--Маркетинг -
УДК 338.24
Н. П. Прищепа,
кандидат економ!чних наук, Ю. М. Прищепа,
Луганський нацгональний унгверситет гменг Т. Шевченка
ФОРМУВАННЯ конкурентно! стратеги ВИСОКОТЕХНОЛОГ1ЧНОГО ПЩПРИеМСТВА
Процес управлшня високотехнологiчним пiдприeмстБOм заснований на прагненн щонайкраще реалiзувати мiсiю пiдприeмства й досягти поставле-них цiлей. У загальному випадку вся сукупнiсть цшей пiдприeмства утворюе систему його стратепчиих цшей. У сучасних умовах вважасться, що найбiльш значу-щою в системi стратегiчних цшей дiяльностi тдприе-мства е та, що забезпечуе максимум ринково! вар-тостi тдприемства i його бiзнесу.
Дослiдженню i аналiзу наукових проблем стра-тепчного управлiння придiляеться достатньо уваги i вiтчизняними, i зарубiжними вченими-науковцями, практиками, аналгтиками та фахiвцями [1-4]. Водно-час iснуе необхiднiсть бiльш ретельного дослщження проблеми формування конкурентно! стратеги для сучасних високотехнолопчних тдприемств.
Метою статтi е всебiчний аналiз проблеми формования конкурентно! стратеги сучасного високотех-нологiчного пiдприемства та розробка узагальнено! моделi управлiния високотехнолопчним тдприем-ством, що, на думку авторiв, допоможе сформувати його конкуренту стратепю.
Для досягнення цiе!' мети необхвдно здiйснити сукупнiсть дiй, що забезпечують:
• максимiзацiю об'емних i вартюних показнишв, що характеризують результати реалiзацi! продукцi! пiдприемства певно! номенклатури й необхiдних показнишв якостц
• максимiзацiю показниюв прибутку й рентабель-ност пiдприемства;
• мiнiмiзацiю поточних витрат пiдприемства, що формують рiвень собiвартостi вироблено! продукци;
• максишзащю показнишв фiнансово! стiйкостi в короткостроковому й довгостроковому перiодах дыль-ност пiдприемства.
Узагальнену структурну модель управлiння ви-сокотехиологiчним пiдприемством подано на рис. 1.
1з ще! моделi видно, що одне iз прiоритетних мiсць у системi управлiння високотехиологiчним тдприем-ством належить системнш даагностищ пiдприемства. Ця дiагностика може виконуватися i стосовно дiючого тдприемства в процеа створення на його основi висо-
котехиологiчного тдприемства, i стосовно заново ство-реного високотехнолопчного тдприемства. В остан-ньому випадку системна даагностика спрямована на ви-явлення резервiв високотехиологiчного тдприемства з метою тдвищення ефективностi його дальность
У процесi системно! дiагностики дточого тдприе-мства встановлюеться вiдповiднiсть мiж ринковими потребами в продуктових iнновацiях, створених на основi власних розробок тдприемства або придба-них лщензш, i рiвнем його виробничого потенщалу. При цьому першочергово оцiнюються наявн для ви-пуску продуктових iнновацiй виробничi потужностi пiдприемства. При замалих виробничих потужиостях пiдприемства або !х низькому оргашзацшно-техтчно-му рiвнi визначаеться можливiсть створення нових по-тужностей. Метою цих дiй е формування такого виробничого потенцiалу, що здатний забезпечити кон-курентоспроможнють i вироблено! продукци, i тдприе-мства в цшому. Оцiнка величини й оргашзащйно-тех-нiчного рiвия iсиуючого i заново створюваного виробничого потенщалу заснована на використанш сис-теми показниюв, що можуть бути згрупован за трьо-ма основними напрямками:
• показники, що дають вартюну оцiнку величини й структури виробничого потенщалу тдприемства;
• показники, що характеризують техшчиий рiвень i ефектившсть використаиня техиологiчного встаткуваиня;
• показники, що характеризують рiвень техноло-пчних процесiв тдприемства.
Показники першо! групи характеризують частку в загальиiй сум вартост майна пiдприемства таких скла-дових виробничого потенцiалу, як: виробничi активи, основнi засоби, незавершене бущвиицтво, нематерiальнi активи тощо. При визначенн величини виробничого по-теицiалу ощнюеться не лише абсолютие значения показниюв, але i !х динашка Такий пiдхiд дозволяе встанови-ти тендеищ! формуваиня виробничого потеищалу гпдприе-мства й ощиити перспективи створення на осжш юную-чих у тдприемства оргамзащйно -виробничих структур високотехнолопчних виробництв.
Дiяльиiсть високотехнологiчного пiдгриемства першочергово орiентована на створення, освоения й вико-
Зворотшй зв'язок
Зворотшй зв'язок
Мшя
Стратег1чн1 ц1л1 шдприемства
Зворотнiй зв'язок
Зворотнш зв'язок
Д1агностика шдприемства
Д1агностика Д1агностика
зовшшнього внутр1шнього
середовища середовища
1 г 1'
Стратег1чний анал1з
Формування корпоративно*! (конкурентно!*) стратегИ* п1дприемства
Формування функцюнальних стратеги шдприемства
Маркетингова стратепя 1нновацшна стратепя Виробнича стратепя Фшансова стратегия Кадрова стратепя
1 г 1 г 1 1 г 1
Реал1зац1я стратег!!* 1 ощнка н ефективност1
Стратег1чний контролшг
Рис. 1. Узагальнена модель управл1ння високотехнолог1чним п1дприемством
ристання технологiчних шновацш. Тому пiд час ощню-вання виробничого потенщалу, а також при розробщ ме-ханiзму збтьшення юнуючого у шдприемства потенща-лу особлива увага повинна придiлятися процесам ство-рення й придбання об'екпв штелеюуально! власносп, трансформаци цих об'екпв у нематерiальнi або оборотнi активи, формування на тдприемсга високоавтоматизо-ваних оргашзацшно-виробничих структур.
Для аналiзу показнишв друго! групи також важ-лива !х динамiка. При цьому дослiджуeться техноло-гiчна структура парку використовуваного устаткуван-ня (активно! частини основних фондiв). За кожною групою устаткування встановлюються його вiковi характеристики й продуктивнють, розраховуються кое-фiцieнти, що характеризують вiдновлення парку тех-нолопчного встаткування тощо.
Для аналiзу використовуваних тдприемством
гехнологiчних процесiв розраховуються так! показни-ки, як рiвень виробничо! диверсифiкованостi, коефь щенти гнучкост й продуктивност технологичного встаткування, аналiзуeться тривалiсть i структура технологичного циклу. Крiм того, визначаеться середнш вiк технологiчних процесiв шдприемства, а також уста-новлюеться рiвень 1хньо! гехнiчноi' оснащеностi.
Величина й динамша показнишв по кожнш з пере-рахованих груп зiставляегься з величиною й динамшою аналогiчних показниюв гпдприемств-юнкуренпв. Резуль-тати такого зiставлення дають пiдстави для висновшв щодо конкурентоспроможносп оцiнюваного тдприем-ства й об'ективно! оцiнки можливост й витрати ство-рення високотехнологiчних виробництв на основi орга-нiзацiйно-виробничих структур дючого шдприемства.
В основi оцiнки ввдповвдност виробничих можли-востей шдприемства потребам ринку в запланованих до
випуску продуктових iнновацiях лежить розрахунок i аналiз виробничих потужностей структурних тдроздтв i тдприемства в цтому. При цьому пДд виробничою по-тужнiстю розумжлъ здагнiстъ структурних тдроздЫв або тдприемства в цiлому до випуску продукци певно! но-менклатури, необхДдних обсягiв i встановлених стандартами й техшчними умовами показнишв якосп.
Показники якосгi вироблено! тдприемством продукци визначаютъся ïï функцюнальними характеристиками, вДдповДднютю цих характеристик мiжнародним стандартам якосгi, надiйнiсгю продукци в експлуагацiï' й рядом Днших парамегрiв. Тому в процесi дiагностики виробничоï тдсистеми тдприемства для оцшки фак-горiв виробничого ризику необхДдно проаналiзуваги iснуючу на тдприемствД систему управлшня яшстю.
У межах ^eï системи аналiзуюгъся полiгика тдприемства в сферi пДдвищення якосп продукци, метода й конкретш гехнологiï управлшня яшстю. На практицi в якосп таких мегодiв можутъ висгупаги заходи, що ре-алiзуюгъся в межах стратеги Total Quality Management (глобального управлшня яшстю). ЦД заходи мютятъ:
• вхДдний контролъ магерiальних ресурсДв, що посгачаюгъся на пiдприeмсгво;
• використання у виробничому процесi адаптив-них систем угравлiння, що здшснюютъ налагодження гехнологiчного встаткування без його зупинки;
• вибДрковий або суцшъний контролъ якосп продукци, що випускаетъся, тощо.
У процесi даагностики виробничо1' тдсистеми виз-начаютъся витрати тдприемства, пов'язанi з контролем якосп вироблено1' гродукцiï. Далi цД витрати зютавля-ютъся з резулъгатами, що досягаютъся пДд час реалД-заци продукци. У резулетап такого зютавлення встанов-люетъся адеквагнiсгь методiв контролю якосп, що ви-користовукпъся, вимогам забезпечення конкурентосп-роможносп тдприемства й вироблено1' продукци.
ПДд час розрахунку виробничо1' потужнос! по-винне бути забезпечене повне використання техшчних i технолопчних можливостей устаткування. Стосов-но окремо1' органiзацiйно-виробничоï структури пiдприeмсгва розрахунок виробничо1' потужнос! ви-конуетъся за наступним алгоритмом.
1. Визначаетъся число одиницъ основного устат-кування в кожнш грут гехнологiчного устатаування оргатзацшно-виробничо1' структури й для кожно1' групп розраховуетъся ефективний фонд часу роботи. Цей фонд являе собою календарний фонд часу за винят-ком планованих втрат часу на налагодження й техшч-не обслуговування устаткування. У диверсифДкова-ному виробництвД з календарного фонду часу додат-ково виключаютъся витрати часу на переналагоджен-ня технолопчного устатаування на виробництво продукци за кожною позицieю номенклатури.
ПДд час розрахунку виробничих потужностей у склад технолопчного устаткування необхiдно включат не лише основнД засоби, що враховуютъся на баланс пiдприeмсгва, але й орендованi виробничД потужносп. ЦД виробничД потужносп, як правило, ура-ховуютъся на забалансових рахунках пiдприeмсгва.
2. Для кожно1' позици в номенклагурi продукци, що виробляетъся тдприемством, визначаетъся програ-ма випуску й розраховуетъся сумарна грудомiсгкiсгь виробництва продукци з кожно1' групи гехнологiчного устаткування органiзацiйно-виробничоï структури.
3. Для кожноï групи технолопчного устаткування розраховуетъся ïï пропускна зда^ют Такий розрахунок виробляетъся шляхом зютавлення ефективного фонду часу роботи технолопчного устаткування й сумарноï трудомюткосп обробки продукцiï' за всiма позищями номенклатури по цш грут технолопчного устаткування.
4. За резулыатами виконаних розрахункiв вибираетъ-ся провДдна група гехнологiчного устаткування в орга-шзацшно-виробничш структура При цъому вибДр про-вiдноï' групи здшснюетъся, виходячи з максималъного числа одиницъ технологДчного устаткування в грут й максимальноï' трудомДсткосп обробки всieï програми ви-робництва на технологичному устаткуванш цieï групи.
5. Визначаетъся виробнича погужнiсгь органДза-цiйно-виробничоï структури. При цъому за виробни-чу потужисте оргашзащйно -виробничоï структури приймаетъся пропускна здагнiсгъ ранДше обраноï про-вiдноï групи технолопчного устаткування.
6. Шляхом зютавлення виробничоï потужносп й пропускноï здатностД для кожноï групи технолопчно-го устаткування оргаmзащйно-виробничоï структури розраховуютъся коефщДеши завантаження. Якщо пДд час розрахунку виходитъ, що для устаткування якоïсь групи коефкцент завантаження бДлъше одиницД, то Дснуе перевантаження технолопчного устаткування в цДй грут. Якщо ж виходитъ навпаки, що розрахований коефДцДент завантаження технолопчного устаткування в грут менше одиницД, то в технолопчного устаткування такоï групи Дснуе недовантаження.
Розраховуючи ефекгивнiсгъ дiяльносгi тдприемства варто враховувати, що недовантаження виробничих потужностей збтъшуе частку поспйних витрат у структурД собДвартостД виробленоï пДдприемством про-дукцiï й знижуе величину прибутку пДдприемства. Така сигуацiя найчастДше свДдчитъ про наявнДстъ у тдприем-ства проблем зД збутом гieï' частки продукцiï, життевий цикл якоï пДдходитъ до завершення. У цъому випадку, виходячи зД сграгегiчноï перспективи розвитку пДдприе-мства, доцшъно вДдмовитися вДд виробництва цieï' продукци й перейти до освоення, а надалД й промислового випуску розроблених продуктових ДнновацДй.
7. З урахуванням значенъ розрахованих ко-
H. n. npu^ena, M. M. npu^ena
e(iuiemiB 3aBama®eHHa no Ko®HiH rpyni TexHonoriHHo-ro yciaiKyBaHHa po3po6naroTbca 3axogu ^ogo ycyHeHHa nepeBarna^eHHa H HegoBama^eHHa TexHonoriHHoro ycTaTKyB aHHa b opram3auiHHo-BHpo6HHHiH CTpyKTypi.
npaKTHHHa peani3auia BH^enepepaxoBaHux 3axogiB 3MiHroe He TinbKH BenHHHHy bhpo6hhhhx noiy^HocieH, ane h BenHHHHy Bupo6HHHoro noieHuiany mgnpueMciBa OaKTHHHo caMe ui 3axogu noBHHHi 3a6e3neHyBaiH ctbo-peHHH Ha ocHoBi opram3auiHHo-BHpo6HHHHx CTpyKTyp giro-Horo nignpueMCTBa BHcoKoiexHonoriHHHx BHpo6HHnra
OgHaK oцiнкa Bupo6HHHoro noieHuiany He Mo®e 6yTH 3BegeHa nume go po3paxyHKy H aHani3y bhpo6hh-hhx noiy^HocieH nignpueMCTBa. Bupo6HHHi noTy^Hocii nepmoHeproBo xapaKieprayroTb o6'eMHi no Ka3HHKH bh-po6HHUTBa, BH3HanaroTb piBeHb norog^eHocii BHKoHaH-Ha oKpeMux ciagiH TexHonoriHHoro H Bupo6HHHoro npo-цeciв. Bhpo6hhhhh noieHuian xapaKieproye Ty BenHHH-Hy pecypciB, aKi 6ynu BHKopHciam nig Hac (opMyBaHHa bhpo6hhhhx noiy®HocieH mgnpueMciBa.
OaKTHHHo ui pecypcu Bigo6pa®aroibca y BapTocTi thx eneMemiB, aKi b cyKynHocTi H ciaHoBnaib BenHHHHy Bupo6HHHoro noieHuiany mgnpueMciBa. ,o TaKux eneMeHTiB, nepmoHeproBo, BigHocaTbca ocHoBHi 3aco6u, He-MaTepianbHi aKTHBH, cKnagoBi ToBapHo-MaiepianbHHx 3a-naciB (cupoBHHa, Maiepianu, He3aBepmeHe bhpo6hhut-bo, BHTpaTH MaH6ymix nepiogiB) to^o. ToMy Ha npaK-тнцi BHHHKae 3aBgaHHa ynpaBniHHa cKnagoBHMH MaHHa nignpueMcTBa, ^o noBHHHo cTaTH npegMeToM noganb-moro gocnig^eHHa нayкoвцiв.
Pe3ynbTaiH giarHocTHKH e ochobok» gna cipaieriHHo-ro aHani3y gianbHocii mgnpueMciBa. Y npoцeci giarHocTHKH 3oBHimHboro H BHyipimHboro cepegoBH^a nignpueM-cTBa gocuTb mupoKo BHKopHcioByroTbca MeiogH, BigoMi 3 Teopii' cTpaieriHHoro MeHeg^Memy, y ToMy Hucni SWOT-aHani3, PEST- aHani3, SNW- aHani3 i pag mmux MeiogiB.
TaK, HanpuKnag, Ha ocHoBi oipuMaHux pe3ynbTaiiB giarHocTHKH giroHoro nignpueMciBa BciaHoBnroeibca Mo^nHBicTb cTBopeHHa Ha Horo 6a3i BHcoKoiexHonoriH-Horo nignpueMcTBa.
nicna uboro (opMyeTbca KoHKypeHTHa cipaieria BHcoKoiexHonoriHHoro nignpueMciBa. Ua cipaieria cia-HoBHTb co6oro geianbHo c(opMoBaHy KoHuenuiro gocar-HeHHa nignpueMcTBoM ycnixy Ha neBHoMy puHKy a6o b neBHiH c(epi gianbHocii 3a paxyHoK po3po6KH H Bnpo-Bag^eHHa pi3Hux iHBeciHuiHHux npoeKTiB, ^o Maroib, aK npaBHno, iHHoBauiHHy cnpaMoBaHicTb.
3 nornagy cucieMHoro nigxogy Mo®e 6yTH 3giHcHeHa geKoMno3Huia po3po6neHoi' KoHKypeHTHoi' cipaierii BHcoKoiexHonoriHHoro nignpueMcTBa. TaKa geKoMno3uuia npunycKae BugineHHa b Me®ax icHyroHoi' y nignpueM-cTBa KoHKypeHTHoi' cipaierii BignoBigHHx eneMeHTiB. Цi eneMeHTH ciaHoBnaib co6oro TaK 3BaHi ^yHKuioHanbHi cTpaierii' BHcoKoiexHonoriHHoro nignpueMcTBa. OyHK-
uioHanbHi cTpaierii' BHcoKoiexHonoriHHoro mgnpueMCTBa po3po6naroTbca MeiogaMH cTpaieriHHoro nnaHyBaHHa. B aKocii ^yHKuioHanbHux cTpaieriH, aK npaBHno, Bugina-roTb MapKeTHHroBy, iHHoBauiHHy, Bupo6HHHy, ^iHaHco-By, iHBecTHuiHHy, KagpoBy cipaieriro H pag iHmux.
Po3po6neHi ^yHKuioHanbHi cipaierii BUKopHcioByroTb-ca aK ocHoBa gna opraHi3auii' npouecy ynpaBniHHa kohk-peTHHMH nigcucieMaMH H eneMemaMH BHcoKoiexHonoriHHoro nignpueMcTBa. HanpuKnag, y npoueci 3a6e3neHeHHa e^eKTHBHoi' gianbHocii BHcoKoiexHonoriHHoro nignpueM-cTBa gocuTb mupoKo BHKopHcioByeTbca ynpaBniHHa TaKH-mh eneMeHTaMH ^iHaHcoBoi' nigcucieMH, aK ocHoBHi $oh-gu H HeMaiepianbHi aKTHBH mgnpueMCTBa, Horo o6opoTHi KomTH H o6opoiHHH Kaniian, noioKH KomiiB ic^o.
Ha npaKTuui b npoueci ^yHKuioHyBaHHa BHcoKoiexHonoriHHoro nignpueMcTBa BHHHKae 3aBgaHHa oljhkh e^eK-THBHocii po3po6KH H peani3auii iiei' hh iHmoi' ^yHKuioHanb-Hoi' cipaierii, a TaKo® KoHKypeHTHoi' cipaierii nignpueMcTBa b uinoMy TaKa ouirna Heo6xigHa gna BciaHoBneHHa ciyne-Hro BignoBigHocii 3annaHoBaHux i ^aKTHHHo gocarHyiux BHcoKoiexHonoriHHHM nignpueMciBoM noKa3HHKiB e^eK-THBHocii. ,,na uboro BHKopHcioByeTbca ^opManbHa cucTe-Ma iHBeciHuiHHHx i ^iHaHcoBo-eKoHoMiHHHx KpuiepiiB.
OyHKuioHanbHi cTpaierii' BHcoKoiexHonoriHHoro nignpueMcTBa, aK cKnagoBi Horo KoHKypeHTHoi' cipaierii, 6araio b HoMy BH3HaHaroTb BenHHHHy noieHuiany nignpueMcTBa, HacTKy puHKy, piBeHb KoHKypeHTocnpoMo^Hocii Horo npogyKuii, ^opMH (jimaHcyBaHHa nignpueMcTBa io^o. TaK, HanpuKnag, opieHTauia BHcoKoiexHonoriHHoro nignpueMciBa b KDHKypeHTHiH 6opoib6i Ha iHHoBauiHHi npo-uecu npuBogHTb go cTBopeHHa npogyKioBux i npouecHux iHHoBauiH, ^o Maiepiani3yroTbca y Burnagi hobhx o6'eKiiB iHieneKTyanbHoi BnacHocii. Y c(epi Bupo6HHuTBa npogyK-tobhx iHHoBauiH y nignpueMcTBa BHHHKae Heo6xigHicTb bh-KopuciaHHa TexHonoriHHoro BciaiKyBaHHa, ^o cnonyHae y co6i bhcokhh piBeHb aBTOMairoaLui H rHyHKocii.
HacnigKoM uux npoueciB e 36inbmeHHa HaciKH He-MaiepianbHHx aKTHBiB i ochobhhx 3aco6iB y cipyKiypi MaHHa BHcoKoiexHonoriHHoro nignpueMcTBa, nigBH^eH-Ha TexHiHHoro piBHa Bupo6HHuiBa, 3pociaHHa noKa3-HHKiB, ^o xapaKTepH3yroib HayKoMiciKicib npogyKioBux iHHoBauiH, to^o. Y uiH cmyauii' 3 Meioro 3a6e3neHeHHa Heo6xigHHx napaMeipiB e(eKTHBHocii gianbHocii BHcoKoiexHonoriHHoro nignpueMcTBa, BHHHKae Heo6xigmcTb BUKopnciaHHa CALS — TexHonoriH. Цi TexHonorii' npu-nycKaroib aBioMaTH3auiro He TinbKH npoueciB bhtotob-neHHa npogyKioBux iHHoBauiH, ane H npoueciB i'xHboro ciBopeHHa H nigroioBKH BHpo6HHuTBa.
Y cBoro Hepry, BnpoBag®eHHa cucieM CAD (Computer -Assisted — Design) y Me®ax cTpaierii' kom-nneKcHoi' aBToMaTH3auii' Bupo6HHuiBa CAD/CAM (Computer — Assisted — Design — Computer — Assisted -Manufacturing), 3 ogHoro 6oKy, nigBH^ye
яшсть розробок технолопчних !нновацш, скорочуе строк виконання науково-дослщницьких робгт, а з шшого бокку — збшьшуе швестицшш витрати тдприе-мства. Кр1м того, вимоги гнучкого реагування висо-котехнолог1чного тдприемства на потреби ринку при-водять до необхщносп диверсифшаци виробництва, швидкого в!дновлення технолопчних процеав, парку основних засоб1в, а також асортименпв продукци.
Таким чином, у процеа функщонування високо -технолопчного тдприемства виникае система iнновацiй, що охоплюе практично всi функцiональнi стратеги тдприемства. У щй ситуаци для забезпечення ефектив-но! дiяльностi високотехнолопчного тдприемства необ-хщна наявнiсть у системi управлiння пiдприемством вщповщних мехамзм1в зворотного зв'язку. З теори систем вщомо, що використання мехашзм1в зворотного зв'язку, з одного бокку, тдвищуе стшкють системи управлшня тдприемством у процеа його функцюнуван-ня, а з шшого бокку, збшьшуе витрати на управлшня.
З подано! на рис. 1 узагальнено! модел1 управлш-ня високотехнолопчним тдприемством видно, що в процес! реал1заци функцiональних стратегш тдприем-ства важливе мюце належить контрол1нгу. У загаль-ному випадку механiзм контролшгу д1яльност1 високотехнолопчного тдприемства мютить у соб1 дв1 складов!: стратепчний i тактичний контролшг Використання мехашзму стратег1чного контрол1нгу д1яльност1 високотехнолопчного тдприемства забезпечуе об'ектив-ну економ1чну ощнку прийнятих управлшських ршень, а також дае можливють виконати анал1з фшансових наслщюв реалiзацi! на практищ цих ршень.
У загальному випадку в межах стратегiчного контролшгу даяльносп високотехнологiчного пiдприемства виконуеться аналiз чутливосп впроваджуваних тдприе-мством !нвестицшних проекпв. У цьому випадку ощ-нюеться вплив на показники ефективност швестищй тдприемства в !нновацшш процеси параметр!в, що характеризують технолопю виробництва продуктових шноващй, оргатзащйно-виробнич! структури, сферу маркетингово! дяльносп, оргашзащю виробничого про-цесу тощо. У межах проведеного анал!зу також роз-робляеться мехашзм контролю виробничих запаив тдприемства, виконуеться ощнка величини незаверше-ного виробництва й соб!вартост! вироблено! продукци, а також ощнюеться динамша цих показник1в.
Висновки. Формування з позищй системного п1дходу конкурентно! й функщонально! стратегш високотехнолопчного тдприемства дозволяе оптишзу-вати умови його роботи й забезпечити необхщний запас мщносп показниюв економчно! ефективносп дяль-носл тдприемства. Це означае, що високотехнолопчне тдприемство, маючи необхщний запас фшансово! м!цносп, може з мшмальними втратами ефективност
протистояти впливу негативних зовтштх фактор!в i оперативно реагувати на зм!ну ринкових умов д!яль-ностт Тому потр!бш нов!, бтьш детальн досл!дження в цьому напрямку стратепчного управл!ння високо -технолопчними тдприемствами.
Лiтература
1. Портер М. Конкуренция : пер. с англ. / М. Портер. — М. : Изд. дом «Вильямс», 2005. — 608 с. 2. Портер М. Стратепя конкуренци : пер. з англ. / М. Портер. — К. : Основи, 1998. — 390 с. 3. Ворон-кова А. Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: диагностика и организация / А. Э. Воронкова. — Луганск : ВНУ, 2000. — 310 с. 4. Шевченко Л. С. Конкурентное управление : учеб. пособие / Л. С. Шевченко. — Харьков : Эспада, 2008. — 520 с.
Прищепа Н. П., Прищепа Ю. М. Формування конкурентноТ стратеги високотехнолопчного тдприемства
У статп розглянуто актуальн проблеми формування конкурентно! стратег!! сучасного високотехнолопчного тдприемства та запропоновано узагальне-ну модель управл!ння високотехнолопчним тдприемством, що, на думку автор!в, допоможе сформува-ти його конкурентну стратепю.
Ключовi слова: б!знес, високотехнолопчне тдприемство, конкуренщя, стратепя, управлшня.
Прищепа Н. П., Прищепа Ю. Н. Формирование конкурентной стратегии высокотехнологичного предприятия
В статье рассмотрены актуальные проблемы формирования конкурентной стратегии современного высокотехнологичного предприятия и предложена обобщающая модель управления высокотехнологичным предприятием, что, по мнению авторов, поможет сформулировать его конкурентную стратегию.
Ключевые слова: бизнес, высокотехнологичное предприятие, конкуренция, стратегия, управление.
Prischepa N. P., Prischepa J. N. Forming of competition strategy of modern hi-tech enterprise
Forming of competition strategy of modern hi-tech enterprise is considered in the article and a summarizing case a hi-tech enterprise frame is offered, that, in opinion of authors, will help to formulate his competition strategy.
Key words: business, hi-tech enterprise, competition, strategy, management.
Стаття надшшла до редакци 22.03.2011
Прийнято до друку 26.08.2011