CC BY
2428
AGRICULTURAL SCIENCES / <<ШУШетУМ~^©У©Ма1>>#21](173)),2©2©
УДК: 632.78:632.913.1
Макуха О. В.
Херсонський державний аграрний утверситет,
Укра'ша
DOI: 10.24411/2520-6990-2020-12113 Ф1ТОСАН1ТАРНИЙ МОН1ТОРИНГ TUTA ABSOLUTA MEYR. В ХЕРСОНСЬКШ ОБЛАСТ1
Makukha O. V.
Kherson State Agrarian University, Ukraine
PHYTOSANITARY MONITORING OF TUTA ABSOLUTA MEYR. IN THE KHERSON REGION
Анотацш.
Швденноамериканська томатна мшь (Tuta absoluta Meyr.) e одним 1з найбшьш небезпечних штднитв томатгв у свгтг. Метою даноi роботи була деталгзацгя загальноприйнятих методгв фтосантарного монторингу та анализ можливостг ix практичного застосування для своечасного виявлення i локалгзацп вогнищ, а також стримування чисельностi у випадку поширення карантинного шюдника в Херсонськш областi. Фтосаттарний мотторинг Tuta absoluta Meyr. повинен базуватись на комплексному та систематичному застосуванш феромонних пасток i вiзуального методу облкових рослин, невiдкладному вико-нант захисних заxодiв.
Abstract.
South American tomato moth (Tuta absoluta Meyr.) is one of the most dangerous pests of tomatoes in the world. This work was devoted to detailing the generally accepted methods of phytosanitary monitoring and analysis of the possibility of their practical application for timely detection and localization, as well as containment of the number of quarantine pest in the case of its spread in the Kherson region. Phytosanitary monitoring of Tuta absoluta Meyr. should be based on a combination and systematic use of pheromone traps and the visual method of accounting plants, the immediate implementation of protective measures.
Ключовi слова: пiвденноамериканська томатна мшь, твазтний вид, карантинний штдник, феро-монна пастка, метод облiковиx рослин, ознаки пошкодження рослин.
Keywords: South American tomato moth, invasive species, quarantine pest, pheromone trap, method of accounting plants, signs of plant damage.
1нвазшш комахи при поширенш в HOBi репони, як правило, характеризуються значним адаптивним потенщалом та високою життездатшстю. Деяш з них представляють серйозну небезпеку для сшьсь-когосподарських культур, бiорiзноманiття та функ-щонування екосистем, що виражаеться в значних економiчних втратах та негативних еколопчних на-слщках [10, с. 61; 11, с. 84; 12, с. 274].
У свт одним iз найб№ш небезпечних шкщ-нишв томалв, втрати врожаю вщ якого можуть складати 50-100%, визнана швденноамериканська томатна мшь Tuta absoluta Meyr. (Lepidoptera: Gelechiidae) - ол1гофаг, який також може живитись шшими культурами родини пасльонових Solanaceae, включаючи картоплю, баклажани, пе-рець, тютюн, та бур'янами, зокрема, пасльоном чо-рним. Шшдник походить iз Швденно! Америки. ni-сля завезення у 2006 рощ до 1спанп вш поширився европейсько-азiатським континентом, потрапив до Африки та став головною загрозою виробництву томалв у свт [5, с. 39; 9, с. 1912].
В Укра'ш твденноамериканську томатну м№ вперше було виявлено у 2010 рощ. Незважаючи на вжил заходи з локатзаци та лшвщацй вогнищ шкодника, його розповсюдження територiею крани продовжуеться [4, с. 12]. Tuta absoluta Meyr. нале-жить до «Перел^ регульованих шквдливих органь змiв» А-2 - карантинних комах, обмежено пошире-них в Укра1ш [2].
У Херсонськш обласл томатну мшь виявили у 2012 рощ на площ1 79 га. У 2018 рощ в результат! проведених обстежень у Скадовському райош зафь ксовано нов1 вогнища шк1дника, у Бшозерському, Голопристанському та Великоолександр1вському районах даний карантинний об'ект виявлено вперше. Станом на 10 червня 2020 року в Херсонськш обласл запроваджено карантинний режим на площ1 117,02 га з метою недопущення подальшого розповсюдження твденноамерикансько! томатно! мол [3].
Ця комаха мае статус економ1чно небезпечних шк1дник1в у б1льшосл регюшв поширення у всьому свт через високий репродуктивний потенщал, вщ-носно широкий д1апазон кормових рослин-господа-р1в, значну шкодочиншсть, терм1чну адаптовашсть та здатшсть розвивати стшшсть до шсектицид1в [7, с. 243; 11, с. 84].
Що стосуеться бюлоги, за р1к шк1дник може розвиватись у 5-12 поколшнях залежно вщ ктмати-чних умов зони та погодних умов окремого року. Тривалють розвитку одного поколшня при темпе-ратур1 14оС становить 76 дшв, при 19,7оС - 40 дшв, при 27,1оС - 29-38 дшв. Нижнш температурний по-р1г розвитку комахи складае 9оС. Швденноамерика-нська томатна мшь характеризуемся високою пль дшстю: самка вщкладае, у середньому, до 260 яець. Прихований споаб життя в мшах робить комаху менш чутливою до шсектицид1в [5, с. 39].
«C@yL@qyiym-J©yrMaL»#21I73),2©2© / AGRICULTURAL SCIENCES
Вчен довели, що, KpiM температурних умов, на розвиток та виживання шкодника впливають так1 фактори, як хижацтво, паразитизм, життездатшсть яець та ентомопатогеннi агенти [11, с. 84]. У кра!-нах Швденно! Америки, де вперше з'явилася тома-тна мiнуюча мГль, основним елементом регулю-вання чисельносп популяцп фiтофага е природнi вороги. Загибель гусениць вгд ентомофагiв може сягати 80%. У нових репонах швазшш шкодники стають недосяжними для спещатзованих ворогiв -ентомофагiв та патогенних мiкроорганiзмiв, що до-зволяе !м стрiмко нарощувати чисельнiсть при ная-вностi придатно! кормово! бази [5, с. 39].
Бюлопчш особливосп, здатнiсть до швидкого розмноження та адаптацп швденноамерикансько! томатно! мол1 дозволяе стверджувати, що iснуе зна-чна загроза аклГматизаци комахи в Укра!ш, зокрема на полях Херсонсько!, Микола1всько1 та Одесько! областей [3].
Для контролю розповсюдження високошвазш-них видiв, таких як Tuta absoluta Meyr., важливе значения мае впровадження суворих фггосашгар-них заходiв та ефективних засобiв мониторингу [6, с. 1480; 8, с. 3345].
Метою дослвджень була детал1защя загально-прийнятих методiв фiтосанiтарного мониторингу [1, с. 85-92] та аналiз можливостi !х практичного засто-сування для своечасного виявлення i локалГзаци во-гнищ, а також стримування чисельностi у випадку поширення небезпечного карантинного шквдника -швденноамерикансько! томатно! мол1 Tuta absoluta Meyr.
Рекомендацй' iз застосування методiв фггосаш-тарного мониторингу розроблено з урахуванням карантинного статусу шкодливого об'екта, його спе-цифiчних бiоекологiчних особливостей та характеру шкодочинносп, правил проведення облМв у посiвах просапних культур. Серед приладних мето-дiв запропоновано феромонний мошторинг, серед вiзуальних - метод облжових рослин. Данi методи е досить простими, доступними та оперативними, 1х комплексне застосування дозволить пвдвищити ефективнiсть фiтосанiтарного монiторингу.
З метою своечасного виявлення та локалГзаци швденноамерикансько! томатно! мол1 Tuta absoluta Meyr. у господарствах необхгдно проводити постш-ний феромонний монiторинг. Вiн повинен розпочи-натись у травнi i тривати до збирання врожаю тома-тiв.
Феромоннi пастки розмiщують по дiагоналi поля на вiдстанi 50-100 м одна ввд одно!, на висоп до 50 см. Для проведення облжу на полi площею 510 га використовують 5 пасток. Диспенсор з феромоном замiнюють у пастках щомГсяця. Клейова по-верхня може засмiчуватись пилом, лусочками мете-лишв, тому клейовi вкладишi замiиюють щотижня, пгд час проведення облiку. Якщо комах знiмають пiнцетом, замiну вкладиша виконують раз на два тижш
Пастки оглядають щоденно до виявлення перших метелик1в, у подальшому - раз на 7 дшв. Уа пастки оглядають одночасно.
29_
Пастки можуть вiдрiзнятись за конструкщею, хiмiчним складом i концентращею синтетичного феромону, тому при визначенш кiлькостi та схеми !х розташування на пол1, порядку експлуатацп, про-веденнi обл1к1в необх1дно враховувати рекомендацй фiрми-виробника. Наприклад, ТОВ НВП «Бюхь мтех-Укра!на» рекомендуе розмiщувати феромонн пастки «Дельта» iз розрахунку 4 пастки на 1 га для мониторингу шквдника, 15-30 пасток на 1 га для вгд-ловлювання самцiв.
Фiтосанiтарний монiторинг швденноамерика-нсько! томатно! мол1 з використанням феромонних пасток дозволить виробникам свдьськогосподарсь-ко! продукцп, спецiалiстам iз захисту рослин свое-часно виявити шкодника, одержати оперативну ш-формацiю про початок i перiод масового льоту ме-телик1в та вiдкладання яець, динамжу й iнтенсивнiсть льоту (екз. на пастку за 7 дшв), спла-нувати та провести захиснi заходи з метою локаль зацп шквдника.
За початок льоту приймають потрапляння перших метелик1в на пастку, початок масового льоту фжсують при рiзкому збiльшеннi числа метелик1в у пастках. Для встановлення динамiки льоту метели-к1в облiки слiд проводити кожн 3 -5 днiв.
За штенсившстю льоту метелик1в на феро-монш пастки, а також за тривалютю перiодiв ввдк-ладання яець та ембрюнального розвитку прогнозу-ють строки ввдродження гусениць та !х ймовiрно! шкодочинностi.
У посiвах томатiв необхвдно проводити систе-матичний вiзуальний мониторинг швденноамерика-нсько! томатно! молi Tuta absoluta Meyr. з використанням методу облжових рослин. Обл1ки проводять по двох дiагоналях поля в 50 мюцях шляхом рете-льного огляду проб по 10 рослин з метою виявлення ознак !х пошкодження. Обл1ки сл1д виконувати що-декади з травня по серпень-жовтень залежно вiд групи стиглосл сорту.
У результатi вiзуального мониторингу можна одержати фiтосаиiтарну iнформацiю про стан популяцп шквдника, а саме визначити динамiку вгдро-дження i живлення гусениць, !х щГльшсть, вира-жену в екз./м2 або екз. на рослину. Для характеристики шкодочинносп гусениць слвд використовувати показники вгдсоток пошкоджених рослин та стутнь !х пошкодження (%).
Для устшного проведення вiзуального мош-торингу спещалГсти господарства повинн виконувати його на постшнш основГ, знати загальш правила застосування методу облжових рослин, особливосп морфологи швденноамерикансько! томатно! молГ та характерш дГагностичнГ ознаки пошкодження ними рГзних оргашв рослин томапв. Спещалюти повинн ознайомити робггнишв з озна-ками шкодочинносп даного карантинного об'екта. Пращвники повинн термшово повгдомляти спеща-люпв про виявлення ознак пошкоджень пвд час ви-конання робГт.
Метелики активн вночГ, а вдень ховаються пвд листям. Розмах крил метелика до 10 мм, крила сру-вато-коричневГ, передн - з темними плямами. Яйця блвдо-жовтого кольору, цил1ндричш, розмГром 0,36
AGRICULTURAL SCIENCES / <<ШУШетУМ~^©У©Ма1>>#21](173)),2©2©
30_
мм, знаходяться з нижнього боку листав у верхнш частиш рослин.
У своему розвитку гусениця проходить чотири bíkh, И довжина зб1льшуеться ввд 0,6-1,5 мм у пер-шому вщ до 7-8 мм у четвертому. Гусениця верш-ково-бвда, з темною головою, згодом стае свгтло-зе-леною. За формою вона цил1ндрична, мае типову ознаку - свилий переднш грудний щиток, заднш край якого коричневий або ввд темно-коричневого до чорного кольору. Гусениц ведуть прихований споаб життя: вгризаються всередину плод1в, лист-к1в або стебел томапв.
1дентифшащя комахи за морфолопчними ознаками може ускладнюватись у зв'язку з !! невеликими розм1рами, ввдсутшстю чгтко виражених ввдмшних ознак, прихованим способом життя, тому, у першу чергу, слвд звертати увагу на наяв-нють пошкоджень. Точне визначення виду проводиться спещалютами фггосаштарних лабораторш.
Фггофаг завдае шкоди томатам у перюд ввд ви-саджування розсади до збирання врожаю. Гусениц м1нують листя. На ввдм1ну ввд листових м1нер1в 1з ряду двокрилих Díptera, яш також пошкоджують томати, мша двостороння, з центральною камерою i ходами бвдого кольору, яш ввдходять ввд не!. Гусениц! томатно! мол! можуть залишати мши та пош-коджувати листки, стебла, плоди. Характер-ними ознаками пошкодження е наявшсть екскреме-нпв гусениць на верх1вкових суцвптях, кштках i плодах рослин [5, с. 39].
У результат! шкодочинно! активносп твден-ноамерикансько! томатно! мол! на лист! утворю-ються некротичш д!лянки, воно набувае нетипово! форми, листков! пластинки згорнуп або складен!. На стебл можна помггати ознаки внутршнього жи-влення, екскременти, серцевина в!дмирае, стебла в'януть, викривлюються, набувають нетипово! форми, сильно галузяться (ввдьмши мили). Верх!вки пагошв також мають ознаки внутршнього жив-лення з характерною наявшстю екскременпв, що призводить до в!дмирання серцевини, спотворення !х зовшшнього вигляду, загального пригшчення. При пошкодженш суцвиь може спостертатись опадания пелюсток або квита.
Гусениц! п!вденноамерикансько! томатно! мол! утворюють у плодах внутр!шн! ходи, як! запо-внюють екскрементами, видимий вих!дний отв!р. Плоди набувають неправильно!, потворно! форми, передчасно опадають, !х розм!р менший ввд стандартного. Пошкоджеш плоди погано збертаються, деформуються, загнивають, втрачають товарш яко-сп. Втрати врожаю можуть становити 50-100%. Мшь може переносити вторинш шфекцп.
За характерними ознаками пошкодження рос-лин можна виявити осередки п!вденноамерикансь-ко! томатно! мол!, встановити р!вном!рн!сть !! роз-подвду в поав!, заселен! площ! (га, %). У результат! можна визначити площ!, що тдлягають х!м!чному захисту, обсяги застосування шсектицид!в, сплану-вати проведення заход!в боротьби з метою локаль зац!! шк!дника.
Для боротьби з Tuta absoluta Meyr. у кра!нах l! поширення використовуеться велика шльшсть шсе-ктицидГв. У «ПерелГку пестицидГв i агрохГмжапв, дозволених до використання в Укра!ш» на даний час не визначено специфГчних шсектицидГв для боротьби з твденноамериканською томатною мГллю. При виявленш вогнищ шквдника вГтчизнянГ спеща-люти рекомендують застосовувати препарати на основГ дозволених дшчих речовин, у першу чергу, для боротьби з картопляною мГллю та шшими лус-кокрилими на томатах [3]. При застосуванш шсектицидГв необхвдно дотримуватись отрутозмши, но-рми витрати, перюдГв захисно! дп та очГкування препаратГв. ХГмГчний контроль рекомендують про-водити з виростанням системних шсектицидГв.
У випадку виявлення швденноамерикансько! томатно! молГ необхГдно негайно шформувати Уп-равлшня фГгосанГгарно! безпеки Головного управ-лшня Держпродспоживслужби в Херсонськ1й области
У перюд збирання врожаю необхГдно встано-вити контроль за наявшстю ознак пошкодження плодГв швденноамериканською томатною мГллю з метою недопущення поширення шкГдника на новГ територй' разом з товарною продукщею.
Враховуючи карантинний статус шкГдливого об'екта, необхГдно суворо дотримуватись комплексу карантинних заходГв, постшно проводити рете-льний огляд та контроль тари, розсади, складських примГщень, мГсць зберГгання врожаю пасльонових культур, виконувати систематичний фпосаштар-ний монГторинг з метою своечасного виявлення шквдника та недопущення його поширення в госпо-дарста.
Отже, фГтосанГтарний монГторинг швденноа-мерикансько! томатно! мол1 Tuta absoluta Meyr. повинен базуватись на ввдповвдносп таким вимогам: суворе дотримання карантинних заходГв; комплек-сний пГдх1д до вибору методГв облГку (приладних, вГзуальних) та !х систематичне виконання; ретель-ний контроль шк1дника на всГх етапах виробництва; ознайомлення спецГал1стГв i працГвник1в господарс-тва з морфо-бюлопчними особливостями, шкодо-чиннГстю, можливими негативними наслГдками у випадку поширення даного карантинного об'екта, важливютю його своечасного виявлення та зни-щення; невГдкладне проведення захисних заходГв; спГвпраця й узгодження дГй з представниками Держпродспоживслужби.
Список використанот лiтератури
1. Кулешов А. В., БГлик М. О. ФГтосанГтарний монГторинг i прогноз: навчальний посГбник. Харк1в: Еспада, 2008. 512 с.
2. Наказ Мшстерства аграрно! полГтики та продовольства Укра!ни № 397 ввд 16.07.2019 р. «Про внесення змГн до Перел1ку регульованих шкГ-дливих оргашзмГв». URL: https://za-kon.rada.gov.ua/laws/show/z0879-19#Text (дата зве-рнення 15.07.2020).
3. Небезпечний карантинний шкГдник тома-пв - пГвденноамериканська томатна мГль. URL: https://dpss-ks.gov.ua/novini/nebezpechnij-
«C@yL@qyiym-J©yrMaL»#21I73),2©2© / AGRICULTURAL SCIENCES
31
karantinnij-shkidnik-tomativ-pivdennoamerikanska-tomatna-mil (дата звернення 30.07.2020).
4. Швденноамериканська томатна мшь: фгго-санггарний монiторинг та захист томатiв в умовах Одесько! областi / Клечковський Ю. Е. та iн. Карантин i захист рослин. 2015. 6. С. 12-14.
5. Прищепа Л. И., Войтка Д. В. Биологический контроль томатной минирующей моли. Защита и карантин растений. 2013. 4. С. 39-42.
6. A real-time PCR assay for rapid identification of Tuta absoluta (Lepidoptera: Gelechiidae) / Frida A. Zink et al. Journal of Economic Entomology. 2020. 113 (3). P. 1479-1485. doi: 10.1093/jee/toaa040
7. Ecology, worldwide spread, and management of the invasive South American tomato pinworm, Tuta absoluta: past, present, and future / Biondi A. et al. Annual Review of Entomology. 2018. 63. P. 239-258.
8. Epanchin-Niell R. S. Economics of invasive species policy and management. Biological Invasions. 2017. 19. P. 3333-3354.
9. First report of the South American tomato leafminer, Tuta absoluta (Meyrick), in China / Zhang Gui-fen et al. Journal of Integrative Agriculture. 2020. 19 (7). P. 1912-1917.
10. Impacts of biological invasions: what's what and the way forward / Simberloff D. et al. Trends in Ecology and Evolution. 2013. 28. P. 58-66.
11. Occurrence, biology, natural enemies and management of Tuta absoluta in Africa / Ramzi Mansour et al. Entomologia Generalis. 2018. Vol. 38, Issue 2. P. 83-112.
12. Pimentel D., Zuniga R., Morrison D. Update on the environmental and economic costs associated with alien-invasive species in the United States. Ecological Economics. 2005. 52. P. 273-288.
