CC BY
26
ЕКОНОМІКА економіка природокористування
hlobalnoi finansovoi kryzy [The economic security of economic activity in the global financial crisis]. Kyiv: Dorado-druk, 2010.
Sanatorno-kurortne likuvannia, orhanizovanyi vidpochy-nok i turyzm v Avtonomnii Respublitsi Krym u 2005/2006 r. [Spa treatment, organized recreation and tourism in Crimea in 2005/2006 р.]. Symferopol, 2006.
Sanatorno-kurortne likuvannia, orhanizovanyi vidpochy-nok i turyzm v Avtonomnii Respublitsi Krym u 2007/2008 r. [Spa treatment, organized recreation and tourism in Crimea in 2007/2008 р.]. Symferopol, 2008.
Sanatorno-kurortne likuvannia, orhanizovanyi vidpochy-nok i turyzm v Avtonomnii Respublitsi Krym u 2009/2010 r. [Spa treatment, organized recreation and tourism in Crimea in 2009/2010 р.]. Symferopol, 2010.
Sanatorno-kurortne likuvannia, orhanizovanyi vidpochy-nok i turyzm v Avtonomnii Respublitsi Krym u 2010/2011 r. [Spa treatment, organized recreation and tourism in Crimea in 2010/2011 р.]. Symferopol, 2011.
Vashchekin, N. P., Daliev, M. I., and Ursul, A. D. Bezopas-nost predprinimatelskoy deiatelnosti [Security business]. Moscow: Ekonomika, 2002.
Vlashchenko, N. M. Zabezpechennia sotsialno-ekonomich-noho rozvytku rehionalnoho sanatorno-kurortnoho kompleksu [The socio-economic development of regional spa complex]. Kharkiv: KhNAMH, 2012.
Yavorytskyi, S. V. Systemy bezpeky v industrii hostynnosti [Security in the hospitality industry]. Kyiv: Absoliut-V, 2004.
Zakharov, O. Yu. Obespechenie kompleksnoy bezopasnosti predprinimatelskoy deiatelnosti [Providing comprehensive business security]. Moscow: Astrel, 2008.
УДК 658.15:338.48
ФОРМУВАННЯ ПАРАДИГМИ ЕКОЛОГІЧНО ВІДПОВІДАЛЬНОГО СПОЖИВАННЯ
САПРИКІНА Л. М.
УДК 658.15:338.48
Саприкіна Л. М. Формування парадигми екологічно відповідального споживання
У статті розглянуто необхідність реструктуризації суб'єктів торговельної діяльності, визначено парадигму екологічно відповідального споживання на основі посилення загальнодержавного імперативу екологічно відповідального розвитку торгівлі, проаналізовано економічні механізми реструктуризації підприємств торгівлі, досліджено структуру екологічного капіталу суб'єктів торговельної діяльності.
Ключові слова: суб'єкти торговельної діяльності, екологічно відповідальний розвиток, парадигма екологічно відповідального споживання, екологічна інтелектуалізація, екологізація попиту, екологічний капітал.
Рис.: 3. Бібл.: 16.
Саприкіна Л. М.- кандидат економічних наук, доцент, кафедра економіки підприємства, Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського (вул. Щорса, 31, Донецьк, 83050, Україна)
E-mail: emceva_lyuda@mail.ru
УДК 658.15:338.48 Сапрыкина Л. Н. Формирование парадигмы экологически ответственного потребления
В статье рассмотрена необходимость реструктуризации субъектов торговой деятельности, определена парадигма экологически-ответ-ственного потребления на основе усиления общегосударственного императива экологически ответственного развития торговли, проанализированы экономические механизмы реструктуризации предприятий торговли, исследована структура экологического капитала субъектов торговой деятельности.
Ключевые слова: субъекты торговой деятельности, экологически ответственное развитие, парадигма экологически ответственного потребления, экологическая интеллектуализация, экологизация спроса, экологический капитал.
Рис.: 3. Библ.: 16.
Сапрыкина Л. Н. - кандидат экономических наук, доцент, кафедра экономики предприятия, Донецкий национальный университет экономики и торговли им. М. Туган-Барановского (ул. Щорса, 31, Донецк, 83050, Украина)
E-mail: emceva_lyuda@mail.ru
UDC 658.15:338.48 Saprikina L. N. Formation of the Paradigm of Ecologically Responsible Consumption
The article considers a necessity of restructuring of subjects of trading activity, identifies a paradigm of ecologically responsible consumption on the basis of strengthening of the state imperative of ecologically responsible development of trade, analyses economic mechanisms of restructuring of trade companies and studies the structure of ecological capital of subjects of trading activity.
Key words: subjects of trading activity, ecologically responsible development, paradigm of ecologically responsible consumption, ecological intellectualisa-tion, ecologisation of demand, ecological capital.
Pic.: 3. Bibl.: 16.
Saprikina L. N.- Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Economics Company, Donetsk National University of Economy and Trade named after M. Tugan-Baranovsky (vul. Shchorsa, 31, Donetsk, 83050, Ukraine)
E-mail: emceva_lyuda@mail.ru
Сучасний стан економіки України характеризується явищами системної кризи, відсутністю єдиної ідеології та стратегії ринкового реформування [11, с. 224]. Ускладнює ситуацію зростаюча екологічна криза, яка є результатом неефективного використання природних ресурсів. Отже, надзвичайно актуальною залишається проблема пошуку нових шляхів виходу з кризи. Теоретичною базою становлення сталої економіки може стати принципово нова концепція екологічної
відповідальності розвитку торгівлі, яка передбачає гармонізацію соціально-економічного життя суспільства.
Вітчизняними й закордонними вченими проведене багато досліджень з питань соціальної відповідальності торгівлі - Н. Ю. Возіянова [3], В. В. Апопій [7], дослідження екологічного імперативу суспільного розвитку - Ю. М. Скалецький [4], методології сталого розвитку національної економіки - О. М. Кулініч [5], торговельних механізмів національного екологічного захисту -
Л. Г. Мірошник [6], екологічні стратегії підприємств -Ю. Є. Петруня [8], аналіз питань екологічної відповідальності бізнесу і методів економічного регулювання екологічних проектів - Потравний І. М. [10].
У той же час багато науковців під час дослідження аспектів управління торгівлею оминають питання її еколого-економічної ефективності, а проблематиці сталого розвитку суб'єктів торговельної діяльності приділено недостатньо уваги.
Мета статті - розкрити теоретичні основи формування парадигми екологічно відповідального споживання на основі посилення загальнодержавного імперативу екологічно відповідального розвитку торгівлі, розробки і впровадження нової методологічної системи екологічно відповідального виховання і освіти та екологізації попиту.
Торгівля - це сфера, яка, незважаючи на кризовий стан економіки та стагнацію багатьох галузей, продовжує показувати щорічний приріст. У період з 2000 р. темпи зростання обсягів роздрібного товарообороту підприємств скорочувались лише у 2009 р. (79 % до 2008 р.), у середньому за 12 років темп зростання обсягів роздрібного товарообороту підприємств склав 114,85 % [1]. Велике соціальне значення торгівлі підкреслюється кількістю працевлаштованих в цій галузі. За цим показником торгівля займає одне з провідних місць, адже є одним з найкрупніших в країні роботодавців. У 2011 р. у торговельній сфері були працевлаштовані 152,2 тис. осіб (19,9 % усіх працевлаштованих громадян України) [2]. Торгівля є соціально-економічною системою, що виконує масштабні завдання, пов’язані з реалізацією, властивих їй функцій: обміну, товарного обігу, зв’язки між галузями народного господарства й регіонами країни, впливу на виробництво та споживання, задоволення потреб, що обумовлює її соціально-економічну роль у суспільстві [3, с. 196].
Кожний громадянин України має право на безпечне для життя та здорове навколишнє середовище, що відповідає міжнародним принципам і нормам. Але сьогодні екологічна ситуація не лише не покращується, а й стрімко погіршується [4, с. 44]. Починаючи зі Всесвітнього економічного форуму 1999 р., потім після конференцій ООН у м. Ріо-де-Жанейро у 1992 р. і м. Йоганнезбурзі у 2002 р., світова наукова спільнота обговорює проблеми сталого розвитку. Реакцією на усвідомлення екологічної загрози було створення у різних країнах світу державних структур, пов'язаних з охороною природи. У світі швидкого розвитку набула законодавча діяльність, пов'язана з прийняттям законів і актів, регламентуючих норми, процедури природокористування. За 20 років деяким розвиненим країнам удалося домогтися певної екологічної стабілізації, однак якісного поліпшення стану природних ресурсів не відбулося. Це пояснюється тим, що не встигла змінитися загальна ідеологія розвитку держав, яка на перше місце ставить інтереси економіки: максимальне нарощування темпів виробництва, широке використання досягнень науково-технічного прогресу з метою більш повного задоволення потреб людства.
Значно гіршими є умови формування сталого розвитку економіки України [5, 12 - 15].
Видатний український дослідник проблем сталого розвитку економіки Л. Г. Мельник виділяє велике значення впливу торгівлі на стан екосистеми країни [6, с. 390]. Ми згодні з цим твердженням, але вважаємо за необхідне додати, що торгівля має бути стимулятором реструктуризації інших, більше інерційних галузей економіки [16, с. 47]. Однак процеси торговельного обміну та проблеми збереження довкілля розглядаються окремо, так, немов між ними зовсім немає функціонального зв’язку. Насамперед торговельні процеси відіграють активну роль економічного регулятора у сфері екологічної діяльності, а самі процеси торгівлі спричиняють істотний вплив на довкілля [6, с. 391].
Зараз екологічно і соціально відповідальне підприємництво означає [10, с. 180]:
+ вихід бізнесу з мінімальних рамок самозабезпечення і вклад власних ресурсів в довгостроковий розвиток внутрішнього і зовнішнього середовища;
+ реалізація заходів екологічної та соціальної спрямованості - збереження добре оплачуваних робочих місць, виробництво якісних товарів і послуг, охорона довкілля, чесна ділова поведінка;
+ врахування громадських очікувань, що змінюються, у відношенні не лише своєї продукції та підвищення прибутковості, але і своєї участі у формуванні національної і регіональної економіки.
Велике соціальне значення торгівлі обумовлює її соціальну відповідальність перед суспільством, а зростаюча екологічна криза ще й екологічну відповідальність. На нашу думку, необхідно сформулювати поняття екологічно відповідального розвитку торгівлі, який розкриває зміст реструктуризації суб'єктів торговельної діяльності, а також сформулювати головні принципи, на яких повинні ґрунтуватися ці зміни. Отже, екологічно відповідальний розвиток торгівлі - це необоротна, спрямована, закономірна зміна інтелектуального і матеріального капіталів суб'єктів торговельної діяльності, що приносить економічні вигоди та не спричиняє негативних екологічних наслідків. У результаті розвитку виникає новий якісний стан об’єкта.
Важливим є той факт, що основою фінансово-економічного розвитку та стабілізації економічної діяльності суб'єктів торговельної діяльності за наявності конкуренції є збереження фінансової незалежності, яку забезпечує позитивний фінансовий результат - прибуток. А отже, завдання екологічно відповідального розвитку збиткових суб'єктів торговельної діяльності залишається зовсім не вирішеним.
Під час реструктуризації суб'єктам торговельної діяльності бажано дотримуватись таких принципів екологічно відповідального розвитку торгівлі: економічна ефективність; екологічна безпека; екологічна інтелектуалізація всіх елементів ринкового середовища (споживачів, виробників і всіх суб'єктів торговельної діяльності); екологізація попиту - як динамічної характеристики ставлення споживачів - суб'єктів попиту до пріоритетності певних властивостей товарів [8, с. 187].
<С т > і— о
о
о
1=3
о
<с
о
<
*
о
*
ш
ЕКОНОМІКА ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кожен із запропонованих вище принципів потребує детальнішого розгляду. Звичайно, для суб'єктів торговельної діяльності основним критерієм, який визначає, чи будуть вони залучені до цього процесу, на сьогодні лишається економічна вигідність. Торговельна діяльність повинна приносити підприємству відчутний економічний ефект.
Для того, щоб запровадити екологічно відповідальний розвиток торгівлі, необхідно залучати до цього процесу всі зацікавлені сторони - тобто досягти взаємодії екологічних інтересів усіх елементів ринкового середовища.
Передумовою залучення споживачів у процес відповідального споживання має стати їх навчання та інформування. Частково це може здійснюватися через різні програми та тренінги, частково - за рахунок сертифікації та екологічного маркування, частково - за допомогою спеціально створених організацій, які просували б відповідну продукцію. Усе це повинно стати основою екологізації попиту (формування попиту у споживачів на продукцію, яка є екологічно нешкідливою для довкілля як під час виготовлення і використання, так і в разі її утилізації), і в цілому формування парадигми екологічно відповідального споживання.
Таким чином, парадигма екологічно відповідального споживання - це система методологічних і ак-сіологічних установок, форм, уявлень і цінностей реформування поняття споживання, які відображають його зміну при переході до концепції сталої економіки та поділяють всі члени ринкового середовища, тобто суб'єкти торговельної діяльності, товаровиробники і споживачі заради досягнення ідеального екологічно відповідального, ощадливого по відношенню до навколишнього середовища поняття споживання.
Формування парадигми екологічно відповідального споживання в Україні повинно пройти три етапи. По-перше, спочатку необхідно посилити загальнодержавний імператив екологічно відповідального розвитку торгівлі, а саме: контроль дотримання державної екологічної політики як на регіональному рівні, так і на рівні членів ринкового середовища; слідкувати за сумлінним виконанням існуючих нормативно-законодавчих розпоряджень і постанов і розробити нові для забезпечення впровадження концепції сталого розвитку торгівлі; роз-
робити екологічно відповідальні стандарти і нормативи розвитку торгівлі. По-друге, переходу до екологічно відповідального споживання сприятиме розробка нової методологічної системи екологічно відповідального виховання, освіти, формування екологічно відповідальних звичок у населення та спілкування у екологічно відповідальному оточенні.
Таким чином, укріплення загальнодержавного імперативу екологічно відповідального розвитку торгівлі повинно створити фундамент для сталого розвитку торгівлі, а розробка і впровадження нової методологічної системи екологічно відповідального виховання і освіти на цій основі створить умови для поступового формування екологічно відповідальної свідомості та звичок у населення. Також відповідальне споживання полягає не тільки в розумному використанні природних ресурсів, але й у формуванні певної екологічної культури поведінки особистості, родини, нації.
Виконання завдань першого і другого етапів створить передумови для реалізації третього етапу формування парадигми екологічно відповідального споживання - розробки економічних механізмів реструктуризації підприємств торгівлі на основі екологічно відповідального розвитку. Взагалі економічні механізми складаються з цілого ряду інструментів впливу на матеріальні інтереси суб'єктів управління.
Одним із важливих методів економічного управління є фінансування, тобто надання грошових коштів на чітко визначені заходи. Створення екологічного фонду на підприємстві також є одним з економічних методів управління. В екологічний фонд надходять платежі як відсоток від обсягу реалізації неекологічних товарів, або товарів у штучному пакуванні. А потім ці кошти використовуються на вирішення екологічних завдань підприємства, у тому числі екологічне страхування.
Важливим економічним методом управління є правильне застосування матеріального стимулювання -забезпечення зацікавленості, вигідності для підприємства та його працівників екологічно відповідальної діяльності. При цьому передбачається застосування не лише заохочувальних заходів, але й покарань (рис. 1).
До заохочувальних заходів належать: встановлення податкових пільг; звільнення від оподаткування екологічних фондів і природоохоронного майна; засто-
Економічні механізми реструктуризації торгівлі
Заохочення:
• податкові пільги;
• пільгові умови кредитування;
• пільгові тарифи на лімітування розміщення відходів;
• звільнення під оподаткування екофонду підприємства
Рис. 1. Економічні механізми реструктуризації підприємств торгівлі на основі екологічно відповідального розвитку
сування заохочувальних цін і надвишок на екологічно чисту продукцію; застосування пільгового кредитування підприємств, які ефективно здійснюють охорону навколишнього природного середовища (зниження процента за кредит або безпроцентне кредитування); запровадження спеціального додаткового оподаткування екологічно шкідливої продукції та продукції, що випускається із застосуванням екологічно небезпечних технологій; штрафи за екологічні правопорушення [9].
Після реструктуризації та переходу до екологічно відповідального розвитку суб'єкти торговельної діяльності збільшують свій сукупний капітал за рахунок зростання частки його екологічного капіталу. Під екологічним капіталом слід розуміти загальну вартість коштів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у формування екологічно відповідального статусу суб'єктів торговельної діяльності.
Таким чином, екологічний капітал - це умовна складова вартості підприємства, яка складається з оцінки шкідливості дій або протидій охорони навколишнього середовища та впливає на рентабельність сукупного капіталу і співвідношення прибутковості й ризику в процесі розвитку підприємства (рис. 2).
Спрогнозувати, скільки часу потрібно на виконання кожного з етапів формування парадигми екологічно відповідального споживання вкрай складно.
ВИСНОВКИ
Отже, укріплення загальнодержавного імперативу екологічно відповідального розвитку торгівлі повинно створити сприятливі умови для розробки і впровадження нової методологічної системи екологічно відповідального виховання і освіти, тобто поступового формування екологічно відповідальної свідомості та звичок у населення. Суворий контроль виконання економічних механізмів реструктуризації підприємств торгівлі на основі екологічно відповідального розвитку завершить формування парадигми екологічно відповідального споживання.
У подальших наукових дослідженнях планується дослідити методологію оцінки й використання екологічного капіталу суб'єктів торговельної діяльності й вплив чинників на забезпечення потенціалу сталості розвитку торгівлі. ■
Контактні аудиторії екологічно-відповідальних суб'єктів торговельної діяльності (СТД)
ЕКОЛОГІЧНИМ КАПІТАЛ суб'єкті в торговельної діяльності (СТД)
1 1 матеріальна частина капіталу нематеріальна частина капіталу
споживачі збільшення обсягів товарообороту екотоварів задоволення екологічних вимог споживачів
інвестори, фінансово-кредитні установи притік фінансових ресурсів прискорення прийняття рішення при інвестуванні та кредитуванні
постачальники та інші партнери стабільність збуту екотоварів підвищення репутації за рахунок співпраці з ековідповідальним СТД
конкуренти втрата доходу від прихильності споживачів до екологічно-відповідальних конкурентів погіршення іміджу екологічно-невідповідального конкурента
муніципалітет збільшення надходження податків і платежів від ековідповідальних СТД підвищення статусу екологічно-відповідального міста, області
Рис. 2. Структура екологічного капіталу суб'єктів торговельної діяльності
Для збільшення екологічного капіталу суб'єкти торговельної діяльності самостійно формують асортимент товарів з точки зору його екологічності та шкідливості по відношенню до довкілля.
Таким чином, графічне представлення схеми формування парадигми екологічно відповідального споживання, що складається з трьох етапів, причому ефективність кожного етапу залежить від повноти виконання і результативності попереднього етапу, представлено на рис. 3.
література
1. Матеріали Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ukrstat.gov.ua/
2. Верхоглядова Н. І. Роль і значення торгівлі для розвитку національного господарства України / Н. І. Верхоглядова, Р. С. Шостак // Ефективна економіка. - 2012. - № 7 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : Ьіїїр://есопоту. паука.сот.иа/іг^ех.рЬір?орега^оп=1&Ш=1272
3. Возіянова Н. Ю. Проблемні аспекти розвитку інституту соціальної відповідальності у внутрішній тор-
<С т > і— о
о
о
1=3
о
<с
о
<
*
о
*
ш
ЕКОНОМІКА ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Суб'єктивні
фактори
реструктуризації
підприємств
торгівлі
Результати
реструктуризації
підприємств
торгівлі
Економічні механізми реструктуризації підприємств торгівлі на основі екологічно-відповідального розвитку
- еко-відповідальне виховання в сім'ї; еко-відповідальна дошкільна та шкільна освіта;
- еко-відповідальна професійна освіта;
- корпоративна еко-відповідальність
Екологічно-відповідальне виховання, освіта, звички, оточення
нормативно- розробка
законодавче екологічно-
забезпечення для відповідальних
формування концепції стандартів
екологічно- і нормативів
відповідального розвитку торгівлі
розвитку то ргівлі г р
Загальнодержавний імператив екологічно-відповідального розвитку торгівлі
Рис. 3. Структурна схема формування парадигми екологічно відповідального споживання
гівлі / Н. Ю. Возіянова // Вісник ДонНУЕТ. -2012. - № 3 (55). -С. 195 - 207.
4. Скалецький Ю. М. Екологічний імператив як пріоритет суспільного розвитку України / Ю. М. Скалецький, Л. Д. Яценко // Стратегічні пріоритети. - 2011. - № 1(18). - С. 44 - 48.
5. Кулініч О. М. Сталий розвиток національної економіки як ознака цивілізаційних процесів ХХІ століття / О. М Кулініч // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - № 1 (27). - С. 25 - 31.
6. Мельник Л. Г. Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням : підручник / Л. Г. Мельник. - Суми : ВТД «Університетська книга», 2007. -759 с.
7. Развитие внутренней торговли: Украина, Россия, Беларусь : монография / Под ред. А. А. Шубина, А. А. Садеко-ва. - Донецк : ДонНУЭТ, 2009. - 550 с.
8. петруня Ю. Є. Маркетингові екологічні стратегії підприємств / Ю. Є. Петруня, В. Ю. Петруня // Механізм регулювання економіки. - 2007. - № 4. - С. 185 - 190.
9. Екологія та охорона навколишнього природного середовища [Текст] : навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. / В. С. Джигирей. - 4-те вид., випр. і доп. - К. : Знання, 2006. -319 с.
10. потравный И. Н. Экологическая ответственность бизнеса как элемент государственно-частного партнерства / И. Н. Потравный // Маркетинг і менеджмент інновацій. -
2011. - № 3, Т. 1. - С. 179 - 187.
11. Сталий розвиток промислового регіону: соціальні аспекти : монографія / О. Ф. Новікова, О. І. Амоша, В. П. Антонюк та ін. ; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. - Донецьк,
2012. - 534 с.
12. прадун В. Економіко-екологічні проблеми сталого розвитку АПР Крим / В. Прадун // Економіка України. -2001. - № 5. - С. б8 - 73.
13. Стадницький Ю. Сталий розвиток гірських районів: проблеми та шляхи досягнення // Регіональна економіка. - 2002. - № 2. - С.144 - 151.
14. Лисенко Ю. Екологічний підхід до управління підприємством: проблеми і перспективи / Ю. Лисенко, А. Саде-ков // Економіка України. - 2003. - № 1. - С. 33 - 40.
15. Веклич О. «Экологическая цена» экономического роста Украины / О. Веклич // Економіка України. - 2012. -№ 2. - С. 38 - 45.
16. Потребительский рынок: проблемы инновационного развития : монография. - Ростов н/Д : ИПО ПИ ЮФУ, 2012. - 1б0 с.
REFERENCES
Dzhyhyrei, V. S. Ekolohiia ta okhorona navkolyshnyoho pryrodnohoseredovyshcha [Ecology and environmental protection]. Kyiv: Znannia, 200б.
Kulinich, O. M. "Stalyi rozvytok natsionalnoi ekonomiky iak oznaka tsyvilizatsiinykh protsesiv KhKhI stolittia" [Sustainable development of the national economy as a sign of civilization processes XXI century]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 1(27) (2012): 25-31.
Lysenko, Yu., and Sadekov, A. "Ekolohichnyi pidkhid do upravlinnia pidpryiemstvom: problemy i perspektyvy" [The ecological approach to management: problems and prospects]. Ekonomika Ukrainy, no. 1, (2003): 33-40.
Melnyk, L. H. Osnovy ekolohii. Ekolohichna ekonomika ta upravlinnia pryrodokorystuvanniam [Fundamentals of Ecology. Environmental economics and environmental management]. Sumy: Universytetska knyha, 2007.
"Materialy Derzhavnoho komitetu statystyky Ukrainy" [Proceedings of the State Statistics Committee of Ukraine]. http://ukrstat.gov.ua!
Novikova, O. F., Amosha, O. I., and Antoniuk, V. P. Stalyi rozvytok promyslovoho rehionu: sotsialni aspekty [Sustainable industrial region: social aspects]. Donetsk: NAN Ukrainy, In-t ekonomiky prom-sti, 2012.
Petrunia, Yu. Ie., and Petrunia, V. Yu. "Marketynhovi ekolo-hichni stratehii pidpryiemstv" [Environmental marketing strategy]. Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky, no. 4 (2007): 185-190.
Potravnyi, Y. N. "Ekolohycheskaia otvetstvennost byznesa kak element hosudarstvenno-chastnoho partnerstva" [Environmental Responsibility as part of public-private partnerships]. Marketynh i menedzhment innovatsii, vol. 1, no. 3 (2011): 179-187.
Pradun, V. "Ekonomiko-ekolohichni problemy staloho rozvytku APR Krym" [Economic and environmental issues of sustainable development APR Crimea]. Ekonomika Ukrainy, no. 5 (2001): б8-73.
Potrebitelskiy rynok: problemy innovatsionnogo razvitiia [Consumer market: problems of innovative development]. Rostov n/D: IPO PI YuFU, 2012.
Razvitie vnutrenney torgovli: Ukraina, Rossiia, Belarus [The development of internal trade: Ukraine, Russia, Belarus]. Donetsk: DonNUET, 2009.
Stadnytskyi, Yu. "Stalyi rozvytok hirskykh raioniv: problemy ta shliakhy dosiahnennia" [Sustainable development of mountain areas: problems and achievements]. Rehionalna ekonomika, no. 2 (2002): 144-151.
Skaletskyi, Yu. M., and Yatsenko, L. D. "Ekolohichnyi im-peratyv iak priorytet suspilnoho rozvytku Ukrainy" [The ecological imperative as a priority social development of Ukraine]. Stratehichni priorytety, no. 1(18) (2011): 44-48.
Voziianova, N. Yu. "Problemni aspekty rozvytku instytutu sotsialnoi vidpovidalnosti u vnutrishnii torhivli." [Problematic aspects of the institute social responsibility in domestic trade]. VISNYKDonNUET, no. 3(55) (2012): 195-207.
Veklych, O. "«Ekolohycheskaia tsena» ekonomyches-koho rosta Ukrayny" ["Ecological price" of economic growth in Ukraine]. Ekonomika Ukrainy, no. 2 (2012): 38-45.
Verkhohliadova, N. I., and Shostak, R. S. "Rol i znachen-nia torhivli dlia rozvytku natsionalnoho hospodarstva Ukrainy" [The role and importance of trade for development of the national economy of Ukraine]. http://economy.nayka.com.ua/in-dex.php?operation=1&iid=1272
ЕКОНОМІКА економіка природокористування
