CC BY
17
Т.М. Тихонова
ФОРМУВАННЯ М1КРОСУДИННИХ УСКЛАДНЕНЬ У ХВОРИХ 13 ПОВ1ЛЬНО ПРОГРЕСУЮЧИМ АВТО1МУННИМ Д1АБЕТОМ ДОРОСЛИХ
ДУ «1нститут проблем ендокринног патологИ iм. В.Я. Данилевського НАМН Украгни», Харюв
ВСТУП
Серед хронГчних специфГчних ускладнень цукрового дГабету (ЦД) провГдне мГсце за частотою посГдають дГабетичнГ ангГопати, якГ залишаються основними причинами ¡нвалщизацп хворих та у бГльшостГ випадкГв визначають прогноз захворю-вання [1]. НаразГ встановлено певнГ патогенетичнГ механГзми розвитку та прогресування дГабетичних ангГопатГй ¡з визначенням метаболГчних, гормо-нальних, гемореологГчних, генетичних, автоГмун-них та ¡нших чинникГв [2]. Доведено також залеж-нГсть еволюцГТ серцево-судинноТ патологи у хворих на ЦД вГд типу та варГанту перебГгу захворювання [3-5].
ВГдповГдно до загальноприйнятоТ концепцГТ щодо гетерогенностГ ЦД останнГми роками видГ-лено особливу форму ЦД 1-го типу, а саме повГль-но прогресуючий автоГмунний дГабет дорослих (ППАДД, Latent autoimmune diabetes of the adults -LADA) [6]. МанГфестацГя ППАДД Гз наявнГстю клГнГч-них ознак, притаманних ЦД 2-го типу, неможливГсть досягнення тривалоТ та стГйкоТ компенсацГТ за раху-нок призначення дГети та/або пероральних цукро-знижувальних препаратГв Гз розвитком ГнсулГно-залежностГ у термГни вГд 0,5 до 3-4 рокГв визначае особливостГ перебГгу цГеТ форми ЦД [7].
Незважаючи на отриманГ результати низки дослГджень (HUNT, ACTION LADA), данГ щодо струк-тури та прогресування хронГчних ускладнень у хворих на ППАДД е нечисленними та суперечли-вими [8].
Визначення частоти, швидкостГ виникнення та прогресування дГабетичних уражень серцево-су-динноТ системи у хворих на ППАДД порГвняно з такими у хворих на класичнГ форми ЦД свГдчить, що декомпенсацГя вуглеводного обмГну е значнГ-шим чинником ризику розвитку серцево-судинноТ патологи за ППАДД, нГж за ЦД 2-го типу [9]. Остан-не пГдтверджуеться результатами Ширан А. щодо вГдмГнностей причин розвитку гГпертрофи мГо-карда лГвого шлуночка в осГб, хворих на ППАДД або ЦД 2-го типу [10]. Встановлено, що в процесГ формування гГпертрофГТ мГокарда на тлГ ЦД 2-го
типу основна роль належить ппершсулГнеми. В осГб, хворих на ППАДД, виявлено кореляцГю мГж масою мГокарда лГвого шлуночка та ступенем компенсацГТ вуглеводного обмГну. Результати проведеного по-рГвняльного аналГзу частоти дГабетичноТ нефропатГТ (ДН) Г ретинопатГТ (ДР) у хворих на ППАДД Гз такою у пацГентГв Гз ЦД 2-го типу свГдчать про вГрогГдно бГльшу Тх частоту у хворих на ППАДД [11] Г об-Грунтовують доцГльнГсть раннього досягнення адекватного метаболГчного контролю у даноТ ка-тегорГТ пацГентГв. Зазначеному суперечать результати дослГдження щодо вГро-гГдно бГльшоТ частоти мГкроальбумГнурГТ (МАУ) у хворих на ЦД 2-го типу та вГрогГдно меншоТ частоти мГкросудинних ускладнень у хворих на ЦД 1-го типу з гострим початком у вГцГ до 30 рокГв на етапГ манГфестацГТ порГвняно з такими у пацГентГв Гз ППАДД [12]. ДослГдником також встановлено кореляцГйний зв'язок у хворих на ППАДД мГж МАУ та вГком, у якому дебютувало захворювання, тривалГстю декомпенсацГТ вуглеводного обмГну, а також асоцГацГю МАУ з розвитком ДР. Водночас результати обстеження хворих на ЦД, якГ перебували на гемодГалГзГ, вказують, що у хворих на ППАДД частота ДР е нижчою вГд такоТ на тлГ ЦД 1-го типу, а частота ГнсультГв Г нападГв стенокардГТ е нижчою, нГж у хворих на ЦД 2-го типу. ДослГд-ники звертають увагу на досить низький вГдсоток (9,7%) хворих на ППАДД серед пацГентГв, якГ отри-мували гемодГалГз Гз приводу ДН [13].
Отже, досГ немае единоТ точки зору стосовно частоти та структури мГкросудинних ускладнень у хворих на ППАДД.
Метою дослГдження було проведення аналГзу структури та частоти мГкросудинних ускладнень у хворих на ППАДД порГвняно з такими у хворих на класичнГ варГанти ЦД 1-го та 2-го типГв однаковоТ тривалостГ та визначення чинникГв ризику прогресування дГабетичних мГкроангГопатГй на тлГ ППАДД.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Для реалГзацГТ поставлено!' мети обстежено 261 хворого на ЦД, якГ перебували на лГкуваннГ у клГ-нГцГ ДУ «Институт проблем ендокринноТ патологи
¡м. В.Я. Данилевського НАМН Украши». Пащентш розподтили на три групи. До першо'Г групи вв¡йшли 121 особа (52 чоловкт ¡ 69 жшок, серед-н¡й в¡к 48,6±0,91 року), яким за даними анамнезу (повтьна ман¡фестац¡я захворювання, наявн¡сть короткочасно''' та/або нестабтьно''' компенсацГ'' вуглеводного обмшу на тл¡ перорально'' цукро-знижувально''' терапп з розвитком ¡нсулшозалеж-носп у терм¡ни в¡д 0,5 до 6 рокт в¡д моменту появи перших скарг) було попередньо встанов-лено д^гноз ППАДД. Другу групу складали 60 хворих (35 чоловшв Т 25 ж¡нок, середн¡й вТк 34,3±1,4 року) на ЦД 1-го типу з класичною гострою ман^стащею захворювання, у певнш кть-кост¡ випадк¡в - ¡з розвитком пре- або коматоз-них сташв, зокрема у дебют¡ захворювання. До третьо''' групи ув¡йшли 80 пащентш (36 чолов¡к¡в ¡ 44 жЫки, середн¡й в¡к 52,8±0,82 року) з д^гнозом ЦД 2-го типу, у яких призначення перорально''' цукрознижувально''' терапп приводило до тривало''' стабтьно''' суб- та/або компенсацп вуглеводного обм¡ну. У переважно''' б¡льшост¡ хворих переб¡г захворювання був середньо''' тяжкост¡. Д^бетич-ний анамнез у пащентш груп спостереження коли-вався в¡д 0,5 до 7 рокт ¡ в середньому складав 3,41±0,13 року.
Хворим було проведено загальноприйняте обстеження. Вериф¡кац¡ю ППАДД здшснювали шляхом визначення антит¡л до цитоплазматич-ного антигену кл¡тин остр^^в Лангерганса (1СА ab) за допомогою набору Qualitative ELISA Test for the Detection of Circulating Autoantibodies Against Islet Cell Antigens (США: Biomerica), антитт до декарбок-силази глютамшово''' кислоти (GAD ab) за допомогою Qualitative ELISA Test for the Detection of Circulating Autoantibodies Against GAD Antigens (USA: Biomerica), антитт до тирозинфосфатази (IA-2A ab) за допомогою Qualitative ELISA Test for
the Detection of Circulating Autoantibodies Against IA-2 (CWA: Medipan). nepeBawHiM 6mbwocri xbopmx 0flH0MacH0 BM3Haqa^M Bci TpM BMflM aHTMTm. Tmtp aHTMTm BBa^a^M no3MTMBHMM, ak^o onTMMHa ^mb-HicTb nepeBM^yBa^a TaKy, ^o BcraHoB^roBa^acb y KoHTpo^i.
npo CTpyKTypy MiKpocyflMHHMX ycK^aflHeHb y xbopmx rpyn floc^iflweHHA cyflM^M 3a flaHMMM o6creweH-ha oMHoro flHa Ta 3a noKa3HMKaMM MAY.
MAY BM3Hana^M 3 BMKopMcTaHHAM Ha6opiB 00 Hn^ «rpaHyM» (YKpaiHa). CTyniHb He^ponaTi''' oMi-H^Ba^M 3a K^acM^iKaMiero Mogensen C.F. (1994). EKcKpeMiro a^b6yMiHy i3 ceMero Bifl 30 Mr/flo6y flo 300 Mr/flo6y po3r^Afla^M ak MAY. HaABHicTb i cra-fliro flP BcTaHoB^roBa^M 3a pe3y^bTaTaMM o^Ta^b-MocKoniMHoro floc^ifl^eHHA Ha niflcraBi K^acM^iKaMii Kohner E.M., Hyer S. i Harrison K. (1996).
06po6Ky oTpMMaHMX pe3y^bTaTiB npoBoflM^M 3 BMKopMcTaHHAM naKeTa aHa^i3y flaHMX «Microsoft Excel», nporpaM «Biostat» i «STATISTICA v6».
PE3YflbTATM TA OBTOBOPEHHfl
Pe3y^bTaTM o6creweHHA oMHoro flHa 3 BM3HaMeH-ham cTaflii flP HaBefleHo y Ta6^MMi 1.
Y xbopmx ycix rpyn floc^ifl^eHHA nepeBawa^a Henpo^i^epaTMBHa peTMHonaTiA, ^o MowHa noAcHM-tm flocMTb KopoTKMM aHaMHe3oM 3axBoproBaHHA. 3 ypaxyBaHHAM cynyTHboi naTo^orii, a caMe rinep-ToHiMHoi XBopo6M, 3a HaABHocri Henpo^i^epaTMBHoi peTMHonaTii y 25 xbopmx 1-'' rpynM, y 3 naMieHTiB 2-'' rpynM Ta y 24 xbopmx 3-'' rpynM 3MiHM ciTKiBKM po3-MiHroBa^M ak flia6eTo-rinepToHNHi, y neBHo''' KmbKocri xbopmx cnocrepira^McA ™we o3HaKM rinepToHiMHo''' aHrionaTi'' ciTKiBKM.
He BcraHoB^eHo BiporiflHo''' pi3HMMi aHi y MacroTi Henpo^i^epaTMBHoi peTMHonaTi'' cepefl xbopmx Ha nnAflfl i rpyn nopiBHAHHA (df=2; x2=2,719, p=0,257), aHi npenpo^i^epaTMBHo'i' (df=2; x2=4,888, p=0,106).
Результат« обстеження очного дна у хворих
Таблиця 1
Характеристика очного дна ППАДД 1-а група(n=121) ЦД 1-го типу 2-а група (n=60) ЦД 2-го типу 3-я група(n=80)
n % n % n %
Вщсутшсть змш очного дна 11 9,09 5 8,33 2 2,5
Непрол¡феративна ретинопатт 92 76,03 51 85,00 59 73,75
Препрол¡феративна ретинопат¡я 9 7,44 2 3,33 1 1,25
Прол¡феративна ретинопат¡я 3 2,48 - - - -
Ппертонтна анг¡опат¡я с¡тк¡вки 6 4,96 2 3,33 18 22,50
Пpoлiфepaтивнi змши ciткiвки визнaчeнo лишe y 3 xвopиx нa ППAДД.
Для дocлiджeння MAy з oбcтeжeння виключили xвopиx iз дiaгнocтoвaними зaпaльними зaxвopю-вaннями ниpoк, зoкpeмa з xpoнiчним пieлoнeфpи-тoм (тaбл. 2).
Taблuця 2
Peзyльтaти визнaчeння aльбyмiнypiï в обстежених
Aльбyмiнypiя ППAДД 1-a гpyпa (n=108) ЦД 1-го типу 2-a гpyпa (n=51) ЦД 2-го типу 3-я гpyпa (n=67)
n % n % n %
<30 мкг/дсбу 78 72,22 41 80,39 55 82,09
30-300 мкг/дсбy 24 22,22 10 19,61 11 16,42
>300 мкг/дсбy 6 5,56 0 0 1 1,64
He вcтaнoвлeнo вipoгiднoï piзницi y чacтoтi MAy cepeд xвopиx нa ППAДД i фуп пopiвняння: (df=2; X2=0,877, p=0,645). Лишe y xвopиx нa ППAДД i ЦД 2-гo типу aльбyмiнypiя пepeвищyвaлa 300 мкг/дoбy. Цe мoжнa пoяcнити нe лишe вiкoвим чинникoм, a й пpaктичнo oднaкoвoю чacтoтoю гiпepтoнiчнoï xвopoби y пaцieнтiв дaниx фуп (df=1; x2=1,237, p=0,266). У зaгaльнoмy aнaлiзi ceчi лишe y 5 xвopиx нa ППAДД визнaчeнo пpoтeïнypiю.
Oтжe, y xвopиx нa ППAДД iз дocить кopoтким дiaбeтичним aнaмнeзoм cпocтepiгaютьcя виpaжeнi мiкpocyдиннi пopyшeння, a caMe, пpoлiфepaтивнa peтинoпaтiя тa пpoтeïнypичнa cтaдiя нeфpoпaтiï. Oтpимaнi дaнi пoяcнити пeвним пepioдoм вiдcyтнocтi кoмпeнcaцiï y xвopиx нa ППAДД, щo, з oглядy нa фeнoмeн «мeтaбoлiчнoï пaм'ятi», пpизвo-дить дo poзвиткy мiкpocyдинниx ypaжeнь [14].
З ypaxyвaнням cтaдiй ДН i ДP зa дoпoмoгoю кpитepiю Пipcoнa вcтaнoвлeнo вipoгiдний aco-цiaтивний зв'язoк poзвиткy тa пpoгpecyвaння дaниx ycклaднeнь ЦД у xвopиx нa ППAДД (df=9; х2=87,89, p=0) (pиc. 1).
Ha пpиклaдi ДP у xвopиx нa ППAДД пpoвeдeнo aнaлiз мoжливoгo впливу пeвниx чинникiв нa poз-витoк i пpoгpecyвaння дaнoгo ycклaднeння ЦД.
Xвopиx нa ППAДД poзпoдiлили нa 4 фупи. Дo пepшoï yвiйшли 11 ocí6, у якиx нe виявлeнo жoдниx змiн нa oчнoмy дш, тa 6 пaцieнтiв iз нaявнicтю пopyшeнь, oбyмoвлeниx ГБ. Дpyгy фупу cклaли xвopi зi вcтaнoвлeнoю нeпpoлiфepaтивнoю (92 ocoби), тpeтю - пpeпpoлiфepaтивнoю (9 ocí6) i чeт-вepтy - пpoлiфepaтивнoю (3 ocoби) peтинoпaтieю.
Пpoaнaлiзoвaнo вплив нa poзвитoк i пpoгpe-cyвaння ДP у xвopиx нa ППAДД тaкиx чинникiв, як чac iз мoмeнтy пoяви пepшиx cкapг i вcтaнoвлeння дiaгнoзy, вк мaнiфecтaцiï зaxвopювaння, глiкeмiя нa чac вcтaнoвлeння дiaгнoзy тa нa ™i пepopaльнoï цyкpoзнижyвaльнoï тepaпiï, тepмiн пpизнaчeння iнcyлiнoтepaпiï з мoмeнтy пoяви пepшиx cкapг i з
Рис. 1. Acoцiamuвнuй 3^3ok вuнuкнeння ma npoгpe-cyвaння дiaбemuчнux нeфponamiÏ ma pemuнonamiÏ.
мoмeнтy вcтaнoвлeння дiaгнoзy (тaбл. 3).
Bcтaнoвлeнo, щo чинникaми впливу нa poзви-тoк i пpoгpecyвaння ДP у xвopиx нa ППAДД (p<0,05) e чac iз мoмeнтy пoяви пepшиx cкapг i чac iз MoMe^ ту вcтaнoвлeння дiaгнoзy, тобто тpивaлicть зaxвo-pювaння, a тaкoж тepмiн дo пpизнaчeння iнcyлiнo-тepaпiï як вiд мoмeнтy пoяви пepшиx cкapг, тaк i вiд мoмeнтy вcтaнoвлeння дiaгнoзy. Ocтaннi двa чинни-ки вiдoбpaжaють чac пepeбyвaння xвopиx у cтaнi нecтaбiльнoï cyбкoмпeнcaцiï тa/aбo дeкoмпeнcaцiï вyглeвoднoгo oбмiнy нa ™i пepopaльнoï цyкpo-знижyвaльнoï тepaпiï.
Oтpимaнi peзyльтaти cвiдчaть пpo знaчyщi вiдмiннocтi впливу вcтaнoвлeниx чинникiв лишe мiж xвopими, у якиx нe бyлo визнaчeнo жoдниx змiн ciткiвки, oбyмoвлeниx ЦД, i xвopими з piзни-ми cтaдiями ДP. Bipoгiднoï piзницi пoкaзникiв мiж xвopими з piзними cтaдiями ДP oтpимaнo нe бyлo (тaбл. 4).
Oтжe, cлiд ввaжaти, щo чac iз мoмeнтy пoяви пepшиx cкapг i чac iз мoмeнтy вcтaнoвлeння дiaг-нoзy, a тaкoж тepмiн дo пpизнaчeння iнcy-лiнoтepaпiï як вiд мoмeнтy пoяви пepшиx cкapг, тaк i вiд MoMe^ ту вcтaнoвлeння дiaгнoзy, e шщюючими чинникaми у poзвиткy ДP. У paзi виникнeння ДP вплив зaзнaчe-ниx чинникiв нa пpoгpecyвaння дaнoгo ycклaднeн-ня ЦД нiвeлюeтьcя.
Таблиця 3
Вплив чиннимв перебку повшьно прогресуючого авто1мунного д1абету дорослих на розвиток I прогресування д1абетичноТ ретинопатГТ за даними дисперсшного анал1зу
Показник df Р Р
Час ¡з моменту появи перших скарг (роки) 3 9,399315 0,000013
Час ¡з моменту встановлення д^гнозу (роки) 3 8,830391 0,000025
Вт машфестацп захворювання (роки) 3 0,755297 0,521435
Гл¡кем¡я на час встановлення д^гнозу (ммоль/л) 3 2,071646 0,107833
Глтемт на тл¡ пероральнот цукрознижувальнот терапи (ммоль/л) 3 0,182178 0,908286
Терм¡н в¡д моменту появи перших скарг до призначення ¡нсулшотерапи (роки) 3 6,179499 0,000640
Термш вщ моменту встановлення д1агнозу до призначення ¡нсулшотерапи (роки) 3 4,596879 0,004529
Примтка: ё!- число ступен/в свободи; Р - критерш Ф'тера;р - значущкть впливу.
Таблиця 4
Анал1з впливу чиннимв перебку прогресуючого авто1мунного д1абету дорослих на розвиток та прогресування д1абетичноТ ретинопатГТ (М±т, Ме [25; 75])
Чинник Трупа хворих Значущкть вщмшностей
1 (вщсутнкть змш атмвки, обумовлених ЦД п=17) 2 (непроли феративна ретинопаля, п=92) 3 (препролГ-феративна ретинопатГя, п=9) 4 (прол1фе-ративна ретинопаля, п=3)
Р1-2=0,002 1,74±0,31 3,69±0,20 5,22±0,61 5,67±0,88 Р1-3=0,0002 Час з моменту появи 100 400 6 00 6 00 Р1-4=0,01 перших скарг (роки) [1,00'; 2,00] [2,00; 5,00] [4,50; 6,00] [4,00; 7,00] ^^ Р2-4=0,35 Р32--44=0,99
Час з моменту встановлення д^гнозу (роки)
1,26±0,29 1,00 [0,50; 2,00]
2,96±0,20
3,00 [1,00; 4,88]
4,41±0,58
5,00 [4,00; 5,00]
5,33±0,67 6,00 [4,00; 6,00]
Р12=0,006
Р13=0,006
Р1-3=0,005
Р2-3=0,15
Р2-4=0,17
Р2-4=0,90
Терм¡н в¡д моменту появи 1,35±0,16 2,81±0,17 3,61±0,57 4,00±1,15 Р1-2=0,007 Р1-3=0,007 Рм=0,058 Р21--34=0,52 Р2-4=0,62 Р32--44=0,99
перших скарг до призначення 1,00 2,55 2,50 4,00
¡нсулшотерапи (роки) [1,00; 2,00] [1,50; 4,00] [2,00; 5,00] [2,00; 6,00]
Терм¡н вщ моменту встановлення 0,87±0,17 2,09±0,18 2,74±0,73 3,67±0,88 д¡агнозу до призначення 0,50 2,00 2,00 4,00
¡нсулшотерапи (роки) [0,38; 1,25] [0,50; 3,00] [1,20; 5,00] [2,00; 5,00]
Р1-2=0,049 Р1-3=0,049 Рм=0,053 Р1-3=0,71
Р22--43=0,42
Р3-4=0,86
Приштка:р - значущ/сть в/дм/нностей показник/в м/ж групами за критерием Шеффе.
висновки
1. He встановлено вгропдноТ ргзницг у частот! не-пролгферативноТ та препролгферативноТ ретинопатгТ серед хворих гз повгльно прогресуючим автогмунним дгабетом дорослих, цукровим дга-бетом 1-го та 2-го типгв.
2. Не визначено вгропдноТ ргзницг у частот! мгкро-альбумшурп серед хворих i3 повгльно прогресуючим автогмунним дгабетом дорослих, цукровим дгабетом 1-го та 2-го типгв.
3. ПротеТнургя (альбумгнургя понад 300 мг/добу) визначалася лише у хворих i3 повгльно прогресуючим автогмунним дгабетом дорослих i цукровим дгабетом 2-го типу.
4. Доведено вгропдний асоцгативний зв'язок роз-витку та прогресування дгабетичноТ' нефропатГТ та дгабетичноТ' ретинопатГТ у хворих гз повгльно прогресуючим автогмунним дгабетом дорос-лих.
5. На вщмгну вщ хворих на цукровий дгабет 1-го та 2-го типгв, у хворих гз повгльно прогресуючим автогмунним дгабетом дорослих за наяв-ностг досить короткого дгабетичного анамнезу зафгксовано вираженг мгкросудиннг ускладнен-ня (пролгферативна ретинопатгя, протеТ'нурич-на стадгя нефропатп).
6. Встановлено, що чинниками впливу на розви-ток дгабетичноТ ретинопатгТ у хворих ¡з повгльно прогресуючим автогмунним дгабетом дорослих е час гз моменту появи перших скарг г час гз моменту встановлення дгагнозу, а також термгн до призначення шсулшотерапп як вщ моменту появи перших скарг, так г вщ моменту встановлення дгагнозу. У разг виникнення дгабетичноТ ретинопатгТ вплив цих чинникгв на прогресування даного ускладнення нгвелюеться.
Л1ТЕРАТУРА
1. Боднар П.М. Ендокринолопя / П. М. Боднар. - К.: Здоров'я, 2002. - 512 с.
2. Балаболкин М.И. Диабетология / М.И. Балаболкин -М.: Медицина. 2000. - 672 с.
3. Кравчун И.О. Особливостг формування серцево-судинних ускладнень цукрового дгабету 2 типу у хворих гз ргзними проявами метаболгчного синдрому та Тх фармакологгчна корекцгя: автореф. дис. ...д-ра мед. наук: 14.01.14 / Кравчун Нонна Олександргвна; 1нститут проблем ендокринноТ патологи гм. В.Я. Данилевського НАМН УкраТни. - X., 2007. - 41 с.
4. Бондарь И.А. Прогнозирование риска развития микрососудистых осложнений при сахарном диабете 1-го типа / И.А. Бондарь, Е.Г. Максимова, О.Ю. Шабельникова // Сибирский медицинский журнал. - 2011. - Т. 26, № 4, Вып. 2. - С.103-106.
5. Маньковский Б.И. Современная модель для прогнозирования сердечно-сосудистого риска у пациентов сахарным диабетом 2-го типа / Б.Н. Маньковский // Лгки УкраТни. - 2011. - №6. - С. 24-30.
6. Latent autoimmune diabetes mellitus in Adults (LADA): the Role of Antibodies to Glutamic Acid Decarboxylase in Diagnosis and Prediction of Insulin Dependency / P.Z. Zimmet, T. Tuomi, I.R. Mackay [et al.] // Diabetic Med. - 1994. - Vol. 11. - P. 299-303.
7. Nambam B. Latent autoimmune diabetes in adults: A distinct but heterogeneous clinical entity / B. Nambam, S. Aggarwal, A. Jain // Wld J. Diabetes. - 2010. - Vol. 15, № 1(4). - P. 111-115.
8. Bаndurska-Stankiewicz E. Latent autoimmune diabetes in adults - LADA diabetes / E. Ваndurska-Stankiewicz, I. Praszkiewicz, L. Surdykowski // Diabetologia Doswiadczalna i Kliniczna. - 2006. - Vol. 6, № 4. -P. 173-181.
9. Chronic complications in patients with slowly progressing autoimmune type 1 diabetes (LADA) / B. Isomaa, P. Almgren, M. Henricsson [et al.] // Diabetes Care. - 1999. - Vol. 22, № 8. - P. 1347-1353.
10. Ш1ран А. Особливостг функцгонального стану сер-цево-судинноТ системи у хворих на повгльно про-гресуючий аутогмунний дгабет дорослих / А. Шгран // Буков. мед. вгсн. - 2007. - Т. 11, № 3. - С. 107-110.
11. Arikan E. The clinical characteristics of latent autoimmune diabetes in adults and its relation with chronic complications in metabolically poor controlled Turkish patients with Type 2 diabetes mellitus / E. Arikan, T. Sabuncu, E.M. Ozer // J. Diab. Compl. -2005. - Vol. 19, № 5. - P. 254-258.
12. Соловьева О.Е. Особенности дебюта и развития сосудистых осложнений у больных медленно прогрессирующим аутоиммунным диабетом взрослых: дис. ... канд. мед. наук: 14.00.03, 14.00.06 / Соловьева Оксана Евгеньевна. - М., 2002. - 125 с.
13. Prevalence of LADA and frequency of GAD antibodies in diabetic patients with end-stage renal disease and dialysis treatment in Austria / G. Biesenbach, M. Auinger, M. Clodi [et al.] // Nephrol. Dial. Transplant. - 2005. -Vol. 20, №3. - P. 559-565.
14. Aschner P.J. Metabolic memory for vascular disease in diabetes / P.J. Aschner, A.J. Ruiz // Diabetes. Technol. Ther. - 2012. - Vol. 14, Supp. 11. - P. 68-74.
РЕЗЮМЕ
Формирование микрососудистых осложнений у больных медленно прогрессирующим аутоиммунным диабетом взрослых Т.М. Тихонова
При обследовании 261 больного с медленно прогрессирующим аутоиммунным диабетом взрослых, сахарным диабетом 1-го и 2-го типов при средней длительности заболевания 3,41±0,13 года не установлено достоверной разницы в частоте непролиферативной и препролиферативной ретинопатии, а также микроальбуминурии. Выраженные микрососудистые осложнения (пролифе-
ративная ретинопатия, протеинурическая стадия нефропатии) выявлены только у больных с медленно прогрессирующим аутоиммунным диабетом взрослых. У этих пациентов установлена достоверная ассоциативная связь развития и прогрессиро-вания нефропатии и ретинопатии. Факторами, влияющими на развитие ретинопатии у этой категории больных, определены время с момента появления первых жалоб и время с момента установления диагноза, а также время до назначении инсулино-терапии как с момента появления первых жалоб, так и с момента установления диагноза. В случае возникновения диабетической ретинопатии влияние указанных факторов на прогрессирование данного осложнения нивелируется.
Ключевые слова: медленно прогрессирующий аутоиммунный диабет взрослых, диабетическая нефропатия, диабетическая ретинопатия.
SUMMARY
Formation of microvascular complications in patients with slowly progressive autoimmune diabetes in adults T. Tykhonova
The examination of 261 patients with slowly progressive autoimmune diabetes of adults (LADA), diabetes mellitus type 1 and 2 with an average duration of disease 3,41 ±0,13 years not found a significant difference in the frequency of non-proliferative and preproliferative retinopathy, as well as micro-albuminuria. Expressed microvascular complications (proliferative retinopathy, proteinuric stage of nephro-pathy) were detected only in patients with slowly progressive autoimmune diabetes of adults. In these patients an association was established reliable relationship between the development and progression of nephropathy and retinopathy. The factors influencing the development of retinopathy in these patient were defined as the time from the onset of complaints and the time since diagnosisis was established, and the time of until insulin prescription as from the time of the first complaint, and after diagnosis establishment. In the case of diabetic retinopathy development the effect of these factors on the progression of this complication disappears.
Key words: slowly progressive autoimmune diabetes in adults (LADA), diabetic nephropathy, diabetic retinopathy.
Дата надходження до редакцп 29.01.2014 p.
