CC BY
18
• домогтися включения люових генетичних резерваив до списку об'екив, що належать до природно-заповщного фонду, що сприятиме виконанню cTaTTi 10 Закону Укра!ни "Про мораторiй на проведення суцшьних рубок на гiрських схилах в ялицево-букових люах Карпатського регюну";
• впровадити розроблет УкрНДIгiрлiс "Вказiвки з видшення лiсового генетич-ного фонду, селекцп i насiнництва в Украшських Карпатах", якi е керiвним регюнальним документом до часу розробки та прийняття стратеги i3 збере-ження i вiдтворення генетичного фонду люових порщ;
• заборонити працiвникам люового господарства i лiсовпорядкування прово-дити замши деревосташв ЛГР iншими насадженнями, призначати i проводи-ти господарсью заходи, якi можуть порушувати хщ природних еволюцiйних процесiв (особливо рiзнi види рубок), без надежного наукового обгрунтуван-ня, без вiдома наукових установ та зональних люонасшних станцш (ЗЛС);
• зобов'язати працiвникiв люового господарства на мюцях проводити регуляр-нi спостереження за динамiкою змш складу ЛГР, !х структури i формового рiзноманiття з iнформуванням про це наукових установ;
• зобов'язати науковi установи в зош свое! дiяльностi перiодично переглядати та уточнювати заходи iз збереження, вiдновлення та ращонального викорис-тання ЛГР у процеи поглиблення наукових дослiджень;
• видшити оxороннi зони ЛГР (де !х ще не видiлено) з метою ведення там ощадливого (охоронного) господарювання, спрямованого на пiдтримання формово! та селекцшно! структури насаджень, !х задовiльного санiтарного стану тощо.
Слщ констатувати, що в perioHi i на прилеглих територ1ях вiдiбранi значш генетичш ресурси, яш необхвдно поспйно впорядковувати, вивчати i рацiонально використовувати. Ще залишаються не вирiшеними окре)ш пи-тання використання лкових генетичних ресурав у селекцшно-насшницьких програмах, випробуванш кандидатiв у сорти на 6o3i ЛГР, плюс-насаджень i клонових плантацш.
Вивчення рiзноманiтних аспектiв збереження i вiдновлення генетичних ресурсiв, а також виршення селекщйно-насiнницьких проблем для ство-рення лiсiв майбутнього показало, що на час перехвд ввд окремих розробок до створення цшсно! державно!' програми ефективного збереження, ввднов-лення i рацiонального використання генетичних ресурав методами in situ та ex situ, сортовиведення i виробництва селекцiйного посадматерiалу абориген-них та штродукованих лiсових видав.
УДК634.0.181.32:631/4/41 Астр. Г.Я. Боратинська* - УкрДЛТУ
ФОРМОВА Р1ЗНОВИДН1СТЬ Л1ЩИНИ НА РОЗТОЧЧ1
З метою вiдбору господарсько-цiнних форм лщини звичайно! для широкого впровадження !х у промисловi горiховi плантаци, вивчено формову рiзноманiтнiсть виду в умовах Розточчя. Охарактеризовав форми лщини звичайно! можуть бути ви-користаш для виведення нових сортiв фундука в умовах Розточчя.
* Наук. кергвник: проф. Г.Т. Криницький, д-р бюл. наук - УкрДЛТУ
Doctorate. G.Ya. Boratyns'ka - USUFWT The form of kind Coryllus avellana l. in Rostochia region
With view selection of economic-valuable nutwood forms usual for wide them inculcation into industrial nut plantations, learned an appearance variety in conditions Rostochia. Characterized nutwood forms usual can be gone for hatch of new sort nuts in conditions Rostochia.
У природних заростях лщина звичайна (Corylus avellana l.) дуже pi3-номаштна за своши бюлопчними i господарськими ознаками. Немае двох кушдв з абсолютно однаковими гoрiхами. В абсолютно однакових умовах росту два кущi, ят ростуть поряд, мають зoвсiм рiзнi листoвi пластини, в одного куща чико вираженi обернено яйцепoдiбнi блискучi, в iншoгo - значно менших рoзмiрiв, oкруглiшi з незначним опушенням.
Найбшьш ефективним методом створення нових висoкoцiнних сорив лiщини е мiжвидoва гiбридизацiя. Вивченням формово! рiзнoманiтнoстi ль щини в рiзних регюнах займалися такi дoслiдники як: Л.А. Смолянинова, РФ. Кудашова [5], П.1. Джиаукштас [3], Ф.С. Комаров [4], Ф.Н. Денисова [2] та ш.
Для визначення рiзнoманiтнoстi форм лщини звичайно! нами були закладенi пробш плoщi за загальноприйнятою в таксацц методикою [1]. Зби-рали гoрiхи протягом двох сезошв (2000 i 2001 рр.) зi всiх кушдв, що плодо-носять на пробшй плoшi, а також за межами пробних площ. Зiбранo певну кшьккть гoрiхiв з 128 кушiв. Коротка характеристика по рiзних формах наведена в табл. 1, а морфолопчш ознаки на рис. 1.
Табл. 1. Основш показники, що характеризують форму гор1х1в л^ини звичайноi
№ п/п Форма ropixiB Кшьюсть горiXiв у суплiддi, шт. Середш розмiри горiха, мм Зустрiчнiсть, %
довжина ширина товщина
1 Редькоподiбна 1-3 14,4 17,5 15,7 4
2 Елiпсоподiбна 3-4 18,7 18,4 16,1 2
3 Овальна 1-5 20,3 15,2 12.9 7
4 Бочкоподiбна 1-2 15,2 15,5 12,7 13
5 Округла 1-5 15,5 14,4 12,0 21
6 Обернено яйцеподiбна 3-9 17,8 11,6 10.2 4
7 Видовжена 1-4 18,5 13,8 12,1 7
8 Обернено трапецieподiбна 2-7 18,0 14,7 12,1 12
9 Цилщдрична з гострим вершком 1-6 18,1 14,1 11,8 30
Рис. 1. Морфолог1чш ознаки риних форм л1щини звичайно'и 1 - редъкопоЫбна;
2 - елiпсоподiбна; 3 - овальна; 4 - бочкоподiбна; 5 - округла; 6 - обернено яйцепо-дiбна; 7 - видовжена; 8 - обернено трапецieподiбна; 9 - цилшдрична форма з
гострою верхiвкою
1. Форма горiхiв редbкоподiбна з плоским дном i гострою верхiвкою свггло-коричневого кольору, опушеш. Горiхи великих та середшх розмiрiв довжиною вщ 12 до 17,1 мм i дiаметром вщ 11 до 18,8 мм. Ростуть по 1-3 шт. в одному суплщд^ обгортка закривае горiх майже повшстю, зубчики об-гортки дрiбно розаченш Листки великi, темно-зеленого кольору, опушеш на довгих черешках, майже квадратно'1 форми з гостро витягнутою верхiвочкою, середнi розмiри листка 7,8 на 8,3 см. Серед горiхiв ще'1 форми пошкоджених не виявлено. Дана форма горiхiв трапляеться дуже рщко. Вiд загально'1 кiлькостi кущiв становить 4,0 %.
2. Горiхи елiпсоподiбноX форми з гострим вершком i гострим опуще-ним дном, коричневого кольору зi свiтло-жовтими поздовжнiми смужками, до половини блискучими, а вершок опушений. Горiхи великi довжиною вщ 17,9 до 19,8 мм, i дiаметром вiд 15,7 до 18,8 мм. Ростуть по 3-4 шт. в одному суплщд1 Обгортка огортае горiх повнiстю i бiльша за горiх на 1-2 мм, глибо-ко розсiчена з широкими зубчиками. Листки велию округло'1 форми з гостри-ми кiнчиками темно-зеленого кольору на коротких опушених черешках. Се-реднi розмiри листово'1 пластини довжиною 8,3 см i шириною 7,2 см. Частка пошкоджених горiхiв становить 1 %. Дана форма трапляеться дуже рщко. Вiд загально'1 кшькосп кущiв становить 2,0 %.
3. Горiхи овальноX форми з мало збiжистим, iнколи з майже плоским куполоподiбним вершком i трохи опущеним дном, свггло-коричнево-зеленку-ватого кольору з ч^ко вираженими свгглими поздовжнiми смужками, до половини глянцевими, а верх опушений. Горiхи велию, дуже рiдко трапляються середшх розмiрiв, довжина 1'х вiд 14,8 до 22,9 мм, ширина вщ 12,2 до 17 мм. Виростають горiхи по 1 -5 шт. у суплщдь Обгортка огортае горiх на три чвер-тi довжини горiха, сама обгортка з вузькими дрiбними зубчиками. Листки ве-
ликi обернено яйцеподiбноí форми темно-зеленого кольору на довгих опуше-них черешках. Нижня сторона листка опушена. Середня довжина листка 10,2 см, а середня ширина 9,5 см. Дана форма вщ загально'' шлькосл кущiв становить 7,0 %.
4. Горiхи бочкоподiбноi форми бшьше схожi на квадрат. Якщо гляну-ти на горiх зверху, то чiтко видно, що вiн чотиригранний, як куб, або триг-ранний з плоским сидячим дном i плоским вершком. Горiхи темно коричневого кольору зi свiтлими поздовжнiми смужками, вершки горiхiв опушенi i свiтлiшi вiд нижньо'' частини. Ширина горiха дещо бшьша за довжину i вона перебувае в межах вiд 12,9 до 17,4 мм, а довжина вщ 12,8 до 15,6 мм. Вирос-тають по 1-2 шт. у суплщдь Обгортка велика, огортае горiх повнiстю i ще бтьша за горiх на 2-6 мм. Листки середш i дрiбнi овально'' форми середня довжина 7 см i середня ширина 6,1 см. Листки брудно- зеленого кольору, опушеш на довгих черешках. Вщ загально'' шлькосп кущiв дана форма становить 13,0 %. Морфологiчнi ознаки бочкоподiбноí форми показано на рис. 2.
5. Горiхи округлоХ форми з гострим, але не витягнутим вершком i таким же дном, знизу i зверху горiх однаково'' ширини, дещо сплюснутий, коричневого та темно - коричневого кольору. Горiхи дрiбнi, середнi, довжина вiд 12 до 17,2 мм i ширина вiд 10,0 до 16,3 мм. Виростають по 1-5 шт. у суп-лiддi. Обгортка огортае горiх повшстю i бiльша за горiх на 2-5 мм, з широкими зубчиками. Листки важко описати з такою формою горшв, на рiзних кущах рiзнi листки, вони вiдрiзняються за величиною листка, формою i розмь рами. Вiд загально'' кiлькостi кущiв дана форма становить 21.0 %.
6. Горiхи обернено яйцеподiбноi форми, свггло-коричневого кольору, майже повнiстю опушенi. За величиною ва гор1хи майже однакових розмь рiв, довжина 'х вiд 17,0 до 20,7 мм, ширина - вщ 10,1 до 12,9 мм. Виростають по 3-9 шт. у суплщдь Обгортка з дрiбними вузькими зубчиками закривае го-рiх на 2/3 його довжини. Листки обернено яйцеподiбнi темно-зеленого кольору на довгих опушених черешках. Середня довжина 8,5 см, а середня ширина 7,2 см. Вщ загально'' кшькоси кущiв обернено яйцеподiбна форма становить 4,0 %.
• во
• • • I
Рис. 2. БочкопоЫбна форма гор1х1в л1щини звичайно'1
7. Горiхи видовженог форми з гострим витягнутим (сильно збiжис-тим) вершком i таким же дном, трохи сплюснутий, дно свiтлокоричневого кольору, а сам горiх коричневого кольору. Довжина горiха вiд 17,0 мм до 20,2 мм, а ширина вщ 13,0 до 16,0 мм. Обгортка з широкими зубчиками огор-тае горiх повнiстю. Виростають горiхи по 1-4 шт. у суплщдь Листки зеленого кольору, обернено яйцеподiбнi, на довгих опушених черешках, нижня части-на листка також опушена. Середш величини листка: довжина 6,7 см, ширина 5,3 см. Вщ загально'' кiлькостi кущiв становить 7,0 %.
8. Горiхи обернено трапецieподiбноi форми. Велию i дуже сплюснутi з плоским вершком i трохи витягнутим тупим дном, коричневого та свггло-коричневого кольору з ледь пом^ними свiтлими смужками, з опушеним вершком. Довжина горiхiв вiд 14,7 до 20,7 мм, ширина вщ 11,0 до 16,9 мм. Горiхи дано'' форми вiдрiзняються величиною, на рис. 3 показано порiв-нюючу величину з великоплщного i дрiбноплiдного куща. Виростають по 2-7 шт. у суплщдь Обгортка з дрiбними зубчиками, огортае горiх майже пов-нютю, а деякi горiхи на три чверп довжини горiха. У кущiв певних форм ль щини листки дуже рiзноманiтнi, вiдрiзняються за величиною, формою i кольором. Вiд загально'1 кiлькостi кущiв обернено трапецiеподiбна форма становить 12,0 %.
Рис. 3. Пор^внююч^ величини обернено траnецienодiбно'i форми гор^х^в л1щини звичайно'1
9. Горiхи цилтдричноХ форми з витягнутим, гострим вершком i трохи опущеним дном, коричневого кольору. Переважають горiхи середшх роз-мiрiв, хоча трапляються великi i дрiбнi. Довжина 1х вiд 14,4 до 18,5 мм, ширина - вщ 9,9 до 15,6 мм. Виростають по 1-6 шт. у суплщд1 Обгортка з дрiб-ними зубчиками, закривае горiх вiд 2/3 довжини горка до цтого. Дости-гають тзшше вiд iнших форм (у середиш вересня). Найбтьше плодоносять. У кущiв, на яких проростають горiхи дано'' форми, листки дуже рiзнi навiть на одному кущi, а тим бтьше на такiй кшькосп кущiв. Вiд загально'* ктькос-п кущiв зустрiчнiсть дано'1 форми становить 30,0 %.
Бiльшiсть форм збнаються з формами, описаними Комаровим Ф.С. в люах Полiсся Укра'ни [4]. На Розточчi зустрiчаються декшька форм, яких не-мае на Полюа, а саме це форми 1,2 i ще знайдено одну форму, яка не зустрь чаеться в лггературь це форма 6.
Охарактеризованi форми лщини звичайно'' можуть бути використаш для виведення нових сорив фундука в умовах Розточчя.
Лггература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 549 с.
2. Денисова Ф.Н. Особенности биологии плодоношения селекционных форм лещины в Тамбовской области: Автореф. дис...канд.с.х.наук: 06.01.05/ Всесоюзн. НИ ин-т растениеводства им. Н И. Вавилова. - Л., 1976. - 20 с.
3. Джиаукштас П.И. Формовое разнообразие лещины и лесоводственные основы организации хозяйства на лещину в широколиственных лесах Литовской ССР: Авто-реф.дис...канд. с.х. наук:/ Ин-т леса АН СССР. - М., 1958. - 20 с.
4. Комаров Ф.С. Лещина в лесах Полесья УССР, ее лесоводственное значение: Автореф. дис...канд. с.х. наук:/ Укр. с.х. академ. - К., 1965. - 20 с.
5. Кудашева Р.Ф. Разведение и селекция лещины и фундука. - М.: Лесн. пром-сть, 1965. - 132 с.
Dr. Norbert Weber - Institute of Forest Economics and Forest Management Planning, Dresden University of Technology
CURRENT ISSUES OF GERMAN FOREST POLICY5
The main issues of nowadays German forest policy have been discussed in the paper, including questions of forest organization and organizational reforms, forest certification, National Forest Program, new societal demands to the forests and forestry sector.
Д-р. Норберт Вебер - 1нститут Лковог Економти i Планування Лкового Господарства, Дрезденський Технологiчний Утверситет
Сучасш проблеми ..псовоТ' полггики Шмеччини
Люова пол^ика Кмеччини в значнш Mipi регулюеться на píbhí федеральних земель, однак вона охоплюе i загальнодержавш проблеми. Одним Í3 найбшьш важли-вих питань люово! политики краши е сертифжащя лю1в. Пан-Свропейська система сертифшацн в краш е бшьш успешною щ^вняно з системою FSC. Наслщком впли-ву мiжнародноl люово! полiтики е створення на державному рiвнi та ргвш окремих земель Нацюнально! Люово! Програми. Подiею спрямованою назустрiч вимогам сус-пiльства до лiсiв i люовласниюв став Саммiт Кмеччини з Люгв, проведений у 2002 р.
1. The Forest Resources of Germany
Germany possesses large forest resources. Forests cover about 10.7 million hectares, that is about one third of the country. However, in relation to the population of 80 million people, there are only 0.14 ha available per inhabitant. On average, the wooded areas consist of 66 % conifer forests and 34 % broadleaved forests. About 30-40 million cbm wood are harvested each year; the potential amounts to 57 million cbm. Forestry employs about 60.000 people and the wood working industry provides more than 700.000 jobs (cf. BMVEL 2001).
Forest decline and high nitrogen inputs to the soil are still an important threat to the forests. Moreover, some extreme climatic events caused a lot of dama-
5 Presentation at the International Scientific-Practical Conference "Forestry Researches in Ukraine", Ukrainian State University of Forestry and Wood Technology, May 22, 2002 (revised paper)
