CC BY
117
УДК 338.47
В. I. КОПИТКО (Л^вська фiлiя ДПТу)
ФОРМУВАННЯ ТРАНСПОРТНО-ЛОГ1СТИЧНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ЗАЛ1ЗНИЧНО1 ГАЛУЗ1
Розглядаються напрями формування транспортно-лопстичних систем в умовах реформування зал1знич-но1 галуз1 Укра!ни, враховуючи досвщ роботи лопстичних структур автомобшьного транспорту, потреби репональних оргашв мюцевого самоврядування, особливосп транскордонного сшвробггництва, технологи просування вантаж1в на основ! змшаного шдходу та концепцш створення лопстичних кластер1в. Пропону-еться формування лопстичних систем перевезення використовуючи технолопчш та конкурента складов!, пров1вши класифшацш посередник1в, 1 на основ! цих вищезгаданих фактор1в зменшення транспортно! скла-дово!, що сприятиме защкавленосп власник1в вантаж1в у перевезеннях та вибор1 виду транспорту.
Ключовi слова: транспортно-лопстичш системи, лопстичш структури, транспортна складова вартосп
Постановка проблеми
Транспортна система Укра!ни на сьогодш-шнш день функцюнуе в умовах р!зномаштних форм власносп. Лише затзнична галузь якось осторонь залишилась вщ цих процешв, тому з реформуванням затзниць розпочнеться змша концепци д!яльност шших вид1в транспорту.
В умовах планово! економши едина транспортна система держави забезпечувала постш-но зростаюч! потреби у перевезеннях вантажв та пасажир1в, що створювалось завдяки единш систем! управлшня галуззю, адже ця система мала низку переваг: можливють комплексного розвитку транспорту як на державному, так { на регюнальному р1внях; забезпечення лопсти-чних шдход!в до управлшня вантажопотоками; оргашзащю взаемоди р1зних вид1в транспорту (штермодальш перевезення).
Проте форми взаемоди транспортних орга-шзацш ¿з суб'ектами планово! економши сутте-во вщр!зняються вщ сучасних, що диктуе ри-нок. В даний час споживачем транспортних по-слуг е не держава, а власники вантажв, яю зо-р!ентоваш на виб1р виду транспорту { умов пе-ревезень. В умовах конкуренци в цш сфер! найбшьшу перевагу мае той вид транспорту ! той перев!зник, що пропонуе комплекс послуг з доставки вантажв «вщ дверей до дверей». I точно в зазначений термш.
Аналiз останнiх дослiджень i пубшкацш
На сьогодн!шн!й день проблеми лопстично-го п!дходу до оргашзаци перевезень в Укра!ш висв!тлено у роботах С. В. Крикавського, I. М. Аксьоиова, Т. В. Бутько, В. Л. Диканя, М. В. Макаренка, Ю. М. Цветова, Ю. С. Бара-ша, О. Г. Дейнеки, Н. I. Чухрай та ш.
Опрацювання робгг згаданих вище в!тчиз-няних вчених з використанням заруб!жного до-
св!ду дае змогу всесторонньо шдшти до поста-вленого наукового завдання та подати свое ба-чення щодо ще! проблеми.
Виклад основного матерiалу
Реформування зал!зничного транспорту поставило цшу низку питань щодо його подаль-шого функц!онування в конкурентному середо-вищ! з !ншими видами транспорту (автомобшь-ний, морський). Слщ враховувати ! те, що Укра!на та !! транспортна система знаходиться в мереж! транспортних коридор!в, де е певш проблеми в тому, що затзничш транспортн! кампан!! СС пропонують альтернативн! марш-рути перевезень.
На сьогодн!шн!й день е дуже багато пропо-зицш з боку орган!в м!сцевого самоврядування про створення р!зних лог!стичних центр!в, так, з реформою митно! служби Закарпаття пропонують перетворити на потужний лопстичний центр де за процесом перетину кордону можна буде стежити в режим! ОНЛАЙН. Це сприятиме тому, що Закарпаття, яке межуе одразу з 4-ма Свропейськими кра!нами, зможе стати великим лопстичним центром Свропи. На думку автор!в робота лопстичного центру повинна будуватися на таких основних принципах:
• пропозищя максимально повного перелшу транспортних ! супутн!х послуг;
• оргашзащя комплексного транспортного обслуговування на основ! единого договору на комплексне обслуговування ! едине за-мовлення на вс! послуги;
• максимальна стандартизащя та ун!ф!кац!я перев!зних й шших документ!в, необх!дних для виконання перевезення;
• едина маркетингова стратепя ! тактика уча-сниюв лог!стичного ланцюга на ринку транспортних послуг;
© Копитко В. I., 2012
• географiчний розподш структурних тдроз-дшв МТЛЦ з метою максимального охоп-лення ринку транспортних послуг;
• оргашзащя спiвробiтництва з украшськими i мiжнародними органiзацiями, що займа-ються питаннями транспортно1 логiстики;
• побудова роботи на основi свiтових стандарта i мiжнародних договорiв, угод, конвен-цiй;
• iнтеграцiя з мiжнародними логiстичними центрами i забезпечення iнформацiйного обмiну з ними;
• шдвищення ефективностi транспортних послуг через зниження частки невиправда-ного графша (при неповному завантаженнi);
• стандартизащя шформацшно1 взаемоди МТЛЦ з учасниками лопстичних ланцюгiв. Розглядаючи рекомендаци науковщв щодо
використання Схеми планування територи Львiвськоl областi пропонуеться створення пунктов пропуску через кордон якi пропуска-ють вантажнi потоки та бшя основних вузлiв i центрiв економiчного розвитку, передбачено створення логiстичних центрiв. Так, передбача-еться створити лопстичний комплекс бiля смт Красне Буського району, в Пустомипвському районi лопстично-промисловий комплекс бiля с. Давидiв i логiстичний комплекс „Бшогоща" на територи Зимноводiвськоl сшьсько1 ради, логiстичний парк у Городоцькому райош, лоп-стично-транспортний комплекс бiля с. Липник Жовювського району та логiстичний парк в райош сервюно1 зони 1111 «Рава-Руська», комплекс з митного догляду вантаж1в та лопстич-ний парк бшя с. Арламова Воляна територи Мостиського району, лопстичний комплекс в сервюнш зош 1111 «Краковець» на територи Яворського району, лопстичний центр «Сигш-вка» у Львова [2]
Серед iнвестицiйних проектiв шд час 10-го Мiжнародного економiчного форуму у Трус-кавцi презентували щею створення Захвдноук-ра1нського логiстичного центру бшя Яворова, що позитивно вплине на шдвищення конкурен-тоздатносп Львiвщини, адже поляки будують супервеликий лопстичний центр (Корчова -Долша).
Отже кшька невеликих прикладiв свiдчить про те, що йде активний процес створення лоп-стичних структур в регюнах, але оскiльки на залiзницях вже е досвiд роботи лопстичних цен^в: Лiски, ВАТ «Закарпатiнтерпорт» та ш.
В даний час вченими сформульовано понят-тя: Транспортно-логiстична система (сукуп-нiсть учасникiв руху товарiв/перевiзникiв, ко-ординаторiв перевезень, термiналiв, порта),
система взаемоди рiзних видiв транспорту (су-купнiсть транспортних, термiнальних, портових шфраструктур та рухомого складу рiзних видiв транспорту, об'еднаних загальною технолопею !х взаемоди з метою забезпечення мультимода-льних перевезень).
Отже, маючи досвiд роботи лопстичних цен^в, враховуючи конкуренцiю з боку авто-мобiльного транспорту, а також активну роботу регюнальних оргашв влади, на рiвнi Укрзалiз-нищ доречно розробити концепцiю по взаемоди рiзних видiв транспорту на базi формування транспортних логiстичних систем. Для цього потрiбнi швестици, адже в США на державну пiдтримку транспорту видшяегься 22 млрд дол., в €С - 5 млрд щорiчно на основi держав-них та мiждержавних програм. Тому для досяг-нення ще1 мети необхiдно: визначити та вико-нати систематизацiю функцш перевiзникiв в рамках логiстики; провести дослщження ван-тажних та транспортних потоюв з метою адап-тацп перевiзникiв до транспортно-лопстично1 дiяльностi щодо управлшня цими потоками; провести аналiз сучасних пiдходiв щодо оргаш-зацп руху товарiв, провести класифiкацiю уча-сникiв ринку; провести порiвняння юнуючих технологiй формування транспортно-логiсти-чних систем при мультимодальних перевезен-нях; розробити модель формування транспорт-но-лопстично1 системи в рамках мiжнародних стандартiв.
На сьогодшшнш день вченi пропонують р> знi пiдходи. Загалом з урахуванням рiвня розвитку транспортно1 мереж в Укра1ш i напрям-ку транспортно-економiчних зв'язкiв пропонуеться оргашзувати близько 50 опорних ТЛЦ, що за своею спецiалiзацiею можуть бути згру-пованi у три категорп [3]:
1) прикордоннi: Ковель, Рава-Руська (Жов-ква), Мостиська, Чоп, Харюв, Луганськ, До-нецьк, Чернiгiв;
2) внутршш: Кшв, Житомир, Вiнниця, Полтава, Суми, Дншропетровськ, Кiровоград, Черкаси, Омферополь, Мелiтополь, Хмельни-цький, Тернопiль, Рiвне, Iвано-Франкiвськ, Львiв;
3) воднi: Реш, 1зма1л, Усть-Дунайськ, Бш-город-Днiстровський, Iллiчiвськ, Одеса, Шв-денний, Микола1в, Октябрьский, Херсон, Ска-довськ, Gвпаторiя, Севастополь, Ялта, Феодо-сiя, Керч, Бердянськ, Марiуполь, Запорiжжя, Днiпропетровськ.
Реалiзацiя технологи просування вантажо-потокiв передбачае формування моделi перев> зного процесу на основi змiшаного пiдходу з частковим використанням жорстких ниток гра-
фша руху для просування потужних високопр> оритетних вантажопотокiв. Такий пiдхiд дозволить тдвищити рiвень оргашзаци перевезень та дозволить не втратити гнучюсть транспорт-но! системи Укрзалiзницi при освоенш вагоно-потокiв, що виникають в результатi нерiвномi-рного навантаження та не входять в план жорс-ткого графша.
Для реалiзацil вiртуального логiстичного ланцюга доцiльно проводити моделювання з вибору варiанта просування по1здопотоюв за жорсткими нитками графша руху на окремих напрямах залiзниць. В основi дослщжень про-понуеться використовувати комплексний шдхвд з урахуванням найбiльш економiчно доцшьних маршрутiв прямування поlздiв в умовах рiзних варiантiв подовження плiч обслуговування ло-комотивiв та локомотивних бригад, швидко-стей руху на дшьницях при експлуатаци рiзних типiв локомотивiв, технологи обробки по]дщв на техшчних станцiях, змiни ваги та довжини по].здв. Як варiант реатазаци запропоновано1 системи просування вантажопотокiв доцiльним е дослщити ефективнiсть прямування вантаж-них по]дщв за жорсткими нитками графша вагою бiльш нiж 6000 т. Для визначення конку-рентоспроможних варiантiв оргашзаци лопсти-чно! технологи просування вантажопотоюв не-обхiдною е побудова методiв дослiдження впливу рiзних факторiв при реатазацп запропо-новано1 технологи за критерiями найбiльш ра-цiональних витрат паливно-енергетичних ре-суршв, ефективностi доставки вантажiв за часом, потрiбного парку локомотивiв, яюсних та кiлькiсних показникiв роботи залiзниць, враху-вання рiзних видiв тяги. Пропонуеться утвори-ти Головний лопстичний центр Укрзалiзницi з регiональними та мюцевими фiлiями [4]. У транспортному регюш, який охоплюе угорську область Саболч-Сатмар-Берег, укра1нську За-карпатську область, словацький Кошщький край та район Сату-Маре (Румушя) i де поедну-еться залiзничний, автомобiльний, повiтряний, рiчковий транспорти, важливе значення мае лопстика. Враховуючи масштабнiсть проектiв iз забезпечення мiжнародних перевезень через Закарпатську область та стратепчш програми сумiжних кра1н, передусiм Роси, Китаю та Уго-рщини, доцiльно створити не окремий, хоча i потужний логiстичний центр, а передуем роз-робити концепщю формування логiстичного кластеру в Закарпатп.
Хоч е багато визначень кластерiв, всi вони грунтуються на трьох основних iдеях: близь-кiсть, об'еднання у мережу, спецiалiзацiя.
Кластери можна визначити як групи незале-жних компанш та асоцiйованих iнституцiй, якi ствпрацюють та конкурують, географiчно зо-середжеш у одному чи сусiднiх регюнах (навiть якщо кластер охоплюе кшька кра1н), спещал> зуеться у конкретнш сферi дiяльностi, пов'язанi спiльними технолопями та навичками, тради-цiйнi, або науковц бiльшiсть кластерiв базу-ються на традицiйних заходах, шститущонал> зоваш (е пiдроздiл з управлiння кластерами) або не iнституцiоналiзованi [5].
Кластери неминуче асощюються з мережами, що е формальними та неформальними ор-гашзащями, якi спрошують обмiн iнформацiею та технолопями, а також сприяють координаци заходiв та спiвробiтництва мiж членами кластеру. Концепщя кластерiв передае три головш 1де1: показник загально1 конкурентоспромож-ностi кластеру е бшьшим за суму показникiв конкурентоспроможностi кожно1 з його складо-вих; конкурентна перевага зумовлена наявню-тю мережа Цi показники об'еднують багато защкавлених сторiн, представникiв дiлових кiл (покупщ, постачальники, фiнансовi шституцп, оргашзаци, що займаються матерiально-те-хнiчним забезпеченням тощо), а також небiзне-совi оргашзаци, що вiдiграють ключову роль шдтримки (дослiдницькi шституцп, оргашзаци, що надають професiйну пiдготовку, шституцп державного сектору). Географiчна близькiсть спрощуе зовнiшнi зв'язки - особливо т1, що сприяють генерацп та розповсюдженню знань i застосуванню нових технологiй шляхом утво-рення «шновацшного» середовища. Нинi все бшьше регiонiв у сво1х стратепях розвитку пе-редбачають пiдтримку юнуючих, а також формування та розвиток нових кластерiв з метою тдвищення конкурентоспроможностi те-риторп.
Висновки
Отже, можна визначити основш напрями розвитку транспортного комплексу: технологг-чна: його вщповщшсть розвитку економши кра1ни з метою забезпечення потреб у переве-зеннях; конкурентна: яюсне забезпечення потреб по наданню послуг у перевезеннях; лог1с-тична: на основi iнновацiй забезпечити взае-модiю рiзних видiв транспорту, що зможе забезпечити штегращю Укра1ни в свггову логi-стичну систему.
При логiстичному управлшш слiд врахову-вати перевiзну складову як частину транспортних засобiв конкурентного перевiзника, що за-безпечуе транспортування вантажв конкретного вантажовласника вiдповiдно договору на
перевезення - тобто виконання умов договору на перевезення з мшмальними витратами для перевiзника. Потрiбно провести класифшащю посередникiв: перевiзники, експедитори, аген-ти, яю будуть проводити маркетинговi досл> дження i оформляти договори на перевезення.
При формуванш логiстичних центрiв слiд враховувати наступне: сферу дiяльностi; вплив на наскрiзнi матерiальнi потоки; сферу обслу-говування. На сьогодшшнш день, враховуючи дiяльнiсть в цьому напрямку органiв мiсцевого самоврядування, лопстичш центри можна роз-дiлити на регюнальш, вузловi та термiнальнi. Для визначення ефективносп !х функцюнуван-ня, окрiм зазначених вище моделей i методiв, слiд долучити ще й економетричш дослщжен-ня, що дозволить бшьш конкретно аналiзувати окрiм транспортних ще й шформацшш та ф> нансовi складовi.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. £рфан, £. А. Перспективи створення мгжнарод-ного транспортно-лопстичного центру на Закарпатп [Електрон. ресурс] / £. А. £рфан, О. М. Юс. - Режим доступу: http://www.nbuv. gov.ua/portal/natural/NVUU/Ekon/2009_28_1/ statti/23.htm
2. Матер1али М1жн. наук.-практ. семшару з питань просторового планування (1н-т репональних дослвджень, 9-10 вересня 2008 р., Льв1в) [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// Ird.org.ua
3. Основы организаций транспортного обеспечения внешнеторговых связей Украины [Текст] / Ю. М. Цветов [и др.]. - К.: ОАО ИКТГР, 2000. - 581 с.
4. Бутько, Т. В. Концепщя формування лопстично! системи на зал1зницях Укра!ни [Текст] / Т. В. Бутько, Д. В. Ломотько // Доповвдь на ме-режнш нарад1 кер1внишв служб перевезень за-л1зничних адмшютрацш Держав учасниць Сшвдружносп, Латви, Литви, Естонп з питань подальшого удосконалення експлуатацшно! дь яльносп (24-27 квгтня 2007 р., Одеса).
5. Мшула, Н. А. Передумови формування лопсти-чного кластеру у систем! мгжнародних транспортних коридор1в [Текст] / Н. А. М1кула // Сб. науч. тр. «Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ». -В 2-х тт. - Т. 2. - Ливадия-Донецк, 2007. -766 с.
Надшшла до редколегп 11.11.2011.
Прийнята до друку 14.11.2011.
В. И. КОПЫТКО
ФОРМИРОВАНИЕ ТРАНСПОРТНО-ЛОГИСТИЧЕСКИХ СИСТЕМ В УСЛОВИЯХ РЕФОРМИРОВАНИЯ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНОЙ ОТРАСЛИ
Рассматриваются направления формирования транспортно-логистических систем в условиях реформирования железнодорожного транспорта Украины, учитывая опыт работы логистических структур автомобильного транспорта, интересы региональных органов местного самоуправления, особенности трансграничного сотрудничества, технологии продвижения грузов на основании смешанного подхода и концепций создания логистических кластеров. Предлагается формирование логистических систем перевозок, используя технологические и конкурентные составляющие, проведя классификацию посредников, и на основании этих вышеупомянутых факторов снижение транспортной составляющей, что будет способствовать заинтересованности грузовладельцев в перевозках и выборе вида транспорта.
Ключевые слова: транспортно-логистические системы, логистические структуры, транспортная составляющая стоимости
V. I. KOPYTKO
FORMATION OF TRANSPORT-LOGISTICAL SYSTEMS IN THE CONDITIONS OF REFORMING RAILWAY BRANCH
The trends of transport-logistic systems formation in conditions of the railway transport reformation in Ukraine, taking into consideration the work experience of the logistic structures of the motor transport, demands of the regional bodies of local government, peculiarities of cross-border cooperation, goods advancement technologies on the basis of mixed approach and concepts of creating the logistic clusters are examined. The formation of logistic transportation systems using technological and competitive components, having conducted a classification of mediators, and on the basis of the above mentioned factors the reduction of transport component that will promote the increased interest of the goods owners in transportation and choice of the kind of transport is offered.
Keywords: transport-logistical systems, logistical structures, transport component of cost
