CC BY
29
Wald. - Normen, Programme, Maßnahmen. - Ecomed, Verlaggeselschaft Landsberg, 1998. -S. 2-11.
18. Müller F. Das österreichische Programm zur Erhaltung forstgenetischer Ressourcen / F. Müller, U. Schultze / Geburek Th., Heinze B. (Hrgs.) // Erhaltung genetischer Ressourcen im Wald - Normen, Programme, Maßnahmen. - Ecomed, Verlaggeselschaft Landsberg, 1998. -S. 120-135.
19. The state of forest genetic resources in Ukraine (the materials prepared at request of FAO for drawing up The Report on the State of the World's Forest Genetic Resources) : manuscript / Considered at the meeting of Scientific Council of Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Melioration dated 04.05.2012, Report No. 6. - Kharkiv, 2012. - 57 р.
Гайда Ю.И., Яцык Р.М., Парпан В.И. Лесоводственно-экологичес-кие особенности формирования сети объектов сохранения лесных генетических ресурсов
Освещены подходы, которые используются в разных странах при формировании сети объектов ценного генофонда лесных древесных пород. На примере генетических резерватов бука лесного и дуба обыкновенного в Западном регионе Украины проведена оценка возможности использования лесорастительного, лесосеменного районирования и лесной типологической классификации как основания для такой сети. Выявлена стохастическая зависимость изменчивости отдельных показателей селекционной и формовой (по типам коры) структуры насаждений генетических резерватов бука лесного и дуба обыкновенного от фактора принадлежности их к лесосе-менным и лесорастительным районам (подрайонам), типов леса и лесорастительных условий. Для бука установлены средние (R = 0,557...0,786), а для дуба - более тесные канонические корреляции (R = 0,775.0,807) между этими предикторами и комплексом показателей селекционно-формовой структуры лесных генетических резерватов.
Ключевые слова: ценный генофонд, лесные генетические резерваты, лесорас-тительное районирование, лесосеменное районирование, лесная типология.
Hayda Yu.I,. Yatsyk R.M, Parpan V.I. The forestry-ecological features of formation ofa network of objects to preserve forest genetic resources
The article highlights the approaches used in different countries for formation of a network of objects of valuable gene fund of forest tree species. The possibility of using forest vegetation and forest seed zoning, as well as forest typological classification on the basis of a preserve network of the European beech and pedunculate oak genetic reserves in Western Ukraine was evaluated. A stochastic dependence of variability of certain characters of selection and form (by the type of rind) structure of stands of beech and oak genetic reserves on the factor of their belonging to forest seed and forest vegetation districts (subdistricts), forest types and site conditions was determined. Average canonical correlation (R = 0,557.0,786) between these predictors and a set of indicators of selection-form structure of genetic reserves was detected for the European beech and more significant canonical correlation (R = 0,775.0,807) was determined for pedunculate oak.
Keywords: valuable forest gene fund, forest genetic reserves, forest vegetation zoning, forest seed zoning, forest typology.
УДК 581.526.42:630.4 Доц. В.М. Скробала, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
Ф1ТОЦЕНОЛОГ1ЧНА ТИПОЛОГ1Я Л1С1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Домшантну класифжащю люово! рослинност можна представити у виглядi двовимiрноi таблищ, яка характеризуе розподш домшантних видiв трав'яного покри-ву У розрiзi субформацш i формацш. На осжга математичноi форматзаци домшан-тно1' класифжаци лiсовоi рослинност методами непрямоi ординацп запропоновано узагальнену типолопчну схему л^в Украшських Карпат.
Ключовi слова: Украшсьга Карпати, лiсова типологiя, домшантна класифжа-цiя, багатовимiрна ординацiя, математичне моделювання.
Украшсью фиоценологи традицшно вивчали люову рослиншсть на засадах домшантно! класифжацп [2, 5, 7]. Але вщсуттсть необхвдних узагаль-нень не сприяла плщному використанню цих знань. На наш погляд, поеднан-ня домшантно! класифжацп та еколого-л1с1вничо! типологп дасть змогу бшьш ефективно вир1шувати багато питань природоохоронного характеру.
Об'екти i методи досл1джень. Конструювання узагальнено! типоло-пчно! схеми люово! рослинносп на основ1 домшантно! класифжацп здшсню-вали шляхом граф1чно! в1зуал1зац1! результата непрямо! ординацп щодо роз-подшу 97 вид1в-дом1нант1в трав'яного покриву у розр1з1 56 субформацш. Оцшку комплексних град1ент1в середовища, яю визначають структуру i нап-рям варiювання люово! рослинносп, виконували на основi аналiзу вщповщ-ностей iз видаленим трендом (DCA, Detrended Correspondence Analysis) [9]. Для штерпретацп осей ординацп визначали кореляцiю координат видiв з !х екологiчними параметрами за екологiчними шкалами Г. Елленберга [8]. Наз-ви видiв подано згiдно з "Определителем высших растений Украины" [4].
Результати дослщження. Закономiрностi просторового розподiлу ль сово! рослинностi визначаються сукупнiстю ктматичних, едафiчних i цено-тичних чинниюв. Фiтоценологiчна типологiя дае змогу вщобразити цю за-лежнiсть на основi поеднання домiнантних видiв трав'яного покриву i едифь каторiв деревного ярусу (рис. 1-2).
д
д
ж Ä дд д > Â +0 ^ д 4 ж + * * О * ip- : о о
0-4: » Д -7; А Ж - Ш: ■ + -13; + - ' *■ ■ ■ 3; * - 6; ♦ -9; п 11; О -12; * 14.
■101234S67B9-
DCA I
Рис. 1. Типологi4Ha схема лСв Укратських Карпат: координацiя формацш:
1) Abieta albae; 2) Acereta pseudoplatani; 3) Alneta glutinosae; 4) Alneta incanae; 5) Fageta sylvaticae; 6) Piceeta abietis; 7) Querceta petraeae; 8) Querceta roboris; 9) Duschekieta viridis; 10) Junipereta sibiricae; 11) Fraxineta exelsioris; 12) Pineta cembrae; 13) Pineta mugi; 14) Pineta sylvestris; DCA1-2 - комплексш градieнти
середовища
18
Збiрник науково-техшчних праць
Роя nemoralis
V
Mclica uuüluia 0
ЛмлК XTiivl ctr i-.. ______ Ccucx pilota , Ga&fîm odoratum Lu/.Iu^ ° Filin „!,„ CaltopaL Cir.tlong.
О Viit, 1UYH, о о СнЬпп. htutkL Calam. vu. oLuz sylv Ох. Aden. al. О Carex acuüf. о Pteridium aquîlinum ereûSah'ia stotbiosa bd. lui. 0
Mencj acut, о Ciako 0
Festaltis. Aegnp.^odagr. Urtica dinica Dentaria bulbifera ° ° T.unana rediviva о Stellaria nemorum о
-1 0123456753 10
DCA 1
Рис. 2. Типологiчна схема л1йе Украгнських Карпат: ординацш иид'к;
Перша вюь типологiчноï схеми (рис. 1) вщображае 3aKOHOMipHOCTi вертикальноï поясност у розподiлi лiсовоï рослинностi Украшських Карпат: i3 збiльшенням температури (коефщент кореляцiï r=0,67) зростае pH Грунту (r=0,57) i вмiст азоту (r=0,50). Максимальними значеннями функцiï DCA1 характеризуются лiси Alneta glutinosae, як фрагментарно трапляються в рiв-нинних i передпрських ландшафтах в заплавах рiчок та ïx перших терас. Бшьш поширеними в Украïнськиx Карпатах е сiровiльxовi люи, якi займають вищi мiсцеположення з бiднiшими Грунтами. Мшмальт значення функцiï DCA1 властивi ценозам верxньоï межi лiсу i субальпшського поясу Junipereta sibiricae, Duschekieta viridis, Pineta mugi, Pineta cembrae.
Друга вюь типологiчноï схеми (рис. 1) вщображае зростання фгтоцено-тичноï значущостi скельнодубових лiсiв порiвняно з буковими ценозами за зменшення вмюту азоту (r=-0,51) i вологи в Грунт (r=-0,31) на теплiшиx схи-лах (r=0,29). Мiнiмальнi значення функцп DCA2 властивi лiсовим ценозам Fraxineta exelsioris i Acereta pseudoplatani, а максимальт - ценозам Querceta petraeae. Найпоширешшою субформацiею у дубових люах з дуба скельного е буковi дiброви. Для них xарактернi мшмальт значення функцiï DCA2 серед скельнодубових лiсiв. Максимальними значеннями цiеï функцп вщзначаються скельнодубовi лiси з участю дубiв Далешампа, австрiйського i багатоплщно-го, для яких часто властивi ксерофiльнi олiгомезотрофнi лiсорослиннi умови [7]. Зональне поширення яворових ценозiв бшя верxньоï межi букових лiсiв вщображено i на типологiчнiй сxемi (рис. 1). Буковi i ялицевi люи займають центральне положення в еколого-ценотичному просторi лiсовоï рослинностi.
Для найбшьш вразливих ценозiв характерне розташування на перифе-рiï еколого-фiтоценотичного простору (рис. 1). Так, сосна прська, яка не ви-баглива до едафiчниx умов, часто трапляеться в олтотрофних умовах скель-
них розситв або сфагнових болiт [3]. Ценози вшьхи зелено! займають дещо багатшi екотопи. Угруповання ялiвцю сибiрського формуються на сухих схи-лах твденних експозицiй субальпiйського i альпiйського пояшв, для них ха-рактернi мшмальш значення функцп DCAj.
Динамiчнi тенденцп люово! рослинностi у розрiзi формацiй вщобра-жають координати домшантних видiв: Deschampsia caespitosa (-0,34; 2,85), Dryopteris carthusiana (0,14; 2,82), Athyrium distentifolium (0,22; 2,76), Nardus stricta (0,31; 2,83), Calamagrostis villosa (0,74; 2,09), Calluna vulgaris (1,34; 3,06), Adenostyles alliariae (1,62; 0,94), Luzula sylvatica (1,77; 1,99), Calamagrostis arundinacea (1,78; 2,26), Vaccinium myrtillus (1,85; 2,79), Oxalis acetosel-la (3,04; 1,35), Athyrium filix-femina (3,04; 1,23), Dentaria glandulosa (3,17; 1,11), Petasites albus (3,30; 1,13), Dryopteris filix-mas (3,50; 1,07), Luzula pilosa (3,69; -0,07), L. luzuloides (3,75; 3,22), Festuca valesiaca (3,78; 7,38), Galeobdo-lon luteum (3,87; 1,10), Mercurialisperennis (3,88; 1,56), Galium odoratum (4,08; 3,37), Lunaria rediviva (4,10; -0,34), Phyllitis scolopendrium (4,20; -0,12), Poa nemoralis (4,47; 5,96), Carex pilosa (4,57; 3,65), Aegopodium podagraria (4,88; 0,62), Vinca minor (5,29; 3,70), Pteridium aquilinum (6,06; 1,83), Urtica dioica (6,09; 0,22), Carex acutiformis (6,35; 2,36), C. brizoides (6,57; 2,74), C. remota (8,08; 3,27), C. elongata (9,16; 2,94).
В умовах прського регюну найбшьш виразно проявляються недолжи еколого^швничо! типологп. Так, на едафiчнiй сггщ люи Quercus robur i Q. petraea, Alnus glutinosa i A. incana, Pinus mugo i P. sylvestris займають практично однаковий еколопчний проспр [1], що не вщображае справжньо! кар-тини !х просторового розпод^ в Укра!нських Карпатах. За допомогою еда-фiчноl штки неможливо охарактеризувати динамiчнi тенденцп рослинного покриву, взаемозв'язки мiж рiзними типами рослинносп. Для виправлення цього недол^ украшсью вчеш додатково використовують категорiальну оз-наку "висотш рослинш смуги" або "вегетацшш ступеш" [7].
Фпоценолопчна типолопчна схема (рис. 1), яка вщображае комплек-сш градieнти середовища, у цьому випадку позбавлена цих недолЫв. Навiть на основi тшьки домшантно! класифжацп ця схема володie високою шформа-тивнiстю за рахунок велико! кшькосп ознак. Закономiрно, що еколого-фло-ристична класифiкацiя, для побудови яко! використовуються повнi геобота-шчш описи, володie ще бiльшою шформативнютю.
Автор ще! статтi не е прихильником методiв непрямо! ординацп рослинного покриву. Адже менш-бiльш достовiрнi результати можна отримати тiльки за наявност цшюно! геоботашчно! шформацп. Так, для точшшо! тит-зацп люорослинних умов на периферп екологiчного простору (рис. 1) потрiб-но додатково використати дат про взаемозв'язки з високопрною, лучною, болотною та шшими типами рослинностi. Пряма ординацiя дае бшьше мож-ливостей для математично! штерпретацп рiзноманiтних закономiрностей просторового розподшу рослинностi [6]. В цьому i полягае перевага впчизня-но! еколого^швничо! типологп, яка у зв'язку iз вiдкритiстю свое! системи придатна для синтезу як з домшантною, так i бшьш прогресивною еколого-флористичною класифжащями люово! рослинностi.
20
Збiрник науково-технiчних праць
Висновки. Незважаючи на примiтивну структуру, домiнантна класифка-цiя синтезуе в co6i глибсш знання. Математична формалiзацiя цих знань у вигляд фiтоценологiчноï типслсгiчнсï схеми дае змогу вирiшувати питания динамiчних тенденцiй лiссвсï рсслиннсстi, псяснювати мехашзм формування пстенцiйних фь тсценсструктур, вщмшносл у простсровсму розподщ лiссвих формацш.
Л1тература
1. Герушинський З.Ю. Типолопя лгав Украшських Карпат : навч. поабн. / З.Ю. Геру-шинський. - Льв1в : Вид-во "Шрамща", 1996. - 208 с.
2. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат / М.А. Голубец. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1978. - 266 с.
3. Малиновський К. А. Рослиншсть високопр'я Украшських Карпат / К. А. Малиновсь-кий. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1980. - 278 с.
4. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Про-кудин. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1987. - 548 с.
5. Продромус растительности Украины. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1991. - 272 с.
6. Скробала В.М. Багатовим1рна типолопя лгав Украшських Карпат: р1вень формацш / В.М. Скробала // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.6. - С. 18-22.
7. Стойко С.М. Дубов1 люи Украшських Карпат: еколопчш особливост^ вщтворення, охорона / С.М. Стойко. - Льв1в : Вид-во "Меркатор", 2009. - 220 с.
8. Ellenberg H. Zeigerwerte von Pflanzen in Mitteleuropa / H. Ellenberg, H.E. Weber, R. Dull et al. // Scripta geobot. - 1992. - Vol.18. - 258 S.
9. Leps J. Multivariate Analysis of Ecological Data using CANOCO / J. Leps, P. Smilauer. -Cambridge : University Press, 2003. - 270 p.
Скробала В.М. Фитоценологическая типология лесов Украинских Карпат
Доминантную классификацию лесной растительности можно представить в виде двумерной таблицы, которая характеризует распределение доминантных видов травяного покрова в разрезе субформаций и формаций. На основе математической формализации доминантной классификации лесной растительности методами непрямой ор-динации предложена обобщенная типологическая схема лесов Украинских Карпат.
Ключевые слова: Украинские Карпаты, лесная типология, доминантная классификация, многомерная ординация, математическое моделирование.
Skrobala V.M. Phytocoenological typology of the forests of Ukrainian Carpathians
Dominant classification of forest vegetation can be represented as two-dimensional table that describes the distribution of dominant species of grass in the context subformations and formations. On the basis of mathematical formalization of dominance classification of forest vegetation by the methods of undirect ordination the generalized typological chart of Ukrainian Carpathians forests is offered.
Keywords: Ukrainian Carpathians, forest typology, dominance classification, multidimensional ordination, mathematical modeling.
УДК 630.116.11 Проф. Л.1. Котй, д-р с.-г. наук; астр. Н.1. Козш;
доц. 1.€. Кульчицький-Жигайло, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ПРОСТОРОВА ВАР1АЦ1Я ВЕЛИЧИНИ ПЕРЕХОПЛЕННЯ ДОЩ1В НАМЕТОМ ЧИСТИХ I ЗМ1ШАНИХ ДЕРЕВОСТАН1В
Для п'яти насаджень р1зного вжу, повноти та складу дослщжено величини шд-наметових опад1в та 1х вар1ащю у простор1 залежно вщ величини дощу. Встановлено величину дощ1в, за умови перевищення якет вар1ащя стабтзуеться. Розраховано зв'язок м1ж сумою площ перетишв i запасом дерев у рад1ус1 5 м навколо опадом1ра та величиною штерцепци деревостаном.
