CC BY
26
ознакою сильно! i здорово! особистосп, що е одним iз завдань у пiдготовцi вчителя фiзичноi культури.
Важливим е принцип акцентування, який сприяе глибокiй рефлексii студенев, вчить учасникiв навчального тренiнгу зосереджувати увагу на сво!х думках, почуттях i мiркуваннях, що дозволяе зустргтися iз собою справжнiм. Щирiсть i вiдкритiсть сприяе одержанню i наданню iншим чесного зворотного зв'язку, тобто т!е! iнформацii, яка е важливою для учасникiв навчального тренiнгу i запускае механiзми взаемодii в груш, що е важливим умшням майбутнього вчителя. Тому одним iз фундаментальних елементiв тренiнгу е принцип довiрливого спiлкування.
Перспективи подальших розвiдок у даному напрямку ми вбачаемо у глибшому аналiзi проблеми використання навчальних тренiнгiв у пiдготовцi вчителiв фiзичноi культури i розробцi необхiдних треншгових програм.
Л1ТЕРАТУРА
1. Базильчук В.Б. Оргашзацшш засади акгав!заци спортивно-оздоровчо! даяльносп студенпв в умовах вищого навчального закладу / Автореф. дис... к.н. з ф1з. вих. 1 спорту, Льв1в. — 2004. — 21 с.
2. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. — Л.: Изд. ЛГУ, 1985. — 166 с.
3. Щдласий 1.П. Практична педагопка або три технологи. 1нтерактивнийтдручник для педагопв ринково! системи освгти — К.: Видавничий Ддм "Слово", 2004. — 616 с.
4. Раевский Р.Т. Структура реформирования системы физического воспитания в сфере образования на современном этапе // Оптим1защя процесу ф1зичного виховання в систем! освгги. Матер!али Всеукраiнськоi' науковоi' конференций, присвячено! 40-р!ччю факультету ф!зичного виховання ТДП1. 30-31 травня 1997 р. Ки!в — Терноп!ль, 1997. — С. 137-138.
5. Ситников А. П. Акмеологический тренинг: Теория. Методика. Психотехнология. — М.: Технологическая школа бизнеса, 1996. — 428 с.
6. Федорчук В.М. Сощально-психолопчний треншг "Розвиток комушкативно! компетенц!! викладача": Навчальний пос!бник. — Кам'янець-Подшьський: Абетка, 2004. — 240 с.
Светлана БОЙКО
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТ1 КУРСАНТ1В ХАРК1ВСЬКОГО НАЦ1ОНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ ВНУТР1ШН1Х СПРАВ ДО РОБОТИ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВА У С1М'1
В статтi розкрито особливостi застосування формувального експерименту в навчальному процеа ВНЗ системи МВС Укра'ти, зокрема, формування готовностi курсантiв ХНУВС до роботи з профшактики насилля в ам 'I
Важливу роль у зниженш сощально! напруженосп, використанш мирних засоб!в ! метод!в вир!шення конфл!кт!в, попередженн! !х крим!нального розвитку покликан! в!д!гравати правоохоронн! органи.
Здшснення проф!лактичних заход!в щодо насильства в с!м'! державою покладено переважно на служби дшьничних !нспектор!в м!л!ц!!, служби крим!нально! м!л!ц!! у справах неповнолгтшх, куди в б!льшост! випадк!в звертаються потерпш в!д насильства в с!м'! [1]. Робота цих служб ор!ентована переважно на виявлення факт!в насильства в с!м'! та покарання насильниюв, !нш! ж установи (кризов! центри й центри медико-сощально! реаб!л!тац!!) займаються усуненням наслщюв уже вчиненого насильства. Отже, проблема насильства в с!м'! вир!шуеться переважно як л!кв!дац!я насл!дк!в насильства, тобто проводиться вторинна та третинна проф!лактика.
Ми вважаемо, що для того, щоб зменшити кшьюсть випадюв насильства в с!м'!, правоохоронцям доц!льно проводити первинну проф!лактику з населенням. Вона повинна бути спрямована на попередження, тобто завчасне вщвернення виникнення кримшогенно небезпечних явищ, як! можуть детермшувати насильство в с!м'!. Така профшактика може проводитися з благополучними с!м'ями та правослухняною категор!ею громадян.
Специфiка роботи мшцл з населенням, зокрема попередження насильства в им'1, вимагае здiйснення професшно-педагопчно1 функци, а отже, i професшно-педагопчно1 пiдготовки майбутнiх працiвникiв органiв внутрiшнiх справ.
Проблему готовносп студенев — майбуттх спецiалiстiв до професшно1 дiяльностi в рiзних галузях дослiджували багато вчених. Серед них: у юридичнiй галузi — Г. Васильев, I. Ващенко,
H. Горбач, В. Дяченко, Г. Запорожцева, А. Морозов, Х. Ярмаю й iн.; у педагогiчнiй — О. Абдулша,
I. Богданова, Н. Бугаець, I. Зязюн, Т. Глына, Н. Кузьмша, А. Лiненко, Л. Стрш, В. Тюрiна, Р. Хмелюк та iн. Зарубiжнi автори також розглядали рiзнi аспекти профеайно1 готовносп кадрiв для правоохоронно! дiяльностi. Так, дослщжувалися професiйна придатнiсть до служби в полщи (Р. Александер, М. Крафт, Н. Смгт, С. Александр, К. Данщгер та iн.), система добору кадав у полiцейськi органи (Я. Вествуд, Дж. Вогн, Г. Кац, Х. Моррю, Дж. Сатон, Р. Таннехшла й iн.).
Фундаментальш основи сучасних теорiй насильства були закладеш в дослщженнях Х. Арангурена, Г. Блумера, М. Вебера, Д. Галтунга, Л. Гумпловича, Е. Дюркгейма, Г. Зiммеля, К. Маркса, Р. Мертона, У. Самнера, Н. Смелзера, П. Сорокiна, О. Шпенглера, та ш. Проблематику насильства як загальносощального явища висвiтлюють у сво1х працях А. Гусейнов, Л. Герасiна, В. Голша, I. Даньшин, В. Губш, А. Зайцев, А. Ковальов, А. Огурцов та ш.
Проблему насильства в им'1 розглядають вiтчизнянi та зарубiжнi спецiалiсти рiзних галузей наук: психологи О. Захаров, О. Орлов, О. Кочемирiвська, З. Фройд, Е. Фромм, Е. Мшлер, Л. Берковщ, М. Страус, Н. Блеклок; педагоги Л. Нечепоренко, Н. Опухова, I. Хозраткулова, I. Бех, В. Радул; соцюлоги А. Беседш, О. Бойко, В. Заюрова, Р. Коллшз, Г. Паттерсон, Т. Шипунова; юристи Е. Скакунов, В. Туляков та iншi дослщники.
Насильство в сферi шлюбно-шмейних вiдносин у конфлiктному контекстi розглядалось А. Анцуповим, А. Здравомисловим, А. Ншолаевською, Л. Петровською, Т. Титаренко, А. Шипшовим та ш. Однак недостатньо розробленими залишилися питання, пов'язаш з профiлактикою насильства в им'1, зокрема питання щодо формування готовностi курсантiв як майбутнiх правоохоронцiв до роботи з попередження насильства в им'1.
Треба вiдзначити, що окремих дослiджень стосовно формування готовностi пращвниюв ОВС до роботи з попередження насильства в им'1 ще не проводилось, оскшьки вирiшенням проблеми насильства в им'1 правоохоронцi почали займатися не так давно, шсля введення в дiю Закону Укра1ни "Про попередження насильства в им'Г' вщ 15 листопада 2001 р.
Мета статт1 полягае у розкритп особливостей формування готовносп курсантiв соцiально-психологiчного факультету та факультету громадсько1 безпеки ХНУВС до роботи з попередження насильства в им'1.
Готовнiсть — це якiсть особистостi. Вона, як i будь-яка iнша якiсть особистостi, формуеться в процесi дiяльностi, зокрема, в навчально-шзнавальнш [2]. Тож у процес ще1 дiяльностi курсантiв як майбутшх правоохоронцiв потрiбно формувати в них готовшсть до попередження насильства в им'1, тобто формувати знання, вмiння, навички та бажання до здшснення тако1 роботи.
Готовнiсть курсантiв до роботи з попередження насильства в им'1 можна оцiнити за такими показниками, як обсяг професшних знань, професшних вмiнь, професiйно значущих якостей особистость
Для цього нами проведено формуючий експеримент, тд час якого курсантам була запропонована контрольна робота, що мала 2 варiанти по три завдання рiзного рiвня складност в кожному. Перший варiант був спрямований на виявлення рiвня сформованосп обсягу знань про проблему насильства в им% другий — на виявлення рiвня сформованостi професiйних умшь курсантiв до роботи з попередження насильства в им'1.
Сформованiсть професiйних знань та умiнь курсантiв до роботи з попередження насильства в им'1 визначалася на основi аналiзу виконання курсантами педагогiчних задач (запропонованих завдань) та вивчалася нами за наступними рiвнями:
- нульовий рiвень — для нього характерним е вщсутшсть знань та умiнь iз запропоновано1 теми (питання), курсант не зм^ виконати жодного завдання iз запропонованих, умовно вiдповiдае оцiнцi "2";
- низький рiвень — характеризуеться виконанням одного завдання (простого) iз запропонованих трьох, умовно вiдповiдае оцшщ "3";
- середнiй рiвень — для нього характерним е виконання завдання середньо! складностi, умовно вщповщае оцiнцi "4";
- високий рiвень — характеризуеться готовнiстю i виконанням запропонованих трьох завдань: простого, середньо! складносп та складного, що умовно вщповщае оцiнцi "5";
Для визначення рiвня сформованостi обсягу знань курсанта про проблему насильства в сiм'! було зроблено зрiзи до та тсля проведення спецкурсу "Професiйно-педагогiчна тдготовка до попередження насильства в шм'!", результати якого представленi в таблищ 1.
Таблиця 1
Визначення ргвня сформованостг обсягу знань курантгв з проблеми насильства в с\м 'г до та
тсля проведення спецкурсу (у %)
№ Група Етапи Р1вш
з/п експерименту / Нульовий Низький Середнш Високий
прир1ст (завд. № 1) (завд. № 2) (завд. № 3)
1 Е1 Початок 28,57 51,79 18,75 0,89
2 (112 оаб) К!нець 0 59,82 26,78 13,4
3 Приргст -28,57 +8,03 +8,03 +12,51
4 Е2 Початок 43,59 39,74 16,67 0
5 (156 оаб) Кшець 1,92 51,28 36,54 10,26
6 Приргст -41,67 +11,54 +19,87 +10,26
7 К Початок 34,78 50,0 10,87 4,35
8 (46 оаб) Кшець 6,52 60,87 26,09 6,52
9 Приргст -28,26 +10,87 +15,22 +2,17
Приметка: Е1 — експериментальна група курсанпв-психолопв, Е2 — експериментальна група курсантiв факультету громадсько! безпеки, К — контрольна група курсанпв-сощолопв.
Як бачимо з таблищ, тсля проведення спецкурсу "Професшно-педагопчна тдготовка до попередження насильства в шм'!", рiвень обсягу знань мае наступт показники:
- в групi Е1 на нульовому рiвнi не залишилося жодного курсанта, прирiст становить -8,57%, а з високим рiвнем завдань впорались 13,4% курсантiв, прирiст — +12,51%;
- в груш Е2 до проведення спецкурсу бшьшють курсант1в перебувала на нульовому рiвнi, а складне завдання № 3 не змт виконати жоден курсант ще! групи, тодi як пiсля проведення зазначеного вище спецкурсу на нульовому рiвнi прирiст становить -41,67% (залишилося лише 1,92% курсанта), а прирют на високому рiвнi — +10,26%;
- в груш К на нульовому рiвнi залишилося 6,52% курсанпв, а прирют на високому рiвнi становить лише +2,17%.
Результати рiвня сформованосп професiйних вмiнь курсантiв до роботи з попередження насильства в шм'! наведено в таблищ 2.
Таблиця 2
Визначення ргвня сформованостг профестних вмгнь курсантгв до роботи з попередження насильства в ам 'г до та тсля проведення спецкурсу (у %)
№ Група Етапи експерименту Р1вш
з/п /приркт Нульовий Низький (завд. № 1) Середнш (завд. № 2) Високий (завд. № 3)
1 Е1 Початок 32,14 50,9 16,96 0
2 (112 оаб) Кшець 0 63,4 24,1 12,5
3 Прирют -32,14 +12,5 +7,14 +12,5
4 Е2 Початок 46,15 39,1 14,75 0
5 (156 оаб) Кшець 0,64 46,8 42,3 10,26
6 Прирют -45,51 +7,7 +27,55 +10,26
7 К Початок 41,3 47,8 8,7 2,2
8 (46 оаб) Кшець 10,87 58,69 26,09 4,35
9 Прирют -30,43 +10,89 +17,39 +2,15
Як бачимо, пiсля проведення в експериментальних групах спецкурсу "Професшно-педагогiчна пiдготовка до попередження насильства в имТ', що включав у себе лекцшний матерiал, проведення семшарських i практичних занять, значна кшьюсть курсантiв з нульового рiвня сформованосп вмiнь перейшла на бiльш висок рiвнi, зокрема, на нульовому рiвнi в групi Е1 не залишилося жодного курсанта, в групi Е2 залишилось 0,64% курсантiв, прирiст на високому рiвнi в групi Е1 становить +12,5%, в групi Е2 — +10,26%, тодi як у контрольнш групi прирiст на високому рiвнi — лише +2,15%, а на нульовому рiвнi залишилось 10,87% курсанпв.
Даш формуючого експерименту дозволяють зробити висновки, що проведена експериментальна робота, яка застосовувалася при шдготовщ курсанта до роботи з попередження насильства в им'1, дала позитивнi результати стосовно формування готовностi майбуттх правоохоронцiв до здiйснення зазначено1 роботи. Про доцшьнють здiйснення тако1 спещально1 пiдготовки свiдчить той факт, що курсанти контрольное' групи, на вiдмiну вiд експериментальних груп, майже не мали зрушень у рiвнi готовносп до роботи з попередження насильства в им'1 та мали незначш змши у показниках рiвня професшних знань та умшь, тодi як значш позитивнi змiни вiдбулися в експериментальних групах.
Цей факт дае тдстави для висновку про необхщнють подальшого проведення наукового педагогiчного дослщження особливостей та специфiки здiйснення спещально1 професшно1 пiдготовки i формування готовносп курсантiв до роботи з попередження насильства в им'1.
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон Украши "Про попередження насильства в омТ' в1д 15 листопада 2001 р. — К., 2001.
2. Тюрша В. О. Шзнавальна самостшнють школяр1в. — Харк1в: ХДШ, 1993. — 140 с.
Юлiя МЕЛЬНИК
ПРОБЛЕМИ ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ ДО НАБУТТЯ СЕМАС1ОЛОГ1ЧНИХ УМ1НЬ У ПРОЦЕС1 ШСТРУМЕНТАЛЬНО! П1ДГОТОВКИ
У статтi розкриваеться сутнiсть поняття "музична семасiологiя" та феномену музично-семасiологiчного умтня, до^джуеться ступть готовностi майбуттх учителiв музики до набуття семасiологiчних умть; окреслюються провiднi установки, спрямованi на пiдвищення рiвня семасiологiчних умiнь.
Упродовж останшх роюв у мистецькш освт спостер^аеться вщчутне змщення акценпв у самому процес розумшня музики. Музична наука щораз бiльше прагне вщповюти на важливi питання фшософського плану: про змiст та значення музики, про критерп цiнностей у музищ, про взаемовiдношення мiж музикою та iншими формами людсько1 творчость Феномен музики за своею суттю е багатомiрний та безмежний, тому не може бути будь-якого довшьного обмеження прийомiв та засобiв його дослщження. Якщо пiдходити до музики як до явища духу та духовного життя людини, то рацюнально-лопчш методи И пiзнання виявлять свою неспроможшсть. У зв'язку з цим постае необхвдшсть виходу за межi традицiйних методiв та визрiвае потреба пошуку вiдповiдних педагогiчних технологiй. Саме музична семасюлопя (як наука про тлумачення художшх символiв та знаюв) дае змогу поглянути на аналiз музичного твору пiд якiсно новим кутом зору, який передбачае розкодування його тексту через виявлення його смислово1 сфери.
Метою статт1 е огляд теоретичних розвщок iз проблеми музично1 семасiологil, аналiз результатiв дiагностування ступеня готовностi майбутнiх учителiв музики до впровадження семасюлопчного пiдходу та окреслення перелшу установок, якi безпосередньо впливали б на формування готовносп студента до оволодшня семасiологiчними вмшнями.
Одвiчне питання про те, що е змютом у музицi, якою саме моделлю дшсносп е музика i що в цьому випадку розумiеться пiд дiйснiстю, мае багату юторико-фшософську традицiю. Так, для шфагорейсько-платошвсько1 школи аналогом дiйсностi виступали Космос (як гармошя та спiврозмiрнiсть) та Число (як математично виражена сутшсть одночасно i Космосу, i оргашчно "вписано1" в нього музики). Дещо шзшше Аристотель вводить фундаментальне поняття
