CC BY
21
ШНОВАЦП. ШВЕСТИЦП. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖН1СТЬ
INNOVATIONS. INVESTMENTS. COMPETITIVENESS
УДК 334.012.64
формування механ1зму кластерно1 взасмодп малих
пщприемств зтехнолопчними 1нновац1ями
Л.Д. Глущенко
Втнщъкий нацюналъний техшчний ушеерситет, Вшниця, Украта
Глущенко Л.Д. Формування мехатзму кластерноХ взаемоди малых тдприемств з технол оглчными шноващями у промисловоат.
В статп запропоновано системний шдхщ до формування мехашзму кластерно1 взаемод1'1 малим шдприемством з технолопчними шноващями, призначення якого полягае у забезпеченш досягнення поставлених цшей МПТ1, з урахуванням загального потенщалу шдприемства, шляхом побудови ефективних партнерських зв'язюв м1ж yciMa можливими учасниками кластеру.
Ключовг слова: мале шдприемство з технолопчними шноващями,розвиток та функцюнування, мехашзм, кластерна взаемод1я, синергетичний ефект
Глущенко Л.Д. Формирование механизма
кластерного взаимодействия малых предприятий с технологическими инновациями в промышленности.
В статье предложен системный подход к формированию механизма кластерного взаимодействия малым предприятием с технологическими инновациями, назначение которого состоит в обеспечении достижения поставленных целей МПТИ, с учетом общего потенциала предприятия, путем построения эффективных партнерских связей между всеми возможными участниками кластера.
Ключевые слова: малое предприятие с технологическими инновациями, развитие и функционирование, механизм, кластерное
взаимодействие, синергетический эффект
Gluschenko L.D. Formation mechanism cluster interaction small enterprises with technological innovation in industry.
The article discusses a systematic approach of cluster formation mechanism of interaction of small enterprises with technological innovation,whose goal is to achieve the goals of small enterprises with technological innovation, taking into account the overall potential of the company, by creating effective partnerships between all cluster members.
Keywords: small enterprise with technological innovation, development and functioning, mechanism, the cluster interaction, synergistic effect
Вггчизняна i зарубiжна практика свщчить про защкавлетсть у вивченн теоретич-них i практичних проблем розвитку 1 функцюнування малих тдприемств з технолопчними шноващями, оскшьки у цш сфер1 ще юнуе широке коло нерозкритих питань. В умовах ринковот економки для сталого еконо-мiчного зростання малим пщприемствам з технолопчними шноващями (МПТ1) вкрай необхь дш новi пщходи та розробки для досягнення кон-курентоспроможносл та активiзащí 1х шнова-цшно1 дiяльностi. Розвиток i функцюнування МПТ1 у кластерi повинш базуватися на розумшш того, що малi тдприемства хоч i можуть вщпра-вати важливу роль в економiчному розвитку краши, проте часто не в змозi реамзувати своТ можливосл через обмеження, яю пов'язанi з Тх розмiром та iзольованiстю. Дуже часто МПТ1 не можуть задовольнити потреби ринку, який пот-ребуе великих обсяпв продукцп, вiдповiдностi стандартам якостi, регулярностi поставок тощо. В таких умовах важливого значення набувае парт-нерська взаемодiя всiх суб'ектiв нацiональноi iнновацiйноí системи - держави, малих тдприемств з технолопчними шноващями, великих промислових тдприемств, наукових i освггшх оргашзацш, фшансових установ тощо, яка ба-зуеться на кластерному пiдходi. Зарубiжний дос-вiд розвитку також переконуе, що одним з ефективних способiв активiзацií iнновацiйноí дiяльно-сл МПТ1 е кластерний пiдхiд[90]. Такий тдхщ пiдвищуе рiвень партнерськоТ взаемоди тдприемств у кластера значно знижуе обсяг витрат i зусиль на конкурентне суперництво, забезпечуе доступ до ресурав та шформацп, надае допомогу в оргатзацп дiяльностi та пщтримку в процесi ТТ здшснення. [4]. Особливiстю кластера е те, що шщатива формування iнтегрованоí структури йде не зверху вниз, а знизу вверх[5]. Тобто тдприемства в процесi свого розвитку самi вста-новлюють тiснi господарськi зв'язки i об'еднують зусилля з виробництва, впровадження iннова-
цшних технологiй, збуту, маркетингу тощо, а держава лише стимулюе !х активнiсть i пвдтримуе учаснишв ринку в прагненнi вступу до кластерiв. Наукова проблема розробки дiевих пiдходiв до розвитку i функцюнування МПТ1 обумовлена про-тирiччям мгж необхiднiстю розвитку кластерно! модел1 вичизияно! економiки i незадовiльним станом державно! регуляторно! полiтики МПТ1. От-же, в так1й постановцi проблема е досить новою для теори та практики розвитку i функцюнування МПТ1.
Аналiз останнiх досл1джень i публiкацiй
Питаниям розвитку малих щдприемств та особливостям !х шновацшно! дшльносп присвя-ченi працi вчених-економiстiв О. Амош^ З. Вар-нал1я [1], В. Зянько [7], В. Захарченко [6], М. Меркулова [8] та шших. Основш постулати кластерно! теори ввдображет в працях М. Енрайт [11], С. Ро-зенфельда [13], М. Портера [12]. У впчизиянш економiчнiй науцi проблемами застосування кластерного тдходу у промисловостi займаються М. Войнаренко [2], В. Захарченко [], М. Меркулов [6], А. Пилипенко [9], В. Татаршов [10] та ш. Таким чином, у науковш лiтературi наявна велика шлькють публiкацiй, яка присвячена проблемам розвитку малих щдприемств. У той же час, публь каци, як1 безпосередньо розглядали б питания розвитку i функцiонувания малих пiдприемств з технолопчними iнновацiями (МПТ1) у промисло-восп на пiдставi кластерного подходу практично ввдсутш. Проведений анал1з теоретико - методич-них пiдходiв розвитку та функцюнування МПТ1 виявив вiдсутнiсть методичного забезпечення взаемоди МПТ1 в межах кластеру. Дослщження МПТ1 та аналiз теоретико - методичних надбань щодо !х розвитку дае пiдстави для визначення нагально! потреби у науково обгрунтованих тдло-дах щодо забезпечення кластерно! взаемоди МПТ1.
Метою статтi е розробка системного тдходу до формування мехашзму кластерно! взаемоди малих шдприемств з технолопчними шноващями.
Виклад основного матерiалу
Ефективнiсть розвитку та функцюнування МПТ1 розглядаеться автором, як результатившсть (оптимальнiсть i ступiнь досягнення поставлених цшей) використання загального потенщалу пiдприемства, що включае як внутршнш потен-цiал, так i потенщал взаемин iз зовнiшнiм середо-вищем. Тому, для вирiшения проблем розвитку та функцюнування МПТ1 пропонуемо системний шдхвд до формування механiзму кластерно! взаемоди МПТ1.
В даиому дослвдженш щд кластерною взаемо-дiею розумiеться партнерська взаемодiя, яка ви-никае м1ж учасниками кластеру, яка здшснюеться з метою обмежения концентраци ризику i його розподiлу мiж уама учасникам, пiдвищения ефек-тивностi функцюнування та розвитку, а також отримання довгострокових конкурентних переваг.
В процеа свое! господарсько! дiяльностi МПТ1 вступають у рiзнi економiчнi, юридичнi, оргашза-цiйнi, виробничi зв'язки, як1 утворюють складну систему кластерно! взаемодi!.
Система кластерно! взаемоди - единий цшс-ний об'ект, який об'еднуе рiзноспрямованi дi! учас-ник1в кластеру, що знаходяться в постшнш ди-намщ в результатi дi! внутрiшнiх i зовнiшнiх факторiв. За рахунок широкого спектра рiзних ко-итактiв тдвищуеться ринкова стiйкiсть МПТ1, ко-нкурентш переваги i визначенiсть його дшльносп в майбутньому. Отже, розвиток кластерно! взаемоди повинен розглядатись як процес пов'язаний з iнтенсифiкацiею використання ресурсiв МПТ1, при умовiрозвитку шновацшно технологiчноl дiяльностi.
Система кластерно! взаемоди - единий цшс-ний об'ект, який об'еднуе рiзноспрямованi дi! учаснишв кластеру, що знаходяться в постшнш дина-мщ в результата дi! внутрiшнiх i зовнiшнiх фак.-торiв. За рахунок широкого спектра рiзних конта-ктiв пiдвищуеться ринкова стшшсть МПТ1, конку-рентнi переваги i визначенiсть його дiяльностi в майбутньому. Отже, розвиток кластерно! взаемоди повинен розглядатись як процес пов'язаний з штенсифжащею використання ресурав МПТ1, при умовiрозвитку iнновацiйно технологiчноl дiяльностi.
Питания кластерно! взаемоди для МПТ1 ви-никае при наявностi певних необхвдних передумов для !! побудови: зосередження дек1лькох зацiка-влених у взаемоди господарюючих суб'ектiв у територiальному або галузевому сегментi; наяв-нiсть стимул1в (отримания прибутку; досягнения стабiльностi; отримания фшансово! пiдтримки; перспективи розвитку риншв реалiзацi! техно-логiчних iнновацiй; перспективи зб№шення част-ки продаж1в продукци; консультацi! в у сфер1 розробки та впровадження технологiчних iннова-цш, наявнiсть загальних завдаиь i цшей (досягнення загально! конкурентоспроможностi системи; виживання в несприятливих або кризових умовах, переход на iнновацiйний варiант розвитку тощо); необхвдшсть створения iнформацiйного середови-ща i в першу чергу в галузi НДДКР.
Принципи (оргашзацшш основи та правила побудови), на яких будуеться взаемодiя МПТ1 спе-цифiчнi i найбiльш загальними можуть вважатися:
— Принцип незалежносп та взаемодi!. МПТ1 зберiгають певний рiвень незалежиостi у сво!й дшльносп, але в той же час передають вирiшения ряду питань адмшютраци кластеру та iншим учасникам кластеру
— Принцип конкуренци. МПТ1 конкурують з ринковими суб'ектами зовшшнього середо-вища i з iншими учасниками кластеру;
— Принцип вшьного входу i виходу. МПТ1 може з власно! iнiцiативи виходити з кластеру, або входити до нього. Вщсутш обмеження за обсягами виробництва, обороту, чисельносп працюючих;
Принцип мiнiмiзацп ризишв, який досягаеться при розподiлi ризишв мiж учасниками кластеру та диверсифшацп напрямiв дослвджень 1 впровадження технологiчних iнновацiй; Принцип iнформованостi. Наявшсть доступу до шформацп про новi технологи, iнновацiйнi процеси, тенденци ринку i т.д. Принцип знань. Генерування, накопичення, зберiгання i передача знань МПТ1 iншим учас-никам кластеру i навпаки;
— Принцип спшьного використання штеле-ктуальних та матерiально - технiчних ресурсiв означае, що для забезпечення ефективно1 дiяльностi матерiальнi i нематерiальнi ресурси об'еднуються на взаемовипднш основi для усiх учаснишв кластеру. На рис. 1. запропоновано схему механiзму кластерно! взаемоди МПТ1, яка розкривае його сут-нiсть за допомогою структуризации.
МПТ1
Кластер
Рис. 1. Мехатзм кластерно! взаемоди МПТ1
В узагальненому виглядi основнi функцп ме-ханiзму кластерно! взаемоди полягають у тому, щоб забезпечити ефективну взаемодiю МПТ1 з1 всiма учасниками кластеру. Тому, доцшьно видь лити таку функцiю, як узгодження iнтересiв та !х коригування мiж учасниками кластеру для по-дальшого соцiально-економiчного розвитку. Фун-кщями даного меxанiзму також е: технолопчно-iнновацiйний розвиток, економiчне стимулюван-ня, органiзацiя виробництва, органiзацiя управ-лшня, регулювання фiнансово-кредитниx вщно-син, регулювання матерiально-теxнiчниx зв'язк1в, правове регулювання i т.д. До iнструментiв орга-шзацп кластерно! взаемодi! МПТ1 можна ввднести: стратегiчне i оперативне бiзнес-планування, прог-нозування, регулювання; стимулювання; аналiз та контроль. Вибiр певного напрямку i конкретного
меxанiзму кластерно! взаемодi! утворюе його форму, а !! складовi - змiст
Основною ознакою наявностi кластерно! взаемодi! е ствпраця МПТ1 з учасниками кластеру (постачальниками, конкурентами, освiтнiми, дослвдними та науковими оргашзащями, покупця-ми, консультантами тощо).Реалiзацiя тiе! чи шшо! форми та моделi кластерно! взаемодi! МПТ1 зале-жить, по-перше, вiд штереав МПТ1, а, по-друге, вiд органiзацiйно-економiчниx умов його фун-кцiонування.
Процес формування кластерно! взаемоди МПТ1 представимо за допомогою методики у виглядi алгоритму (рис. 2).
На першому етапi вiдбуваеться усвiдомлення керiвництвом тдприемства необxiдностi тдви-щення ефективностi функцюнування МПТ1 за рахунок кластерно! взаемоди. Розумшня переваг
KiacTepHOi B3aeMOgii, a caMe npumBHgmeHHa TeMniB po3BHTKy, nigBH^eHHH iHBecTH^HHOi npHBaö^HBO-CTi, 3HH®eHHH pH3HKiB gia^bHOcri, aKTHBi3ama mHOBa^HHOi gia^bHOcri, OTpHMaHHa goBrocTpo-
KOBHx KOHKypeHTHHx nepeBar, 3pocTaHHa eKOHOMiH-Hoi e^eKTHBHOCTi BigKpHBae mupoKi nepcneKTHBH gHHaMinHoro eKOHOMinHoro po3BHTKy MnTI.
PHC. 2. ÄOTopmM ^opMyBaHHa MexaHi3My KnacrepHOi B3aeMogii
EKOHOMIKA: peanii uacy
№5(10), 2013
ECONOMICS: time realities
flpyrun eTan BKnronae aHani3 BHyTpimHLoro i 30BHimHLoro cepegoBH^a MnTI Ta nomyK nepegy-mob KnacTepHoi B3aeMogii(BHpo6HHHoi, TexHo-noriHHo-iHHoBa^HHoi, ^maHcoBo-eKoHoMWHoi', m^opMa^HHoi TO^O), SKHH noBHHeH cTaTH OCHOBOW gna gianory 3 KepiBHH^raoM B^e icHywnoro KnacTe-py, a6o nignpueMHH^KHMH Ta iHmHMH CTpyKTy-paMH, aKi 3gaTHi, oG'egHaBmuct, c^opMyBaTH npoMHcnoBHH KnacTep. Ochobhhmh HanpaMKaMH KnacTepHoi B3aeMogi'i MnTI e:
— Bupo6HHHa B3aeMogia - B3aeMogia npu $o-pMyBaHHi MaTepianLHo-TexrnHHoi 6a3H, cTpaTe-ri^HoMy 6i3Hec-nnaHyBaHHi;
— TexHonoriHHo-iHHoBa^HHa B3aeMogia - ctbo-peHHa i peani3a^a TexHonoriHHHx iHHoBa^H; ynacTL y BHpo6HHnoMy пpoцeci; TpaHc^ep TexHonorinHHx iHHoBa^H; naTeHTyBaHHa, bhko-pncTaHHa HayKoBHx pe3yntTaTiB y cyMmHHx rany3ax, a TaKo^ y cninLHux npoeKTax;
— OiHaHcoBo-eKoHoMinHa B3aeMogia - B3aeMogia y c^epi opraнiзaцii po6oTH 3 Kpegurao-^rnaHco-BHMH ycTaHoBaMH, iHBecTH^HHHx npoeKTiB, BHKopHcTaHHa KomTiB Ha H^AKP, peKoHcTpyK-^ro i TexHi^He nepeo36poeHHa, nigroToBKy KagpiB Ta iHmi ^ni;
— KagpoBa B3aeMogia - B3aeMogia y c^epi nig6opy Ta 3a6e3neneHHi KagpaMH, HaBHaHHa i nigBH^eH-Ha KB&ri^iKa^i;
— IH^opMa^HHa B3aeMogia - B3aeMogia npH o6Mi-Hi BigoMocTaMH, aKi Heo6xigHi gna opieHTyBaHHa b cmya^i gna BHpo6neHHa pimeHL;
— KoHca^THHroBa B3aeMogia - B3aeMogia npu Ha-gaHHi KoHcyntTa^HHHx nocnyr 3 npaBoBHx, ^maHcoBHx, bhpo6hhhhx Ta iHmHx nuraHL;
— MapKeTHHroBa B3aeMogia - B3aeMogia npH npo-BegeHHi MapKeTHHroBHx 3axogiB Ta opraнiзaцii po3nogmLHoro пpoцecy i 36yTy TexHonoriHHHx iHHoBa^H;
— YnpaBnmcLKa B3aeMogia - B3aeMogia MnTI 3 ynacHHKaMH KnacTepy, aKa 3a6e3nenye Koop-gHHa^ro gin b KnacTepi gna nogonaHHa BHHHKawHHx npo6neMH i gocaraeHHa nocTaBne-hhx ^nen.
0™e, peani3a^a KnacTepHoi B3aeMogii BHMarae HaaBHocTi neBHoi m^pacTpyKTypu, BignoBigHHx 3B'a3KiB bhpo6hhhhx, ^maHcoBHx, HayKoBHx, ocBiT-Hix ycTaHoB Ta iHcTHTyTiB.
Ha TpeTLoMy eTani npuHMaeTtca pimeHHa ^ogo nogantmoro ^opMyBaHHa KnacTepHoi B3aeMogii. Big6yBaeTLca BH6ip napTHepiB.
AH&ri3yroTLca i paH^yroTtca цini KnacTepHoi B3aeMogii, Mo^nHBi BHrogH Ta pH3HKH. ^K^o pimeHHa He npHHMaeTLca Big6yBaeTtca nogantme 3HH^eHHa noKa3HHKiB e^ekthbHocTi MnTI, ^o b cbow Hepry, paHo hh ni3Ho npu3BogHTL go noBep-HeHHa Ha eTan ycBigoMneHHa Heo6xigHocTi ^opMy-BaHHa KnacTepHoi B3aeMogii.
HeTBepTHH eTan BKnronae Bu6ip ^opMH Kna-cTepHoi B3aeMogii, aKi npegcTaBnem Ha puc. 3.
Puc. 3 OcHoBHi ^opMH B3aeMogii MnTI 3 BenHKHMH nignpueMcTBaMH
TaKHM hhhom, ^opMH KnacTepHoi B3aeMogii MnTI npoMucnoBocTi 3 BenuKHM 6i3HecoM BentMH pi3HoMaHiTHi. MnTI cmвпpaцroroтL y c^epi Bupo6-ннцтвa TexHonoriHHux iHHoBa^H Ha ocHoBi cyKoH-TpaKTHux BigHocuH; b o6nacTi opraнiзaцii i BegeHHa gianLHocTi, ge ocTaHHiM HacoM Bce Gintmy pont Bi-girpae $parnaH3HHr Ta ayTcopcuHr; b c^epi iHBecTy-BaHHa gianLHocTi Hepe3 cucTeMy BernypHoro ^rnaH-cyBaHHa bhcokoph3hkobhx TexHonoriHHo-iHHoBa-^hhhx npoeKTiB i 3aBgaKH po3BHTKy ni3HHry[3].
Ha n'aToMy eTani Big6yBaeTtca no6ygoBa Mogeni B3aeMogii 3 napTHepaMH, aKa noBHHHa BpaxoByBaTH xapaKTep пpoцecy iнтerpaцii; TicHoTy B3aeMo-3B'a3KiB; piBeHL iннoвaцiннocтi; 3MicT iHHoBa^H, ^o nnaHyeTLca oTpuMaTH y npo^ci B3aeMogii; cTagiw
iннoвaцiннoro пpoцecy, Ha aKy HanpaBneHo B3aeMo-giw; KinLKicTL ynacHHKiB; po3nogin e^eKTy Big B3aeMogii; cTiHKicTL B3aeMo3B'a3KiB; nacoBHH nepiog; HaaBHicTL пocepegннцLкнx naHoK; TepuTopianLHe oxonneHHa i T.g. MogenL noBHHHa nepeg6anaTH BHKopHcTaHHa pi3Hux TuniB 3B'a3KiB Mm nignpueM-cTBaMH KnacTepa, BKnwnawHH, BigHocuHH 3 no-cTananLHHKaMH, пoкyпцaмн, KoHKypeHTaMH to^o. MogenL noBHHHa BpaxoByBaTH npogy^iro Ta no-cnyru MnTI Ta mmux ynacHHKiB KnacTepy, aKi noB'a3aHi Mi^ co6ow bhpo6hhhhmh, TexHonoriH-hhmh, m^opMa^HHHMH, ^iHaHcoBHMH, KagpoBHMH 3B'a3KaMH, a TaKo^ cninLHHM BHKopucTaHHaM cu-poBHHH, MaTepianiB, TexHonorin, Ta iH.
Наступним, шостим етапом буде проведення переговорiв, уточнения умов та подготовка догово-рiв. При цьому досягнення домовленосп закрь плюеться юридичним оформлениям, а ввдсутшсть домовленостi з окремих питань призводить до в1д-мови ввд взаемодi! з окремим партнером i змушуе повернутись до третього етапу.
На сьомому етат вiдбуваеться реалiзацiя кластерно! взаемодй, яка включае планування, орга-нiзацiю, управлiния та контроль.
Восьмий етап включае оцiнку кластерно! взаемодi!. Взаемод^я пiдприемств, що входять до кластеру, не е жорстко закршленою, вона грун-туеться на принципах конкуренцй i кооперацi!. Конкуренция дозволяе спрямовувати зусилля на вдосконалення дiяльностi, а кооперащя, завдяки об'еднанню ресурсiв i подiлу ризик1в, приводить
I етап
до зростання конкурентних переваг, зайнятосп та iнвестицiй, а також збшьшенню швидкостi розпо-всюдження передових технологш i п1двищенню експортного потенцiалу нацюнального виробни-цтва. Тому в рамках кластера на перший план ви-ходить не просто ефективнiсть окремих шдпри-емств i оргаиiзацiй, а ефектившсть кластерно! взаемодi!. Оцiнка кластерное' взаемодй повинна здiйснюватися за допомогою зютавлення певних показникiв. Труднощi подiбно! оцiнки полягають в тому, що вона стосуеться практично вс1х показ-ник1в, як1 характеризують дiяльнiсть учаснишв кластеру. Процедуру оцiнки ефективностi кластерно! взаемодй можна представити у вигляд1 схеми (рис. 4.)
II етап III етап
B^ip критерйв оцiнки ефективностi кластерно! взаемодй Ранжування критерйв за ступенем важливостi Визначення величини ефектiв: розрахунок синергетичного ефекту; експертна оцiнка яшсних показник1в
Рис. 4. Схема проведення ощнки ефективносп кластерно! взаемодй' МПТ!
Складнiсть у виборi критерi!в ефективност кластерно! взаемодi! МПТ1 виявляеться в тому, що кожне пiдприемство нацiлено на досягнення влас-но! ефективностi. В свою чергу величина власно! ефективностi, яку отримуе кожний партнер, зале-жить в1д ефективностi функцiонувания кластеру. В загальному виглядi ефективнiсть взаемодi! ха-рактеризуеться сшввщношенням отриманих ре-зультатiв та затрат на функцюнування у кластера До основних критерi!в можна вщнести рiст доходу, рентабельностi, об'емiв продаж1в, зниження витрат. Так1 показники, як покращення управль ння, зниження ризик1в, адмiнiстративниx бар'ерiв, змiни технолопчно-шновацшного рiвия, рiст за-доволеностi покупщв, партнерiв, iнвесторiв важко оцiнити шльшсно, тому вони оцiнюються як1сно за допомогою експертних оцiнок. Для кластерно! взаемоди МПТ1 характерним е: загальш цiлi 1 завдання, мотиви ! стимули. При цьому, р1вно-правш учасникизнаходяться у станi партнерства 1 користуються загальними правовими нормами, як регулюють взаемовiдносини у кластерi. Обо-в'язкова умова кластерно! взаемодй - це розвинена шфраструктура, яка забезпечуе задоволення потреб кожного з учаснишв кластеру.
Кожне МПТ1, беручи участьукластернш взаемодй, переслiдуе свою щль, але ще кр1м ефек-ту, який отримуе МПТ1 в процеа кластерно! взаемодй, присутн1й ефект, якийспостерпаеться на загальному станi розвитку кра!ни.
Систему ц1льово! спрямованостi кластерно! взаемоди МПТ1 можна представити у вигляд! структурно! схеми (рис. 5).
Схема мютить чотири р1вн1:
1) цшьова спрямованiсть окремого МПТ1 у системи кластерно! взаемоди;
2) науков^ технолопчш, економiчнi, со-цiальнi та шш1 завдання системи кластерно! взаемодй;
3) цш та завдання, виконання яких призводить до полiпшения стану регюнально! економiки;
4) Ключовою метою е зростання конкуре-итоздатностi економiки кра!ни в ц1лому.
З точки зору окремого МПТ1, його можлива участь в рамках кластерно! взаемоди повинна вщповвдати ряду певних умов.
Прибуток (економiчний ефект) одержаний МПТ1 в результат кластерно! взаемодй' (ЕРкв) повинен перевищувати прибуток одержуваний в1д самостшно! господарсько! д1яльност1 ( ЕРсд):
ЕРкв>ЕРСд, (1)
Сл1д прийняти до уваги, що у разi входження МПТ1 в кластер можуть п1двищитись витрати на д1яльн1сть пов'язану з функцюнуванням у кла-стернiй взаемодй'. Тому прирют прибутку в1д кластерно! взаемодй' (ДЕРкв) повинен бути 61льшим за прир1ст можливих витрат (ДВкв):
АЕРкв>АВкв, (2)
Входження МПТ1 в кластер повинно передба-чати зниження ризишв господарсько! д1яльност1 ^
в1дпов1дно, п1двищення ймовфност1 реал1зац11 по-ставлених завдань. В цьому випадку очжуваний ефект можна розрахувати за формулою:
Екв РПЗкв>Рсд РПЗсд, (3)
де Екв - очкуваний ефект вщ д1яльност1 МПТ1 в кластера
Ц1л1 окремого МПТ1 у система кластер но! взаемодп
Рсд - результат здшснення самостшноТ господарсько'1 д1яльност1 МПТ1;
РПЗкв i РПЗсд - ймов1ршсть реал1зацГ1 поста-влених завдань в рамках кластеру i поза ним. Слщ дотримуватися стввщношення: РПЗкв>РПЗсд.
загальш виробнич!, економ in н i ? науков!, технолопчш, сощальт та item завдання учасншав кластерног взаемодп
ШЛ1? досягнення яких сприяе покращенню стану економ1ки perioHiB
ключова мета -зростання конкуренте» спро-
можност1
нацюнально! економпш
Рис. 5. Система цiльовоí спрямованостi кластерно'1 взаемодп МПТ1
1нтереси кластеру у випадку входження до його складу МПТ1 також повинн1 враховуватись. Наприклад, прир1ст результату фшансово! д1яльност1 кластеру за участю МПТ1 (1Пкв) повинен перевищувати суму цього приросту без участи МПТ1, тобто:
1Пквмп > (1Пкв + Пмп), (4)
де 1Пкв i 1Пквмп - iнновацiйний потенцiал кластеру до i п1сля входження МПТ1;
Пмп - потенщал МПТ1.
У разi входження МПТ1 до складу кластера вщбуваеться прир1ст чисельноот працiвникiв. У такому випадку продуктившсть працi на одного зайнятого працiвника повинна змшюватися вщпо-в1дно до спiввiдношення:
ППквмп >ППкв, (5)
де ППкв i ППквмп - продуктивн1сть працi на одного зайнятого працiвника кластеру вщповщно до i п1сля вступу МПТ1 у кластер.
При вxодженнi МПТ1 до кластеру повинна враховуватись також штереси регiональноí еконо-м1ки. Наприклад, дох1д регiону в результата д1яльност1 кластеру за участi МПТ1 (ДРквмп) повинен перевищувати дох1д регюну до вступу МПТ1 у кластер (ДР):
ДРквмп> ДР, (6)
В результат вступу МПТ1 до кластеру питома вага галузi промисловост1 у валовому регюна-льному продукт! (ВРП) може тдвищитися:
(ОПквмп / ВРП) / (ОП / ВРП) > 1, (7)
де ОП i ОПквмп - обсяги виробництва проми-словост1 до i п1сля вступу МПТ1 у кластер.
Вступ МПТ1 до кластеру повинен також сприя-ти виртенню соцiально-економiчниx проблем-них питань, а саме росту зайнятоот населення. У цьому випадку можливо розрахувати коефщент
соцiально-економiчного значення кластеру за уча-ст1 МПТ1 (Ксе) який визначимо за формулою:
Ксе = ЗНквмп/ЗН >1, (8)
де ЗН i ЗНквмп - зайнятють населення до i тс-ля вступу МПТ1 до кластеру;
Питома вага МПТ1 у доходах регюнального бюджету повинна п1двищитися в результат його вступу до кластера:
ВБквпм / ВБмп > 1, (9)
де ВБмп i ВБквмп - вiдраxування МПТ1 до регюнального бюджету до i п1сля вступу у кластер.
В результат входження МПТ1 до кластеру питома вага податкових надходжень до регюнального бюджету (ПНкв) у загальнш сум1 податкових надходжень регюну (ПР) також повинна зрости:
ПНквмп = ПВмп / ПР 100, (10)
де ПВмп-вiдраxування за податками МПТ1.
Входження до кластеру МПТ1 може призвести до тдвищення питомо'! ваги вироблено'! продукцп на регюнальному ринку. У цьому випадку до-ц1льно використовувати формулу:
(ОПквмп / 1ОП) / (ОПмп / 1ОП) > 1 (11)
де ОПмп i ОПквмп - обсяги продукцГ! до i тс-ля входження МПТ1 у кластер;
1ОП - обсяги продукцп Гнших виробниюв на регiональному ринку.
При встут МПТ1 у кластер виникае також ефект взаемодп учасникiв кластеру, який вра-ховуючи iндивiдуальнi осо6ливост1 кожного тдприемства, грунтуеться на розпод1л1 вироб-ничо-господарських функц1й. Завдяки тому, що дох1д який отримуе кластер вщображае загальний економiчний результат та внесок кожного учас-ника, зберiгаеться досить висока мотиващя до ефективно'! ствпращ. У сучасних в1тчизняних умовах вступ МПТ1 до промислових кластерiв дае
im M0®nuBicTb y3rog®yBaTH Ta 36anaHc0ByBaTH ynpaBniHcbKi pimeHHa, aKi B3aeM0n0B'a3aHi e^eKTa-mh B3aeMH0i nigrpHMKH. B pe3ynbraTi TaKoi' ime-rpa^i crBopraeTbca HOBa cucTeMa, ^0 Mae Bnacru-BOCTi, aKi He 3B0gaTbca go npocToro nigcyMOByB-aHHa BnacTHBocren K0®H0r0 ynacHHKa B3aeM0gii.
BuHHKae cHHepreTHHHHä e$eKT, aKin 3a6e3nenye gOMiHyBaHHa e^eKTy Big KnacTepHOi B3aeM0gii O6'eKTiB Hag cyMOM e^eKTiB ix iHguBigyanbHOi gianbHocri.
CuHepreTHHHHH e$eKT M0®Ha BH3HanHTH aK pi3-hhum:
Ce^> EK
ri
:
i=i
Ei,
(12)
ge Ce^- cuHepreTHHHHH e$eKT EK- e$eKT KnacrepHOi B3aeMOgii Ei - e^eKTH iHguBigyanbHoro ^yHKqioHyBaHHa nignpueMcTBa
cuHepreTHHHHH e$eKT > 0, to B3aeM0-gia e^eKTHBHa i MnTI 6yge HaMaraTucb 36epiraTH i po3BHBaTH napTHepcbKi BigHocuHH. HaBnaKH,
to MnTI 6yge HaMaraTuca po3ipBarH cniBnpaura. CyMa cuHepreTHHHoro e^eKTy M0®e 6yru po3paxo-BaHa HacTynHHM hhhom:
Cn = (n + np + Eb) - (B1H+B3)
(13)
ge Cn - cuHepreTHHHHH e$eKT; nM - npu6yTOK 3a paxyHOK po3mupeHHa MacmTa6y gianbHocri Ta BHKopHcraHHa hobhx MO^nuBOCTen;
np - npu6yTOK 3a paxyHOK 3HH®eHHa pH3HKiB 3aBgaKH gHBepcu^iKa^i gianbHocri;
EB - eKOHOMia BurpaT (npaMux, HaKnagHux, rpaHcaK^nHux);
B1h - BHTpaTH Ha M0gepHi3a^ro внpo6ннцтвa!
peKOHcrpyKqira Ta po3mupeHHa;
B3 - 3aranbHi BHTpaTH noB'a3aHi i3 ^yHKqioHyBaHHaM y KnacTepmn B3aeM0gii.
ycnix ogHoro ynacHHKa KnacTepa cruMynrae po3bhtok HacTynHoro, b pe3ynbTari noro gianbHicTb b KnacTepi BuaBnaeTbca eKOHOMiHHO 6inbm BurigHOM gna Bcix, Hi® mgHBigyanbHun 6i3Hec. cnocTepiraTHMeTbca icroTHHH perioHanbHun a6o MaKpoeKOHOMinHHH e$eKT MnTI, b nepmy nep-ry,3MO®yTb po3paxoByBaTH Ha gep®aBHy nigrpuMKy (nogaTKOBi Ta Kpegurai ninbru, OTpuMaHHa gep®3aMOB^eHHa, rpaHTH to^o).
no3HTHBHa guHaMiKa KnacrepHOi' B3aeM0gii Bege go nigBH^eHHa e^eKTHBHocri ^yHKqioHyBaHHa MnTI. HeraTHBHa guHaMiKa BHMarae KoperyBaHHa Mogeni KnacTepHOi' B3aeM0gii 3 napraepaMH i noBepHeHHa go eTany npoBegeHHa neperoBopiB Ta yTOHHeHHa yMOB KnacrepHOi' B3aeM0gii. Biiciiobkii
E^eKTHBHicTb y c$epi po3BHTKy Ta ^yHKqioHy-BaHHa MnTI - 6araTorpaHHa npo6neMa, BupimeHHa aKOi gonycKae BHKopucTaHHa pi3Hux nigxogiB i KOH^n^H. 3anp0n0H0BaHHH nigxig go ^opMyBaHHa MexaHi3My KnacTepHOi B3aeM0gii ManuM nignpueMcTBOM 3 TexHonoriHHHMH iHHOBaqiaMH p03mupuTb MeTogo^oriHHHH iHcTpyMeHTapin po3BH-TKy i ^yHK^OHyBaHHa MnTI npoMucnoBocri.
OcKinbKH cborogHi nuraHHa ^opMyBaHHa KnacTe-piB b yKpaiHi 3HaxoguTbca Ha nonarKOBOMy eTani, OTpuMaTH KOHKpeTHi gaHi npo pe3ynbTaru iHHOBaninHOi gianbHocri MnTI b yMOBax Knac-Tepi3a^i' He npegcraBnaeTbca mo^^hbhm, TOMy 3a-np0n0H0BaHHH MexaHi3M po3po6neHun 3a g0n0M0-roM pagy noriHHHX npuny^eHb y BignoBigHocTi 3 пpннцнпом eKOHOMiHHOi gоцiflbноcтi iнновaцiнноrо p03BHTKy.
CnHCOK ^iTepaTypn:
1. BapHa^in 3.C. Mane mgnpueMHH^Bo: ochobh Teopii i npaKTHKu: M0H0rpa$ia / BapHa^in 3.C. -[3-Te Bug.]. - K.: ToBapucTBO «3HaHHa», KOO, 2005. - 302 c.
2. BonHapeHKO M.n. Kонцeпцia K^acTepiB — mnax go Bigpog®eHHa BHpo6HH^rea Ha peri0Ha^bH0My piBHi / M.n. BonHapeHKO // Ekohomict. — 2000. — № 1. — C. 29-33.
3. Tny^eHKO H.^,. OopMH B3aeM0gii Manux HayKOBO-TexHonorinHux nignpueMcTB npoMucnoBocTi 3 BenuKHM 6i3Hec0M / Tny^eHKO H.^.: MaTepianu Mi®Hap. HayK.-npaKT. koh$. [Teнgeнцil ynpaBniHHa ^iHaHcoBHMH Ta iHHOBa^ÖHHMH пpоцecaмн b yMOBax phhkobhx nepeTBopeHb -2012](2 6epe3Ha 2012p., yKpaiHa, Biнннцa) - Biнннцa: BHTy, 2012 - C.80-83.
4. ^,eMeHTbeBa T.A. ÄKTHBi3aqia iнновaцiнноl gianbHocTi Manux Ta cepegHix nignpueMcTB Ha ochobI KnacTepHOi cTpyKTypu ix оpraнiзaцil/ T.Ä. ^,eMeHTbeBa // EkohomIhhhh bIchhk ^,0H6acy. - 2010. - № 1 (19) - C.142-149.
5. 3axapneHK0 B.I. Pa3pa6oTKa KnacTepHon nonuTHKu gna Manoro 6u3Heca b npoMHmneHHocTH / 3axapneHK0 B.I., rny^eHKO H.^.: MaTepuan^i VII Mi®Hap. HayK.-npaKT. koh$. [CoBpeMeHHHe HayHHbie gocTH®eHua- 2011], (^exia, npara, 2011p.) - 2011. Ban. 5. Экономннecкнe HayKH. npara - C.30-33.
6. 3axapneHK0 B.H. Hнновaцнонноe pa3BHTue b yKpauHe: HayKa, TexHonorua, npaKTHKa: [M0H0rpa$ua] / B.H. 3axapneHK0, H.H. MepKynoB, H.B. fflupaeBa. - Ogecca: ®aB0puT, 2011. -598 c.
7. 3aHbK0 B.B. Ponb iHHOBamnHoro пigпpнeмннцтвa y po3BHTKy eKOHOMiKH yKpaiHH /
B.B. 3aHbK0 // ÄKTyanbHi пpо6neмн po3BHTKy eKOHOMiKH perioHy: HayK. 36. / 3a peg. I.r. TKanyK. - IB.-®paHKiBcbK.: Bug-BO Пpнкapпaт. нaц. yH-Ty iM. B.Cre^aHHKa, 2011.- Bнп.7. - T.1. - C.231-236. - 319c.
8. IHHOBa^nHa поniтнкa: eвpопeнcbкнн gocBig Ta peKOMeHgami gna yKpaiHH [TeKcT] / npoeKT GC «BgocKOHaneHHa crpaTerin, поniтнкн Ta perynMBaHHa iHHOBauin b yKpaiHi»//peg.: ГygpyнPyмп$, Cтpоrнnоnynоc, Irop GropoB. - K. : ®emKc, 2011. - T. 1. - 214 c.
9. MepKynoB M.M. Уnpaвniннн pecypcHHM зa6eзпeнeнннм Manux пignpнeмcтв 3 TexHonorinHHMH iнновaцiaмн / M.M. MepKynoB, H.^,. rnymeHKO // HayKOBi ^am KipoBorpagcbKoro HamoHanbHoro yHiBepcmeTy: EkohomhhI HayKH, внп.23. - KipoBorpag 2013. - C.223 - 229.
10. nunu^HKO Ä.Ä. CrpaTeriHHa iнтerpaцia пignpнeмcтв: MexaHi3M ynpaвniннн Ta MogenMBaHHa p03BHTKy: [M0H0rpa$ia] / Ä.Ä. Пнnнпeнко. - X.: B^, «IH^EK», 2008.- 408 c.
11. TarapiHOB B.B. O6rpyHTyBaHHa gоцinbноcтi KnacTepHux 06'egHaHb Manux Ta cepegHix пignpнeмcтв MamHH06ygiBH0i rany3i / B.B. TarapiHOB // EKOHOMiKa i perioH. - 2010. - №4. -
C.78-85.
12. Enright M. Regional Clusters and Economic Development: A Research Agenda: Paper presented at the Conference on Regional Clusters and Business Networks, Frederiction. - New Brunswick, 1993. - 27 p.
13. Porter Michael E. Clusters and the New Economics of Competition / Michael E. Porter // Harvard Business Review. - 1998. - №11-12. - P. 77-90.
14. Rosenfeld S.A. Bringing Business Clusters into the Main stream of Economic Development / S.A. Rosenfeld // European Planning Studies. - 1997. - 5,1. - P. 3-23.
Надано до редакци 06.11.2013
Глущенко Лариса Дмт^вна / Larysa D. Gluschenko
lglushenko@mail.ru
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
Формування мехашзму кластерног взаемодгг малих тдприемств з технологiчними тноващями [Електронний ресурс] / Л.Д. Глущенко // Економка: реалп часу. Науковий журнал. — 2013. — № 5 (10). — С. 109-117. — Режим доступу до журн.: http://www. economics. opu. ua/files/archive/2013/n5. html
