CC BY
13
УДК 630*6(075.8) Доц. О.М. Адамовський, канд. екон. наук;
здобувач Н.М. Собко - НЛТУ Украши, м. Львiв
ФОРМУВАННЯ Г1РСЬКИХ КЛАСТЕРНИХ ОБ'ЕДНАНЬ ТА ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНЕ ОЦ1НЮВАННЯ IX Д1ЯЛЬНОСТ1
Розроблено кластерну модель для освоення гiрських лгав i адаптивну модель управлiння кластерами. Отримано залежност для визначення штегрального еколого-економiчного критерiю оцiнювання ефективност роботи гiрських кластерiв, особливо суб'екпв, що ведуть лiсозаготiвлi з використанням природозбер^аючих техноло-гiй та вщповщно! технiки. Запропоновано створити трешнгсга центри з шд-приемницьких кластерових мереж, а для люозагсшвель використовувати спещальш бригади, якi застосовують природозбершаючу технiку та вiдповiднi технологи.
Ключовг слова: прсьга кластери, система управлшня, ранг цiльових вдикато-рiв дiяльностi, природозберiгаючi технологи.
Реал!зац!я еколого-економ!чно! полиики Укра!ни здшснюеться на основ! метод1в та шструменив, яю залежать вщ специф1ки розвитку галуз! та умов господарсько! д!яльносп регюну. У сфер! люового господарства необ-хщно вдосконалювати люове законодавство держави та систему адмшютра-тивних заход1в, працюючи в рамках едино! глобально! економжи [1-4]. Люове законодавство потр1бно спрямовувати на збереження юнуючих ! тдвищення еколопчно! рол! л1с1в, вдосконалення менеджменту люових ресуршв у рамках м1жнародних ! европейських стандарпв сталого управлшня люами [5].
Прсью люи Карпат е потужним поглинальником парникових газ1в [1, 2]. Водночас вони е джерелом цшно! деревини для р1зних галузей промисло-восп, зокрема е об'ектами р1знопланового використання. У таких умовах ефективними об'ектами господарювання можуть стати шдприемницью мережу створен! на основ! довготривалих контракт!в. Одшею з таких форм мере-жевих оргашзацш, яку ефективно використовують у багатьох кра!нах Свро-пи, е кластери. З позицп кластер!в фокусуеться увага компан!й та оргашзацш, як! сшвпрацюють на посиленн! конкуренц!! [6].
Кластери можуть стати добровшьними об'еднаннями на кооператив-них засадах юридичних ! ф!зичних п!дприемницьких структур [6-8]. У прсь-ких регюнах кластери можуть об'еднати др!бн! структури, тдвищать ефек-тивн!сть використання мюцевих ресурс!в та конкурентоспроможност! мюце-вого б!знесу. В Укра!н! приклади створення кластер!в е уже в буд!вельному комплекс!, функц!онування яких показало позитивш результати [9]. У рамках виконання проекту ГО^А проведено кластерний анал!з л!сового селектора Карпатського рег!ону Укра!ни та розроблено рекомендац!! для менеджменту [10, 11]. На основ! анал!зу юнуючих дослщжень встановлено, що ефективною формою регюнальних мережених орган!зац!й можуть бути прсью кластерн! об'еднання, як! охоплюють юридичш та ф!зичн! структури окремого регюну, що займаються тдприемницькою д!яльн!стю у сфер! люозагопвель; заготь вель недеревних ресуршв; зеленого туризму, прського лижного вщпочинку; санаторного та курортного вщпочинку. На рис. 1 наведено приклад шдсисте-ми кластерно! модел!, яка може бути використана в люопромисловому комплекс! для освоення прських л!с!в.
Рис. 1. Шдсистема кластерное мод^ для освоення гiрських лiсiв
Прсью кластерт об'еднання, для зручносл, можна назвати прськими кластерами. Кластери можуть бути орiентоваш як на внутрiшнiй мюцевий, так i на мiжнародний ринки. Представлена модель передбачае промислове та рекреацшне освоення лiсiв. Таке поеднання дасть змогу видшити спецiальнi кошти та залучити кошти iнвесторiв для виршення спiльних задач люовщ-новлення, будiвництва водорегулювальних споруд i дор^. Кластери жодною мiрi не повинш пiдмiняти державнi пiдприемства лiсового господарства. Основою дiяльностi кластерiв повинен стати удосконалений механiзм маркетингового менеджменту. На основi шформаци розробляють механiзм удоско-налення маркетингового менеджменту, проводять вiдповiднi дослiдження та перспективне планування, яю дають змогу брати участь у формуванш нащ-ональних програм, розробляти вiдповiднi бiзнес-плани, яю стануть основами iнвестицiй та можуть защкавити спонсорiв до спiвпрацi.
Прсью лiсопромисловi кластери можуть представляти собою об'еднання юридичних та фiзичних суб'ек^в, якi зосередженi в одному геог-рафiчному районi, взаемозалежнi у задоволенш спiльних iнтересiв та дадуть змогу отримати сумарний ефект, який спрямований на шдвищення конкурен-тоспроможностi регюну та якостi життя людей. Для забезпечення конкурен-тоспроможностi кластерових прських об'еднань основними ознаками для ощнювання переваг можуть слугувати:
• використання екологозбер1гаючо! техтки та технологи тд час лшозаготь вель;
• забезпечення якост! перероблення недеревно! лшово! сировини;
• розроблення привабливих маршрупв зеленого туризму;
• вдосконалення прських комплекс1в 1 використання сучасних комфортабельных тдвшних канатних дорщ
• буд1вництво лшових дорщ санаторив, будинюв вщпочинку;
• облаштування мисливських угвдь;
• реклама та облаштування природних мшеральних джерел.
Кожне шдприемство повинно розвивати напрям бiзнесу, який забезпе-чуе йому вигiдну конкурентну позицш на ринку. У вЫх сферах дiяльностi кластерiв, як шструмент замiни технiки, технологи виробничих процешв та послуг, повиннi використовуватися шновацй. Впровадження iнновацiй дасть змогу пiдвищити конкурентну перевагу кластерiв над шшими шдприемства-ми та фiрмами. Конкурентоспроможшсть кластерiв можна оцiнювати за результатами !х господарсько-фшансово: дiяльностi, основою яко! е собiвар-тiсть продукцй та послуг, асортимент i яюсть продукцп, пiдвищення екобез-пек регюну, прибуток пiдприемства, рiвень зароб^но* плати роб^ниюв, заходи соцзахисту робгтниюв, пiдтримка розвитку прiоритетних напрямкiв науки та техшки, вiдтворення робочо1 сили, фшансова стiйкiсть (стан, структура i продуктивнiсть активiв та !х забезпечшсть капiталом), вивчення структури попиту та И задоволення. Шд час створення прських кластерiв необхiдно створити моделi управлiння такими об'еднаннями.
Системи управлшня пiдприемствами дослiджено у роботах багатьох украшських i зарубiжних вчених. Серед них необхщно вiдзначити роботи О. Кравченка, Л. Лазаренка, В. Антонова, Ю. Балыбердина, У. Оушн, М. Фол-лета та ш. [9, 12]. Результати аналiзу iснуючих дослщжень та розроблених моделей в област управлiння пiдприемствами засвiдчили, що для кластерiв найбiльш ефективно можна використати адаптивну модель. На рис. 2 наведено приклад схеми адаптивно* моделi управлшня прськими кластерами.
Рис. 2. Схема адаптивное моделiуправлшня гiрськими кластерами
Вибiр методiв управлшня повинен визначатися об'ективними i суб'ек-тивними умовами роботи пiдприемства, цшовою полiтикою i потребами, що диктуються ринком, а також забезпечувати стратепю розвитку пiдприемства. Адаптивна модель управлшня може бути представлена у виглядi множини цшьових iндикаторiв, яка послужить основою для визначення критерйв ощ-нювання роботи окремих елементiв i системи загалом.
Для еколого-економiчного оцшювання матерiального виробництва, з позици перспектив сталого розвитку, академiк Ю.Ю. Туниця пропонуе вико-
ристовувати штегральний еколого-економiчний ефект природокористування, що визначаеться як алгебра!чна iнтегральна сума економiчного та еколопч-ного ефекпв, яю необхiдно розглядати у взаемозв'язку [13, 14].
Зпдно з iнтегральною ощнкою, кожний вид економiчноl та еколопч-но! дiяльностi суб'ектiв кластерових прських об'еднань оцiнюеться певною кiлькiстю балiв, якi вiдображають ефективнiсть !х роботи. До цшьових шди-каторiв дiяльностi кластерiв можна вiднести виробничу, фшансову та марке -тингову дiяльностi. Ощнка дiяльностi характеризуеться витратами, доходами i соцiальною захищенiстю робiтникiв. Модель для загального оцiнювання дь яльностi кластерiв можна представити у виглядi залежносп
m
DKz = £ Rj , (1)
j=1
де: Rj - ранг цшьових iндикаторiв дiяльностi (можна вибрати m=3, вiдповiдно 1 - виробнича, 2 - фшансова, 3 - маркетингова).
Ранг цшьових iндикаторiв можна визначити зi залежностi:
Rj = tkj ■ Рг, (2)
1=1
де: kj - вщносш коефiцiенти переваг окремих видiв дiяльностi; P, - фiнансова (бальна) оцiнка окремих видiв дiяльностi; i - показник для окремих видiв дь яльностi.
Коефiцiенти переваг kj можна визначити зi залежностi
к = B - xz=1 Cz - =1 Ve (3)
kj Q '
де: B - виторг вщ реалiзацil пропозицп, або послуг (щна); Cz - собiвартiсть продукцп (надання послуг); Ve - витрати внаслщок непередбачених природ-них i соцiальних умов, ремонти, лжвщацп еколопчно! шкоди та iн.; Q - за-гальний обсяг виробництва.
Виробнича дiяльнiсть суб'екта повинна давати йому певний прибуток, який залежить вщ цiни продукцп, собiвартостi для ll отримання, витрат на со-цiальнi проблеми та вщновлення екологiчних систем. Збереження еколопч-них систем пiд час освоення прських лiсiв, в основному, залежить вщ технiки i технологи люозагопвель, яка безпосередньо впливае на стутнь пошко-дження пiдросту, Грунтового покриву, регулювання водних стокiв, а також утворення та знешкодження парникових газiв. Цiну на деревину визначае ри-нок. Цiну деревини, выведено! для рубання, визначае люовласник [15].
Щд час впровадження кластерiв люозагопвельно! бригади вибирають на основi тендерiв. Перевагу надають бригадам, якi оснащеннi передовою екологобезпечною технiкою, мають досвiд виконання люозагопвельних ро-бiт у прських умовах. Систему машин можна формувати на основi загальних приведених затрат, досягнувши мшмального значення функцiоналу [16]:
W = [|( х, y, z, tmin, (4)
де: х - параметр стану системи машин; у - параметри вхщних керувань машинами; г - основш виробничi параметри; / - час, протягом якого розгля-даегься робота машин. Загальш витрати на загопвлю деревини можна визна-чити зi залежностi
п +± ^^ + ъ ^ Ц - р■/} ^ + (тр + с ек ))] + зз + 34 + сeiдн , (5)
и и у=1
де: П — чистий прибуток вщ реалiзацп люопродукцп; 31,- - рiчнi затрати на експлуатацiю одша машини та заробгтну плату операторам; 32,- - рiчнi затрати на утримання та ремонт машин; З3 - затрати на влаштування та утримання буферних навантажувальних i розвантажувальних площадок; 34 - додатковi затрати на утримання та ремонт люовозних волокiв i тд'1зних дорiг; и - кшь-кiсть робочих днiв у рощ; i - кiлькiсть одиниць люозагопвельно! технiки; Ц - балансова цша об'екпв, що обслуговуеться; Р- сума податюв, яку спла-чуе лiсовласник за спецiальнi лiсовi об'екти; к, - коефiцiент дисконтування грошових податкiв; Стр - собiвартiсть трелювання деревини; Сек - затрати на лжвщащю екологiчних збитюв, отриманих внаслщок заготiвлi деревини; ■ -номери люосж, що розробляються за рж (т - кiлькiсть дшянок); С(вдн) - витрати на вщновлення довколишнього середовища та сощальних об'екпв, пов'язанi з вирубуванням деревини (встановлюють експерти).
Коефiцiент дисконтування грошових потоюв можна визначити з за-лежностi
к, , (6)
(1 +Е )
де: Е - норма дисконту (норматив приведення рiзнотермiнових ефекпв); / -перюд приведення рiзнотермiнових економiчних ефекпв (рiвний вiку насадження, в якому проводиться рубання).
Е = -Р^, (7)
100
де рш - ставка дисконту.
Затрати на трелювання деревини залежать вщ транспортного засобу. Шд час трелювання канатними установками приймають Стр=0. Пiд час тракторного трелювання необхщно враховувати додатковi затрати на нарiзання волоюв, пошкодження тдросту та Грунтового покриву, а тсля освоення люо-сiки вартiсть робгт для укрiплення Грунтiв i вщновлення насаджень. Це мож-на виразити формулою
п т
Стр = £С#• кгр + ЕЦн• кз + Сгр , (8)
1-1 е=1
де: Ск - приведенi рiчнi затрати на нарiзання на 1 км волоку; кгр - коефщент, що враховуе тип Грунту; ■ - кiлькiсть волокiв на ухилах одного класу; е-кiлькiсть дшянок, на яких пошкоджеш насадження; ЦН - економiчна цiна пошкодженого насадження; 2 - кшьюсть пошкоджених насаджень; СГР - вар-
IЦ, ■ М3 ■ а, ■ ^ +1 + Вдод, (9)
тiсть робiт для укрiплення rрунтiв i вщновлення насаджень (визначають зпд-но з експертною оцiнкою).
Затрати на лжвщащю екологiчних збиткiв Сек можуть бути визначеш зi залежностi:
т А
Свк =
де: Ц - екологiчна цiна деревини¡-1 люосжи; Ы^ - запас еколопчно доступно! деревини¡-! люосжи; т - кiлькiсть люосж, що тдлягають освоенню; а - ко-ефщент дисконту для перiоду розроблення люосжи; Р - банкiвський вщсо-ток; - еколого-економiчна шкода, яка завдаеться насадженню при освоeннi люосжи; Вдод - додатковi витрати на охорону i захист лiсу, пов'язаш з нес-воечасним вирубуванням стиглих люових насаджень, якi виконують еколо-гiчнi функцп.
Затрати на освоення люосжи складаються зi собiвартостi проведення рубання, трелювання та транспортування деревини, а також повинш включа-ти еколопчш збитки, допущенi внаслiдок використання застарших техноло-гiй i неефективно! техшки. Тодi цiльовий iндикатор суб'екпв, що ведуть люо-заготiвлi на основi виразiв (2, 3), можна представити залежнютю
Ш
Кв = йрв, (10)
де: Кв - рейтинговий шдикатор суб'екта люозагопвель; Ш - загальнi витрати на загопвлю деревини, включаючи чистий прибуток; й - об'ем заготовлено! деревини; Рв - фшансова (бальна) ощнка виробничо! дiяльностi люозаготь вельникiв (зпдно зi шкалою експертного оцiнювання д!яльносп кластерiв).
Оцiнити ефективнiсть тдприемницько! д!яльносп у певному регiонi можна на основi оцiнювання економiчних показникiв господарсько-фшансо-во! дiяльностi певного суб'екта. Послуги, що надаються клiентам за використання люових масивiв, не зв'язаних з загопвлею деревини, оцiнюють за !хньою ринковою вартiстю.
Чистий прибуток вщ реалiзацil послуг можна визначати зi залежностi
т
п = 1Ц, - Шс; Шс = ЗП + З + А + НП + З + р] + Ср, (11)
,=1
де: Шс - сумарш затрати зв'язаш з тдприемницькою дiяльнiстю суб'екта; Ц -цiна послуг за певний перюд (визначаеться ринком); , - термш за який не змь нювалася цiна; п - кшькють циклiв протягом року; ЗП - заробина плата об-слуговуючого персоналу (грошова винагорода за працю робггниюв i служ-бовцiв, яка включае додатковi витрати на соцiальне забезпечення, сощальне страхування, виплати з приватних пенсшних фондiв); Р - рента (рентш витрати за оренду землi, примiщень, житла та ш.); А - амортизацiя; НП - непря-мi податки; З - затрати на утримання та ремонт обладнання та транспортних систем; Р— сума податюв, яю сплачуе тдприемець; Ср - затрати на ремонт люовозних дорiг та лжшдацп еколопчних збиткiв.
Тодi ранг цшьових iндикаторiв дiяльностi суб'еклв господарювання можна визначити 3i залежностi
Rj = ~Рф, (12)
Wc
де РФ - фшансова (бальна) оцiнка дiяльностi певного суб'екта кластерiв (зпд-но 3i шкалою експертного оцшювання). Тобто ранг цшьових iндикаторiв мо-же слугувати основним KprnepieM оцiнювання роботи кластерiв.
Для визначення загального рангу цiльового шдикатора необхiдно роз-робити шкалу експертних ощнок кожного напрямку дiяльностi кластерiв. Для кожного кластера 2р,= 1,0, де i - кiлькiсть напрямкiв дiяльностi кластера. Напрямки дiяльностi вибирають суб'екти господарювання. Для кластерiв, основним напрямком яких е виробнича дiяльнiсть - р1, тобто заготiвля дереви-ни сyпyтнiми напрямками можуть бути: загопвля недеревно! продукцп (гри-би, ягоди, лжарсью рослини) - р2, мисливське господарство - р3, зелений туризм - р4. Тодi можна пропонувати наступний розподiл коефщенпв бального оцiнювання: р1= 0,5,■ р2=0,25; р3=0,1; р4=0,15.
Визначивши сумарш ранги цiльових iндикаторiв для окремих класте-рiв, можна оцiнити ефектившсть !х роботи i конкyрентоспроможнiсть порiв-няно з iншими суб'ектами господарювання. Для ефективного функцюнування гiрських кластерiв необхiдно створити тренiнгiв центр з тдприемницьких мереж такого типу (можна на базi НЛТУ Укра!ни.
З метою ефективного освоення Карпатського репону запропоновано сформувати гiрськi кластери, робота яких буде базуватися на використанш еколого-збер^аючих технологiй i пiдвiсних канатних транспортних систем.
Л1тература
1. Критерии и индикаторы устойчивого управления лесами Российской Федерации. Утверждены Приказом Росмехоза от 05.02.98 г. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.forest/ru/rus/legislation/laws/#sustain.
2. Лесное биологическое разнообразие // Документ подготовленный Правительством Австрии при создании Венского отделения КМЗЛЕ для второй межправительственной конф. "Биоразнообразие в Европе" - Шестое совещание Совета панъевропейской стратегии в области биологического и ландшафтного разнообразия. - Будапешт, 2002. [Электронный ресурс]. -Доступный с http://www.strategyguide.org/docs/Budapest/STRACO (2002) 41 rus.doc.
3. Лесное хозяйство Канады: ресурсы, торговля, управление. [Электронный ресурс]. -Доступный с http://www.bumprom.ru/for print.php.sub.id=6036&ids=290&=.
4. Global forest? Global citizens. A discussion paper series on the Future of Forests and Communities. Discussion Paper 2. Money Doesn't Grow on Trees: The Fallacy of Economic Globalization and Centralized Development-International Network on Forest and Communities, January, 2002. - 44 p.
5. Schmithunsen Franz. Current Forest Legislation Trends in European Countries - Paper presented to the V International Forests Policy Forum; July 16-18, 2003: Centre Technologic Forestal De Cataluna Solsond/Spain 2004. [Electronic resource]. - Mode of access http://www. ctfc.es/sipf/docs/franz5.pdf.
6. Партер Майкл Э. Конкуренция : пер с англ. / Майкл Э. Партер. - М. : Изд. дом "Вильямс", 2005. - 608 с.
7. Стратепчш прюритети та сучасш завдання розвитку реального сектора економжи Ук-ра!ни / редкол: Б.М. Данилишин (вщ. ред.) та ш. / РВНС Укра!ни НАН Укра!ни. - Черкаси : Вид-во "Брама-Укра!на ", 2007. - 544 с.
8. Ковтун О.1. Оргашзацшно-екож^чш альтернативи забезпечення конкурентоспро-можностi репональних господарських систем / О.1. Ковтун // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра1ни. - 2009. - Вип. 19.12. - С. 207-219.
9. Кравченко О.О. Побудова моделi системи адаптивного управлшня шдприемством. / О.О. Кравченко // Економiчнi науки. - Сер.: Економжа та менеджмент. - Луцьк : Вид-во Луцького технолопчного ушверситету, 2010. - С. 43-49.
10. Балыбердинг Ю.А. создание модели информационной системы управления предприятием, функционирующим с учётом требования развития человеческого капитала / Ю.А. Балыбердинг, С.В. Алексахин // Приборы научтехлитиздат. - 2010. - № 1. - С. 8-21.
11. Кийко О. А. Кластерний анашз люового комплексу Карпатського регюну Укра1ни / О.А. Кийко, М.М. Якуба, 1.Г. Войтович // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 7. - С. 107-112.
12. Кластерний аналiз люового сектору Карпатського регюну Украши та рекомендаци для кластерного менеджменту // Швейцарсько-украшський проект FORZA. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.forza.org.ua/index.php.mid = 80 lch=ubr. - 2008. - 36 c.
13. Туниця Ю.Ю. Економжа i ринок: подолання суперечностей / Ю.Ю. Туниця. - Вид-во "Знання", 2006. - 314 с.
14. Туниця Ю.Ю. Еколопзащя екож^ки: теоретико-методолопчний аспект / Ю.Ю. Туниця, Е.П. Семенюк, Т.Ю. Туниця // Економiчна теорiя : наук. журнал. - 2011. - № 2. - 5-15.
15. Синякевич 1.М. Люова полiтика: теорiя i практика : монографiя / 1.М. Синякевич та iн. - Львiв : ЛА "Пiрамiда", 2008. - 612 с.
16. Алябьев В.И. Математическое моделирование и оптимизация производственных процессов на лесозаготовках / В.И. Алябьев. - М. : Изд-во МЛТИ, 1982. - 67 с.
Адамовский A.H., Собко Н.М. Формирование горных кластерных объединений и эколого-экономическая оценка их деятельности
Разработаны кластерная модель для освоения горных лесов и адаптивная модель управления кластерами. Получены зависимости для определения интегрального эколого-экономического критерия оценки эффективности работы горных кластеров, особенно субъектов, ведущих лесозаготовки с использованием природосберегающих технологий и соответствующей техники.
Ключевые слова: горные кластеры, система управления, ранг целевых индикаторов деятельности, природосберегающие технологии.
Adamovsky O.M., Sobko N.M. Formation of mountain cluster associations and ecological -economic estimation of their activities
A cluster model for the development of mountain forests and adaptive model of clusters is developed. The dependences for determination of integrated ecological - economic evaluation criteria of mountain clusters work effectives, especially in subjects that are logging on using environmentally-saving technologies and related equipment. Proposed to create training centers of cluster business networks, and for logging to use special teams that use environmentally - saving equipment and related technologies.
Keywords: mountain cluster, management system, target indicator activity rank, environmentally - saving technologies.
УДК 504.03:684:477 Acnip. О.Р. Прокопович1 - НЛТУ Украгни, м. Львы
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНЕ ОЦ1НЮВАННЯ СТАНУ МЕБЛЕВОГО ВИРОБНИЦТВА В УКРАШ1
Розглянуто динамжу розвитку меблевого виробництва Украши та визначено регюни, в яких зосереджеш його основш потужнос™. Проаналiзовано вплив основ-них економiчних механiзмiв у сферi охорони навколишнього середовища на еколо-
1 Наук. кер1вник: доц. Р.Я. Кшдрат, канд. екон. наук
