CC BY
31
УДК [330.322:346] :338.43
G. В. Чеботарьов,
астрант,
ДЗ «Луганський нац1ональний ун1верситет 1мен1 Тараса Шевченка»
ФОРМУВАННЯ ШНОВАЦШНО1 СПРЯМОВАНОСТ1 ШВЕСТИЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 АГРОПРОДОВОЛЬЧИХ КОРПОРАЦ1Й
Постановка проблеми та аналiз ocTaHHix дослiджень. Освоения шновацшно! моделi розвитку е актуальным для Bcix господарських комплексiв на-щонально! екоиомiки. Одиак, для агропродовольчого комплексу дана проблема набула особливо! гостроти. Це зумовлюеться цiлою низкою чиннишв, головними з яких виступають таш: агропродовольчий комплекс е одним з прюритетних в Укра!ш [1]; за останш роки -це единий комплекс вичизняно! економiки, в якому вiдмiчаються стабiльно позитивнi тенденщ! щодо на-рощування обсягiв виробництва [2]; агропродовольчий сектор став одним з найбшьш вагомих джерел наповнення бюджету кра!ни.
Передумовою та ресурсною базою iииоващйно! моделi е !! iнвестицiйне забезпечення. Виходячи з того, що сучасний стан, характер та перспективи розвитку вгтчизняного агропродовольчого комплексу найбть-шою мiрою визначають агропродовольчi корпораци, проблема освоення в ньому iииовацiйно! моделi гос-подарювання об'ективно переводиться в площину об-Груитування ефективно! швестищйно! дiяльностi вер-тикально-iитегрованих корпоративних формувань.
Рiзноманiтнi аспекти швестищйно! полiтики в агропродовольчiй сферi Укра!ни продуктивно висвь тили знаш вiтчизнянi вченi: В. Г. Андршчук [3], М. Я. Дем'яненко [4], М. I. Кють [5], М. Ю. Коденсь-ка [5], П. Т. Саблук [5]. Разом з тим, питання швестищйно! дальност безпосередньо агропродовольчих кор-порацiй в сучасмй украшськш економiчнiй наущ е не-достатньо опрацьованими та дискуайними.
Метою стaттi е обгрунтування пiдходiв щодо нормативно-правового забезпечення шновацшно-шве-стищйно! дiяльностi в агропродовольчому комплексi та система методв державно! регуляторно! политики, спрямованих на створення наукових кластерiв як найбшьш ефективного важелю формування iнновацiйно! моделi господарювання вгтчизняних агропродовольчих корпорацш
Виклад основного мaтерiaлу. В сучасних умовах окремi провiднi агропродовольчi корпоращ! Укра!ии досить активно впроваджують iиновацiйнi роз-робки свiтового рiвня у свiй виробничий процес: на-приклад, ТОВ „Авангард" в птах1вничш галузi та ви-робнищи яечних продуктiв, бiзнес-група СКМ в мо-лочнiй галузi. Бшьш системною е спiвпраця з науко-
во-дослiдними установами агропродовольчого про-фшю ДП „Агрофiрма „Шахтар" орендного тдприем-ства „Шахта iм. О. Ф. Засядька". Така ствпраця цим корпоративним утворенням здiйснюеться з бiльш як двадцятьма науково-дослiдними установами краши вже протягом понад п'ятнадцяти рошв. Однак, подiб-ного роду взаемодiя господарськими суб'ектами здшснюеться виключно заради максишзащ! прибут-ку, що е щлком природнiм й необхiдним з точки зору досягнення ефективност виробничо-комерцшно! дальности корпоративних формувань.
Практично за единими виключеннями в сучас-них умовах вгтчизняш агропродовольчi корпоращ! не виступають безпосередшми продуцентами наукового знання. Такими виключеннями е дослiдницькi розроб-ки з розведення нових сортов рослин з !х наступною апробащею на власних сiльськогосподарських упд-дях, як здiйснюе ТОВ „Група компанiй „Мрiя Агро" та з виробництва бюдизеля, що розгорнуло ТОВ „При-ват-Агро"
Стан речей щодо вiдстороненостi у сво!й масi агропродовольчих корпорацiй Укра!ни вiд шновацш-но! д1яльност1, що виступае типовим для свiтово! практики, е не тшьки зрозумшим з точки зору цих господарських суб'екпв, а й навгть закономiрним. Слiд за-значити, що фiнансово-економiчний та ресурсний потенщал проввдних агропродовольчих корпорацiй Укра!ни об'ективно дозволяе !м вже в сучасних умовах розгорнути активну iнновацiйно-iнвестицiйну дiяльнiсть. Однак, можливiсть, з одного боку, отри-мувати надприбутки завдяки присвоенню абсолютно! та монопольно! ренти внаслвдок використання родю-чо! землi та дешево! робочо! сили, а, з другого, не-визначенiсть держави щодо корпорацш та взагалi - !! iнституцiональна усуиенiсть вiд вдаворювальних про-цесiв в агропродовольчiй сферi, у сукупност виступають „передумовою" незащкавленосп корпоративних утворень в освоеннi iнновацiйно-iнвестицiйноi моделi господарювання.
У ситуацп, що склалася, е необхвдним опрацю-вати систему заходiв державно! регуляторно! полгти-ки, як б були економiчно вилдними для корпорацш безпосередньо щодо освоення ними iнновацiйно-iн-вестицшно! моделi господарювання. У якост методо-логiчно! бази опрацювання тако! системи доцiльно
обрати концепщю режимологл на основ! балансу сти-мул1в та обмежень заход1в регуляторно! полпики щодо вдосконалення економ1чних систем [6]. Мехашзми стимулюючого характеру мають бути спрямоват на посилення позитивних рис агропродовольчих корпо-рацш Паралельне використання разом з ними ме-хашзм1в обмежуючого характеру мае м1н1м1зувати негативт риси корпоративних утворень. Таким чином, регуляторт заходи щодо агропродовольчих корпорацш слад синхрошзувати !з загальнодержавною полпикою у вгтчизняному продовольчому комплекс! 1 национальному господарств! в цшому.
Методичну основу тако! системи може скласти Закон Укра!ни „Про шноващйну д!яльтсть", перш за все - його стаття 21 [7]. Виходячи зi стратегiчного значення агропродовольчого комплексу, тим бшьше - з урахуванням прогнозовано! тенденцл загострення глобально! продовольчо! проблеми, е доцшьним за-провадження для корпорацiй пiльг щодо податку на додану вартiсть та податку на прибуток. Пунктом 1 статп 21 Закону „Про iнновацiйну дiяльнiсть" у його першiй редакцц так! пшьги щодо об'екпв !нноващйно! дiяльностi передбачалися за ставкою 50% i залишення цих коштлв у розпорядженш платника податшв !з за-рахуванням на спецiальний рахунок i можливютю !хнього використання для фiнансування власних НДДКР. Окр!м цього, е доречним використання нор-ми, яка була закрiплена пунктом 2 зазначено! статп -ведения окремого бухгалтерського обл!ку операцiй, пов'язаних з виконанням шновацшного проекту.
Вiдповiдна пропонована система заходiв мае ви-ходити з такого:
1. Пшьги щодо оподаткування агропродовольчих корпорацiй е доцшьним запроваджувати лише за умов !хнього господарювання в прiоритетних галузях агропродовольчого комплексу.
При цьому е необхiдним запровадити мехатзм так звано! реструктуризацл перелiку прюритетних га-лузей агропродовольчого комплексу Укра!ни. Так, враховуючи високу (науково-необгрунтоваиу) питому вагу соняшника у структур! землекористування в сучасних умовах та в!дповщт негативт наслщки при-родоохоронного характеру, доречно розглянути питан-ня щодо недоцшьносп застосування податкових тльг, що наведен! вище, для корпорацш у частит вирощу-вання соняшника ! виробництва соняшниково! олл. Под!бний тдхвд може бути застосовано й у галуз! птах!вництва, бо вона вже е конкурентоспроможною не тшьки на внутршньому, але й на зовтшньому ринках. Натомють, у даному випадку податков! пшьги будуть бшьш нж доречними для корпорацш, яю спеща-л!зуються на розведенш велико! рогато! худоби (як м'ясного, так ! молочного напрям!в) та освоент ними м'ясо- та молокопереробно! галузей на основ! використання власно! сировини. Теж стосуеться галузей сад!вництва, в!вчарства тощо.
Таким чином, впровадження пропонованого тдходу е мехатзмом переор!ентацл швестицшних вкладень проввдних гравщв вгтчизняного продоволь-чого комплексу.
2. Продуктовими шноващями в агропродовольчш сфер! слад вважати лише: виробництво харчових продуктов з наперед заданими функцюнальними власти-востями, виробництво оргатчно чисто! продукцл, виробництво продукпв дитячого харчування, а також створення нових сорт!в рослин, порвд тварин, кроав птиц!, як можуть забезпечити збшьшення виробництва сшьськогосподарсько! продукцл, а також будуть адаптоват до прогнозованих негативних природно-кл!матичних умов.
Тобто, тд дто податкових пшьг не мають тд-падати будь-як заходи маркетингово! шновацшно! товарно! политики, включаючи реестращю нових назв продукцл, торгових марок, вид!в пакування тощо. Доцшьтсть под!бних заход!в мае вир!шуватися гос-подарськими суб'ектами, !нша справа, що таи заходи не можуть давати корпоращям прав на отримання податкових тльг як таких.
3. У сучасних умовах е доцшьним обмежити обсяг !нноващйно! продукцл агропродовольчих корпорацш щодо отримання податкових тльг на р!вт 20% ввд загального обсягу товарно! продукцл агропродовольчих корпорацш
Пропоноване зменшення такого р!вня, на ввдмну в!д под!бно! норми, яка була закр!плена в Закон! Укра!ни „Про шновацшну д1яльшсть" (70%), по-перше - бшьшою м!рою ввдповвдае особливостям агропродовольчо! сфери, а, по-друге, буде стимулювати корпорацц до нарошуваиия виробництеа iниовацiйно! продукци та тдвищення !! р!вня у загальних обсягах товарно! продукци, оскшьки створюе умови реального отримання пшьг в межах найближчо! перспективи. Закрш-лення р!вня шновацшно! продукци в загальних обсягах товарно! продукци корпорацш з метою отримання ними податкових тльг слад ч!тко прив'язати до часових термшв, в межах яких вони будуть дяти. У подальшому е доцшьним тдвищувати показники щодо таких обсяпв, але, знов-таки, з прив'язкою до часових термшв. Така пропонована норма е важливою, оскшьки вона, знач-ною м!рою буде впливати на вибудовування не тшьки виробничо-комерщино! дяльносп корпораций, а й на !хню виробиичо-техиологiчну та амортизацшну полпику.
Формування шноващйно! спрямованост швести-цшно! д!яльносп агропродовольчих корпорацш до-цшьно здшснювати ще й за таким напрямом. Оск1ль-ки корпоративн! утворення накопичили потужний при-родничий та фшансово-економ1чний потенц!ал, то саме на !хнш баз! в агропродовольч!й сфер! слад формува-ти науков! кластери. Окрем! пропозиц!! щодо створення наукових кластер!в на основ! 1нститут!в агропромис-лового виробництва системи Нащонально! академ!! аграрних наук Укра!ни е найменш прийнятними, бо ц!
G. В. Чeбoтapьoв
устодави знaчнoю мipoю бeзпoвopoтнo втpaтили нe тiльки пoтeнцiaл нayкoвиx poзpoбoк, a й гадои, шую-вo-виpoбничy бaзy тa зeмлi сiльськoгoспoдapськoгo пpизнaчeння.
Oднaк, для u^oro нeoбxiднo oпpaцювaти юмп-лeкс зaxoдiв, як мaють включaти:
1. Bизнaчeння r'oлoвнoï мeти OTbopeRm нayкoвиx клaстepiв.
2. Oбгpyнтyвaння систeми eкoнoмiчниx мeтoдiв стимулювоння aгpoпpoдoвoльчиx кopпopaцiй щoдo ствopeння нayкoвиx клaстepiв нa 1хнш виpoбничo-peсypснiй бaзi.
3. Bизнaчeння дepжaвниx тa нayкoвиx yстaнoв, вiдпoвiдaльниx зa cтвopeння нayкoвиx клaстepiв.
4. Onpaцювaння пiдxoдiв щoдo тepитopiaльнo-пpoстopoвoгo тa / aбo гaлyзeвoгo гад^лу у ствopeннi нayкoвиx клaстepiв.
5. Рoзpoбкy мeтoдичнoгo зaбeзneчeння cтвopeн-ня нayкoвиx клaстepiв.
Bизнaчaльнoю в ^CTern нaвeдeниx зaxoдiв e доу-ra склaдoвa: onpaцювaння тaкиx мeтoдiв peryлятopнoï пoлiтики, як б були випдними для aгpoпpoдoвoльчиx кopпopaцiй з точки зopy дoсягнeння í'xkíx кoмepцiй-нж iнтepeсiв i, paзoм з тим, вписyвaлися в oпpaцю-вaння пiдxoдiв щoдo poзв'язaння зaгaльнoдepжaвниx сoцiaльнo-eкoнoмiчниx пpoблeм у пpoдoвoльчoмy юм-плeксi. Дpyгa склaдoвa e свoepiдним лiмiтyючим чин-никoм: iншi e пoxiдними ввд нeï. Якщo нe будуть onpa-цьoвaнi тa зaкpiплeнi у вичизнядаму зaкoнoдaвствi мeтoди дepжaвнoï per-yraTOpTOï талгтики щoдo CTbo-peння нayкoвиx клaстepiв, як б були eкoнoмiчнo випдними для кopпopaцiй, тo в aгpoпpoдoвoльчoмy юмп-лeксi Укpaïни, в мeжax як мiнiмyм сepeдньoстpoкoвoï nepOTe^m^ сaмe ho co6í cтвopeння туювж ктас-тepiв нe бyдe зaпoчaткoвaнo в зaгaлi. Рeaльнiсть e то-кoю, щo oскiльки peсypснe тa фiнaнсoвe зaбeзпeчeн-ня ствopeння нayкoвиx клaстepiв сyттeвo пepeвaжнoю мipoю „змiщyeться" у бiк кopпopaцiй, тo дepжaвa oб'eктивнo пeвним чинoм мae „mдлaштовyвaтиcя" тд iнтepeси кopпopaцiй. Oднaк, m 6o^ дepжaви золи-шaeться iнcтитyцioнaльний сyпpoвiд фopмyвaння кта-стepiв, щo вистyпae визнaчaльнoю бaзoвoю пepeд-yмoвoю ïxньoгo ствopeння зaгaлoм.
У кoнтeкстi oпpaцювaння iнститyцioнaльнoгo сyпpoвoдy фopмyвaння ноу^в^ клaстepiв в arponpo-дoвoльчoмy тмл^к« e пpинципoвo вожливим ви-знaчeння гoлoвнoгo зовдоння (мeти) ïxньoгo c^ope^ ня. Узaгaльнeння cвiтoвoгo дocвiдy щoдo cтвopeння пoдiбнoгo po^y cтpyктyp (нayкoвиx цeнтpiв, бiзнec-iнкy-бaтopiв тoщo) дae пiдcтaви з^^чити: 1. Гoлoвним зовдонням нayкoвиx клacтepiв нe пoвиннo бути виpoб-ництвo ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï то xapчoвиx npo-дyктiв як токж: для n^oro icRye виpoбничa cфepa (то 'ri ж caмi ^o^ra^i клacтepи, cтвopeння якиx тaкoж e октуольним для вiтчизнянoгo aгpoпpoдoвoльчoгo юм-
плeкcy). 2. Фyнкцioнaльнe пpизнaчeння ноу^в^ клос-тepiв пoлягae в пpoдyкyвaння нayкoвoгo зшння для aгpoпpoдoвoльчoгo cerarapy (у виглядi нoвиx copтiв poc-лин, пopiд твapин, кpociв птицц нoвиx фyнкцioнaльниx xapчoвиx пpoдyктiв; давж тexнoлoгiй з виpoщyвaння pocлин, yтpимaння твapин то виpoбництвa xapчoвиx пpoдyктiв; нoвиx фopм opгaнiзaцiï то yпpaвлiння виpoб-ничo-кoмepцiйнoю дiяльнicтю тощo) то йoгo дoвeдeння дo мoжливocтeй мacoвoгo впpoвaджeння зо opгaнiзa-цiйнo-пpaвoвими „дажоми клacтepiв", тобтo caмoю i«op-пopaцieю у cвoïx виpoбничиx пiдpoздiлax то но ю-мepцiйнiй ocнoвi inmM^ гocпoдapcькими суб^ктоми aгpoпpoдoвoльчoï cфepи.
Bиxoдячи зi cвiтoвoï пpaктики peaлiзaцiï дepжaв-нoï peгyлятopнoï пoлiтики, дpyгa cклaдoвa nponoTO-вaнoï cиcтeми зaxoдiв щoдo cтвopeння нayкoвиx кта-cтepiв мae мicтити пpямi то oпocepeдкoвaнi мeтoди (тобл. 1).
Сиcтeмa пpямиx мeтoдiв дepжaвнoï peгyлятopнoï пoлiтики, oкpiм нaвeдeниx вищe пoдaткoвиx тльг сто-товда виpoбничo-кoмepцiйнoï дiяльнocтi кopпopaцiй в ц^му, мae вклктати сукупшсть тльг у гpoшoвo-кpe-дитнш то aмopтизaцiйнiй толпищ (в дeщo вiддaлeнiй пepcпeктивi - й в митнш пoлiтицi), cпpямoвaниx ви-ключнo но стимулювоння НДДКР aгpoпpoдoвoльчиx кopпopaцiй.
Сиcтeмa oпocepeдкoвaниx мeтoдiв дepжaвнoï pe-гyлятopнoï пoлiтики щoдo cтвopeння нayкoвиx ктас-тepiв мae мicтити: iнcтитyцioнaльнe зaбeзпeчeння, дep-жовну пoлiтикy якocтi xapчoвиx пpoдyктiв то дepжaв-ну пoлiтикy oxopoни дoвкiлля. Сepeд мeтoдiв per-уля-тopнoï тттики iз зaбeзпeчeння якocтi xapчoвиx npo-дyктiв ocoбливo дoцiльним e фшонсувоння дepжaвoю витpaт Дepжaвниx пiдпpиeмcтв peгioнaльниx нayкoвo-виpoбничиx цeнтpiв cтaндapтизaцiï, мeтpoлoгiï то œp-тифiкaцiï щoдo впpoвaджeння cиcтeм ISO то НАССР бeзпocepeдньo но пiдпpиeмcтвax пpoдoвoльчoï cфepи (тж, як щe нe cepтифiкyвaли тою cиcтeми) з napa-лeльним пoвepнeнням дo npaктики дepжaвнoгo юн-тpoлю якocтi xapчoвиx npoдyктiв (з викopиcтaнням cиcтeми eкoнoмiчнo вiдчyтниx то тpивaлиx у чaci штpaфниx сонкц1й у paзi nopyшeння cтaндapтiв). У дoпoвнeння дo ида зaxoдiв для дepжaви e дoцiльним викopиcтaти щe oдин вaжiль peгyлятopнoï noлiтики -у зoвнiшньoeкoнoмiчнiй cфepi, який noeднye i пpямi, i onocepeдкoвaнi мeтoди: лoбiювaння дepжaвoю зовдя-ки викopиcтaнню нeтapифниx мexaнiзмiв (в мeжax Сшуту то вiдnoвiдниx Угoд COT i диpeктив Gвpo-neйcькoгo Coюзy) iнтepeciв токж yтвopювaнь но внyтpiшньoмy то зoвнiшньoмy npoдoвoльчиx pинкax.
Cтocoвнo тpeтьoï cклaдoвoï щoдo cтвopeння нayкoвиx клacтepiв зовночк^ тaкe. Йoгo opгaнiзaцiй-нo-eкoнoмiчнe зaбeзпeчeння но зaгaльнoдepжaвнoмy piвнi e дoцiльним зaкpinити зо Miнicтepcтвoм aгpapнoï тттики то npoдoвoльcтвa. Hayкoвe зaбeзneчeння -
Екoнoмiчний вicник Дoнбacy № 1 (31), 2013
Таблиця 1
Методи державноТ регуляторноТ пол1тики щодо створення наукових кластерш в агропродовольчому комплекс!
Прям1 Опо середковаш
Методи фюкально! полiтики: 1нституцюнальне забезпечення:
- пшьги щодо податку на додану Бар^сть; - пшьги щодо податку на прибуток. - прийняття нормативно-правових актiБ; - визначення органiБ влади, вщповвдальних за створення наукових кластер1в; - заохочення державних наукових установ до створення наукових кластерiв.
Методи грошово-кредитно! полiтики: Державна полiтика якоста харчових продукта:
- надання державних гарантiй за кредитами мiжнародних фiнансоБих установ на проведення НДДКР; - надання пiльгоБих державних кредита на проведення НДДКР; - надання безвщсоткових державних кредитав на проведення НДДКР. - адаптацш систем TQM, ISO та НАССР до в1тчизняних умов; - державне фшансування впровадження систем IS О та НАССР на тдприемствах агропродовольчого комплексу; - державний контроль якосп харчових продуктiБ.
Методи амортизацшно! полггики: Державна полiтика охорони доБкiлля:
- прискорена амортизацш матерiальних активiв наукоБо-дослiдного призначення; - прискорена амортизация нематерiальних актиБiБ науково-дослвдного призначення. - охорона Грунтв; - охорона Грунтових вод та надземного водного басейну; - охорона повпря.
Лобговання в межах норм СОТ та СС штерес1в агропродовольчих корпорацiй на Бнутрiшньому i зоБнiшньому продовольчих ринках
за Нащональною академ!ею аграрних наук з самим активним заохоченням вищих навчальних заклад!в не тшьки аграрного профшю, а й !нших науково-дослвд-них та навчальних заклад!в, як мають науков! наро-бгтки, зор!ентоваш на агропродовольчу сферу (технолог!! виробництва харчових продукпв, бюх1м!чш, ме-дичш тощо). При цьому, наукове забезпечення фор-мування наукових кластер!в мае обов'язково включа-ти й розв'язання природоохоронних, демограф!чно-ввдтворювальних та сощальних проблем впчизняного агропродовольчого комплексу, перш за все, - в сшьських мюцевостях.
Важливим е й питання територ!ально-просторо-вого розмщення наукових кластер!в. Його важливють випливае з наявносп в кра!ш природно-ктматичних зон, як чгтко вир!зняються, що для агропродовольчо! сфери виступае детермшантним чинником. Навгть за умов укрупненого розподшу в Укра!ш прийнято ви-дшяти п'ять зон: Полюся, Люостеп, Степ, Карпатська прська область, Кримська прська область. Вважае-мо, що е сенс розглянути питання щодо створення на баз! одще! з проввдних агропродовольчих корпорацш, яш вже оформилися в кожнш з природно-ктматич-них зон, ввдповвдних наукових кластер!в.
Разом з тим, може бути використано й галузевий тдхвд: створення наукових кластер!в в галузях, яш е прюритетними для агропродовольчого комплексу Укра!ни (вш е бшьш доцшьним). В1дповщно до такого тдходу, науков! кластери е доцшьним створити у цук-
ровш, ол!е-жировш, борошно-круп'янш, м'ясо- та мо-локопереробнш, лшеро-горшчанш галузях. У даному випадку Мшютерству аграрно! полпики та продоволь-ства необх1дно на конкурснш основ! визначити агро-продовольч! корпорацл в кожнш з прюритетних галузей, на баз! яких будуть створюватися науков! кластери. Оскшьки переважна бшьшють корпорацш вже мають виробничо-ресурсну базу в багатьох репонах кра!-ни, то такий тдхвд дасть можливють врахувати й зо-нальн особливост в агропродовольчш сфер! Укра!ни.
Насамшнець, п'ята складова. Методичне забезпечення створення наукових кластер!в мае передбача-ти розробку пакету документОв. Вважаемо необхвдним опрацювання Типово! угоди, в яшй слад зафшсувати права й обов'язки держави та агропродовольчих корпорацш щодо створення наукових кластер!в. Буде доцшьним, щоб ввд !мен держави так Угоди тдписува-ло Мшютерство аграрно! политики та продовольства, а ввд !мен корпорацш - !хш материнсью компани (ком-пани-штегратори).
Ресурсне забезпечення державою таких проекпв буде обмежуватися, у бшьшосп випадшв, лише ввд-поввдною частиною фшансування наукових розробок, як будуть впроваджуватися науковими кластерами. Практика св!дчить, що переважною м!рою для держави це будуть так зван! „витрати минулих перюд!в", тобто 11, як в попередн роки вже було профшансова-но з бюджету кра!ни. Однак, якщо на таю розробки оформлен! визнаш законодавством права щодо за-
^плення !х як об'екпв iнтелектуальноi власност за дослвдниками^зичними особами, то корпоращ! на попередньому етапi мають викупити у дослвднишв права на впровадження наукових розробок.
Kомерцiалiзацiя пiдсумкових науково-практичних дослiджень, як будуть отримувати кластери, та при-своення вiдповiдного прибутку, з урахуванням ресурсного та фiнансового забезпечення корпоращями, за канонами ринково! еконотки, теж мае бути на !хньому боцi. При цьому, з самого початку в Типовш угодi слад чгтко виписати обсяги та умови сплати роялтi науковим установам та безпосередньо вченим щодо тдсумкових результатов НДДКР.
У регiонах кра!ни, яш Мiнiстерством аграрно! полiтики та продовольства й Нащональною академiею аграрних наук будуть визначеш для формування наукових кластерiв, безпосередньо органiзацiйну роботу е дощльним закрiпити за Управлшнями агропро-мислового розвитку вiдповiдних обласних державних адмiнiстрацiй. Вони, в свою чергу, мають виступати координуючими структурами з такими ж Управлiння-ми шших адмiнiстративних одиниць в територiально-просторових межах кожного наукового кластеру.
Перспективи подальшоТ розробки теми. Го -ловними завданнями щодо подальшого опрацювання проблеми, яка е предметом до^дження статп, е по-глиблення методичного та законодавчого характеру пропонованих пропозицiй й вибудовування системи заходав, спрямованих на практичне стимулювання шно-вацшно^нвестищйно! д1яльносп агропродовольчих корпорацiй.
Л^ература
1. Нацiональна доктрина реформування та розвитку агропродовольчого комплексу Украши (проект) [ Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// new.minagro.gov.ua/ua/apc_development/11048-nacionalna-doktrina-reformuvannya-ta-rozvitku-agroprodovolchogo-kompleksu-ukrayini-proekt. 2. Ста-тистичний щорiчник Укра!ни за 2011 рш / за ред. О. Г. Осауленка. - К., 2012. - 559 с. 3. Андршчук В. Г. Каттатзацш сiльського господарства: стан та еконо-мiчне регулювання розвитку: монографiя / В. Г. Андршчук. - №жин: Аспект-Полкраф, 2007. - 216 с.
4. Державна политика фшансово! пiдтримки розвитку аграрного сектору АПК: монографiя / М. Я. Дем'я-ненко, П. Т. Саблук, В. М. Скупий та ш.; за ред. М. Я. Дем'яненка. - К. : ННЦ 1АЕ, 2011. - 372 с.
5. 1нвестицшна привабливють аграрно-промисло-вого виробництва регiонiв Укра!ни / П. Т. Саблук, М. I. Юсшь, М. Ю. Коденська та ш; за ред. М. I. Ki-сiля, М. Ю. Коденсько!. - К. : ННЦ 1АЕ, 2005. - 478 с.
6. Ляшенко В. И. Финансово-регуляторные режимы стимулирования экономического развития: введение в экономическую режимологию: монографiя / В. И. Ляшенко ; Ин-т экономики пром-сти НАН Украины. - До-
нецк, 2012. - 370 с. 7. Закон Укра!ни „Про шновацш-ну даяльмсть" // Вщом. Верховно! Ради Украши. - 2002. - № 36 вад 06.08.2002. - Ст. 266.
Чеботарьов С. В. Формування шновацШнот спрямованост швестицшноТ дiяльностi агропродовольчих корпорацш
На основi концепцii режимологп, балансу сти-мулiв i обмежень у заходах регуляторно! полiтики щодо вдосконалення економiчних систем, опрацьовано пропозицii щодо нормативно-правового забезпечення шновацшно-швестицшно! дальности агропродовольчих корпорацiй, а також використанню прямих й опо-середкованих методiв державного регулювання, спрямованих на створення наукових кластерiв в агропро-довольчому комплексi.
Ключовi слова: агропродовольча корпорацiя, агропродовольчий комплекс, науковий кластер, ш-новацiйно-iнвестицiйна дiяльнiсть, iнституцiональне середовище.
Чеботарёв Е. В. Формирование инновационной направленности инвестиционной деятельности агропродовольственных корпораций
На основе концепции режимологии: баланса стимулов и ограничений в мерах регуляторной политики по совершенствованию экономических систем, разработаны предложения по нормативно-правовому обеспечению инновационно-инвестиционной деятельности агропродовольственных корпораций, а также по использованию прямых и опосредованных методов государственного регулирования, направленных на создание научных кластеров в агропродовольственном комплексе.
Ключевые слова: агропродовольственная корпорация, агропродовольственный комплекс, научный кластер, инновационно-инвестиционная деятельность, институциональная среда.
Chebotarov E. V. Formation of the Innovative Direction of Investment Activity of Agro-food Corporations
Based on regimes studies: the balance of incentives and limitations in regulatory policy measures concerning improvement of economic systems, developing proposals concerning regulatory support of innovation and investment activity of agro-food corporations and implementation of direct and indirect methods of state regulatory policy aimed to create research clusters in the agro-food sector are justified.
Key words: agri-food corporation, agri-food complex, scientific cluster, innovation and investment activity, institutional environment.
Стаття надiйшла до редакцл 24.10.2012
Прийнято до друку 20.12.2012
