, 2005. - 496 с.
