CC BY
136s
2013 10
Формування здоров'я особистостк досвщ Вальдорфсько'1 школи
1онова О.М.
Харювський нацiональний педагогiчнийymieepcumem шет Г.С.Сковороди
Анотацп:
Висвiтлено результати порiвняль-них дослiджень стану здоров'я учыв вальдорфських i традицiйних шкiл, проведених у рiзних краТнах (Ав-с^я, Голландiя, Данiя, Нiмеччина, Росiя, УкраТна, Фiнляндiя, Швей-царiя, Швецiя). Установлено, що здоров'язбергаюча спрямованiсть вальдорфськоТ школи призводять до вагомих успшних результат вальдорфськоТ освiти: вальдорф-ськi школярi порiвняно з учнями тра-дицiйних шкiл мають кращi показни-ки фiзичного i пошчного здоров'я, розвиненi пiзнавальнi здiбностi, особистюы якостi (iндивiдуальна iнiцiативнiсть, творчiсть, самостш-нiсть рiшень, здатнiсть до ствпрац з людьми, соцiальна мобiльнiсть). Завдяки цьому серед випускниюв вальдорфських шкт майже немае безробiтних (як i людей iз асо^аль-ною поведшкою). Серед колишнiх вальдорфських Учнiв досить висо-кий вiдсоток працiвникiв со^альноТ сфери, освiти, медицини; серед них багато також вiдомих на Заходi дер-жавних дiячiв, полiтикiв, фЫансис-тiв, лiтераторiв, митцiв та Ы.
Ключовi слова:
формування здоров'я,
навчально-виховний процес,
здоров'язбер'1гаюча спрямовашсть, вальдорфська школа, традиц/йна школа, порвняльш до^дження.
Ионова Е.Н. Формирование здоровья личности: опыт Вальдорфской школы.
Представлено результаты сравнительных исследований состояния здоровья учащихся вальдорфских и традиционных школ, проведенных в разных странах (Австрия, Голландия, Германия, Дания, Россия, Украина, Финляндия, Швейцария, Швеция). Установлено, что здоровьесберегающая направленность вальдорфской школы приводит к значительным успешным результатам вальдорфского образования: вальдорф-ские школьники по сравнению с учениками традиционных школ имеют лучшие показатели физического и психического здоровья, развитые познавательные способности, личностные качества (индивидуальная инициативность, творчество, самостоятельность решений, сотрудничество с людьми, социальная мобильность). Благодаря этому среди выпускников вальдорфских школ почти нет безработных (как и людей с асоциальным поведением). Среди бывших вальдорфских учащихся достаточно высокий процент работников социальной сферы, образования, медицины; среди них много также известных на Западе государственных деятелей, финансистов, литераторов, представителей искусства и др.
формирование здоровья, учебно-воспитательный процесс, здоровьесберегающая направленность, валь-дорфская школа, традиционная школа, сравнительные исследования.
lonova O.M. The formation of person's health: experience of Waldorf school.
In the article is presented the results of comparative researches of the state of health of Waldorf and traditional schools of students, conducted in different countries (Austria, Holland, Germany, Denmark, Russia, Ukraine, Finland, Switzerland, Sweden). It is set that health saving orientation of Waldorf school brings to the considerable successful results of Waldorf education: Waldorf schoolchildren as compared to the students of traditional schools have the best indexes of physical and psychical health, developed cognitive flairs, personality qualities (individual initiativeness, work, independence of decisions, collaboration with people, social mobility). Due to it among the graduating students of Waldorf schools there almost are not unemployed persons (as well as people with asocial behavior). Among the formers Waldorf students there is a high percent of workers of social, educational and medicine sphere; among them there are many also well-known in the west statesmen, financiers, literati, representatives of art and other.
formation of health, educative process, health saving direction, Waldorf school, traditional school, comparative researches.
Вступ.
Одним iз прюритетних завдань сучасно! школи е виховання здорового поколшня, свщомого ставлення особистосл до свого здоров'я та здоров'я шших людей. Разом iз тим доводиться констатувати, що шкшь-на освгга поки ще неповшстю реалiзуе свою оздоровчу функцш. Так, за статистичними даними «уражешсть» сучасних школярiв хрошчними захворюваннями сяг-нула меж1 80 %. При цьому поряд iз несприятливими соцiально-економiчними, еколопчними, спадковими впливами значна частка факторiв ризику здоров'я учшв мае дидактогенну природу (недосконала орга-шзащя навчального процесу, шформацшш переван-таження, домывания авторитарного стилю взаемоди вчителя зi школярами, переважання репродуктивного характеру викладання та ш.).
Разом iз тим у реальнш освггаш практищ питан-ня забезпечення здоров'язбереження школярiв ви-рiшуються переважно через використання медично-гiгiенiчних заходiв, а оздоровчий потенщал власне педагогiчних пiдходiв залишаеться реалiзованим не повнiстю.
Наукове вивiрене розв'язання проблеми формування здоров'я учшв через освиу спонукае науковцiв до грунтовного анал1зу теори та практики шк1л, пе-
© 1онова О.М., 2013 doi: 10.6084/m9.figshare.775337
дагогiчна дiяльнiсть яких спрямована на збереження здоров'я учнiв.
Одним iз прикладiв у свiтовiй педагогiцi орга-шзацп навчально-виховного процесу на засадах здоров'язбереження особистосп е вальдорфська школа.
Вивчення психолого-педагопчно! лiтератури дозво-ляе зробити висновок про те, що науковцями здшсню-валися дослiдження реалiзацi! здоров'язберiгаючого педагогiчного процесу вальдорфсько! школи, резуль-татiв вальдорфсько! освiти [1, 2, 5-7].
Водночас у наукових джерелах вiдсутнiй цiлiсний анал1з результата вальдорфсько! освiти в контекстi здоров'язбереження школярiв.
Робота виконана вiдповiдно до плашв НДР Хар-к1вського нацюнального педагогiчного унiверситету iменi Г.С.Сковороди.
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Мета роботи - узагальнити досввд вальдорфсько! школи у формуваннi здоров'я учшв.
Результати дослвдження.
Проведений науковий пошук дозволяе зробити висновок про те, що вальдорфська школа на прак-тицi виршуе завдання забезпечення здорового духовно-душевно-фiзичного розвитку особистостi. Це шдтверджуеться результатами дослвджень,
ПСИХОЛОГ1Я
вихованняI спорту
проведених протягом останшх рок1в як у захiдних кранах, де вальдорфська школа мае давш традици, так i в Укрш'ш й Роси.
Так, у рамках дослщження «Школа i здоров'я», що проводилося в 90-х рр. минулого столiтгя ушверси-тетами мiст Бшефельда та Хельсiнкi (Фiнляндiя) для виявлення впливу школьного навчання на психосома-тичне здоров'я дiтей, було обстежено декшька тисяч учнiв вальдорфських i традицiйних шкш. З'ясовано, що ввдсоток психiчних захворювань у вальдорфських школах значно нижче, шж у звичайних, причому у вальдорфських школах вш знижуеться, а у традицш-них - постшно збiльшуеться. Те ж саме стосуеться й порушень фiзичного здоров'я дiтей, зокрема, частоти головних бол1в, порушень системи травлення тощо.
Рiвень мiжособистiсного спiлкування учнiв вальдорфсько! школи досить високий. Дли люблять учи-тися, бiльш вшповвдально ставляться до того, що вшбуваеться у класi, рiвень !х дисциплши й самоор-гашзацп бiльш високий. Випадки насилля серед дiтей зустрiчаються тут значно рiдше [4].
Досить масштабш порiвняльнi дослвдження здоров'я учшв були проведенi протягом 2006 р. У цих дослщженнях брали участь 6630 дггей вiком вiд 6 до 13 рошв (4606 учшв вальдорфських шкш i 2024 учшв шших шк1л) п'яти захiдноевропейських кра!н (Австрiя, Голландiя, Нiмеччина, Швейцарiя, Швецiя). Особливий iнтерес дослiдникiв був спрямований на виявлення захворювань на рiзнi види шфекцд, кожно! алерги, як на сьогоднi е досить поширеними серед дiтей.
Проведенi дослiдження засвщчили, що учнi вальдорфських шк1л мають значнi кращi показники здоров'я, шж учнi традицiйних шк1л. Так, вальдорф-ськ1 школярi на 20-30 % ршше хворiють на поллiноз i екзему, на 32-39 % - на алерпю [9].
Дослiдники (А.Бюссшг, Т.Остермак, Ф.Якобi, П.Матгiсен) з'ясували, що й у дорослому вiцi у випус-кникiв вальдорфських шкiл значно ршше, шж у цшо-му по Нiмеччинi (за даними 1нституту Роберта Коха), спостерiгаються алергiчнi явища, артоз, гiпертонiя та iншi захворювання. Колишнi вальдорфськ учнi ха-рактеризуються також здатнiстю витримувати значнi навантаження, житгевi труднощi й кризи [10].
Для визначення можливих причин таких резуль-тапв науковцями було проведено спостереження за образом життя дiтей у родинах. Отримаш данi засвщчили, що серед вальдорфських учнiв 40 % школи не вживали антибютики, 43 % - жарознижуючi за-соби (зокрема парацетамол). Для учшв традицшних шк1л вiдповiднi данi склали 15 % i 8 %. Лише чверть вальдорфських школярiв порiвняно з трьома чвертя-ми учшв традицшних шкш мали щеплення вш таких дитячих хвороб, як юр, краснуха, свинка. Одна тре-тина вальдорфських школярiв перехворiла на шр по-рiвняно з однiею десятою учшв звичайних шкш. Досить ютотна рiзниця спостерiгалася також i вщносно харчування дiтей: три чверп вальдорфських школярiв
харчувалися органiчними, еколопчно «чистими» продуктами (серед учшв традицшних шкш - лише одна чверть) [1].
Дослшниками був зроблений висновок щодо ви-правданостi антропософських поглядiв на людину, вiдповiдно до яких iнфекцiйнi захворювання, особливо «дитячГ хвороби» в дитинствi, сприяють побудовi мщно! Гмунно! системи. Саме тому батьки вальдорфських учшв стримано ставляться до щеплення, щоб не вщшмати у дггей можливостей змiцнювати свое здоров'я через дитячГ хвороби. Батьки також досить обмежено дають сво!м дням антибiотики i жарозни-жуюч засоби. До того ж, не може не шдтримувати власнi життевi сили дитини еколопчне харчування, якому надаеться дуже важливе значення у вальдорф-ськ1й школГ.
Досягнення вальдорфсько! педагопки шдтвер-джуються також мГжнародними незалежними порГв-няльними педагопчними дослщженнями, як1 в рГзних кра!нах свиу з'ясовують як1сть навчальних досягнень учшв, зокрема TIMSS (природничо-математична освь та) i PISA (читання i розумшня текстГв), а також чи-сельними дослщженнями, що проводяться незалежними експертами у крашах, де вальдорфськ школи Гснують протягом десятшв рошв (Дашя, Фшлянд1я, Швец1я, ШвейцарГя i, звичайно, Шмеччина) [2, 4, 7, 8, 12].
Так, В.Гшлер (Союз вальдорфських шкш Шмеччи-ни) наголошуе на тому, що таю дослщження в цшому подтвердили правильшсть вальдорфських пщходГв: низка вальдорфських принцишв виявилися схожими з тими, за якими побудована система освгга у крашах, що показали найвищГ результата навчальних досягнень учшв. Так, у скандинавських крашах дни зали-шаються в одному клаа протягом 9 рок1в, у Швеци, Норвегп - 8 рок1в, у Дани - до сьомого класу не ви-ставляють оцшок. Достатньо шзня диференшащя дь тей за навчальними досягненнями - ось секрет усшху скандинавських кра!н, так же, як i вальдорфсько! школи, переконаний В.Гшлер [8].
За даними статистичних дослгджень, досить великий вгдсоток випускник1в вальдорфських шк1л вступае до ушверситепв. Так, у Шмеччиш шльшсть абпурь енпв - випускнишв вальдорфських шк1л, яш усшшно здали абпур (державш екзамени, що надають право на вступ до ушверситету) на 20-30 % бшьше, шж у се-редньому по кра!ш, включаючи пмназп (така статистика стабшьно тримаеться протягом десятилпъ) [7, 8]. Тобто серед учшв, яш вчилися протягом 12 рок1в у вальдорфсьшй школГ на неселективнш основГ, вщ-соток тих, хто може вступити до вищо! школи, значно бшьший, шж у школах, яш так чи шакше проводять вщбГр школярГв (при цьому варто вщзначити, що абь тур у вальдорфсьшй школ1 здаеться за державними вимогами i пщ строгим контролем державних оргашв освгга).
Статистичш даш щодо професшно! орГентаци випускник1в вальдорфських шкш, яш проводяться в
32013 10
рiзних кранах департаментами освгга i науки, також свщчать про певну успiшнiсть вальдорфсько! освгга.
Так, випускники вальдорфських шк1л Шмеччини на сьогодш найбiльш грунтовно дослвджеш у працi Х.Барца Г Д.Рандоля (2007 р.), як1 протягом 2003-2005 рр. провели дослГдження 1124 колишшх вальдорфських учшв, яш закончили школу з 1939 по 1974 р. [10]. Науковцями випускники вальдорфських шкш умовно були подшеш на таш три групи: а) «культурно-орГентоваш» (31 %) - таы, що вщрГзняються сво!ми культурними й освггаши прюритетами (музе!, театр, читання та ш.). Вони же одночасно найбшьш шкавлять-ся антропософською тематикою: 22 % з них вважають себе активними антропософами (принапдно вшзна-чимо, що ця шльшсть антропософськи орГентованих колишшх вальдорфських школярГв не шдтверджуе юнуючу серед педагопчно! громадськосп думку про те, що «вальдорфська школа виховуе антропософГв»); б) «орГентоваш на стосунки» (33 %) - для них найбшьш важливим е мгж людське, емоцшно-забарвлене сшлкування з шшими людьми, «життя для шших». Так1 люди багато займаються практично-прикладною справою, намагаються все зробити сво!ми руками; в) гедошсти (36 %) - для них важливим е спорт, розваги, тшесш впхи, насолода життям.
З'ясовано, що незалежно вш видшених тишв пе-реважна бшьшють колишшх вальдорфських учшв здатш критично ставитися до речей Г явиш навколиш-нього свпу й розглядати !х у всеосяжних зв'язках. Для переважно! кшькосл випускнишв вальдорфських шкш критерш сощально! вщповшальносл мае досить значний прюритет. Х.Барц Г Д.Рандоль пояснюють це сощальною спрямовашстю вальдорфсько! школи, !! сшльними святами, концертами, спектаклями, завдя-ки чому учш можуть пережити сильш вщчуття спшь-носп з людьми, як оточують !х.
До 92 % колишшх вальдорфських школярГв на-голошують на тому, що !м дуже подобалося перебу-вання у школ1. Вони шентифГкують себе з колишшм навчальним закладом, позитивно оцшюють навчан-ня у школГ, особливо видшяють культурно-художнш та практично-ремюничий цикли. Вальдорфсько випускники переконаш, що школа дала !м можливють отримати хорошу базову освиу, набути ключовГ ком-петентносп - таш, як позитивне ставлення до життя, основоположна довГра до власних сил, самостшшсть Г вмшня пристосовуватися до життевих умов [10].
Схож1 даш отримано в ходГ проведеного швейцар-ським незалежним шститутом (м. Кшьхберг, 1999 р.) письмового опитування 1586 випускнишв вальдорфських шк1л Швейцари, як1 в перюд 1990-1996 рр. за-шнчили навчання. Результати опитування дозволили зробити висновок про те, що вальдорфська освгга позитивно позначаеться на таких вельми актуальних для сучасного свиу якостях, як самостшшсть, умшня вза-емодГяти в колективГ, творчють, комплексне (цшсне) мислення [6].
На запитання анкети, як самГ колишш учш ошню-
ють сво! шанси на ринку праш порГвняно з учнями, що закончили звичайну школу, 70 % опитуваних оцшили сво! шанси як «однаково добрЬ», 16 % - як «швидше кращГ, н1ж пршЬ», 8 % - як «кращ», 3 % оцшили сво! шанси як «швидше пршГ, шж кращ» Г 2,5 % -як «пршЬ» 90 % опитуваних позитивно вшповГли на питания щодо наявносл в них професшних й особис-тюних цшей на наступш 3-5 рошв й чгтко описали !х. Переважна бшьшють молодих людей назвали своею найближчою метою завершення освгга й просування у професшнш сферГ [6].
РГзш дослщження колишшх учшв вальдорфських шкш констатують, що серед них досить високий вГд-соток таких, хто задоволений своею профеаею, - до 75-85 %. За результатами опитування [6], можна кон-статувати, що бшьшосп випускнишв вальдорфсько! школи вдалося зробити вдалий вибГр професи й роз-винути професшш перспективи. Позитивне оцшю-вання сво!х шансГв на ринку пращ пояснюеться силою особистосп, вказуе на високий рГвень упевненосп в собГ. Високою виявилася й оцшка власних здГбностей та професюналГзму. Позитивно оцшили випускники Г свою школу, вшзначивши серед здГбностей, як1 вона в них виховала, в першу чергу креатившсть, умшня спшкуватися, самостшно приймати ршення, аналГзу-вати.
Отже, не дивно, що, за даними ЮНЕСКО, серед випускнишв вальдорфських шкш майже немае безро-бггаих (Г це вшбуваеться в кра!нах, де шльшсть без-робггаих постшно збшьшуеться), як немае злочиншв, наркомашв, алкоголшв [3, 13].
Не менш значущим е й те, що випускники вальдорфських шкш прагнуть до подальшо! освгга: за даними Х.Барца Г Д.Рандоля, академГчну освиу отри-мали 46,8 %, шститути або вищГ спешальш школи закончили 68,7 % колишшх вальдорфських учшв Шмеч-чини [10].
Випускники вальдорфських шкш також виявляють стремлшня займатися сошальними професГями. Так, за статистичними даними, отриманими в Шмеччиш [7], 28 % випускнишв вальдорфських шкш працюють у освт й соцГальнГй сферГ (причому професГю вчите-ля обрали 14,6 %, що порГвняно з шшим населенням зустрГчаеться в 5 разГв частГше [10]), 12 % - у медицину 12 % - у мистещта та лшгвютиш
1з усього розма!'ття професш найчастГше обирають саме соцГальну сферу (освгга, медицини, соцГальна терапГя та ш.) Г вальдорфська випускники в шших кра-!нах, зокрема Швейцари [6]. Високий вГдсоток серед тих, хто обирае соцГальну сферу, свщчить про те, що при професшнш орГентацГ! для колишнГх учнГв вальдорфських шкш велике значення мають соцГальнГ й альтру!стичнГ мотиви. Правда, це лише статистика. На практиш ж колишшх вальдорфських школярГв можна зустргга в самих рГзних сферах сусшльного життя, де вони працюють шщГативно й з готовнГстю прийняття на себе вГдповГдальностГ.
Так, справжню сенсац1ю в европейськ1й педаго-
ПСИХОЛОГ1Я
вихованняI спорту
пчнш думцi викликала видана £вропейською Стль-нотою праця Л.Гесслера «Освiтнiй успiх у свгш освiтнiх бiографiй» [11]. Автор детально анал1зуе вальдорфський навчальний процес i бiографi! валь-дорфських випускник1в. За Л.Гесслером, випускни-ками вальдорфських шкш рiзних рок1в були: Адреас Карлгрен (полiтик i член парламенту Швецп), доктор Олаф Фельдман (член федерального парламенту Ш-меччини), Карл Отто Пьоль (президент федерального банку Шмеччини, 1980-1991 рр.), Йенс Столтенберг (колишнш прем'ер-мiнiстр Норвегп, зараз лщер лей-бористсько! партi!), Кен Шено (голова «Америкен-Експрес», визнаний у 2002 р. другим найбшьш впли-вовим управлшцем у США), Михаель Енде (вщомий у всьому свiтi письменник i автор бестселерiв дитячо! шмецькомовно! лiтератури), Фердинанд Олександр Порше (Шмеччина), який створив у 1963 р. автомо-бiль «Порше 911» (у свт цей автомобiль визнають як «культ-машина», «машина-мрш», «конструкторське диво», «король спортивних машин»), а також багато iнших.
Оскшьки вибiр школи належить не дням, а батькам, то слад вiдмiтити вщомих батькiв випускник1в вальдорфських шкш - людей, як1 обрали для навчання сво!х дiтей саме вальдорфську школу.
Отже, вальдорфську освпу отримали: донька Сiльвiо Берлусконi (прем'ер-мшстра 1тали), донька Михайла Баришникова (американського танцюриста й актора), син Жана Поля Бельмондо (французько-го актора), доньки Вольфганга Клемента (мiнiстра економiчних вщносин, Нiмеччина), донька i онуч-ка доктора Рудольфа Ляйдинга (колишнього сткера ради директорiв компанi! «Фольксваген», Шмеччина), дни Йонаса Гара Сторе (президента Червоного Хрес-та НорвегИ, колишнього голови виконавчого органу свiтово! органiзацi! здоров'я), дiти Харрисона Форда (актора, який зшмався в таких ф№мах, як «Зорянi вiйни», «Iндiана Джонс», «Президентський ттак», «Втiкач» та ш., США), дiти Джона Поля Джоунса (музиканта, басиста групи «Лед Дзеппелш», Велика Британiя), син Гельмута Коля (колишнього канцлера Шмеччини) та багато шших.
Як зазначають Х.Барц i Д.Рандоль, вибiр саме вальдорфсько! школи для навчання дiтей 20 % батьшв поясняють незадоволенням державною школою, 11 % - свщомим наданням переваги на користь антро-пософськи орiентованiй освiтi. Водночас переважна бiльшiсть батьк1в основним мотивом вибору вальдорфсько! школи для сво!х дней називае насамперед !! привабливу педагогiчну концепцш - iндивiдуальне сприяння розвитку особистостi, вiдсутнiсть бальних оцшок, художньо-практичну спрямованiсть освiти та ш. [10].
В останнi роки почали з'являтися дослiдження щодо вальдорфсько! педагопки й у кра!нах колишнього СРСР. Так, у Росп психологами Московського державного ушверситету iменi М.Ломоносова (тд керiв-ництвом Н.Свсиково!, 2000) дослщжувалася динамiка
психiчного розвитку дней росiйських вальдорфських закладiв. Установлено, що, незважаючи на вiдсутнiсть спещального iнтелектуального тренiнгу й великого навчального навантаження не вiдбуваеться вщста-вання штелектуального розвитку, а за деякими показ-никами (зокрема, пам'ять) розвиток йде краще, н1ж у дней контрольних груп. Науковцi Психологiчного шституту РАО (шд керiвництвом С.Смирново!, 2002) провели порiвняльнi дослщження морального розвитку дней у росiйських вальдорфських i традицiйних дитячих садках i отримали переконливi результати на користь вальдорфських садив [5].
1з 2000 р. у вальдорфських школах Росп розпоча-лися першi випуски учшв. Зокрема, протягом 10 рок1в (станом на 2002 р.) роботи Московсько! вальдорфсько! школи № 1060 !! закончили 53 учнi, яш стали студентами престижних московських утверситепв: 14 випускник1в поступили в гумаштарш ВНЗ, 12 - у соцiально-економiчнi, стiльки же - в техшчш i при-родничонауковi, 10 - у художш i музичнi. Опитування колишнiх вальдорфських учнiв засвщчило, що вони зi задоволенням i радстю згадують школу, яка в1дкрила !м життевi перспективи, прищепила вмiння й навички спiлкування, навчила самостiйно думати та д1яти.
В Укра!'нi першi досл1дження, спрямованi на пере-вiрку ефективностi органiзацi! навчання й виховання школярiв за принципами вальдорфсько! педагопки, було проведено О.1оновою (друга половина 1990-х рр.) [3].
Установлено, що вальдорфсьш тдходи, сприяю-чи гумашзацп навчального середовища, реалiзацi! навчально-виховного спрямування на iндивiдуаль-нiсть учня в умовах групово! та фронтально! роботи з класом, постiйному формуванню мислення, пам'яп, фантазi!, культури почуттiв, сили вол1 дитини, забез-печують усшшшсть педагогiчного процесу. Якщо рi-вень освии вальдорфських учнiв, у основному, такий ж, як й у традицшнш школi, то рiвень особистюних (комунiкативнiсть, любов до прекрасного, працелюб-нiсть, допитливiсть, дисциплiнованiсть тощо) i твор-чих (самостiйнiсть у навчально-шзнавальнш д1яль-ностi, розвиток пiзнавального штересу) здiбностей значно вищий.
За останнi роки в рамках експерименту «Розвиток вальдорфсько! педагопки в УкраМ» (наказ Мiнiстер-ства освии i науки за № 363 ввд 06.05.2001 р.) проведено низку психолого-педагопчних досл1джень, спрямованих на порiвняння результатiв освiти учшв вальдорфських та традицшних шк1л. Базовими закладами експерименту е таш вальдорфсьш школи: «Ступеш» (м. Одеса), «Софiя» (м. Ки!в), «Школа вшь-ного розвитку дитини (вальдорфська)» (м. Дншро-петровськ), школа № 108 (м. Кривий Рп), НВК № 17 (м. Житомир), НВК «Бузькове гшздо» (м. Городенко Iвано-Франкiвсько! обл.), НВК «Школа втного розвитку» (м. Харшв).
Пiд час проведення досл1дження постiйно здiй-снювалися порiвняльнi «зрiзи» знань учнiв вальдорф-
32013 10
ських i традицшних шк1л. Результати державних атес-тацш сввдчать, що успiшнiсть вальдорфських учшв порiвняно з учнями традицшно! школи дещо вища. Зокрема, за даними державно!' атестацп 2002/2003 навчального року (м. Кривий Рн-) успiшнiсть вальдорфських учшв 4-х клаав з ршно! (росшсько!) мови i математики складала 100 % (у традицшнш школ1 вiдповiдно 81,8 i 96 %); з укра!нсько! мови - 92,8 % (у традицшнш школi - 68,2 %).
Дослвдження сформованосп якостi знань випус-кник1в початкових клаав й iнших шк1л, що брали участь у експерименп, також засвщчили, що учнi укра!нських вальдорфських шкш пiсля закiнчення по-чаткового ступеня оволодiли системою знань на рiвнi, який не нижче рiвня знань !хнiх однолiткiв iз традицшних шкш.
Оцiнюючи це як безперечний позитивний момент навчання вальдорфських школярiв, водночас ввдмии-мо, що вальдорфська освiта дозволяе поряд iз мiцними знаннями сформувати й здiбностi дiтей. Певним шд-твердженням цьому е результати дослвджень, прове-дених у НВК «Школа в№ного розвитку» (м. Харкав). Цi дослвдження здшснювалися в рамках Мiжнародно-го порiвняльного проекту з математично! освiти учшв (1РМА), який був запропонований ушверситетом м. Екзетер (Велика Британiя) i передбачав порiвняння не стiльки усшшносп математично! освiти, скiльки ви-явлення ефективностi самого процесу навчання мате-матицi на основi дострокового мониторингу розвитку мислення школярiв, оволодiння ними математичними здiбностями. Вiдповiднi дослiдження проводилися групою незалежних експертiв за единими (для учшв певного вшу) завданнями.
У м. Харковi в цьому проекп брали участь 9 шкш. На пiдставi перших «зрiзiв» (2000/2001 навчальний рж) учнi 1-го класу НВК «Школа вiльного розвитку» за рейтингом були на 5-му мюш серед школярiв ш-ших шкш, що брали участь у проекп. Через три роки (2002/2003 навчальний рж) щ ж дiти - вже учш 3-го класу - за рейтингом вийшли на перше мюце. Дни демонстрували розвинене вербально-лопчне й про-сторове мислення, розумшня i здатнiсть творчого ви-користання математичних знань i вмiнь.
Пвд час проведення експерименту здiйснювалися також порiвняльнi психолого-педагогiчнi дослвджен-ня розвитку молодших учшв вальдорфських i традицшних шкш. Отримаш данi дають пвдстави стверджу-вати, що порiвняно з учнями традицiйно! школи учш вальдорфсько! школи:
• мають бiльш високий рiвень розвиненостi мотива-цiйно! та емоцшно! сфер, що характеризуеться тим, що дии йдуть до школи й вчаться з радютю, мають позитивне неформальне ставлення до школи й учителя, стшкий пiзнавальний iнтерес, орiентованi на самостшне здобуття нових знань;
• характеризуются доброю пам'яттю, творчою уя-вою, сконцентрованою увагою. Причому напришнш
навчального року рiвень уваги збшьшуеться (на ввд-мiну вiд учшв традицшно! школи), а рiвень агресп й тривожностi зменшуеться, що сввдчить про хорошу адаптащю до школи та емоцшну стабiльнiсть;
• за рiвнем розвитку графiчних навичок, дрiбно! моторики руки й сенсомоторики вiдрiзняються незна-чним чином;
• за рiвнем розвитку логiчного мислення (зокрема, вмшня класифiкувати й встановлювати посл1дов-шсть подiй) практично не вiдрiзняються вш учнiв традицiйно! школи; мають дещо гiршi показники критичностi сприйняття, здатносп до узагальнен-ня, проте вальдорфсьш учнi значно випереджають за рiвнем розвитку вербально-логiчного мислення, просторового мислення, а також творчого мислення (краще виконують творчi завдання);
• почувають себе у школi активно й вшьно, мають розвине почуття спiвпереживання й сошальностц
• добре володiють сво!м тiлом. За результатами ме-дичних обстежень, у перiод авiтамiнозу та простуд-них захворювань пропуски занять через хворобу незначнi.
Таким чином, навчання дней у вальдорфськ1й школ1 порiвняно з традицiйною школою позитивно впливае на штелектуальну активнiсть, iндивiдуаль-ну iнiцiативнiсть, творчiсть, самостiйнiсть рiшень, душевну стабiльнiсть, соцiальну компетентнiсть, ко-ординовашсть тiла й рухiв, а отже, сприяе здоровому розвитку дитини.
Висновки.
Узагальнення проведеного вище аналiзу дае пiд-стави зробити висновки про те, що не отримують шдтвердження думки окремих досл1дник1в про валь-дорфську школу як лише «школу мистецтва» або «школу працi», а тому найб№ш придатну для хворих дiтей; що у вальдорфськш школi «добра атмосфера, але нчому не вчать», тобто шшими словами, що вальдорфська педагопка надае другорядного значення якосп знань (В.Валентинова).
Не вiдповiдае дшсносп й твердження про те, що конкретна практика вальдорфсько! школи призводить, з одного боку, до формування в учнях почуття влас-но! винятковостi, а з iншого - до виникнення в дитинi певних комплекав, ситуативно! й особистiсно! три-вожностi (О.Черкасова).
Водночас проведене дослвдження п1дтверджуе висновки науковцiв (В.Гебель, Л.Гесслер, М.Глеклер, О.1онова, О.Лукашенко, Т.Марп) про сутнiсть валь-дорфського педагопчного процесу як засобу здорового - духовно-душевно^зичного - розвитку особис-тостi.
З огляду на це вважаемо, що перспективним на-прямом подальших досл1джень е науково-методичне обгрунтування шляхiв залучення вальдорфського здоровотвiрного досввду у вiтчизняну школу для розв'язання завдань виховання здорового поколiння.
ПСИХОЛОГ1Я
вихованняI спорту
Л1тература
1. Глеклер М. Воспитание и здоровье. Задача для педагогов, медиков и родителей / М.Глеклер, С.Лангхаммер, К.Вихерт: [пер. с нем. М.Рикиной]. - Дорнах: Гетеанум, 2006. - 250 с.
2. Знания и умения для жизни. О международном исследовании уровня развития учеников // Дитина. - 2002. - № 3. - С.3.
3. 1онова О.М. Науково-педагопчш основи навчально-виховного процесу в сучаснш школi за щеями вальдорфсько! педагопки: автореф. дис. д-ра педаг. наук. - К., 2000. - 35 с.
4. 1онова О.М. Педагопка Рудольфа Штайнера // Курс лекцш з порiвняльно! педагогiки: [наукове видання]. - Харкiв: ХНПУ, 2007. - С.206-216.
5. 1онова О.М. Системно-синергетичний шдхщ до аналiзу вальдорфсько! школи // Педагопка, психолопя та медико-бiологiчнi проблеми фiзичного виховання i спорту: Зб. наук. пр. - Харюв: Харкiвська державна академiя дизайну i мистецтв, 2012. - № 3. - С.61-63.
6. Опитування колишшх учшв вальдорфських шкш Швейцари // Дитина. - 2001. - № 9-10. - С.3.
7. Результаты вальдорфского движения // Альманах «Педагогика свободы». - 1995. - № 3. - С.27-31.
8. Учебные программы вальдорфских школ: [под ред. В.К.Загвоздкина]. - М.: Народное образование, 2005. - 528 с.
9. Allergic disease and sensitization in Steiner school children / Floistrup H., Swartz J., Bergstrom F. [ets ] // Journal of Allergy and Clinical Immunology. - 2006. - Vol. 117. - Issue 1. - P.59-66.
10. Barz Heiner, Randoll Dirk (Hrsg.). Absolventen von Waldorfschulen. Eine empirische Studie zu Bildung und Lebensgestaltung. - Wiesbaden: VS Verlag für Sozialwissenschaften, 2007. - 393 S.
11. Gessler L. Bildungserfolg im Spiegel von Bildungsbiographien. -Frankfurt am Main; Bern; New York; Paris, 1988. - 100 p.
12. Marti Thomas. Wie kann schule die Gesundheit fördern? Erziehungskunst und Salutogenese. - Stuttgart: Verlag Freies Geistesleben, 2005. - 352 S.
13. Waldorf Pedagogic: Exhibition Catalogue // 44-th UNESCO Education International Conference. - Geneva, 1994. - 87 p.
References:
1. Glekler M., Langkhammer S., Vikhert K. Vospitanie i zdorov'e [Education and health], Dörnach, Goetheanum, 2006, 250 p.
2. Znaniia i umeniia dlia zhizni [Knowledge and skills for life], Ditina [Child], 2002, vol.3, p. 3.
3. Ionova O.M. Naukovo-pedagogichni osnovi navchal'no-vikhovnogo procesu v suchasnij shkoli za ideiami val'dorfs'koyi pedagogiki [Scientific and pedagogical foundations of the educational process in the modern school for Waldorf education ideas], Dokt. Diss., Kiev, 2000, 35 p.
4. Ionova O.M. Pedagogika Rudol'fa Shtajnera [Pedagogy of Rudolf Steiner], Kharkiv, 2007, pp. 206-216.
5. Ionova O.M. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2012, vol.3, pp. 61-63.
6. Opituvannia kolishnikh uchniv val'dorfs'kikh shkil Shvejcariyi [Polls former students Waldorf schools in Switzerland]. Ditina [Child], 2001, vol.9-10, p. 3.
7. Rezul'taty val'dorfskogo dvizheniia [The results of the Waldorf movement]. Pedagogika svobody [Pedagogy of freedom], 1995, vol.3, pp. 27-31.
8. Zagvozdkin V.K. Uchebnyeprogrammy val'dorfskikh shkol [Training programs Waldorf Schools], Moscow, Education, 2005, 528 p.
9. Floistrup H., Swartz J., Bergstrom F. Allergic disease and sensitization in Steiner school children. Journal of Allergy and Clinical Immunology. 2006, vol.117(1), pp. 59-66.
10. Barz Heiner, Randoll Dirk (Hrsg.). Graduates of Waldorf schools. An empirical study on education and lifestyle [Absolventen von Waldorfschulen. Eine empirische Studie zu Bildung und Lebensgestaltung]. Wiesbaden, Social Sciences, 2007, 393 p.
11. Gessler L. Educational success in the mirror of Education Biographies [Bildungserfolg im Spiegel von Bildungsbiographien], Frankfurt am Main; Bern; New York; Paris, 1988, 100 p.
12. Marti Thomas. How can the school promote health? Art education and salutogenesis [Wie kann schule die Gesundheit fördern? Erziehungskunst und Salutogenese], Stuttgart: Verlag Freies spiritual life, 2005, 352 p.
13. Waldorf Pedagogic: Exhibition Catalogue. 44-th UNESCO Education International Conference, Geneva, 1994, 87 p.
Информация об авторе: Information about the author:
Ионова Елена Николаевна: д.п.н., проф.; ionova_54@mail.ru; Харь- Ionova O.M.: ionova_54@mail.ru; Kharkov National Pedagogical
ковский национальный педагогический университет; ул. Артема 29, University; Artema str. 29, Kharkov, 61002, Ukraine. г. Харьков, 61002, Украина.
Цитируйте эту статью как: 1онова О.М. Формування здоров'я особистосп: досвщ Вальдорфсько! школи // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фiзичного виховання i спорту. - 2013. - № 10 - С. 35-40. doi:10.6084/m9.figshare.775337
Электронная версия этой статьи является полной и может быть найдена на сайте: http://www. sportpedagogy. org.ua/html/arhive.html
Это статья Открытого Доступа распространяется под терминами Creative Commons Attribution License, которая разрешает неограниченное использование, распространение и копирование любыми средствами, обеспечивающими должное цитирование этой оригинальной статьи (http:// creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.ru).
Дата поступления в редакцию: 09.08.2013 г. Опубликовано: 30.09.2013 г.
Cite this article as: Ionova O.M. The formation of person's health: experience of Waldorf school. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2013, vol.10, pp. 35-40. doi:10.6084/m9.figshare.775337
The electronic version of this article is the complete one and can be found online at: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive-e.html
This is an Open Access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited (http:// creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.en).
Received: 09.08.2013 Published: 30.09.2013
