CC BY
40
В зв'язку з цим, на нашу думку, застосування симулящй максимально ефективне в поеднанш з використанням ¡нших навчальних метод1в i технологи! - як традищйних, так i HOBiTHix.
Таким чином, теоретнчне обгрунтування можлнвостей викорнстання комушкативних симулящй у навчанш ¡hihomobhoi ко муш катив hoi компсгснцп внявнлося дощльним для подальших практичних методичних розробок симулящй та i'x ефективного впровадження у процес навчання ¡ноземних мов стуценпв фгполопчних спещальностей. Очевидно, що варто розглядати симуияцн у поеднанш з традицшними методами навчання, осилыш подання теоретичних вщомостей про англомовш мовленнев1 стратеги та подальше оволодшня цими стратегиями на практищ за допомогою комушкативних симулящй видаеться нам найбшьш доцшьним у контексп навчання англшсько! мови майбутшх фах1вщв фшолопчного профшю.
Л1ТЕРАТУРА
1. Азимов Э. Г. Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам) /Э. Азимов, А. Щукин. -М.: ИКАР, 2009. -448 с.
2. Бацевич Ф. С. Основи комушкагивно? .nihipjci ukh: шдручник / Ф. С. Бацевич. - К.: Вид. центр «Акадеипя». 2004. - 344 с.
3. Загальноевропейсью Рекомендаци з mobhoi освпи: вивчеиня, викладання, ощнюваиня / наук ред. укр. вид. С. Николаева. - К.: Ленвге, 2003. -273 е.
4. Липська I I Методика формування франкомовно! лексично! компетенцн продуктивного усного мовлення у civvieHiih мовних спещальностей: автореф. дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.02 / 1.1. Лепська - К.: КНЛУ, 2010. - 24 с.
5. Мова, освгеа, культура в контексп болонських реалш: магф1али наук.-практ. конф., 1-3 кв1тня 2009 р. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2009. - 292 с.
6. Пентилюк М. I. Методика навчання украшсько! мови у таблицях i схемах: навч. поабник / М. Пентилюк, Т. Окуневич. - К.: TTeHhi i. 2006. - 134 с.
7. Пометун О. I. Енциклопед1я штеракгивного навчання / О. I. Помету. - К., 2007. - 144 с.
8. Преподавание и изучение иностранных языков: традиции и новации: материалы науч.-практ. конф., посвящ. 100-летию со дня рождения проф. 3. М. Цветковой / отв. ред. Н. Ф. Коряковцева. -М.: МГЛУ, 2002.-96 с.
9. Програма з антлшсько! мови для у н ¡в ер с игепЕ/ш сгитут ib (п:ятир1чний курс навчання): проект / С. Ю. Кколаева, М. I. Соловей (кер1вники) та ш. - К.: КДЛУ; Б)эи1анська Рада; МОН Укра'ши; НоваКинта, 2001. - 246 с.
10. Укра1нська освпа у свновому часопростор1: матер1али Другого Mi>raiap. конгресу, 25-27 жовтня 2007 р. - К.: Укр. агентство ¡нформацитадруку «Рада», 2007. - Кн. 1. - 592 с.
11. Communication and Simulation / ed. by David Crookall and Danny Saunders - Clevedon: Multilingual Matters Ltd., 1989. - 296 p.
12. Hertel J., Millis B. Using Simulations to Promote Learning in Higher Education: an Introduction. - 1st ed. - USA: Stylus Publishing, LLC, 2002. - 132 p.
13. Jones Ken. Simulations: A Handbook for Teach el's and Trainers. - 3"1 ed. - London : Kogan Page Ltd., 1995. - 145 p.
14. Longman Dictionary of Language Teaching and Applied Linguistics. - 2я1 ed / Jack C. Richards, John Piatt, Heidi Piatt. - Harlow: Pearson Education Ltd., 1999. - 423 p.
15. Hie Greenwood Dictionary of Education / ed. by John W. Collins Ш, Nancy Patricia O'Brien. - USA: Greenwood Press, 2003. -431 p.
УДК 372. 461 + 8Г246. 2
О. П. ОРЛОВА
ФОРМУВАННЯ МОВЛЕНН6ВОГО ЕТИКЕТУI КУЛЬТУРИ ДI АЛО Г1Ч н о го СП1ЛКУВАННЯ СТУДЕНТ IB ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКААД1В (НА MATEPIAAI УKPAIНСЬКОI ТА НШЕЦЬКО! МОВ)
У cmammi йдетъся про використання жжпредметних зв 'язюв у формуванш мовленневого етикету i культура диалогичного стлкування студенте вуз1в на заняттях з украшсъкоТ та ншщъкоТ моей за професшним спрямуванням. Таюш взаемозв'язок позитивно впшвае на засвоення знань is
предмета досждження та формування мовленневоетикетних ужнь I навичок Подано результаты констатувального зрЬзу г запропоновано шляхи подолання трудноща у вивченш укролнсъкого та шмецыюго д1алог1чного спшкування.
Кчючош слова: укралнсъке г шмецъке дгалоггше мовлення, мовленневий етикет, культура сшлкування, комушкатизш вправи, форми мовленневого етикету.
О. П. ОРЛОВА
ФОРМИРОВАНИЕ РЕЧЕВОГО ЭТИКЕТА И КУЛЬТУРЫ ДИАЛОГИЧЕСКОГО ОБЩЕНИЯ СТУДЕНТОВ ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ (НА МАТЕРИАЛЕ УКРАИНСКОГО И НЕМЕЦКОГО ЯЗЫКОВ)
В статье говорится об использовании межяредметных связей в формировании речевого -этикета и культуры диалогического общения студентов вузов на занятиях, по украинскому и немецкому языку с профессиональным направлением Такая взаимосвязь положительно влияет на усвоение знаний по предмету исследования и формирование этикетноре^вых умений и навыков. Предложено результаты костатирующего среза и пути преодоления трудностей, в обучении украинскому и немецкому диалогическому общению.
Ключевые слова: украинская и немецкая диалогическая речь, речевой -этикет, культура общения, коммуникативные упражнения, формы речевого этикета.
О. P. ORLOYA
FORMING STUDENT'S SPEECH ETIQUETTE AND CULTURE OF DIALOGUE
COMMUNICATION IN HIGHER EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS (ON THE BASIS OF UKRAINIAN AND GERMAN LANGUAGES)
The article deals with using intersubject connections in the process of forming student's speech etiquette and culture of dialogue communication aï Ukrainian and German language lessons at higher educational establishments. This intercommunication positively influences mastering of knowledge of research subject and forming of speech etiquette abilities and skills. The results of the stating phase have been presented and methods ofovercoming ofdifficulties in the study of Ukrainian and Oerman dialogue speech have been suggested
Keywords: Ukrainian and German dialogue speech, speech etiquette, culture of communication, communication exercises, forms of speech etiquette.
Вимоги сьогодення Украши спрямоваш на загальний розвиток особистосп, складником якого евивчення сиорщнених i неспорщнених мов для тдтримування TicHoro економчного та культурного зв'язюв з pis ними крашами. Одна з них - Федеративна Республка Шмеччини, 82 мльйони жител1в яко1 розмовляють шмецькою мовою. Дай йдугъ Авсцля, Княз1вство Лхтенштайн, Велике Герцогство Люксембург та ¡Hiiii розвинеш держави, з якими в украшщв може появитися потреба вести дшове чи дипломатичне стлк\вання, для чого noTpiOHO досконало володгги не тшьки украшською, а й шмецькою мовою. Саме студента вуз1в зобов'язаш вивчати i иоспйно вдосконалювати шоземну мову, зокрема шмецьку, так, щоб у TicHOMy взаемозв'язку з украшською мовою засвоювати мовно-мовленневий теоретичний i практичний матдлал. Важливими при цьому е вироблення умшь i навичок доречного використання форм мовленневого етикету (звертання, В1тання, прощания, вибачення, запрошення, вдячшсть тощо), дотримуючись з1ставного принципу одночасного вдосконалення yKpai'HCbKoï мови та оволодшня неспорщнено1 мови.
В1дзначимо, що аналопчна проблема дослщжувалася на зразках мовленнево-етикетних форм роciйсько-нiмецьких вщповщниыв (H. I. Формановская, X. Р. Соколова та ¡Hiiii), але украшсько-шмецью вщповщники форм мовленневого етикету гце не буи и предметом наукового
вивчення, як i формування мовленневого етикету i культуры д1алопчного спшкування студенев на матф1ал1 вставного ажинзу вщповщного украш сь ко - hi ме цького матер ¡алу.
Актуальшсгь запропонованого дослщження зумовлена сощальною значупцстю вказано! проблемн i вщсугшстю Ii вивчення в украш ськш методичнш наущ, осюльки пфспектива ствробггництва Украши з крашами GC, зокрема Кмеччиною, иотребуе не тшьки економ1чно! та полггачно! шдготовки, а й мовленнево!, передуам досконалого знания мов тих краш, яы в нього входять.
Мета сгатт1 полягае у виробленш напрям1в засвоення форм «в1тання - прощания» украшсько-шмецького мовленневого етикету i вироблення вщиовщних умшь i навичок спшкування украшською та шмецькою мовами як у м1жособиспсних, побутових, так i дшових стосунках.
Для досягнення поставлено! мети пстр1бновир1шення таи завдання:
1) виявити стан вивчення форм «в1тання - прощания» мовленневого етикету i культури д1алопчного спшкування на заняттях украшсько! та шмецько! мов за професшним сирямуванням у вузах;
2) сформунювати методичш основ и оирацювання мовленневого етикету i культури спшкування на заняттях украшсько! i шмецько! мов за професшним спрямуванням;
3) подати теоретичний мовленневоетикетний матф1ал «в1тання - прощания» для засвоення студентами;
4) запропонувати розроблену систему вправ для формування умшь i навичок иослуговуватися мовленневоетикетними формами «в1тання - прощания» в процеа формування усного i писемного шмецького та украшського мовлення.
Над вивченням форм мовленневого етикету «в1тання - вирази, що суироводжують вишня - реплпш-ЕЩповщ1 на в1тання - прощания - вирази, що суироводжують прощания -вщповда на прощания» на заняттях з украшсько! мови за професшним спрямуванням ирацюють для удосконалення куньтури спшкування рщною мовою, тод1 як на заняттях з шмецько! мови за професшним спрямуванням у вузах е потреба фор ми «татання - прощания», а також ii формули, що ix супроводжують, особливо ретельно вивчати i закр1плювати на теоретичному i практичному р1внях.
Нлмецьы в пиния i прощания (Guten Tag! - Auf Wiedersehen!) д1ти чують уже на пфшому урощ в загальнооевггнш школь заучують протягом усього пер ¡од у навчання i послуговуються ними лише на уроках з шмецько! мови, згодом i на заняттях ¡з шмецько! мови за професшним спрямуванням у вузах.
Мета констатувального зр1зу, ироведеного в фупах студенпв-економ1ст1в, мав за мету nepeBipiim як студенти еолодпоть формами мовленневого етикету «В1тання - прощания» укра!нською i шмецькою мовами. Результати були такими:
-95% респондент знакггь укра!нсыа форми мовленневого етикету в1тання: «Добрий день! Привгг! Добрий ранок! Добрий Benip!», а також супровщш форми рптання: «Радий тебе бачити! Дуже приемно зустрггися!» тощо i прощания: «До побачення! Пока! Бувай! До завтра!» Атакож супровщш форми прощания - «Щасливо! Хай щастить!» та ¡н.;
-80% студенпв ¡з вщповщних форм шмецькою мовою знають лише nqjrni двк «Guten Tag! i Auf Wiedersehen!»;
-20% - додали ще таю форми вггання шмецькою мовою «Guten Morgen! - Guten Abend!»;
-100% опитаних не знають шших форм прощания шмецькою мовою;
-75% студенпв зумши ввести украшсыа форми мовленневого етикету в д1алопчш реилпеи;
-45% респондент ввели у прим1тивт реплжи, побудоваш шмецькою мовою, тшьки форми мовленневого етикету «Guten Tag, Olja! i - Auf Wiedersehen, Piter!».
Жоден студент не зум1в побудувати реплшт-р.пяння разом з формами мовленневого етикету, що супроводжують В1тання.
TaKi результати вказують на потребу вироблення методики:
1) опрацювання форм мовленневого етикету у Ясному взаемозв'язку м1ж украшською I шмецькою мовами, де первинне мкце. основу, фундамент буде займатн рщна мова, якою люднна мислнть;
2) введения форм мовленневого етикету в д1алопчш реп.шки, д1алопчш едносп, д1япог1чний текст.
Робота над формуванням национально свщомо!, духовно батато! мовно! особистосп спираеться передуам на дотримання метод ичних основ опрацювання мовленневого етикету I куньтури дшшпчниш спшкування на заняттях украшсьюл та шмецько! мов за професшним спрямуванням. Ними е сиециф1чш методичш принципи навчання, вщиовщш методи [ прийоми.
Принципи навчання мови й мовлення, - на думку М. Р. Львова, - це «основш, вихщш теоретичш положения, що визначають виСир метод ¡в, прийомв, ¡нших засоб1в навчання» [2, с. 152]. Аналопчного визначення дотримуються лшгводидакти В. Я. Мельничайко, М. I. Пентилюк, Е. Я. Палихата, Л. П. Федор енко та пшп.
Основними принципами, на яю опираеться вивчення украшського I шмецького д1алопчного мовлення, е передуам педагопчш, яю набули методично! ¡нтфпретацп вщповщно до вивчення мови (взаемозв'язку виховання й навчання, науковосп. систематичносп навчання, взаемозв'язку у вивченш р1вшв мови \ роздшв курсу, доступносп, наочносп, свщомосп й активносп учшв гад час навчання, мщносп, ¡ндивщуатзацн навчання, зв'язку теорп з практикою). Назваш принципи породжеш законошрностями засвоення мови та мовлення \ виведеш з IX функщй.
Активну роль виконуютъ при цьому методичш принципи навчання, зокрема, «принцип уваги до матери мови, принцип розумшня лексичних [ граматичних мовних значень, принцип ощнки виразносп мовлення, принцип розвитку чуття мови, принцип випереджувального засвоення усного мовлення перед письмовим, принцип залежносп темпу збагачення мовлення вщ ступеня досконалосп структури п мовленневих умшь» [6, с. 255]. О. В. Дуцшков. наириклад, ¡з сощально-психолопчних функщй мови виокремлюе принципи, серед яких основне М1сце посщае комушкативний, що стосуеться нашого дослщження [1, с. 304.]. Специф1чними принципами, яи враховуютъся у нашому дослщженш, е принцип комуш катив н осп, принцип врахування рщно! мови, принцип вправ та ¡н.
1з законом1рностей та принцишв випливають методи навчання - дидактичш \ власне методичш. Пщ методами навчання розумються «способи взаемоди учителя й учшв при кф1вшй рол1 вчителя, спрямоваш на досягнення мети навчання» [2, с. 113]. Пров1вши аналгз метод¡е за науковою педагопчною та методичною .штературою (Ю. К. Бабанський -дидактичш, М. Р. Львов - власне методичш), робимо висновок, що основними методами формування мовленневого етикету I культури д1алопчного спшкування е: 1) для виклада1пв -розиовщь (пояснения), мшьлекщя, подання природних I штучних ситуащй з метою вироблення мовленнево1 ¡нтенцп (бажання спшкуватися), 2) для студент - комушкативний метод, демонстрування, бесща, рольов! ¡фи, д1ялогування.
Розиовщь (пояснения) викладача пфедбачае «цшеспрямовану I щл1сну пфедачу навчально! ¡нформацп» [2, с. 94].
Мшьлекщя - один з метод ¡в повщомлення нового, що полягае «в усному, послщовному \ вщповщно повному виклад1 цши теми чи роздшу курсу. Лекщя е основним методом повщомлення нових знань уВНЗ» [Ю. К. Баанський ].
Ситуативний метод пфедбачае використання ситуащй (природних 1 штучних) для продукування д1алопчних висловлювань [3]. Застосування природних ситуащй для вироблення у студент мовленнево1 ¡нтенци полягае в демонструванш загальновщомих ситуащй з метою продукування дтлопчних реши к, д1алопчних едностей чи д1алопчних текспв.
Штучш ситуацп е вфбально описаними. 1х ироионуе викладач для впливу на емоци, уяву студента, яю вщповщно сприяють породженню д1алопчних висловлювань.
Комушкативний метод навчання спираеться на спшкування, що пфедбачае розвиток усного 1 писемного мовлення студен'пв.
Суть методу демонстрування полягае в показ1 процесу д1алопчного спшкування за допомогою техшчних засо01в (комп'ютф, уривок кшофшьму тощо) для розвитку мовно-мовленневого слуху [ вироблення ¡нтфесудо ишфування красномовства.
Метод бесщи (з'яс^вально!, евристичноГ, иовторювально! (для повторения, узагальнення та систематизаци знань), гадсумковоГ) вщображаеться в дтлогах мш викладачем i студентом гад час внявлення знань ¡з предмета внвчення, у процеа опрацювання нового матер ¡алу. повторения i його закр1плення чи демонсгрування засвоеного на занята. Бесща е «цшсним лопчно пов'язаним роздумом, що починаеться постановкою мети i завфшуеться висновками» [2, с. 23]. Приклад цьому - евристична бесща, яка проводиться за допомогою лопчно i пост доено поставлених викладачем запитань, правильш вщповщ, на яи шдводять студенев до розумшня нового мовного чи мовленневого матфпалу, а згодом i до висновив та узагальнень.
Po.iibOBi ¡фи розглядаютъся в комушкативнш методищ навчання як метод або i прийом для навчання д1алопчного мовлення, формования мовленневого етикету, розвитку полем1чних умшь.
Метод д1алогування сирямований на вироблення умшь i навичок иродукування д1алопчних реилк, д1алопчних едностей i д1алопчних текста.
Викладач на основ! рщномовного матер ¡алу. що проник у свщошсгь разом ¡з молоком матф1 та вщомий студентам вщ проживания в украшському мовленневому оточенш, зобов'язаний подати теоретичний мовленневий матер!ал про використання мовленневого етикету у ситуациях «рлтання - прощания».
В1тання - це виявлення доброзичливосп, поваги, вв1чливосп до знайомих чи незнайомих людей. Для висловлювання впиння в денний час у дпиопчному мовленш використовують форми: укр. - Добрий день! -Здрастуйте! шм. - Guten Tag! До друз1в можна звфтатися: шм. -Einen schönen guten Tag!
Увечер1 i вранщ використовують форми: шм. - Guten Morgen! - Guten Abend!, що вщповщають украшським формам: - Добрий ранок! - Добрий Benip!, яи иовторюються студентами I курсу.
Невимушеному стшпстично зниженому Ei тан ню укр. - ПривЫ вщповщають: шм. - Grüß dich! - Grüß euch! - Sei gegrüßt! - Seid gegrüßt!; укр. - Здоров! вщповщае форма шм. - Salut!
Високому стилю рптання укра!'нською мовою: укр. - RiTam! - Дозвольте вас привггати! -Радий (рада) вас вггати! - Приемно вас в ¡тати! вщповщають в1тання шмецькою мовою: - Ich grüße Sie! - Ich freue mich! Sie begrüßen zu dürfen.
Як в украшськш, так i в шмецьюй MOBi впиння супроводжуються окремими етикетиими виразами: укр. - Як життя? - Як справи? - Як проживаете?, що вщповщають шм. - Wie geht es Ihnen? Реп.шки \Tqi. - Як (ти) живеш? - Як ¡дуть (твоГ) справи? - Як твое життя? мають н1мецьи вщповщники HiM. - Wie geht es (geht's) dir?, укр. - Як ycnixn? - Was macht die Arbeit (das Studium)?, укр. - Що нового? вщповщае шм. Was gibt es (gibt's) Neues? - Що чути (чувати)? -Gibt es (Gibt's) etwas Neues?
TaKi ж запитання часто супроводжуються уживанням частей «ну», в пфеклад1 шмецькою «па»: укр. - Ну, як справи? - Na, wie geht's?, - Ну, що нового? - Na, was gibt's Neues?, форма укр. - Ну, що у тебе (у вас) трапилося? вщповщае формам шм. - Was ist passiert? або - Ist etwas passiert?
Отримувати ¡нформащю можна за допомогою конкретизованих запитань про амейш та службов1 справи, наприклад: укр. - Як С1м'я (мати, дружина, Д1ти? ...) в1дповщае шм. - Wie gehnt es Ihrer (deiner) Familie (Mutter, Frau?), Was machen Ihren (deinen) Kindern?
Вирази укр. - Як дома? - Як твоГ? шмецькою мовою звучать: - Wie gehnt es zu Hause?, укр. Як на po6oTi? вщповщае шм. - Was macht die Arbeit?
За умови снтуаци, коли повинно бую б щось вщбутися у сгаврозмовника, запитують: укр. - Ну, що в тебе? Ну, як у тебе?, шм. - Na, wie geht's dir (so)?, - Na, was machst du (so)?, -Wie geht's, wie steht's?
Втння супроводжують форми запитання про здоров'я, яйцо вщомо, що сгаврозмовник погано себе почував чи почувае, наприклад, украшсью висловлювання - Як ти (ви) себе почуваеш (почуваете)? - Як ваше (твое) здоров'я? - Як ваше (твое) самопочуггя? шмецькою мовою звучать таким чином: - Wie fühlen Sie sich? - Wie fühlst du dich? - Was macht die Gesundheit? - Wie ist Ihr (dein) Befinden?
BiflnoBifli на решпки, що супроводжують вггання, можуть Оуги такими: укр. - Дякую, добре. - HiM.- Danke, gut. - Дякую, непогано. - Danke, nicht schlecht. - Дякую, нормально. -
Danke, es geht. - Дякую, дуже добре. - Danke, sehr gut. - Дякую, в мене все добре. - Danke, (es ist) alles in Ordnung. - Дякую, у мене непогано. - Danke, (es geht mir) nicht schlecht. - Дякую, прекрасно! Дякую, чудово! - Danke, hervorragend (ausgezeichnet, glänzend).
Але найчаспше вживаються решики, що висловлюють скромшсть мовця, а саме: - Nicht schlecht. - Gut. - Soweit ganz gut (тобто - Непогано!).
Решпки укр. - Все по-старому. - Усе без 3MiH. - Все як завжди. - звучать шм. - Alles beim alten. - So wie immer. - Alles unverändert. На запитання: укр. - Що трапилося? шм. - Was ist passiert? - Ist etwas passiert? Зазвичай, вщповщають укр. - Шчого. - Шчого особливого. -Шчого не трапилося, тод1 як шм. - Nichts. - Nichts Besonderes. - Es ist nichts passiert (Nichts ist passiert). Якщо ж справи у людини йдуть i не добре, i непогано, то вживають реп.шки укр. -Hinoro. - HiM. - Es geht; укр. - Як вам (To6i) сказати? - шм. - Was soll ich Ihnen (dir) da sagen?; укр. - Не знаю, що й казати. - шм. - Ich weiß nicht, was ich da sagen soll; укр. - Здаеться, шчого (непогано). - шм. - Eigentlich, ganz gut (nicht schlecht); укр - Так шби шчого (непогано). - шм. -Eigentlich nicht schlecht (ganz gut) та ¡и.
Про невелию усшхи повщомлякугь вщповщь укр. - 1Пчим похвалитися. - Не можу похвалитися. - hiм. - Überwältigend ist es nicht. - Daß es mir prachtig ginge, kann (könnte) ich nicht sagen (behaupten).
Якщо справи йдуть погано, говорятъ: укр - Неважно. - Погано, тод1 як HiM. - Nicht besonderes. - Schlecht.
Форми прощания шмецькою мовою, як i украшською, е нейтрального i високого стшив. Найбшыи уживаними нейтральними сти.лстичними формами е вирази: укр. - До иобачення! -шм. Auf Wiedersehen! - укр. - До 3ycrpi4i! - HiM. - Auf Wiedersehen! - укр. - До CKopoisycTpini! - шм. - Auf ein baldiges Wiedersehen! - До 3ycrpi4i (в ушверситеть у недшо тощо). - шм. - Auf Wiedersehen, in der Universität. - Auf Wiedersehen am Sonntag. - укр. - До завтра! - HiM. - Bis morgen! - укр. - До лп~а! - шм. - Bis zum Sommer! - укр. - Прощайте! - HiM. - Leben Sie wohl! -укр. - Прощай! - шм. - Leb(e) wohl!
Пщ час прощания часто виражаються побажання: HiM. - Всього доброго! - Будь(те) або бувай (-те) здоров1 (здоровий)! - Alles Gute!
Дотримуючись високого стилю, використовують таи форми прощания: укр. - Дозвольте попрощатися!, що шмецькою звучить: - Erlauben Sie, daß ich mich verabschiede! - Gestatten Sie, daß ich mich verabschieden! - Darf ich mich verabschieden? - Ich möchte mich verabschieden.
Засгаршими формами прощания можуть користуються лише люди старшого поколшня, зокрема, половши: укр. - Дозвольте вщкланятися! - HiM. - Darf ich mich empfehlen! - Ich mochte mich empfehlen!; укр. - Честь маю (вщкланятися)! Habe die Ehre!
Прощания, характерш при не невимушених дружшх стосунках сшврозмовшшв: укр. -Пока! - Прив1т! шм.: - Tschüß! - MachtU's gut! - Bis dann (bald, gleich, nachher)!
Молодь иослуговуеться низьким стилем, часто ¡рошчним, зневажливим. Вона використовуе в украшському мовленш таи прощания: укр. - Привп-! - Чао! - Салют!, що шмецькою мовою звучить: - Servus! - Tschau! - Salut!
Прощания EBCHepi здшснюеться формами побажання: укр. - Добрашч! - Спокшно! H04Ü, шм. - Gute Nacht!
Коли прощаються на короткий час, використовують форми: укр. - Я не прощаюся! - Ми не прощаемося! - Ми ще побачимося! -Я ще иобачуся з вами! - шм. - Wir sehen uns (ja) noch! -Ich sehe Sie (ja) noch! [7, c. 84]
Для вдосконалення вивченого i закр1плення форм мовленневого етикету, а вщповщно й культур и д1алопчного спшкування проионуемо систему вправ i завдань. Ix виконання проводиться з урахуванням взаемодп украшських форм на заняттях з шмецько! мови i шмецьких форм на заняттях з украшсько! мови. Таким чином, шд час проведения занять з укра1нсько[ мови за професшним спрямуванням проводяться м1жпредметш зв'язки.
Процес вивчення рщни i неспорщнено1 мов иотребуе вироблення i використання в1дпов1дно1 системи вфав, суть я ко! полягае у розвитку таких вид ¡в мовленневоГ д1яльносп, як аущювання, говор1ння, читання i письмо. Але для ффмування д1алопчного мовлення ncrpiÖHO вгробляти ум1ння i навички використовуваги ффми мовленневого етикету за допомогою так званих комун1кативних вправ: мовно-мовленневих, умовно-мовленневих, власне-мовленневих [4, с. 146].
Комушкативш вправи для навчання усного д1алопчного мовлення подшимо на: люено-мовиеннеы, умо ено-мо aie ни cei, та ежсне моеяеннет [3, с. 41].
Моено-мотенжт трави спрямоваш на засвоення мовного матер 1 ал у. необхщного для побудови д1алопчних висловлювань -решж, едностей, текспв.
Мовно-мовленнев1 вправи спрямоваш на формування рщномовних i несиорщнених лексичних засоб1в для формування мовленневих навичок i рлпнь засобами pi дно! мови на piBHi решпкта ïx складниюв - бущвельних матер1ал1в д1алопчних едностей i д1алопв.
Умовно-мовленнев1 та власне мовлешет вправи В. Л. Скалюн ¡накше називае умовно-мотивованими i власне мотивованими [5, с. 19]. 1хня мета - навчити учшв правильно будувати д1алопчш едносп та д1алоги, користуватися засобами украшсько1 ,штературно1 мови, П багатствами з дотриманням культури мовлення, правил мовленневого етикету з }рахуванням несиорщнено1'шмецьт мови.
Завдання для вправ стосуються продукування д1алопчних едностей «в1тання - вщповщь на В1тання» i «прощания - вщиовщь на прощания» з викорисганням вивчених peraiiK украшською i шмсцькою мовами на заняттях з украшсыаи та шмецько1 мов за професшним сирямуванням:
1. Побудувати рптяльну дiaлoгiчнy едшсть у нейтральному стшп, яку використовують у денний час;
2. Створити в пальну д1алопчну едшсть у нейтральному стшп, яку використовують у рашшнш час;
3. Побудив ати в ¡таль ну д1алопчну едшсть у нейтральному стиль яку використовують у веч1ршй час;
4. Створити i проголосити прощальну д1алопчну едшсть у нейтральному сти.ш. що використовуеться в денний час;
5. Побудувати в ¡таль ну д1алопчну едшсть у нейтральному стили яку використовують у BenipHiiT час;
6. Зачитати i проголосити дтлопчш едносп «В1тання - вщиовщь на в1тання» з викорисганням реил1к, якими иослуговуеться молодь;
7. Створити i роз1грати д1алопчш едносп «прощания - вщиовщь на прощания» з викорисганням решпк, якими иослуговуеться молодь;
8. Побудувати д1алопчш едносп «прощания - вщповщь на прощания» з викорисганням молод1жного сленгу, вщтворити в парах;
9. Продукувати д1алопчш едносп «прощания-вщповщь на прощания» з викорисганням решпк-побажання, роз1фувати ïx.
Р1зномаштшсть завдань для виконання вправ на продукування д1алопчних едностей залежить вщ майстфносп викладача, його працьовитосп та наполегливосп студент у досягненш мети.
TicHinï зв'язок мовного, зокрема лексичного матфмалу, з урахуванням дидактичних i власне методичних знань, психолопчних особлив остей студенев та поеднанням бажання викладача ïx навчити дае висоо результата в навчанш форм мовленневого етикету i культури д1алопчного спшкування рщною i неспорщненою (шмецькою) мовами на ochobî мжпредметних зв'язив.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дудников А. В. Методика изучения грамматики в восьмилетней школе / А. В. Дудников. - М.: Просвещение, 1977. - 304 с.
2. Львов М. Р. С лов арь-справ очник по методике русского языка / М. Р. Львов - М. : Просвещение, 1988.-240 с.
3. Палихата Е. Я. Комушкативш вправи для навчання д1апопчного мовлення / Е. Я. Палихага // HayKOBi записки ТДПУ. Серш: Педагопка. - 2001. -№ 8. - С. 40-48.
4. Палихата Е. Я. Методика навчання украшського усного /(типичного мовлення учшв основное школи / Е. Я. Палихата. - Терношль: ТДПУ ¡м. В.Гнатюка, 2002. - 271 с.
5. Скалкин В. Л Обучение диалогической речи (на материале английского языка): пособие для учителей / В. ЛСкалкин. - К. : Рад. школа, 1989. - 158 с.
6. Федоренко Л П Принципы обучения русскому языку Л П Федоренко. - M : Просвещение, 1964. - 255 с.
7. Формановская Н. И. Речевой этикет. Русско-немецкие соответсвия: справочник / Формановская НИ., СоколоваХ. Р. - М.: Высшая школа, 1989. -96 с.
