Фізіолого-біохімічний гомеостаз репродуктивної системи телиць за впливу біологічно активних речовин Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК: 619:577.1:619:612.015:636.2

Ковал1в Л.М., © к.б.н., старший науковий сшвробггаик.

Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт

¡мет С.З.Гжицького

ФВЮЛОГО-БЮХШ1ЧНИЙ ГОМЕОСТАЗ РЕПРОДУКТИВНО1 СИСТЕМИ ТЕЛИЦЬ ЗА ВПЛИВУ Б1ОЛОГ1ЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН

У статт1 еисетлено фгзюлого-бюхгмгчт показники окремих ланок обмтних процеае у репродуктиених органах телиць за еплиеу бюлоггчно актиених речоеин.

Ключовi слова: фол1гон, естрофан, БАР, яечник, жоете тыо, мжромаг, фолтулогенез.

Вступ. Одтею з основних ланок при трансплантаци ембрютв тваринам е викликання полювуляци i одержання повнощнних зигот за допомогою впливу гонадотропних гормотв. Вченими запропоновано рiзнi методи iндукцil полiвовулящl, але вони не завжди дають належний ефект i залежать вщ ендокринного i бiохiмiчного механiзму реашзацп репродуктивно! функцп [1,2,4,5,10,12]. Отже, кнуе непередбачливiсть i невiдомi причини велико! варiабельностi реакци тварин на введення гонадотропних препарата згщно iснуючих схем [4,5,6].

Для виршення дано! проблеми нами були проведет фiзiолого-бiохiмiчнi дослщження на телицях за впливу полювулюючих доз фолiгону з метою розробки шляхiв корекци обмiнних процесiв у репродуктивнш системi тварин.

Матер1ал 1 методи. Дослщження проведет на 4-х групах статевозрших телиць, по 4 голови в кожнш. Ус тварини знаходилися в однакових умовах годiвлi i утримання.

Тварини 1-1 групи служили контролем (без введення препарата).

Тваринам 2-1 групи протягом 3-х дтв вводили вну^м'язово трив^амш А,Д3,Е, (2,5 мл), на 4-й день - "Фолкон" (1000 1О), на 6-й день - естрофан (2 мл).

Тваринам 3-1 групи протягом 3-х дтв вводили лшосомальну емульсш мжроелементт (МnSO4-0,15 г, CuSO4-0,05 г, ZnSO4-0,15 г, CoSO4-0,022 г, NaSeOз-0,001 г, KJOз-0,003 г) з тривггамшом А, Дэ, Е (2,5 мл), на 4-й день -"Фолкон" (1000 1О), на 6-й день - естрофан (2 мл)).

Тваринам 4-1 групи внутрiм'язово вводили комплексний гормонально-в^амшний препарат у виглядi дрiбнодисперсноl лшосомально! емульси, яка вмщала ФСГ (США) в полiовулюючiй дозi i тривiтамiн А, Д3, Е, (2,5 мл), на 6-й день - естрофан (2 мл) з трив^амшом А, Д3, Е (2,5 мл).

Уах пiддослiдних тварин через 48 годин тсля введення эстрофану забивали та вiдбирали бюпроби тканин для фiзiолого-бiохiмiчних дослiджень. Показники визначали згiдно загальноприйнятих методiв. Одержат дат опрацьоват статистично.

© Ковал1в Л.М., 2009

90

Результати дослщження. Нами встановлено, що схеми введення рiзних бюлопчно активних речовин (БАР) не однаково впливали на фiзiологiчний стан матки i яeчникiв (табл.1). Встановлено дещо вищою масу матки у телиць дослщних груп. Маса лiвого i правого яeчникiв в тих же телиць 2-1, 3-1 i 4-1 груп була також бшьшою, вiдповiдно, 14,10±2,72 i 16,55±3,36; 13,38±2,55 i 12,00±3,34 та 15,50±5,76 i 13,62±5,88 порiвняно до контролю 1-1 групи 5,45±1,14 i 6,82±1,38, що пов'язано з посиленим фолжулогенезом та наявшстю жовтих тiл.

Таблиця 1

Характеристика матки i яечннкчв за впливу бюлопчно активних речовин,

М±т, п=4

Показники Групи тварин

1 2 3 4

Маса матки,г 188,50+17,50 245,00+9,83 213,00+10,98 216,00+17,88

Bmíct сухо! 17,81+0,77 16,37+0,40 17,57+0,45 14,98+2,08

речовини,%

Маса лiвого 5,45+1,14 14,10+2,72 13,38+2,55 15,50+5,76

яечника, г

Кшьшсть фолiкулiв i жовтих тiл, d=CM

>0,8 - 10,25 10,25 13,25

>0,3 0,75 4,50 2,75 4,25

<0,3 12,50 1,25 0,50 0,50

атрезованих 0,75 0,75 0,25 0,25

Жовтих тш - 0,25 1,00 0,75

Маса правого 6,82+1,38 16,55+3,36 12,00+3,34 13,62+5,88

яечника,г

Кшьшсть фолiкулiв i жовтих тiл, d=rn

>0,8 0,50 11,25 10,00 8,25

>0,3 1,00 5,50 2,75 1,25

<0,3 16,00 - 0,50 -

атрезованих - 0,75 0,75 0,25

Жовтих тш 1,00 1,00 1,00 0,50

В цьому зв'язку вщбулися вiдповiднi фiзiолого-бiохiмiчнi змiни в сироватщ кровi i ендометри (табл.2). Одержат результати показали, що, незважаючи на те, що в сироватщ кровi вмкт загального бiлка був майже на однаковому рiвнi, проте у тканиш матки вiдбулося його зниження у телиць 2-1, 3-1 i дещо 4-1 груп, в основному за рахунок пониження кшькост преальбуммв i альбумiну та зменшення концентраци амiнного азоту, що, очевидно, пов'язано з штенсивним 1х використанням у бюсинтетичних та окисно-вiдновних процесах в органiзмi телиць за впливу БАР [3,11].

Концентращя РНК в ендометри у телиць 2-1, 3-1 i 4-1 груп складала, вiдповiдно: 32,12±0,44*; 41,42±4,22* i 20,69±1,79** порiвняно до контрольно! 27,63±4,72 мг%Р.

91

Таблиця 2

Вмпст бклкт, рнбонуклеУновнх кислот i амшного азоту в сироватщ кров1 1 тканин ендометр1ю телнць за впливу гормонально-вгтамшних препарат1в,

М±т, % , п = 4

Тканини Групи тварин

1 2 3 4

Бшки, г%

Сироватка кровi 6,90±0,78 6,74±0,24 7,32±1,03 6,93±0,42

Ендометрiй 4,77±0,22 3,55±0,39** 3,88±0,19** 4,38±0,60

Бiлковий спектр тканини ендометрш

рА 7,78+0,37 4,94+1,49 2,55±0,34 ** 7,44+1,49

Альбумiни 34,43+1,21 27,85±1,71* 22,27±1,48** 24,47±2,40*

а-глобулши 23,30±0,37 21,29±0,89 25,55+1,69 16,02±0,78**

в -глобулiни 20,35+1,12 31,89±3,49* 33,33±1,46** 37,41±1,67**

y-глобулiни 14,13+2,26 13,99±0,33 16,31±2,23 14,64±2,24

РНК, мг%Р

Сироватка кровi 2,03±0,66 2,45±0,67 2,10±0,61 2,61±0,57

Ендометрiй 27,63±4,72 32,12±0,44* 41,42±4,22* 20,69±1,79**

Амiнний азот, мг%

Сироватка кровi 5,13±0,57 5,36±0,49 5,14±0,63 5,52±0,60

Ендометрiй 35,52±3,76 29,60±1,85 20,81±4,38* 20,14±4,45***

Вггамш А, мкг%

Сироватка кровi 13,32±0,89 17,57±1,73* 16,10±1,54* 17,20±0,93*

Печшка 79,60±14,31 67,50±3,95 75,20±6,46 69,40±5,65

Жовте тiло 32,40±3,06 34,40±7,11 38,57±6,14** 35,62±6,82

Вiтамiн С, мкг%

Печiнка 47,06±3,20 52,60±5,51 51,24±4,30 53,40±5,78

Ендометрiй 31,28±3,89 32,50±0,85 41,90±2,00* 34,60±2,85

Яечник 59,33±10,39 49,44±2,50** 47,50±3,42** 48,65±2,10**

Жовте тшо 141,22±14,79 105,42±9,08* 127,80±40,30 115,36±7,60*

Примiтка: Р* - *** = стутнь вiроriдносri мiж групами телиць.

Вмкт в1тамшу А був вищим у сироватщ кров1 I жовтому тш телиць дослщних груп та дещо нижчим у тканиш печшки пор1вняно до контролю. Це законом1рно, оскшьки за впливу БАР у печшщ вщбуваеться посилена трансформащя каротину у в1тамш А та його використання у репродуктивнш система Щодо в1там1ну С, то нами встановлено його тдвищення у тканинах печшки I ендометрш та пониження в яечниках I жовтому тш. Очевидно, в оргаш-мшеш проходить посилене використання аскобшово! кислоти для синтезу стеровдв вщповщно до ефективност фолжулогенезу.

Кр1м цього, ф1зюлопчний стан I посилений фолжулогенез у телиць визначали переб1г лшщного обмшу, в результат! якого вщбуваються змши р1вноваги м1ж штенсившстю пероксидних процеЫв та функщональною актившстю антиоксидантно! системи [7,8,9].

92

Аналiз одержаних результат показав, що вмкт загальних лшвдв (табл.3) дещо понижувався вiдповiдно в сироватщ кровi i ендометри телиць 2-1, 3-1 i 4-1 груп за впливу гормонально-в^амшних препаратiв (0,94±0,28* i 0,35±0,13*; 1,00±0,12 i 0,54±0,12; 0,66±0,10* i 0,46±0,13) порiвняно до контрольно! (1,69±0,53 i 0,77±0,12 мг%).

Хроматографiчне роздiлення загальних лiпiдiв на класи показало, що процент фосфолшвдв дещо понизився у сироватцi кровi телиць 2-! i 3-! груп та пщвищився у телиць 4-! групи. В ендометри телиць рiвень фосфолiпiдiв дещо пiдвищувався у телиць дослщних груп. Рiвень холестеролу був меншим в сироватцi кровi телиць дослщних груп. Можна вщзначити пщвищення концентрацi! вищих жирних кислот в сироватщ кровi i ендометрi! у телиць дослщних груп порiвняно до контрольних. Очевидно, це пов'язано з пщвищеним синтезом простагландишв. Рiвень ефiрiв холестерину в сироватцi кровi дослщних телиць понижувався.

Таблиця 3

Вмпст лтЫв в сироватщ кров11 ендометри телиць за впливу гормонально-

вггамшних препарат1в, М±ш, п = 4, мг%

Показники Групи тварин

1 2 3 4

Сироватка кров1

Вм1ст лшщв 0,77±0,12 0,35±0,13* 0,54±0,12 0,46±0,13

Р1 15,01±1,57 12,64±1,05 12,88±1,53 19,96±4,79

Ch 15,00±1,56 10,64±0,98** 14,00±1,76 12,04±1,21

Dg 12,79±3,12 9,24±1,00 17,16±4,18 12,66±0,81

FFA 7,66±0,55 11,40±1,53* 16,80±4,26 13,48±4,94

ТЕ 12,79±1,79 24,72±4,87* 12,88±2,18 11,22±1,18

ЕЛ 36,75±3,48 31,36±3,87 26,28±3,43* 30,64±1,55

Ендометрш

Вм1ст лшщв 1,69±0,53 0,94±0,28* 1,00±0,12 0,66±0,10*

Р1 20,90±0,74 23,35±1,16 23,16±2,97 23,49±1,65

Ch 15,39±1,33 11,94±1,70 12,17±0,28 11,52±2,03

Dg 16,94±1,94 13,62±0,65 15,09±0,10 15,05±0,67

FFA 20,52±1,47 22,38±2,33 23,31±1,43 23,47±2,61

те 11,35±1,98 11,71±2,41 9,05±1,05 10,40±8,61

ЕЛ 14,87±1,47 16,98±2,82 17,20±1,61 16,04±0,87

Примггка: Р* - *** = стутнь в1ропдносп м1ж групами телиць.

Враховуючи важливе значення фосфолшдав у метаболiзмi клiтини, тим бшьше за впливу гормонально-вiтамiнних препарата ми провели !х хроматографiчне роздшення (табл.4). Нами встановлено, у телиць дослщних груп пониження рiвня фосфатидсерину в сироватщ кров^ сфiнгомiолiну в сироватщ кровi i ендометрi!, пщвищення фосфатидилхолшу в сироватцi кровi i пониження в ендометрi! та пщвищення фосфатидилетаноламшу як в сироватцi кровi так i в ендометрi! телиць за впливу гормонально-в^амшних препаратiв.

93

Таблиця 4

Процентне сшввщношення фракцш фосфолтЫв в сироватщ кров1 i ендометрн телиць за впливу гормонально-вгтамшних препаратiв,

_М±ш, % , n = 4_

Показники Групи тварин

1 2 3 4

Сироватка кров1

Фосфатидсерин 25,02±3,40 13,06±1,56*** 11,76±2,92*** 18,67±2,48*

Сфшгомюлш 34,32±8,47 25,49±5,24 14,38±3,90 29,47±6,28

Фосфатидилхолш 15,50±1,97 20,59±4,24 33,12±9,26 22,00±6,53

Фосфатидилетаноламш 25,16±8,04 40,86±5,80 40,74±8,35 29,86±3,82

Ендометрш

Фосфатидсерин 25,12±7,34 19,07±3,86 25,48±1,97 25,04±2,30

Сфшгомюлш 22,28±4,97 15,50±4,60 15,98±3,37 18,46±3,32

Фосфатидилхолш 36,08±10,79 19,40±3,12 33,24±2,07 30,79±1,34

Фосфатидилетаноламш 16,52±2,32 46,03±10,66* 25,30±2,82* 25,72±2,21*

Примiтка: Р* - *** = стутнь вiрогiдностi мiж групами телят.

Таким чином, встановлено, що мехашзм реал1зацИ репродуктивного процесу вщбуваеться у взаемозв'язку ди гормошв, вггашшв, макро- i мжроелеменив та процесами метаболiзму в органiзмi тварин.

Висновки. Введення телицям фолiгону окремо i фолiгону в комплексi у полювулюючм дозi на фонi господарського рацюну з добавкою тривiтамiну А,Дз,Е та мкромагу при рiзних схемах введення пщвищувало ршень бiосинтетичних процесiв у репродуктивных органах i фолiкулогенезу.

Л^ература

1.Прокофьев М.И. Регуляция размножения с-х животных. Л. "Наука", 1983. -263 с.

2.Rosbech N.O. Aktuelle Ergebnisse zur Superovulation bim Rind Vet. Ved., 1980. -V.35.-N.13.-P.516.

3.Бучко А.М. Влияние гонадотропных препаратов и простагландина F2-альфа на окислительные процессы в митохондриях тканей телок. //Научно-техн. бюлл. УкрНИИФБ с-х животных 1986. -В. 8/1.-С.28-31.

4.Былицкий Н.М. Влияние различных гонадотропинов на функциональную активность яичников и качество эмбрионов у КРС. // Известия Академии аграрных наук Беларусь, 1996.-№ 4.-С.69-71.

5.Былицкий Н.М., Федосова Н.Х., Давыдович М.В., Зеленко И.А., Лавушев В.И. Эффективность использования различных гонадотропинов для обработки коров-доноров. //Селекционно-генетические и биотехнологические проблемы разведения КРС: Тез. Докл. Научно-практ. конф. Брест,1995.-С.47-48.

6.Былицкий Н.М., Федосова Н.Х., Курыкин Е.В. Ответная реакция яичников на обработку гонадотропинами и результативность эмбриотрансплантации у телок-реципиентов. //Материалы респ. научно-практ. конф. по животноводству и вет. медицине. Витебск, 1994.-С.11.

94

7.Данченко О.О. Науково-теоретичне обгрунтування корекци пероксидного окислення лшдав гусенят у раньому постнатальному онтогенезi //Укр. бiохiм. журн. - 2002. - Т.74.-№46. - С. 68-69.

8.Калитка В.В. Дослiдження бiологiчних властивостей комплексних водо - та жиророзчинних антиоксиданив та 1х впливу на антиоксидантну систему захисту: Дис... докт. с.-г. наук. - Запорiжжя. - 1995. - 416 с.

9.Калитка В.В., Еременко О.А. Фактори АОЗ у кровi та печшщ фазашв пiд час онтогенезу // Укр. бiохiм. ж. - 2005. - Т.77.- №1.-С.70-76.

10. Клинский Ю.Д., Сергеев Н.И. Результаты трансплантации эмбрионов у КРС в СССР. //Arch. Exper. Veter. Med., 1982.-V.36.-N.1.-P.55-60.

11. Ковалiв Л.М. Вплив комплексних гормонально-в^амшних препаратiв на окремi показники обмшних процесiв в органiзмi донорiв при шдукцш! полювуляци. //Науково-техн. бюл., 1997.-В.19/1.-С.62-65.

12. Ковалiв Л.М. Вплив комплексних гормонально-в^амшних препаратiв на ефективнiсть трансплантаци ембрiонiв. //Науково-техн. бюл., 1997. -В. 19/1.-С.67-69.

Summary Kovaliv L.M.

She administration to donors of foliconu on the phone micromag increase the

level biosynthetical processes in reproductive organs and the effectivity of

polyovulation.

Стаття надшшла до редакцИ 17.09.2009

95